Учора прем’єр Словаччини розпорядився зупинити екстрені постачання електроенергії Україні

Словаччина не може в односторонньому порядку зупинити постачання електроенергії в Україну, оскільки обидві країни входять до єдиної європейської енергосистеми ENTSO-E. Навіть у разі спроби блокування комерційний імпорт продовжиться через словацькі мережі за участі інших країн.

🇸🇰 Як ще пов’язані Україна та Словаччина з точку зору економіки?

Переказуємо ключові тези з нашого дослідження про економічні зв'язки України та Словаччини у рамках проєкту «Мапа економічних зв’язків України з країнами ЄС». 

▪️ Торік Словаччина продала Україні 19% свого експорту електроенергії та 13% експорту боєприпасів. 

▪️ Україна закриває словацькі потреби промисловості: у 2024 році 99% імпортованої Словаччиною залізної руди мало українське походження.

▪️ З 2020 року Словацька Республіка стабільно залишається нетто-експортером щодо України. За минулий рік її торговельне сальдо перевищило €900 млн. 

▪️ Українці у Словаччині відчутно підтримують місцеву економіку. Минулого року українські біженці сплатили до словацького бюджету майже €217 млн податків та зборів. Це більше у понад два рази за суму, яку словацький уряд країни витратив на їхню підтримку (€89 млн).

▪️ Попри війну, в Україні продовжують працювати 90 компаній, пов'язаних зі Словаччиною. Вони дають роботу майже 2000 українцям і генерують €122 млн річного виторгу. Третина цих доходів (€39,9 млн) формується у транспорті та логістиці. 

▪️ Якщо раніше значна частина прямих іноземних інвестицій словаків була в Запорізькій області, то тепер вони релокувалися. Наразі 73% з них зосереджено у безпечніших регіонах, а саме у Києві, на Волині та Львівщині.

👉 Детальніше та з графіками за посиланням.

Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 Металургійне виробництво скорочується, а механізм CBAM ще більше б'є по українських виробниках

У січні 2026 року виробництво основних видів металургійної продукції (чавуну, сталі, прокату) скоротилося на 15–25% порівняно з груднем 2025 року. 

Експорт основної металургійної продукції також зменшився (сталі — на 25%, чавуну — на 27%, залізної руди — на 34%). 

Виробництво та експорт падають через високі витрати на енергопостачання, логістичні збої, нижчі ціни на залізну руду та слабший попит.

🇪🇺 З початку 2026 року для українських виробників почав діяти механізм CBAM, попри обговорення з Європейською комісією щодо перехідного періоду в умовах повномасштабної війни. 

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм вуглецевого коригування ЄС, який передбачає сплату мита на імпортні товари з високим рівнем викидів (сталь, цемент, алюміній, добрива, водень, електроенергія). Мета механізму — вирівняти умови для європейських і іноземних виробників, адже компанії в ЄС уже сплачують за свої викиди в межах системи торгівлі квотами (EU ETS).

Із 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати спеціальні CBAM-сертифікати. 

За оцінками GMK Center, запровадження CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.

CBAM створює додаткові витрати для виробників і робить продукцію неконкурентною порівняно з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками.

Так, у межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільший виробник прокатної сталевої продукції в Україні 一 опинився в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду. 

Про це на нашій події розповів Олег Крикавський, директор із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👥 Кількість українських біженців за кордоном сягнула 5,6 млн, але темпи виїзду у 2025 році зменшилися на 34%

(підготували на сайті ЦЕС сторінку з інтерактивними графіками та висновками про головне з дослідження).

Станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.

«Чисті» виїзди через західний кордон в 2025-му зменшилися в порівнянні з 2024-го (з 460 тис. до 300 тис. осіб).

Переважна більшість біженців — дорослі жінки (40%) та діти (30%). Найбільше українців у Німеччині (28%) та Польщі (23%).

📊 Презентуємо результати п'ятої хвилі нашого дослідження про українських #біженців.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ За різними сценаріями, за кордоном можуть залишитися від 2,1 до 3 млн українців — на 300–400 тис. більше, ніж ми оцінювали раніше. Це може коштувати економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології та бази порівняння.

▪️ Чистий виїзд чоловіків віком 18–22 роки у серпні–листопаді 2025 року становив майже 100 тис. осіб — це майже кожен сьомий чоловік відповідного віку та третина міграційних втрат 2025 року.

▪️ 43% біженців скоріше або точно планують повернутися до України — цей показник залишився на рівні попередньої хвилі (листопад–грудень 2024 року).

▪️ У разі скасування тимчасового захисту третина біженців (близько 1,2 млн) розглядатиме повернення в Україну — назавжди або тимчасово з перспективою повторної міграції. Водночас близько 20% не знають, що робитимуть у такій ситуації.

Що впливає на рішення повернутися?

🔐 За словами самих біженців, головною перешкодою для повернення є питання безпеки.

Водночас серед факторів, які могли б спонукати їх повернутися, вони називають не лише завершення війни, а й політичні та економічні зміни: вищий рівень життя, відбудову інфраструктури, зміцнення верховенства права і боротьбу з корупцією, а також вступ України до ЄС чи НАТО.

Щоб повертати українських біженців, ми рекомендуємо:

▪️ співпрацювати з країнами ЄС щодо механізмів повернення після скасування тимчасового захисту;

▪️ підтримувати постраждалі регіони та розвивати державно-приватні партнерства для відбудови;

▪️ створити спеціальні програми повернення та реінтеграції для молоді;

▪️ спростити визнання освіти та професійного досвіду, здобутих за кордоном;

▪️ забезпечити українцям свободу пересування та вибору місця проживання в межах ЄС на рівних умовах із громадянами ЄС.

👉 У дослідженні ми також виокремили чотири групи біженців. Більше про це, графіки та висновки 一 за посиланням.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фінансова трагедія відкладається

МВФ ухвалив нову чотирирічну програму фінансування для України на $8,1 млрд. Найближчим часом Україна отримає перший транш — близько $1,5 млрд. 

💵 Це хороший знак щодо гарантій фінансування на 2026-27 роки, особливо в умовах угорських заяв про блокування €90 млрд. 

Виглядає так, що Євросоюз надав належні запевнення, що фінансування буде, і базові бюджетні потреби України будуть закриті.

Першим пріоритетом програми є впровадження виваженої фіскальної політики, включно з ухваленням обґрунтованого бюджету на 2026 рік, зменшення ухилення від сплати податків та забезпечення рівних умов конкуренції.

Нагадаємо, що МВФ погодився перенести умови з prior actions для нової кредитної програми – вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і збереження військового збору.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки українських біженців можуть повернутися додому?

За нашими розрахунками, після закінчення війни до України за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) за середнього сценарію залишаться 2,7 млн.

⬇️ За песимістичного сценарію додому повернуться лише 1,3 млн українців, а за кордоном залишаться 3 млн. 

⬆️ Оптимістичний сценарій передбачає повернення 2,2 млн українців; за кордоном залишаться лише 2,1 млн біженців.

👉 Це результати нашої п'ятої хвилі дослідження про #біженців.

Повертатися більш схильні люди старшого віку, з середньою освітою, які не працюють. Це створить для України додаткові виклики у сфері реінтеграції таких громадян після завершення війни.

Для кожного зі сценаріїв (не)поверненння ми також провели оцінку пов’язаних втрат ВВП. Залежно від сценарію та методології, втрати можуть становити від 2,3% до 9,5% українського ВВП щороку. 

🔗 Детальніше в дослідженні за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

СРСР розпався, а будівлі залишились. Що не так з українською культурою?

У цьому випуску подкасту «Що з економікою?»:

▪️ Чому державні театри не можуть підняти ціни, коли квитки розкуповують за хвилини?
▪️ 32 тисячі закладів культури як спадщина радянської системи — чи потрібна нам така мережа сьогодні?
▪️ Чому середня зарплата в культурі майже вдвічі нижча за середню по економіці?

Гостя подкасту — Галина Григоренко, ексзаступниця міністра культури, учасниця Коаліції дієвців культури, співзасновниця Open Opera Ukraine, директорка з розвитку Kyiv Baroque Fest.

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Діти 一 майже третина біженців

Продовжуємо розповідати про нову хвилю нашого #дослідження_про_біженців.

▪️ 31% біженців 一 це діти до 18 років.
▪️ 40% 一 дорослі жінки.
▪️ 29% 一 дорослі чоловіки.

37% родин біженців виїхали з дітьми до 18 років. У 2025 році активніше виїжджали повні родини з дітьми (26% від всіх хто виїхав, проти 17% у попередні роки).

За оцінками батьків, 47% дітей не повернуться в Україну. Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які не вчаться в українських навчальних закладах.

Щоб сприяти поверненню дітей в Україну, ми рекомендуємо:

1️⃣ Розширити можливості складання НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з прозорим перерахунком балів у шкалу НМТ.

2️⃣ Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити “білий список” університетів і максимально цифровізувати процес. 

3️⃣ Зберігати зв’язок дітей з Україною — через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів. Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм. 

🔗 За посиланням велика інтерактивна сторінка з головними висновками та графіками з дослідження (а також його повна версія).

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна продовжує бити рекорди по імпорту електроенергії 一 ефект підвищення прайскепів

Імпорт у лютому сягнув рекордних 1263 ГВт·год (з попереднього рекорду 896 ГВт·год у січні). Після підвищення прайскепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт. 

8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год.

Найбільшими постачальниками були:
🇭🇺 Угорщина та 🇷🇴 Румунія (618 та 241 ГВт·год відповідно)
🇸🇰 Словаччина та 🇵🇱 Польща (227 і 156ГВт·год) 
🇲🇩 Молдова (18 ГВт·год). 

Україна платить за цю електроенергію ринкову ціну, це не допомога.

Угорщина та Словаччина разом забезпечують дві третини всього українського імпорту електроенергії (49% та 18% відповідно). Тому заяви прем’єр-міністрів цих країн про можливе припинення постачання викликали занепокоєння. 

Але міжкордонні поставки регулюються спільними правилами спільної європейської енергосистеми ENTSO-E. Україна є повноправним членом ENTSO-E, як і Угорщина та Словаччина. 

Це означає, що постачання електроенергії до України не можна довільно припинити політичним рішенням однієї сторони.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 За рік закінчується тимчасовий захист для українців в ЄС 

3,4 млн українців не мають інших дозвільних документів, окрім тимчасового захисту.

Вже зараз країни ЄС планують перехід або до альтернативних статусів, що дозволятимуть перебувати в країні (на основі освіти, роботи, тощо), або до добровільного повернення в Україну.

А з опитаних нами українців лише 23% за кордоном розглядатимуть повернення додому (якщо вони не зможуть отримати альтернативний статус). 

Що українці за кордоном планують робити після закінчення тимчасового захисту:

▪️ Близько 870 тис. українських біженців (20%) вже мають інші документи для перебування в приймаючій країні, окрім тимчасового захисту. 
▪️ 1,5 млн шукатимуть шляхи закріпитись за кордоном – часом навіть нелегально. Частіше цей варіант розглядають чоловіки та молодь до 35 років. 
▪️ 1,2 млн розглядатимуть у такому разі повернення в Україну – назавжди або тимчасово для подальшої еміграції. Частіше цей варіант розглядають біженці старше 50.
▪️ 720 тис. біженців ще не знають, що робитимуть. 

👉 Детальніше про це можна прочитати у нашому дослідженні за посиланням. 

Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 Чому театр Франка не піднімає ціни на квитки?

У 2024-му році Національний театр імені Франка у Києві збільшив дохід від продажу квитків на 112% (з майже 29 млн грн до 61 млн) і продовжує бити рекорди. Високий попит міг би означати підвищення цін, проте театр не поспішає цього робити.

Ексзаступниця міністра культури та учасниця Коаліції дієвців культури Галина Григоренко у нашому подкасті «Що з економікою?» пояснює чому: 

«Це державне підприємство. Зараз вони проходять трансформацію в державне некомерційне товариство. Але поки що це інституція, яка утримується коштом платників податків, і їхня відповідальність перед громадянським суспільством є високою. Чи може він собі дозволити просто ось так узяти й підняти ціни, тому що є попит? Його продукт має бути доступним широкій аудиторії так чи інакше. 

(...) Вони не можуть зараз підняти ціни настільки, щоб вгамувати цей попит і якось його збалансувати, тому що це теж не буде сприйнято суспільством, якщо квитки коштуватимуть по 2–3 тисячі гривень десь на гальорці. (...)

Інша складова — наскільки вільні театри визначати свою квиткову політику і чи не пройде потім аудитор ДАСУ і не спитає, на яких підставах ти це зробив, і скажуть, що ти не мав права цього робити».

Водночас високий інтерес до вистав — ресурс, який можна використати для розвитку. 

«Ми бачили багато сплесків і падінь різних наших колективів і театрів. І це означає, що треба користатися моментом, поки це є. (...) Якщо ми говоримо про 2–3 вистави, які мають шалений попит, — окей. Але ми мусимо і пропонувати, і створювати інший продукт. Зрозуміло, що з тих прибутків, які ми отримуємо від популярних вистав, нам треба реінвестувати в створення нового продукту, в навчання молоді, у відкриття якихось студій, колаборації з іншими акторами. Тому що, зрештою, нам треба вирощувати і молодь, і щоб з’являлися нові Івани Уривські». 

🎧 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна відновила символічний експорт електроенергії 一 це однозначно позитивна новина

Обсяги — символічні. 6 березня Україна експортує 25 МВт·год до Молдови, а імпортує 25 786 МВт·год з різних країн. Експорт у 1031 разів менший за імпорт.

Енергосистемі допомогло падіння споживання та активація сонячної генерації.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки біженців з України, хто не повернеться, які втрати для економіки?

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» ми говоримо про нещодавнє дослідження ЦЕС:

Українські біженці після чотирьох років за кордоном. П’ята хвиля дослідження

Гостя подкасту: Ірина Іпполітова, старша дослідниця ЦЕС.

В подкасті даємо відповіді на питання:

▪️ Скільки українських біженців за кордоном, хто вони? Скільки чоловіків віком 18-22 роки виїхали?

▪️ Скільки українців НЕ повернеться додому і який це вплив матиме на економіку?

▪️ Як змінились доходи українців за кордоном, що планують робити після скасування тимчасового захисту в ЄС?

▪️ Чи готова Україна до трудової міграції?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Текстову версію додамо на сайт ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Хто з українських біженців найімовірніше повернеться додому?

5,6 млн українських біженців за кордоном мають різні мотивації, життєві обставини та плани щодо повернення.

У новій хвилі нашого дослідження про #біженців виділили чотири групи біженців, щоб краще зрозуміти особливості та наміри повернутися додому. 

1️⃣ Найбільша група — «класичні воєнні біженці» (39% усіх опитаних)
 
▪️ Люди, які найчастіше виїжджали саме через бойові дії, окупацію чи пряму небезпеку.
▪️ Вищий середній вік (27% старше 50 років), значна частка вихідців зі сходу.
▪️ Найвищі наміри до повернення в Україну (63%), проте 40% з них планують повертатися виключно у свій рідний регіон.
▪️ Найменше юридично вкорінені за кордоном 一 90% мають лише тимчасовий захист.

2️⃣ «Нова життєва траєкторія» (22%) 一 більшість це молоді люди до 35 років, переважно без сімейних зобов'язань (42% неодружені).

▪️ Частіше виїжджали з безпечніших регіонів, розглядаючи міграцію як свідомий вибір нового шляху.
▪️ Висока адаптивність. Третина (29%) володіє мовою країни на рівні C1-C2, більшість (83%) самостійно орендують житло, активно розбудовують зв’язки з місцевими.
▪️ Фінансово найуспішніша група. Кожен другий працює на повну ставку, часто за фахом та кваліфікацією.
▪️ Мають найнижчий потенціал до повернення (12% планують повернутись).

3️⃣ «З сильним зв’язком з Україною» (22%) 一 вирізняється найвищим рівнем україномовності (85%) та переважним бажання повернутися (51% — планують).

▪️ 19% отримують дохід з батьківщини, а 55% регулярно надсилають гроші близьким в Україні. 
▪️ Найбільш підприємлива група, де кожен четвертий мав бізнес в Україні, а 14% вже відкрили власну справу в новій країні. 
▪️ Успішна соціальна адаптація без асиміляції: попри досвід життя за кордоном до 2022 року та найвищий рівень дружніх стосунків з місцевими (82%), вони не розривають зв'язків з домом.
▪️ Юридично більш залежні від тимчасового захисту, і у разі його скасування кожен третій (29%) розглядатиме повернення в Україну.

4️⃣ «Економічно вразливі» (17%) 一 часто це жінки або одинокі матері. Вони можуть не знати мови, мати проблеми з працевлаштуванням і залежати від гуманітарної допомоги. Попри складнощі, повернення вони розглядають рідко.

▪️ Вони частіше за інших живуть у спільному житлі, мають неповну зайнятість або шукають роботу, а 48% залежать від соціальних виплат у країні перебування.
▪️ Попри складніше становище, ця група радше орієнтована на інтеграцію, а не на повернення. 
▪️ Водночас саме вони найчастіше користуються допомогою — від мовних курсів до підтримки з працевлаштування й оформлення документів.

🔗 Детальніше про кластери українських біженців 一 за посиланням в дослідженні.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«На українців чекає робота до 70–75 років»

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів про три шляхи виходу з демографічної кризи у великому інтерв'ю для The Page:

1️⃣ Механізація та автоматизація. 

«Ми це бачимо вже зараз: коли немає чоловіків, бізнес змушений ставити роботизовані лінії на сортувальних центрах чи виробництвах. Це виглядає навіть дешевше, попри всі ризики. Але тут постає питання інвестицій — без них переоснащення неможливе. Промислове рослинництво — зразок для нас: воно дедалі більше автоматизується, і для отримання тонни продукції потрібно все менше людей. Колись ми бідкалися, що на селі не створюються робочі місця, а тепер це стає перевагою — галузі, де потрібно менше людей, будуть більш ефективними».

2️⃣ Зміна міграційної політики та подолання стереотипів. 

«Якщо розбудити пересічного українця і запитати про мігрантів, він на автоматі скаже: «Ні, вони заберуть робочі місця». Але це ілюзія — українців на ці місця вже фізично немає. Питання у тому, чи поїдуть до нас кваліфіковані люди за наявності безпекових ризиків? Скоріш за все, ми конкуруватимемо за найбідніших, що приховує ризики міжкультурних конфліктів». 

3️⃣ На українців чекає робота до 70–75 років. 

«Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично помираючи на робочому місці, бо пенсії не вистачатиме. Тим часом власники бізнесу благатимуть: «Петре Івановичу, не звільняйтеся!», бо замінити його нема ким. Але умовний Петро Іванович не звик стежити за здоров'ям».

Тож держава має розвивати доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. А на рівні приватного сектору має бути включення психологічної та психіатричної допомоги в програми медичного страхування працівників, звідки вони історично були виключені. 

«Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, має не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до фахового лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність — те, чого вона сама б не зробила через внутрішні бар’єри». 

Детальніше 一 в інтерв’ю. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🏛 Чому головний «клієнт» в сфері культури 一 це перевіряючий орган, а не люди?

В Україні функціонує близько 32 тисяч державних і комунальних закладів культури — бібліотек, клубів, музеїв та мистецьких шкіл, значна частина яких успадкована ще від радянської системи. 

У нашому подкасті культурна менеджерка та ексзаступниця міністра культури Галина Григоренко пояснює, що ця велика мережа свого часу створювалася як інструмент пропаганди: наприклад, музичні школи працювали за принципом «великого сита», де з сотні дітей відбирали кілька талантів, якими і займались. 

Водночас сьогодні в Україні досі немає чіткого розуміння, яку саме роль мають виконувати ці установи і як їх слід фінансувати.

Будівлі залишилися, але за роки незалежності ми не переосмислили їхню роль. Ключові проблеми:

▪️ Гроші на утримання стін, а не на результат. Бюджет Мінкульту складає 10-12 млрд грн, ще 20-25 млрд грн місцеві бюджети виділяють на культуру. 80–85% — це заробітна плата. Немає бюджету на розвиток, тобто ми фінансуємо процес, а не результат.

«Якщо ми говоримо про реформи, які відбулися в освіті, де гроші ходять за студентом, у медицині, де гроші ходять за пацієнтом, то в культурі цього переосмислення 一 а що ми як суспільство хочемо фінансувати: культурну послугу, створення культурного продукту 一 не відбулося», 一 зазначає Григоренко.

▪️ Інституції надміру зарегульовані і бояться інновацій. 

«У нас система здебільшого каральна, будь-яка креативність у способі витрачання бюджетних коштів реально загрожує покаранням, штрафами, доганами. Тому клієнтом будь-якої бюджетної установи в сфері культури є не громадянин України, а перевіряючий орган, який прийде і скаже, що ти тут неправильно зробив. Система налаштована, щоб не змінюватися, не робити нічого такого, за що ти можеш бути покараний», 一 розповідає Галина Григоренко.

▪️ Низькі зарплати та відтік кадрів. Середня зарплата в секторі культури, розваг і відпочинку становить близько 17 тис. грн — майже вдвічі менше за середню по економіці (близько 32 тис. грн). Працівники музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій переходять в інші галузі з вищими доходами, навіть на некваліфіковані роботи. Залучити нових фахівців складно навіть за наявності бронювання. 

«Якщо ви поговорите з будь-яким дієвцем культури 一 комунального, державного чи приватного сектору, 一 оплата праці є зараз ключовим викликом, оскільки люди переходять просто в інші сфери. Працівники музеїв йдуть заробляти на касу в супермаркет, тому що треба виживати, треба годувати сім’ю та родину.

Треба думати про те, як змінювати оплату праці: відходити від тарифних сіток, давати більше лібералізації, більше свободи визначати оплату, але водночас надавати інструменти для заробляння додаткових коштів. Якщо держава не може утримувати таку величезну мережу 一 і це теж болюче питання 一

чи потребуємо ми зараз як суспільство 32 тисячі закладі

в, з яких 12 тисяч бібліотек, близько 15 тисяч клубів, близько 500 театрів, філармоній, близько 8 тисяч музеїв? Можливо, нам треба її переглянути, щось оптимізувати і дати більше свободи на місцях 一 зрештою, реформа децентралізації про це 一 щоб громада могла сама вирішити, що вона потребує: мистецької школи, музею, можливо, вони хочуть створити заповідник або відкрити театр», 一 підсумовує Галина Григоренко. 

 
👉 Детальніше про економіку культури слухайте у нашому подкасті «Що з економікою?» за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Ціни в Україні зросли на приблизно 61% за час повномасштабної війни 

Найбільше від січня 2022 до лютого 2026 року зросли ціни на електроенергію, пальне, тютюн та окремі продукти харчування.

⚡️ Електроенергія подорожчала майже втричі — на 178%. Під час війни тарифи для населення підвищували два рази: у червні 2023 року — до 2,64 грн за кВт·год, а у червні 2024 року — до 4,32 грн за кВт·год.

В уряді такі рішення пояснювали російськими обстрілами енергоінфраструктури. Через них зросли витрати на імпорт електроенергії та відновлення пошкоджених об’єктів. 

За тих же обставин ціни на газ і опалення майже не змінювалися. Причина — мораторій на підвищення тарифів для населення на природний газ і централізоване опалення, який Верховна Рада запровадила у серпні 2022 року. 

Нова програма співпраці з МВФ передбачає поступову відмову від цього мораторію.

⛽️ Пальне подорожчало майже вдвічі — на 98%. До повномасштабного вторгнення серед основних постачальників бензину, дизелю та скрапленого газу (LPG)  були Росія та Білорусь. Після початку війни ці поставки припинилися, і росіяни стали обстрілювати нашу нафтопереробку та інфраструктуру. Нова паливна логістика стала дорожчою, що підвищило ціни. Зараз на ціни також тисне війна між США та Іраном.

🚭 Цигарки подорожчали більш ніж удвічі — на 122%. Основна причина — поступове підвищення акцизів на тютюн. Україна переглядає ці ставки, щоб наблизити їх до рівня ЄС.

🛒 Продукти загалом подорожчали приблизно на 74%. Найбільше зросли ціни на фрукти (153%), рибу та рибні продукти (104%) і масло (95%).

Серед причин — погані врожаї в окремі сезони, втрати аграрного виробництва через війну (окупація та мінування земель, зокрема в Херсонській області, і порушення логістики) та зростання виробничих витрат.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

Politico: Україна отримає фінансування попри вето Угорщини та Словаччини. Північні та Балтійські країни планують надати €30 млрд двосторонніх кредитів 

Наразі Угорщина та Словаччина блокують кредит Україні від ЄС на €90 млрд, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба». 

Ця фінансова допомога мала б покривати більшість бюджетних потреб України до кінця 2027 року.

Як вихід із ситуації, європейські партнери планують обійти необхідність одностайного голосування в ЄС.

Для цього Північні та Балтійські країни мають намір надати €30 млрд через прямі двосторонні кредити для підтримки України в першій половині 2026 року. Також Нідерланди окремо заклали €3,5 млрд щорічної двосторонньої підтримки до 2029 року.

💵 На щастя, ризик того, що в України вичерпаються фінанси вже наприкінці березня, минув. Завдяки новій програмі МВФ на $8,1 млрд (з яких $1,5 млрд надійшли одразу), держава залишатиметься платоспроможною щонайменше до початку травня.

Оскільки термінову потребу в коштах вдалося покрити, Брюссель отримав додатковий час для пошуку політичного компромісу.

Для розблокування основного пакету допомоги, ЄС може піти на фінансові поступки щодо Угорщини.

Наприклад, розморозити заблоковані європейські фонди або погодити виділення Будапешту €16 млрд пільгових кредитів у рамках програми SAFE.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

🇨🇳 Україна зменшує технологічну залежність від Китаю — The New York Times

Частка китайських компонентів в українських дронах знизилася з майже 100% до близько 38%. Україна успішно переходить на власне виробництво високотехнологічних деталей.

Як наслідок, українські виробники дронів стають конкурентоспроможними на міжнародному рівні, переорієнтовуються на європейських постачальників та навіть беруть участь у боротьбі за контракти для Міноборони США.

Повна відмова від китайських компонентів поки економічно невигідна 一 вони значно дешевші. Дрони є масовим розхідним матеріалом, тому через обмежений військовий бюджет Україні доводиться шукати компроміс між дешевими китайськими деталями та власним виробництвом.

👉 Про проблему залежності України, та Європи в тому числі, від китайського постачання ми говорили у подкасті «Що з економікою?» із засновницею фонду Dignitas Любов’ю Шипович:

«Це проблема європейської безпеки. Європа через зростання зелених рухів створювала регуляції в кліматичній сфері, які не дають можливості зараз не те що розширювати, а навіть виробляти деякі компоненти. Наприклад, виробництво магнітів: понад 90% світового виробництва магнітів зосереджено в Китаї, тому що Китаю не важливі кліматичні зміни, а Європі важливі. І зараз уже постає питання: що ж важливіше — зміни клімату чи безпека?

Демократії планують виборчими циклами, а Китай 一 тисячоліттями. Вкладаючись у безпекове виробництво, саме у компонентну базу, Китай закладає собі на тисячоліття перевагу у військовій сфері. Про це вже деякі країни говорять публічно, деякі закривають на це очі, як Канада, яка обрала Китай своїм стратегічним партнером, посилюючи залежність. Тому, я думаю, що про це варто не просто говорити — над цим уже треба працювати, змінювати підходи і балансувати між екологічними обмеженнями і безпекою».

Фактично, навіть «некитайські» деталі здебільшого виготовляють з китайської сировини (карбон, акумулятори, рідкоземельні метали). Але це також відкриває вікно можливостей для залучення іноземних, а саме американських, інвестицій у розробку власних українських родовищ, наприклад, літію.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Зовсім тупо, а під час війни 一 диверсія», 一 директор ЦЕС Гліб Вишлінський про урядовий «пакет підтримки для людей»

Деталі нової програми на скриншоті.

🚘 Фактично платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів.

Гроші на таку компенсацію можуть брати з резервного фонду бюджету — який у воєнний час призначений для непередбачуваних витрат, наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак.

При цьому в інших країнах уряди реагують на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит. 

«Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський. 

Що стосується іншої програми – виплати по 1500 грн для 13 мільйонів пенсіонерів та інших вразливих категорій — то вона буде ще дорожчою для бюджету, близько 20 млрд грн. 

Під час війни ці кошти могли б піти на зарплати військовим, озброєння, відновлення критичної інфраструктури, але підуть на популізм.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram