Коли у 2014 році влада РФ планувала напад на Україну, здавалося б, вони прорахували усе до дрібниць: і стан в армії; і суспільні настрої, розбурхані російською пропагандою; і політичну нестабільність в країні через втечу президента.

Все, крім одного: інстинкту самозбереження українського народу, який викристалізувався на Майдані і трансформувався в батальйони добровольців та армію волонтерів, яка стала надійним тилом для ЗСУ.

За короткий час волонтери не лише одягли, нагодували, напоїли і частково озброїли захисників, а й підтримали емоційно. Бо кожен дитячий малюнок чи пара теплих шкарпеток, зв'язаних материнськими руками, які доходили до бійців на передовій, давали мотивацію і чітке розуміння, за що вони воюють і кого захищають.

У 2022 році це диво повторилося з новою силою. Волонтери знову стали надійним щитом і підмогою для захисників – допомогли вистояти і зберегти Україну.

Вітаємо неймовірних людей із Міжнародним днем волонтера!

Сьогодні – День Збройних сил України! День стійких і хоробрих!

Дякуємо кожному і кожній, хто боронить країну, хто своєю службою у війську дає змогу Україні продовжувати боротьбу. Пишаємося, що серед цих людей є співробітники Українського інституту національної памʼяті.

Вічна памʼять усім, хто загинув за те, щоб Україна вистояла!

Бажаємо кожному військовослужбовцю та кожній військовослужбовиці – перемоги!

Слава ЗСУ!
Слава Україні! 🇺🇦

Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – УІНП оприлюднив коментар щодо спроби реабілітації операції «Вісла».

28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.

Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.

Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.

👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.

🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.

Ви вже бачили на вулицях Києва такі таблички?

Це проєкт «Стріткод: історія на кожному кроці». Такі таблички з QR-кодами, за якими можна дізнатися більше про людей, на чию честь названі вулиці, вже є на 38 вулицях Києва.

Також команда цієї ініціативи – громадська організація «Історична платформа» працює над освітнім проєктом «Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць». Вони готують матеріали про 10 незламних українців, які жили в різний час, щоб продемонструвати тяглість історії та української стійкості. На основі цих матеріалів буде створено презентацію для шкіл. Щоб безкоштовно отримати презентацію, треба заповнити анкету.

Український інститут національної пам’яті є партнером проєкту.

Проєкт «Стріткод» в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми «Громадський бюджет участі».

Запрошуємо на презентацію книги «Без ротації». Книжка розповідає історії військових родом із Донеччини та Луганщини, які на війні з 2014–2015 років.

У більшості з понад двадцяти героїв книги дім опинився в окупації ще у 2014-му, в інших – у 2022-му. Їхня головна мотивація – помста і відновлення справедливості.

У презентації візьмуть участь авторка – співробітниця Українського інституту національної памʼяті, журналістка та волонтерка Наталія Позняк-Хоменко і герої книги.

🔎Коли і де: 19 грудня, о 17:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).

⚡️Відвідувачі презентації зможуть отримати книгу в подарунок.
Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Більше інформації тут

Платформа «Меморіал героїв» запустила проєкт «Нація, яка пам'ятає». Це серія бесід співзасновниці платформи Лєри Лауди з людьми, які займаються збереженням пам'яті. Першим гостем проєкту став голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Послухати перший випуск можна на ютубі. Про що в ньому говорили:

▪️ створення Національного військового меморіального кладовища;

▪️ як регіонам працювати з меморіальними місцями, не маючи відповідних знань і ресурсів;

▪️ як зберігати пам'ять про загиблих у громадах, які пережили російську окупацію, щоб не травмувати щодня тих, хто вижив;

▪️ як змінилася роль Інституті нацпам'яті з початком повномасштабної війни.

Хто цікавиться темою деколонізації – save the date.

21 грудня історикиня-міжнародниця Мрідула Гош прочитає відкриту лекцію «Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова».

Лекторка розповість про деколонізаційні процеси у світі і поділиться своїм поглядом на те, який досвід інших країн може бути корисним для України.

Де й коли: 21.12, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок).

Зареєструйтеся, щоб відвідати лекцію офлайн.

Мрідула Гош – історикиня-міжнародниця, доктор філософії. Пані Мрідула є громадянкою Індії, водночас добре знає Україну, тривалий час живе у Києві. Мрідула Гош очолює правління Східноєвропейського інституту розвитку, викладає на кафедрі міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Має тривалий досвід праці у структурі ООН. Крім рідної мови бенґалі, вільно володіє українською, російською, англійською, мовою гінді, перекладає з української та інших мов Східної Європи.

Детальніше про подію на сайті УІНП.

​​У Києві демонтували два масштабних пам’ятники, які підпадають під закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки».

9 грудня 2023 року демонтували пам’ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу, що розташовувався на бульварі Шевченка. Кінна статуя з бронзи висотою 13,8 метрів розташовувалась на гранітному постаменті висотою 6,5 метрів. Ініціатором спорудження монументу був особисто радянський тиран Йосип Сталін ще у 1936 році. Але тоді планам завадила Друга світова, тому пам’ятник Щорсу встановили лише 1954 року.

Після демонтажу монумент перенесли на зберігання до Державного музею авіації України.

А 16 грудня київські комунальники демонтували пам'ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець» присвячений червоноармійцям, які воювали проти білогвардійців на Дарницькому вокзалі Києва.

Пам’ятник відкрили у 1974 році у сквері на Ялтинській вулиці. Загальна висота пам'ятника становить 3,3 метра. На гранітному п'єдесталі – 7 бронзових фігур, що символізують команду більшовицького бронепоїзда «Таращанець».

Після демонтажу, пам’ятник відправили на зберігання у музей-майстерню Зноби-Голембієвських.

Фото: КМДА та Департамент територіального контролю Києва.

​​У пʼятому випуску подкасту «(На)памʼять» слухайте інтервʼю з виконувачкою обовʼязки генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесею Гасиджак.

Про що говорили у подкасті:

▪️Чи змінилася памʼять українців про Голодомор 1932–1933?
▪️Чому штучний голод – лише один з інструментів цього геноциду?
▪️Які аспекти Голодомору мало досліджені?
▪️Чи існують у суспільстві негласні табу на обговорення повʼязаних з Голодомором тем?
▪️Проєкти про Голодомор: дослідницькі, мистецькі, а також кіно та книги.
▪️Будівництво другої черги Національного музею Голодомору та його майбутню експозицію.
▪️Традиції вшанування памʼяті жертв – які усталені та чи потрібні нові?
▪️Чи треба перейменувати День памʼяті жертв голодоморів?

Слухати цей та попередні випуски подкасту «(На)памʼять» можна на подкастингових платформах і на YouTube за посиланням.

Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті й Медіацентру Україна. Гості подкасту – дослідники та фахівці з гуманітарної сфери висловлюють свою точку зору на складні й дискусійні теми, що стосуються історії та памʼяті.
#подкастнапамять #Голодомор #геноцид