Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди.

Сьогоднішній ролик про наймасовіші протести України, які змінили долю країни. Ви дізнаєтесь, що стало поштовхом для подій Помаранчевої революції, що відбувалось у найтрагічніші дні Революції гідності в центрі Києва та чому Росія почала гібридну війну проти України одразу після Революції гідності.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​Ми раді повідомити про початок нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Наша спільна місія - розвінчувати міфи та прояснювати історичні факти задля забезпечення всебічного розуміння багатої історії Кримського півострова.

Розпочинаючи цю спільну подорож з Представництвом Президента в Криму, ми прагнемо розповісти про факти історії, які розкривають сторінки нашої національної пам’яті.

Сьогодні ми готові поділитись з вами першим матеріалом нашої спільної рубрики #КримСпадщина

Вчора, в річницю смерті, ми згадували видатного кримськотатарського просвітника, педагога, мислителя, письменника, видавця першої кримськотатарської газети в Криму - Ісмаїл-бея Мустафи Оглу Гаспринського, життя якого обірвалося 24 вересня 1914 року (11 вересня за старим стилем). Його ім'я стало символом відмови від старих стереотипів про кримськотатарський народ.

📍 Свій освітній шлях Гаспринський розпочав в сільській мусульманській школі (мектебе) в Бахчисараї, згодом він навчався в Сімферопольській чоловічій гімназії, Воронезькому військовому училищі та Московському кадетському корпусі. У 1867 році він повернувся до Бахчисарая, де став викладачем у медресе Зінгерлі.

📍 У 1871 році Ісмаїл-бей вирушив до Парижа, де мав можливість ознайомитися з останніми досягненнями західної цивілізації та світовим мусульманським просвітницьким рухом. Згодом він переїхав до Стамбула, а наприкінці 1874-1875 років провів кілька місяців у Каїрі.

📍 Після повернення до Бахчисарая з Єгипту Ісмаїл-бей був обраний головою Бахчисарайської міської думи, а з 1876 по 1884 рік був на посаді міського голови. За його каденції були досягнуті значні успіхи, зокрема, потроєння міського бюджету, збільшення квоти кримських татар в органах міського самоврядування та розвиток народної освіти в Бахчисараї. У 1887 році Гаспринський вступив до Таврійської губернської вченої архівної комісії, де відіграв ключову роль у виявленні та вивченні літературних скарбів середньовічного Криму.

📍 10 квітня 1883 року Ісмаїл Гаспринський заснував першу в історії кримськотатарську газету “Терджиман” ("Перекладач"), яка відіграла важливу просвітницьку роль. Він також сприяв виданню жіночого тижневика "Алем-і-нісван" ("Жіночий світ").

📍 Усвідомлюючи важливість освіти, він став автором численних підручників і книг кримськотатарською мовою, призначених для юних читачів, а також розробив інноваційну систему навчання кримськотатарської грамоти за допомогою звукового методу.

📍 Ісмаїл Гаспринський сформував плеяду видатних постатей української історії та національної пам’яті. І наш спільний обов’язок нині - пам’ятати тих, хто за роки свого життя здійснив вагомий внесок у справу утвердження національної самосвідомості.

​​Мілітарна історія України та як її використовувати для перемоги – про це другий випуск подкасту «(На)памʼять».

Наш гість – військовий історик Василь Павлов, який працював над ребрендингом ЗСУ. Він керує експертною групою внутрішніх комунікацій у Міністерстві оборони України.

З подкасту ви дізнаєтеся більше:

🔹як змінювалося українське військо;
🔹що таке мілітарна історія України;
🔹які міфи – популярні, але вже на нас не працюють;
🔹які травми з минулого заважають нам сприймати власну історію;
🔹які історичні паралелі подій сучасної російсько-української війни з минулими битвами – некоректні;
🔹чому реконструктори по всьому світу намагаються осягнути мілітарну культуру ЗСУ;
🔹 який світовий досвід може бути корисним для нас під час писання історії і формування памʼяті про сучасну війну.

«Збройні сили України зараз є одним із факторів формування української ідентичності. Це не щось нове у світовій історії. Більшість націй так чи інакше сформувалися у війнах. І на них значно вплинула військова організація у їхній країні», – каже Василь Павлов.
Він переконаний, що «історію сучасної війни треба писати правдиво – ми маємо залишити максимально повний пласт інформації, щоб робити висновки потім. Багато чого ми поки не можемо оцінити в силу того, що перебуваємо в подіях. Важливо не створити зайвих міфів. Будь-який міф рано чи пізно починає бити по тих, хто його створив». А ще додає: «Історія має бути використана в усіх її проявах для нашої перемоги».

Слухайте інтервʼю повністю: https://linktr.ee/podcast_na_pamyat

Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті й Медіацентру Україна. Його мета – поговорити про складніші та навіть конфліктні історії, повʼязані з нашим минулим і памʼяттю про нього. Наші гості висловлюють свою точку зору. Ми будемо раді вашим думкам та обговоренню у коментарях.

Продовжуємо розповідати про квазі-ідеологію Кремля та яку небезпеку вона несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє про одну з її ознак – диктатуру.

Ви дізнаєтесь, коли в Росії після розпаду Радянського Союзу почався наступ на права й свободи та як російська влада імітує роботу демократичних інститутів.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​🕯 Завтра, у роковини трагедії Бабиного Яру запрошуємо на спільний міжрелігійний захід на вшанування пам’яті загиблих.

📆 Дата: 29 вересня 2023 року. Початок о 14:30.

📍 Місце: Заповідник «Бабин Яр», поруч із пам’ятником «Менора».

Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації Бабин Яр «забрав» життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.

Спільна міжрелігійна молитва була започаткована у 2021 році, у 80-ті роковини трагедії.

Цьогоріч вшанування пам’яті жертв масових розстрілів у Бабиному Яру у 1941–1943 роках відбудеться з участю представників урядових структур, найвищого духовенства Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви, духовних лідерів іудейських релігійних громад.

Запрошуємо долучатися незалежно від віросповідання. Після спільної молитви на вшанування пам’яті жертв розстрілів відбудеться покладання камінців та лампадок до пам’ятників на території заповідника.

✅ Організатори: Український інститут національної пам’яті, Світовий Конґрес Українців, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті за сприяння Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Буває, що мовчання здатне сказати більше, ніж будь-які слова.
 
Цієї неділі, 1 жовтня, Україна вперше відзначить у нову дату день своїх захисників і захисниць. Усіх, хто бʼється заради держави. Усіх, хто додає сили Україні. Усіх, хто віддав своє життя заради України.
 
І цієї неділі вперше вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців.
Хай це стане нашою новою традицією.
 
9:00. Неділя. 1 жовтня. Центральні площі та вулиці українських міст. Хвилина шани. Хвилина мовчання. Та вічність памʼяті про наших полеглих захисників і захисниць.
 
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
 
UNITED24Media