Сергій Ніколайчук про курс гривні, валютні резерви на "чорний день" та інфляцію

У цьому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємося з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком. Говоримо про те:

▪️ Яким би був курс долара, якби не валютні інтервенції НБУ?
▪️ Чи дійсно МВФ радить НБУ девальвувати гривню?
▪️ Чому перехід на євро навіть після вступу в ЄС — не питання близьких років?

«Що з економікою?» — подкаст Центру економічної стратегії у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи дійсно Кабмін хоче пошвидше “закрити” Нацкешбек?

Не зовсім так. Базова дата закінчення програми була визначена ще у постанові №952 у 2024 році — 31 грудня 2025 року. Останні зміни навпаки переносять кінцевий строк на пізніше — до 30 червня 2026 року. 

Це зроблено у тому числі, щоб люди змогли використати залишки коштів та одноразову виплату «Зимова підтримка 2025».

✍️ Крім цього, уряд оновив правила використання коштів 一 зокрема прибрав мобільний зв’язок, ресторани та кінотеатри, розширив на супермаркети та бакалійні магазини.

Комунальні послуги, аптеки, поштові послуги, друкована продукція та благодійність залишаться доступними як і раніше.

Кешбек за грудень 2025 року планують виплатити у лютому 2026-го за умови фінансування, а останній кешбек — за квітень 2026-го — у травні. Після цього програма завершиться.

На нашу думку, кешбек може спрацювати як короткострокова маркетингова акція, але не як постійна програма. Про це зокрема ми писали раніше. 

«Подібні програми, особливо коли вони поширюються на всіх, а не лише на тих, хто справді потребує підтримки, є дуже дискусійними і не мають бути довгостроковими інструментами економічної політики. Після їх завершення важливо провести об’єктивну оцінку ефективності — наскільки вони вплинули на попит на українські товари, на виробників та на бюджетні витрати. 
 
Водночас, якщо вже впроваджуються такі програми, варто забезпечувати послідовну та зрозумілу комунікацію змін, щоб люди знали, чого очікувати. Особливо з огляду на те, що ще в березні 2025 року офіційно говорили, що програма працюватиме «і в наступні роки», — зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤓 Лише 6% стратегічних документів мають визначене фінансування з бюджету

Станом на серпень 2025 року в Україні є 333 стратегічні документи, кожен з яких охоплює різні цілі життя країни (від Національної стратегії доходів до Стратегії демографічного розвитку).

Проблема в тому, що лише 21 документ містить визначені обсяги фінансування з державного бюджету.

Така кількість документів без чіткої фінансової основи створює суттєвий розрив між задекларованими намірами та їх реалізацією.

Ми підготували дослідження практик бюджетного й стратегічного планування в країнах, близьких до України, — Польщі та Балтійських державах, а також у Новій Зеландії, яка вважається одним із найкращих прикладів інтеграції.

👉 Приєднуйтесь до презентації дослідження уже завтра 26 листопада о 16:00 в Zoom. 

Запрошений рецензент: Угіс Сікс, керівник проєкту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).

🔗 Реєстрація за посиланням. 

Захід та дослідження створено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Витрати українців за кордоном у 2025 році скоротяться на 10% до $12 млрд

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» повідомив Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ.

"У 2023 році витрати українців за кордоном досягли максимальних значень – близько $20 млрд. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке у 2024 році, і цього року очікуємо ще близько мінус 10%", – зазначив Сергій Ніколайчук.

Карткові розрахунки українців за кордоном включають до статистики імпорту послуг за напрямом "подорожі". Попри скорочення витрат, міграція українців триває.

"Ми оцінюємо, що виключно за рахунок міграції чисельність населення України у 2025 році зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці й менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", – пояснив Ніколайчук.

👉 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

У ІІІ кварталі зареєструвалась рекордна к-сть ФОПів за 2 роки: про що це свідчить?

Команда YouControl.Market підготувала дослідження про динаміку ФОП у ІІІ кварталі 2025 р.

З основного:

▪️ ІІІ квартал 2025 року став рекордним за кількістю нових ФОП — 77,4 тис., що є найвищим показником за два роки.

▪️ 52,2 тис. припинених ФОП — майже на рівні попереднього кварталу. Таким чином, на кожні 100 реєстрацій припало лише 67 припинень, що забезпечило значний чистий приріст підприємців.

▪️ Секторальний зріст фіксується насамперед у роздрібній торгівлі, ІТ, транспортно-логістичній сфері.

▪️ Регіональні лідери — Київ, Дніпропетровська, Львівська, Київська, Харківська та Одеська області, які разом сформували майже половину всіх реєстрацій.

▪️ Гендерний баланс зміщується: частка жінок серед нових ФОП знизилася з 64% до 61%, але вони як і раніше становлять більшість серед нових підприємців. Водночас серед тих, хто припинив діяльність, жінки тепер переважають.

У 2024 році також зростала к-сть ФОПів, і це деякі трактують як пожвавлення підприємницької активності.  Хоча, на жаль, не весь приріст означає розвиток. Підприємці, які наближаються до межі оборотного ліміту, і намагаються залишатися в спрощеній системі 一 це про податкові лазівки.

👉 Незабаром ми випустимо дослідження присвячене цій темі, де докладно розповімо про системні дисбланаси на спрощеній системі оподаткування.

«Держава теж має забезпечити, щоб перехід зі спрощеної системи після досягнення ліміту не був різким. Різниця між умовами спрощеної і загальної системи не повинна створювати надто сильний стимул штучно затримуватися на спрощеній. Перехід має бути м’яким, передбачуваним і не створювати бар’єрів для бізнесу. А навпаки відкривати нові можливості, зокрема для внутрішніх і закордонних інвестицій для подальшого зростання», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький. 

Також вдячні системі YouControl за їхній зручний сервіс, який ми часто використовуємо у дослідженнях.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Команда нашої економістки Олександри Мироненко перемогла у чемпіонаті Національного банку України «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».

Вітаємо Олександру, і принагідно нагадуємо, що ми завжди відкриті для нових талановитих економістів.

Актуальні вакансії можна знайти за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Bloomberg пише, що росіяни почали відчувати реальні наслідки війни для економіки

Російська економіка стикається з серйозними викликами на четвертому році повномасштабного вторгнення. Як пише Bloomberg, ефект від масштабних військових вливань, який раніше розганяв ВВП та зарплати, вичерпується.

Ключова зміна — ціни почали зростати швидше за зарплати, а жорстка монетарна політика (облікова ставка на рівні 21%) б’є по реальному сектору.

Як криза проявляється у реальному секторі:

▪️ Росіяни почали заощаджувати на їжі. Продажі базових продуктів (молока, свинини, рису, гречки) у вересні-жовтні впали на 8–10%.

▪️ Попит на електроніку впав найсильніше за останні 30 років, продажі автомобілів скоротилися майже на чверть.

▪️ Через високі ставки кредитування та охолодження попиту споживання сталі впало на 14%. Вугільна галузь переживає найгірший період за десятиліття.

▪️ За 10 місяців 2024 року доходи Росії від нафти й газу впали на понад 20% через санкції, зміцнення рубля та зниження світових цін.

👉 Московський Center for Strategic Research прогнозує, що "шансів уникнути рецесії майже немає", оскільки падіння фіксується у більш ніж половині галузей.

«З економічної точки зору, Росії було б вигідно зупинити війну зараз. Але щоб хотіти її закінчити, треба бачити край прірви. Росія ще не там», — коментує Олександр Габуєв з Carnegie Russia Eurasia Center.

Повний матеріал можна прочитати за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

На багатьох в Україні чекають болючі податкові зміни

💸 МВФ та Україна домовились про фінансування на 4 роки. Попри відносно скромний обсяг – $8,1 млрд – програма допоможе залучити більше $136 млрд фінансування від інших партнерів.

Рішення ще має остаточно схвалити Рада директорів фонду. 

Наступним кроком у рамках угоди Україна зобовʼязалась переглянути спрощену систему оподаткування та неоподатковані посилки до €150.

👉 У коментарі для Радіо НВ директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснив логіку цих змін.

МВФ пропонує реформувати спрощену систему для ФОПів таким чином, щоб після досягнення певного річного доходу — зараз це 1 млн грн, але поріг, ймовірно, підвищать — підприємець був зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.

Тобто спрощена система вже не буде такою “спрощеною”. Проте країна, що рухається до ЄС, не може одночасно мати і ПДВ, і фактичний податок з продажів, який існує в рамках спрощенки.

На спрощеній системі ставки значно нижчі: для третьої групи — 5%, для другої — фіксований платіж. Це створює пільговий режим, який розриває ланцюжки сплати ПДВ. 

Через це виникає більше проблем, ніж здається: за 25 років існування спрощенки навколо неї побудовано безліч схем. 

Один з типових прикладів — мережа кафе, де кожен заклад оформлено як окремий ФОП. Власник бізнесу уникає переходу на загальну систему, тому що їхні постачальники також ФОПи. У результаті вони не отримують вхідного ПДВ, і перехід на загальну систему різко підвищить їхні витрати.

«Щойно про це говорять, починаються крики: “Ой, ви вбиваєте малий бізнес”. А коли порівнюють, що високооплачувані айтівці платять 5%, а працівники залізниці з низькими зарплатами до 50%, то захисники статус кво кажуть: “Усі ж айтівці виїдуть”, а працівники залізниці не виїдуть — їм нікуди. Тому буде велика дискусія і непросте політичне рішення», 一 каже Гліб Вишлінський.

МВФ передусім зараз очікує закриття законодавчих дірок, які дозволяють мінімізувати надходження до бюджету. 

На відміну від боротьби з корупцією на митниці, яка є кримінальним правопорушенням і не вирішується однією нормою закону, програма передбачає оподаткування посилок до €150 та оподаткування прибутків із цифрових платформ, таких як OLX.

Загальні фінансові потреби України в межах програми становлять $135 млрд, із яких $64 млрд на найближчі два роки залишаються непокритими. Наступний крок має бути з боку ЄС та країн G7 — ухвалення рішення про використання заморожених російських активів або пошук іншого інструмента фінансування України на цей період.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 ПриватБанк починає примусове стягнення $3 млрд з Коломойського та Боголюбова

24 листопада сплив термін, який Високий суд Англії дав колишнім власникам банку для добровільної виплати понад $3 млрд (аби покрити збитки та відсотки). Гроші на рахунки так і не надійшли.

👉 Що далі?  Як пише пресслужба банку, оскільки суд відхилив клопотання відповідачів про відстрочку, рішення підлягає негайному виконанню. Юристи банку планують діставати активи ексвласників не лише у Британії, а й в інших юрисдикціях, зокрема в Україні.

💬 «Примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом. ПриватБанк і надалі вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі — у тому числі через механізми транскордонного стягнення», — зазначають в преслужбі банку.

Проте в чому це складність?

У нашому подкасті «Що з економікою?» Олеся Михайленко, радниця Redcliffe Partners, пояснила, що навіть наявність «всесвітнього арешту» (Global Freezing Order) не означає автоматичного доступу до грошей, потрібно починати впровадження в кожній країні:

«Тобто в кожній юрисдикції, у якій Коломойський чи Боголюбов формували компанії, що були замішані в ці схеми, можна починати провадження. Але тут варто ще розуміти, чи варто їх починати, тому що суд у цій юрисдикції може винести рішення тільки щодо активів у цій юрисдикції. Відповідно, якщо в Коломойського і Боголюбова там немає ніяких активів — рахунків у банках, нерухомості, — це буде просто витрачання ресурсів. […] Є ще така штука, як Global Freezing Order, це саме Freezing Order […] Воно арештовує, але не означає, що ти можеш забрати собі ці активи. Щоб забрати, треба починати провадження в тій країні, у якій активи знаходяться».

Тобто юристам доведеться судитися окремо в кожній країні, де знайдуть майно, щоб перетворити його на кошти для банку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що в звіті ЄС сказали про Україну?

У новому випуску подкасту «Що з економікою ?» говоримо зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко про те:

▪️ Чи дійсно Молдова обігнала Україну по готовності до вступу в ЄС?
▪️ Як міндічгейт вплинув на ставлення до українців в Європі?
▪️ Скільки грошей ми отримаємо після вступу в ЄС, а скільки доведеться витратити на підготовку?

«Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна не експортує електроенергію 20 днів поспіль 一 найдовше з вересня 2024 року

У листопаді Україна майже виключно імпортувала електроенергію з-за кордону. Похолодання та російські атаки на енергосистему призвели до повної зупинки експорту електроенергії з 11-го листопада. 

За листопад імпорт збільшився збільшився до 415 ГВт·год (рекорд від початку року) порівняно з 354 ГВт·год у жовтні.

Найбільшими постачальниками були 🇭🇺 Угорщина та 🇸🇰 Словаччина (185 та 79 ГВт·год відповідно). Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

Натомість експортувала за кордон Україна усього 5 ГВт·год електроенергії — падіння з жовтневих 90 ГВт·год.

Найбільшими покупцями були:
🇭🇺 Угорщина (3,2 ГВт·год),
🇸🇰 Словаччина (0,9 ГВт·год),
🇷🇴 Румунія (0,6 ГВт·год).

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇲🇩 Чи дійсно Молдова обігнала Україну в процесі євроінтеграції?

У листопадовому звіті ЄС про розширення 2025 року Молдова обігнала Україну по прогресу до вступу в ЄС та показала найкращі результати за останній рік. Нагадаємо, що Україна та Молдова одночасно отримали статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, а у грудні 2023 року почалися переговори про вступ для обох країн.

🇪🇺 Втім це не означає, що для України все втрачено.

Про це у нашому новому подкасті «Що з економікою?» розповіла Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС.

«По-перше, треба розрізняти оцінку готовності та оцінку прогресу. [...] Якщо говорити про рівень готовності, то, в принципі, ми переважно обходимо Молдову, особливо якщо йдеться про дуже технічно складні і важливі розділи», 一 зазначила Яна Охріменко.

Водночас Молдова дійсно має кращі оцінки за швидкість прогресу за останній рік. На це впливає фактор війни: наприклад, Україна не може забезпечити повну свободу руху капіталу (а це вимога ЄС) через обмеження НБУ воєнного часу. 

Інтегрувати маленьку Молдову значно простіше і безпечніше для самого ЄС, ніж велику Україну, тому і ставлення до нас — обережніше:

«Порівняно з Україною, Молдова — не така велика історія для Європейського Союзу, економіка об’єктивно менша. [...]  Навіть якщо Молдова вступить до Європейського Союзу, і ні Європейський Союз, ні Молдова не будуть до цього до кінця готові, — все буде окей. В ЄС вистачить потужності, у тому числі фінансової, для того, щоб це якось згладити. Натомість Україна — це величезна європейська економіка з величезним аграрним сектором, промисловим теж, хоч він дещо занепав за останнє десятиліття, але тим не менш».

👉 Чи можна спрогнозувати рік, коли Україна вступить до ЄС, та який важливий закон ігнорує наш уряд 一 слухайте у подкасті за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що буде, якщо державний бюджет не ухвалять до кінця року? 

👉 Підготували матеріал для Дзеркала тижня, про те, чим загрожує Україні затримка з прийняттям бюджету.

Нагадаємо, що сьогодні Бюджетний комітет підтримав проєкт бюджету-2026 до другого читання, хоча Бюджетний кодекс визначає дедлайн ухвалення документа — до 1 грудня. Чи буде схвалено бюджет до кінця року — незрозуміло. 

Чи означає це ризик українського шатдауну?

🇺🇸 Шатдауну в американському сенсі у нас не буде. У США, коли політики не погодили бюджет, частина державних установ просто зупиняється: фінансування перекривають, працюють лише найважливіші служби. 

В Україні діє правило 1/12: якщо бюджет не ухвалений, на кожен місяць нового року автоматично продовжується той самий обсяг видатків, який був закладений на 1 місяць поточного року. Тобто держава фінансує те, що фінансувала, але без збільшення.

З 1992 року бюджет ухвалювали невчасно 28 разів.

Лише шість разів – вчасно (2004, 2019, 2020, 2023, 2024, 2025).

Тож останні три роки стали винятком завдяки воєнній відповідальності.

💵 А тепер до поганих новин. Від прийняття бюджету залежить фінансування МВФ. А від нього, у свою чергу, залежить фінансування інших партнерів, тому що МВФ виступає таким собі — гарантійним дахом. 

«Не буде бюджету – не буде програми МВФ. Не буде програми – під загрозою зовнішнє фінансування. Під загрозою фінансування – під загрозою функціонування держави.

Ми вже пропустили крайній строк, визначений Бюджетним кодексом, – 1 грудня. Але документ треба ухвалити хоча б до кінця грудня, бажано в першій половині», — пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

Детальніше — у матеріалі. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

⚡️ Рада прийняла бюджет на 2026 рік. Про що дискутували найбільше?

Ухвалений бюджет на наступний рік — це важливе рішення для забезпечення міжнародної допомоги. 

Що змінилось до другого читання?

▪️ Збільшили оподаткування банків з 25% до 50%

▪️ Передали додаткові 4% від ПДФО в місцеві бюджети (до 64%) для компенсації різниці в тарифах на енергоносії

▪️ Збільшили видатки на закупівлю зброї Міноборони +1 млрд грн

Найбільш дискусійними частинами бюджету були потреби оборони та освіти. 

На наступний рік видатки на війну закладені на меншому рівні, ніж ми фактично витратимо в цьому році. Тому, варто очікувати внесення змін до бюджету вже протягом року.

🧑‍🏫 З 1 січня зарплати вчителям мають підняти на 30% за рахунок програми з підвищення престижності праці в сфері освіти. Початково на програму виділили 53 млрд грн, до другого читання збільшили на 4,8 млрд.

«Рішення щодо зарплат вчителям є компромісом між потребами сфери освіти та вкрай обмеженими ресурсами бюджету. Проте зарплати фактично зростуть не до трьох мінімальних, а до двох з половиною.

Це є наслідком того, що відхилили пропозицію про збільшення навантажень вчителів (від 18 до 22 годин на тиждень), а без збільшення навантаження неможливо повноцінно збільшити зарплати до мінімального рівня, встановленого Законом про освіту», — коментує наша економістка Олександра Мироненко.

Основні параметри бюджету-2026:

Доходи складуть 2,9 трлн грн,
Видатки - 4,8 трлн грн
Дефіцит - 1,9 трлн грн або 18,5% від ВВП

Таким чином на наступний рік бюджет ухвалили лише з невеликою затримкою (в Бюджетному кодексі дедлайн до 1 грудня). 

А більше про те, скільки бюджетів в Україні прийняли вчасно ми писали тут (спойлер: лише шість разів)

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🇧🇪 Бельгія закликає ЄС відмовитися від плану використання заморожених російських активів для фінансування України.

Прем'єр-міністр Барт Де Вевер офіційно попередив Єврокомісію, що цей план є «фундаментально неправильним».

👉 Чого боїться Бельгія? Левова частка заморожених коштів (€185 млрд) знаходиться в депозитарії Euroclear у Брюсселі. Уряд країни побоюється, що у разі судових позовів з боку РФ або зняття санкцій, саме Бельгія залишиться «крайньою» і буде змушена повертати тіло депозиту.

💬 «Якщо Росія подасть на нас до суду, вона матиме всі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро, бо це еквівалент річного федерального бюджету Це означатиме банкрутство для Бельгії», — заявив голова МЗС Бельгії Максим Прево.

👉 Що пропонує Єврокомісія? Щоб розблокувати фінансування, Урсула фон дер Ляєн винесла на розгляд країн-членів два рішення. Перше (на якому наполягає Бельгія) — це спільне запозичення ЄС на зовнішніх ринках під гарантії євробюджету.

Друге — «репараційна позика» з використанням залишків російських активів, яку Україна повертатиме, коли Росія виплатить репарації. Причому цього разу ЄС наголошує, аби залучити кошти всіх фінансових установ, де накопичилися такі залишки, а не лише бельгійського Euroclear.

Повний матеріал можна прочитати за посиланням на сайті BBC.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Міжнародні резерви оновили рекорд завдяки найбільшій допомозі за весь рік

Станом на 1 грудня 2025 року золотовалютні резерви досягли $54,7 млрд — це новий найвищий показник за всю історію України. 

У листопаді Україна отримала майже $8 млрд міжнародного фінансування — і це найбільший обсяг від початку року. Надходження перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати в іноземній валюті.

Наразі резерви покривають 5,6 місяця майбутнього імпорту.

«Якщо подивитися на наш останній макропрогноз у жовтневому Інфляційному звіті, то ми передбачаємо нарощення міжнародних резервів до кінця 2027 року майже до $60 мільярдів», 一 зазначив у нашому нещодавньому подкасті перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Нацбанк нарощує міжнародні резерви завдяки значним обсягам зовнішнього фінансування. Коли уряду потрібно витратити отримані від іноземних партнерів кошти в іноземній валюті, він обмінює їх на гривню в НБУ. Частину отриманої валюти Нацбанк використовує для валютних інтервенцій для підтримки курсу гривні, а різниця формує приріст резервів.

У разі затримки допомоги від наших партнерів, валютні резерви можуть бути використані «на чорний день», хоч це і не базовий сценарій НБУ.

«Ми починали 2022 рік з резервами, близькими до $30 мільярдів. Улітку наші резерви досягли локального мінімуму $22 мільярди. (…) У 2014 році наші резерви були менше $20 мільярдів, а в лютому 2015 року вони опустилися до рівня майже $5 мільярдів».

📊 Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що з Держбюджетом-2026?

3 грудня Верховна Рада ухвалила бюджет на наступний рік.

🪖 Майже всі доходи держави будуть спрямовані на оборону, проте заробітні плати військовослужбовців не будуть збільшені.

Проєкт бюджету також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, збільшення фінансування парламенту.

👉 Детальніше про державний бюджет на 2026 рік розповіла наша економістка Олександра Мироненко у новому випуску "ҐРУНТ з Нотевським".

📚 «Ми друкуємо більше, ніж люди готові купувати».

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Артемом Біденком — очільником Української видавничої асоціації про економіку книжок. У подкасті про:

1. Чому видавництва друкують більше, ніж люди здатні купити?
2. Як відсутність паперової фабрики в Україні впливає на ринок?
3. Чому знижки на книжки вбивають ринок?
4. Що держава, окрім закупівлі в бібліотеки, може зробити для галузі?

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram