23 травня – День Героїв🇺🇦

І хоча ця дата поки не увійшла до офіційного календаря державних свят – сьогодні в українському суспільстві вшановують усіх борців за незалежну Україну.

Зокрема, тих, хто самовіддано й жертовно боровся за українську державу у XX столітті – воїнів армії Української народної республіки, Української Галицької армії, членів Організації українських націоналістів, воїнів Української повстанської армії...

А також усіх героїв, які відстоювали і відстоюють незалежність України на полях битв сучасної російсько-української війни.

Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора.

Чому саме 23 травня?

У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 травня 1938-го та 25 травня 1926 року були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати більшою мірою після нападу Росії в 2014 році. Адже наш сьогоднішній спротив військовій агресії – це спільна справа сотень тисяч українців, які героїчно стали на захист своєї країни. Це величезна кількість героїчних вчинків та історій.

Героїв потрібно памʼятати. Ними треба пишатися. Їм слід віддавати належну шану.❤️🖤

#ДеньГероїв

До #ДеньГероїв ділимося відео, яке дає змогу почути голоси сучасних героїв – декілька із сотень тисяч.

Послухати й відчути, яка мотивація та яка ціна стоять за феноменом масового українського героїзму...

Свідчення записані в межах усноісторичного проєкту Українського інституту національної пам'яті.

Зйомка та монтаж Ярослава Коробки.

​​У травні маємо ще одну важливу дату – 70 років, як у таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів.

Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.

Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.

Ми організовуємо Міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму», щоб комусь нагадати, а комусь – уперше розповісти про ті події.

Чому це важливо сьогодні?
Зокрема, тому, що це приклад, як можна підважувати тоталітарні системи, які здаються непорушними й монолітними, навіть із середини та в найбільш несприятливих обставинах.

Про досвід тих, хто брав участь у повстаннях, а також про памʼять говоритимемо з:

➡ представниками парламентів й урядових інституцій України та Литви,
➡ дослідниками теми з України, Казахстану, Японії,
➡ а також із тими, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань.

📝 Зареєструватися, щоб відвідати подію офлайн можна тут.

📽 Трансляція події буде тут.

🤝 Співорганізатори зустрічі: Національний музей Революції Гідності, Архів національної пам'яті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Парламент Словенії визнав Голодомор геноцидом українського народу 🇸🇮🇺🇦

Державні Збори країни проголосували за відповідну декларацію 23 травня 2023 року. Документ відзначає «геноцидний характер Голодомору, яким сталінський режим в 1932–33 роках знищив цілу верству населення».

Словенські депутати засудили «геноцидні діяння, що спричинили смерть мільйонів українців і завдали великих збитків основам українського суспільства».

Станом на 24 травня 2023-го Голодомор визнали геноцидом парламенти 24 держав: Австралії, Бельгії, Болгарії, Грузії, Еквадору, Естонії, Ісландії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Німеччини, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, США, Угорщини, Франції та Чехії.

Також геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.

#Голодомор
#геноцид

​​25 травня відповідно до резолюції Європейського Парламенту відзначається Міжнародний день героїв боротьби з тоталітаризмом.

⛓Цього ж дня, 70 років тому, в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті.

На відзначення тих подій Український інститут національної пам'яті разом із партнерами організував міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму».

🌐 Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, нагадали про їхнє значення та особливості – як от єднання різних націй, акцент на людській гідності; відзначили роль українців; а також обговорили, чому сьогодні важливо памʼятати ті події.

📝Більше цитат та фото з події можна побачити на сайті УІНП.

📲Усі виступи можна послухати в записі на ютуб-каналі Інституту.

🤝 Щиро дякуємо спікерам, модераторці та співорганізаторам події – зокрема, Національному музею Революції Гідності та Інформаційно-виставковому центру Музею Майдану, Архіву національної пам'яті, та всім, хто до нас доєднався в залі чи онлайн.

🙌Сподіваємося, ця подія заохотить дізнатися про повстання в ГУЛАГу значно більше, ніж ми могли розповісти впродовж трьох годин.

📸 Богдана Пошивайла

Британський парламент визнав Голодомор геноцидом українців🇬🇧🇺🇦

Нижня палата парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – Палата громад 25 травня одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

«Голод мав штучний характер і був результатом радянської політики примусової колективізації, яку в 1932 році розпочав радянський лідер Йосип Сталін», – йдеться у звіті, підготовленому для дебатів у Палаті громад, які передували визнанню.

Визнання Голодомору геноцидом є виявом солідарності з українським народом і сигналом, що голод не можна використовувати як засіб ведення війни, – зауважила депутатка Консервативної партії Полін Летхем, яка представляла документ у Палаті громад.

Станом на 26 травня 2023 року Голодомор визнали геноцидом парламенти 25 держав.

#Голодомор
#геноцид

​​Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. За це проголосували 317 народних народних депутатів.

Законопроєкт як невідкладний вніс на голосування Президент України Володимир Зеленський 8 травня 2023 року.

«З метою відновлення історичної правди та справедливості Україна як невід’ємна частина великої європейської родини має відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років разом з усією Європою і всім цивілізованим демократичним світом саме 8 травня», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

З 2014 року, після Революції гідності, Україна почала на державному рівні впроваджувати європейські практики памʼятання про Другу світову війну (детальніше, що означає європейський підхід до памʼяті про Другу світову, – тут). Зокрема, був запроваджений День памʼяті та примирення 8 травня, 9-го ж відзначали День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Опитування, проведене в 2023 році, показало, що більшість – 62% українців підтримують вшанування памʼяті про Другу світову війну саме 8 травня. А також поділяють європейський підхід вшановувати всіх жертв війни.

Відтак, згідно з рішенням парламенту, тепер пам’ять про Другу світову війну на державному рівні вшановуватимуть лише 8 травня – і цей день офіційно буде вихідним.

Водночас 9 травня в Україні, починаючи з цього року, відзначають День Європи.

9 травня як День Європи теж має історичне підґрунтя. Цього дня в 1950 році французький міністр закордонних справ Робер Шуман виступив з ініціативою створити Європейську спільноту вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Внаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни. Декларація Шумана стала предтечею Європейського Союзу.

День Європи 9 травня офіційно відзначають у країнах ЄС, а також у Молдові, Грузії, Туреччині та частково визнаній Республіці Косово.

​​#FightForUkraine

21 травня від смертельного поранення, отриманого в боях на Донеччині, помер Юліан Матвійчук. Юліан брав участь у Революції гідності. Він був активним у сфері національної памʼяті, брав участь у проєктах УІНП.

Народився Юліан Матвійчук 1989 року в Полтаві. Закінчив історичний факультет Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка. Під час Революції гідності був засновником полтавської майданівської самооборони.

У Полтаві Юліан займався політичною та громадською діяльністю. Його двічі обирали депутатом Полтавської міської ради. Він очолював полтавську міську організацію Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

Сприяв декомунізації та вшануванню українських діячів на Полтавщині. Долучався до просвітницьких та меморіальних заходів Інституту.

З червня 2014 року Юліан Матвійчук воював на сході України у складі тоді батальйону «Азов», був заступником командира артилерійської батареї гаубиць. Мав звання молодшого лейтенанта, нагороджений нагрудним знаком «За доблесну службу».

З 24 лютого 2022-го Юліан став військовослужбовцем 116-ї окремої бригади територіальної оборони, займався аеророзвідкою.

Він залишив свої спогади про Революцію гідності для проєктів Українського інституту національної пам’яті – книги «Майдан: усна історія» та Архіву усної історії.

Про значення Майдану Юліан говорив: «…По суті, українська нація побачила, що ми можемо подолати будь-який режим за час, не довший за три місяці. Тобто навіть найстрашніший, навіть той режим Януковича, коли контролювалося все абсолютно: прокуратура, СБУ, суд… І ти, як у Середніх Віках, із катапультою, зі щитом, із палкою, з пращами йдеш проти сучасної армії XXI століття. Бо проти нас застосовували й БТРи, й автоматичну зброю. Перемогти в цьому – то дуже великий подвиг для всієї нації».
🖤🇺🇦

Ознайомитись з книгою зі спогадами Юліана Матвійчука можна тут.

​​Київська міська рада позбавила звання «Почесний громадянин міста Києва» шістьох комуністичних діячів з СРСР та В’єтнаму. Кого саме👇

❎ Леоніда Брєжнєва – Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу та керівника СРСР з 1964 до 1982 року. На період правління Брєжнєва припала активна русифікація України, боротьба з дисидентами. Особливістю його доби було застосування каральної психіатрії. Також саме за правління Брєжнєва радянські війська придушили демократичну революцію в Празі 1968 року та розпочали інтервенцію в Афганістан у 1979-му.

❎ Олексія Єпішева – радянського військового та політичного діяча. Генерал Єпішев очолював Головне політичне управління радянської армії та флоту між 1962 та 1985 роками. Саме Єпішев був відповідальний за функціонування системи комуністичної цензури та пропаганди в армії, зокрема виправдання радянської військової агресії у світі.

❎ Віталія Масола – Голову Ради міністрів УРСР в 1987–1990 роках. У своїй політиці Масол активно дотримувався союзо-центристських поглядів, що стало причиною масових студентських протестів, відомих як «Революція на граніті».

❎ Кирила Москаленка – радянського воєначальника, Маршала Радянського Союзу. Москаленко займав керівні посади в Міністерстві оборони СРСР.

❎ Олексія Федорова – генерал-майора. Під час Великого терору на посаді першого секретаря Чернігівського обласного комітету КП(б)У підписав засудження до розстрілу 297 людей та увʼязнення в сталінських таборах 147-ми. У роки Другої світової війни він очолював підпорядкований НКВД Чернігівський партизанський загін. Дії Федорова призвели до Корюківської трагедії. Також Федоров брав участь у плануваннях операцій проти УПА на Волині. А як перший секретар Херсонського обкому в 1944–1949 роках він брав участь у реалізації державної політики, що призвела до масового голоду в 1946–1947-му.

❎ Тіня Чионга – в’єтнамського комуністичного діяча. Він обіймав посаду Генерального секретаря Центрального комітету Компартії Вʼєтнаму.

#декомунізація

Сьогодні, 1 червня, у світі відзначають Міжнародний день захисту дітей.

У столиці України Києві в ніч на 1 червня внаслідок російського ракетного обстрілу загинула 9-річна дівчинка.

За наявними даними, станом на 1 червня внаслідок повномасштабної агресії Росії загинуло 484 дитини.
992 – поранені.

Це лише ті дитячі смерті й травми, які вдалося зафіксувати.

Сьогоднішня памʼятна дата болісно нагадує про всі зруйновані дитячі життя💔

Доки триває злочинна воєнна агресія, доки злочинці не покарані – доти в небезпеці й найбільш безневинні та беззахисні.

Наші партнери з Меморіалу героїв підготували короткий ролик про чотирьох дітей, в яких російська війна проти України відібрала найдорожче – життя.

8-річна Маргарита Гапоненко
8-річний Кирило П’яхін
15-річний Іван Іванов
15-річна Дарина Сидоренко

Чотири трагедії, за якими проглядаються сотні інших.💔

#Памʼятаємо