Юлія Свириденко може очолити уряд. Що зміниться для економічної політики?
До кардинальних змін це навряд призведе, коментує для NV наш директор Гліб Вишлінський:
Втім, є і потенційні слабкі сторони потенційної очільниці уряду:
📌 Більше про кадрові зміни в уряді тут.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
До кардинальних змін це навряд призведе, коментує для NV наш директор Гліб Вишлінський:
«Теоретично, на посаді прем'єра вона може отримати більше важелів для реалізації започаткованих у Мінекономіки програм підтримки бізнесу. Водночас їй, ймовірно, доведеться ще більше балансувати ці програми з можливостями бюджету».
Втім, є і потенційні слабкі сторони потенційної очільниці уряду:
«Свириденко не проявляє активної позиції щодо рішень згори, навіть якщо вони суперечать цілям її політики. Наприклад, на тлі розгортання програм фінансової підтримки бізнесу продовжував зростати тиск на підприємців з боку правоохоронних органів. Але з боку міністерки не було чіткої публічної реакції. Так само вона підтримала урядове рішення не затверджувати результати конкурсу на керівника БЕБ», — наголосив Вишлінський.
📌 Більше про кадрові зміни в уряді тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤷♀19😢12❤8😁6👍4🤔3
❗️ Заява громадських організацій щодо тиску на Віталія Шабуніна
Разом з іншими аналітичними центрами звертаємося до Президента, Генпрокурора і директора ДБР із вимогою зупинити політичну розправу, відсторонити відповідальних осіб та забезпечити законність.
11 липня в будинку сержанта ЗСУ та співзасновника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна відбулися обшуки, ініційовані ДБР. Слідчі дії супроводжувались численними порушеннями: відсутність ухвали суду, обшуки без допуску адвокатів, вилучення техніки (включно з дитячими планшетами) без фіксації процесу.
Вважаємо кримінальне переслідування Шабуніна політично мотивованим і таким, що порушує фундаментальні права — на справедливий суд, свободу висловлення та захист від зловживань.
📌 Повний текст заяви тут.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Разом з іншими аналітичними центрами звертаємося до Президента, Генпрокурора і директора ДБР із вимогою зупинити політичну розправу, відсторонити відповідальних осіб та забезпечити законність.
11 липня в будинку сержанта ЗСУ та співзасновника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна відбулися обшуки, ініційовані ДБР. Слідчі дії супроводжувались численними порушеннями: відсутність ухвали суду, обшуки без допуску адвокатів, вилучення техніки (включно з дитячими планшетами) без фіксації процесу.
Вважаємо кримінальне переслідування Шабуніна політично мотивованим і таким, що порушує фундаментальні права — на справедливий суд, свободу висловлення та захист від зловживань.
📌 Повний текст заяви тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍60🤡27😁11❤5👎3
Як українці оцінювали фінансовий стан своєї сім’ї за останні 30 років?
Ділимося свіжою публікацією масиву даних від КМІС про фінансовий стан українських домогосподарств в Україні за 1994-2024 роки
Бачимо, що червоного стає все менше, а синього більше.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ділимося свіжою публікацією масиву даних від КМІС про фінансовий стан українських домогосподарств в Україні за 1994-2024 роки
Бачимо, що червоного стає все менше, а синього більше.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44🤔15❤10😁4
🏠 Скільки українців повертається з-за кордону і які основні причини?
Переказуємо цікаві дані з дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ):
▪️ Приблизно 100 тис. українців повертаються кожні 6 місяців — йдеться не про нетто повернення, а про загальну кількість. Водночас за нашим дослідженням за перші 11 місяців 2024 року нетто виїхало за кордон майже 400 тис. людей. Рік тому 93% повернулись з країн ЄС — зараз таких 77%. У той же час зросла частка повернення з Канади (з 1% до 8%), Молдови (з 2% до 6%) та Болгарії (з 4% до 8%).
▪️ 70% українців, що повернулися, назвали головною причиною бажання бути вдома та возз'єднатися з сім'єю. Можливість працевлаштування та доступ до житла є важливими, але лише другорядними мотиваторами. Нагадаємо, що за нашим спільно з AUK дослідженням сімʼя та почуття приналежності до країни також є основною причиною, чому жінки не виїжджають за кордон.
▪️ Повертаються не сім’ї, а окремі дорослі — дедалі частіше літні. Частка родин із дітьми серед поверненців зменшилася з 56% до 35%. Натомість зростає частка людей 60+.
Лише 61% працездатних поверненців з-за кордону мають роботу (проти 72% серед ВПО). Серед тих, хто шукає роботу, 35% називають головною проблемою нестачу вакансій, а 20% — негнучкий графік.
▪️ Перший рік після повернення — найважчий. Ті, хто повернувся нещодавно, частіше змушені продавати житло або зменшувати витрати на медицину й освіту. 59% користуються кризовими стратегіями виживання (продаж майна, зменшення базових витрат), у той час як серед тих, хто повернувся більше року тому — лише 46%.
▪️ Економічні труднощі та проблеми з реінтеграцією роблять повернення нестабільним. Майже кожен четвертий (24%) з тих, хто повернувся протягом останнього року, розглядає можливість поїхати знову. Причому 18% з них думають про повторний виїзд саме за кордон.
Карта та повний текст — тут.
Нагадаємо, що у нашому #дослідженні_про_біженців ми також опитали українців, чи планують вони повертатися — станом на листопад 2024 року лише 43% виявляли таке бажання.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Переказуємо цікаві дані з дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ):
▪️ Приблизно 100 тис. українців повертаються кожні 6 місяців — йдеться не про нетто повернення, а про загальну кількість. Водночас за нашим дослідженням за перші 11 місяців 2024 року нетто виїхало за кордон майже 400 тис. людей. Рік тому 93% повернулись з країн ЄС — зараз таких 77%. У той же час зросла частка повернення з Канади (з 1% до 8%), Молдови (з 2% до 6%) та Болгарії (з 4% до 8%).
▪️ 70% українців, що повернулися, назвали головною причиною бажання бути вдома та возз'єднатися з сім'єю. Можливість працевлаштування та доступ до житла є важливими, але лише другорядними мотиваторами. Нагадаємо, що за нашим спільно з AUK дослідженням сімʼя та почуття приналежності до країни також є основною причиною, чому жінки не виїжджають за кордон.
▪️ Повертаються не сім’ї, а окремі дорослі — дедалі частіше літні. Частка родин із дітьми серед поверненців зменшилася з 56% до 35%. Натомість зростає частка людей 60+.
Лише 61% працездатних поверненців з-за кордону мають роботу (проти 72% серед ВПО). Серед тих, хто шукає роботу, 35% називають головною проблемою нестачу вакансій, а 20% — негнучкий графік.
▪️ Перший рік після повернення — найважчий. Ті, хто повернувся нещодавно, частіше змушені продавати житло або зменшувати витрати на медицину й освіту. 59% користуються кризовими стратегіями виживання (продаж майна, зменшення базових витрат), у той час як серед тих, хто повернувся більше року тому — лише 46%.
▪️ Економічні труднощі та проблеми з реінтеграцією роблять повернення нестабільним. Майже кожен четвертий (24%) з тих, хто повернувся протягом останнього року, розглядає можливість поїхати знову. Причому 18% з них думають про повторний виїзд саме за кордон.
Карта та повний текст — тут.
Нагадаємо, що у нашому #дослідженні_про_біженців ми також опитали українців, чи планують вони повертатися — станом на листопад 2024 року лише 43% виявляли таке бажання.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22👍14✍7😢3🆒2
Що з економікою?
Як українці оцінювали фінансовий стан своєї сім’ї за останні 30 років? Ділимося свіжою публікацією масиву даних від КМІС про фінансовий стан українських домогосподарств в Україні за 1994-2024 роки Бачимо, що червоного стає все менше, а синього більше. …
До речі, дані опитування співпадають з офіційною статистикою ВВП на душу населення
🔹 Сині стовпчики — частка респондентів, які за власною оцінкою можуть дозволити собі більше, ніж лише основні потреби.
➖ Чорна лінія — ВВП на душу населення (у доларах США, за даними Світового банку).
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🔹 Сині стовпчики — частка респондентів, які за власною оцінкою можуть дозволити собі більше, ніж лише основні потреби.
➖ Чорна лінія — ВВП на душу населення (у доларах США, за даними Світового банку).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤25👍13🤨2
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки.
Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року.
Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році.
За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.
У дискусії візьмуть участь:
▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.
▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.
▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.
▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21❤9🔥2
Що з бюджетом?
Відібрали для вас ключові тези з сьогоднішньої дискусії про бюджет, куди ми запросили урядовців, парламентарів, представників МВФ та експертів.
💬 Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України:
💬 Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради:
💬 Олена Білан, головна економістка Dragon Capital:
📌 Подивитися повну дискусію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Відібрали для вас ключові тези з сьогоднішньої дискусії про бюджет, куди ми запросили урядовців, парламентарів, представників МВФ та експертів.
💬 Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України:
«Якщо найближчі тижні ситуація не змінюється, ми плануємо бюджет на 26-й рік, виходячи зі сценарію, що нам потрібно передбачити фінансування сил оборони на рівні не менше, ніж у 2025 році.
Відповідно на 2026-2027 рік потреба в зовнішньому фінансуванні наразі є на рівні 37,4 млрд доларів.
(...) Завершення війни або припинення бойових дій не означатиме зниження потреби. Це пов'язано в тому числі з нашою потребою подальшого утримання армії. (...) Тому ми запропонували ініціативу під назвою security-as-a-service, тобто забезпечення оборонних потужностей України для безпеки Європи».
💬 Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради:
«Ми очікуємо від МВФ продовження і, можливо, збільшення підтримки в 2026 році. В 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на $20 млрд, з яких $12 млрд було initial disbursement (первинної виплати).За її словами, у 2024 році, як і в усі попередні роки після початку повномасштабного вторгнення, понад 70% фінансування дефіциту бюджету забезпечувала міжнародна підтримка. І поки тривають активні бойові дії, така пропорція зберігатиметься.
Я просто нагадаю, що для того, щоб отримати трохи більше 6 мільярдів доларів, Україні потрібно було пройти 8 переглядів програми. Тому я бачу великий потенціал до співпраці з МВФ та іншими донорами українського бюджету».
💬 Олена Білан, головна економістка Dragon Capital:
«Основна задача оновленого уряду, це сфокусуватися на забезпеченні зовнішнього фінансування. І мені здається, що Україні теж доведеться зробити свою домашню роботу. Тому що є сфери, які не оподатковуються.💬 Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні:
Наприклад, Нацбанк отримав доступ до знеособлених даних і порахував, що минулого року українцям надійшло з-за кордону посилок на 3,5 млрд доларів, а за перший квартал цього року на 1,5 млрд доларів. Тобто, в рік це 6 млрд доларів, з яких я підозрюю оподатковується дуже маленька частина.
Домашня робота, яку має зробити наша влада – це знайти джерела фінансування, не збільшуючи ставки податків».
«МВФ високо оцінив Бюджетну резолюцію на 2026-2028 роки, яку підготував уряд України і яка має два сценарії: завершення війни у цьому році та її продовження у наступному. Але тепер уряд має обов'язково визначитися, за яким сценарієм готувати проєкт державного бюджету на 2026 рік. Це є критичним питанням, яке необхідно буде вирішити до того, як бюджет на 2026 рік буде подано до парламенту 15 вересня».
📌 Подивитися повну дискусію можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17❤8🤔3
Записали подкаст з Тарасом Баштанником, він президент Української плодоовочевої асоціації.
Спілкуємось про те як формуються ціни на фрукти та овочі (і чому собівартість мало кого цікавить), що буде з цінами цього року та чому ера дешевих продуктів закінчується.
▪️Чому яблука дорожчі за апельсини?
▪️Звідки береться черешня по 1500 грн за кілограм?
▪️Чому «борщовий набір» то злітає в ціні, то дешевшає?
▪️Яку галузь повністю втрачено після тимчасової окупації півдня?
👤 Ведучі:
– Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС
– Максим Самойлюк, економіст ЦЕС
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку у співпраці з Громадським радіо. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤23😁21👍9😢3🌚2
🍊 Чому яблука дорожчі за апельсини?
Розбираємося, що відбувається з цінами, в новому випуску “Що з економікою?” разом з Тарасом Баштанником, президентом Української плодоовочевої асоціації.
На вартість яблук вплинув глобальний доміно-ефект. Причиною високих цін став неврожай апельсинів у Бразилії, що спровокувало підвищення цін. Через це почався дефіцит апельсинового концентрату, який виробники соків почали масово заміщувати яблучним.
До цього додався поганий врожай яблук по всій Європі та “хронічна” проблема з браком сучасних сховищ в Україну, через яку навесні довелося дорого імпортувати.
І на кінець, цитата пана Тараса, яка багато що пояснює про формування ціни:
На фото — ціни на апельсини та яблука у Німеччині.
🎧 Також у випуску — чого чекати від цін на «борщовий набір» та які перспективи в українського агросектору на ринках ЄС?
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Розбираємося, що відбувається з цінами, в новому випуску “Що з економікою?” разом з Тарасом Баштанником, президентом Української плодоовочевої асоціації.
На вартість яблук вплинув глобальний доміно-ефект. Причиною високих цін став неврожай апельсинів у Бразилії, що спровокувало підвищення цін. Через це почався дефіцит апельсинового концентрату, який виробники соків почали масово заміщувати яблучним.
До цього додався поганий врожай яблук по всій Європі та “хронічна” проблема з браком сучасних сховищ в Україну, через яку навесні довелося дорого імпортувати.
І на кінець, цитата пана Тараса, яка багато що пояснює про формування ціни:
“Нікого не хвилює собівартість. Абсолютно нікого. Усіх хвилює просто баланс попиту і пропозиції”.
На фото — ціни на апельсини та яблука у Німеччині.
🎧 Також у випуску — чого чекати від цін на «борщовий набір» та які перспективи в українського агросектору на ринках ЄС?
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤10😭5😁1
Forwarded from Transparency International Ukraine
‼️ Сьогодні у Верховній Раді готуються до розгляду правки до законопроєкту №12414, який може зруйнувати ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:
- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
- самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.
Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:
- прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
😮 Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414.
Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі. Але Transparency International Ukraine отримала підтвердження з низки джерел, що голосування планується саме сьогодні.
Це становить пряму загрозу незалежності НАБУ — одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу.
⚠️ Закликаємо депутатів не підтримувати такі законодавчі зміни і не скасовувати результатів реформ, які ми всі послідовно досягали з 2014 року.
Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:
- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
- самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.
Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:
- прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
😮 Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414.
Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі. Але Transparency International Ukraine отримала підтвердження з низки джерел, що голосування планується саме сьогодні.
Це становить пряму загрозу незалежності НАБУ — одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу.
⚠️ Закликаємо депутатів не підтримувати такі законодавчі зміни і не скасовувати результатів реформ, які ми всі послідовно досягали з 2014 року.
🤯57🤬52😁5😨4🤷♂1👍1👏1🕊1
Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП.
З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького.
Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання.
Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.
Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.
У чому головна загроза?
У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.
❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.
Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.
Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.
Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького.
Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання.
Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.
Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.
У чому головна загроза?
У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.
❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.
Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.
Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.
Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯90👍17😢7❤4👏2🤔1🤡1🥱1
Що чекає на економіку у 2025 році і далі?
Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.
Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час.
🔗 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.
Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:
▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.
▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.
▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.
▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.
▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.
▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.
Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.
Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час.
Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:
▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.
▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.
▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.
▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.
▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.
▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.
Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤7🔥2❤🔥1
24 липня внаслідок ДТП загинув секретар Комітету Ради з питань економічного розвитку та народний депутат Ярослав Рущишин.
Ярослав неодноразово долучався до наших подій та подкасту.
❤️🩹 Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав пана Ярослава.
Тут можна послухати наш останній подкаст з паном Ярославом.
Світла памʼять.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ярослав неодноразово долучався до наших подій та подкасту.
❤️🩹 Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав пана Ярослава.
Тут можна послухати наш останній подкаст з паном Ярославом.
Світла памʼять.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏40😭37😢24🫡1
1. Неурядові економісти (середнє між 8 аналітичними командами):
42,1 грн/$ — середньорічний курс, 43,2 грн/$ — до кінця року.
2. Мінекономіки: 42,4 грн/$ — в середньому за рік, 43,7 грн/$ — до кінця року.
3. МВФ: 42,5 грн/$ — в середньому за рік.
Також експерти фіксують зниження темпів знецінення гривні. Минулоріч девальвація сягнула 10%, у 2025 цей показник очікується на рівні 3%, а у 2026 — 4%.
Якщо на 2025-й рік прогнози щодо гривні між аналітиками майже не розходяться, то з 2026-й ситуація складніша, коментує Дмитро Круковець з KSE Institute.
Більшість зовнішнього фінансування надходить у 2025 році, тому у 2026 обсяги можуть різко впасти, що призведе до зниження валютних резервів.
При цьому погіршується торговельний баланс: зростає імпорт військової техніки, а от експорт не встигає за темпами.
Навіть попри зниження цін на нафту, це створює додатковий тиск на курс.
Запис дискусії доступний за посиланням. Подію проведено за сприяння German Economic Team.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20❤10🔥2💯1
😡 «Росіяни штампують сотні дронів на день в Алабузі».
У новому епізоді «Що з економікою?» говоримо з Богданом Мірошниченком — шеф-редактором проєкту «Оборонка» та журналістом Української правди.
— Як виглядає сучасне ППО України: що ми маємо, чого бракує і де імпровізуємо
— Як Росія збудувала «місто дронів» в Алабузі і штампує до 170 шахедів щодня
— Чи реально збивати все — і чому іноді допомагають навіть «франкенштейни» з радянських ракет
— Що не так із закупівлями зброї в Україні, чому зривались контракти і чому нам потрібні довгі контракти
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У новому епізоді «Що з економікою?» говоримо з Богданом Мірошниченком — шеф-редактором проєкту «Оборонка» та журналістом Української правди.
— Як виглядає сучасне ППО України: що ми маємо, чого бракує і де імпровізуємо
— Як Росія збудувала «місто дронів» в Алабузі і штампує до 170 шахедів щодня
— Чи реально збивати все — і чому іноді допомагають навіть «франкенштейни» з радянських ракет
— Що не так із закупівлями зброї в Україні, чому зривались контракти і чому нам потрібні довгі контракти
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22👍16💯3
💶 Україна може і далі «втрачати» гроші від ЄС, найближчий дедлайн — 31 липня
Зараз Україна недоотримала €1,5 млрд (з яких близько €0,5 млрд мали бути грантами) за невиконання трьох індикаторів програми Ukraine Facility у першому кварталі.
Ситуація з індикаторами у другому кварталі 2025 року ще гірша 一 не виконано вже п’ять.
👉 Як гальмування реформ в Україні вплине на міжнародне фінансування?
Проводимо подію на цю тему офлайн у Києві (обмежена к-сть місць) та онлайн у рамках моніторингу RRR4U*.
Захід відбудеться 31 липня о 16:00. Реєстрація обов'язкова за посиланням.
*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) 一 це консорціум чотирьох українських аналітичних організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Центру економічної стратегії.
RRR4U щомісяця та щокварталу публікує огляди про виконання Україною умов ключових програм фінансування від ЄС та МВФ. Усі звіти можна знайти тут: rrr4u.org/analytics
Зараз Україна недоотримала €1,5 млрд (з яких близько €0,5 млрд мали бути грантами) за невиконання трьох індикаторів програми Ukraine Facility у першому кварталі.
Ситуація з індикаторами у другому кварталі 2025 року ще гірша 一 не виконано вже п’ять.
Проводимо подію на цю тему офлайн у Києві (обмежена к-сть місць) та онлайн у рамках моніторингу RRR4U*.
Захід відбудеться 31 липня о 16:00. Реєстрація обов'язкова за посиланням.
*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) 一 це консорціум чотирьох українських аналітичних організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Центру економічної стратегії.
RRR4U щомісяця та щокварталу публікує огляди про виконання Україною умов ключових програм фінансування від ЄС та МВФ. Усі звіти можна знайти тут: rrr4u.org/analytics
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤18✍5🤯5🤝3👍1
Ніхто більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3%
📈 Що буде з ВВП та інфляцією у 2025–2026 роках? Forbes підготували матеріал на основі зібраних нами прогнозів уряду, МВФ і незалежних економістів.
ВВП:
• Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3% і вище, як це передбачалося на початку року.
• У консенсус-прогнозі, який ми робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цьогоріч очікувалось на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить 2,6%.
• Економічне відновлення у першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (зокрема вугільної шахти у Покровську), проблеми в газовидобуванні й агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech.
• Водночас українська економіка ще має шанс перевищити рекордний показник у $200 млрд номінального ВВП, досягнутий у 2021-му.
Інфляція:
• Прогноз інфляції також значно погіршився, хоч аналітики таки очікують її сповільнення. Ще у квітні регулятор прогнозував повернення до цілі у 5% у 2026 році, тепер НБУ переніс це на 2027-й. На кінець цього року Нацбанк очікує 9,7% інфляції, на кінець 2026-го – 6,6%.
• Неурядові прогнозисти також погіршили свої очікування для темпів зростання цін. У січні прогноз становив 7,1% на кінець 2025 року. Тепер консенсус – 9,4%, а найбільш песимістична оцінка – 10,9%.
• Згідно з аналізом НБУ, погіршення інфляційних очікувань зумовлене передусім низькими врожаями, що спричиняють подорожчання продуктів, а також збільшенням воєнних витрат і подальшим перекладенням зростаючих витрат бізнесу на споживчі ціни.
💸 Винятком у песимістичному прогнозі став курс долара. Наприкінці 2024-го року неурядові аналітики очікували 45,7 грн/$, новий прогноз оптимістичніший – 43,2 грн/$. А на кінець 2026-го аналітики закладають 45,2 грн/$.
Секретом успіху гривні відносно долара стала не стільки стабільність національної валюти, скільки девальвація американської.
👉 Більше про курс долара ми писали тут.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
📈 Що буде з ВВП та інфляцією у 2025–2026 роках? Forbes підготували матеріал на основі зібраних нами прогнозів уряду, МВФ і незалежних економістів.
ВВП:
• Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3% і вище, як це передбачалося на початку року.
• У консенсус-прогнозі, який ми робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цьогоріч очікувалось на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить 2,6%.
• Економічне відновлення у першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (зокрема вугільної шахти у Покровську), проблеми в газовидобуванні й агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech.
• Водночас українська економіка ще має шанс перевищити рекордний показник у $200 млрд номінального ВВП, досягнутий у 2021-му.
Інфляція:
• Прогноз інфляції також значно погіршився, хоч аналітики таки очікують її сповільнення. Ще у квітні регулятор прогнозував повернення до цілі у 5% у 2026 році, тепер НБУ переніс це на 2027-й. На кінець цього року Нацбанк очікує 9,7% інфляції, на кінець 2026-го – 6,6%.
• Неурядові прогнозисти також погіршили свої очікування для темпів зростання цін. У січні прогноз становив 7,1% на кінець 2025 року. Тепер консенсус – 9,4%, а найбільш песимістична оцінка – 10,9%.
• Згідно з аналізом НБУ, погіршення інфляційних очікувань зумовлене передусім низькими врожаями, що спричиняють подорожчання продуктів, а також збільшенням воєнних витрат і подальшим перекладенням зростаючих витрат бізнесу на споживчі ціни.
Секретом успіху гривні відносно долара стала не стільки стабільність національної валюти, скільки девальвація американської.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫡21❤13⚡3😢3👍1🔥1😁1
«Не чіпайте те, що було зроблено» 一 якими можуть бути нові умови фінансування від Міжнародного валютного фонду
(Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького)
«Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.
Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.
По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).
Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.
Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.
Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)
І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького)
«Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.
Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.
По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).
Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.
Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.
Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)
І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22🔥8✍6