Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – УІНП оприлюднив коментар щодо спроби реабілітації операції «Вісла».

28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.

Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.

Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.

👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.

🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.

Ви вже бачили на вулицях Києва такі таблички?

Це проєкт «Стріткод: історія на кожному кроці». Такі таблички з QR-кодами, за якими можна дізнатися більше про людей, на чию честь названі вулиці, вже є на 38 вулицях Києва.

Також команда цієї ініціативи – громадська організація «Історична платформа» працює над освітнім проєктом «Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць». Вони готують матеріали про 10 незламних українців, які жили в різний час, щоб продемонструвати тяглість історії та української стійкості. На основі цих матеріалів буде створено презентацію для шкіл. Щоб безкоштовно отримати презентацію, треба заповнити анкету.

Український інститут національної пам’яті є партнером проєкту.

Проєкт «Стріткод» в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми «Громадський бюджет участі».

Запрошуємо на презентацію книги «Без ротації». Книжка розповідає історії військових родом із Донеччини та Луганщини, які на війні з 2014–2015 років.

У більшості з понад двадцяти героїв книги дім опинився в окупації ще у 2014-му, в інших – у 2022-му. Їхня головна мотивація – помста і відновлення справедливості.

У презентації візьмуть участь авторка – співробітниця Українського інституту національної памʼяті, журналістка та волонтерка Наталія Позняк-Хоменко і герої книги.

🔎Коли і де: 19 грудня, о 17:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).

⚡️Відвідувачі презентації зможуть отримати книгу в подарунок.
Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Більше інформації тут

Платформа «Меморіал героїв» запустила проєкт «Нація, яка пам'ятає». Це серія бесід співзасновниці платформи Лєри Лауди з людьми, які займаються збереженням пам'яті. Першим гостем проєкту став голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Послухати перший випуск можна на ютубі. Про що в ньому говорили:

▪️ створення Національного військового меморіального кладовища;

▪️ як регіонам працювати з меморіальними місцями, не маючи відповідних знань і ресурсів;

▪️ як зберігати пам'ять про загиблих у громадах, які пережили російську окупацію, щоб не травмувати щодня тих, хто вижив;

▪️ як змінилася роль Інституті нацпам'яті з початком повномасштабної війни.

Хто цікавиться темою деколонізації – save the date.

21 грудня історикиня-міжнародниця Мрідула Гош прочитає відкриту лекцію «Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова».

Лекторка розповість про деколонізаційні процеси у світі і поділиться своїм поглядом на те, який досвід інших країн може бути корисним для України.

Де й коли: 21.12, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок).

Зареєструйтеся, щоб відвідати лекцію офлайн.

Мрідула Гош – історикиня-міжнародниця, доктор філософії. Пані Мрідула є громадянкою Індії, водночас добре знає Україну, тривалий час живе у Києві. Мрідула Гош очолює правління Східноєвропейського інституту розвитку, викладає на кафедрі міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Має тривалий досвід праці у структурі ООН. Крім рідної мови бенґалі, вільно володіє українською, російською, англійською, мовою гінді, перекладає з української та інших мов Східної Європи.

Детальніше про подію на сайті УІНП.

​​У Києві демонтували два масштабних пам’ятники, які підпадають під закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки».

9 грудня 2023 року демонтували пам’ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу, що розташовувався на бульварі Шевченка. Кінна статуя з бронзи висотою 13,8 метрів розташовувалась на гранітному постаменті висотою 6,5 метрів. Ініціатором спорудження монументу був особисто радянський тиран Йосип Сталін ще у 1936 році. Але тоді планам завадила Друга світова, тому пам’ятник Щорсу встановили лише 1954 року.

Після демонтажу монумент перенесли на зберігання до Державного музею авіації України.

А 16 грудня київські комунальники демонтували пам'ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець» присвячений червоноармійцям, які воювали проти білогвардійців на Дарницькому вокзалі Києва.

Пам’ятник відкрили у 1974 році у сквері на Ялтинській вулиці. Загальна висота пам'ятника становить 3,3 метра. На гранітному п'єдесталі – 7 бронзових фігур, що символізують команду більшовицького бронепоїзда «Таращанець».

Після демонтажу, пам’ятник відправили на зберігання у музей-майстерню Зноби-Голембієвських.

Фото: КМДА та Департамент територіального контролю Києва.

​​У пʼятому випуску подкасту «(На)памʼять» слухайте інтервʼю з виконувачкою обовʼязки генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесею Гасиджак.

Про що говорили у подкасті:

▪️Чи змінилася памʼять українців про Голодомор 1932–1933?
▪️Чому штучний голод – лише один з інструментів цього геноциду?
▪️Які аспекти Голодомору мало досліджені?
▪️Чи існують у суспільстві негласні табу на обговорення повʼязаних з Голодомором тем?
▪️Проєкти про Голодомор: дослідницькі, мистецькі, а також кіно та книги.
▪️Будівництво другої черги Національного музею Голодомору та його майбутню експозицію.
▪️Традиції вшанування памʼяті жертв – які усталені та чи потрібні нові?
▪️Чи треба перейменувати День памʼяті жертв голодоморів?

Слухати цей та попередні випуски подкасту «(На)памʼять» можна на подкастингових платформах і на YouTube за посиланням.

Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті й Медіацентру Україна. Гості подкасту – дослідники та фахівці з гуманітарної сфери висловлюють свою точку зору на складні й дискусійні теми, що стосуються історії та памʼяті.
#подкастнапамять #Голодомор #геноцид

😞Вчора, на 79-му році життя, відійшов у вічність один із творців Українського інституту національної пам'яті – Роман Миколайович Круцик.

Він був дослідником злочинів комуністичного режиму, завдяки його праці українці дізналися про комуністичні злочини у Дем'яновому Лазу на Івано-Франківщині та Биківні біля Києва.

Роман Круцик був відомий державний діяч, політик, народний депутат України 2-го скликання, багато років очолював Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса.

🕯Вічна пам’ять видатній людині та співчуття рідним...

Вітаємо з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим 2024 роком!

Стійкості, мужності, єдності та нездоланності нам перед загрозами, які мусимо подолати!

Дякуємо ЗСУ за можливість бути частиною вільного світу та відчувати цю причетність до Різдва та Нового року.

💫Христос народився!
🙏Славімо Його!

23 грудня у Києві демонтували пам’ятник учасникам більшовицького заколоту проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки, який радянська пропаганда називала «Січневе повстання 1918 року». 

Пам’ятник розташовувався у Маріїнському парку Києва. Відкриття скульптури відбулось у 1967 році. Композиція складається з чотири метрової бронзової скульптури радянського пролетаря з прапором, який стоїть на 2,5 метровому постаменті з чорного лабрадориту. Постамент розташовувався на цоколі висотою близько 40 сантиметрів. За інформацією комунального підприємства «Київблагоустрій», які здійснювали демонтаж пам’ятника, його вага складає 2,5 тонни. 

Нагадаємо, що 10 листопада 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виключення з Державного реєстру пам’яток культурної спадщини національного призначення низку пам’ятників, які стосувались російського імперського чи радянського тоталітарного минулого, що дало змогу київській міській влади розпочати демонтаж найбільш відомих монументів: пам’ятника Олександру Пушкіну, Миколі Щорсу, екіпажу бронепоїзда «Таращанець».

Фото: КМДА