Куди інвестувати в Україні? Чи злетить нова фондова біржа?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Андрієм Журжієм, засновником інвесткомпанії Inzhur про те, куди найкраще інвестувати в Україні навіть з мінімальним капіталом.

⏰ Змінили час випуску подкасту з суботи обіду на понеділок о 8 ранку. Тепер нас можна буде слухати по дорозі на роботу або ж просто почати тиждень з економічних новин.

▪️ Якою буде власна фондова біржа Inzhur і для чого вони її створюють?
▪️ Хто заважає закінчити будівництво електростанції?
▪️ Чому крипта — це казино, і що таке розумна диверсифікація інвестицій?
▪️ Що таке REIT-інвестиції, і куди вже зараз можна інвестувати від 10 грн?

Подкаст «Що з економікою?» — проєкт Центру економічної стратегії, який виходить спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Схоже, цей рік стане одним із найгірших років по темпах збирання врожаю 

🌾 Станом на 13 листопада в Україні зібрано 47,9 млн т зерна, обмолотивши 84% площ, засіяних цими культурами. Рік тому в Україні було намолочено 71,4 млн т нового врожаю зернових та олійних культур.

«Враховуючи ситуацію із вологістю кукурудзи, вартістю сушки та проблемами зі збутом (логістикою), очікуємо, що остаточно жнива, як і у 2022 році, завершаться у березні. Зараз один із найгірших років по темпах збирання», — зазначають аналітики Barva Invest.

Чи дійсно все так погано? Який вплив матиме цьогорічний врожай на українську економіку?

Обговоримо це з експертами, бізнесом та урядовцями на нашому традиційному щомісячному заході. Початок — 20 листопада о 16:00 у Zoom. 

Серед спікерів: 
▪️ Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру;
▪️ Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України; 
▪️ Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС; 
▪️ Олексій Павленко, радник СЕО Нібулону.

👉 Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за останній місяць.

Зареєструватися можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 Чому в Польщі продукти дешевші, ніж в Україні?

У багатьох країнах Європейського Союзу продукти харчування оподатковуються за зниженими ставками ПДВ: 4% в Італії, 5% у Польщі, 5,5% у Франції, 6% у Бельгії, 7% у Німеччині. Це поширена практика, яка повністю відповідає законодавству ЄС і робить базові продукти доступнішими для людей.

В Україні ж на всі продукти харчування діє стандартна ставка ПДВ у 20%, тому ціни на полицях часто вищі, ніж у деяких країнах ЄС.

Так сталося тому, що українські податкові пільги формувалися нерівномірно. Знижена ставка діє, наприклад, на деяку аграрну сировину, але не на готові продукти, які купує споживач.

У ЄС підхід інший – підтримка спрямована саме на кінцевого покупця. Свою роль відіграє і те, що в Україні частина роздрібної торгівлі працює з ПДВ, а частина – на спрощеній системі, яка переважно не є платником ПДВ. Через це виникають розриви в ланцюгу й різні умови для різних сегментів ринку.

Щоб Україна могла знижувати ПДВ на продукти так, як це роблять країни ЄС, потрібно спочатку впорядкувати саму систему: прибрати застарілі пільги, узгодити правила для різних режимів оподаткування, зробити ПДВ-ланцюги повними та прозорими. Після цього зниження ставки на продукти харчування стане реальним інструментом зменшення цін.

🏦 Компенсація може відбуватися за рахунок підакцизних чи умовно «люксових» товарів – це поширений підхід у багатьох державах ЄС, який дозволяє утримувати баланс бюджету.

«Україні важливо продовжувати активно рухатися до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: у ЄС теж є свої дискусії, але логіка зрозуміла –знижені ставки працюють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування передбачувані. І саме тому потрібна послідовна системна робота, а не разові символічні рішення «по 1000 грн усім». Тривалі реформи дають стабільний ефект, який люди відчуватимуть постійно», ­– зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

👉 Це частина з нашого тіньового звіту у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені в цьому матеріалі, необов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 У США з'явився попит на важкі та низькооплачувані роботи 

У США новий тренд на ринку праці. Роботодавці з вакансіями, яких раніше ігнорували через низькі зарплати та важкі умови, раптом отримали наплив кандидатів. Про це пише Bloomberg. 

▪️ Яскравий приклад: CEO компанії, що наймає регулювальників дорожнього руху (стояти 12 годин під сонцем), два роки тому отримував ~10 заявок на тиждень. Сьогодні — до 80. За його словами, раніше він брав майже кожного, хто проходив тест на наркотики, тепер може наймати лише 15% кандидатів.

▪️ Такий самий сплеск на вакансії: заступники вчителів, тюремні охоронці та сортувальники на сміттєпереробних заводах. Компанії зі збору відходів звітують про "історично низьку" плинність кадрів серед водіїв.

▪️ Також армія США, яка у 2022 році недобрала 25% від цілі, зараз звітує про виконання планів достроково.

👉 Незважаючи на те, що загальний рівень безробіття у серпні був відносно низьким — 4,3% — ті, хто втратив роботу, залишаються без неї довше. Майже 26% безробітних перебували без роботи понад пів року — один із найвищих показників за десятиліття.

Схоже, що епоха «великого звільнення», коли працівники диктували умови, завершилася. Майже половина зайнятих американців у нещодавньому опитуванні Harris Poll для Bloomberg News заявили, що їм знадобилося б 4 місяці або більше, щоб знайти роботу подібної якості, якби вони втратили нинішню. Це дає перевагу роботодавцям, які роками боролися з нестачею персоналу, особливо після стрибка зарплат на 27% від початку пандемії.   

Повний матеріал можна прочитати за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Перенесений бюджет та місія МВФ: що буде з грошима на 2026 рік?

Днями місія МВФ розпочала роботу в Києві і готує нову кредитну програму для України на $8 млрд.

Історично перед запуском нових чи переглядом чинних програм МВФ узгоджує основні параметри українського бюджету. Не виключено, що після місії Фонду до остаточного ухвалення бюджету-2026 Радою в його параметрах можуть ще відбутися зміни.

👉 Тим часом голосування за проєкт бюджету 2026 у другому читанні перенесли на 2 грудня через політично-корупційну кризу. Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

«У проєкті бюджету закладено чимало видатків, які депутати розцінюють як популістські. Насамперед це стосується різних програм підтримки, зокрема зимової допомоги. Такі статті не виглядають критично необхідними у воєнний час. Головне зауваження стосується саме рівня оборонних видатків: він нижчий, ніж навіть цього року. Це створює ризик повторення ситуації, коли протягом року доводиться двічі дофінансовувати сектор оборони», 一 каже Вишлінський.

МВФ у воєнний час фактично виступає аудитором економічної та частково антикорупційної політики уряду, але великі обсяги його фінансування Україні не потрібні, адже кредити Фонду — найдорожчі, зі ставкою близько 6% на відміну від безвідсоткової допомоги партнерів. Водночас сама наявність програми МВФ є важливим сигналом для інших донорів.

Фото: Залізний нардеп.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Тікайте, якщо чуєте про гарантовані інвестиції»

👉 Цього тижня ми випустили подкаст «Що з економікою?» з Андрієм Журжієм, засновником інвесткомпанії Inzhur. Андрій нам розповів, що по дорозі на запис саме підписав установчі документи фондової біржі Inzhur. Запустити біржу планують до кінця наступного року.

Також вибрали декілька цікавих цитат з подкасту:

Який відсоток від доходу потрібно відкладати? 

«Класика говорить, що хоча б 10% щомісячних заробітків ви маєте відкладати, а далі вже — щось у готівці, щось інвестувати в різні активи, знову ж таки — диверсифікувати. 

Ви маєте диверсифікуватися не просто між чимось, а між якісними активами. Якщо ви визначили, що хочете 10%, 5% пограти, умовно, у якісь ризиковані активи — це ваше право. Але якщо ми говоримо, що основна частина портфеля — це низькоризиковані активи, які дозволяють накопичувати і примножувати, то вони мають такими бути, і ви маєте витрачати час на дослідження, як вибираєте лікаря чи вчителя дитині».

Жодна інвестиція не гарантована.

«Коли хтось каже «гарантована інвестиція», ми кажемо: тікайте, немає гарантованих інвестицій. Навіть коли вам держава чи банк намагаються розказати, що депозит чи ОВДП гарантовані державою, ви маєте бути свідомі, що вони нічим не гарантовані. Знаєте, що держава, залучаючи ОВДП, робить це виключно для того, щоб погасити ОВДП, яке потрібно погасити. Якщо завтра їй не дадуть грошей на погашення нових розміщень, то може не бути грошей на те, щоб погасити старі». 

А що по крипті?

«Базове завдання крипти — це рух капіталу і забезпечення чорного ринку. А далі вже це така історія казино — росте, не росте. Тому на сьогоднішній день у мене немає бажання інвестувати в крипту, хоча, можливо, хтось скаже, що я просто старий пердун, не розібрався. 

Ті, хто інвестує в криптовалюту, очікують на ікси: що вони тут і зараз зроблять у 2–3 або в 10 разів більше. Ми не пропонуємо такої дохідності. Відповідно, той, хто інвестує в крипту, навряд чи йде якоюсь основною частиною портфеля інвестувати в нас».

Про створення нової фондової біржі

«В Україні дійсно не існує фондового ринку. Є якась бутафорія, якісь біржі, які кажуть, що ми чимось торгуємо. Основні торги — це державні цінні папери. До того ж, більшість торгів є адресними. Коли покупці домовляються поза біржею про укладання цих угод, вони просто проводять угоди на біржі з різних причин. Їм потрібно, щоб це було невидно, хто з ким продає, або комісії по ОВДП, наскільки мені відомо, на біржі просто банально менші через тарифи Нацбанку, ніж якщо продавати поза біржею.

Ми собі ставимо планку, що за три роки Inzhur має зробити своє власне IPO в Україні. Показавши, що є капітал, є інвестори, ми розраховуємо, що нашому прикладу послідують інші компанії, які побачать, що тут можна залучати сотні мільйонів доларів. І я можу сказати, що, їдучи до вас, я в нотаріуса підписав установчі документи Української фондової біржі Inzhur». 

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

😢 Руйнування енергетики можуть знизити річне ВВП на −0,2 в.п.  

За даними Київстару, сьогодні зранку без електроживлення перебували понад 30% мережі звʼязку. 
В реальності це може означати до 30% території країни без доступу до електроенергії.

Звісно, підприємства частково використовують власну генерацію, імпорт електроенергії. Але в хмарну погоду сонячна енергія не допоможе, а енергія з генераторів – дорога, як і імпорт для бізнесу. 

Прифронтові регіони стикаються з найдовшими відключеннями через зміну тактики рф на більш прицільне та концентроване нищення енергоінфраструктури.

«Вплив руйнувань енергетики на економічну активність, ймовірно, буде більшим, ніж очікував у своїх прогнозах НБУ. Дефіцит може зумовити додатково близько 1 в.п. втрати активності у IV кварталі, що призведе до −0,2 в.п. у річному ВВП», 一 аналізує старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як війна вплинула на сільське господарство?

👉 Учора провели наш щомісячний огляд економіки, цього разу присвячений темі врожаю. 

Від 2022 до 2025 року врожай зернових та олійних культур становив лише 70% пікового рівня 2021 року. 

Виробництво тваринної продукції у 2025 році в середньому знизилося на 20% порівняно з 2021-м. 

Основними причинами стали окупація, руйнування ферм та інфраструктури, крадіжки обладнання та мінування сільськогосподарських земель.

🌾 Водночас роль сільського господарства та харчової промисловості в економіці залишалася ключовою: у 2024 році вони забезпечували майже 10% ВВП та близько 60% експорту. 

У 2025 році очікується вищий, ніж торік, врожай, зокрема врожай зернових та зернобобових становитиме близько 60 млн т (56 млн т у 2024 році).

Хоча продукція тваринництва (крім птахівництва) продовжує скорочуватись, показники рослинництва це компенсують і внесок сільського господарства в зміну реального ВВП у 2025 році буде невеликим, але додатнім.

Ціни на українську експортну продукцію також переважно вищі, ніж минулого року, що теж підтримає фінансовий стан сільгоспвиробників.

📊 Більше цікавих графіків у нашому огляді економіки за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сергій Ніколайчук про курс гривні, валютні резерви на "чорний день" та інфляцію

У цьому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємося з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком. Говоримо про те:

▪️ Яким би був курс долара, якби не валютні інтервенції НБУ?
▪️ Чи дійсно МВФ радить НБУ девальвувати гривню?
▪️ Чому перехід на євро навіть після вступу в ЄС — не питання близьких років?

«Що з економікою?» — подкаст Центру економічної стратегії у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи дійсно Кабмін хоче пошвидше “закрити” Нацкешбек?

Не зовсім так. Базова дата закінчення програми була визначена ще у постанові №952 у 2024 році — 31 грудня 2025 року. Останні зміни навпаки переносять кінцевий строк на пізніше — до 30 червня 2026 року. 

Це зроблено у тому числі, щоб люди змогли використати залишки коштів та одноразову виплату «Зимова підтримка 2025».

✍️ Крім цього, уряд оновив правила використання коштів 一 зокрема прибрав мобільний зв’язок, ресторани та кінотеатри, розширив на супермаркети та бакалійні магазини.

Комунальні послуги, аптеки, поштові послуги, друкована продукція та благодійність залишаться доступними як і раніше.

Кешбек за грудень 2025 року планують виплатити у лютому 2026-го за умови фінансування, а останній кешбек — за квітень 2026-го — у травні. Після цього програма завершиться.

На нашу думку, кешбек може спрацювати як короткострокова маркетингова акція, але не як постійна програма. Про це зокрема ми писали раніше. 

«Подібні програми, особливо коли вони поширюються на всіх, а не лише на тих, хто справді потребує підтримки, є дуже дискусійними і не мають бути довгостроковими інструментами економічної політики. Після їх завершення важливо провести об’єктивну оцінку ефективності — наскільки вони вплинули на попит на українські товари, на виробників та на бюджетні витрати. 
 
Водночас, якщо вже впроваджуються такі програми, варто забезпечувати послідовну та зрозумілу комунікацію змін, щоб люди знали, чого очікувати. Особливо з огляду на те, що ще в березні 2025 року офіційно говорили, що програма працюватиме «і в наступні роки», — зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤓 Лише 6% стратегічних документів мають визначене фінансування з бюджету

Станом на серпень 2025 року в Україні є 333 стратегічні документи, кожен з яких охоплює різні цілі життя країни (від Національної стратегії доходів до Стратегії демографічного розвитку).

Проблема в тому, що лише 21 документ містить визначені обсяги фінансування з державного бюджету.

Така кількість документів без чіткої фінансової основи створює суттєвий розрив між задекларованими намірами та їх реалізацією.

Ми підготували дослідження практик бюджетного й стратегічного планування в країнах, близьких до України, — Польщі та Балтійських державах, а також у Новій Зеландії, яка вважається одним із найкращих прикладів інтеграції.

👉 Приєднуйтесь до презентації дослідження уже завтра 26 листопада о 16:00 в Zoom. 

Запрошений рецензент: Угіс Сікс, керівник проєкту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).

🔗 Реєстрація за посиланням. 

Захід та дослідження створено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Витрати українців за кордоном у 2025 році скоротяться на 10% до $12 млрд

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» повідомив Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ.

"У 2023 році витрати українців за кордоном досягли максимальних значень – близько $20 млрд. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке у 2024 році, і цього року очікуємо ще близько мінус 10%", – зазначив Сергій Ніколайчук.

Карткові розрахунки українців за кордоном включають до статистики імпорту послуг за напрямом "подорожі". Попри скорочення витрат, міграція українців триває.

"Ми оцінюємо, що виключно за рахунок міграції чисельність населення України у 2025 році зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці й менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", – пояснив Ніколайчук.

👉 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

У ІІІ кварталі зареєструвалась рекордна к-сть ФОПів за 2 роки: про що це свідчить?

Команда YouControl.Market підготувала дослідження про динаміку ФОП у ІІІ кварталі 2025 р.

З основного:

▪️ ІІІ квартал 2025 року став рекордним за кількістю нових ФОП — 77,4 тис., що є найвищим показником за два роки.

▪️ 52,2 тис. припинених ФОП — майже на рівні попереднього кварталу. Таким чином, на кожні 100 реєстрацій припало лише 67 припинень, що забезпечило значний чистий приріст підприємців.

▪️ Секторальний зріст фіксується насамперед у роздрібній торгівлі, ІТ, транспортно-логістичній сфері.

▪️ Регіональні лідери — Київ, Дніпропетровська, Львівська, Київська, Харківська та Одеська області, які разом сформували майже половину всіх реєстрацій.

▪️ Гендерний баланс зміщується: частка жінок серед нових ФОП знизилася з 64% до 61%, але вони як і раніше становлять більшість серед нових підприємців. Водночас серед тих, хто припинив діяльність, жінки тепер переважають.

У 2024 році також зростала к-сть ФОПів, і це деякі трактують як пожвавлення підприємницької активності.  Хоча, на жаль, не весь приріст означає розвиток. Підприємці, які наближаються до межі оборотного ліміту, і намагаються залишатися в спрощеній системі 一 це про податкові лазівки.

👉 Незабаром ми випустимо дослідження присвячене цій темі, де докладно розповімо про системні дисбланаси на спрощеній системі оподаткування.

«Держава теж має забезпечити, щоб перехід зі спрощеної системи після досягнення ліміту не був різким. Різниця між умовами спрощеної і загальної системи не повинна створювати надто сильний стимул штучно затримуватися на спрощеній. Перехід має бути м’яким, передбачуваним і не створювати бар’єрів для бізнесу. А навпаки відкривати нові можливості, зокрема для внутрішніх і закордонних інвестицій для подальшого зростання», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький. 

Також вдячні системі YouControl за їхній зручний сервіс, який ми часто використовуємо у дослідженнях.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Команда нашої економістки Олександри Мироненко перемогла у чемпіонаті Національного банку України «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».

Вітаємо Олександру, і принагідно нагадуємо, що ми завжди відкриті для нових талановитих економістів.

Актуальні вакансії можна знайти за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Bloomberg пише, що росіяни почали відчувати реальні наслідки війни для економіки

Російська економіка стикається з серйозними викликами на четвертому році повномасштабного вторгнення. Як пише Bloomberg, ефект від масштабних військових вливань, який раніше розганяв ВВП та зарплати, вичерпується.

Ключова зміна — ціни почали зростати швидше за зарплати, а жорстка монетарна політика (облікова ставка на рівні 21%) б’є по реальному сектору.

Як криза проявляється у реальному секторі:

▪️ Росіяни почали заощаджувати на їжі. Продажі базових продуктів (молока, свинини, рису, гречки) у вересні-жовтні впали на 8–10%.

▪️ Попит на електроніку впав найсильніше за останні 30 років, продажі автомобілів скоротилися майже на чверть.

▪️ Через високі ставки кредитування та охолодження попиту споживання сталі впало на 14%. Вугільна галузь переживає найгірший період за десятиліття.

▪️ За 10 місяців 2024 року доходи Росії від нафти й газу впали на понад 20% через санкції, зміцнення рубля та зниження світових цін.

👉 Московський Center for Strategic Research прогнозує, що "шансів уникнути рецесії майже немає", оскільки падіння фіксується у більш ніж половині галузей.

«З економічної точки зору, Росії було б вигідно зупинити війну зараз. Але щоб хотіти її закінчити, треба бачити край прірви. Росія ще не там», — коментує Олександр Габуєв з Carnegie Russia Eurasia Center.

Повний матеріал можна прочитати за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

На багатьох в Україні чекають болючі податкові зміни

💸 МВФ та Україна домовились про фінансування на 4 роки. Попри відносно скромний обсяг – $8,1 млрд – програма допоможе залучити більше $136 млрд фінансування від інших партнерів.

Рішення ще має остаточно схвалити Рада директорів фонду. 

Наступним кроком у рамках угоди Україна зобовʼязалась переглянути спрощену систему оподаткування та неоподатковані посилки до €150.

👉 У коментарі для Радіо НВ директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснив логіку цих змін.

МВФ пропонує реформувати спрощену систему для ФОПів таким чином, щоб після досягнення певного річного доходу — зараз це 1 млн грн, але поріг, ймовірно, підвищать — підприємець був зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.

Тобто спрощена система вже не буде такою “спрощеною”. Проте країна, що рухається до ЄС, не може одночасно мати і ПДВ, і фактичний податок з продажів, який існує в рамках спрощенки.

На спрощеній системі ставки значно нижчі: для третьої групи — 5%, для другої — фіксований платіж. Це створює пільговий режим, який розриває ланцюжки сплати ПДВ. 

Через це виникає більше проблем, ніж здається: за 25 років існування спрощенки навколо неї побудовано безліч схем. 

Один з типових прикладів — мережа кафе, де кожен заклад оформлено як окремий ФОП. Власник бізнесу уникає переходу на загальну систему, тому що їхні постачальники також ФОПи. У результаті вони не отримують вхідного ПДВ, і перехід на загальну систему різко підвищить їхні витрати.

«Щойно про це говорять, починаються крики: “Ой, ви вбиваєте малий бізнес”. А коли порівнюють, що високооплачувані айтівці платять 5%, а працівники залізниці з низькими зарплатами до 50%, то захисники статус кво кажуть: “Усі ж айтівці виїдуть”, а працівники залізниці не виїдуть — їм нікуди. Тому буде велика дискусія і непросте політичне рішення», 一 каже Гліб Вишлінський.

МВФ передусім зараз очікує закриття законодавчих дірок, які дозволяють мінімізувати надходження до бюджету. 

На відміну від боротьби з корупцією на митниці, яка є кримінальним правопорушенням і не вирішується однією нормою закону, програма передбачає оподаткування посилок до €150 та оподаткування прибутків із цифрових платформ, таких як OLX.

Загальні фінансові потреби України в межах програми становлять $135 млрд, із яких $64 млрд на найближчі два роки залишаються непокритими. Наступний крок має бути з боку ЄС та країн G7 — ухвалення рішення про використання заморожених російських активів або пошук іншого інструмента фінансування України на цей період.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 ПриватБанк починає примусове стягнення $3 млрд з Коломойського та Боголюбова

24 листопада сплив термін, який Високий суд Англії дав колишнім власникам банку для добровільної виплати понад $3 млрд (аби покрити збитки та відсотки). Гроші на рахунки так і не надійшли.

👉 Що далі?  Як пише пресслужба банку, оскільки суд відхилив клопотання відповідачів про відстрочку, рішення підлягає негайному виконанню. Юристи банку планують діставати активи ексвласників не лише у Британії, а й в інших юрисдикціях, зокрема в Україні.

💬 «Примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом. ПриватБанк і надалі вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі — у тому числі через механізми транскордонного стягнення», — зазначають в преслужбі банку.

Проте в чому це складність?

У нашому подкасті «Що з економікою?» Олеся Михайленко, радниця Redcliffe Partners, пояснила, що навіть наявність «всесвітнього арешту» (Global Freezing Order) не означає автоматичного доступу до грошей, потрібно починати впровадження в кожній країні:

«Тобто в кожній юрисдикції, у якій Коломойський чи Боголюбов формували компанії, що були замішані в ці схеми, можна починати провадження. Але тут варто ще розуміти, чи варто їх починати, тому що суд у цій юрисдикції може винести рішення тільки щодо активів у цій юрисдикції. Відповідно, якщо в Коломойського і Боголюбова там немає ніяких активів — рахунків у банках, нерухомості, — це буде просто витрачання ресурсів. […] Є ще така штука, як Global Freezing Order, це саме Freezing Order […] Воно арештовує, але не означає, що ти можеш забрати собі ці активи. Щоб забрати, треба починати провадження в тій країні, у якій активи знаходяться».

Тобто юристам доведеться судитися окремо в кожній країні, де знайдуть майно, щоб перетворити його на кошти для банку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що в звіті ЄС сказали про Україну?

У новому випуску подкасту «Що з економікою ?» говоримо зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко про те:

▪️ Чи дійсно Молдова обігнала Україну по готовності до вступу в ЄС?
▪️ Як міндічгейт вплинув на ставлення до українців в Європі?
▪️ Скільки грошей ми отримаємо після вступу в ЄС, а скільки доведеться витратити на підготовку?

«Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна не експортує електроенергію 20 днів поспіль 一 найдовше з вересня 2024 року

У листопаді Україна майже виключно імпортувала електроенергію з-за кордону. Похолодання та російські атаки на енергосистему призвели до повної зупинки експорту електроенергії з 11-го листопада. 

За листопад імпорт збільшився збільшився до 415 ГВт·год (рекорд від початку року) порівняно з 354 ГВт·год у жовтні.

Найбільшими постачальниками були 🇭🇺 Угорщина та 🇸🇰 Словаччина (185 та 79 ГВт·год відповідно). Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

Натомість експортувала за кордон Україна усього 5 ГВт·год електроенергії — падіння з жовтневих 90 ГВт·год.

Найбільшими покупцями були:
🇭🇺 Угорщина (3,2 ГВт·год),
🇸🇰 Словаччина (0,9 ГВт·год),
🇷🇴 Румунія (0,6 ГВт·год).

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇲🇩 Чи дійсно Молдова обігнала Україну в процесі євроінтеграції?

У листопадовому звіті ЄС про розширення 2025 року Молдова обігнала Україну по прогресу до вступу в ЄС та показала найкращі результати за останній рік. Нагадаємо, що Україна та Молдова одночасно отримали статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, а у грудні 2023 року почалися переговори про вступ для обох країн.

🇪🇺 Втім це не означає, що для України все втрачено.

Про це у нашому новому подкасті «Що з економікою?» розповіла Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС.

«По-перше, треба розрізняти оцінку готовності та оцінку прогресу. [...] Якщо говорити про рівень готовності, то, в принципі, ми переважно обходимо Молдову, особливо якщо йдеться про дуже технічно складні і важливі розділи», 一 зазначила Яна Охріменко.

Водночас Молдова дійсно має кращі оцінки за швидкість прогресу за останній рік. На це впливає фактор війни: наприклад, Україна не може забезпечити повну свободу руху капіталу (а це вимога ЄС) через обмеження НБУ воєнного часу. 

Інтегрувати маленьку Молдову значно простіше і безпечніше для самого ЄС, ніж велику Україну, тому і ставлення до нас — обережніше:

«Порівняно з Україною, Молдова — не така велика історія для Європейського Союзу, економіка об’єктивно менша. [...]  Навіть якщо Молдова вступить до Європейського Союзу, і ні Європейський Союз, ні Молдова не будуть до цього до кінця готові, — все буде окей. В ЄС вистачить потужності, у тому числі фінансової, для того, щоб це якось згладити. Натомість Україна — це величезна європейська економіка з величезним аграрним сектором, промисловим теж, хоч він дещо занепав за останнє десятиліття, але тим не менш».

👉 Чи можна спрогнозувати рік, коли Україна вступить до ЄС, та який важливий закон ігнорує наш уряд 一 слухайте у подкасті за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram