Ринок відкритих даних в Україні оцінюють у 27 млрд грн. Як це порахували?

Навіть якщо ви ніколи не заходили на портал відкритих даних, найімовірніше, ви ними користувалися. Наприклад, коли стежили за рухом транспорту через EasyWay або перевіряли компанію через YouControl чи Opendatabot. 

Сьогодні в Україні працює майже 130 сервісів на основі відкритих даних. Про те, які реєстри є найбільш економічно вигідними говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України. 

Щоб оцінити економічний ефект, наші колеги з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) минулого року порахували, скільки часу та грошей бізнесу довелося б витратити, якби потрібні державні дані не були відкритими. 

«Береться кількість годин: відповідь на запит за законом — до 5 робочих днів. [...] Плюс — за відкритими даними Держстату — вартість оплати праці людини за годину. І таким чином загальною методикою вирахували ці 27 млрд гривень», — пояснює Яніна Любива, керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Мінцифри.

Один із найбільш цінних наборів — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП.

«Якщо хочеш щось зробити про юросіб чи фізичних осіб-підприємців, без ЄДР не поїдеш», — говорить Яніна.

Після початку повномасштабного вторгнення доступ до ЄДР у формі відкритих даних обмежили. З січня його вдалося частково відновити, без окремих полів, але з можливістю безоплатно отримувати великий масив інформації та створювати на його основі сервіси.

Повномасштабна війна створила нові величезні масиви інформації про атаки, повітряні тривоги, руйнування та пошкоджене майно.

Зокрема, реєстр пошкодженого та знищеного майна за законом мав стати доступним у формі відкритих даних ще з грудня 2023 року. Поки цього не сталося через безпекові та інституційні обмеження, та у Мінцифри говорять, що працюють над поетапним відкриттям інформації.

Детальніше про те, які набори даних ще мають стати доступними для всіх — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Додали три нових країн до нашої мапи економічних зв'язків України та ЄС — це Австрія, Португалія та Данія.

Нижче зібрали по парі цікавих фактів з досліджень, і нагадаємо, що більше про проєкт, та про інші країни можна прочитати за посиланням.

🇩🇰 Данія: кожна десята одиниця імпортованого дитячого одягу в Данії — з України. А ще Україна входить до топ-10 постачальників дерев'яних меблів для данців. Тим часом 410 данських компаній вже працюють в Україні, переважно у виробничому секторі.

Загалом торговельні зв’язки залишаються слабкими. Існує потенціал для тіснішої співпраці в оборонній сфері, зокрема вже відбувається обмін технологіями між українськими компаніями та Данією.

🇵🇹 Португалія: Україна постачає до Португалії більше кукурудзи, ніж будь-яка інша країна світу (41,6% усього імпорту). А ще саме звідти летять розвідувальні дрони AR3 від Tekever, які вже накопичили понад 10 000 годин бойових вильотів.

Переробна промисловість олійних культур Португалії вже залежить від українських сировинних матеріалів — поглиблення до спільних переробних підприємств є природним наступним кроком.

🇦🇹 Австрія: в Україні працює понад 1,1 тис. австрійських компаній, а обсяг австрійських прямих іноземних інвестицій у 2025 році сягнув $2,2 млрд. Серед інвесторів «Райффайзен Банк» — найбільший в Україні банк з іноземним капіталом, що посідає 5-те місце за чистими активами серед усіх банків країни у 2025 році.

Подальше економічне співробітництво може включати модернізацію та інвестиції у галузі, в яких Австрія вже залучена, такі як:​ фармацевтика, автомобілебудування, будівництво, банківський та фінансовий сектор​.

Проєкт робимо за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚢 Втрати агроекспорту можуть сягнути 30 млн тонн через блокаду портів

У липні експорт зернових та олійних скоротився приблизно на 1 млн тонн — до 2,8 млн тонн проти 3,7 млн тонн у червні. Найбільше зниження припало на перевезення через чорноморські порти: з 3,3 млн тонн у червні до 2,3 млн тонн у липні.

👉 Розпочали подію, присвячену огляду економіки за останній місяць. Приєднатися можна за посиланням. 

У січні–червні експорт агропродукції приніс Україні близько $12,5 млрд. Тому тривала блокада портів означатиме не лише фізичне скорочення експорту, а й втрату валютної виручки, переповнення складів та ризики втрати ринків збуту.

За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, за такого сценарію втрати аграрного експорту можуть досягти 30 млн тонн.

У першому півріччі 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн т вантажів, з яких приблизно 50% — агропродукція. Порти забезпечили ~90% експорту агропродукції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 У липні металургійне виробництво в Україні скоротилося на 34–36% порівняно з червнем

Основні причини — зупинка морського експорту, запровадження ЄС квот на українську металургійну продукцію та «вуглецевий податок» в ЄС (CBAM). 

Додаткового удару галузі завдали російські обстріли. У серпні атаки на найбільші металургійні підприємства змусили ArcelorMittal скоротити виробництво, а «Запоріжсталь» — повністю зупинити роботу.

Через закриття морських маршрутів Ferrexpo та «Метінвест» були змушені призупинити роботу частини гірничодобувних підприємств.

«У руди однозначно ми втратимо майже половину експорту нашого, десь 30-40%», — розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» на нашій події вчора.

Щодо чорних металів ситуація дещо краща за руду: обсяг невеликий — 5,5 млн тонн, і це маржинальний товар, який підприємства прагнуть максимально продати на ринках Європи. Але й тут перешкоди — додаткове екологічне мито ЄС (CBAM) та запроваджені у липні квоти на український металургійний експорт, які ускладнюють металургам доступ на європейський ринок.

Загалом у липні та серпні пошкоджень зазнали 20 великих підприємств. 5 серпня у Київській області було знищено 10 складських об'єктів. «Укрзалізниця» також повідомляє про зростання кількості пошкоджених локомотивів, а об'єкти газовидобутку лише за попередній тиждень зазнали 13 ударів.

Ризики для економіки залишаються високими. За нашими розрахунками, 8 західних областей, де повітряні тривоги через балістичну загрозу оголошують рідше, формують лише 22% ВВП України.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що чекає на українську економіку: ВВП, курс долара, ціни та оборонка

У День незалежності говоримо про українську економіку з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital та учасницею наглядової ради ЦЕС.

▪️ яким може бути курс долара та чому НБУ, ймовірно, допускатиме поступове послаблення гривні;
▪️ чому цивільна частина економіки вже на межі рецесії, а ОПК фактично «витягує» економічне зростання;
▪️ як зростання витрат бізнесу, логістичні проблеми та зарплати впливають на ціни.

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Курс 49 грн/$ наприкінці 2027 року: як його прогнозують і чому цієї цифри не варто боятися

Станом на серпень середній прогноз неурядових аналітиків становить 49 грн/$ наприкінці 2027 року. Такий самий курс прогнозує Dragon Capital.

Про те, що стоїть за цією цифрою, від чого залежать рішення НБУ та чи варто боятися різкої девальвації, говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital та учасницею Наглядової ради ЦЕС.

Під час війни НБУ фактично задає траєкторію курсу: міжнародна допомога поповнює резерви, з яких регулятор покриває дефіцит валюти інтервенціями. Тому курсові прогнози значною мірою залежать від очікуваної реакції регулятора.

«У певному сенсі всі прогнозисти вгадують, як буде реагувати Нацбанк на ті чи інші події в економіці», — пояснює Олена Білан.

Рішення НБУ залежать від ситуації на валютному ринку, інфляції та обсягу міжнародних резервів. Водночас важливий не лише розмір попиту на валюту, а й причина його виникнення.

Наприклад, попит на валюту для закупівлі зброї, газу та обладнання для відновлення енергетики формує частину структурного дефіциту. НБУ може покривати цей дефіцит, продаючи валюту з резервів, які поповнюються завдяки міжнародній допомозі.

Інакше НБУ реагує, коли попит зростає через те, що населення активніше купує валюту, експорт скорочується, а імпорт споживчих товарів збільшується. У такому разі регулятор може допустити швидшу девальвацію.

Так було під час війни в Ірані: подорожчання нафти й пального підштовхнуло українців купувати більше валюти. НБУ допустив швидше послаблення гривні, а коли напруга на валютному ринку спала, курс стабілізувався.

«Нацбанк абсолютно не зацікавлений, щоб курс став джерелом нестабільності. І так вистачає різних шоків, особливо з боку ворога. Тому точно не буде якихось різких рухів курсу. Ми очікуємо поступового послаблення гривні до долара», — говорить Олена Білан.

Тож прогноз 49 грн/$ на кінець 2027 року не свідчить про валютну кризу. Йдеться про поступове послаблення гривні, тоді як НБУ прагне стримувати різкі коливання та підтримувати дохідність гривневих активів вищою за інфляцію. Про кризу можна було б говорити у разі стрімкого й неконтрольованого падіння гривні, коли курс сам стає джерелом нестабільності.

На кінець 2026 року Dragon Capital очікує курс у межах 46–47 грн/$, хоча точне значення залежатиме від рішень НБУ.

Детальніше про те, чи варто переводити заощадження у валюту та чи залишаються гривневі активи привабливими для інвестування, — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Румунія як альтернатива експорту Чорним морем: чому все складніше, ніж здається, і що може зробити Україна

У межах серпневого огляду економіки обговорили, як Україна може зберегти експорт в умовах морської блокади.

Після зупинки портів Великої Одеси Україна змушена переорієнтовувати експорт на західні кордони та Дунай. Один із ключових напрямків — Румунія та порт Констанца.

Однак можливості цього маршруту обмежені. За оцінкою «Укрзалізниці», альтернативні шляхи можуть забезпечити близько 2–2,5 млн тонн експорту на місяць, тобто половину необхідного обсягу. Значна частина потужностей Констанци при цьому вже зайнята європейським зерном.

«Констанца сама має мати свій запасний план», — пояснює Валерій Кравець, старший координатор програми German Marshall Fund.

Передусім, маршрут через Румунію поступається Одесі швидкістю та вартістю. Низький рівень Дунаю обмежує завантаження суден, а слабка синхронізація автомобільного та залізничного транспорту створює додаткові затримки. Для зерна така логістика суттєво дорожча.

Крім того, Румунія переживає внутрішньополітичну кризу, водночас посилюються позиції правопопулістської AUR, яка використовує антиукраїнські наративи. На цьому тлі дедалі гострішою стає реакція місцевих аграріїв на українське зерно.

Політична нестабільність впливає і на інфраструктуру — державна румунська залізниця CFR має проблеми з фінансуванням.

Що може зробити Україна?

Насамперед Румунію не варто сприймати як логістичного підрядника України. Розширення українського транзиту має для Бухареста політичну ціну, тому співпрацю треба будувати на взаємному інтересі.

Валерій Кравець пропонує три таких напрями:

▪️ румунська меншина та мовні питання. Для Бухареста це політично важливо, а частину кроків Україна може зробити без значних фінансових витрат.

▪️ безпека Neptun Deep. Український досвід протидії російським морським і повітряним загрозам може бути корисним для захисту майбутньої румунської газової інфраструктури у Чорному морі.

▪️ спільна безпека Чорного моря. Україна може активніше долучатися до співпраці Румунії, Болгарії та Туреччини та ділитися власним воєнним досвідом. Одним із майданчиків для такої роботи може стати Bucharest Forum. Важливо робити це постійно, а не лише тоді, коли проблеми з експортом уже виникли.

🔗 Переглянути дискусію повністю можна за посиланням.


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що робити бізнесу після прильоту та хто компенсує збитки?

Роки повномасштабної війни минають, а системного рішення для компенсації збитків і страхування воєнних ризиків для всього бізнесу досі немає.

Чому наявних програм недостатньо, особливо для великого бізнесу? На яку підтримку від держави компанії все ж можуть розраховувати? І що сам бізнес може зробити, аби краще підготуватися до наступної атаки та швидше відновити роботу?

Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна.

А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як змінити систему тривог, щоб міста не зупинялися

Нова тактика російських атак може тримати Київ і область в повітряній тривозі більшу частину робочого дня. У цей час зупиняються підприємства й рух метро через Дніпро, а люди не можуть дістатися роботи — навіть якщо безпосередня загроза є лише для окремої частини міста.

Про те, що потрібно змінити в системі тривог, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів в ефірі Суспільного.

За словами Гліба, нинішні правила майже не розрізняють потенційну й безпосередню загрозу. У регіонах із постійними тривогами такий підхід не працює: підприємства змушені раз у раз зупиняти процеси, а магазини не можуть нормально приймати товари, наповнювати полиці та збувати споживачам продукти, які швидко псуються.

Система потребує кількох основних змін:

1️⃣ Запровадити два рівні тривоги: «увага» за потенційної небезпеки та «в укриття» за безпосередньої загрози.

2️⃣ Зробити найвищий рівень небезпеки локальнішим. Якщо загроза стосується конкретної території, обмеження не мають автоматично поширюватися на все місто чи область.

3️⃣ Узгодити обмеження з рівнем небезпеки. За потенційної загрози люди й бізнес мають стежити за повідомленнями, не зупиняючи автоматично всю роботу. За безпосередньої — переходити в укриття чи ховатися у безпечнішому місці.

Причому керівники підприємств та організацій не можуть нести відповідальність за своїх клієнтів, які самостійно приймають рішення, як реагувати на загрози. Для захисту ж працівників на кожному підприємстві потрібні свої раціональні протоколи, які виходять з його особливостей. 

4️⃣ Окремо Гліб пропонує переглянути правила руху метро через Дніпро. Його зупинка під час кожної тривоги ускладнює пересування сотень тисяч киян і заважає людям вчасно діставатися роботи.

Тут хорошим прикладом є Укрзалізниця, яка має свої моніторингові групи з доступом до інформації військових, які гнучко приймають рішення щодо руху і зупинок кожного потяга залежно від типу і наближення загрози.

"Ми, цивільні в тилу, маємо працювати, щоб виробляти те, що потрібно для війська, і сплачувати податки», — наголошує Гліб Вишлінський."

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️€4,8 млрд фінансування для України залишаються під ризиком через невиконані зобов'язання

В рамках Консорціуму RRR4U* представили новий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС. Презентацію моніторингу можна знайти за посиланням.

У серпні Україна із затримкою виконала чотири індикатори Плану України. Зокрема, призначили суддів ВАКС, яких мали призначити ще у 2025 році. Інвестиційні індикатори за другий квартал також вважаються виконаними. Це має вивільнити близько €2,8 млрд.

Водночас невиконаними залишаються ще 15 індикаторів за 2025 рік і перше півріччя 2026-го. Через це Україна ризикує недоотримати близько €4,83 млрд:

◾️€1,4 млрд — шість індикаторів за 2025 рік;
◾️€1,3 млрд — три індикатори за перший квартал 2026 року;
◾️€2,1 млрд — шість індикаторів за другий квартал.

Серед невиконаного: зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, незалежні наглядові ради держпідприємств, Стратегія захисту прав людини та поступова лібералізація ринків газу й електроенергії.

Захід провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму.


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram