4 роки тому, 1 липня 2021 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про корінні народи України». Цей день став важливим кроком для захисту прав кримських татар, караїмів і кримчаків — автохтонних народів Криму, які не мають іншої батьківщини за межами України.
Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо момент, що став символом повернення справедливості й визнання історичної ролі корінних народів на півострові. Закон закріпив їхнє право зберігати і розвивати мову, культуру, освіту, створювати власні медіа з державною підтримкою.
Після 2014 року кримські татари стали символом спротиву окупації. Попри тиск і репресії, вони залишилися вірними Україні. Закон 2021 року — відповідь на цю боротьбу, а також на міжнародні стандарти захисту прав корінних народів.
Гортайте далі, аби дізнатися більше.
Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо момент, що став символом повернення справедливості й визнання історичної ролі корінних народів на півострові. Закон закріпив їхнє право зберігати і розвивати мову, культуру, освіту, створювати власні медіа з державною підтримкою.
Після 2014 року кримські татари стали символом спротиву окупації. Попри тиск і репресії, вони залишилися вірними Україні. Закон 2021 року — відповідь на цю боротьбу, а також на міжнародні стандарти захисту прав корінних народів.
Гортайте далі, аби дізнатися більше.
👍18❤1
Колектив Інституту познайомився з новим Головою – Олександром Алфьоровим
2 липня 2025 року в Українському інституті національної пам’яті відбулося знайомство колективу з новим Головою – Олександром Алфьоровим. Співробітники мали змогу особисто поспілкуватися з керівником, поділитися думками й очікуваннями, а також почути бачення подальшого розвитку Інституту.
Олександр Алфьоров – історик, кандидат історичних наук, громадський і військовий діяч, теле- та радіоведучий. До свого призначення він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України, а також був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.
З початком повномасштабного вторгнення став до лав оборонців: спершу як офіцер ССО «Азов-Київ», а згодом – 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймав посаду начальника групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення. Має звання майора запасу.
Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький привітав колектив Інституту з призначенням нового Голови.
Нагадуємо, що Олександр Алфьоров був призначений на посаду відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 року.
2 липня 2025 року в Українському інституті національної пам’яті відбулося знайомство колективу з новим Головою – Олександром Алфьоровим. Співробітники мали змогу особисто поспілкуватися з керівником, поділитися думками й очікуваннями, а також почути бачення подальшого розвитку Інституту.
Олександр Алфьоров – історик, кандидат історичних наук, громадський і військовий діяч, теле- та радіоведучий. До свого призначення він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України, а також був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.
З початком повномасштабного вторгнення став до лав оборонців: спершу як офіцер ССО «Азов-Київ», а згодом – 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймав посаду начальника групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення. Має звання майора запасу.
Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький привітав колектив Інституту з призначенням нового Голови.
Нагадуємо, що Олександр Алфьоров був призначений на посаду відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 року.
❤27👍9🔥1
Нагадуємо, що триває збір заявок для участі у конкурсі для отримання Стипендії імені Едуарда Зуба.
Умови участі шукайте на сайті УІНП за посиланням.
Умови участі шукайте на сайті УІНП за посиланням.
❤14
Максим Устименко боронив українське небо від атак з боку окупантів ще з часів АТО, але 29 червня стало відомо, що він загинув, захищаючи українські міста від чергової ракетно-дронової атаки росіян.
Наполегливе навчання, сильна мотивація, сотні годин польотного досвіду, освоєння чотирьох типів літаків і численні бойові вильоти – Максим Устименко був чудовим прикладом майбутнього української авіації.
Як згадує про нього мати його одногрупника – Андрія «Джуса» Пільщикова – іншого загиблого пілота, ще під час навчання Максим вже прагнув досягати найкращих результатів, проявляв лідерство й був справжнім мозковим центром своєї групи.
У ніч на 29 червня російський агресор застосував понад 500 ударних дронів і ракет різних типів. Пілоти українських F-16, серед яких був і Устименко, збили десятки ворожих «шахедів», 7 з них на особистому рахунку Максима.
Під час знищення останньої цілі винищувач Максима Устименка отримав пошкодження і почав втрачати висоту. У пілота вийшло відвести несправний літак від падіння на найближчий населений пункт, проте сам він катапультуватися не встиг.
Того ж дня вийшов указ про присвоєння Максиму Устименку звання Герой України з відзначенням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Максиму назавжди 32 роки.
#FightForUkraine
Наполегливе навчання, сильна мотивація, сотні годин польотного досвіду, освоєння чотирьох типів літаків і численні бойові вильоти – Максим Устименко був чудовим прикладом майбутнього української авіації.
Як згадує про нього мати його одногрупника – Андрія «Джуса» Пільщикова – іншого загиблого пілота, ще під час навчання Максим вже прагнув досягати найкращих результатів, проявляв лідерство й був справжнім мозковим центром своєї групи.
У ніч на 29 червня російський агресор застосував понад 500 ударних дронів і ракет різних типів. Пілоти українських F-16, серед яких був і Устименко, збили десятки ворожих «шахедів», 7 з них на особистому рахунку Максима.
Під час знищення останньої цілі винищувач Максима Устименка отримав пошкодження і почав втрачати висоту. У пілота вийшло відвести несправний літак від падіння на найближчий населений пункт, проте сам він катапультуватися не встиг.
Того ж дня вийшов указ про присвоєння Максиму Устименку звання Герой України з відзначенням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Максиму назавжди 32 роки.
#FightForUkraine
😢27💔15❤2
4 липня відзначаємо 120 річницю українського науковця та селекціонера Михайла Оратовського. Виведені ним сорти черешні стали однією з візитних карток української культири – славнозвісною «мелітопольською черешнею».
Сьогодні «мелітопольська черешня» та пам’ять про Михайла Оратовського – це сумне нагадування про те, як російська окупація намагається знищити українську культуру.
Сьогодні «мелітопольська черешня» та пам’ять про Михайла Оратовського – це сумне нагадування про те, як російська окупація намагається знищити українську культуру.
❤28😢3🎉1
💪 Новий Голова УІНП Олександр Алфьоров представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті:
1️⃣УІНП - сильна відкрита інституція
2️⃣УІНП - центр творення і ефективної співпраці
3️⃣Сильна інклюзивна національна пам’ять
4️⃣Активна комунікація і протидія ворожим наративам
5️⃣Широка контекстуальна рамка історії
❗️А більше про бачення нового Голови читайте на сайті УІНП за посиланням.
1️⃣УІНП - сильна відкрита інституція
2️⃣УІНП - центр творення і ефективної співпраці
3️⃣Сильна інклюзивна національна пам’ять
4️⃣Активна комунікація і протидія ворожим наративам
5️⃣Широка контекстуальна рамка історії
❗️А більше про бачення нового Голови читайте на сайті УІНП за посиланням.
🔥14❤8👍2👎1
На початку липня 2014 року поновилася активна фаза Антитерористичної операції, почався наступ українських сил на Слов’янськ і Краматорськ. 3 липня сили АТО розпочали зачистку Миколаївки біля Слов’янська, яку звільнили наступного дня, взявши в полон понад півсотні бойовиків.
Протягом кількох днів українські сили захопили тренувальний табір бойовиків під Слов’янськом, взяли під контроль автотрасу «Харків – Довжанський».
5 липня розвідники 2-го батальйону Національної гвардії встановили синьо-жовтий прапор над Слов’янською міськрадою. Того ж дня передові сили нацгвардійців увійшли до Краматорська. Між 5 та 7 липня під український контроль повернулися Бахмут, Дружківка, Костянтинівка та інші міста Донеччини. Протягом кількох тижнів від терористів звільнили населені пункти Артемівського, Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області.
Одинадцять років тому почалося звільнення міст півночі Донеччини, боротьба за які триває досі. Ті перші перемоги надихають сьогодні і дають зрозуміти, чому ми маємо вистояти і перемогти.
Протягом кількох днів українські сили захопили тренувальний табір бойовиків під Слов’янськом, взяли під контроль автотрасу «Харків – Довжанський».
5 липня розвідники 2-го батальйону Національної гвардії встановили синьо-жовтий прапор над Слов’янською міськрадою. Того ж дня передові сили нацгвардійців увійшли до Краматорська. Між 5 та 7 липня під український контроль повернулися Бахмут, Дружківка, Костянтинівка та інші міста Донеччини. Протягом кількох тижнів від терористів звільнили населені пункти Артемівського, Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області.
Одинадцять років тому почалося звільнення міст півночі Донеччини, боротьба за які триває досі. Ті перші перемоги надихають сьогодні і дають зрозуміти, чому ми маємо вистояти і перемогти.
🔥22❤7