Історія та пам'ять
✔
2.76K subscribers
3.91K photos
62 videos
990 links
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Download Telegram
Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.

Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?

Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року.

Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.

Про що говоримо у подкасті, який можна послухати за посиланням:

▫ що таке мова памʼяті, яка вона в Україні?

▫поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми?

▫низові ініціативи у памʼять про загиблих;

▫роль громад і держави;

▫проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива?

▫меморіалізацію різних досвідів війни;

▫передумови якісного меморіального проєкту.

Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:

▫відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/

▫проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/.../this-world-is...

▫Десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/.../9-pryncypiv-memorializaciyi...
❤14👍4😁1
Продовжуємо розповідати історії Героїв в рамках проєкту «Герої наших вулиць» — проєкту про пам'ять, що розповідає про імена, які ви відтепер бачите в міському просторі. Поки про 12 імен, але ми прагнемо розповісти про всіх. Щоб пам'ятати їх щодня. Щоб перемогти в боротьбі за нас самих.

Сьогодні — про Романа Ратушного «Сенеку». Інтелектуала, активіста та громадського діяча, який завжди бунтував проти несправедливості. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — оборонця Києва, згодом — воїна бригади «Холодний яр».

Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту. Докладніше з історією Романа Ратушного й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.

Художник — Сергій Федоров ❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️
❤14💔11🎉1
Маргариту Половінко захоплювало осмислення постіндустріального міста, місця людини в ньому й долі тих, хто його не знайшов. Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну назавжди змінило її власне життя та творчість.

Майбутня художниця народилася 24 березня 1994 року в Кривому Розі. Там вона пішла в художню школу та відкрила свій поклик до мистецтва. Саме рідне місто стало основою для її творчості – тема постіндустріального життя не покидала Маргариту навіть під час війни.

Вона навчалася в Дніпровському театрально-художньому коледжі, а пізніше закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю «Станковий живопис».

Початок російського вторгнення в 2022 році Маргарита Половінко застала за кордоном, але вже тоді вона почала активно малювати твори на основі нових переживань. Тему людини на периферії почали доповнювати питання колективного, смерті, травми та війни.

За пів року вона повернулася в Україну та взялася за волонтерство – проводила збори та допомагала у відбудові зруйнованих будинків на деокупованих територіях. Паралельно Маргарита почала відвідувати курси парамедиків й продовжувала активно творити. Згодом стала займатися евакуацією поранених у складі команди «кейсеваку».

В 2024 році Маргарита Половінко приєдналася до 2-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр. 5 квітня 2025 року батальйон повідомив про загибель мисткині під час виконання бойового завдання. Їй назавжди 31 рік.

#FightForUkraine
💔25😢7👍3❤1
28 квітня, 78 років тому, польський комуністичний режим провів масові депортації українського населення з південно-східних регіонів Польщі, так званого Закерзоння.

Ця військово-політична операція, яку польський комуністичний режим спланував та реалізував за підтримки СРСР назвали операцією «Вісла».

Більше про цю трагедію розповідаємо в каруселі.
💔24
29 квітня 1918 року відбулася надзвичайно важлива подія в історії українського флоту. Спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, весь Чорноморський флот був проголошений флотом УНР і видано наказ урочисто підняти українські прапори.

Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська.

День 29 квітня став справжнім тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту.

У 2018 році команда Українського інституту національної пам'яті спільно з Юрієм Журавлем та творчою спільнотою "Добродій" підготували яскравий анімаційний ролик.
👍23❤‍🔥5😁1
У травні вшановуємо 80-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішого воєнного конфлікту в історії людства.

Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.

У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.

Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії, а повний перелік відео можна подивитись за посиланням.

Сьогодні розповідаємо про деконструкцію радянського наративу про Георгія Жукова як «Маршала Перемоги», якого рядові бійці між собою називали «Катафалком» і «М’ясником», а пропаганда перетворила на забронзовілий ідол тоталітарної військової машини.

Акцентуємо, Георгій Жуков – постать неоднозначна і міфологізована. Культ його особи, який створили в СРСР і який продовжується в сучасній Росії, далекий від історичної правди. А самого полководця перетворено з живої людини на яскравий ярлик, який і нині використовують у політичних цілях.

Пам’ятайте, що перемозі над нацизмом ми завдячуємо мільйонам солдат і офіцерів. Неетично нівелювати їхню жертву та їхній внесок і пов’язувати перемогу з якимось одним ім’ям.

Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням у першому коментарі.

Завантажити ролик у високій якості.

Виробництво: Prosto production

Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
💔13👍5❤1👎1😁1