Німеччина дозволить пенсіонерам заробляти до €2000 на місяць без сплати податків 一 FT

У Німеччині до 2035 року 4,8 млн працівників, або 9% робочої сили, вийдуть на пенсію.

Як і в більшості країн Європи, в Німеччині можна працювати на пенсії, але уряд прагне зробити це привабливішим за допомогою податкових пільг.

💶 За оцінками уряду, ця ініціатива коштуватиме близько €890 млн на рік. Але економісти вважають, що оцінка занижена. Інститут IW прогнозує втрати до €1,4 млрд, якщо податковою пільгою скористаються приблизно 340 тис. працівників.

Головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінґ зазначив, що кількість учасників програми зростатиме з часом, а додаткові надходження від соціальних внесків і зростання економіки «повністю компенсують втрати протягом двох-трьох років».

Схожі заходи впровадила Греція, і вони вже дали результати. Відтоді як Афіни дозволили працюючим пенсіонерам зберігати повну пенсію та обкладати додатковий дохід лише 10%-им податком, кількість працюючих пенсіонерів зросла з 35 тис. у 2023 році до понад 250 тис. у вересні 2025 року, за даними грецького Мінпраці.

💻 У Німеччині, крім старіння населення, середня тривалість робочого тижня — найнижча серед країн ОЕСР. Частка працівників, зайнятих неповний робочий день, подвоїлася з початку 1990-х і сягнула 30%, головним чином через більшу участь жінок в робочій силі.

Законодавці зазначають, що нова податкова пільга дозволить «довше утримувати досвід і знання в компаніях», сприятиме «зростанню рівня зайнятості» та збільшить державні доходи.

«Для України це хороша ідея, якщо ми хочемо поєднати офіційне працевлаштування з активізацією цієї вікової групи», 一 коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що потрібно щоб перезапустити фондовий ринок в Україні?

Переказуємо думки гостей нашого подкасту. 

Наприклад, у подкасті з ексміністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович ми говорили про те, щоб в Україні з’явилася фондова біржа, нам потрібна пенсійна реформа (обов’язковий перехід на накопичувальну систему), і тоді пенсійні фонди будуть інвестувати. 

👉 Втім, на думку Романа Сульжика, співзасновника мілтек-фонду Resist.UA, незалежного члена Наглядової ради ПриватБанку (2019–2022) та учасника Наглядової ради ЦЕС, в Україні це не спрацює. 

«Пенсійна реформа, звісно, допоможе, але це — заганяти всіх у колгосп, насильно забирати гроші у людей і змушувати їх вкладати в український фондовий ринок. У Варшаві це спрацювало, але найбільший ризик для громадянина України — це сама держава Україна. 

Я не проти цієї пенсійної реформи, якщо вони дозволять, щоб збирали з людей якісь гроші і хоча б перші 10–20 років казали: 50% цих грошей вкладається в американський чи європейський фондовий ринок, а 50% — в український.

А якщо це буде 100% український фондовий ринок — то це буде кидалово. Бо коли там збереться достатньо грошей, умовно $5 мільярдів у фондах, прийде черговий президент (умовно) Ляшко, скаже: «Ось у нас скрутні часи, ми конфіскуємо ці пенсійні збереження».

Якщо цікаво почитати на тему шкідливості обов’язкового пенсійного накопичення більше, залишаємо посилання на наш матеріал.

Натомість Роман та його фонд зараз працюють над тим, щоб в майбутньому в український MilTech було легко інвестувати. 

«Навіть із нашим IT-сектором, нашою аграркою не було такого одного сектора, де стоять фонди з грошима і кажуть: «Ми хочемо закидати гроші в цей фонд». Ти не міг просто зробити стартап у гаражі. Тобто, коли ти вже доходив до рівня MacPaw чи Rozetka, тобі вже давали іноземні гроші, але на нульовому етапі, на етапі 10–20 мільйонів твоєї оцінки — ти не міг їх отримати.

(...) Це вперше за 30 років нашої незалежності, коли в нас з’явився сектор, де іноземці стоять і кажуть: «У нас є $100 мільйонів, $200 мільйонів — ми хочемо інвестувати в український MilTech». Це справді дуже унікальна ситуація, тому що ніхто не знає, як виглядатиме війна чи зброя через 5–10 років. Але якщо будь-кого запитати, які п’ять країн світу через 10 років матимуть найкраще ноу-хау у військовій сфері, то Україна буде серед них».

 🎧 Послухати подкаст на усіх платформах можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Днями Рада ЄС схвалила продовження безмитної торгівлі з Україною. 

Але пільговий режим тепер має умову: Україна має швидше наближати своє аграрне законодавство до стандартів ЄС.

Що це означає для торгівлі:

▪️ Чутливі категорії товарів (таких як цукор, птиця чи мед) матимуть обмежену й поетапну лібералізацію. Це означає, що мита не скасують повністю, а лише зменшать, а для цих товарів будуть збільшені квоти, щоб захистити європейський ринок від надмірного потоку.

▪️ Для менш ризикованих товарів (молоко та молочні вироби) мита будуть скасовані повністю.

▪️ Передбачено захисний механізм: якщо певна українська продукція спричинить ринкові збої у країнах ЄС, Євросоюз зможе тимчасово обмежити її імпорт, навіть попри загальний пільговий режим.

Україна щороку подаватиме звіти про прогрес і підсумковий звіт до кінця 2028 року. Якщо результати будуть незадовільними, мита та квоти з Угоди 2014 року можуть повернутися.

Нові умови торгівлі вже ухвалено Комітетом асоціації Україна-ЄС у торговельному складі, як повідомляє віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. 

💬 Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС, пояснює:

«Наше «домашнє завдання» для розширення торгівлі з ЄС містить понад 20 основних директив і регламентів. Вони охоплюють добробут тварин, захист рослин і пестициди, використання ветеринарних препаратів, ГМО та екологічні стандарти. 

Дотепер прогрес у цих напрямах був повільнішим у порівнянні з рештою сільськогосподарського acquis – але, схоже, в нас з’явилися вагомі стимули, аби пришвидшитися». 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧑‍🎓 Що змінює новий закон про професійну освіту?

В Україні нестача кваліфікованих робітників і «надлишок» людей з вищою освітою. Реформа освіти загалом і профосвіти зокрема має на меті це змінити. 

Ми підготували огляд нового Закону “Про професійну освіту” (№4574-IX), який набрав чинності 12 вересня 2025 року. Цей закон — позитивний крок у реформі освіти, а також важливий індикатор Плану України (Ukraine Facility), за яким Україна отримує фінансування від ЄС.

▪️ З основного: заклади профосвіти отримають більше навчальної та фінансової автономії, управління здійснюватиметься через наглядові ради за участі роботодавців.

▪️ Дозволяють дуальну освіту: роботу за студентським контрактом як частину навчання, різну тривалість та зміст програм навчання. Присвоєння кваліфікацій відбувається в незалежних кваліфікаційних центрах.

▪️ Якість освіти впливатиме на ліцензію закладу, з 2027 року планується фінансування за результатами: присвоєні кваліфікації, працевлаштування тощо.

👉 Детальніше про те, що змінюється і як було раніше 一 у нашому дайджесті (на скрині лише частина таблиці).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

✍️ Шукаємо комунікаційного асистента або асистентку в команду ЦЕС

Вакансія передбачає part-time зайнятість віддалено (з можливістю відвідувати офіс у Києві).

Для тих, хто хоче отримати універсальний досвід в комунікаціях — від текстів до монтажу коротких відео і організації подій.

Наш ідеальний кандидат:

• вміє писати лаконічні тексти без канцеляризмів;
• має досвід/бажання брати участь в організації подій;
• має рівень англійської мови B2 і вище;
• розуміється в економічному житті країни.

Що потрібно робити:

• писати дописи і вести соцмережі українською та англійською мовами;
• наповнювати сайт і брати участь у його покращенні;
• займатися email-маркетингом і актуалізацією бази контактів;
• організовувати події (переважно онлайн);
• працювати з версткою у Word та PowerPoint.

Що ми пропонуємо:

• гідну оплату праці;
• роботу віддалено з можливістю відвідувати офіс у Києві;
• широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив;
• участь у покращенні економічної політики України та втілення економічних реформ.

📩 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи на пошту: press@ces.org.ua

Будемо вдячні за поширення друзям, кому може бути цікаво.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Бізнес погіршив ділові очікування, найменше оптимізму у малих підприємств

Індекс ділових очікувань знизився до 102,5% (зі 103,1% у ІІ кварталі), але залишається трохи вище 100%, тобто позитивні настрої ще переважають. 

Про це йдеться в опитуванні бізнесу за ІІІ квартал, яке оприлюднив НБУ.

Головні причини слабкої активності — наслідки повномасштабної війни (80% респондентів) та нестача працівників (46%).

🏗 За секторами:

▪️ у будівництві, торгівлі та послугах індекс уже нижчий за 100%, що означає перевагу песимістичних очікувань;

▪️ найгірші прогнози — у малих підприємств, які першими реагують на падіння внутрішнього попиту;

▪️ натомість великі промислові та аграрні компанії покращили прогнози щодо продажів, особливо експорту. Саме вони можуть стати головним рушієм економічного зростання в найближчий рік.

Водночас плани щодо інвестицій погіршилися, а очікування інфляції та девальвації зросли.

«Враховуючи, що у ІІ кварталі, за даними Держстату, реальний ВВП зріс лише на 0,7% р/р, погіршення ділових очікувань в ІІІ кварталі свідчить про певну стагнацію економіки і у другому півріччі цього року. Стримуватиме економічну активність до кінця року і поглиблення проблем в енергетичному секторі через наслідки обстрілів», 一 додає Наталія Колесніченко, старша економістка ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

МВФ не варто «чіпати» гривню, якщо про це і йшлося у перемовинах

👉 Нещодавно Bloomberg з посиланням на власні джерела писав, що МВФ тисне на Україну з вимогою знецінити гривню.

У Фонді вважають, що контрольована девальвація допоможе Україні підвищити доходи бюджету, адже вони рахуються у гривні.

Втім Нацбанк не погоджується, бо це може розкрутити інфляцію й підірвати довіру до гривні. 

«Одним з аргументів "за" девальвацію є торгівельний дефіцит, що збільшується за останні роки. Проте це продиктовано більшою мірою інвестиційними товарами: машинобудуванням, енергообладнанням, військовими товарами тощо. Тобто конструктивними потребами бізнесу та відновлення.

Натомість є окремі товари, що не оподатковуються та сприяють непродуктивному споживчому імпорту: наприклад, електромобілі, чи товари куплені як поштові посилки до €150 (хоча й в них можуть бути компоненти для БПЛА). Імпорт посилок (на кшталт Temu, Aliexpress, Amazon), згідно з даними НБУ, у 2024 році становив аж 5% від усього імпорту.

Імпорт електрокарів зріс більш ніж вп'ятеро протягом повномасштабного вторгнення, зокрема завдяки податковим пільгам, які закінчаться у 2025 році.

Тобто є податкові лазівки, які варто закривати, тоді як різка девальвація гривні супроводжується великими ризиками для інфляції та макростабільності», — пояснює Єлеазар Левченко, молодший економіст ЦЕС.

💸 Нагадаємо, що Україна вже отримала більшу частину з $15,6 млрд за чинною програмою МВФ і зараз обговорює новий пакет — приблизно на $8 млрд.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва планує приїхати до Києва, щоб підтримати переговори.

В коментарях додали графік, як зріс імпорт електромобілів через податкові пільги. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

ЄС планує використати власні кошти, а не російські активи, для «репараційної позики»

👉 Нещодавно ми писали про те, що ЄС тисне на бельгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи. 

За попереднім планом Україні дадуть близько €140 млрд кредиту, який повертатиметься лише у разі виплат репарацій Росією.

ЄС оплатить позику власним коштом. Для цього він змусить бельгійський Euroclear — установу, де зберігаються заморожені російські резерви — видати частину грошей, що накопичилися від погашення російських активів під санкціями. 

🇪🇺 Натомість Брюссель випише по суті боргову розписку, підкріплену державами-членами, а згодом і наступним бюджетом ЄС.

Пропозиція фактично не торкається російських активів, попри спроби подати її як таку, що змушує Москву платити, пишуть у нещодавній статті FT. 

Якщо Росія ніколи не сплатить репарацій, ЄС спише позику Україні, але все одно муситиме виконати свої власні зобов’язання, взяті для її фінансування.

«Якщо нинішній план ухвалять, він може тонко змінити політику щодо заморожених активів. Державні фінанси Європи безпосередньо залежатимуть від того, чи виплатить Росія репарації і чи зніме блок санкції.

Це може надати твердості позиціям у країнах, включно з Німеччиною, де впливові голоси приватно відкидають наполягання на репараціях у фінальному врегулюванні з Росією. А отже, ускладнить для інших — зокрема для Путіна і Дональда Трампа разом — сприймати європейську покірність як належне. Підвищуючи прямі фінансові витрати своєї звичної майбутньої стриманості, Європа, можливо, просто купує собі місце за столом переговорів», — додають у FT. 

💸 Чи має Україна шанс дістатися до реальних заморожених активів РФ, ми будемо обговорювати сьогодні на події о 16:00.

Учасники дискусії:

• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;
• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;
• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;
• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

"За два роки бюджет недоотримав 60 млрд грн через пільги на електрокари", — Сергій Куюн

І є ті, хто хоче, щоб це продовжувалося і далі.

👉 Ділимося слушним дописом директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна.

Нещодавно ми рахували, що з 2022 року імпорт "електричок" виріс вп'ятеро.

Це все відбувається на тлі дефіциту бюджету, невизначеності щодо фінансової допомоги, а також чуток про тиск на гривню від МВФ.

Уряду треба швидко мобілізовувати внутрішній ресурс, інакше з зовнішнім фінансуванням ставатиме все важче.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Частину російських активів ще не знайдено, Україна має отримати всі дані 

👉 Публікуємо цікаві думки журналіста Financial Times Мартіна Сандбу з нашого вчорашнього обговорення про російські активи. 

І. Україна має розуміти скільки російських активів заморожено і де вони знаходиться

«Ми чули різні оцінки обсягу коштів, та насправді не знаємо всіх деталей. Дані з Euroclear — публічні та прозорі, це добре. Решта — менш певні.

Погоджуюся, що цифри з Люксембургу виглядають сумнівно. 

Російський Центробанк колись публікував ці дані, і тоді експерти не мали підстав сумніватися в його професіоналізмі. Наприкінці 2021 року він повідомляв, що має $350 млрд у країнах, які нині входять до санкційної коаліції — це близько €300 млрд. Тож грошей більше, ніж тих, щодо яких ми зараз маємо чіткий облік. Отже, варто пам’ятати: частину коштів ми ще не знайшли.

Єврокомісія намагається розширити охоплення — не лише активи Euroclear і не лише в межах ЄС. Якщо це принаймні зробить дані точнішими — добре. Але я закликаю наполягати на публікації всіх цифр. Немає жодного аргументу проти оприлюднення даних, і це лише полегшить дискусію».

ІІ. Як реагує ринок

«Чудова аналітика Яни Охріменко, старшої економістки ЦЕС щодо реакції ринку: вони були б незначними у разі конфіскації або переказу коштів. Але є ще одна річ, якої побоюються деякі уряди: не загальної реакції ринку, а цілеспрямованої політичної спекулятивної атаки на окрему європейську країну. Наприклад, якщо Саудівська Аравія скаже Франції: “Ми продамо ваші облігації, якщо ви це зробите”. Такі повідомлення вже траплялися. Це окремий виклик, але на нього можна відповісти — і українські дипломати разом із громадським сектором мають бути готові дати аргументовану відповідь». 

ІІІ. Політичні наслідки репараційного кредиту 

«Цей механізм не змушує Росію платити. У документах Єврокомісії чітко сказано, що ініціатива не зачіпає юридичні права Росії. Це потрібно прямо розуміти, аби не підтримувати хибний наратив, що вона змушує Росію платити. Це корисний крок, але не каральний.

Що вона робить фактично? ЄС дає Україні позику під майбутні виплати від операцій із доходів активів. Для цього не вилучаються жодні російські кошти. ЄС просто змушує Euroclear позичити гроші Союзу, а ЄС — Україні. ЄС міг би зробити це й без участі Euroclear, просто взявши позику на ринку. 

Зв’язок із російськими активами створено частково з політичних міркувань — щоб виглядало, ніби “Росію змусили платити”, і полегшити сприйняття платниками податків у Європі. Це, на жаль, прояв слабкості, навіть якщо результатом буде допомога Україні».

За посиланням на сайті зібрали запис події, ключові цитати всіх спікерів. Також там можна переглянути презентацію головних змін в економіці країни за останній місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 НБУ залишив облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків на її зниження

Базовий сценарій НБУ передбачає зменшення облікової ставки у І кварталі 2026 року.

Головне з релізу регулятора:

▪️ Інфляція сповільнилася до 11,9% р/р у вересні, базова — до 11%, але ціновий тиск зберігається. Прогноз НБУ: 9,2% у 2025, 6,6% у 2026, 5% у 2027.

▪️ Головні чинники зниження інфляції — врожаї овочів і зернових; головні ризики — енергодефіцит, витрати бізнесу, регульовані ціни.

▪️ Економічне зростання у 2025 році сповільниться до 1,9% через війну та дефіцит робочої сили, але прискориться до 2% у 2026 і 2,8% у 2027.

▪️ Міжнародна допомога (отримано $13 млрд, очікується ще $15 млрд) забезпечує беземісійне (без друку грошей) фінансування бюджету й стабільність резервів.

▪️ Монетарна політика залишається жорсткою для утримання попиту на гривню та контролю інфляції.

Графік: огляд економіки ЦЕС у жовтні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Як змінювалась інфляція впродовж останніх років?

Нагадаємо, що минулого місяця інфляція сповільнилася до 11,9% у річному вимірі (+0,3% за місяць).

Основним чинником стало падіння цін на овочі на 16% р/р завдяки високому врожаю. Зростання цін на фрукти також помітно уповільнилося — з 47,5% у серпні до 30,4% у вересні.

НБУ очікує подальше зниження інфляції до 9,2% у 2025 році. 

👉 На графіку — динаміка інфляції з 2022 року, коли рівень зростання цін досяг 26,6%.

Примітка: річний прогноз на 2025 рік — це медіанне значення прогнозів незалежних аналітиків, які збирали ми в ЦЕС.

Графік: огляд економіки у жовтні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍽️ Економіка ресторанів: чи буде кому працювати?

У новому випуску подкасту "Що з економікою?" говоримо з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесу про те:

▪️ чи закриються 20% ресторанів по Україні уже цієї зими?
▪️ наскільки складно зараз знайти працівника в ресторан?
▪️ у чому успіх "пузатки", чому шаурма досягла піку популярності на початку війни, а веганський KFC буде провальним?

Подкаст "Що з економікою" - це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Що цікавого відбувається в аграрному секторі? Зібрали останні дані у нашому Трекері

👉 За даними Держстату, у січні–вересні 2025 року агровиробництво скоротилося на 14% р/р (після зниження на 8,4% р/р у січні–серпні) через зсув темпів жнив порівняно з 2024 роком.

Станом на середину жовтня несприятлива погода й далі затримувала збір урожаю та сівбу. Зібрано близько 35 млн т зерна проти ≈43 млн т торік, а площі під озимими скоротилися до 4,8 млн га (понад 5,4 млн га у 2024-му). Урожайність пізніх культур очікується на рівні минулого року, окрім соняшнику.

✍️ Водночас нове експортне мито на ріпак стимулювало переробку (250 тис. т у вересні проти 60 тис. т у липні–серпні) та збільшило експорт ріпакової олії (109 тис. т).

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Єврокомісія тисне на країни ЄС через заморожені росактиви

У Єврокомісії кажуть європейським урядам: якщо вони не змусять Росію оплатити рахунки, то їм доведеться зробити це самим.

Двоє співрозмовників Politico зазначили, що більшість країн ЄС вважають використання заморожених активів РФ найкращим варіантом для фінансування допомоги Україні. 

А ідею спільних європейських запозичень для фінансування «репараційного кредиту» запропонували, розуміючи, що це ще менш прийнятно, ніж використання активів РФ.

Остаточне рішення щодо механізму фінансування України ЄС має ухвалити до 18 грудня.

На нашій події, присвяченій цій темі, заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован розповів, як можуть бути розподілені майбутні кошти:

«Єврокомісія вже працює над правовою формою цього механізму [використання росактивів 一 ЦЕС], і, ймовірно, до середини листопада буде готове рішення. (…)

Очікується, що інструмент стане доступним у першому кварталі 2026 року, після того як країни-члени нададуть гарантії Єврокомісії на випадок потенційних претензій Росії.

Якщо говорити про суми, то приблизно €45 млрд з активів підуть на покриття програми ERA, адже вона побудована на майбутніх доходах від цих активів. 

Решта, близько 140 мільярдів, швидше за все, буде поділена — приблизно 100 мільярдів на військові потреби і 40 мільярдів на програму МВФ. Залишкові 6–7 мільярдів ми очікуємо отримати від Британії, Канади, можливо, Японії та США, а також від Світового банку й північних країн».

👉 Подивитися запис події та ключові тези спікерів можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно 20% ресторанів закриються цієї зими?

🍽️Цього тижня випустили подкаст з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесі та поговорили про смаки українців на ресторанну кухню.

«Це фраза, кинута в повітря. Без аргументації, без прорахунків, скільки закладів є. Дійсно, у нашій країні можуть закритися 20% закладів. Це може бути, але лише якщо, скажімо, будуть масштабні відключення чи щось дуже погане з військовими діями. Це можливо, але малоймовірно.

По-перше, для того щоб закрилося багато ресторанів, їх має бути багато. А вже за роки війни закрилося досить багато різних закладів. І можу сказати, що ті, хто зараз працюють, особливо мережеві, уже навчилися працювати в таких умовах. 

Був певний сплеск відкриттів у 2023 році — усі думали, що війна скоро закінчиться, і вже можна відкриватися, заходити на ринок. Але для багатьох це було зарано».

🍲 Скільки українців ходять у заклади?

В Україні у містах-мільйонниках у середньому 35–40% населення регулярно (мінімум раз на тиждень) можуть відвідувати заклади. Це стосується не тільки ресторанів, а й кав'ярень, фастфуду. Якщо це районний центр або невелике місто, може бути 5–10% та нижче.

Водночас українську кухню українці замовляють досить рідко, тому що ми самі готуємо дуже добре.

«У Європі чи США уже йдеться про 50-70% населення, яке регулярно харчується поза домом. Більшість європейців не готують вдома, у них немає такої культури. А в нас будь-яка мама, бабуся приготує часто краще, ніж у ресторані. Тому тут конкуренцію закладам складає саме родина, а не інші ресторани».

Що з кадрами?

«Затримується відкриття нових закладів, бо просто не можуть знайти команду. Або знаходять людей, а вони, вибачте, криворукі — не можуть нормально працювати. Через це падає рівень сервісу. Тобто обслуговують не так, як раніше. Багато людей ставляться до цього лояльно, а хтось, навпаки, каже: «Щось не те. Щось мені не те принесли, щось запізно, щось переплутали».

Те, що стосується виїзду молодих людей 18–22 років, — це не так вплинуло, як очікувалося. Тому що, в принципі, у ресторанному бізнесі не так багато працює цієї аудиторії. А це ще залежить від сегмента. Наприклад, у преміальних закладах таких людей небагато, бо там потрібна кваліфікація. Зазвичай це вже більш старший вік — 25-30 років».

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

Чому в Україні промо-подарунки не даруються, а «продаються» за 1 гривню?

Майже біля кожного подарунка від компаній можна побачити дрібний напис:

«Під подарунком мається на увазі купівля товару за 1 гривню».

Причина проста. Якщо бізнес безкоштовно дарує товар клієнту, податкове законодавство вважає це споживанням, а не частиною бізнесу. У такому випадку потрібно заплатити ПДВ із вартості подарунка, і компанія втрачає право на податковий кредит — тобто не може зарахувати податок, уже сплачений постачальнику.

Щоб цього уникнути, компанії оформлюють подарунок як продаж за символічну суму — 1 гривню. Податок усе одно розраховується з реальної вартості, але операція вважається бізнесовою. Тоді ПДВ сплачується лише один раз, а право на податковий кредит зберігається.

У ЄС підхід інший. Там компанії можуть безоплатно дарувати товари невеликої вартості (зазвичай 10-30 євро), якщо це робиться в рамках просування. Такі подарунки не оподатковуються, бо вважаються частиною бізнес-діяльності.

Європейська логіка наступна: якщо подарунок допомагає продавати інші товари, це бізнес, а не споживання. В Україні ж подарунок вважається фактично споживанням, тому ПДВ потрібно сплатити одразу, а право на податковий кредит втрачається.

Що варто зробити?

Закріпити в законодавстві, що промо-подарунки невеликої вартості, які використовуються для просування товарів або бренду, вважаються частиною бізнес-діяльності і не підлягають додатковому оподаткуванню — як це передбачено статтею 16 Директиви 2006/112/ЄС.

👉 Це шматочок з нашого Тіньового звіту, у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню. 

Більше читайте у звіті та згодом на нашому каналі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram   

❗️ Спільна заява аналітичних центрів консорціуму RRR4U по справі Володимира Кудрицького

Ми не є стороною кримінального провадження, не володіємо всією сукупністю матеріалів досудового розслідування та, відповідно до закону, не можемо оцінювати законність, обґрунтованість чи доцільність конкретних процесуальних дій у цій справі. 

Однак вважаємо за необхідне наголосити:

Розслідування щодо професіоналів у публічному секторі мають проводитися об’єктивно, неупереджено й без політичного впливу.

Використання кримінальних справ як інструменту тиску підриває довіру міжнародних партнерів, гальмує євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати на держслужбі.

Закликаємо органи влади діяти виключно в межах закону, з дотриманням презумпції невинуватості та незалежності інституцій.

Задля посилення стійкості правової системи та міжнародної довіри, ми наголошуємо на невідкладності ухвалення ключових законопроєктів, спрямованих на ефективне реформування судової системи та системи правоохоронних органів.

Повний текст заяви тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Уряд запускає новий механізм компенсації втрат та страхування воєнних ризиків для бізнесу.

Механізм поділено на дві частини — компенсація втрат для прифронтових територій і допомога держави у страхуванні воєнних ризиків для бізнесу по всій території України. Адмініструватиме програму Експортно-кредитне агентство (ЕКА), підпорядковане Кабміну.

1️⃣ Насамперед підтримка стосується тих областей, де ризики найбільш високі: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та Полтавська.

Бізнеси, що зазнали збитків через російські обстріли, можуть отримати компенсацію вартості пошкодженого майна — на суму збитків, але не більше 10 млн грн. Якщо підприємство вже отримувало часткові виплати, воно може подати заявку повторно, враховуючи раніше надану суму.

Після отримання компенсації право власності на зруйновані активи переходить державі — щоб вона могла виставити вимогу до РФ про відшкодування збитків.

«У вас є зруйнований актив. Ви його передаєте державі, замість нього отримаєте гроші і відбудовуєтесь в новому місці або поряд, або на тому ж місці. Це вже залежить від земельних питань. Але саме право власності на цей зруйнований актив треба передати державі для того, щоб вона потім перекинула вимоги по погашенню збитків на Росію», 一 пояснює старша економістка Наталія Колесніченко в ефірі Громадського радіо.

2️⃣ Для підприємств усіх регіонів передбачено компенсацію частини страхового платежу при страхуванні воєнних ризиків.

Бізнес самостійно страхує майно у вибраній компанії, а держава компенсує частину вартості страхової премії  за аналогією з програмою “5-7-9” таким чином, щоб тариф не перевищував 1% (до 1 млн грн).

Ця програма доступна як для ФОПів, так і для юридичних осіб, але не поширюється на державні, комунальні чи пов’язані з РФ підприємства. Також виняток — підприємства з податковими боргами чи в стані банкрутства.

Обсяг фінансування цих програм наразі не оприлюднений, проте статутний капітал агентства становить близько 2 млрд грн. Очікується, що програми запрацюють з листопада.

«Здешевлення страхування та програми компенсацій дадуть змогу бізнесам більш впевнено планувати свою діяльність попри високі ризики, зокрема, збільшувати інвестиції», 一 резюмує старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram