🎄 Індекс важливості українських свят, або як відновлюється активність на ринку праці

Активність на ринку праці наближається до рівнів до повномасштабної війни. Минулого року люди активніше шукали роботу, ніж у 2024-му, але обсяг розміщених нових резюме коливається в межах 80-90% від середнього рівня 2021 року.

У грудні 2025 року ринок праці увійшов у традиційний період різдвяного затишшя. На початку 2026 року активність як шукачів роботи, так і роботодавців почала відновлюватися.

Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни. Виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 З якими проблемами стикається бізнес після обстрілів?

Власник бренду сублімованої їжі «Харчі» Станіслав Стародубцев двічі втрачав виробництво через російські атаки. Попри все, він продовжує працювати. Його приклад демонструє, які саме  проблеми заважають відновленню бізнесу.

В інтерв'ю для Економічної правди він розповів про три ключові проблеми:

▪️ Правоохоронні органи часто уникають прямої вказівки на причину руйнувань. У протоколі огляду місця події інспектор зазначив причиною пожежі «неопізнаний літаючий об'єкт», посилаючись на таємницю слідства. Це створює ризики для майбутніх судових позовів проти РФ, адже суду потрібне чітке підтвердження, що збитки завдані саме агресором (наприклад, влучання дрона).

▪️ Знищення активів може трактуватися податковою як їхня поставка, що тягне за собою нарахування зобов'язань з ПДВ. Щоб уникнути цього, бізнес змушений замовляти дорогі технічні звіти для підтвердження факту руйнувань.

▪️ Після зупинки операційної діяльності банки не дають кредитів через відсутність обігу коштів. Спеціальних пільгових програм кредитування чи грантів для відновлення саме постраждалого бізнесу наразі немає — вони конкурують на загальних умовах. 

Зі свого боку, Станіслав радить ретельно перевіряти протоколи (вимагати згадки про збройну агресію РФ), обов'язково замовляти звіт для захисту від податкової, а при пошуку приміщення — не афішувати причини переїзду. Він говорить, що новина про знищене виробництво часто стає для орендодавців знаком про ризик, а не приводом для підтримки.

👉 Повний матеріал про досвід відновлення виробництва з нуля читайте на Економічній правді.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👤 У 2025 році відтік біженців сповільнився на 34% до 303 тис. осіб

Про це ми пишемо у нашому огляді української економіки за попередній рік, і на цю тему у лютому представимо п'яту хвилю нашого дослідження про українських біженців. З попередніми хвилями можна ознайомитись тут.

У 2025 році кількість українців, які виїхали, становила на 303 тис. осіб більше, ніж тих, хто повернувся. Це на 34% менше, ніж у 2024 році (тоді було 459 тис.).

👨‍🦱 Втім дозвіл на виїзд для чоловіків віком 18–22 роки, який почав діяти наприкінці серпня, вплинув на помітний відтік молодих чоловіків. 

До зміни правил чоловіків віком 18-22 років виїжджало лише приблизно на 130 осіб більше, ніж в’їжджало. Проте лише за серпень-листопад 2025 року чистий відтік чоловіків цього віку склав 96 000 осіб. 

Кожен сьомий чоловік 18-22 роки виїхав за кордон цьогоріч. І саме ця категорія сформувала третину всього річного відтоку населення з України у 2025 році.

Графік: Огляд української економіки у 2025 році. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада Миру, стратегія від Зеленського та росіяни в Українському домі. Кошовий про Давос-2026

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з Дмитром Кошовим, головним редактором інформагентства «Інтерфакс Україна» про враження від економічного форуму у Давосі 2026 року.

Ключові теми:

• Зустріч Трампа і Зеленського, очікування від переговорів в Абу-Дабі.
• Як росіяни проривались в Українській дім у Давосі.
• Де у наступному році проведуть Всесвітній економічний форум?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію можна буде переглянути на сайті ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚛️ Для чого Україні продавати чверть акцій «Енергоатома»? 

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі Міністр економіки Олексій Соболєв заявив про те, що український уряд розглядає продаж 25% акцій НАЕК «Енергоатом». 

У випадку з «Енергоатомомом» є дві ключові цілі — і гроші тут не першочергові. Про це в ефірі Радіо Київ 98 FM розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

1️⃣ Контроль управління.
Поява міноритарного, але сильного акціонера з місцями в наглядовій раді означає доступ до інформації та постійний контроль. Будь-яке розкрадання зменшує прибуток і вартість його інвестицій, тому інвестор мотивований жорстко контролювати менеджмент і фінансові потоки.

2️⃣ Інвестиції та експертиза.
Атомні блоки мають обмежений ресурс. Щоб вони й надалі виробляли електроенергію, потрібні великі вкладення: у ремонт або в будівництво нових потужностей. 

Потенційним покупцем частки «Енергоатому» може бути профільна енергетична компанія, передусім з дружніх для України країн ЄС, наприклад, з Франції, яка є найбільш просунутою в атомній електроенергії.

«Продаж 25% не дасть інвестору можливості ухвалювати стратегічні рішення без держави. Збільшення частки можливе лише за окремим державним рішенням — і лише за умови, що інвестор доведе свою користь для компанії та країни. 

Натомість участь великих європейських компаній у стратегічних активах України 一 це і спільний економічний інтерес, і додатковий безпековий фактор», 一 пояснює Гліб Вишлінський. 

Нагадаємо, що наразі за словами Ярослава Железняка, нардепа та заступника голови Комітету з питань фінансів, уряд так і не призначив новообраних наприкінці року членів Наглядової ради.

🎧 На тему невдач наглядової ради «Енергоатома» ми також записували подкаст з заступником голови наглядової ради ПриватБанку Артемом Шевальовим, послухати можна тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤝 Velta Holding Андрія Бродського увійшов до групи European Lithium.

Угоду укладуть у форматі обміну акціями: акціонери Velta отримають близько 173 млн акцій European Lithium.

Партнерство передбачає спільний видобуток і переробку критичних матеріалів, а також будівництво заводу з виробництва кінцевої титанової продукції у США.

За словами Андрія Бродського, угода відкриває можливість реалізувати проєкти в Україні та США, над якими компанія працювала протягом останнього десятиліття, зі збереженням чинної управлінської команди.

👉 Нагадаємо, що з Андрієм Бродським ми записували подкаст "Що з економікою?". Тоді ми якраз говорили про угоду України зі США щодо критичної сировини, рідкоземельні елементи та перспективи українських надр.

Послухати можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2025 році з України виїхало на 34% менше громадян, ніж у 2024-му 

У 2025 році, за даними Державної прикордонної служби, з України виїхало на 303 тис. громадян більше, ніж повернулося. Це на 34% менше, ніж у 2024 році, коли чистий відтік становив 459 тис. осіб.

🙍‍♂️ Третина з тих, хто виїжджав у 2025 році припадає на чоловіків віком 18–22 роки.

Попри руйнування та невизначеність минулого року, українці менш схильні покидати країну. Або ж, можливо, всі, хто хотів виїхати, вже це зробили. 

📌 Зараз ми також працюємо над п’ятою хвилею дослідження українських біженців у Європі й плануємо опублікувати його у лютому — тож попереду ще більше цікавих даних.

Таблиця: огляд економіки за 2025 рік.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Уряд нарешті не заважає бізнесу імпортувати енергію. Що сталося в «Енергоатомі»? 

Через російські удари з листопада Україна не мала надлишку електроенергії, і не могла її експортувати. 

Імпорт відбувався, але у пікові години споживання був невигідним для бізнесу. Все через державне регулювання цін на електроенергію (прайс-кепи). 

Бізнес не імпортував той максимум, який був фізично доступним на ринку, хоча готовий був платити дорожче. Навіть під час дефіциту після обстрілів ціни в Україні (у пікові години) були нижчими, ніж у Європі. Це зовсім не сприяло імпорту — трейдерам невигідно було працювати собі в мінус. 

«Якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує 5 грн, а тут її можливо продати лише за 4 грн, то бізнес це не буде робити. Таким чином була ситуація, що електроенергія в Європі, в певні дні та години коштувала дорожче, чим прайс-кепи. І, звісно унеможливлювало комерційний імпорт», — пояснював Сергій Коваленко гендиректор компанії YASNO.

Ситуація змінилась у січні, коли уряд нарешті підвищив прайс-кепи. Всього за кілька днів Україна оновила рекорд добового імпорту, закупивши за кордоном понад 41 ГВт·год. (Дивно, що уряд прийшов до цього тільки у 2026 році). 

Чому стався скандал з найбільшим виробником електроенергії «Енергоатомом»?  

Напередодні офіційного підняття прайс-кепів «Енергоатом» — без очищення менеджменту після «міндічгейту» — продав трейдерам значний обсяг електроенергії за старими цінами. Ймовірно, трейдерам завбачно «злили» інформацію про майбутнє підняття прайс-кепів. 

Тепер державна компанія зобов’язана постачати їм цю електроенергію, а різниця між старими й новими цінами, яку міг би отримати «Енергоатом», фактично осідає у трейдерів. Потенційні втрати державної компанії сягають 2 млрд грн.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚢 Дунайські порти втратили свою привабливість

Після піку «популярності» Дунайських портів на початку повномасштабної війни обсяги перевалки падають, а логістика тут об’єктивно дорожча й повільніша, ніж у глибоководних портах.

(У деталях про це можна прочитати на каналі Блог економіста).

Наші дані з Трекера економіки України під час війни підтверджують це: експорт зернових через порти Дунаю повернувся до близьких до 2021 року рівнів.

Якщо влітку 2023-го через дунайські порти проходило 70% експорту зернових, то зараз — не більше 6%.

Навіть інвестиції й бюрократичні покращення не змінять головного. Після того, як відновилася робота українських морських портів, Дунайські порти 一 через економіку та географічні обмеження 一 залишаються радше резервом на випадок форс-мажору.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Куди поділись ПТУ, що в Україні з профосвітою і чи варто йти на зварювальника?

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з Дмитром Завгороднім, заступником міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку про професійну освіту в Україні.

• Як зменшення народжуваності та виїзд людей уже впливають на систему освіти?
• Чому в містах об’єднують десятки закладів профосвіти у 5–6 профільних і чи готові до цього громади?
• Які професії будуть потрібні через 10 років?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Громади хаотично витрачають кошти в кінці року, аби їх не втратити. Це впливає на курс 
 
У грудні минулого року місцеві бюджети знову різко збільшили витрати: залишки на рахунках скоротилися майже вдвічі, а у Києві — більш ніж у 5 разів порівняно з листопадом. 

Це повторюється щороку і давно стало хронічною «болячкою» бюджетного процесу в кінці року.

Чому так відбувається?
 
Частина проблеми на стороні Міністерства фінансів: цільові кошти часто розподіляють із запізненням, діє правило «встигни до 31 грудня або поверни», а в умовах війни платежі протягом року обмежуються черговістю (спочатку оборонка, соціалка, а потім вже все інше).

Друга частина відповідальності — на громадах.

Не всі громади вчасно починають закупівлі, а плани змінюють уже протягом року. Тож трирічне бюджетне планування, яке знову запровадили для громад у 2024 році, на практиці не зовсім працює.

👉 Чому це погано?

Поспіх зменшує якість. Колись Кузьма Скрябін вів передачу «Шиканемо», де треба було за годину витратити призові кошти. Зрозуміло, що в таких умовах важко робити раціональні видатки. 

Що з цим робити?

В ідеальному світі, громади мають реально почати якісно планувати гроші на три роки, а уряд — не «забирати» кошти, які згорають в кінці календарного року. 

Навіть в умовах війни це дозволить зменшити грудневі піки і зробити бюджетний процес прогнозованішим — без щорічної «бюджетної лихоманки».

💲 Зокрема через аномальні витрати на кінець року, відбувається традиційний сезонний стрибок долара, що також впливає на макростійкість. Більше про це ми писали тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram    

Починаємо новий проєкт про економічні зв'язки України та ЄС 

Нещодавно на нашому сайті ми запустили сторінку, яку будемо наповнювати нашою аналітикою про торгівлю, інвестиції та взаємини в людському капіталі України та країн ЄС. 

Зараз там вже доступні матеріали про Чехію, Польщу та Італію, а далі будемо регулярно доповнювати сторінку новими країнами.

🇮🇹 Наприклад, кілька цікавих фактів про економічні відносини Італії з Україною: 

▪️ Італія — сьомий найбільший ринок для українського експорту. 
▪️ Metinvest має низку металургійних заводів в Італії, що входять до його європейського виробничого ланцюга. 
▪️ Близько 40% імпортованої Італією кукурудзи надходить з України, вона є ключовою для італійського тваринництва. 
▪️ Італія спрямовує 9% свого оборонного експорту до України.

👉  Більше про це читайте за посиланням. 

Публікації підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання»

У 2025 році українці сплатили на 21% більше податків, ніж рік тому. Здебільшого це ефект підвищення військового збору з 1,5% до 5%

🚬 Другим драйвером зростання стали акцизи на алкоголь, тютюн та інші підакцизні товари. Їх поступово підвищують з 2023 року, так Україна поступово підтягує податкові правила до європейських.

Втім у бюджеті на 2025 рік заклали дуже високі очікування щодо цих надходжень. Тому, навіть попри зростання, фактичні збори все одно не дотягують до плану.

Якщо порівнювати надходження з 2023 роком, то у 2025-му вони виросли на 72%. 

Нагадаємо, що МВФ та інші партнери постійно наголошують на тому, що Україні важливо максимально покладатися на власні доходи. Це потрібно, щоб зменшувати залежність від коштів донорів.

Графік: огляд української економіки у 2025 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧑‍🏫 Міносвіти тестує нову модель оплати праці вчителям коледжів 

У свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» Дмитро Завгородній, замміністра освіти і науки з питань цифрового розвитку говорив про те, що, як і в інших закладах освіти, в професійних коледжах не вистачає вчителів. 

🔨 Найбільший дефіцит майстрів виробничого навчання, оскільки зарплати багатьох професій на ринку значно перевищують зарплати вчителів. 

Інша проблема, за словами Дмитра, що зарплати майстрів у закладах освіти прив’язані до єдиної тарифної сітки. Тобто немає різниці, кого ти навчаєш — кухаря, кондитера чи оператора верстатів із ЧПК.

Тож в Міністерстві освіти запустили експеримент: кілька великих і спроможних закладів виводять з-під дії єдиної тарифної сітки. 

«Вони отримуватимуть кошти за послуги від свого міста, умовно на свій рахунок у банку, ніби вони надають послугу місту з навчання фахівців, і зможуть розпоряджатися цими коштами вільно: комусь зробити менше зарплати, комусь більше, на чомусь зекономити, якісь послуги аутсорсити і так далі. Подивимося, наскільки за тими самими ресурсами вони зможуть краще оперувати», 一 коментує Дмитро Завгородній.

Нагадаємо, що цього року у бюджеті закладено суттєве зростання зарплат усіх вчителів 一 від садочків до університетів.

«З січня посадовий оклад зросте на 30%, а з вересня буде ще більше підвищення — на додаткові 20%. Це точно не вирішує проблему, особливо з найбільш дефіцитними кадрами, але це крок до її вирішення», 一 резюмує замміністра освіти і науки.

Що ви думаєте про таку ідею Міносвіти?

👉 Послухати подкаст «Що з економікою?» на всіх платформах за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

❗️ Україна може не отримати $115 млрд через невиконання обіцяного партнерам

Україна пробуксовує з новою програмою МВФ на $8,2 млрд, перемовини про яку тривають з минулого року.

Щоб Фонд розпочав нову співпрацю з нами, депутати повинні ухвалити низку законопроєктів, спрямованих на мобілізацію доходів до бюджету:

▪️ Запровадження ПДВ для спрощенців.
▪️ Оподаткування посилок з-за кордону.
▪️ Оподаткування доходів з цифрових платформ.

Потрібні голосування у Верховній Раді можуть відбутися вже 10 лютого.

Настрої в Раді свідчать, що зібрати голоси за ці законопроєкти буде складно. Більше того, свої попередні зобов’язання — серед яких багато законопроєктів — ми теж не виконуємо. За підсумками 2025 року загальна ціна невиконаних індикаторів Плану України — іншої критично важливої програми допомоги — уже перевищила €3,9 млрд, які недоотримає бюджет. 

Ще більша проблема в тому, що до нової програми МВФ на $8,2 млрд прив’язаний кредит від ЄС на €90 млрд (Ukraine Support Loan). Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко на презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility. 

Сукупна сума, яку Україна ризикує не отримати, не виконавши свої зобов’язання 一 це близько $115 млрд. Ці кошти критично необхідні для оборони і виживання країни.

👉 Переглянути повний запис події можна за посиланням.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланням: https://rrr4u.org  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВВП зріс на 3% у IV кварталі минулого року

З причин зростання:

▪️ Надолуження збору врожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи, які активізували експорт та вантажні перевезення.

▪️ Бюджетні видатки з сезонним сплеском наприкінці року. Про хаотичне витрачання бюджетів в кінці кожного року ми писали тут.

▪️ Споживчий попит через зростання реальних зарплат та сповільнення інфляції.

Порівняно з попереднім III кварталом реальний ВВП зріс на 0,7% у сезонно скоригованому вимірі.

Загалом у 2025 році, за нашими розрахунками на основі даних Держстату, реальний ВВП зріс на 1,8%.

Це гірше більшості урядових та неурядових прогнозів (середня оцінка неурядових аналітиків – 2%) насамперед через посилення російських обстрілів по енергетиці.

За опитуванням Європейської бізнес асоціації, 80% компаній відчули вплив відключень електроенергії.

👉 До речі, 17 лютого о 16:00, будемо говорити про те як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу, та оглянемо основні зміни в економіці за місяць. 

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Save the date 一 26 лютого ми презентуємо оновлене дослідження про українських біженців 

Це буде вже наша п’ята хвиля дослідження, у ній ми:

▪️ оновимо оцінку кількості українських біженців за кордоном; 
▪️ аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 роки;
▪️ досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України;
▪️ визначимо рівень зайнятості та доходів українських біженців;
▪️ оцінимо їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.

У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.

Тож запрошуємо вас долучитися до презентації дослідження 26 лютого о 16:00 на платформі Zoom.

👉 Реєстрація доступна на нашому сайті за посиланням. 

👩‍👩‍👦‍👦 З дослідженнями про українських біженців за попередні роки можна ознайомитися на нашому сайті.

Ми вдячні Міжнародному Фонду «Відродження» за послідовну підтримку всіх п’яти хвиль дослідження про українських біженців та увагу до цієї теми.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вчора ми порахували, що за 2025 рік реальний ВВП (скоригований на зміну цін) зріс на 1,8%

Якщо ж подивитися на ширшу картинку, то ми все ще далеко від показників 2021 року. ВВП за 2025 рік на 20% нижчий, ніж було у 2021 році.

Графік: Трекер економіки під час війни.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Продовжуємо ділитися аналітикою про економічні зв'язки України та країн ЄС у рамках нашого нового проєкту. Цього разу досліджуємо Польщу. 

▪️ Польща займає 1-ше місце в експорті України, а також 2-ге місце в українському імпорті.

▪️ Найбільше Польща в Україну експортує військові та енергетичні товари: снаряди та набої, середні й легкі нафтопродукти, артилерію, БПЛА. Україна в Польщу експортує сировину та напівфабрикати: соняшникову й соєву олію, залізні руди, сталь, макуху.

▪️ 1,64 млн українців в Польщі 一 українська діаспора в Польщі складає близько 78% усіх іноземців країни.

▪️ За оцінками NBP, українські біженці додали близько 0,8 в.п. до середньорічного зростання ВВП Польщі у 2021–2023 роках (≈29% усього приросту), що підтримало економіку на тлі уповільнення продуктивності.

👉 Детальніше та з графіками за посиланням.

Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥶 Як можна було краще підготуватися до цієї зими? Олена Павленко

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з президенткою аналітичного центру DiXi Group, що працює у сфері енергетики та клімату, Оленою Павленко про прогалини в підготовці Києва до зими.

Говоримо зокрема про чотири фактори, які визначають роботу енергосистеми:

- кількість атак;
- наявність бекап-генерації або обладнання, яким швидко можна замінити пошкоджене;
- погодні умови, температуру;
- захист об'єктів.

Також у подкасті про:
▪️ запаси газу на наступний сезон;
▪️ бездіяльність енергетичного регулятора НКРЕКП;
▪️ проблеми з тарифами для населення (а більшою мірою проблеми з довірою до тарифної політики).

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram