🇪🇺 €90 млрд від ЄС гарантують Україні фінансування на чотири роки

Країни ЄС не погодили використання заморожених російських активів (€210 млрд). Натомість ухвалили так званий план Б — позику на €90 млрд для України. Йдеться про безвідсотковий кредит, який Україна повинна буде повертати лише у разі отримання репарацій від Росії.

👉 Рішення прокоментував директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Телемарафону:

«Це ті самі €90 млрд, які раніше планувалися на 2026–2027 роки в межах репараційного кредиту. Я впевнений, що це перемога. Це критично важливо для інших джерел фінансування, які залежать від того, чи забезпечує ЄС фінансові потреби України у 2026–2027 роках.

Зокрема, йдеться про фінансування від Міжнародного валютного фонду. Для МВФ принципово важливо, щоб Україна не мала надмірного боргового навантаження, адже ці €90 млрд по суті не є боргом: їх потрібно буде повертати лише у разі виплати Росією репарацій».

Окрім гарантованих цієї ночі €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.

«Тобто якщо війна триватиме довше, ніж два роки, у нас є ще €100 млрд, починаючи з 2028 року. За нинішніх потреб і темпів витрат — як на війну, так і на забезпечення базових соціальних функцій — цих коштів вистачить щонайменше ще на два роки. Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», — зазначає Вишлінський.

На що підуть ці кошти:

▪️ бюджетна підтримка (соціальні виплати, стабільність державних фінансів);
▪️ закупівля зброї та боєприпасів як в Україні, так і в країнах ЄС.

Перші транші очікуються з другого кварталу наступного року. Потреби першого кварталу вже перекриті раніше гарантованим фінансуванням, зокрема коштами, забезпеченими доходами від заморожених російських активів.

Важливо й те, чого в цьому рішенні немає. Пряме підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах. Водночас структура фінансування оборони змінюється: дедалі більше закупівель зброї фінансуються коштом партнерів, що теоретично може звільняти внутрішні ресурси України для грошового забезпечення військових.

Також показово, що навіть ті три країни ЄС, які не беруть безпосередньої участі у фінансуванні позики — Чехія, Словаччина та Угорщина — не заблокували рішення про загальноєвропейську гарантію. Решта 24 країн долучаються до фінансування кредиту, зокрема до покриття відсотків за ним.

З погляду інтересів України, репараційний кредит був би вигіднішим: він передбачав €210 млрд на 2026–2030 роки, з яких понад €110 млрд — на військову допомогу. Натомість нинішнє рішення забезпечує €90 млрд на два роки, з яких близько €50 млрд спрямовуються на покриття бюджетних потреб.

«Загалом цього фінансування достатньо. Що стосується того, що допомога надається не напряму за рахунок російських активів, тут існує баланс. З одного боку, це зменшує доступний обсяг ресурсів. З іншого — російські активи обмежені, і Україна розраховує використати їх для повоєнного відновлення. Був ризик, що за тривалої війни ці кошти могли б просто вичерпатися», — підсумував Вишлінський.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що не вийшло в «Енергоатома» і як працюють наглядові ради?

У новому подкасті говоримо з Артемом Шевальовим - членом Ради директорів ЄБРР та заступником голови наглядової ради Приватбанку.

▪️ Навіщо державним компаніям наглядові ради і коли вони реально спрацювали в Україні?
▪️ Роль наглядової ради Приватбанку у справі проти Коломойського і Боголюбова.
▪️ Як захистити управління від політичного втручання і чи має робота в наглядових радах бути оплачуваною.

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як витрачатимуть кошти партнерів у 2026 році?

Наступного року Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків. На цьому тлі рішення ЄС про €90 млрд фінансування може створювати враження, що фінансову потребу закрито.

Втім, питання полягає не лише в обсягах допомоги, а в пріоритетах її використання. Підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах.

На що витрачатимуть кошти і як розподілятимуть міжнародну допомогу?

Говоритимемо про це уже сьогодні о 16:00. Реєстрація на подію доступна за посиланням.

Також експерти ЦЕС оглянуть останні зміни в економіці країни за місяць.

Учасники дискусії:

▪️ Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС.
▪️ Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
▪️ Наталія Піпа, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Кредитування в Україні активно зростає 

У жовтні банківські кредити для бізнесу зросли на 18,6% рік-до-року. Востаннє таке зростання було на початку 2015 року. 

Згідно з опитуваннями НБУ, підприємства очікують збільшення інвестицій та обсягів виробництва. Банки також очікують зростання кредитування. Прогнози на наступні 12 місяців — теж найоптимістичніші з 2015 року. 

Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування.

✅ Відновлення кредитування 一 це позитивні зміни в економіці, підвищення довіри банків та позичальників і сигнал фінансової стабілізації. 

Втім, якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредитам до цього ще далеко. Зберігається розрив між депозитами і кредитами.

Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ (фінансовий інструмент, у який банки вкладають свої вільні кошти та заробляють на цьому, а НБУ стримує інфляцію).

👉 Графік: огляд економіки у грудні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕС

За потреби можна працювати part-time.

📍 Офіс у центрі Києва (дистанційна робота не передбачена).

Наш ідеальний кандидат / кандидатка:
• має вищу освіту (або завершує навчання);
• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;
• готовий(-а) працювати в офісі;
• попередній досвід роботи не є обов’язковим.

Що потрібно робити:
• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;
• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;
• вести базову адміністративну документацію;
• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;
• зустрічати гостей офісу.

Що ми пропонуємо:
• оплату праці за результатами співбесіди;
• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;
• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;
• залученість до внутрішніх процесів організації.

📩 Чекаємо на резюме на пошту: office@ces.org.ua
(у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)

Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Чому на бюджет 2026 року неминуче чекає перегляд?

👉 Учора провели заключний у цьому році огляд економіки зі спецтемою 一 держбюджет. Розбиралися, скільки і чого закладено на наступний рік, і чому з високою ймовірністю бюджет переглядатимуть серед року.

Отже, на наступний рік уряд заклав на потреби оборони та безпеки 2,8 трлн грн, стільки ж, скільки ми мали витратити в цьому році згідно із літніми змінами до бюджету.

Але на наступний рік не враховано останнього збільшення оборонних видатків ще на 325 млрд грн, профінансованих за допомогою €6 млрд від доходів від заморожених росактивів.

«Уряд та Мінфін закладали суму на потреби оборони 一 2,8 трлн грн. Вони закладали її на рівні 2025 року без останніх змін до бюджету на 325 млрд грн, у яких було таке дуже екстраординарне джерело — це кошти ERA Loans від ЄС. [...] Тому очевидно якщо війна продовжиться в наступному році, то 325 млрд гривень потрібно буде додати. Я казала під час розгляду бюджету в Верховній Раді, що ймовірність внесення змін до цього бюджету складає 95%», — розповіла нам Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету ВРУ.

Бюджет має ризики по доходах через занадто нереалістичний прогноз курсу.

Втім діру у фінансуванні на найближчі два роки закриває допомога від партнерів, зокрема €90 млрд від ЄС.

Про це зазначила на події Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС:

«Є питання валютного курсу, який теж в бюджеті закладений на рівні 45,7 грн/$. Наш прогноз на наступний рік середньорічного курсу 一 42,8 грн/$ 一 це точно далеко від прогнозу в бюджеті. І є ризик недонадходження доходів, які залежать від курсу. Водночас варто віддати належне уряду: в бюджеті закладені запобіжники, які дозволяють компенсувати можливі недонадходження. Йдеться, зокрема, про завищені видатки на обслуговування боргу, а також нетипове для закону про держбюджет закладання чистого погашення внутрішнього боргу — сценарій малоймовірний, але він створює фіскальний запас. У підсумку це означає, що бюджет, найімовірніше, буде виконаний.

Однак, закон усе одно доведеться переглядати, щоб привести доходи й видатки у відповідність до реальної ситуації. І тут постає питання: чому не закладати одразу більш реалістичні або консервативні показники, щоб уникнути постійних правок і мати прозоріший та зрозуміліший для аналізу бюджет».

📚 Також говорили про ще одну важливу зміну в бюджеті на 2026 рік 一 це дофінансування освіти.

«Середня зарплата освітян була 13 тис. грн — найнижча з усіх галузей. Це велика причина, чому з освіти йдуть люди. […] Тому уряд додав 53 млрд до 103 млрд грн освітньої субвенції на зарплати і назвав це субвенцією на престижність. Але ці кошти — це фактично пожежне рішення. Воно дозволяє не допустити номінального падіння зарплат, але не змінює базової проблеми: за чинної тарифної сітки новий вчитель усе одно не має економічного стимулу приходити в школу.

За законом бюджет на освіту і науку має становити 7% від ВВП. Сьогодні він становить 2,7%. Звичайно, в цьому є причина — наш бюджет суттєво змінився через війну. На оборону ми сьогодні витрачаємо стільки, скільки до війни витрачали на всю країну», — каже Наталія Піпа, секретарка Комітету ВРУ з питань освіти.

📌 Подивитися запис дискусії та переглянути презентацію огляду економіки у грудні 2025 року можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

😳 Чи хоче МВФ «вбити» українських ФОПів?

26 листопада Україна і Міжнародний валютний фонд на технічному рівні домовилися про нову чотирирічну кредитну програму розширеного фінансування (EFF) на $8,1 мільярда.

Серед prior actions — умов МВФ для затвердження програми — є низка непопулярних кроків: оподаткування доходів із цифрових платформ (податок на OLX), скасування пільги у 150 євро для посилок, а також запровадження сплати ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн. 

Чи підуть економіці на користь потенційні зміни? Чи дійсно таким чином МВФ «вб’є» ФОПів?

👉 Будемо говорити про це на спільному з консорціумом RRR4U заході 29 грудня о 14:00 онлайн у Zoom.

Реєстрація обов'язкова за посиланням.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/ 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💸 Різких стрибків курсу долара не очікується

З другої половини жовтня курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та перетнув позначку у 42 грн/$. 

Ця девальвація є контрольованою, оскільки НБУ зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. 

Тож різкі стрибки курсу малоймовірні через достатній рівень золотовалютних резервів ($54,7 млрд у листопаді), які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

👉 Чого очікувати від долара в наступному році? У зібраному нами прогнозі неурядові аналітики зійшлись на медіані:

43,2 грн/$ 一 середньорічний
44,4 грн/$ на кінець року 

Водночас Мінекономіки очікує 44,3 грн/$ (середньорічний) та 44,5 грн/$ до кінця року.

Переглянути прогноз можна за посиланням.

Графік: Трекер економіки під час війни.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Що пішло не так з «Енергоатомом» — і до чого тут наглядові ради?

До 2014 року державні компанії в Україні фактично керувалися в ручному режимі. 

«Поточний міністр чи інший високий стейкхолдер міг просто подзвонити керівнику держкомпанії й адміністративно вказати, що робити», — згадує Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР та заступник голови наглядової ради ПриватБанку, у нашому подкасті «Що з економікою?».

Після Революції Гідності та на тлі глибокої економічної кризи ситуація змінилася. Уряд України став залежним від міжнародної фінансової підтримки — а разом із нею й від вимог МВФ, Світового банку та ЄБРР. 

Тоді почалась реформа корпоративного управління. Найшвидше й найпослідовніше вона запрацювала в банківському секторі. 

«Чому, наприклад, наглядова рада Привату і, в принципі, корпоративне управління в кейсі Привату є досить успішними? Міжнародники з самого початку приділяли колосально багато уваги саме Привату. Це був найбільший банківський фронт у Європі — націоналізація, Ігор Валерійович Коломойський. Там було багато факторів, які робили це проблемним кейсом. Тому наприкінці 2016–2017 років, коли формувалася наглядова рада, за цим дивилися буквально під мікроскопом. Причому дивилися на всіх стейкхолдерів — починаючи від Мінфіну, Нацбанку і закінчуючи самою наглядовою радою. 

А далі був певний ефект відлуння цього. Бо насправді міжнародна увага, починаючи з 2021 року, трохи зменшилася — чи то через ковід, чи в принципі через відчуття, що в Україні вже дорослі люди: ми зробили «дитсадкову» роботу, тепер воно має саме їхати», 一 пояснює пан Шевальов.

Чому ж ця модель не спрацювала в «Енергоатомі»?

По-перше, реформа там почалася пізніше — коли частина стейкхолдерів уже навчилася обходити правила. По-друге, наглядова рада формувалася як результат компромісів, а не як професійний орган контролю. Частина незалежних членів відмовилася підписувати контракти, інших так і не було призначено. 

«“Енергоатом” — це кейс того, як “саме” не поїхало. Якби наглядова рада від початку формувалася за принципом фаховості, а не договороздатності, ми або не отримали б цього скандалу взагалі, або отримали б його значно раніше — коли рада просто спіймала б когось на гарячому», — коментує Шевальов.

Є й структурна різниця. Держбанки працюють у жорстко регульованому середовищі: Національний банк не лише контролює процеси, а й погоджує членів наглядових рад. Це створює додатковий фільтр фаховості. Для більшості інших держкомпаній такого регулятора немає — і це робить корпоративне управління значно вразливішим.

👉 Тож як рятувати наглядову раду Енергоатома і для чого там іноземці 一 слухайте у нашому подкасті. Також говорили про приватизацію держбанків та роль ЄБРР в українській економіці.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Економісти ЦЕС радять найкращу прочитану книжку за 2025 рік (і не тільки про економіку)

Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС:
📖 «Таємний сховок» (The Safekeep)
📖 «The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War»

Книжка №1 серед fiction цього року 一 «Таємний сховок» (The Safekeep) Яель ван дер Вуден. Написана англійською мовою книжка голландської єврейки поєднує сильні емоції, атмосферу Нідерландів 60-х і скелети, що залишилися в шафах від часів Другої світової. Власне, вони для нас під час війни особливо цікаві. Книжка з короткого списку премії Booker, але взагалі не «висока полиця», а просто сильна серйозна проза.

Серед non-fiction №1 一 The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War. Назва книжки 一 жертва маркетингу, бо 80% книжки 一 про життя польської опозиції 80-х, а лише залишок 一 про ЦРУ і власне програму підтримки доступу до забороненої літератури в країнах соцтабору. Але ці 80% вкрай цікаві і насичені яскравими фактами: від ключової ролі жінок в дисидентському русі до майбутніх міністрів і банкірів Польщі 90-х, які починали не в комсомолі, а службі безпеки підпільної Солідарності.

Марія Репко, заступниця директора:
📖 «Жінка в Берліні»
📖 «Гемінгвей нічого не знає»

Останнім часом я втратила повагу до текстів, написаних вичурною мовою — тих, що намагаються вразити читача начитаністю чи інтелектом автора. Окремий пекельний котел у моєму особистому рейтингу я приготувала для тих, хто художніми прийомами намагається «пробити» читача на емоцію. Обидві мої книги цього року — «Жінка в Берліні» та «Гемінгвей нічого не знає» — викликають найглибші почуття найпростішими словами очевидців.

Яна Охріменко, старша економістка:
📖 «Дякую за куріння»

Якби ця книга називалася «Дякую за куріння, або прикладний посібник з аморальної адвокації», шанси цільової аудиторії її помітити були б значно вищими. Згідно з міською легендою, якщо читати, увімкнувши фоном трансляцію українських дискусій про тютюнові акцизи, то можна зрозуміти, що політичні реалії України та Заходу не надто відрізняються.

Максим Самойлюк, економіст

📖 «The Wager. A Tale of Shipwreck»
📖 «Mutiny and Murder — David Grann»

У 1740 році британський корабель HMS Wager вийшов у довге, складне плавання і зник. Його команду вважали загиблою, але п'ять років потому Лондон приголомшила новина: моряки повернулися додому. Книга описує, що відбувалося ці п'ять років: кораблетроща, бунт і вбивства. Реальність, як завжди, цікавіша за будь-яку вигадку. Нон-фікшн, який читається як захопливий детектив.

Breakneck: China's Quest to Engineer the Future — Dan Wang

США — нація юристів, а Китай — інженерів. У цьому суть книги, в якій автор розкриває причини стрімкого економічного зльоту Піднебесної за останні десятиліття. Водночас те, що дало Китаю швидке зростання, з часом почало створювати й проблеми. Актуальний економічний нон-фікшн.

Більше — дивіться в нашому Інстаграмі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому насправді українці сидять без світла?

Записали довгоочікуваний подкаст «Що з економікою?» з Володимиром Кудрицьким — екс-головою Укренерго та співзасновником енергетичної компанії Negen.

Говоримо про:

▪️ Винних за відсутність електроенергії;
▪️ Корупцію влади — а не лише «Енергоатому»: що показав «Міндічгейт» і чому після гучних скандалів ніхто не поніс відповідальності;
▪️ Компанію Negen та ініціативу Power One.

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 За підсумками 2025 року Україна недоотримає €3,6 млрд через невиконання зобов’язань перед ЄС за Планом України

Про це йдеться у регулярному Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму українських аналітичних центрів RRR4U (ЦЕС, ІЕД, ІАА, DiXi Group).

Перелік індикаторів, які Україна не виконала за Планом станом на 29 грудня, дуже довгий:

— Збільшення кадрового склад ВАКС
— Зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки
— Реформа цифровізації виконавчого провадження
— Ухвалення законодавства для інтеграційного пакету електроенергії
— Зміни до законодавства щодо державної служби
— Скасування призупинення дії закону про державну допомогу
— Набрання чинності закону "Про основні засади житлової політики”
— Дерегуляція в окремих секторах
— Удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у ВДЕ
— Призначення номінованого оператора ринку електричної енергії
— Визначення спеціального статусу НКРЕКП
— Підтримка розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання
— Набрання чинності закону про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту 

Україна ще має шанс виконати ці зобов'язання і отримати кошти за них пізніше. Але це означатиме недофінансування потреб бюджету просто зараз.

Також Україна боргує і індикатори поточної програми МВФ. Цілком ймовірно, що ці індикатори перекочують і в нову програму співпраці. Йдеться про:

▪️ скасування “правок Лозового”, проти чого виступає бізнес;
▪️ перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств;
▪️ призначення постійного керівника Державної митної служби; 
▪️ запровадження європейських та міжнародних стандартів оцінки майна за погодженням з МФО; 
▪️ ухвалення секторальних планів відповідно до реформованої системи управління публічними інвестиціями. 

👉 Важливо, що переважна більшість зобов’язань як програми МВФ, так і Плану України, є законодавчими ініціативами, ухвалення яких належить до зони відповідальності Верховної Ради.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підготували для вас стислий економічний підсумок року, що минув, на основі коментаря директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Українського радіо.

▪️Економіка стабілізувалася, але росте повільніше.

Якщо на початку року очікували зростання ВВП на 3%+, то зараз буде добре, якщо вийде близько 2%.

У 2025 році особливо негативно на економіку вплинули масштабні обстріли влітку, атаки по об’єктах енергетики, та щоденні обстріли Одещини й портової інфраструктури.

▪️Міжнародна допомога — це не слабкість, а плата за експорт безпеки для Європи.

Варто змінити сприйняття з «ми нещасна, маленька країна, якій допомагають», на «скільки коштує стійкість країни, яка дозволяє Європі жити нормальним життям».

▪️Фінансові ризики — далеко не найперший страх українців.

Початок війни у 2014 році супроводжувався різкою девальвацією гривні, високою інфляцією, банкрутствами банків, унаслідок чого люди й компанії втрачали кошти.

Натомість тепер, особливо у 2025, фінансові ризики відійшли на дальній план. Частково це пов’язано з тим, що міжнародна допомога забезпечує значний приплив іноземної валюти. Завдяки цьому Україна вийшла на рекордні обсяги валютних резервів — $54 млрд.

▪️Держава нарешті почала системно відновлювати бізнес після атак.

Наприкінці літа уряд запустив фінансування відновлення підприємств, які постраждали від російських ударів. І хоч це досі не покриває потреби бізнесу повною мірою, це все ж крок у правильному напрямку.

▪️Тисяча Зеленського — бажання президента подобатися людям, нацкешбек — ідея, що вичерпалася.

На зимову підтримку витратили 18 млрд грн, які могли б покрити значно важливіші пріоритети — потреби війська, ВПО чи людей, які ще до війни перебували у скрутних обставинах.

Що стосується нацкешбеку, то, на думку Гліба, програма себе вичерпала. Вона не є настільки затратною, як часто заявляють (приблизно 5 млрд грн на рік). Але замість незрозумілої політики — щось виплачуємо, щось затримуємо, невідомо, коли це завершиться — уряду було б доцільніше урочисто її згорнути.

▪️Великі корупційні схеми можливі там, де масштабні прибутки і слабке управління.

Із держбюджету красти фактично неможливо, він став більш прозорим і контрольованим. Єдина сфера, яка залишається закритою — це оборонні закупівлі.

Саме тому показовим є те, що історія з корупцією тогоріч проявилася в «Енергоатомі». По суті, це було одне з небагатьох місць, де взагалі вийшло б організувати настільки масштабне пограбування держави.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи зможе новий Трудовий кодекс полегшити життя українцям?

Адже зараз трудові відносини регулює Кодекс законів про працю, ухвалений ще у 1970-х роках.

Про це поговорили у новому подкасті “Що з економікою?” з Дарією Марчак, заступницею Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.

Цікаве з розмови:

▪️ В Україні працевлаштована лише кожна друга жінка. Найбільша перепона — навантаження по догляду за родичами та дітьми (та нестача інфраструктури такого догляду в країні).
▪️ Більше 3 мільйонів українців, які могли би бути учасниками ринку праці не є такими через низку бар’єрів, зокрема і регуляторних.
▪️ Українці суттєво відстають по продуктивності праці від розвинутих країн, хоча працюють більше. Одна з причин — невідповідність між тим, що люди вміють робити і що потрібно роботодавцям.

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram