Історія та пам'ять
✔
2.75K subscribers
3.94K photos
62 videos
996 links
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Download Telegram
САНДАРМОХ І СОЛОВКИ

Ці назви завжди будуть відгукуватися в історичній памʼяті українців. Вони асоціюються з політичними репресіями і масовими розстрілами, з «Розстріляним відродженням» в українській культурі.

За часів незалежності, розташоване на далекій півночі Росії, урочище Сандармох стало важливим для українців місцем памʼяті про жертв Великого терору. Українські дисиденти, дослідники й історики щороку відряджали туди делегацію на вшанування памʼяті, паралельно досліджуючи злочин, що там стався.

Сьогодні Сандармох асоціюється ще й зі спробами російської влади знову стерти памʼять про політичні репресії совєцького часу, принаймні у своєму суспільстві.

У роковини початку масових розстрілів в урочищі Сандармох, які розпочалися 27 жовтня 1937 року, публікуємо карусель, яка розповідає базову інформацію про Сандармох, Соловки і що стоїть за цими назвами.
😢10💔7
Пам'яті бійця батальйону «Айдар» Романа Стусяка (позивний «Дата»)

Відмовився від посади кухаря задля того, щоб стати штурмовиком і звільняти від окупантів рідну землю

Роман народився 24 січня 1989 року у селі Новосілка Підгаєцького району. Після школи вивчав банківську справу в Тернопільському національному економічному університеті. Згодом працював у сфері будівництва.

У травні 2022 року мобілізувався до Сил оборони України. Місцем служби чоловік обрав 24-1 окремий штурмовий батальйон "Айдар". Йому пропонували тилову посаду кухаря, однак він на поліг на тому, щоб потрапити саме в штурмову роту підрозділу.

Брав участь в боях на Бахмутському напрямку. У жовтні підрозділ, де служив Роман потрапив в оточення вагнерівців. Прориваючись загинуло чимало українських бійців, зокрема і Роман Стусяк.

Тіло Романа, на жаль, залишилося на окупованій територій, адже через активний бій його не змогли евакуювати. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Світла пам’ять і  честь Герою! 

Юлія Томчишин 

Фото з сімейного архіву та авторки

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔16😢2❤1
28 жовтня минає 131 рік з дня народження видатного українського письменника та поета, перекладача та поліглота, репортажиста та видавця, більярдиста та мисливця - Майка Йогансена.

Йогансен був німцем в Російській імперії, і починав свою ранню поетичну творчість російською та німецькою мовами. Однак у 1918 році він повністю переходить на українську. Як Юрій Шевельов та Оскар Бургардт, Йогансен свідомо обирає українську ідентичність і відстоює її до кінця життя. В свої “Анкеті” на запитання: “Чому пишите українською?” відповідав: “Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові”.

На жаль, як і багато митців свого часу, Майк Йогансен став жертвою сталінського терору, увійшовши до сумнозвісного покоління Розстріляного Відродження.

Письменника арештували 18 серпня 1937 року. Звинувачений в участі у вигаданій антирадянській націоналістичній організації, Йогансен був розстріляний у київській тюрмі НКВД за день до свого народження - 27 жовтня 1937 року. Тіло письменника, ймовірно, захоронене в одній з безіменних могил Биківнянського лісу, а пам’ятна могила є на Лук’янівському цвинтарі.

У нашому матеріалі розповідаємо, яким був Майк Йогансен.
❤10😢4💔1
Пам'яті штурмовика, старшого сержанта Дмитра Богуцького (позивний «Буг»)

Мав багато друзів, цінував родину, прагнув бути найкращим у всьому

Дмитро народився 29 липня 1997 року в селищі Стрижавка на Вінниччині. В юності активно займався спортом, представляв рідне селище на різних змаганнях з футболу та волейболу.

Після школи отримав дві вищі освіти - агрономічну у Вінницькому аграрному університеті та вчителя фізкультури у Вінницькому державному педуніверситеті імені Михайла Коцюбинського.

Однак покликання Дмитра була робота в правоохоронних органах, тому у 2018 році він пішов служити в групу затримання поліції охорони В Калинівці.

З початком вторгнення підписав контракт з штурмовою бригадою Нацполіції "Лють". Був заступником командира взводу, виконував бойові завдання на Донеччині.

Загинув у стрілецькому бою, під час штурмових дій в районі селі Кліщіївка на Бахумутському напрямку у ніч на 21 серпня 2023 року.

Похований у рідному селищі. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та відзнакою Головнокомандувача Хрест Хоробрих.

Світла пам’ять і вічна шана Герою! 

Тетяна Тиндик

Фото: Нацполіція та Стрижавська громада

За матеріалами: Нацполіція, 20 Хвилин, Пам'ятаємо Героїв, Стрижавська громада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔18😢4