⚡️ НБУ залишив облікову ставку без змін — 15,5%

Нацбанк планує знижувати облікову ставку у 4 кварталі, але може відкласти це рішення, якщо інфляційні ризики зростатимуть.

Головне з пресрелізу:

▪️ Інфляція сповільнюється швидше за прогноз НБУ (13,2% у серпні). Цьому сприяли новий врожай, що стримав ціни на продукти, та стабілізація на ринку праці.

▪️ Привабливість гривневих заощаджень зростає. Через зниження інфляції реальна дохідність депозитів та ОВДП збільшується, тому українці продовжують заощаджувати в гривні, а не купувати валюту.

▪️ Міжнародні резерви залишаються на високому рівні. Завдяки допомозі партнерів (понад $30 млрд з початку року) резерви зросли до $46 млрд.

▪️ Головним ризиком залишається війна. Також НБУ вказує на загрози, пов'язані з можливою неритмічністю майбутньої допомоги та погіршенням міграційних тенденцій.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

МВФ: Україні може бракувати до $20 млрд фінансування

Міжнародний валютний фонд оцінив, що у 2026–2027 роках Україні може знадобитися на $10–20 млрд більше, ніж прогнозує уряд. Київ наполягає на попередніх розрахунках — потрібно знайти ще $37,5 млрд на два роки. Про це повідомляє Bloomberg.

▪️ Остаточну суму сторони планують узгодити наступного тижня. Після цього уряд та Фонд звернуться до союзників України для пошуку шляхів додаткового фінансування.

▪️ Кабінет міністрів і Мінфін відмовилися від коментарів до офіційної заяви МВФ. Представник Фонду також утримався від коментарів. У Мінфіні повідомили, що зустрічі з персоналом МВФ завершено, і діалог продовжиться у найближчі тижні.

▪️ Україна отримала вже $13,4 з $15,5 млрд за чинною програмою фінансування МВФ. Воєнні витрати залишаються головною статтею бюджету, яку важко спрогнозувати. Водночас МВФ і уряд мають застереження щодо окремих категорій видатків, зокрема зарплат військових, серед яких можуть бути ті, хто не має права на максимальні виплати.

▪️ Україна також вагається підвищувати податки попри рекомендації МВФ. Кредитор планує наполягати на скороченні тіньової економіки, яку уряд оцінює більш як у 30% ВВП.

«Україна вже офіційно звернулася до МВФ із проханням про нову програму допомоги — і це важливий перший крок до покриття розриву. Річ у тім, що вже зараз Україна виплачує МВФ назад більше коштів, ніж отримує від Фонду. Якщо нову програму затвердять — з більшим фінансуванням, а також з оновленими воєнними та макроекономічними припущеннями — нашому бюджету вже буде легше прожити наступні роки», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Додали новий графік у Трекер економіки 

Тепер за зміною ВВП можна слідкувати поквартально. 

Як бачимо на графіку, економічне відновлення поступово сповільнюється.​ Кожного кварталу 2024 року приріст відносно 2021 був нижчим, ніж у 2023 році.

Нові прогнози зростання коливаються в межах 2,0–2,7%, хоча ще на початку року йшлося про 3–6%. Серед причин сповільнення – руйнування інфраструктури, нестача робочої сили, проблеми в газовидобуванні та агросекторі.

Хоч це вже досягнення — зростання економіки в умовах війни, для подальшого руху необхідні інвестиції в людський капітал, нові технології та інфраструктуру.

Про те, що ще допоможе розвитку економіки, будемо говорити на нашій події 18 вересня о 16:00.

🔗 Реєстрація за посиланням.

Спікери:

▪️ Уфук Акцігіт, професор Чиказького університету, директор Глобального центру економічного зростання;
▪️ Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення;
▪️ Ю Ман Лі, провідна економістка Світового банку та керівниця програми Prosperity у регіоні Східної Європи (участь уточнюється);
▪️ Дарина Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💸🍌 Існує байка, що кілограм бананів в Україні завжди коштує долар

Вона була більш-менш правдивою, принаймні між 2017-2021 роками 一 найстаріші дані, які вдалось знайти. 

Сезонні коливання у ціні бананів є, але загалом сильна залежність від курсу долара зрозуміла 一 ми імпортуємо понад 90% всіх бананів з Еквадору, Коста-Рики та Колумбії, і розрахунки із ними ведуться в доларах США.

Правда, із 2022 року все змінилося 一 ймовірно, через значне здорожчання логістики.

Загалом коефіцієнт кореляції між 2017-2025 роками 0,92 一 сильна залежність.

✍️ Текст і графік підготував наш колишній стажер Максим Куждін, який зараз навчається в Гарвардській школі бізнесу.

🍇 До речі, згадували за цю тему в одному з наших найпопулярніших подкастів про кінець ери дешевих продуктів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🗞 З економікою медіа все дуже погано

У новому випуску говоримо з Андрієм Боборикіним, виконавчим директором Української правди та медіаменеджером.

▪️Чому не телеграм, а Google - основна проблема для онлайн-медіа?

▪️Як медіа заробляють з ютубу і чому УП створює нові окремі канали для журналістів?

▪️Блогери, телебачення чи онлайн-медіа: хто заробляє більше?

Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Ведучі подкасту:

Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💰 Орбан може заблокувати продовження замороження російських активів після 2026 року

Чинне рішення про замороження російських активів діє до 31 січня 2026 року. Рішення про продовження мають підтримати всі країни-члени ЄС.

Якщо Орбан програє вибори у квітні, він може спробувати отримати більше вигоди від Кремля та відмовитись від блокування. Про це заявили на лекції Corporate Finance Institute (CFI), присвяченій конфіскації російських активів.

На панелі Statewatch щодо санкцій також стало відомо, що окремі балтійські держави вже розробили внутрішні законопроєкти, які дозволять відновити санкції на національному рівні у випадку їх скасування в ЄС. Вони також переконують й інші країни ЄС підготувати таку саму страховку.

📊 Як бачимо з графіка найбільших «тримачів» росактивів, нам головне, щоб ця ініціатива в ЄС дійшла до Бельгії та Франції. 

Нагадаємо, що минулого тижня Урсула фон дер Ляєн оголосила про авансове виділення €6 млрд із прибутків заморожених російських активів на виробництво безпілотників для України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Учора ввечері Уряд представив проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Це вже четвертий план бюджету війни. 

Бюджетний проєкт базується альтернативному (песимістичному) сценарії Бюджетної декларації: у ньому закладено, що війна триватиме весь 2026 рік. 

💰 У наступному році Уряд планує зібрати 2,8 трлн грн. Це на 452 млрд грн більше, ніж було заплановано доходів на цей рік (за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, ПДФО та частини прибутку НБУ).

Витратити в 2026 році планують 4,8 трлн грн. Це на 415 млрд грн більше, ніж в цьому році. 

Головний пріоритет і найбільша частина видатків — на війну, зокрема всі власні доходи бюджету — 2,8 трлн грн. Оборонні видатки зростуть на 168,6 млрд грн.

У бюджеті-2026 збільшили видатки на соціальне забезпечення після його скорочення в 2024 та 2025 роках. 

📈 Збільшили витрати як на пенсійне забезпечення (передбачена індексація пенсій), так і інші напрями соціальної сфери, зокрема для підтримки демографічного розвитку. 

Таким чином дефіцит бюджету-2026 становитиме майже 2 трлн грн (18,4% ВВП або приблизно €42 млрд). 

Щоб перекрити цей розрив, Уряд розраховує на зовнішнє фінансування, частина з якого вже забезпечена. Проте за словами Міністра фінансів нестача у фінансуванні на наступний рік становить €16 млрд, які ще треба десь знайти.

Тепер проєкт має розглянути Верховна Рада. Детальніше проєкт бюджету ми будемо розглядати в наступних постах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 У ЄС є ідея, як розблокувати 200 млрд заморожених російських активів для України. Поки що Україна отримує лише відсотки від цих коштів. 

Замість прямої конфіскації, яку блокують Бельгія, Німеччина та Франції, обговорюється ідея з заміною активів на спеціальні безвідсоткові облігації, гарантовані країнами ЄС.

👉 Про це в ефірі Радіо НВ розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Такий підхід знімає ризики для Бельгії та інших держав: якщо Росія звернеться до суду й виграє, втрати розділять між собою всі члени ЄС, а не окрема країна.

Ініціатива з’явилася через потребу покрити майбутній дефіцит українського бюджету — у 2026 році він може сягнути €16 млрд. Водночас цей план ще не ухвалений, паралельно розглядають інші варіанти використання заморожених активів.

На цю тему також говорили у нещодавньому подкасті з юристкою Центру протидії корупції Тетяною Шевчук. Послухати можна за посиланням.

«Європейські країни мають дуже високий рівень охорони права власності. Вони вважають, що якщо відкрити можливість конфіскації російських олігархів, то це відлякає інвесторів і підірве довіру до їхніх юрисдикцій».

Я не думаю, що ми отримаємо ці гроші у 2026 році. Але рано чи пізно до цього рішення прийдуть. Іншого виходу немає: США не дасть нового плану Маршалла, Росія репарацій не платитиме. Це політично важке, але неминуче рішення», 一 додає Тетяна Шевчук.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Єдина перевага телеграму перед онлайн-медіа 一 це дані з радарів про пересування ракет і дронів

При чому, хтось з відповідними можливостями надає адмінам в телеграмі цю інформацію. 

🎧 Про це в нашому подкасті розповів Андрій Боборикін, виконавчий директор Української правди та медіаменеджер:

«Коли ми сидимо в укриттях, ми перевіряємо, звідки летить ракета. А цю інформацію отримують адміни телеграм-каналів, яким доступи роздали люди з відповідними можливостями. І це, по суті, єдина унікальна торгова пропозиція телеграму порівняно з традиційними медіа. Коли (сподіваюсь — швидше, ніж пізніше) зникнуть тривоги та обстріли, тоді побачимо, як зміниться споживання телеграму». 

Вплив телеграму часто перебільшують. За результатами опитувань, люди відповідають, що беруть новини з телеграму, однак незрозуміло, що саме вони вважають новинами — журналістські матеріали чи, наприклад, ті ж сповіщення про тривоги.

Рекламний ринок в телеграмі майже не врегульований, і створити там сильне незалежне медіа надзвичайно складно. Легше запустити «джинсовий» канал із чутками, ніж справжній журналістський проєкт.

А от реальна загроза для медіа 一 це залежність від Google. 

«Суттєва відмінність України від інших країн — у нас фактично є тільки Google, трохи UKR.NET, і більше сильних агрегаторів контенту немає. 

У Британії працюють Yahoo, MSN, NewsNow, у США — MSN та Apple News. Там є певний мікс, і залежність від однієї платформи не така сильна.

В Україні ж вона майже тотальна, зокрема через велику частку Android у смартфонах, тому споживання медіабрендів значною мірою визначають саме платформи», 一 пояснює Андрій Боборикін.

Про те, як Google став проблемою для медіа, говоримо далі у подкасті.

👉 Послухати подкаст «Що з економікою?» на усіх подкаст-платформах можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Як зараз виглядає Україна очима іноземних інвесторів?

Вибрали цікаве з інтерв’ю Томаша Фіали — СЕО Dragon Capital та голови Наглядової Ради ЦЕС. Повний переклад інтерв’ю для чеського видання iDNES.cz за посиланням.

Що б ви порадили чеським інвесторам, перш ніж вони почнуть на власному досвіді знайомитися з місцевим бізнес-середовищем?

«Місцевий ринок, безумовно, цікавий і розвивається. Тут більше ризиків у сфері безпеки та макроекономічних ризиків, верховенство права слабше. Але з іншого боку, тут значно менше конкуренції, тож якщо ви займете частку ринку, то зможете компенсувати це більшим заробітком і більшим прибутком».

Чи цікавий напрямок інвестицій в корисні копалини?

«Для нас критичні корисні копалини нецікаві. Китайці завжди будуть демпінгувати, тож завжди буде дешевше купувати їх у китайців. Пентагон зараз купив постачання критичних матеріалів у однієї американської фірми за подвійну ціну від ринкової. Але так це в ринкових умовах не працює.».

А що з виробництвом зброї? Це вас не приваблює?

«Ми думали про прямі інвестиції у виробництво, але зрештою вирішили не інвестувати в це. Цей сектор, звісно, дуже перспективний і грошей там достатньо. Але цих виробників тут дуже багато, і до того ж ви завжди залежите від державного замовника. Експортувати поки що не можна. Це здалося нам досить ризикованим, оскільки ми історично інвестуємо в сектори, які мають мінімальну залежність від держави».

Більше 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🥤 Як подорожчає кола, якщо запровадять податок на солодку воду?

У бюджеті на 2026 рік, окрім податку на OLX, уряд також запланував акциз на солодку воду, який має принести додаткових 8,5 млрд грн на рік.

Це світова практика 一 понад 100 країн застосовують податки на солодкі напої. З одного боку, це додаткові бюджетні надходження, з іншого — турбота за здоров’я громадян.

Особливість українського підходу в тому, що акциз поширюватиметься також і на продукцію з цукрозамінниками. У світі замінники цукру оподатковують рідше, тому це положення викликало дискусії. 

Ідея з оподаткуванням солодкої води не нова, окремий законопроєкт з’явився ще у 2023 році, також появу акцизу закладали у Бюджетній декларації та Нацстратегії доходів. Щоправда не на 2026 рік, а пізніше. 
Пришвидшення з акцизом можна пояснити пошуком коштів на Сили оборони.

Для того, щоб акциз запрацював відповідні зміни має підтримати Рада, а потім підписати президент. Щоб встигнути до 1 січня, доведеться оперативно пройти усі процедури. 

На скільки подорожчає кола?

Зараз законопроєкт передбачає ставку акцизу 0,1 євро за літр (близько 5 грн), а очікувані надходження до бюджету у 2026 році оцінюються у 8,5 млрд грн. 

Тобто, наприклад, двохлітрова пляшка кока-коли може подорожчати на 12 грн.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Динамічна «стеля» економіки, роль ОПК та міграції і нові прогнози ВВП 一 про що говорили вчора на події

👉 Учора провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою 一 чи вперлась «в стелю» українська економіка? Далі переказуємо ключові цитати спікерів.

Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування у Міністерстві економіки.

«В економіці немає статичної стелі — вона динамічна. У ринкових економіках стеля зазвичай рухається вгору завдяки зростанню капіталу, покращенню умов праці та продуктивності. В Україні під час війни на неї тиснуть руйнування інфраструктури й підприємств, скорочення населення через міграцію та втрати. Тому стеля може рухатися і вниз.

Попри це, навіть у прогнозах уряду та експертів очікується економічне зростання. Це результат переведення економіки на військові рейки. Прогнози уряду не погіршувались: на 2025 рік зберігається 2,7% зростання. Це означає, що тиск знизу (завдяки інвестиціям і відновленню) переважає над тиском зверху (від руйнувань).

Держстат, навіть без повної звітності, фіксував високі темпи зростання в машинобудуванні та галузях, пов’язаних з оборонкою. Дані можуть бути уточнені, але тенденція відображається.

Програми «5-7-9», гранти на відбудову, «Зроблено в Україні» оцінюються як стимулювання попиту і пропозиції. У 2024 році вони додали близько +0,64 п.п. до зростання ВВП».

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.

«Мені не подобається порівняння зі стелею. Потенційний ВВП може зростати чи падати, як у 2022 році через вторгнення. В концепції монетарної політики «перестрибнути стелю» означає перегрів економіки з високою інфляцією та дисбалансами.

Ми бачимо баланс двох сил: руйнування, міграція й демографічне скорочення з одного боку та міжнародна підтримка й технологічний прогрес — з іншого. Це робить зростання потенційного ВВП нині незначним.

Основний потенціал — у нормалізації економіки, євроінтеграції та структурних і фінансових реформах. Прогнози НБУ на 2026 рік — 2,3%. Не варто жертвувати інфляційними цілями заради додаткових 0,1%, адже штучне стимулювання завжди закінчується жорсткою корекцією чи кризами».

Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення:

«Якщо раніше уряд створював лише рамкові механізми — на кшталт Ukraine Facility для мобілізації фінансів на виживання, — то після Лондона і Берліна з’явилися конкретні програми залучення інвестицій. Цього тижня ми бачили візит DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США), розвиток Українсько-Американського фонду, закупівлі Світового банку для Project Preparation Facility. Створена Національна інвестрада. 

Ефективність дронів-перехоплювачів впливає на макростабільність не менше, ніж гарантії DFC. Удари Росії навіть по заводах на Закарпатті не додають оптимізму, але попри це інвестиції відбуваються: відкриваються заводи, розвивається переробка, працює DCFTA (три окремі зони вільної торгівлі, що діють між Європейським Союзом (ЄС) та Грузією, Молдовою і Україною) і є доступ до європейського ринку. 

Частину втрат спричинив виїзд людей і падіння споживання. 

Ми можемо обґрунтовано довести, що такі програми-каталізатори, як єОселя, єВідновлення, гранти, ковідні сертифікати в комплексі зі зниженням витрат за рахунок чистої цифровізації можуть дати за 10 років Україні плюс 13% до ВВП».

🔗 Послухати подію та подивитись презентацію огляду економіки експертів ЦЕС можна за посиланням.  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ ЦЕС підтримує позицію ACC та  EBA щодо скасування вивізного мита на сою та ріпак, яке вступило в силу 4 вересня 2025 року.

1) Запровадження вивізного мита суперечить статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, згідно якої сторони зобов'язалися не запроваджувати будь-які мита, податки або інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів.

Більш того, Україна зобов'язалася поступово скасувати вивізні мита, зокрема щодо тих олійних культур, на які вони зараз діють (насіння соняшнику, льону, рижію). Нульова ставка вивізного мита на ріпак мала бути встановлена вже у 2023 році, а на згадані вище культури — у 2026 році (детальніше — Додаток I-C "Графік скасування вивізного (експортного мита)" до Угоди про асоціацію з ЄС.

2) Запровадження цих мит суперечить принципу стабільності податкового законодавства. Зокрема, згідно статті 4.1.9. Податкового кодексу, зміни до податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому вони будуть діяти, а також не можуть змінюватися протягом бюджетного року, що і відбулося в цьому разі.

3) Зміна умов діяльності для агровиробників під час збиральної кампанії впливає  на цінову кон'юнктуру (за оцінками низки підприємств, закупівельні ціни вже впали на 10%). У результаті доходи агропідприємств скорочуються. Це значно погіршує їх фінансову позицію, а також перспективи підготовки до нового аграрного сезону з урахуванням специфіки діяльності сільського господарства.

4) Зміна цінової кон'юнктури може вплинути на виконання експортних угод, що ставить під сумнів надійність України та українських підприємств як зовнішньоторгівельних партнерів. Більш того, це може погіршити переговорні позиції України під час обговорення нових умов торгівлі з ЄС, які наразі тривають.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍵 «Втратили все — і почали з нуля». Світлана Кобелєва про TEAHOUSE після прильоту

У новому випуску говоримо з Наталією Колесніченко, старшою економісткою ЦЕС, та Світланою Кобелєвою, співвласницею компанії Tea House.

▪️Як Tea House відновлюється після влучання у підприємство у Дніпрі;

▪️Які сектори економіки найбільше страждають від російських обстрілів?

▪️Бонус: китайський, грузинський чи з Азербайджану - вибираємо улюблений чай.

Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Ведучі подкасту:

Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому економіка України зростає повільніше, ніж очікувалось?

За свіжою статистикою ІІ кварталу, реальний ВВП зріс на 0,8% (рік-до-року). Усього за І півріччя ВВП збільшився лише на 0,9%. 

Щоб зростання реального ВВП за підсумками року перевищило очікувані 2% або навіть наблизилося до 3%, у другому півріччі він має додати малоймовірні 3-4%.

Слабке зростання у першому півріччі можна пояснити декількома чинниками:

▪️ Активні бойові дії, посилення обстрілів промисловості, інфраструктури й житла, поступове розширення окупованих територій та інші наслідки війни, такі як нестача працівників.

▪️ Несприятлива погода, яка другий рік поспіль б'є по агросектору. У поєднанні з ефектом минулорічного запуску морського коридору це спричинило скорочення експорту та падіння вантажообороту.

▪️ Скорочення добувної промисловості через зупинку шахт у Покровську. Попри це завдяки налагодженню імпорту вугілля, металургійне виробництво зростало. Так само зростали і ті види промисловості, які пов'язані з оборонними замовленнями (виробництво зброї, низка видів машинобудування тощо). 

Були й фактори, що підтримували економіку. Це передусім стабільний споживчий попит, про що свідчило зростання роздрібної торгівлі та пасажирських перевезень. Активізувалося і будівництво житла й нежитлових об’єктів.

👉 Більше про те, якими були і прогнози по ВВП, курсу та інфляції ми писали раніше тут. 

Графік: Трекер економіки. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Наші економісти підготували огляд бюджету-2026 до першого читання. 

Раніше ми писали і про основні цифри, які формують бюджет і про нові акцизи, які можуть запрацювати з наступного року (солодка вода).

👉 Зараз звернемо увагу на джерела доходів, які не виглядають переконливо. 

1. Збільшення доходів митниці на 60 млрд.

Уперше в бюджеті застосовано такий підхід: якщо митниця збере більше, ніж закладено в плані (імпортний ПДВ, мита, акцизи), перевищення автоматично спрямовується до спеціального фонду на фінансування оборони й відображається окремим рядком як «інші податки та збори». 

Таким чином уряд буде намагатися показати очікуваний ефект від реформи митниці. Водночас сама реформа “буксує”, а конкурс на голову Митниці довгий час переносився, його розпочали із великим запізненням лише у серпні 2025 року.

Натомість у «перевиконанні» змішуються різні чинники: частково це може бути результатом кращого адміністрування, але значною мірою — наслідком макроекономічних змін, таких як курс гривні, інфляція чи структура та обсяги імпорту.

До того ж і у 2025 році митниця не виконує власних планів зі зборів, тому закладені у бюджеті 60 млрд грн радше відображають оптимістичне припущення, ніж гарантований ресурс.

2. +12 млрд грн за рахунок податків на міжнародну торгівлю 

Із передбачених у бюджеті +12 млрд грн більша частина — 9 млрд грн — має надійти завдяки запровадженню вивізного мита на соєві боби та насіння ріпаку чи кользи (за ставкою 10% від митної вартості)

Ці кошти мали б піти у спецфонд для підтримки переробки агропродукції. Фактично одні виробники сплачують, щоб підтримати інших.

Сам механізм запровадження мита створив низку проблем: експортні відвантаження зупинилися, судна простоюють у портах, а порядок звільнення від мита для «власно вирощеної продукції» не працює. 

Через це щодня зростають збитки аграріїв та експортерів, держава втрачає валютну виручку, накопичення суден у портах створює безпекові ризики, а довіра міжнародних партнерів знижується.

Раніше ми пояснювали, чому це рішення суперечить зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, блокує експорт і підриває стабільність правил гри. 

Тому очікувані 9 млрд грн також виглядають непевним джерелом і можуть бути переглянуті чи скасовані в ході подальших рішень.

📌 Повне дослідження можна подивитись за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВВП на душу населення зріс на 25% у 2024 році (порівняно до 2021 року)

Втім, це більшою мірою пояснюється не стрімким відновленням економіки, а скороченням населення, зокрема через міграцію.

Реальний ВВП усе ще більш ніж на 20% нижчий, ніж у 2021 році.

Детальніше це обговорювали на події минулого тижня, присвяченій огляду економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Експорт зернових зростає, але є ризик знову отримати посуху 

Темпи жнивної кампанії все ще відстають від минулорічних: станом на середину вересня площа збирання була на 17% меншою.

Озимі зернові вже зібрано з хорошими результатами, а збір кукурудзи та соняшнику лише розпочався.

У більшості регіонів зберігається дефіцит продуктивної вологи через посушливу погоду, зростають ризики третього поспіль посушливого року.

Прогнози врожаю: USDA прогнозує, що у 2025/26 маркетинговому сезоні Україна збере 32 млн т кукурудзи, з яких 22,5 млн т піде на експорт. Врожай пшениці очікується на рівні 22 млн т (на 1 млн т менше, ніж у попередньому прогнозі), експорт — 15,5 млн т, запаси трохи зростуть — до 1,59 млн т.

Найбільше зростання — у виробництві сої: прогноз підняли на 1 млн т, до 7,6 млн т, що перевищує торішній рекорд. За даними ASAP Agri, це пов’язано з більшими посівними площами, ніж очікували раніше.

👉 Нагадаємо, що ЦЕС підтримує скасування вивізного мита на сою та ріпак, яке вступило в силу 4 вересня 2025 року. Деталі тут. 

За даними Держстату, у січні–липні сільськогосподарське виробництво скоротилося на 18,5% рік-до-року. Головна причина, як пишуть у Держстаті — менший обсяг продукції рослинництва. Це пов’язано з сезонністю, а також із несприятливою погодою, яка затримала збирання зернових та олійних і знизила їхню врожайність.

Разом із повільним темпом збирання врожаю у серпні та вересні це призведе до негативного внеску агросектору у ВВП на 1–1,5 в. п. у III кварталі 2025 року.

Графік: Трекер економіки (проєкт підтримує ПриватБанк). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram