«Не чіпайте те, що було зроблено» 一 якими можуть бути нові умови фінансування від Міжнародного валютного фонду 

(Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького) 

«Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.

Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.

По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).

Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.

Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.

Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)

І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Трамп заявив, що дозволить українським біженцям залишатися в США до кінця війни

Нагадаємо, що США входить до трійки лідерів серед країн за межами Європи за кількістю українських біженців, які прибули з початку повномасштабної війни. 

👉 За даними нашого дослідження у Сполучених Штатах перебуває близько 5,4% (станом на червень 2025 року 一 187 тис. осіб) від загальної кількості українців, які були змушені залишити країну через війну. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада пропонує нові зміни в бюджет через зменшення фінансування

Сьогодні Верховна Рада не розглядатиме раніше запропоновані зміни до бюджету (законопроект #13439-3). Про це пише голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа. 

Натомість зареєстровано новий законопроєкт №13573, що передбачає збільшення видатків лише на сектор оборони — на 412,3 млрд грн. 

Із них 115 млрд піде на грошове забезпечення військовослужбовців, 216 млрд — на закупівлю зброї, техніки та дронів. 

Інші видатки — на паузі. На відміну від попереднього проєкту, нова версія не передбачає збільшення фінансування для МЗС, Мінветеранів, Мінцифри чи Мінстратегпрому — навпаки, частину витрат урізано. 

👉 Додамо, що це не остаточні зміни, будемо продовжувати слідкувати за бюджетом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи вистачає людей на виробництві зброї в Україні?

Після сьогоднішньої ночі нагадуємо про наш подкаст «Що з економікою?», де разом із Богданом Мірошниченком, шеф-редактором проєкту Оборонка, говорили про те, скільки дронів та зброї ще залишилося в Росії.

Крім цього обговорили, що саме обмежує зростання української оборонки — не тільки фінансово, але й інституційно та кадрово.

«Ні, людей не вистачає. Не вистачає як кваліфікованих інженерів, які здатні щось розробляти, так і тих, хто працює руками. Навіть зі спрощеним бронюванням — усе одно важко знайти людей» — Богдан Мірошниченко.

З хороших новин: зростає конкуренція між виробниками — і це дає поштовх до розвитку та державні інвестиції в ОПК нарешті набувають системного характеру.

📌 Послухати більше 一 у подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍅Що сталося з переробкою томатів і куди ділись українські кетчупи?

Через повномасштабне вторгнення Україна втратила не просто території чи врожаї, а цілі сектори економіки. Один із найяскравіших прикладів — томатно-переробна галузь.

У нашому подкасті президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник пояснив масштаби цієї втрати:

«Я би сказав, яку галузь ми втратили найбільше і яку поки що ще навіть не почали відновлювати — це томати. Бо якщо ви звернете увагу, з початку війни досить відомі трикутнички з томатною пастою «Чумак» — якщо подивитись, хто там виробник, то це Італія. [...] Усі 4 переробні заводи на томатну пасту були саме там, у цьому регіоні [Каховці]. І всі чотири або знищені, або окуповані. Зокрема, на одному з них товарного продукту цієї пасти було на $40 млн. Її вивезли, як кажуть, у Москву. Оцю галузь ми втратили».

Втрата виробництв, проблеми з логістикою та робочою силою — одні з причин, чому ера дешевих продуктів минає. 

👉 Про це, а також про те, чому яблука дорожчі за апельсини, звідки взялася черешня по 1500 грн і чого чекати від цін на "борщовий набір" та кавуни — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

👀 До речі, цей подкаст наразі зібрав рекордну кількість переглядів за весь час — уже 30 тисяч! 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔔 Вибачення від влади та зволікання з реформами

Минулого тижня разом з колегами RRR4U* провели презентацію липневого моніторингу — як Україна виконує умови програм МВФ і ЄС.

👉 Вперше аналітики заявили про системне гальмування реформ. Невиконання індикаторів Плану України в першому і другому кварталах 2025 року вже позбавило Україну частини очікуваних траншів — загалом понад €2,1 млрд.

Головний ризик — це майбутній обʼєднаний девʼятий і десятий перегляд у грудні — до нього слід виконати низку рішень до кінця вересня, включно з призначенням голови БЕБ, скасуванням правок Лозового, реформами фінансового сектору. Частина з них досі не розпочата.

Свої позиції також озвучили народні депутати від провладної та опозиційної фракцій.

Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції «Слуга народу» почав свій виступ з вибачення за законопроєкт № 12414, що обмежував незалежність НАБУ та САП.

«Я почну свій виступ з прохання простити мене за те, що я ввів країну в політичну і суспільну кризу, і сьогодні зробили перший крок її вивести. Ми не змогли виконати частину зобовʼязань — це факт.

Я відповідаю за роботу тільки Верховної Ради України. Здебільшого всі ці зобов'язання бере уряд, який досить дивно комунікує з нами щодо того, які зобов'язання він взяв. Іноді про зобов'язання я дізнаюсь не від уряду, а від аналітиків.

(...) Зараз чому така проблема? Чому ви бачите, що колись все виконувалося, а потім перестало виконуватися? У Верховну Раду повернулася політика».

Нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк виступив із критикою уряду та міжнародних партнерів, зокрема Європейської комісії.

«Раніше ми все виконували. І це справді було так. (...) Ми завжди встигали до дедлайну — іноді в останній день, але встигали. А потім нам почали пробачати дедлайни. І це була фатальна помилка з боку Європейської комісії та МВФ.

(...) Все це закінчується на нараді президента, де всі — від міністра фінансів до віцепрем’єрки — мовчать і бояться сказати президенту правду. Бо хто скаже — того звільнять.

(...) Якщо партнери почнуть діяти, як дорослі, і скажуть чітко: гроші — за реформи, тоді все швидко повернеться на свої місця. Якщо ж ні — буде ще один зрив, як 22 липня. І тоді реакція людей та партнерів уже навряд чи буде такою лояльною», 一 доповнює Ярослав Железняк.

🙄 Хто саме — Рада чи Кабмін — щось не зробив, уже не працюють. Україна провалюється в цілому. Тож ми маємо зробити висновки і відновити довіру партнерів.

🔗 Презентація моніторингу з усіма деталями доступна за посиланням.

Підготовка моніторингу та захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 На що живуть європейці на пенсії?

Дослідження ОЕСР показує, що державні виплати (переважно пенсії) в середньому складають дві третини доходу європейців похилого віку. 

Якщо подивитись на карту, то в Європі чітко видно різні регіональні підходи до забезпечення життя після 65 років:

▪️ У країнах Західної Європи основний дохід — це державні пенсії. У Бельгії вони складають 86% доходу літніх людей, в Австрії — 82%, у Франції — 78%.

▪️ У Нідерландах та скандинавських країнах люди більше покладаються на накопичення, зароблені під час життя. Наприклад, у Нідерландах 40% доходу забезпечують приватні професійні пенсії, а в Данії 23% — доходи з капіталу та заощаджень.

▪️ У країнах Східної та Південної Європи значна частина літніх людей продовжує працювати. У Латвії робота складає 40% їхнього доходу, у Словаччині — 36%, у Польщі — 34%.

👉 Дослідження показує, що в більшості європейських країн (28 з 29, Люксембург — єдиний виняток) літні люди мають нижчі середні доходи, ніж населення в цілому. 

Тривалість життя зростає по всьому світу, тому питання як забезпечити гідну старість для населення і при цьому утримати бюджет 一 зараз не тільки в України.

А чим ви плануєте жити на пенсії?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 ПриватБанк збільшив кредитування бізнесу на 40% з початку року

Записали новий випуск подкасту з Євгеном Заіграєвим, членом Правління ПриватБанку, який відповідає за корпоративний бізнес і МСБ. Обговорили, як працює бізнес-кредитування під час війни, чим допомагають інструменти дерискінгу від держави та міжнародних партнерів і чому страхування воєнних ризиків досі фактично відсутнє.

🔼 За даними Національного банку, темпи зростання кредитування бізнесу у 2025 році вже сягнули близько 30%. У ПриватБанку цей показник ще вищий 一 40%. 

📈 Звідки таке зростання?

Євген Заіграєв пояснює, що підприємці поступово вийшли з «шокової фази» початку повномасштабки та адаптувались до нових реалій. Бізнеси навчилися працювати меншими командами, оновили логістику, і, попри війну, почали знову інвестувати — у поточну діяльність і в розвиток.

«Час іде — і не розвиватися неможливо. Наші підприємці вкладають кошти в основні засоби, у виробництво, в транспорт, у будівлі. Плюс зростає попит у критичних секторах — енергетика, оборона. І це теж створює попит», — зазначив Заіграєв.

Ми також запитали, чому не всі банки кредитують активніше, попри високу ліквідність (понад 250 млрд грн на коррахунках)?

Причина не лише у ризиках, а й у нестачі сформованого кредитного попиту. За словами пана Євгена Заіграєва, багато бізнесів просто не приходять до банків із запитами на фінансування:

«Не дуже часто бачимо позичальників, які кажуть: дайте нам гроші, ось як ми їх використаємо, ось як повернемо».

Банки класифікують позичальників за так званими "корзинами ризику" — від 1-ї (найнадійніші) до 10-ї (найризикованіші). Видача кредиту залежить від ризик-апетиту банку: чим вища ризикована категорія, тим більші вимоги до застави або ж відмова у фінансуванні.

🎧 Про корпоративну стратегію, угоду з Нафтогазом, мікрокредити без застави і страхування воєнних ризиків — слухайте у новому випуску «Що з економікою?».

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Торговельний баланс України впав до найнижчого рівня за 15 років

За даними НБУ, у червні 2025 року баланс товарів та послуг був негативним: $-5,1 млрд. Це історичний мінімум принаймні за останні 15 років.

👉 Імпорт товарів склав $7,3 млрд, що у 2,5 раза більше за експорт ($2,9 млрд). Імпорт послуг також перевищив експорт: $2,0 млрд проти $1,3 млрд.

Причина в нерівномірній динаміці: імпорт швидко зростає, а експорт відновлюється повільно, каже наш молодший економіст Єлеазар Левченко: 

«Станом на 2025 рік обсяг імпорту майже досяг рівня 2021 року і, схоже, скоро його перевищить. Найбільше зростає ввезення товарів, які критично потрібні для життя та роботи: газ, генератори, трансформатори, добрива, електроніка, дрони тощо. Це зрозуміло — ми мусимо виживати й відновлювати те, що зруйновано.

Імпорт залежить від наших потреб і того, чи маємо на це гроші — зокрема завдяки міжнародній допомозі. А от експорт — від того, скільки й чого ми реально можемо виробити. А це не змінюється швидко — для цього потрібні роки.

Ситуацію ускладнює ще й те, що головні експортні галузі — агросектор і промисловість — стикаються з новими проблемами: зміна клімату, вичерпання запасів, втрата родовищ через війну».

До того ж, ЄС з 6 червня повернувся до довоєнних правил у торгівлі з Україною. Тимчасові пом'якшення умов, які ввели у 2022 році, більше не діють.

Про нові умови торгівлі з ЄС більше писали тут.

Графік: Трекер економіки. Проєкт виходить за підтримки ПриватБанку. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 Депутати запропонували новий пільговий режим для переробної галузі

Парламентарі з фінансового та економічного комітетів (Гетманцев, Мотовиловець, Наталуха, Кисилевський) розробили законопроєкти №13414 та №13415, які мають запровадити постфактумний пільговий режим для інвесторів у переробну промисловість. 

Його суть — компенсувати інвестиції за рахунок податкових знижок у майбутньому.

Основне:

▪️ Пільги надаються після реалізації проєкту — з інвестиціями від €100 000 до €50 млн;

▪️ Інвестори зможуть отримати звільнення від сплати податку на прибуток, якщо 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом переробки.

▪️ Підприємство може отримати звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за нове обладнання та комплектуючі до нього. 

▪️ Подати заяву на компенсацію можна буде через «Дію». Аудит проєктів вестиме Мінекономіки.

▪️ На відміну від програм «інвестнянь» чи індустріальних парків включає підприємства, що вже працюють.

«Заохочення інвестицій у переробну промисловість є надзвичайно важливим для структурної трансформації української економіки. Це має низку переваг, як-от зменшення залежності від сировинного експорту, створення робочих місць та посилення конкурентоспроможності країни.

Документ має і певні лазівки для недобросовісних інвесторів та потребує доопрацювань. Під час звільнення від ввізного мита на обладнання відсутній чіткий механізм контролю за його цільовим використанням. Це створює ризик того, що пільга може бути використана не за призначенням, поза межами заявленого інвестпроєкту», 一 коментує для матеріалу наш економіст Богдан Слуцький.

📊 За підрахунками авторів законопроєкту, у базовому сценарії це може залучити $5 млрд інвестицій і дати +1,7% до ВВП за 5 років. Втім, у Мінфіні зазначають, що МВФ скептично ставиться до таких розрахунків і потрібна більш грунтовна методологія.

Також наша старша економістка Наталія Колесніченко додає, що точкові ініціативи не дадуть масштабного ефекту без системних реформ.

Серед необхідних змін – захист права власності в межах судової реформи та спрощення підключення до інфраструктури.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Новий графік у Трекері економіки

Додали візуалізацію 一 прогноз урожаю основних сільськогосподарських культур на наступний маркетинговий рік.

Також на графіку 一 очікувані обсяги експорту в порівнянні з фактичними у попередні роки.

📊 Такий прогноз готують в Міністерстві сільського господарства США. Вони роблять подібні аналітичні довідки за багатьма країнами. 

Нагадаємо, що всі графіки у нашому Трекері 一 інтерактивні.

✉️ Також ви можете підписатись на розсилку і отримувати всі оновлення першими.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Вигадали поліграф 一 бо треба було драматургії» 

👉 Розповіли для Українського радіо нашу думку про перебіг подій навколо призначення голови БЕБ Олександра Цивінського.

«Треба було знайти якусь драматургію, щоб історія завершилась позитивним фіналом. От і вигадали поліграф — як спробу символічного очищення після затяжного процесу, що був відзначений тиском, затягуванням і суспільним розчаруванням.

Це не про Цивінського персонально. Це про процедуру. Якщо він чесно переміг — його слід було призначити одразу. Якщо були сумніви — вони мали бути обґрунтовані офіційно. Те, що сталося між конкурсом і призначенням, залишило негативний шлейф», 一 каже наш економіст Богдан Слуцький.

Нагадаємо, що конкурс на голову БЕБ проходив з численними спробами політичного впливу, скандалами довкола фіналістів і зрештою затримкою у прийнятті рішення.

🙄 Призначення відбулося лише у серпні 2025 року — після протестів, критики громадськості та сигналів від міжнародних партнерів.

Тепер новопризначений очільник має сформувати функціональну структуру органу: провести переатестацію чинного персоналу, добрати команду, створити нову вертикаль управління, сформувати підрозділи й забезпечити ефективну взаємодію з бізнесом. 

«Коли йдеться про тисячі співробітників, неможливо всіх одразу звільнити і звідкись набрати "чистих", незалежних, талановитих, нових. Їх треба всіх знайти, переатестувати, а це робота, яка потребує часу. Але ж ніхто не говорить, що треба лише займатися кадровими питаннями, а не займатися безпосередньо роботою, яку очікують від голови. Ці всі речі можна поєднувати і в законі, насправді, все прописано досить чітко і є можливість бути ефективним. Всі інструменти надані, тепер треба показувати результат», 一 додає Богдан Слуцький, економіст ЦЕС, в ефірі Українсього радіо. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Минулого року Україна витратила найбільшу частку ВВП на оборону серед усіх країн 一 більше 30%

Крім цього, спроможність виготовляти зброю всередині країни зросла з $3 млрд до $20 млрд, а до кінця 2025 року може сягнути $35 млрд на рік. 

Як оборонно-промисловий комплекс впливає на економіку країни і яку роль відіграють приватні та державні виробники?

👉 Спробуємо відповісти на ці питання на нашій щомісячній події, присвяченій огляду економіки за місяць зі спецтемою 一 як виробництво зброї трансформує економіку України?

Подія відбудеться 14 серпня о 16:00 у Zoom. 

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Створили корупцію на голому місці». Роман Ващук про скандал з марлею 

👉 У свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук розповів про скандал, пов'язаний з медичною марлею, як "дар України створити корупцію там, де її реально не ночувало".

Півтора року тому Рахункова палата вирішила, що марля в рулонах — це вже не медичний виріб. Від цієї, здавалося б, технічної деталі залежала ставка ПДВ: 7% для «медичної» чи 20% для «немедичної». 

Податкова почала вимагати вищу ставку, імпортери й виробники втрачали гроші, а правоохоронці відкривали справи проти постачальників і митників.

«Ми мали майже годинну дискусію в Міністерстві охорони здоров’я — філософську дискусію про суть існування марлі. Чи марля у метрових рулонах далі є медичною, чи перестає нею бути? На голому місці створити корупцію там, де її реально не ночувало — це такий дар України», — каже Ващук.

Ця ситуація «знищує цілу галузь» критичної під час війни марлі.

Також у подкасті:

▪️ як зламати післясовкові схеми «виживання» митників, які забезпечують мільярдні нелегальні доходи
▪️ кого шукають на посаду нового бізнес-омбудсмена
▪️ хто саме може звернутись до бізнес-омбудсмена в Україні і які скарги вирішують найкраще

Слухайте подкаст на усіх платформах за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Експорт зернових і олійних скоротився, але (поки) це не пов’язано з обмеженим імпортом до ЄС 

На початку літа експорт скоротився на 20%, до 2,5 млн тонн за місяць. 

🌾 Основна причина — поганий врожай минулого року. Крім того, вже у перші місяці року агровиробники вивезли більшість залишків зі складів, що в попередні сезони частково підтримувало високі темпи відвантажень.

Водночас припинення торговельних преференцій з ЄС у червні не мало суттєвого впливу: основні поставки зерна та олійних культур здійснюються морем до країн Африки та Близького Сходу.

Від початку року обсяги експорту цих культур впали на 41,5% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. 

30 червня Європейська комісія оголосила про запуск так званої DCFTA 2.0 — оновлення чинної угоди про вільну торгівлю. За словами тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, нові умови передбачають збільшення квот на мед, цукор та м’ясо птиці. 

👉 Детальніше про це читайте у нашому Трекері економіки.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎧 Новий випуск подкасту «Що з економікою?» про реформу митниці та корупцію на рівному місці за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Уряд нарешті активізувався у питанні економічної підтримки прифронтових регіонів.

Восени на цю тему ми проводили широке обговорення з бізнесом з Харкова, Нікополя, Донецької та Сумської областей.

Кожен з підприємців починав свій виступ з проблеми мобілізації персоналу. Ось одна з цитат від Юрія Атанасова, гендиректора "Сентравіс" — одного з найбільших у Європі постачальників нержавіючих труб:

«Щодня біля нашої прохідної у Нікополі ТЦК забирає останніх незаброньованих кадрів. Виникає питання: чи може держава піти на зустріч і надати можливість бронювання хоча б 70-75% співробітників на таких територіях?

Президент наголосив на важливості балансу, і я це розумію: фронт потрібно тримати. Але тоді не варто говорити про підтримку прифронтових регіонів, давайте будемо просто воювати і все. Хотілося б більшого розуміння і конкретних дій по підтримці регіону».

Більше цитат від інших регіонів у дописі.

Дані про стан прифронтових регіонів (про те як економіка та люди мігрують зі сходу на захід) доступні у вигляді графіків на нашому сайті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Чоловіку, який намагався відсудити у ПриватБанку €3 млрд за депозит у карбованцях 1995 року відмовили у позові 

У 1995 році чоловік поклав на депозит 900 млн карбованців (тоді близько $6 тис.) під 220% річних. Вклад було виплачено ще у 1996 році.

🔹 У 2011 році він звернувся до суду, намагаючись визнати договір продовженим, а у 2021 році — навіть до іноземних судів.

🔹 Загальний розмір претензій зріс до 3 млрд євро.

Верховний суд визнав договір недійсним. Рішення ґрунтується на законі «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який має перевагу над загальними нормами. 

У Міністерстві юстиції зазначили, що це рішення дозволило уникнути значних фінансових втрат і не допустило створення небезпечного прецеденту.

Не Коломойським єдиним:)

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram