Верховна Рада України готується до голосування за постанови щодо перейменування кількох міст у рамках деколонізації топонімії. Український інститут національної пам'яті має свою позицію стосовно топонімів, які скоро розглядатиме Верховна Рада.
Детальніше про перейменування міст та позицію Інституту можна почитати на сайті за посиланням.
Детальніше про перейменування міст та позицію Інституту можна почитати на сайті за посиланням.
❤11👍7
9 жовтня відзначаємо 120-річчя з дня народження Миколи Платоновича Бажана. Це один з найсуперечливіших українських діячів культури. Про це і не тільки розповідаємо у каруселі.
❤18👍3😁1
#FightForUkraine
Андрій Куценко народився 1989 року у містечку Жовква на Львівщині. Ще в школі захопився велоспортом та здобув звання майстра спорту. У 2007 році вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Після навчання проходив службу за контрактом у на навчально-спортивній базі літніх видів спорту Міноборони України.
Куценко переможець та призер міжнародних змагань, учасник чемпіонатів Європи та світу, багаторазовий чемпіон України. Майстер спорту міжнародного класу.
На початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з Італії, де жив із родиною, й долучився до ЗСУ як доброволець. Служив у 47 окремій механізованій бригаді «Маґура». Загинув 3 липня 2024 року.
Андрій Куценко народився 1989 року у містечку Жовква на Львівщині. Ще в школі захопився велоспортом та здобув звання майстра спорту. У 2007 році вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Після навчання проходив службу за контрактом у на навчально-спортивній базі літніх видів спорту Міноборони України.
Куценко переможець та призер міжнародних змагань, учасник чемпіонатів Європи та світу, багаторазовий чемпіон України. Майстер спорту міжнародного класу.
На початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з Італії, де жив із родиною, й долучився до ЗСУ як доброволець. Служив у 47 окремій механізованій бригаді «Маґура». Загинув 3 липня 2024 року.
💔25😢9
14 жовтня вважається датою заснування Української повстанської армії. Саме ця дата була зафіксована в офіційній постанові Української Головної Визвольної Ради – політичного органу визвольного руху.
💬 «В м. жовтні 1942 р. на Поліссі повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА», – написано в цій постанові, яку УГВР видала в 1947 році.
❗️Тож хоч 14 жовтня – дата певною мірою символічна, а політичне керівництво повстанського руху відзначало її звʼязок з козацькою традицією шанувати Покрову, саме ця дата встановлена конкретним історичним документом.
💬 «В м. жовтні 1942 р. на Поліссі повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА», – написано в цій постанові, яку УГВР видала в 1947 році.
❗️Тож хоч 14 жовтня – дата певною мірою символічна, а політичне керівництво повстанського руху відзначало її звʼязок з козацькою традицією шанувати Покрову, саме ця дата встановлена конкретним історичним документом.
🔥20❤9👎1😁1
🔵 14 жовтня 1886 року народилася Шефіка Гаспринська — одна з ініціаторок кримськотатарського жіночого руху, яка вплинула на історію Криму та усього мусульманського світу на початку XX століття. Її діяльність як видавчині першого журналу для жінок мусульманок та активістки національного руху змінила уявлення про роль жінок у суспільстві.
Дізнайтесь більше про її боротьбу за права кримськотатарських жінок у дописі підговтовленому разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим
Дізнайтесь більше про її боротьбу за права кримськотатарських жінок у дописі підговтовленому разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим
❤20👍3🔥1
#FightForUkraine
Павло Чайка народився 1988 року у містечку Рожище на Волині, у родині медиків. З дитинства мріяв бути військовим, тому вступив у Волинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
У 2007 році вступив на строкову службу в 79-ту окрему аеромобільну бригаду в Миколаєві. Згодом служив на контракті у цій бригаді. З 2009 року служив у спецпідрозділі міліції «Беркут», однак вирішив повернутись на десантну службу.
Російсько-українська війна для Павла Чайки розпочалась у березні 2014, коли миколаївських десантників перекинули на прикриття адміністративної межі з Кримом.
Під час боїв за Красний Лиман підрозділ Чайки потрапив у засідку, росіяни заблокували захисників і обстрілювали їх із трьох сторін, Павло тоді отримав уламкове поранення. Однак зміг вивести свій підрозділ з оточення на трофейних вантажівках.
Згодом були важкі оборонні бої за Зеленопілля, участь в обороні Донецького аеропорту та участь в боях за Дебальцеве.
За свої подвиги Павло Чайка отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта та став одним з трьох перших кавалерів ордену «За мужність» усіх трьох ступенів в історії України.
Певний час служив в Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Активно займався іміджевими кампаніями щодо ЗСУ, зокрема брав участь у Марафоні морської піхоти США та Віденському балу в Києві.
Помер під час ДТП на Волині у вересні 2024 року.
Павло Чайка народився 1988 року у містечку Рожище на Волині, у родині медиків. З дитинства мріяв бути військовим, тому вступив у Волинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
У 2007 році вступив на строкову службу в 79-ту окрему аеромобільну бригаду в Миколаєві. Згодом служив на контракті у цій бригаді. З 2009 року служив у спецпідрозділі міліції «Беркут», однак вирішив повернутись на десантну службу.
Російсько-українська війна для Павла Чайки розпочалась у березні 2014, коли миколаївських десантників перекинули на прикриття адміністративної межі з Кримом.
Під час боїв за Красний Лиман підрозділ Чайки потрапив у засідку, росіяни заблокували захисників і обстрілювали їх із трьох сторін, Павло тоді отримав уламкове поранення. Однак зміг вивести свій підрозділ з оточення на трофейних вантажівках.
Згодом були важкі оборонні бої за Зеленопілля, участь в обороні Донецького аеропорту та участь в боях за Дебальцеве.
За свої подвиги Павло Чайка отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта та став одним з трьох перших кавалерів ордену «За мужність» усіх трьох ступенів в історії України.
Певний час служив в Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Активно займався іміджевими кампаніями щодо ЗСУ, зокрема брав участь у Марафоні морської піхоти США та Віденському балу в Києві.
Помер під час ДТП на Волині у вересні 2024 року.
💔24😢1