Євгеній Громадський став Героєм України у неповних 22 роки. Його підрозділ знищував перші російські колони, які проривались у Харків. Командир роти «Бешкетники Сірка» – одного з найефективніших розвідувальних підрозділів.
Народився Євгеній у 2000 році в Чугуєві Харківської області. Його батьки – військовослужбовці, тому Євгеній з дитинства бував на полігонах та у військових розташуваннях. У школі цікавився спортом і туризмом. Його батько Олег Громадський не дуже хотів, щоб син, як і батьки, обрав військову службу. Та Євгеній все ж вступив до Національної академії Національної гвардії України.
Після випуску з академії розпочав службу в Нацгвардії на Харківщині. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну лейтенант Євгеній Громадський зустрів на бойовому посту – саме був черговим офіцером у підрозділі. Його взвод, який переважно складався з солдатів строкової служби, займав позиції на Білгородському напрямку, кудою пролягала дорога до кордону з Росією. Саме там лейтенант Громадський із чотирма бійцями зафіксував пересування російської колони в складі бронетранспортера МТ-ЛБ, двох реактивних систем залпового вогню «Град» та вантажівки «ЗІЛ» з боєприпасами. З ручного гранатомета Євгеній зумів самотужки знищити МТ-ЛБ, «ЗІЛ» та один «Град». Інший «Град» та близько взводу російської піхоти командир з підлеглими ліквідували стрілецькою зброєю. Саме за цей подвиг 25 березня 2022 року Євгенія Громадського нагородили найвищою державною нагородою — званням Героя України.
Після бою Євгеній дізнався, що його батько Олег Громадський загинув внаслідок вибуху російського снаряда. Попрощавшись із батьком, уже наступного дня воїн продовжив виконувати бойові задачі.
З березня 2022 року Євгеній служить у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Офіцер командує розвідувальною ротою (спершу взводом) «Бешкетники Сірка», яку вважають одним із найкращих розвідувальних підрозділів у ЗСУ. Під час оборони Харківщини Громадський із побратимами проводили ризиковані операції на окупованій території. Перевдягаючись у російську форму, вони проникали на контрольовані російськими окупантами території та визначали координати розташування ворожої артилерії, бронетехніки тощо.
Успішні результати свого підрозділу офіцер пояснює, зокрема, високою мотивацією підлеглих. Вони, наприклад, захопили в полон понад 20 російських військових чи повністю знищили роту (близько сотні осіб) глибинної розвідки противника. Також під час контрнаступу на Харківщині Громадському вдалося заволодіти найсучаснішим російським танком — Т-90А, який передали до США для технічного дослідження.
Наразі Євгеній Громадський продовжує командувати розвідувальною ротою «Бешкетники Сірка» в складі 92-ї окремої механізованої бригади ❤️🇺🇦
#FightForUkraine
Народився Євгеній у 2000 році в Чугуєві Харківської області. Його батьки – військовослужбовці, тому Євгеній з дитинства бував на полігонах та у військових розташуваннях. У школі цікавився спортом і туризмом. Його батько Олег Громадський не дуже хотів, щоб син, як і батьки, обрав військову службу. Та Євгеній все ж вступив до Національної академії Національної гвардії України.
Після випуску з академії розпочав службу в Нацгвардії на Харківщині. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну лейтенант Євгеній Громадський зустрів на бойовому посту – саме був черговим офіцером у підрозділі. Його взвод, який переважно складався з солдатів строкової служби, займав позиції на Білгородському напрямку, кудою пролягала дорога до кордону з Росією. Саме там лейтенант Громадський із чотирма бійцями зафіксував пересування російської колони в складі бронетранспортера МТ-ЛБ, двох реактивних систем залпового вогню «Град» та вантажівки «ЗІЛ» з боєприпасами. З ручного гранатомета Євгеній зумів самотужки знищити МТ-ЛБ, «ЗІЛ» та один «Град». Інший «Град» та близько взводу російської піхоти командир з підлеглими ліквідували стрілецькою зброєю. Саме за цей подвиг 25 березня 2022 року Євгенія Громадського нагородили найвищою державною нагородою — званням Героя України.
Після бою Євгеній дізнався, що його батько Олег Громадський загинув внаслідок вибуху російського снаряда. Попрощавшись із батьком, уже наступного дня воїн продовжив виконувати бойові задачі.
З березня 2022 року Євгеній служить у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Офіцер командує розвідувальною ротою (спершу взводом) «Бешкетники Сірка», яку вважають одним із найкращих розвідувальних підрозділів у ЗСУ. Під час оборони Харківщини Громадський із побратимами проводили ризиковані операції на окупованій території. Перевдягаючись у російську форму, вони проникали на контрольовані російськими окупантами території та визначали координати розташування ворожої артилерії, бронетехніки тощо.
Успішні результати свого підрозділу офіцер пояснює, зокрема, високою мотивацією підлеглих. Вони, наприклад, захопили в полон понад 20 російських військових чи повністю знищили роту (близько сотні осіб) глибинної розвідки противника. Також під час контрнаступу на Харківщині Громадському вдалося заволодіти найсучаснішим російським танком — Т-90А, який передали до США для технічного дослідження.
Наразі Євгеній Громадський продовжує командувати розвідувальною ротою «Бешкетники Сірка» в складі 92-ї окремої механізованої бригади ❤️🇺🇦
#FightForUkraine
❤30👍9
Виставку «Рашизм – це…» про російську квазіідеологію відкрили в Одесі.
Одесити останніми місяцями особливо потерпають від масштабних обстрілів російськими ракетами та цілеспрямованої руйнації культурної спадщини. 16 стендів виставки детально розповідають про ту ідеологію, яка панує сьогодні в Росії та призвела до сучасної російсько-української війни.
📍Де: парк імені Тараса Шевченка
🗓Коли: з 16.08 по 27.09
📣 22 серпня, о 15:00, відбудеться презентація виставки. Запрошуємо представників ЗМІ акредитуватися.
⚡️Можливості: 23 серпня та 1 вересня, о 19:00, відбудуться безкоштовні тематичні екскурсії для всіх охочих. Щоб відвідати екскурсію потрібно зареєструватись.
💬«Слово «рашизм» на позначення всього того, що спостерігаємо в Росії та у її діях у війні проти України, – прижилося. Але важливо, щоб було розуміння суті, про що йдеться під цим словом. Це ми й хотіли пояснити якомога більшій кількості людей за допомогою виставки. Ми говоримо про російський політичний режим та ідеологію, на яку він опирається, але виставка також показує, що цю ідеологію поділяє чи принаймні толерує значна частина російського суспільства. Розуміти все це важливо, щоб правильно трактувати і сутність війни, яку нам навʼязала Росія», – пояснює про проєкт заступник голови Український інститут національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Спільно з УІНП виставку підготували Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Національним музеєм Революції Гідності 🤝
📸Фото Олександра Городилова
#рашизм
#одеса
Одесити останніми місяцями особливо потерпають від масштабних обстрілів російськими ракетами та цілеспрямованої руйнації культурної спадщини. 16 стендів виставки детально розповідають про ту ідеологію, яка панує сьогодні в Росії та призвела до сучасної російсько-української війни.
📍Де: парк імені Тараса Шевченка
🗓Коли: з 16.08 по 27.09
📣 22 серпня, о 15:00, відбудеться презентація виставки. Запрошуємо представників ЗМІ акредитуватися.
⚡️Можливості: 23 серпня та 1 вересня, о 19:00, відбудуться безкоштовні тематичні екскурсії для всіх охочих. Щоб відвідати екскурсію потрібно зареєструватись.
💬«Слово «рашизм» на позначення всього того, що спостерігаємо в Росії та у її діях у війні проти України, – прижилося. Але важливо, щоб було розуміння суті, про що йдеться під цим словом. Це ми й хотіли пояснити якомога більшій кількості людей за допомогою виставки. Ми говоримо про російський політичний режим та ідеологію, на яку він опирається, але виставка також показує, що цю ідеологію поділяє чи принаймні толерує значна частина російського суспільства. Розуміти все це важливо, щоб правильно трактувати і сутність війни, яку нам навʼязала Росія», – пояснює про проєкт заступник голови Український інститут національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Спільно з УІНП виставку підготували Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Національним музеєм Революції Гідності 🤝
📸Фото Олександра Городилова
#рашизм
#одеса
🔥14👍6
Виставку, яка переосмислює #Голодомор через мистецтво, відкрили на площі Слави у Києві, неподалік станції метро Арсенальна Музей Голодомору та Національний музей Революції Гідності.
Це авторська виставка дизайнерки Юлії Федорович. Вона складається з вуличних плакатів, на яких факти про геноцид передаються через орнаменти.
Авторка намагалася поєднати два шари української культури у зображеннях – традиційну вишивку та конструктивізм 1920-х років, розповіла співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду, кураторка виставки Марина Богуш. Кожен зі стендів містить елементи доповненої реальності – через QR- коди на плакатах можна «оживити» зображення.
Друга частина проєкту – анімаційний фільм «Мене звати Євгенія Сакевич-Даллас», зрежисований та спродюсований Юлією Федорович.
Євгенія Сакевич-Даллас (1925–2014) була моделлю та громадською діячкою. Вона народилася на Миколаївщині. Її батьків – заможних селян радянська влада репресувала та вислала до Сибіру. Євгенія пройшла через сиротинець, пережила Голодомор. Під час німецької окупації її вивезли на роботи до Німеччини, як і сотні тисяч інших остарбайтерів. Після Другої світової війни Євгенія залишилася жити в Європі, потім емігрувала до США. Вона зробила карʼєру фотомоделі. Своє життя описала в книзі «...Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору».
📽 Фільм про неї можна подивитися у Залі пам’яті у години роботи музею Голодомору.
📍 Виставка на площі Слави триває до 15 вересня.
Заступник голови Українського інституту національної памʼяті, історик, дослідник Голодомору Володимир Тиліщак привітав відкриття проєкту незадовго до 90-х роковин геноциду. «Ми повинні повсякчас згадувати та осмислювати те, що коїлося тоді на нашій землі», – наголосив він.
Фото з фейсбук-сторінки Національного музею Голодомору-геноциду
Це авторська виставка дизайнерки Юлії Федорович. Вона складається з вуличних плакатів, на яких факти про геноцид передаються через орнаменти.
Авторка намагалася поєднати два шари української культури у зображеннях – традиційну вишивку та конструктивізм 1920-х років, розповіла співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду, кураторка виставки Марина Богуш. Кожен зі стендів містить елементи доповненої реальності – через QR- коди на плакатах можна «оживити» зображення.
Друга частина проєкту – анімаційний фільм «Мене звати Євгенія Сакевич-Даллас», зрежисований та спродюсований Юлією Федорович.
Євгенія Сакевич-Даллас (1925–2014) була моделлю та громадською діячкою. Вона народилася на Миколаївщині. Її батьків – заможних селян радянська влада репресувала та вислала до Сибіру. Євгенія пройшла через сиротинець, пережила Голодомор. Під час німецької окупації її вивезли на роботи до Німеччини, як і сотні тисяч інших остарбайтерів. Після Другої світової війни Євгенія залишилася жити в Європі, потім емігрувала до США. Вона зробила карʼєру фотомоделі. Своє життя описала в книзі «...Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору».
📽 Фільм про неї можна подивитися у Залі пам’яті у години роботи музею Голодомору.
📍 Виставка на площі Слави триває до 15 вересня.
Заступник голови Українського інституту національної памʼяті, історик, дослідник Голодомору Володимир Тиліщак привітав відкриття проєкту незадовго до 90-х роковин геноциду. «Ми повинні повсякчас згадувати та осмислювати те, що коїлося тоді на нашій землі», – наголосив він.
Фото з фейсбук-сторінки Національного музею Голодомору-геноциду
❤14👍5😢1
В Україні триває робота зі створення Національного військового меморіального кладовища. Не викликає сумнівів, що цей простір памʼяті і шани має бути створено у максимально можливі короткі терміни. Водночас це має бути одне з визначальних меморіальних місць в Україні. Створення такого кладовища – це не лише відповідь на поточну потребу гідно та з належними почестями ховати полеглих захисників України. Це також формування простору, який у майбутньому впливатиме на національну памʼять і навіть ідентичність.
Базово рамку майбутнього Національного військового меморіального кладовища задав закон, ухвалений парламентом 31 травня 2022 року. Цей документ, зокрема, визначив, хто може бути похованим на цьому кладовищі.
Відтоді ведеться предметна робота над створенням НВМК, яку координує Міністерство у справах ветеранів України. Міністерство залучало до обговорення та консультацій представників різних органів влади, зокрема Українського інституту національної памʼяті, а також представників громадянського суспільства та родин загиблих військовослужбовців.
У березні 2023 року Мінвет і Міністерство культури та інформаційної політики України публічно представили ділянку під НВМК, розташовану вздовж Броварського шосе по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». Проте наступний детальний розгляд цієї ділянки показав, що вона має більше мінусів, ніж плюсів.
Створюючи одне важливе місце памʼяті, ми не повинні зруйнувати інше, також важливе. У межах робочої групи і на підставі додаткового аналізу документів, зокрема матеріалів кримінальної справи 50-0092 про масові поховання громадян в Дніпровському лісництві біля селища Биківня, а також Звіту про обстеження території НІМЗ «Биківнянські могили» від 19.08.2008 р., ми дійшли висновку, що пропонована у березні земельна ділянка може містити масові могили часів сталінських репресій, а також об’єкти Другої світової війни, які можуть підлягати науковому вивченню та державній реєстрації як пам’ятки культурної спадщини.
У 2001, 2006–2008, 2011–2012 роках на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» проводилися масштабні роботи з пошуку поховань польських військовополонених. Тоді приблизно за 5 років робіт на території заповідника була досліджена площа 1,5 гектара та виявлено 195 поховань, у тому числі 21 колективна могила.
Це дає уявлення про можливий темп досліджень і результати, що вочевидь може поставити реалізацію проєкту НВМК на ділянці у Биківні під загрозу. Адже за орієнтовними оцінками, всі етапи організації та проведення досліджень, пошукові роботи та можливі ексгумації людських останків займуть щонайменше 12–18 місяців. Водночас до проведення цих досліджень немає можливості розпочати навіть проєктні роботи зі створення НВМК.
Крім того, за даними від архітекторів, озвучених під час останніх нарад щодо створення НВМК, на земельній ділянці поряд із заповідником «Биківнянські могили» після дотримання всіх необхідних буферних зон площа під поховання складатиме менше 45 гектарів.
Вочевидь, створюючи обʼєкт національного значення під час російсько-української війни, що триває, доцільно обирати земельну ділянку, яка матиме потенціал до розширення та подальшого благоустрою без шкоди для попередніх поховань.
Відтак було розглянуто інші можливі ділянки неподалік від Києва. Зокрема, ділянку поряд із діючим Південним цвинтарем, яку розробники концепції некрополя першопочатково розглядали як одну з найбільш ймовірних для розміщення НВМК ще до ухвалення відповідного закону. Саме ця ділянка наразі виглядає найбільш перспективною. Вона дає змогу виділити під поховання понад 180 гектарів.
Базово рамку майбутнього Національного військового меморіального кладовища задав закон, ухвалений парламентом 31 травня 2022 року. Цей документ, зокрема, визначив, хто може бути похованим на цьому кладовищі.
Відтоді ведеться предметна робота над створенням НВМК, яку координує Міністерство у справах ветеранів України. Міністерство залучало до обговорення та консультацій представників різних органів влади, зокрема Українського інституту національної памʼяті, а також представників громадянського суспільства та родин загиблих військовослужбовців.
У березні 2023 року Мінвет і Міністерство культури та інформаційної політики України публічно представили ділянку під НВМК, розташовану вздовж Броварського шосе по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». Проте наступний детальний розгляд цієї ділянки показав, що вона має більше мінусів, ніж плюсів.
Створюючи одне важливе місце памʼяті, ми не повинні зруйнувати інше, також важливе. У межах робочої групи і на підставі додаткового аналізу документів, зокрема матеріалів кримінальної справи 50-0092 про масові поховання громадян в Дніпровському лісництві біля селища Биківня, а також Звіту про обстеження території НІМЗ «Биківнянські могили» від 19.08.2008 р., ми дійшли висновку, що пропонована у березні земельна ділянка може містити масові могили часів сталінських репресій, а також об’єкти Другої світової війни, які можуть підлягати науковому вивченню та державній реєстрації як пам’ятки культурної спадщини.
У 2001, 2006–2008, 2011–2012 роках на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» проводилися масштабні роботи з пошуку поховань польських військовополонених. Тоді приблизно за 5 років робіт на території заповідника була досліджена площа 1,5 гектара та виявлено 195 поховань, у тому числі 21 колективна могила.
Це дає уявлення про можливий темп досліджень і результати, що вочевидь може поставити реалізацію проєкту НВМК на ділянці у Биківні під загрозу. Адже за орієнтовними оцінками, всі етапи організації та проведення досліджень, пошукові роботи та можливі ексгумації людських останків займуть щонайменше 12–18 місяців. Водночас до проведення цих досліджень немає можливості розпочати навіть проєктні роботи зі створення НВМК.
Крім того, за даними від архітекторів, озвучених під час останніх нарад щодо створення НВМК, на земельній ділянці поряд із заповідником «Биківнянські могили» після дотримання всіх необхідних буферних зон площа під поховання складатиме менше 45 гектарів.
Вочевидь, створюючи обʼєкт національного значення під час російсько-української війни, що триває, доцільно обирати земельну ділянку, яка матиме потенціал до розширення та подальшого благоустрою без шкоди для попередніх поховань.
Відтак було розглянуто інші можливі ділянки неподалік від Києва. Зокрема, ділянку поряд із діючим Південним цвинтарем, яку розробники концепції некрополя першопочатково розглядали як одну з найбільш ймовірних для розміщення НВМК ще до ухвалення відповідного закону. Саме ця ділянка наразі виглядає найбільш перспективною. Вона дає змогу виділити під поховання понад 180 гектарів.
❤12👍2
До Дня Незалежності Український інститут національної памʼяті спільно з партнерами проведе вечір памʼяті Героя України Левка Лук’яненка – співавтора тексту Акта проголошення незалежності України у 1991 році.
24 серпня цього року йому виповнилося б 95.
Левка Лукʼяненка називають «батьком української незалежності», бо він усе життя присвятив боротьбі за Україну. На вечорі памʼяті у колі тих, хто знав Левка Григоровича, поділимося спогадами про нього та про його роль у здобутті незалежності.
Більше інформації на сайті Українського інституту національної пам'яті
24 серпня цього року йому виповнилося б 95.
Левка Лукʼяненка називають «батьком української незалежності», бо він усе життя присвятив боротьбі за Україну. На вечорі памʼяті у колі тих, хто знав Левка Григоровича, поділимося спогадами про нього та про його роль у здобутті незалежності.
Більше інформації на сайті Українського інституту національної пам'яті
👍19❤5❤🔥4
23 серпня ми святкуємо День Державного Прапора🇺🇦
Усе двадцяте століття синьо-жовтий прапор супроводжував українську боротьбу за власну незалежну державу.
Його поступове повернення на офіційні будівлі в містах і селах супроводжувало відновлення нашої незалежності на зламі 1980–1990-х років.
Під цим прапором українці здобували перемоги у світі. Він позначав нашу присутність – чи то в космосі, чи на Південному полюсі та на найвищих вершинах світу, чи в міжнародних гуманітарних місіях, чи в культурних просторах.
Коли з початком російської війни проти України в 2014-му агресор прийшов на нашу землю, він одним із перших нищив синьо-жовтий прапор.
Після повномасштабного вторгнення в 2022-му люди виходили з синьо-жовтими прапорами у публічні простори на знак підтримки України.
Українці в окупації намагатися захистити або сховати державний прапор.
Повернення синьо-жовтого стяга в тимчасово окуповані міста й села означає повернення України і свободи.
Під цим знаменом українські військові звільняють нашу землю. Синьо-жовтий прапор майорить на могилах загиблих у боях – це стихійна, але потужна меморіальна практика.
За час війни ми відчули, наскільки це цінно – жити в просторі, позначеному своїм державним синьо-жовтим стягом.
Віримо, що настане день, коли синьо-жовтий прапор повернеться в усі міста і села України.
#прапорукраїни
#деньпрапора
Усе двадцяте століття синьо-жовтий прапор супроводжував українську боротьбу за власну незалежну державу.
Його поступове повернення на офіційні будівлі в містах і селах супроводжувало відновлення нашої незалежності на зламі 1980–1990-х років.
Під цим прапором українці здобували перемоги у світі. Він позначав нашу присутність – чи то в космосі, чи на Південному полюсі та на найвищих вершинах світу, чи в міжнародних гуманітарних місіях, чи в культурних просторах.
Коли з початком російської війни проти України в 2014-му агресор прийшов на нашу землю, він одним із перших нищив синьо-жовтий прапор.
Після повномасштабного вторгнення в 2022-му люди виходили з синьо-жовтими прапорами у публічні простори на знак підтримки України.
Українці в окупації намагатися захистити або сховати державний прапор.
Повернення синьо-жовтого стяга в тимчасово окуповані міста й села означає повернення України і свободи.
Під цим знаменом українські військові звільняють нашу землю. Синьо-жовтий прапор майорить на могилах загиблих у боях – це стихійна, але потужна меморіальна практика.
За час війни ми відчули, наскільки це цінно – жити в просторі, позначеному своїм державним синьо-жовтим стягом.
Віримо, що настане день, коли синьо-жовтий прапор повернеться в усі міста і села України.
#прапорукраїни
#деньпрапора
❤19❤🔥3🔥1
23 серпня – у день, коли в 1939 році нацистська Німеччина і Радянський Союз підписали Пакт Молотова – Ріббентропа, яким розвʼязали криваву Другу світову війну з мільйонами загиблих, – у світі вшановують памʼять жертв цих двох тоталітарних систем.
На Заході ця памʼятна дата має назву День чорної стрічки. Щоб дізнатися більше – гортайте карусель.👆
#BlackRibbonDay
На Заході ця памʼятна дата має назву День чорної стрічки. Щоб дізнатися більше – гортайте карусель.👆
#BlackRibbonDay
❤17❤🔥1
🇺🇦До Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України Центр досліджень воєнної історії ЗСУ та Український інститут національної пам'яті відкрили вуличну виставку «Волю вільних не зламати».
Банери розповідають про міста-твердині, стійкість яких після російського повномасштабного вторгнення допомогла зупинити агресора та відстояти державність.
Міста, яким присвячена виставка, отримали встановлену Президентом відзнаку міст-героїв. А саме – Буча, Волноваха, Гостомель, Ірпінь, Маріуполь, Миколаїв, Охтирка, Харків, Херсон, Чернігів.
«Сьогоднішній подвиг Збройних сил України та громад, про які розповідає ця виставка, є продовженням справи, розпочатої 32 роки тому з проголошенням незалежності. Зараз ми цю незалежність утверджуємо. Виставка нагадує про надзвичайно складні місяці на початку повномасштабного вторгнення і є виявом вдячності громадам міст, які проявили героїзм та сталевий дух», – коментує проєкт заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
📍Виставка розташована на Контрактовій площі, на вуличних конструкціях УІНП у сквері між виходом із метро на вулиці Спаській та памʼятником Григорію Сковороді.
Банери розповідають про міста-твердині, стійкість яких після російського повномасштабного вторгнення допомогла зупинити агресора та відстояти державність.
Міста, яким присвячена виставка, отримали встановлену Президентом відзнаку міст-героїв. А саме – Буча, Волноваха, Гостомель, Ірпінь, Маріуполь, Миколаїв, Охтирка, Харків, Херсон, Чернігів.
«Сьогоднішній подвиг Збройних сил України та громад, про які розповідає ця виставка, є продовженням справи, розпочатої 32 роки тому з проголошенням незалежності. Зараз ми цю незалежність утверджуємо. Виставка нагадує про надзвичайно складні місяці на початку повномасштабного вторгнення і є виявом вдячності громадам міст, які проявили героїзм та сталевий дух», – коментує проєкт заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
📍Виставка розташована на Контрактовій площі, на вуличних конструкціях УІНП у сквері між виходом із метро на вулиці Спаській та памʼятником Григорію Сковороді.
❤19👍3