🛒 Як працює Сільпо, конкуренція з АТБ та підсумки святкових продажів

Цього тижня записали подкаст «Що з економікою?» з когнітивним директором Fozzy Group Дмитром Циганковим.

Говорили про:

▪️ Поведінку гостей (Дмитро попросив тільки так називати покупців) на різдвяно-новорічні свята.
▪️ Ієрархію магазинів Fozzy Group, дизайн магазинів Сільпо та історію назви магазинів Thrash!
▪️ Для чого Сільпо бари та власний банк?

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒Керівники найбільших супермаркетів підтвердили, що системних закриттів супермаркетів немає

Про це йшлося на нараді представників бізнесу з Міністерством економіки довкілля та сільського господарства України.

“Серед складнощів, які відзначає бізнес, – обладнання в магазинах інколи виходить з ладу через велике навантаження та затяжні морози, що ускладнює сервісне обслуговування. Відповідно іноді супермаркети тимчасово зачиняються на час для вирішення проблеми та відразу ж відкриваються після ремонту генератора чи усунення інших технічних неполадок”.

У нашому останньому подкасті з Дмитром Циганкова з Fozzy Group (записаному до останньої хвилі ударів по інфраструктурі) ми цікавилися, чи генератори впливають на ціну товарів у Сільпо.

“Складно порахувати. Це не впливає на ціну товарів, це той виклик, який є в країні, і всі працюють у цих умовах.

Енерговитрати в рази дорожчі, якщо магазин працює на генераторі. Але, слава Богу, що ми поставили всі магазини на генератори, і вони можуть працювати, давати продукти людям, давати роботу нашим перевершникам (...).

Це вільний ринок з багатьма конкурентами, і тому тут немає ніякої монополії на ціни. Якщо ви десь вибиваєтесь по ціні від нормального рівня, то це гості тут же помічають”

Подивитися, послухати або прочитати текстову версію можна за посиланнями.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️Вже у цю п’ятницю обговорюємо підсумки року для української економіки, серед спікерів — Тимофій Милованов (президент KSE); Томаш Фіала, (засновник Dragon Capital, голова наглядової ради ЦЕС), а також представники НБУ і Міністерства економіки.

У 2025 році українська економіка зростала повільніше, ніж очікувалося, передусім через тривалий вплив війни. Додатковим викликом стала міжнародна фінансова підтримка, майбутнє якої залишалося невизначеним майже до кінця року.

Водночас країні вдалося сповільнити інфляцію, наростити валютні резерви та утримати відносну стабільність курсу долара і євро.

✔️ Детальніше розповімо у нашій презентації та обговоримо з колегами. Дискусія відбудеться 16 січня о 15:00 у Zoom. Реєструйтеся за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Європейська Комісія оприлюднила деталі фінансування для України на €90 млрд: менше бюджетної підтримки, ніж очікувалось.

З цих коштів, які Україна отримуватиме починаючи з ІІ кварталу 2026 року, €60 млрд піде на оборонну підтримку; ще €30 млрд надійде до державного бюджету.

€30 млрд бюджетної підтримки — це менше, ніж закладали в оригінальну пропозицію Репараційного кредиту, відхилену ЄС (€50 млрд). Це означає, що Україні все ще потрібно буде шукати додаткові джерела фінансування

Щоб отримати бюджетну підтримку від Європейського Союзу, Україна зобов’яжеться проводити реформи, перелік яких ще узгодять з нашим урядом. Чітко відомо, що однією з ключових вимог стане посилення мобілізації доходів — тобто збільшення податкових надходжень — і що позиція ЄС буде зав’язана на позицію МВФ (який, зокрема, виступає за зміни у підходах до оподаткування ПДВ для ФОПів).

€60 млрд оборонної підтримки призначені для закупівлі боєприпасів і ракет, артилерійських та інших бойових систем, дронів і засобів протидії їм, систем ППО і ПРО, а також для забезпечення захисту критичної інфраструктури і розвитку інших ключових військових та стратегічних спроможностей. Минулоріч ці витрати фінансувались значною мірою через державний бюджет з власних ресурсів.

Однак ці кошти не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українських військовослужбовців.

Оборонні закупівлі слід пріоритетно здійснювати в українських та європейських виробників, утім документ Єврокомісії передбачає винятки, які за потреби дозволяють купувати в інших країнах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙌 Розпочали огляд основних трендів української економіки у 2025 році.

На слайді вище — лише короткий підсумок з нашої презентації, яка вже доступна на сайті.

А прямо зараз можна приєднатися до дискусії за участі Тимофія Милованова (КШЕ), Томаша Фіали (Dragon Capital), Наталії Горшкової (Мінекономіки) та Володимира Лепушинського (НБУ).

🔗 Слухайте за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 «Як банки кредитують оборонку під час війни».

Цього тижня записали подкаст «Що з економікою?» з Первін Дадашовою — директоркою Департаменту фінансової стабільності НБУ.

Цікаве з розмови:

▪️ Як банківській системі вдалося завершити 2025 рік із кращими результатами, ніж у 2021-му?
▪️ Як державні банки кредитують підприємства, пов’язані з оборонною сферою?
▪️ Чому ринкової іпотеки в Україні фактично немає — і що має змінитися, щоб вона з’явилася?

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що подорожчало найбільше за минулий рік?

На кінець 2025 року інфляція сповільнилася до 8%. Проте понад половина категорій споживчого кошика все одно подорожчали більше ніж на 10% у річному вимірі.

🚬 Найбільше зросли ціни на алкоголь та тютюн (+17,3%). Основний чинник 一 послідовне підвищення ставок акцизних податків.

Далі 一 галузі послуг (освіта, готелі та ресторани, IT, комунікації). Ці сектори відчувають більший тиск з боку ринку праці через мобілізацію та відтік людського капіталу.

🍞 Продукти харчування додали 10,2%. Оскільки їжа займає близько 40% ваги кошику індексу споживчих цін, це подорожчання найсильніше впливає на інфляційні очікування населення.

Водночас ціни впали на одяг та взуття (-6,1%), а також у сфері розваг.

Графік: Огляд української економіки у 2025 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2026 році для бізнесу залишаться ті самі ризики, що й торік, 一 прогнозує Томаш Фіала

Про це під час нашої події, присвяченої головним економічним трендам минулого року, заявив засновник компанії Dragon Capital та голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала.

Переказуємо ключові тези:

▪️ Війна й надалі суттєво впливає на інвестиційні рішення. Приватні інвестори стежать за ситуацією в Україні, але здебільшого не готові заходити з довгостроковими інвестиціями на 10+ років до завершення війни. Саме тому ключову роль у фінансуванні зараз відіграють міжнародні фінансові інституції, які беруть на себе ризик у цей період.

▪️ Інвестклімат залишається складним. Окрім безпекових ризиків, Фіала виокремив тиск на верховенство права. Влітку, під час атак на антикорупційні органи, компанія була змушена призупинити інвестиції на три тижні, адже ситуація нагадувала «повернення до часів Януковича».

▪️ Якщо перші роки повномасштабного вторгнення Dragon Capital фокусувався на збереженні активів, то останні два роки стратегія змінилася — тепер йдеться про розширення. 

▪️ Подальше зростання компанія пов’язує передусім із запуском нових фондів: Rebuild Ukraine Fund, інфраструктурного фонду спільно з британцями та фонду для відновлення України від ЄС, де Dragon Capital виграв конкурс на управління. Цільові обсяги фондів — $250 млн та $350 млн відповідно, при цьому власний внесок Dragon Capital у кожен із них становить по $20 млн.

▪️ Окремий виклик 一 дефіцит кадрів:

«Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% 一 це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на рік на 20−25% і перебувають на рівні у валютному еквіваленті вищому, ніж були до війни», — каже Томаш Фіала.

Також збільшились витрати через підвищення податків та зростання цін на електроенергію, газ та інші ресурси. Через це важко зберегти маржинальність у бюджетах на 2026 рік на рівні останніх двох років.

Водночас бізнес продовжує адаптуватися: Dragon Capital вже інвестував понад €10 млн у власну енергонезалежність, встановивши генератори та сонячні панелі на більшості об'єктів.

Однак більшість ключових викликів, за його оцінкою, збережуться й у 2026 році.

👉 Подивитися запис події можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪙 Що НБУ робить із вилученими монетами та скільки на цьому заробляє?

(як виглядають утилізовані монети 一 дивіться на картинці).

🏦 Нацбанк спростував інформацію про те, що закупівля обладнання для утилізації монет пов’язана з переходом на «шаги» і тягне додаткові витрати. Це планова робота з переробки запасів, що накопичувалися роками.

Разом із технічними деталями НБУ відкрив статистику про масштаби готівкового обігу. Ми зібрали ключові цифри: 

▪️ В обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які НБУ планує поступово вилучати. Їхня загальна вага сягає понад 28 500 тон. У цю суму входять як старі номінали, що вже вийшли з обігу (1, 2, 5, 25 копійок), так і монети номіналом 10 копійок, виведення яких розпочалось нещодавно.

▪️ З жовтня 2025 року почалось поступове виведення з обігу монет номіналом 10 копійок. Тільки за минулий рік банки вилучили 3,1 млн таких монет. За прогнозами НБУ, з обігу повернеться ще близько 5–6% від загальної кількості цих монет, що додасть до черги на утилізацію ще близько 420 тон металу.

▪️ Із 2019 року, коли монети 1, 2, 5 та 25 копійок перестали бути платіжним засобом, на складах НБУ накопичилося 800 тон металу. На старому обладнанні утилізація лише цих запасів зайняла б понад 9 років. До того ж, оскільки термін обміну монет продовжено до кінця воєнного стану, ці обсяги продовжують зростати.

▪️ Утилізація — це перетворення монет на металобрухт шляхом знищення карбування. Далі цей метал продають на аукціонах: лише у 2025 році це принесло 29,3 млн грн. Нове обладнання для утилізації монет вартістю 12,6 млн грн є інвестицією, яка швидко окупиться: за розрахунками НБУ, за наступні 2–3 роки регулятор планує отримати від продажу брухту до 153 млн грн, що в понад 10 разів перевищує витрати.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎄 Індекс важливості українських свят, або як відновлюється активність на ринку праці

Активність на ринку праці наближається до рівнів до повномасштабної війни. Минулого року люди активніше шукали роботу, ніж у 2024-му, але обсяг розміщених нових резюме коливається в межах 80-90% від середнього рівня 2021 року.

У грудні 2025 року ринок праці увійшов у традиційний період різдвяного затишшя. На початку 2026 року активність як шукачів роботи, так і роботодавців почала відновлюватися.

Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни. Виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 З якими проблемами стикається бізнес після обстрілів?

Власник бренду сублімованої їжі «Харчі» Станіслав Стародубцев двічі втрачав виробництво через російські атаки. Попри все, він продовжує працювати. Його приклад демонструє, які саме  проблеми заважають відновленню бізнесу.

В інтерв'ю для Економічної правди він розповів про три ключові проблеми:

▪️ Правоохоронні органи часто уникають прямої вказівки на причину руйнувань. У протоколі огляду місця події інспектор зазначив причиною пожежі «неопізнаний літаючий об'єкт», посилаючись на таємницю слідства. Це створює ризики для майбутніх судових позовів проти РФ, адже суду потрібне чітке підтвердження, що збитки завдані саме агресором (наприклад, влучання дрона).

▪️ Знищення активів може трактуватися податковою як їхня поставка, що тягне за собою нарахування зобов'язань з ПДВ. Щоб уникнути цього, бізнес змушений замовляти дорогі технічні звіти для підтвердження факту руйнувань.

▪️ Після зупинки операційної діяльності банки не дають кредитів через відсутність обігу коштів. Спеціальних пільгових програм кредитування чи грантів для відновлення саме постраждалого бізнесу наразі немає — вони конкурують на загальних умовах. 

Зі свого боку, Станіслав радить ретельно перевіряти протоколи (вимагати згадки про збройну агресію РФ), обов'язково замовляти звіт для захисту від податкової, а при пошуку приміщення — не афішувати причини переїзду. Він говорить, що новина про знищене виробництво часто стає для орендодавців знаком про ризик, а не приводом для підтримки.

👉 Повний матеріал про досвід відновлення виробництва з нуля читайте на Економічній правді.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👤 У 2025 році відтік біженців сповільнився на 34% до 303 тис. осіб

Про це ми пишемо у нашому огляді української економіки за попередній рік, і на цю тему у лютому представимо п'яту хвилю нашого дослідження про українських біженців. З попередніми хвилями можна ознайомитись тут.

У 2025 році кількість українців, які виїхали, становила на 303 тис. осіб більше, ніж тих, хто повернувся. Це на 34% менше, ніж у 2024 році (тоді було 459 тис.).

👨‍🦱 Втім дозвіл на виїзд для чоловіків віком 18–22 роки, який почав діяти наприкінці серпня, вплинув на помітний відтік молодих чоловіків. 

До зміни правил чоловіків віком 18-22 років виїжджало лише приблизно на 130 осіб більше, ніж в’їжджало. Проте лише за серпень-листопад 2025 року чистий відтік чоловіків цього віку склав 96 000 осіб. 

Кожен сьомий чоловік 18-22 роки виїхав за кордон цьогоріч. І саме ця категорія сформувала третину всього річного відтоку населення з України у 2025 році.

Графік: Огляд української економіки у 2025 році. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада Миру, стратегія від Зеленського та росіяни в Українському домі. Кошовий про Давос-2026

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з Дмитром Кошовим, головним редактором інформагентства «Інтерфакс Україна» про враження від економічного форуму у Давосі 2026 року.

Ключові теми:

• Зустріч Трампа і Зеленського, очікування від переговорів в Абу-Дабі.
• Як росіяни проривались в Українській дім у Давосі.
• Де у наступному році проведуть Всесвітній економічний форум?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію можна буде переглянути на сайті ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚛️ Для чого Україні продавати чверть акцій «Енергоатома»? 

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі Міністр економіки Олексій Соболєв заявив про те, що український уряд розглядає продаж 25% акцій НАЕК «Енергоатом». 

У випадку з «Енергоатомомом» є дві ключові цілі — і гроші тут не першочергові. Про це в ефірі Радіо Київ 98 FM розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

1️⃣ Контроль управління.
Поява міноритарного, але сильного акціонера з місцями в наглядовій раді означає доступ до інформації та постійний контроль. Будь-яке розкрадання зменшує прибуток і вартість його інвестицій, тому інвестор мотивований жорстко контролювати менеджмент і фінансові потоки.

2️⃣ Інвестиції та експертиза.
Атомні блоки мають обмежений ресурс. Щоб вони й надалі виробляли електроенергію, потрібні великі вкладення: у ремонт або в будівництво нових потужностей. 

Потенційним покупцем частки «Енергоатому» може бути профільна енергетична компанія, передусім з дружніх для України країн ЄС, наприклад, з Франції, яка є найбільш просунутою в атомній електроенергії.

«Продаж 25% не дасть інвестору можливості ухвалювати стратегічні рішення без держави. Збільшення частки можливе лише за окремим державним рішенням — і лише за умови, що інвестор доведе свою користь для компанії та країни. 

Натомість участь великих європейських компаній у стратегічних активах України 一 це і спільний економічний інтерес, і додатковий безпековий фактор», 一 пояснює Гліб Вишлінський. 

Нагадаємо, що наразі за словами Ярослава Железняка, нардепа та заступника голови Комітету з питань фінансів, уряд так і не призначив новообраних наприкінці року членів Наглядової ради.

🎧 На тему невдач наглядової ради «Енергоатома» ми також записували подкаст з заступником голови наглядової ради ПриватБанку Артемом Шевальовим, послухати можна тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤝 Velta Holding Андрія Бродського увійшов до групи European Lithium.

Угоду укладуть у форматі обміну акціями: акціонери Velta отримають близько 173 млн акцій European Lithium.

Партнерство передбачає спільний видобуток і переробку критичних матеріалів, а також будівництво заводу з виробництва кінцевої титанової продукції у США.

За словами Андрія Бродського, угода відкриває можливість реалізувати проєкти в Україні та США, над якими компанія працювала протягом останнього десятиліття, зі збереженням чинної управлінської команди.

👉 Нагадаємо, що з Андрієм Бродським ми записували подкаст "Що з економікою?". Тоді ми якраз говорили про угоду України зі США щодо критичної сировини, рідкоземельні елементи та перспективи українських надр.

Послухати можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2025 році з України виїхало на 34% менше громадян, ніж у 2024-му 

У 2025 році, за даними Державної прикордонної служби, з України виїхало на 303 тис. громадян більше, ніж повернулося. Це на 34% менше, ніж у 2024 році, коли чистий відтік становив 459 тис. осіб.

🙍‍♂️ Третина з тих, хто виїжджав у 2025 році припадає на чоловіків віком 18–22 роки.

Попри руйнування та невизначеність минулого року, українці менш схильні покидати країну. Або ж, можливо, всі, хто хотів виїхати, вже це зробили. 

📌 Зараз ми також працюємо над п’ятою хвилею дослідження українських біженців у Європі й плануємо опублікувати його у лютому — тож попереду ще більше цікавих даних.

Таблиця: огляд економіки за 2025 рік.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Уряд нарешті не заважає бізнесу імпортувати енергію. Що сталося в «Енергоатомі»? 

Через російські удари з листопада Україна не мала надлишку електроенергії, і не могла її експортувати. 

Імпорт відбувався, але у пікові години споживання був невигідним для бізнесу. Все через державне регулювання цін на електроенергію (прайс-кепи). 

Бізнес не імпортував той максимум, який був фізично доступним на ринку, хоча готовий був платити дорожче. Навіть під час дефіциту після обстрілів ціни в Україні (у пікові години) були нижчими, ніж у Європі. Це зовсім не сприяло імпорту — трейдерам невигідно було працювати собі в мінус. 

«Якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує 5 грн, а тут її можливо продати лише за 4 грн, то бізнес це не буде робити. Таким чином була ситуація, що електроенергія в Європі, в певні дні та години коштувала дорожче, чим прайс-кепи. І, звісно унеможливлювало комерційний імпорт», — пояснював Сергій Коваленко гендиректор компанії YASNO.

Ситуація змінилась у січні, коли уряд нарешті підвищив прайс-кепи. Всього за кілька днів Україна оновила рекорд добового імпорту, закупивши за кордоном понад 41 ГВт·год. (Дивно, що уряд прийшов до цього тільки у 2026 році). 

Чому стався скандал з найбільшим виробником електроенергії «Енергоатомом»?  

Напередодні офіційного підняття прайс-кепів «Енергоатом» — без очищення менеджменту після «міндічгейту» — продав трейдерам значний обсяг електроенергії за старими цінами. Ймовірно, трейдерам завбачно «злили» інформацію про майбутнє підняття прайс-кепів. 

Тепер державна компанія зобов’язана постачати їм цю електроенергію, а різниця між старими й новими цінами, яку міг би отримати «Енергоатом», фактично осідає у трейдерів. Потенційні втрати державної компанії сягають 2 млрд грн.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram