«Завтра, в суботу 18-го квітня — у нас буде феноменальний день»

(Про ціноутворення на ринку електроенергії з допису Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України»)

«Ціна з 11-ї до 16-ї години буде складати 10 копійок за кіловат-годину. Зате ввечері — буде 14 гривень. Різниця ціни протягом одного дня відрізняється у 1400 разів.

Що це означає?

По перше, це означає, що електроенергія — це продукт з дуже мінливою і сезонною ціною, дуже важливо, щоб люди почали це усвідомлювати.

Сонячні станції, які ростуть по країні, як гриби після дощу, генерують у певні години такі обсяги енергії, які ми не можемо розумно спожити. Через те ціна енергії падає до рівня ціни яблук в садку восени — їх стільки, що навіть збирати не окуповується.

Що, у свою чергу, означає, що подальші інвестиції в великі СЕС будуть мати щоразу нижчу окупність, тоді як інвестиціїї в установки зберігання — рости.

Що, у свою чергу, означає, що новим виміром енергетики є саме спроможність акумулювати енергію в години, коли вона дешева і продавати, коли дорога. Тільки так піки цін можуть згладитися.

Поки що окупність проєктів з установками зберігання — може бути фантастично доброю.

А, і ще учасниками ринку електроенергії будуть не лише великі компанії, але і приватні домогосподарства. Наявність в квартирах і приватних будинках акумулятора в 10 кіловат-годин і більше скоро стане такою ж буденністю як пральна машина і посудомийка.

Віртуальні електростанції і кооперативи, де штучний інтелект буде торгувати на ринку електроенергією десятків тисяч накопичувачів, що стоять по квартирах, і присилати власникам чек наприкінці місяця — теж перестане бути чимось надзвичайним.

Деякі політики люблять кричати, що в Україні нема ринку в електроенергії. А що це все, як не реальний ринок? Так, на ньому працюють також і мерзотники і злодії, але ж він реально є!

Оця червона лінія — це і є ціна на електроенергію на так званому РДН — ринку на добу наперед, де торгуються найбільші обсяги».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що (окрім війни) відлякує іноземних інвесторів від України?

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Олександром Кравченком з McKinsey&Company.

Говоримо про те,

▪️ як приводити інвестора за руку в Україну;
▪️ якщо гроші будуть, чи є в України готові проєкти;
▪️ чому важливо підтримувати великий бізнес.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 На що пішов майже весь Резервний фонд за 2026 рік?

Резервний фонд державного бюджету призначений для покриття непередбачених видатків.

У березні з фонду використали 96% коштів або 47,5 млрд. Втім більшість цих витрат складно назвати непередбачуваними. Зокрема, гроші пішли на:

▪️ 22 млрд грн на відновлення та захист критичної інфраструктури;
▪️ 16 млрд грн на підтримку залізниці;
▪️ 3 млрд грн 一 на національний кешбек і кешбек на паливо 一 це не першочергові витрати, проте і їхня частка є відносно невеликою.
▪️ 2,6 млрд грн — на підтримку енергетики громад;
▪️ 1 млрд грн — на транспортне сполучення на півдні та підтримку працівників критичної інфраструктури.

«Більшість з цих коштів можна було закласти в бюджет заздалегідь. Як наслідок, наша «фінансова подушка» скоротилась, а ресурсів реагувати на дійсно непередбачувані виклики майже не залишилось.

Через затримку кредиту від ЄС на €90 млрд також зростають ризики для фінансування цивільних витрат і стає ще важливішим добре планувати бюджет», 一 пояснює наша економістка Олександра Мироненко.

Графік: огляд економіки від ЦЕС за останній місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Папір — найбільший експорт Фінляндії в Україну

Продовжуємо розповідати про економічні зв'язки України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Цього разу цікаві факти про Фінляндію.

▪️ Хоча торгівля між двома країнами невелика, найбільший фінський експорт в Україну 一 папір. У Фінляндії ліси займають три чверті території, і дуже розвинена деревообробна галузь.

▪️ Фінляндія надала притулок майже такій самій кількості українців, як і Франція. Водночас фактично у Фінляндії проживає лише близько половини з них, оскільки статус біженця там не анулюють автоматично. Українців у Фінляндії небагато (41 тис.), але це друга за кількістю група іноземців після естонців.

▪️ Фінські прямі іноземні інвестиції в Україні протягом останнього десятиліття залишаються низькими — близько $100 млн — і не зростають.

▪️ Україна входить до числа небагатьох країн, де працює Hesburger 一 фінська мережа фастфуду, і компанія розширює свою присутність​. Українських компаній у Фінляндії немає.

▪️ Кожна четверта пляшка імпортної горілки, що продається в Україні, походить із Фінляндії.​

👉 Про те, як розвинути економічну співпрацю між Україною та Фінляндією можна прочитати більше за посиланням.

Нагадаємо, що ми вже писали про Польщу, Угорщину, Словаччину, Францію, Італію.

Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍳 Британські фермери знову обурюються українськими яйцями 

Переказуємо матеріал The Economist.

▪️ Після початку повномасштабного вторгнення Британія та ЄС скасували мита і квоти на українську агропродукцію. Цей крок солідарності спричинив протести фермерів, і торік ЄС знову запровадив обмеження. Лише Британія зберегла безмитну торгівлю яйцями до 2028 року.

▪️ Минулого року Україна експортувала до Британії рекордні 200 млн українських яєць.

▪️ Втім британські фермери обурюються нечесною конкуренцією, нібито багато імпортованих українських яєць належать до класу B — неправильної форми або з тонкою шкаралупою. А два найбільші українські виробники використовують кліткове утримання (battery cages), заборонене в Британії з 2012 року.

▪️ Загалом у Британії зріс попит на яйця: минулого року британець в середньому з’їв 209 яєць — на 45 більше, ніж у 2005-му. Водночас внутрішня пропозиція падає 一 зокрема через пташиний грип у 2021 році та повномасштабне російське вторгнення, яке спричинило зростання цін на корми та електроенергію. 

▪️ Із 2021 року Британія збільшили імпорт 一 і більшість імпортованих яєць надійшла з України.

«Ми вкотре наштовхуємося на проблему відмінних стандартів виробництва. Українська продукція може відповідати санітарним і ветеринарним вимогам імпорту, однак правила добробуту тварин та окремі виробничі практики залишаються менш жорсткими, ніж у Британії та ЄС. Звідси і виникає аргумент про нерівні умови конкуренції», 一 додає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

FT: Франція та Німеччина пропонують Україні символічне членство в ЄС 一 без доступу до бюджету та права голосу

Переказуємо головне:

▪️ Зеленський прагне вступу України до ЄС вже у 2027 році як частини будь-якої мирної угоди з Росією. Франція та Німеччина виступають проти надання Києву доступу до бюджету ЄС і права голосу до моменту повноправного членства.

▪️ Німеччина просуває статус «асоційованого членства» — Україна могла б брати участь у засіданнях міністрів і лідерів, але без права голосу і без автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.

▪️ Франція називає такий проміжний статус «інтегрованою державою», де доступ до Спільної аграрної політики та фінансування ЄС (зокрема фондів згуртованості) відкладається до повноправного членства.

▪️ За словами двох високопосадовців Єврокомісії, ці пропозиції, ймовірно, ляжуть в основу фінальної позиції ЄС щодо України.

▪️ Обидві країни наголошують, що ця модель не є альтернативою повному членству, а лише «спрощеним шляхом» до нього та своєрідним «прискорювачем» інтеграції. У міру просування до членства Україна отримуватиме розширений доступ до програм ЄС, таких як Erasmus+ та партнерства у сфері цифрових інвестицій.

Українська влада побоюється, що така «полегшена» модель може бути сприйнята суспільством як замінник повноцінного членства. Один із них назвав це «тіньовим членством». Втім вже вчора в коментарі для Bloomberg віцепрем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка сказав, що Київ готовий на кілька років відкласти доступ до сільськогосподарських субсидій. Адже це дозволить зменшити занепокоєння держав-членів ЄС і пришвидшити сам процес інтеграції. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Кредит ЄС для України на €90 млрд попередньо схвалили 

«Разом із рішенням закласти для України €100 млрд в межах нового бюджету ЄС на 2028–2034 роки (Multiannual Financial Framework, MFF), це гарантуватиме покриття українських фінансових потреб щонайменше на найближчі чотири роки.

Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Завершення письмової процедури, коли посли всіх 27 держав ЄС мають поставити підписи під документом, або обґрунтувати відмову від його ухвалення, варто очікувати не раніше ранку четверга, 23 квітня.

Нагадаємо, що цей кредит 一 був планом Б через відмову використати російські заморожені активи. Окрім гарантованих €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔍 Шукаємо редактора української мови для роботи з нашими дослідженнями

Нам потрібна людина на постійний фриланс, яка вміє спрощувати складні тексти без втрати змісту.

Перевагою буде досвід роботи з економічними темами.

А просто нереально круто буде, якщо ви ще й вмієте вичитувати англійською.

Важливо: це не лише про орфографію, а більше про змістову редактуру — вміння помічати неточності, логічні розриви та переписувати складне простіше й зрозуміліше.

Тож наш ідеальний кандидат:

• Уважний до деталей;
• Вільно володіє українською мовою та має відчуття стилю;
• Уміє переписувати складні тексти простою мовою;
• Дотримується дедлайнів;
• Досвідчений користувач Microsoft Word та PowerPoint.

Що ми пропонуємо:

▪️ Гідну оплату праці;
▪️ Роботу з різноплановими текстами;
▪️ Можливість працювати як в офісі, так і віддалено.

Чекаємо на ваші резюме: press@ces.org.ua

Якщо це ви чи ваші знайомі — будемо вдячні за поширення.

🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⬆️ Регулятор підвищив граничну ціну на електрику для бізнесу

Підвищення прайс-кепів має допомогти зменшити дефіцит електроенергії на тлі російських атак та блокування Ормузької протоки.

Запровадження нових цін планується з 1 травня. Відповідне рішення ухвалили через запит бізнесу.

👉 Нагадаємо, що після підвищення прайс-кепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії.

Урядове регулювання цін на електроенергію раніше призводило до абсурдної ситуації, коли ціни в Україні, при великій нестачі внаслідок обстрілів, бували нижчими, ніж ринкові в інших європейських країнах.

16 січня міністр енергетики Шмигаль анонсував підвищення прайскепів; 17 січня їх підвищили. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год.

На жаль, з 31 березня прайс-кепи повернулися на попередній, недостатній рівень.

Потрібно зберегти прайс-кепи на високому рівні, який дозволятиме ринку балансувати себе.

Загалом підвищення прайс-кепів зробило електроенергію для бізнесу доступнішою, але й дорожчою, ціни залишаються вищими, ніж у 2025 році.

📊 Графік: Трекер економіки.

🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що не так з комунальними підприємствами? Юлія Мінчева

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Юлією Мінчевою — експерткою з корпоративного врядування, радницею мера Миколаєва — а в минулому співведучою нашого подкасту.

Говоримо про те:

▪️ чому громадський транспорт не може бути прибутковим і виконує іншу функцію в економіці.
▪️ як працюють комунальні підприємства в Парижі, Лондоні та Боярці;
▪️ які зарплати в наглядових радах.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

34 500 грн 一 яку зарплату мають члени наглядових рад КП?

На початку квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про корпоративне управління на комунальних підприємствах. 

Він передбачає створення наглядових рад на критично важливих комунальних підприємствах — у сферах водопостачання, тепла, транспорту та метро.

Успішні приклади вже є у Львові («Львівсвітло» і «Львівводоканал») та Миколаєві («Миколаївводоканал»). Про це на нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла експертка з корпоративного врядування та радниця мера Миколаєва Юлія Мінчева. 

«Наглядові ради можуть бути тим органом, який скеровує: вони можуть звільнити директора, затвердити стратегію, затвердити фінансовий план. Вони відповідальні за контрольні функції — систему внутрішнього аудиту, доброчесність, розкриття інформації, а найголовніше — за захист інтересу власника. А власник — це громада», 一 пояснює Юлія Мінчева.

Які мають бути зарплати у наглядової ради?  

Зарплату можна формувати в залежності від 30–40% до зарплати директора підприємства. Оскільки зайнятість членів наглядовох ради 一 це приблизно 50 днів на рік.

«Розкажу, які зарплати є зараз у членів наглядових рад комунальних підприємств. Вони на рівні, наприклад, у Миколаєві — це 39 500 гривень до податків для голови наглядової ради, 34 500 для членів наглядової ради. У Львові на одному КП трохи вищі, на іншому — значно нижче.

Є підхід, де дивишся на ринок і на альтернативні варіанти, але коли ринку нема, то порівнювати, наприклад, із зарплатами членів наглядових рад десь у Франції — напевно, некоректно. Тобто треба підходити до цього зі здоровим глуздом», 一 каже Юлія Мінчева.

Втім охочих професійних кандидатів подаватись в наглядові ради не так багато. 

«Глобально ідея класна, а коли вона погано реалізована, то всі такі: ну, нам це загалом не треба (згадати приклад «Енергоатома» 一 ЦЕС) . Якщо наповнити ці ради на початку не найкращим складом людей і не побачити якісної доданої вартості в цій роботі, бажаючих це робити стане менше», 一 підсумовує Мінчева.

👉 Більше про це 一 у подкасті. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Не схоже, щоб хтось прагнув миру»

Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візуалізувала останні дані SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute) по військових видатках.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ЄС може прив'язати введення ПДВ для ФОПів, як умову до кредиту на €90 млрд 一 Bloomberg

План, який готує Європейська комісія, і за яким України має отримати €90 млрд, може включати вимогу «непопулярних» податкових змін для бізнесу.

Йдеться про запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн грн. 

Вимога зачепить не весь пакет допомоги, а окремий транш — зокрема €8,4 млрд цього року. 

Навіть якщо зараз Україна виграє час і відтермінує податкові зміни (у тому числі оподаткування посилок та ПДВ для ФОПів) 一 у перспективі нашої євроінтеграції це невідворотно.

Цю паузу владі треба використати для того, щоб спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу. 

Спрощенка створювалася для мікробізнесу: людей, які самостійно працюють, торгують у невеликих обсягах або тільки починають справу. 

З часом цей режим почали використовувати значно більші гравці: великий оборот можна розкласти на багато ФОПів і працювати поза загальними правилами ПДВ. 

Хоч схеми з сотнями ФОПів мають бути в полі зору БЕБ, Податкової та правоохоронців 一 самими обшуками систему, яка стимулює дроблення, не виправити.

Треба нарешті привести до ладу правила: спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, пришвидшити цифровізацію, зменшити ризики надмірного тиску і підготувати бізнес до поступового входження в ПДВ після порогу.

У нашому дослідженні «спрощенки» ми також пропонували оновити архітектуру самої системи: об’єднати 1 та 2 групи, прив’язати податки до реального обороту і поступово підвищувати ліміти перебування на спрощенці за умови роботи з ПДВ.

Це важливо, бо тоді чесний мікробізнес не буде штучно стримувати зростання, а великим гравцям буде складніше маскуватися під малих.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

НБУ погіршив прогнози на 2026 рік та зберіг облікову ставку на рівні 15%

Причиною стало подорожчання пального через війну в Ірані та загалом її негативний вплив на світову економіку. 

Очікуване зростання ВВП за рік знижено до 1,3% (у січневому прогнозі — 1,8%), а інфляцію у річному вимірі переглянуто вгору до 9,4% (було 7,5%). На діаграмі попередній прогноз 一 пунктирною лінією. 

Базовий сценарій передбачає, що постачання енергоресурсів відновиться в середині 2026 року.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Наземні дрони забули звільнити від ПДВ. Це треба виправити якнайшвидше

З 1 січня 2026 року для імпорту електромобілів повернули стандартну ставку ПДВ 20%. Це правильне рішення, про яке ми писали тут.

Однак цю норму виписали так, що вона зачепила також імпорт наземних роботизований комплекс (НРК). Це, зокрема, той дрон, який нещодавно допоміг евакуювати бабусю. Вона тікала від російських обстрілів і йшла дорогою, яку контролювали окупанти.

Про це у своєму пості пише Тетяна Ніколаєнко, експертка з оборони в Ukraine Facility Platform.

«Ця зміна вплинула і НРК, які завозили за тим же законодавством. На початок року Агенція оборонних закупівель законтрактувала, здається, 11 тисяч НРК, зараз вже 25. Але станом на початок квітня ця ціна виявилась нерелевантною, і постачальники не хочуть віддавати продукт з таким мінусом для себе

(...) Цікаво, що повітряні і водні дрони згадали, коли писали норми, а от про НРК забули (бо вони підпадають під широку лінійку специфікацій)».

Тепер точкову зміну до Податкового кодексу потрібно внести якнайшвидше.

«Це сталося через надто широке формулювання норми. Пільгу скасовували для електромобілів, але разом із ними під 20% ПДВ потрапили і наземні роботизовані комплекси. На етапі підготовки змін це мали побачити, бо йдеться не про звичайний імпорт, а про техніку для оборони. 

Тепер потрібно швидко внести точкову зміну до Податкового кодексу і прямо залишити НРК без ПДВ. Найшвидше 一 додати цю правку до будь-якого законопроєкту, який розглядатимуть до другого читання, має шанс на ухвалення і не зависне на підписі президента. 

Затягувати не можна: там, де зараз за ті самі гроші можна завезти п’ять комплексів, без ПДВ можна було б завезти шість», 一 зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪡 Як війна відкрила світу українських дизайнерів?

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Тетяною Абрамовою — CEO та засновницею RITO Group. Це український модний дім, створений ще у 1991 році. Зараз компанія має два бренди: RITO та 91Lab.

Говоримо про те:

▪️ чому іноземці досі дивуються, якщо одяг «зроблено в Україні»;
▪️ чи готові українці платити за дорогий одяг;
▪️ чи є кадровий дефіцит у легкій промисловості.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎬 Запрошуємо на спецпоказ «Диявол носить Прада 2» з директором ЦЕС Глібом Вишлінським.

11 травня о 19:50 у кінотеатрі «Жовтень» будемо говорити про економіку в контексті індустрії моди — чому стиль стає бізнесом і що стоїть за великими брендами.

Та, звичайно ж, переглянемо стрічку.

Квитки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Податкова реформа, ймовірно, стане частиною вимог ЄС в обмін на кредит €90 млрд 

"Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги.

Мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови та елементи все ще обговорюються", — заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

Якщо уникнути податкових змін не можна, то у держави та бізнесу зараз є час правильно підготуватись, зокрема до запровадження ПДВ для ФОПів. 

Підготували на цю матеріал для Forbes. 

▪️ В Україні діють два різні пороги обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Для бізнесу на загальній системі поріг становить 1 млн грн (€20 000). Для платників спрощеної системи фактичним порогом стає ліміт відповідної групи. Для третьої групи це понад 10 млн грн (€200 000). Тобто бізнес з однаковим оборотом має різні ПДВ-обов’язки лише через обрану форму роботи.

▪️ Зараз у підприємця різкий вибір: залишатися у «дитячому садку» спрощеної системи або стрибати в «університет» загальної системи. Між ними бракує «школи» для бізнесу, який виріс із мікроформату, але ще не готовий до повної складності загальної системи.

▪️ Головна проблема цієї ініціативи – адміністрування ПДВ. Якщо малий бізнес після певного порогу поступово входитиме в ПДВ, це має супроводжуватися зменшенням ризиків, які вже сьогодні роблять цей податок складним для підприємців: блокуванням податкових накладних, статусом «ризикового платника», непрозорими рішеннями податківців, проблемами з відшкодуванням ПДВ і тиском під час перевірок.

Тому має йтися не про механічне поширення ПДВ на «спрощенців», а про поєднання ПДВ-порогу з простішими процедурами, цифровими інструментами і меншим простором для ручних рішень. Такий підхід відображений в податковому розділі Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

▪️ У країнах ЄС і країнах-кандидатах ПДВ-обов’язки визначаються за оборотом підприємства, а не за організаційно-правовою формою. Бізнес перевищив встановлений поріг — реєструється платником ПДВ незалежно від того, працює як компанія чи як індивідуальний підприємець. У жодній країні ЄС чи країні-кандидаті, крім України, спрощений режим не дозволяє бізнесу із суттєвим оборотом залишатися поза ПДВ. 

«Отриманий час треба використати на підготовку, бо ця дискусія все одно повернеться. Питання лише в тому, чи зустрінемо ми її з нормально підготовленим адмініструванням, чи знову уряд буде пояснювати бізнесу складну реформу в останній момент», 一 додає економіст ЦЕС Богдан Слуцький.  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram