Вартість війни зросла більш ніж на третину: де Україні знайти гроші на оборону?
Сьогодні уряд має подати до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна наближається до найскладнішої бюджетної ситуації з 2022 року, та навіть не виключив затримок із виплатою зарплат у державному секторі.
Одна з ключових причин несподіваного дефіциту — зростання вартості ведення війни. За оцінкою Роксолани Підласи, голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, у 2026 році один день війни коштує українському бюджету $190 млн проти $140 млн у 2024 році.
Як уряду пройти цей період, де знайти додаткові кошти на оборону та чи доведеться скоротити видатки?
Обговоримо це під час вересневого огляду української економіки зі спецтемою: «У бюджеті знову не вистачає грошей: що з цим робити?».
📅 Дата: 24 вересня о 16:00, онлайн у Zoom.
Серед спікерів:
▪️ Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
▪️ Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банк України;
▪️ Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України;
▪️ Представники Міністерства фінансів України (TBC);
▪️ Представники Міжнародного валютного фонду (TBC);
▪️ Представники Європейської коміїсії (TBC).
Реєстрація за посиланням.
Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Сьогодні уряд має подати до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна наближається до найскладнішої бюджетної ситуації з 2022 року, та навіть не виключив затримок із виплатою зарплат у державному секторі.
Одна з ключових причин несподіваного дефіциту — зростання вартості ведення війни. За оцінкою Роксолани Підласи, голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, у 2026 році один день війни коштує українському бюджету $190 млн проти $140 млн у 2024 році.
Як уряду пройти цей період, де знайти додаткові кошти на оборону та чи доведеться скоротити видатки?
Обговоримо це під час вересневого огляду української економіки зі спецтемою: «У бюджеті знову не вистачає грошей: що з цим робити?».
📅 Дата: 24 вересня о 16:00, онлайн у Zoom.
Серед спікерів:
▪️ Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
▪️ Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банк України;
▪️ Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України;
▪️ Представники Міністерства фінансів України (TBC);
▪️ Представники Міжнародного валютного фонду (TBC);
▪️ Представники Європейської коміїсії (TBC).
Реєстрація за посиланням.
Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤4🙏4😢1
Forwarded from НБУ | Знати. Розуміти
⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16%.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
👍14😢14❤3🔥2😁2👏1
🍑 Чому супермаркети обирають імпортні персики, поки українські продають у збиток?
Цього року сливи та персики майже не принесли українським фермерам заробітку. Чому так сталося, у новому випуску подкасту «Що з економікою?» пояснює Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації.
Проблема у тому, яким персик потрапляє на ринок. Багато виробників на Одещині вирощують його як сировину: сорти здебільшого старі й нележкі, а на обробці економлять. Якщо врожай не продати протягом кількох днів, він зіпсується — тому фермери змушені швидко збувати його за низькою ціною.
У результаті на полицях супермаркетів перемагає імпорт:
Схожа ситуація — зі сливою та виноградом:
👉 Чому кавуни цього року продавали по 1–2 грн за кілограм, що відбувається з урожаєм ягід та чи вдасться Україні зберегти експорт яблук — слухайте в новому випуску подкасту.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Цього року сливи та персики майже не принесли українським фермерам заробітку. Чому так сталося, у новому випуску подкасту «Що з економікою?» пояснює Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації.
Проблема у тому, яким персик потрапляє на ринок. Багато виробників на Одещині вирощують його як сировину: сорти здебільшого старі й нележкі, а на обробці економлять. Якщо врожай не продати протягом кількох днів, він зіпсується — тому фермери змушені швидко збувати його за низькою ціною.
У результаті на полицях супермаркетів перемагає імпорт:
«Я можу це точно сказати: ритейлу вигідніше, безпечніше і краще купити, як би це не звучало, персик із Греції чи Туреччини. Він буде одноманітним, охолодженим, упакованим та офіційно проданим», — пояснює Баштанник.
Схожа ситуація — зі сливою та виноградом:
«Поки що сезон кісточкових можна назвати невдалим для виробника», — підсумував Тарас Баштанник.
👉 Чому кавуни цього року продавали по 1–2 грн за кілограм, що відбувається з урожаєм ягід та чи вдасться Україні зберегти експорт яблук — слухайте в новому випуску подкасту.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢30👍6🙈4❤3
Що у новому бюджеті на 2027 рік?
15 вересня Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік.
Доходи у 2027 році прогнозують на рівні 5,6 трлн грн ($120 млрд). Це менше, ніж ми очікуємо зібрати цього року — 6,2 трлн ($139 млрд). Водночас із видатками ситуація протилежна: вони зростають — до 7,3 трлн грн ($155 млрд) з 6,4 трлн грн ($145 млрд) цього року.
За планом війна триватиме весь рік, а реальний ВВП має зрости на 1,3%. Це менше, ніж прогноз зростання цього року – 1,6%, і ще менше фактичного зростання у 2025 – 1,8%.
🪖Видатки сектору безпеки і оборони вже давно перетнули позначку в 50% усіх видатків бюджету, і в наступному році на війну має піти більше 67% усіх видатків.
Оборонні потреби зростають на 12% відносно поточного плану на 2026 рік і мають досягти 4,88 трлн грн (майже $104 млрд).
Водночас цивільна частина бюджету зростає навіть дещо швидшими темпами — на 14%. Найбільше зростають видатки:
▪️ на соцзахист – зростають видатки на пенсії та допомогу дітям з інвалідністю (+73 млрд грн)
▪️ на освіту – тепер підвищені зарплати вчителям і харчування для всіх учнів треба буде забезпечувати цілий рік (+51 млрд грн);
▪️ на підтримку бізнесу та економіки – збільшується фінансування програми “5-7-9%” та інших програм підтримки бізнесу (+51 млрд грн), розширюється програма придбання житла за пільговою ставкою “єОселя” (+28 млрд грн).
Серед нових ініціатив — уряд планує ввести механізм страхування бізнесу від воєнних ризиків за рахунок підвищення податку на додану вартість.
На це планується витратити 58,7 млрд грн, які має забезпечити підняття ставки ПДВ на 1%, і це вже закладено в план доходів.
Водночас, щоб отримати ці надходження, спочатку треба внести зміни до Податкового кодексу. Тож підтримка бізнесу, що постраждав від російських атак, буде залежати від голосування в Раді.
Але це не єдина ініціатива, яка залежить від майбутнього ухвалення рішень. У дохідній частині бюджету також закладено податок на посилки до 150 євро, вищий акциз на пальне та податок на прибуток банків. Крім того, закон про цифрові платформи, який досі не підписаний Президентом, має принести бюджету 14 млрд грн.
Також на 2027 рік заплановане часткове відновлення дорожнього фонду на рівні 25%. На це планують виділити майже 53 млрд грн — кошти, які підуть на утримання та ремонт доріг.
Що стосується джерел покриття потреб у 2027 році — ми дедалі більше покладаємось на іноземне фінансування. 57% видатків мають покрити гранти або кредити від наших партнерів, а також їхня військова допомога.
Внутрішніми доходами бюджету ми можемо профінансувати лише 43% видатків – цього не вистачить навіть на покриття всіх видатків на війну.
Бюджет виглядає дещо оптимістичним: значна частина запланованих доходів залежить від ухвалення ще не прийнятих рішень, а реальний дефіцит у 37,3% ВВП (різниця між усіма видатками та власними доходами) є ваговим викликом.
Нагадаємо, що наступного четверга 24.09 о 16:00 ми будемо говорити про наші фінансові перспективи на цей рік, адже у бюджеті знову не вистачає грошей.
Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
15 вересня Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік.
Доходи у 2027 році прогнозують на рівні 5,6 трлн грн ($120 млрд). Це менше, ніж ми очікуємо зібрати цього року — 6,2 трлн ($139 млрд). Водночас із видатками ситуація протилежна: вони зростають — до 7,3 трлн грн ($155 млрд) з 6,4 трлн грн ($145 млрд) цього року.
За планом війна триватиме весь рік, а реальний ВВП має зрости на 1,3%. Це менше, ніж прогноз зростання цього року – 1,6%, і ще менше фактичного зростання у 2025 – 1,8%.
🪖Видатки сектору безпеки і оборони вже давно перетнули позначку в 50% усіх видатків бюджету, і в наступному році на війну має піти більше 67% усіх видатків.
Оборонні потреби зростають на 12% відносно поточного плану на 2026 рік і мають досягти 4,88 трлн грн (майже $104 млрд).
Водночас цивільна частина бюджету зростає навіть дещо швидшими темпами — на 14%. Найбільше зростають видатки:
▪️ на соцзахист – зростають видатки на пенсії та допомогу дітям з інвалідністю (+73 млрд грн)
▪️ на освіту – тепер підвищені зарплати вчителям і харчування для всіх учнів треба буде забезпечувати цілий рік (+51 млрд грн);
▪️ на підтримку бізнесу та економіки – збільшується фінансування програми “5-7-9%” та інших програм підтримки бізнесу (+51 млрд грн), розширюється програма придбання житла за пільговою ставкою “єОселя” (+28 млрд грн).
Серед нових ініціатив — уряд планує ввести механізм страхування бізнесу від воєнних ризиків за рахунок підвищення податку на додану вартість.
На це планується витратити 58,7 млрд грн, які має забезпечити підняття ставки ПДВ на 1%, і це вже закладено в план доходів.
Водночас, щоб отримати ці надходження, спочатку треба внести зміни до Податкового кодексу. Тож підтримка бізнесу, що постраждав від російських атак, буде залежати від голосування в Раді.
Але це не єдина ініціатива, яка залежить від майбутнього ухвалення рішень. У дохідній частині бюджету також закладено податок на посилки до 150 євро, вищий акциз на пальне та податок на прибуток банків. Крім того, закон про цифрові платформи, який досі не підписаний Президентом, має принести бюджету 14 млрд грн.
Також на 2027 рік заплановане часткове відновлення дорожнього фонду на рівні 25%. На це планують виділити майже 53 млрд грн — кошти, які підуть на утримання та ремонт доріг.
Що стосується джерел покриття потреб у 2027 році — ми дедалі більше покладаємось на іноземне фінансування. 57% видатків мають покрити гранти або кредити від наших партнерів, а також їхня військова допомога.
Внутрішніми доходами бюджету ми можемо профінансувати лише 43% видатків – цього не вистачить навіть на покриття всіх видатків на війну.
Бюджет виглядає дещо оптимістичним: значна частина запланованих доходів залежить від ухвалення ще не прийнятих рішень, а реальний дефіцит у 37,3% ВВП (різниця між усіма видатками та власними доходами) є ваговим викликом.
Нагадаємо, що наступного четверга 24.09 о 16:00 ми будемо говорити про наші фінансові перспективи на цей рік, адже у бюджеті знову не вистачає грошей.
Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤14😱8👍6🤔5😢3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Україна як «загроза» для ЄС, ностальгія за Росією та проблеми CBAM
До нового випуску «Що з економікою?» запросили посла України в ЄС та торгового представника України Тараса Качку.
Говоримо про те, наскільки Україна вже стала частиною європейської економіки — і чому водночас у ЄС її досі часто сприймають як загрозу.
Ще у випуску:
▪️ хто і де помилився з CBAM та чому це проблема не лише для України;
▪️ чому європейським виробникам іноді простіше поскаржитися на Україну, ніж вирішувати власні проблеми з конкурентоспроможністю;
▪️ що буде з українським експортом сталі та агропродукції;
▪️ чому справжніми конкурентами для українського бізнесу Качка називає Китай і Туреччину;
▪️ чи справді в Європі досі ностальгують за Росією та дешевою енергією.
Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
До нового випуску «Що з економікою?» запросили посла України в ЄС та торгового представника України Тараса Качку.
Говоримо про те, наскільки Україна вже стала частиною європейської економіки — і чому водночас у ЄС її досі часто сприймають як загрозу.
Ще у випуску:
▪️ хто і де помилився з CBAM та чому це проблема не лише для України;
▪️ чому європейським виробникам іноді простіше поскаржитися на Україну, ніж вирішувати власні проблеми з конкурентоспроможністю;
▪️ що буде з українським експортом сталі та агропродукції;
▪️ чому справжніми конкурентами для українського бізнесу Качка називає Китай і Туреччину;
▪️ чи справді в Європі досі ностальгують за Росією та дешевою енергією.
Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19👍6🔥2
🏭 Чому Україна виявилася неготовою до вуглецевого мита ЄС?
З 1 січня 2026 року почав діяти СВАМ — вуглецевий збір на імпорт до ЄС. Що більше викидів утворюється під час виробництва товару, то дорожче його продавати на європейському ринку.
Найболючіше нові правила вдарили по українській металургії. Чому країна виявилася до них неготовою, у подкасті «Що з економікою?» пояснює Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України.
На перший погляд, Україна вже суттєво скоротила викиди та навіть виконала і перевиконала частину кліматичних цілей. Значною мірою це сталося через пострадянську деіндустріалізацію, а згодом — через руйнування підприємств під час війни.
За словами Тараса Качки, Україна недостатньо наголошувала на ціні такого скорочення викидів. Українське Міністерство довкілля свого часу називало його «free riding» — фактично «декарбонізацією на шару». Качка вважає такий підхід хибним: закриття чи знищення підприємств означає втрату виробництва, робочих місць і ВВП, а під час війни — ще й є прямим наслідком російської агресії.
Водночас, за словами Качки, Україна справді втратила багато часу у розвитку власної кліматичної політики. Податок на CO₂ залишається невеликим, а систему торгівлі викидами так і не створили. У результаті підприємства не мали достатніх стимулів інвестувати в декарбонізацію — і тепер висока вартість CBAM особливо болісна для української промисловості.
Єврокомісія розглядала можливість зробити для України виняток через війну — у правилах СВАМ передбачили застосування форс-мажору. Проте зрештою цей механізм не використали.
За словами Качки, на тлі переговорів про €90 млрд позики для України частина партнерів вважала питання СВАМ другорядним.
Крім того, для ЄС було принципово запустити СВАМ як нове джерело бюджетних надходжень. У випадку українських товарів йдеться про збори до €100 млн на рік.
За розрахунками Єврокомісії, СВАМ не мав суттєво вплинути на торгівлю України з ЄС.
Водночас German Economic Team та Інститут економічних досліджень прогнозують, що у 2026–2027 роках український експорт до ЄС може скоротитися на $1,39 млрд. Майже 90% цих втрат припаде на залізо та сталь.
Зараз Україна домагається перегляду розрахунків, на яких ґрунтувалося рішення Єврокомісії. Водночас суперечки навколо СВАМ тривають і в самому ЄС: механізм підвищує вартість європейської промислової продукції, але не розв’язує проблему її конкурентоспроможності.
🎧 Повну розмову з Тарасом Качкою, послом України в ЄС та торговим представником України слухайте в новому випуску подкасту.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
З 1 січня 2026 року почав діяти СВАМ — вуглецевий збір на імпорт до ЄС. Що більше викидів утворюється під час виробництва товару, то дорожче його продавати на європейському ринку.
Найболючіше нові правила вдарили по українській металургії. Чому країна виявилася до них неготовою, у подкасті «Що з економікою?» пояснює Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України.
На перший погляд, Україна вже суттєво скоротила викиди та навіть виконала і перевиконала частину кліматичних цілей. Значною мірою це сталося через пострадянську деіндустріалізацію, а згодом — через руйнування підприємств під час війни.
За словами Тараса Качки, Україна недостатньо наголошувала на ціні такого скорочення викидів. Українське Міністерство довкілля свого часу називало його «free riding» — фактично «декарбонізацією на шару». Качка вважає такий підхід хибним: закриття чи знищення підприємств означає втрату виробництва, робочих місць і ВВП, а під час війни — ще й є прямим наслідком російської агресії.
«Якщо руйнується підприємство, є соціальна ціна для цього, ВВП скорочується. Тобто не можна називати це так, ніби воно просто сталося».
Водночас, за словами Качки, Україна справді втратила багато часу у розвитку власної кліматичної політики. Податок на CO₂ залишається невеликим, а систему торгівлі викидами так і не створили. У результаті підприємства не мали достатніх стимулів інвестувати в декарбонізацію — і тепер висока вартість CBAM особливо болісна для української промисловості.
«Це втрачене певне десятиліття, а може, навіть і двадцятиліття, яке тепер б’є нас обухом по голові».
Єврокомісія розглядала можливість зробити для України виняток через війну — у правилах СВАМ передбачили застосування форс-мажору. Проте зрештою цей механізм не використали.
За словами Качки, на тлі переговорів про €90 млрд позики для України частина партнерів вважала питання СВАМ другорядним.
Крім того, для ЄС було принципово запустити СВАМ як нове джерело бюджетних надходжень. У випадку українських товарів йдеться про збори до €100 млн на рік.
За розрахунками Єврокомісії, СВАМ не мав суттєво вплинути на торгівлю України з ЄС.
Водночас German Economic Team та Інститут економічних досліджень прогнозують, що у 2026–2027 роках український експорт до ЄС може скоротитися на $1,39 млрд. Майже 90% цих втрат припаде на залізо та сталь.
«Моделювання, яке взяла за основу Європейська комісія, виявилося абсолютно хибним, і ми бачимо цифри протилежного характеру», — говорить Качка.
Зараз Україна домагається перегляду розрахунків, на яких ґрунтувалося рішення Єврокомісії. Водночас суперечки навколо СВАМ тривають і в самому ЄС: механізм підвищує вартість європейської промислової продукції, але не розв’язує проблему її конкурентоспроможності.
🎧 Повну розмову з Тарасом Качкою, послом України в ЄС та торговим представником України слухайте в новому випуску подкасту.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢16❤5😁3🤷♂2👍2
💸 Україні знову бракує грошей: що можна зробити?
Цього року залишається непокритою значна частина потреб на оборону, а отримання частини міжнародної допомоги прив’язане до виконання Україною конкретних зобов’язань. Водночас Верховна Рада бере паузу у пленарній роботі саме тоді, коли потрібно голосувати за закони, від яких залежить надходження коштів.
Про те, як Україна опинилася в цій ситуації і чим небезпечне подальше затягування рішень, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський говорив в ефірі телемарафону.
Попередній уряд відкладав частину непопулярних рішень, необхідні законопроєкти або не подавалися, або недостатньо просувалися у Верховній Раді.
За словами прем’єр-міністра України, близько $29,5 млрд фінансування вже підтверджено, однак отримання цих коштів залежить від виконання Україною конкретних умов. Частина з них лежить на уряді, найскладніші — на Верховній Раді.
Паралельно зросли і потреби оборони. Частина військової підтримки раніше надходила Україні безпосередньо зброєю, а не грошима. Тепер цей потік суттєво скоротився, а до видатків додалося, зокрема, підвищення грошового забезпечення військових, яке не було повністю передбачене бюджетом.
Наслідки цього уже є, уряд фактично заморозив частину капітальних видатків.
Навіть якщо парламент повернеться до необхідних голосувань у другій половині жовтня, далі потрібен час на другі читання, підпис президента та перевірку виконання умов міжнародними партнерами.
Але деякі витрати неможливо перенести на грудень. Зокрема, енергетичну інфраструктуру потрібно захищати зараз — до найскладнішої частини опалювального сезону.
Що відбувається з державними фінансами, де Україна може знайти гроші і які рішення потрібно ухвалити вже зараз — обговоримо завтра, 24 вересня о 16:00, на нашому щомісячному огляді економіки «Україні знову бракує грошей: що можна зробити?».
👉 Реєстрація
Запрошені спікери:
• Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
• Роман Єрмоличев, Перший заступник Міністра фінансів України;
• Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банку України;
• Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Цього року залишається непокритою значна частина потреб на оборону, а отримання частини міжнародної допомоги прив’язане до виконання Україною конкретних зобов’язань. Водночас Верховна Рада бере паузу у пленарній роботі саме тоді, коли потрібно голосувати за закони, від яких залежить надходження коштів.
Про те, як Україна опинилася в цій ситуації і чим небезпечне подальше затягування рішень, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський говорив в ефірі телемарафону.
Попередній уряд відкладав частину непопулярних рішень, необхідні законопроєкти або не подавалися, або недостатньо просувалися у Верховній Раді.
За словами прем’єр-міністра України, близько $29,5 млрд фінансування вже підтверджено, однак отримання цих коштів залежить від виконання Україною конкретних умов. Частина з них лежить на уряді, найскладніші — на Верховній Раді.
Паралельно зросли і потреби оборони. Частина військової підтримки раніше надходила Україні безпосередньо зброєю, а не грошима. Тепер цей потік суттєво скоротився, а до видатків додалося, зокрема, підвищення грошового забезпечення військових, яке не було повністю передбачене бюджетом.
Наслідки цього уже є, уряд фактично заморозив частину капітальних видатків.
Навіть якщо парламент повернеться до необхідних голосувань у другій половині жовтня, далі потрібен час на другі читання, підпис президента та перевірку виконання умов міжнародними партнерами.
«Ми отримуємо в кращому випадку в грудні $25 млрд і будемо їх освоювати під снігом», — зазначив Вишлінський.
Але деякі витрати неможливо перенести на грудень. Зокрема, енергетичну інфраструктуру потрібно захищати зараз — до найскладнішої частини опалювального сезону.
Що відбувається з державними фінансами, де Україна може знайти гроші і які рішення потрібно ухвалити вже зараз — обговоримо завтра, 24 вересня о 16:00, на нашому щомісячному огляді економіки «Україні знову бракує грошей: що можна зробити?».
Запрошені спікери:
• Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
• Роман Єрмоличев, Перший заступник Міністра фінансів України;
• Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банку України;
• Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤14👍11😁4😢3
Чому український виробник програє китайському і до чого тут пільга на посилки?
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про скасування ПДВ-пільги для товарів у міжнародних посилках до €150.
Чому це рішення важливе для української економіки, у новому випуску «Що з економікою?» пояснює Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України.
📦 Пільга для дрібних посилок — це фактично залишок старої системи світової торгівлі.
Коли ці правила створювали, міжнародна торгівля була організована зовсім інакше. Комерційні товари перевозили великими партіями — контейнерами, вагонами чи вантажівками — і вони проходили звичайне митне оформлення. А невеликі посилки через кордон були переважно особистими речами, тому для них і передбачали пільги.
З розвитком e-commerce ця логіка перестала працювати.
Платформи на кшталт Temu та сучасні поштові оператори зробили можливою модель, за якої величезний товарний потік фізично залишається масовою комерційною торгівлею, але юридично перетворюється на тисячі дрібних посилок. У результаті товари можуть потрапляти на український ринок без ПДВ і мита, передбачених для звичайного імпорту.
Це створює нерівні умови конкуренції.
Тобто пільга, яка колись стосувалася насамперед особистих посилок, сьогодні фактично стала перевагою для одного з каналів масової торгівлі.
Саме тому, за словами Тараса Качки, змінити цю систему — вимога часу.
🎧 Повну розмову з Тарасом Качкою, послом України в ЄС та торговим представником України слухайте в новому випуску подкасту.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про скасування ПДВ-пільги для товарів у міжнародних посилках до €150.
Чому це рішення важливе для української економіки, у новому випуску «Що з економікою?» пояснює Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України.
📦 Пільга для дрібних посилок — це фактично залишок старої системи світової торгівлі.
Коли ці правила створювали, міжнародна торгівля була організована зовсім інакше. Комерційні товари перевозили великими партіями — контейнерами, вагонами чи вантажівками — і вони проходили звичайне митне оформлення. А невеликі посилки через кордон були переважно особистими речами, тому для них і передбачали пільги.
З розвитком e-commerce ця логіка перестала працювати.
Платформи на кшталт Temu та сучасні поштові оператори зробили можливою модель, за якої величезний товарний потік фізично залишається масовою комерційною торгівлею, але юридично перетворюється на тисячі дрібних посилок. У результаті товари можуть потрапляти на український ринок без ПДВ і мита, передбачених для звичайного імпорту.
Це створює нерівні умови конкуренції.
«Українські шкарпетки завжди програватимуть конкуренцію китайським шкарпеткам, тому що в китайських шкарпетках немає податків, а тут вони є», — пояснює Качка.
Тобто пільга, яка колись стосувалася насамперед особистих посилок, сьогодні фактично стала перевагою для одного з каналів масової торгівлі.
Саме тому, за словами Тараса Качки, змінити цю систему — вимога часу.
«Це абсолютно нормальне, спокійне рішення, яке ми просто надміру політизували. І це, мабуть, найбільша наша помилка», — підсумовує Тарас.
🎧 Повну розмову з Тарасом Качкою, послом України в ЄС та торговим представником України слухайте в новому випуску подкасту.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28😁10❤8👎4🤯2💯2🤡1
Три сценарії фінансування бюджету до кінця 2026 року — хороший, поганий і найгірший.
Обговорюємо прямо зараз у Zoom разом зі спікерами:
• Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
• Роман Єрмоличев, Перший заступник Міністра фінансів України;
• Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банку України;
• Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Обговорюємо прямо зараз у Zoom разом зі спікерами:
• Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital;
• Роман Єрмоличев, Перший заступник Міністра фінансів України;
• Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банку України;
• Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍5😁4😢3
➡️ Уряд: заморожує частину видатків (включаючи захист енергетики); просить Раду голосувати за закони підв’язані під міжнародне фінансування;
➡️ Депутати: продовжують гратися в політику
Законопроєкт про посилення фінансового моніторингу (про який йдеться у дописі Голови податкового комітету) стосується закону щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро – SEPA. Його ухвалення є одним з індикаторів програми Світового банку, через невиконання якого ми можемо недоотримати $1 млрд до кінця цього року.
Урядовий законопроєкт відкликано через зміну уряду, хоча є альтернативний від депутатів, який також відповідає одній з вимог програми Ukraine Facility, яку треба виконати до кінця третього кварталу цього року.
Відсутність прогресу щодо приєднання до SEPA може коштувати загалом близько $1,4 млрд до кінця цього року ($1 млрд від Світового банку і ще €344 млн від Ukraine Facility)
Без міжнародного фінансування наступні кроки для бюджету — це затримки пенсій, стипендій та зарплат. Економити на армії ніхто не буде з очевидних причин.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
➡️ Депутати: продовжують гратися в політику
Законопроєкт про посилення фінансового моніторингу (про який йдеться у дописі Голови податкового комітету) стосується закону щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро – SEPA. Його ухвалення є одним з індикаторів програми Світового банку, через невиконання якого ми можемо недоотримати $1 млрд до кінця цього року.
Урядовий законопроєкт відкликано через зміну уряду, хоча є альтернативний від депутатів, який також відповідає одній з вимог програми Ukraine Facility, яку треба виконати до кінця третього кварталу цього року.
Відсутність прогресу щодо приєднання до SEPA може коштувати загалом близько $1,4 млрд до кінця цього року ($1 млрд від Світового банку і ще €344 млн від Ukraine Facility)
Без міжнародного фінансування наступні кроки для бюджету — це затримки пенсій, стипендій та зарплат. Економити на армії ніхто не буде з очевидних причин.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7🤯5😁3❤2
Forwarded from Данило Гетманцев
Кабінет Міністрів звернувся до нас з листом про необхідність нагального прийняття низки євроінтеграційних законів, до яких привʼязане фінансування. Їх у нашого комітету аж 14. Частину з них ви знаєте.
Частину КМ вніс лише тиждень тому, і ми їх відпрацьовуємо ASAP.
Але є й такі, які ми прийняти не можемо. Це стосується надважливих законопроєктів про посилення фінансового моніторингу.
Колеги з багатьох фракцій не можуть знайти для себе аргументів на підтримку рішень, що стосуватимуться простих людей на тлі корупції та зловживань з фінансовим моніторингом Національного банку.
І, чесно, в мене не повертається язик переконувати у зворотному. Бо і я з ними згоден.
Тому, на жаль, поки без цих законів.
Інші готуємо.
Частину КМ вніс лише тиждень тому, і ми їх відпрацьовуємо ASAP.
Але є й такі, які ми прийняти не можемо. Це стосується надважливих законопроєктів про посилення фінансового моніторингу.
Колеги з багатьох фракцій не можуть знайти для себе аргументів на підтримку рішень, що стосуватимуться простих людей на тлі корупції та зловживань з фінансовим моніторингом Національного банку.
І, чесно, в мене не повертається язик переконувати у зворотному. Бо і я з ними згоден.
Тому, на жаль, поки без цих законів.
Інші готуємо.
🤡58😁15🙉5👏1🤯1🤬1
Раді потрібно ухвалити більше 40 законопроєктів до кінця року, щоб отримати фінансування для бюджету
Це дозволить отримати $14 млрд з необхідних $29,5 млрд (решта з них це рішення без голосування в Раді, на рівні міністерств або Кабміну).
Ще близько $27 млрд потенційно можна буде отримати від Ukraine Support Loan «авансом» з грошей на наступний рік. Тоді справдиться «хороший» сценарій, про який ми писали ось тут.
Для отримання наступного траншу у $4,26 млрд, парламенту, за словами Роксолани Підласи, голови комітету з питань бюджету Верховної Ради учора на нашій події, потрібно ухвалити щонайменше чотири ключові рішення:
▪️ законопроєкт щодо оподаткування посилок до €150 з-за кордону;
▪️ законопроєкт щодо оцінки майна;
(обидва ці законопроєкти мають більше 1000 правок)
▪️ постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
▪️ повернути норму щодо PEP у редакції, яка відповідає вимогам Єврокомісії.
Чи можливо на наступному пленарному тижні всередині жовтня провести ці рішення?
Принаймні половина опозиційних фракцій, за словами Підласи, бойкотуватиме таке рішення і вимагатиме голосувань лише в сесійній залі.
Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Це дозволить отримати $14 млрд з необхідних $29,5 млрд (решта з них це рішення без голосування в Раді, на рівні міністерств або Кабміну).
Ще близько $27 млрд потенційно можна буде отримати від Ukraine Support Loan «авансом» з грошей на наступний рік. Тоді справдиться «хороший» сценарій, про який ми писали ось тут.
Для отримання наступного траншу у $4,26 млрд, парламенту, за словами Роксолани Підласи, голови комітету з питань бюджету Верховної Ради учора на нашій події, потрібно ухвалити щонайменше чотири ключові рішення:
▪️ законопроєкт щодо оподаткування посилок до €150 з-за кордону;
▪️ законопроєкт щодо оцінки майна;
(обидва ці законопроєкти мають більше 1000 правок)
▪️ постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
▪️ повернути норму щодо PEP у редакції, яка відповідає вимогам Єврокомісії.
Чи можливо на наступному пленарному тижні всередині жовтня провести ці рішення?
«Технічно так. Перше, що нам потрібно буде зробити, це проголосувати постанову Верховної Ради, яка дозволить голосувати під землею. Тому що засідання зупиняється кожен раз, коли тривога навіть жовтого рівня. Поки ми не проголосуємо цю постанову, ми можемо просто не зібратися», 一 пояснює Роксолана Підласа.
Принаймні половина опозиційних фракцій, за словами Підласи, бойкотуватиме таке рішення і вимагатиме голосувань лише в сесійній залі.
«Роботи багато, там десь 40 законопроєктів треба проголосувати до кінця року, щоб отримати всі ці гроші. Відверто кажучи, я не думаю, що це можливо», 一 підсумовує Підласа.
Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢18🤡11❤5👍5🤬3
ArcelorMittal закриває підприємство в Україні
На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей.
Найбільше металургійне підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу після чотирьох ракетних ударів за останні п'ять тижнів.
Компанія планує зосередитися на збереженні інфраструктури заводу, щоб після завершення війни залишалася можливість відновити виробництво.
Навесні цього року у нашому подкасті директор зі зв’язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Крикавський розповідав, наскільки важливим підприємство є для самого Кривого Рогу. На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей, а з урахуванням підрядників, сфери послуг та інших пов’язаних робочих місць від його роботи залежить значна частина міста.
Водночас ще навесні компанія попереджала про погіршення умов для української металургії.
Підприємство працювало приблизно на половину потужності, логістичні витрати після початку повномасштабної війни зросли приблизно в чотири рази, а високі ціни на електроенергію та CBAM додатково погіршували конкурентоспроможність української сталі на ринку ЄС.
Загалом у серпні металургійне виробництво в Україні впало на 30–40% м/м через зупинку морського експорту, торговельні обмеження, CBAM та руйнування потужностей найбільших заводів унаслідок обстрілів.
Через скорочення виробництва, зайнятості й експорту уряд оцінював можливе недоотримання податків до кінця року у 70 млрд грн. Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету у Верховній Раді припускає, що сума може бути ще більшою.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей.
Найбільше металургійне підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу після чотирьох ракетних ударів за останні п'ять тижнів.
Компанія планує зосередитися на збереженні інфраструктури заводу, щоб після завершення війни залишалася можливість відновити виробництво.
Навесні цього року у нашому подкасті директор зі зв’язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Крикавський розповідав, наскільки важливим підприємство є для самого Кривого Рогу. На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей, а з урахуванням підрядників, сфери послуг та інших пов’язаних робочих місць від його роботи залежить значна частина міста.
Водночас ще навесні компанія попереджала про погіршення умов для української металургії.
Підприємство працювало приблизно на половину потужності, логістичні витрати після початку повномасштабної війни зросли приблизно в чотири рази, а високі ціни на електроенергію та CBAM додатково погіршували конкурентоспроможність української сталі на ринку ЄС.
Загалом у серпні металургійне виробництво в Україні впало на 30–40% м/м через зупинку морського експорту, торговельні обмеження, CBAM та руйнування потужностей найбільших заводів унаслідок обстрілів.
«Зупинка металургійних підприємств 一 вкрай негативна подія для української економіки. Це означатиме скорочення виробництва, зменшення робочих місць, менші валютні надходження. Також це обмежуватиме зростання ВВП, тиснутиме на курс і стійкість економіки загалом», 一 каже старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Через скорочення виробництва, зайнятості й експорту уряд оцінював можливе недоотримання податків до кінця року у 70 млрд грн. Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету у Верховній Раді припускає, що сума може бути ще більшою.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢67🤬7❤4
Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень
Про це розповів Роман Єрмоличев, перший заступник міністра фінансів на нашій події вчора.
Зарплати, соціальні виплати та оборона продовжують фінансуватися, але частина інших видатків, у тому числі будівництво шкіл, лікарень, фактично поставлена на паузу.
Із приблизно $27 млрд додаткової оборонної потреби близько $7 млрд припадає на грошове забезпечення військових та соціальні виплати. Мінфін розраховує закрити цю частину внутрішніми ресурсами.
Але щодо ще приблизно $20 млрд на озброєння та пов’язані витрати фінального рішення поки немає. Варіант достроково використати частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік, також поки не погоджений.
Володимир Лепушинський, заступник голови НБУ, наголошує, що емісія 一 друк грошей 一 може розглядатися лише як крайній варіант, коли інших можливостей немає.
Тобто небажання парламенту голосувати необхідні рішення навряд чи стане аргументом для МВФ, щоб дозволити Україні перейти до масштабної емісії.
📉 І на 2027 рік ситуація може стати ще складнішою
Україні вже зараз бракує $32,6 млрд підтвердженого зовнішнього фінансування бюджету наступного року. Олена Білан, головна економістка Dragon Capital, вважає, що через посилення війни закладений макропрогноз уже може бути застарілим: економічного зростання може не бути, доходи бюджету доведеться переглядати, а фактична потреба у зовнішньому фінансуванні може перевищити нинішню оцінку у $52,6 млрд.
І внутрішніми ресурсами такий розрив перекрити неможливо.
Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це розповів Роман Єрмоличев, перший заступник міністра фінансів на нашій події вчора.
Зарплати, соціальні виплати та оборона продовжують фінансуватися, але частина інших видатків, у тому числі будівництво шкіл, лікарень, фактично поставлена на паузу.
Із приблизно $27 млрд додаткової оборонної потреби близько $7 млрд припадає на грошове забезпечення військових та соціальні виплати. Мінфін розраховує закрити цю частину внутрішніми ресурсами.
Але щодо ще приблизно $20 млрд на озброєння та пов’язані витрати фінального рішення поки немає. Варіант достроково використати частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік, також поки не погоджений.
Володимир Лепушинський, заступник голови НБУ, наголошує, що емісія 一 друк грошей 一 може розглядатися лише як крайній варіант, коли інших можливостей немає.
«Ми зараз в тій ситуації, коли інші можливості є, просто треба політична воля реалізувати ці можливості», 一 каже Лепушинський.
Тобто небажання парламенту голосувати необхідні рішення навряд чи стане аргументом для МВФ, щоб дозволити Україні перейти до масштабної емісії.
📉 І на 2027 рік ситуація може стати ще складнішою
Україні вже зараз бракує $32,6 млрд підтвердженого зовнішнього фінансування бюджету наступного року. Олена Білан, головна економістка Dragon Capital, вважає, що через посилення війни закладений макропрогноз уже може бути застарілим: економічного зростання може не бути, доходи бюджету доведеться переглядати, а фактична потреба у зовнішньому фінансуванні може перевищити нинішню оцінку у $52,6 млрд.
І внутрішніми ресурсами такий розрив перекрити неможливо.
«Я вважаю, що плану Б немає. План Б — це фактично програш війни», — підсумувала Олена Білан.
Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤5🤷♂2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Хто купить ПриватБанк та інші українські держбанки?
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Сергієм Будкіним, інвестбанкіром та співзасновником компанії FinPoint про приватизацію українських держбанків.
▪️ навіщо Україні продавати держбанки — станом на кінець 2025 року державі належало 52% активів банківської системи України, це найвищий показник у Європі;
▪️ хто може купити український банк і скільки він коштує;
▪️ у яких українських банків найцікавіші бізнес-моделі.
Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Сергієм Будкіним, інвестбанкіром та співзасновником компанії FinPoint про приватизацію українських держбанків.
▪️ навіщо Україні продавати держбанки — станом на кінець 2025 року державі належало 52% активів банківської системи України, це найвищий показник у Європі;
▪️ хто може купити український банк і скільки він коштує;
▪️ у яких українських банків найцікавіші бізнес-моделі.
Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤14👍9😁2
📉 У серпні Україна спожила історичний мінімум електроенергії
Через російські обстріли, руйнування та зупинку підприємств споживання електроенергії у промисловості скоротилось на 23% рік-до-року.
🏡Споживання серед населення скоротилось на 2% рік-до-року, що, зокрема, пов’язано з поширенням домашніх сонячних електростанцій.
Загалом Україна спожила на 9% менше електроенергії, ніж у серпні 2025-го, і за даними ExPro Consulting, це був історичний мінімум споживання — 5,6 ТВт·год.
Водночас падіння попиту всередині країни призвело до збільшення обсягів експорту електроенергії. За перші 20 днів вересня Україна продала за кордон у шість разів більше е/е, ніж імпортувала і більше, ніж за весь серпень.
Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів також і по енергетичному сектору — імпорт зросте і перевищить експорт.
Детальніше — у нашому вересневому огляді економіки.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Через російські обстріли, руйнування та зупинку підприємств споживання електроенергії у промисловості скоротилось на 23% рік-до-року.
🏡Споживання серед населення скоротилось на 2% рік-до-року, що, зокрема, пов’язано з поширенням домашніх сонячних електростанцій.
Загалом Україна спожила на 9% менше електроенергії, ніж у серпні 2025-го, і за даними ExPro Consulting, це був історичний мінімум споживання — 5,6 ТВт·год.
Водночас падіння попиту всередині країни призвело до збільшення обсягів експорту електроенергії. За перші 20 днів вересня Україна продала за кордон у шість разів більше е/е, ніж імпортувала і більше, ніж за весь серпень.
Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів також і по енергетичному сектору — імпорт зросте і перевищить експорт.
Детальніше — у нашому вересневому огляді економіки.
Графік: Трекер економіки.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢32🤔8❤2✍1👍1🤝1
Мінфін тримає ОВДП вигідними для інвестицій попри затримку у зовнішньому фінансуванні
Про це на нашому вересневому огляді економіки повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев:
Вищі ставки допомогли б залучити більше грошей до бюджету. Але й платити відсотки за цими боргами державі довелося б більше — тому Мінфін прагне уникнути підвищення.
НБУ у вересні підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Однак на перших після цього аукціонах Мінфін залишив ставки за звичайними ОВДП без змін, а за бенчмарк-облігаціями навіть знизив їх.
ОВДП залишаються привабливим інструментом для інвестицій приватних осіб та мають вищу дохідність за депозити:
▪️ Середня дохідність річних гривневих ОВДП — 15,2%;
▪️ Середня дохідність річних гривневих депозитів — 10,8% після податків.
Обидві ставки перевищують поточну річну інфляцію — 8,1% у серпні.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це на нашому вересневому огляді економіки повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев:
«Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов'язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати».
Вищі ставки допомогли б залучити більше грошей до бюджету. Але й платити відсотки за цими боргами державі довелося б більше — тому Мінфін прагне уникнути підвищення.
НБУ у вересні підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Однак на перших після цього аукціонах Мінфін залишив ставки за звичайними ОВДП без змін, а за бенчмарк-облігаціями навіть знизив їх.
ОВДП залишаються привабливим інструментом для інвестицій приватних осіб та мають вищу дохідність за депозити:
▪️ Середня дохідність річних гривневих ОВДП — 15,2%;
▪️ Середня дохідність річних гривневих депозитів — 10,8% після податків.
Обидві ставки перевищують поточну річну інфляцію — 8,1% у серпні.
Графік: Трекер економіки.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍29🤡7❤4
Проєкт бюджету-2027 точно потребує змін, щоб знайти гроші на підвищення виплат військовим. Проте не всі пропозиції, які зараз звучать, є реалістичними.
Найбільше коштів заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк пропонує отримати через детінізацію та нові облігації (див. скрін). Але з обома джерелами все не так просто.
Детінізація потребує часу: кількома рішеннями не можна одразу вивести з тіні частину економіки. До того ж ці 64,7 млрд грн уже закладені в прогноз доходів бюджету, тож рахувати їх удруге як нові гроші не можна. Реалістичніше інше: усе, що надійде понад план, спрямовувати на виплати військовим.
Державні облігації дають гроші швидко, але це новий борг. На кінець 2027 року держборг сягне 110,4% ВВП. Внутрішні позики дорогі, у середньому 14,8% річних, тому кожні 100 млрд грн коштуватимуть бюджету майже 15 млрд грн відсотків щороку. Постійне підвищення виплат не можна фінансувати разовою позикою.
Щодо компенсації воєнних ризиків: 20 млрд грн ніяк не вистачить щоб покрити такі видатки.Тільки цього року збитки інфраструктурі й підприємствам від російських атак оцінюють майже в $10 млрд, а 20 млрд грн — це менше, ніж $0,5 млрд. Тому треба розглядати інші джерела, які зможуть покрити більшу частину цих збитків, зокрема можливість підвищення ПДВ.
***
Водночас ресурс у бюджеті є. Можна зменшити резервний фонд Кабміну, прибрати кешбек і телемарафон, привести фінансування скринінгу здоров’я до реального попиту і швидше підвищувати акциз на тютюн до рівня ЄС. Також варто переглянути доцільність програми харчування всіх дітей у школах коштом держбюджету. Це близько 110 млрд грн реальної економії без жодної нової позики.
Ці ресурси можна направити на закриття додаткової потреби у фінансуванні, зокрема на зарплати військовим. Водночас важливо розуміти, що власних ресурсів бюджету — незалежно від того, наскільки будуть скорочені існуючі програми — недостатньо для покриття всіх необхідних видатків.
Бюджету абсолютно необхідне міжнародне фінансування, яке буде доступне лише за умови, що Рада проголосує за відповідні законопроєкти.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Найбільше коштів заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк пропонує отримати через детінізацію та нові облігації (див. скрін). Але з обома джерелами все не так просто.
Детінізація потребує часу: кількома рішеннями не можна одразу вивести з тіні частину економіки. До того ж ці 64,7 млрд грн уже закладені в прогноз доходів бюджету, тож рахувати їх удруге як нові гроші не можна. Реалістичніше інше: усе, що надійде понад план, спрямовувати на виплати військовим.
Державні облігації дають гроші швидко, але це новий борг. На кінець 2027 року держборг сягне 110,4% ВВП. Внутрішні позики дорогі, у середньому 14,8% річних, тому кожні 100 млрд грн коштуватимуть бюджету майже 15 млрд грн відсотків щороку. Постійне підвищення виплат не можна фінансувати разовою позикою.
Щодо компенсації воєнних ризиків: 20 млрд грн ніяк не вистачить щоб покрити такі видатки.Тільки цього року збитки інфраструктурі й підприємствам від російських атак оцінюють майже в $10 млрд, а 20 млрд грн — це менше, ніж $0,5 млрд. Тому треба розглядати інші джерела, які зможуть покрити більшу частину цих збитків, зокрема можливість підвищення ПДВ.
***
Водночас ресурс у бюджеті є. Можна зменшити резервний фонд Кабміну, прибрати кешбек і телемарафон, привести фінансування скринінгу здоров’я до реального попиту і швидше підвищувати акциз на тютюн до рівня ЄС. Також варто переглянути доцільність програми харчування всіх дітей у школах коштом держбюджету. Це близько 110 млрд грн реальної економії без жодної нової позики.
Ці ресурси можна направити на закриття додаткової потреби у фінансуванні, зокрема на зарплати військовим. Водночас важливо розуміти, що власних ресурсів бюджету — незалежно від того, наскільки будуть скорочені існуючі програми — недостатньо для покриття всіх необхідних видатків.
Бюджету абсолютно необхідне міжнародне фінансування, яке буде доступне лише за умови, що Рада проголосує за відповідні законопроєкти.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍11✍5🤡4
Forwarded from Телебачення Торонто
росія завдає нищівних ударів по українській економіці: окупанти прицільно нищать металургійні заводи, логістику та портову інфраструктуру. Водночас у державній казні утворилася серйозна нестача через затримку міжнародної допомоги та невиконання внутрішніх зобов'язань.
У новому інтервʼю разом із виконавчим директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським детально розглядаємо актуальний стан фінансової системи країни. Ми обговорюємо наслідки масованих обстрілів для бізнесу, політичні виклики у Верховній Раді, необхідність підвищення податків для страхування воєнних ризиків, а також готуємося до викликів нової зими.
У новому інтервʼю разом із виконавчим директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським детально розглядаємо актуальний стан фінансової системи країни. Ми обговорюємо наслідки масованих обстрілів для бізнесу, політичні виклики у Верховній Раді, необхідність підвищення податків для страхування воєнних ризиків, а також готуємося до викликів нової зими.
YouTube
Діра в бюджеті, обстріли, знищення підприємств: що буде з економікою? | ГЛІБ ВИШЛІНСЬКИЙ
😍 ПІДТРИМАТИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТОРОНТО НА МОНОБАЗІ: https://base.monobank.ua/DrtEqBfFBNRY9S
росія завдає нищівних ударів по українській економіці: окупанти прицільно нищать металургійні заводи, логістику та портову інфраструктуру. Водночас у державній казні утворилася…
росія завдає нищівних ударів по українській економіці: окупанти прицільно нищать металургійні заводи, логістику та портову інфраструктуру. Водночас у державній казні утворилася…
❤🔥12👍9👎5🤡4❤3✍2
Що буде, якщо Україна не знайде гроші?
До кінця року Україна розраховує отримати приблизно $29,5 млрд зовнішнього фінансування за умови виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про три сценарії розвитку подій щодо “діри” у бюджеті ми писали тут.
Перші наслідки затримки міжнародного фінансування ми бачимо вже – це блокування усіх непріоритетних видатків державного і місцевих бюджетів. Про це говорить Гліб Вишлінський, директор ЦЕС у новому інтервʼю для Телебачення Торонто.
Фінансуються насамперед захищені статті — зарплати бюджетникам, пенсії, грошове забезпечення військовим та частина оборонних витрат. Інші цивільні видатки блокуються або погоджуються вручну. Наступним кроком може стати скорочення оборонних закупівель.
Якщо ж ресурсів не вистачатиме вже на зарплати, пенсії та виплати військовим, залишаться ще жорсткіші варіанти: затримувати виплати або знову фінансувати дефіцит через емісію (друк) гривні, як це було у 2022 році, коли, як наслідок, інфляція на кінець року сягнула 26,6%.
Нинішню ситуацію неправильно пояснювати лише тим, що Верховна Рада затягує необхідні голосування. Попередній уряд відкладав непопулярні рішення, не виконував частину взятих зобов’язань і недостатньо просував через парламент закони, від яких залежало міжнародне фінансування. У результаті проблема накопичувалася, доки вже у вересні не довелося обмежувати частину бюджетних видатків.
Що робити? Значна частина необхідного Україні фінансування вже прив’язана до конкретних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Тому зараз ключове завдання — виконати їх і ухвалити закони, від яких залежить надходження цих коштів.
Детальніше – в інтерв'ю.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
До кінця року Україна розраховує отримати приблизно $29,5 млрд зовнішнього фінансування за умови виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про три сценарії розвитку подій щодо “діри” у бюджеті ми писали тут.
Перші наслідки затримки міжнародного фінансування ми бачимо вже – це блокування усіх непріоритетних видатків державного і місцевих бюджетів. Про це говорить Гліб Вишлінський, директор ЦЕС у новому інтервʼю для Телебачення Торонто.
Фінансуються насамперед захищені статті — зарплати бюджетникам, пенсії, грошове забезпечення військовим та частина оборонних витрат. Інші цивільні видатки блокуються або погоджуються вручну. Наступним кроком може стати скорочення оборонних закупівель.
Якщо ж ресурсів не вистачатиме вже на зарплати, пенсії та виплати військовим, залишаться ще жорсткіші варіанти: затримувати виплати або знову фінансувати дефіцит через емісію (друк) гривні, як це було у 2022 році, коли, як наслідок, інфляція на кінець року сягнула 26,6%.
Нинішню ситуацію неправильно пояснювати лише тим, що Верховна Рада затягує необхідні голосування. Попередній уряд відкладав непопулярні рішення, не виконував частину взятих зобов’язань і недостатньо просував через парламент закони, від яких залежало міжнародне фінансування. У результаті проблема накопичувалася, доки вже у вересні не довелося обмежувати частину бюджетних видатків.
Що робити? Значна частина необхідного Україні фінансування вже прив’язана до конкретних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Тому зараз ключове завдання — виконати їх і ухвалити закони, від яких залежить надходження цих коштів.
«Тут просто треба конкретну річ зробити — щоб Верховна Рада проголосувала ті законопроєкти, які потрібно проголосувати», — підсумовує Гліб Вишлінський.
Детальніше – в інтерв'ю.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢16❤13😁4👍3👎2🤯1