Історія та пам'ять
✔
2.76K subscribers
3.91K photos
62 videos
990 links
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Download Telegram
2 травня виповнюються одинадцяті роковини подій в Одесі, коли ціною людських життів було зупинено повзучий наступ «русской весни» та зруйновано імперський міф про те, що «Одесса – русскій город».

Довкола тих подій досі тривають політичні спекуляції, але потрібно пам'ятати, що вони стали кривавим розв'язком провокацій, розгорнутих весною 2014 року проросійськими силами в Одесі.

2 травня 2014 року в Одесі відбулися масові сутички. Тоді група озброєних проросійських бойовиків напала на марш «За єдину Україну». Далі епіцентр подій перемістився на Куликове поле, де було наметове містечко проросійських сил і куди втекли бойовики.

Останні згодом сховалися в Будинку профспілок, де через пляшки із запальною сумішшю спалахнула пожежа. У Будинку профспілок загинули близько 40 людей, понад 200 отримали поранення.

У березні 2025 року Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо подій 2 травня 2014. З одного боку у рішенні ЄСПЛ йдеться про визнання провини України у бездіяльності під час зіткнення проукраїнських активістів та проросійських сил. З іншого боку ЄСПЛ кілька разів підкреслив, що значну роль у цих трагічних подіях відіграла РФ та її пропаганда проти України.

Зокрема в документі йдеться про те, що «різноманітні загальнодоступні відеодокази підтверджують те, що проросійський рух “Куликове поле” в Одесі значною мірою спирався на агресивну та емоційну дезінформацію та пропагандистські повідомлення про новий український уряд і прихильників Майдану, озвучені російською владою та ЗМІ».

Також ЄСПЛ зазначає, що серед винуватців трагедії є українські посадовці, а саме тодішній керівник одеського ДСНС Володимир Боделан та керівник поліції Одещини Дмитро Фучеджі, які щоб уникнути правосуддя втекли до Росії.

Більше інформації можна прочитати на сайті ЄСПЛ.

А дізнатись більше про події 2 травня 2014 року в Одесі можна з інформаційних матеріалів УІНП.
🔥17❤3👍1👎1
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.

Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.

У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.

Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.

Сьогодні розвінчуємо міф про те, що "День Перемоги" в Радянському Союзі був завжди "святом всенародного торжества". Відзначення 9 травня, як "Дня перемоги" виникло лише в "брежнєвські часи", коли комуністична партія посилала патріотичну риторику. У період з 1947 до 1965 року існували вихідні та святкові дні, однак "День перемоги" до них не відносився. Наразі "День перемоги" використовує путінська Росія у свої пропагандистській роботі.

Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.

Завантажити ролик у високій якості.

Виробництво: Prosto production

Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
👍13❤6
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.

Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.

У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.

Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.

Сьогодні розповідаємо, що собою являє «звільнення» України радянського зразка. Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом діяльності якого стали масові злочини сталінського режиму: репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу, смерть від масового голоду. Ось що принесло Україні московське визволення Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві.

Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.

Завантажити ролик у високій якості.

Виробництво: Prosto production

Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
👍13🔥2
80 років тому, 5 травня 1945 року, на Тернопільщині народилася Богдана Процак – громадська діячка, яка присвятила життя розвитку української культури в Криму.

Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо, як Богдана Процак стала символом української присутності в Севастополі та залишился ним навіть після окупації півострова росією у 2014 році.

Дізнатися більше можна у каруселі.
❤11👍5
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.

Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.

У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята стаття Яни Примаченко «Міф “Росія могла перемогти нацистів і без українців”» з книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.

Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.

Сьогодні розповідаємо, як сучасна Росія експлуатує міф, що це її народ виніс на собі тягар війни з нацизмом та навіщо росіяни монополізують перемогу над гітлерівською Німеччиною.

Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.

Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.

Виробництво: Prosto production

Над випуском працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
👍19👎1😁1
До 80-річчя перемоги над нацизмом історики й історикині поділилися думками про роль памʼяті про Другу світову війну в сучасній Україні.

Публічну дискусію, яка відбулася 6 травня в Українському кризовому медіацентрі, організував Український інститут національної памʼяті.

У події взяли участь Олександр Алфьоров, Володимир Вʼятрович, Олександр Лисенко, Віталій Нахманович, Олена Стяжкіна та Вікторія Яременко.

Учасники розмови обмінялися думками:

▪️що з історії Другої світової війни українці переосмислили, а які аспекти ще потребують уваги дослідників і зрушень на рівні суспільства;

▪️чи дієва європейська формула памʼятання про воєнні події, зокрема, поширене гасло «Ніколи знову», та яким є місце України й українців у європейській колективній памʼяті;

▪️чи існує міжнародний порядок, сформований після завершення Другої світової, та як його оцінювати в контексті сучасної російсько-української війни?

🔎Розширений матеріал читайте на сайті УІНП.

📸Фото надане Українським кризовим медіацентром
👍20
Друга світова війна – один із найбільших збройних конфліктів в історії людства. Бойовими діями було охоплено Європу й Східну Азію, Африку та Близький Схід, Атлантику й Тихий океан.

Українці в міжвоєнний період ХХ століття були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Тоді ж вона зачепила частину українських територій і тамтешнього населення – німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші західноукраїнські міста. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина та її союзники.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах і в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців воювали у різних регулярних військах світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Потужності майже всіх українських підприємств працювали на потреби оборони.

Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.

Цьогоріч світ відзначає 80-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. До цієї дати команда Українського інституту національної пам’яті підготувала банерну виставку «Україна у вирі Другої світової війни», яку можна переглянути на Контрактовій площі у Києві.

Ознайомитись з виставкою в електронному форматі можна за посиланням.

А сьогодні пропонуємо переглянути карусель, яка стала короткою формою виставки створеної командою УІНП.
👍14❤6
Сьогодні День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства.

Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.

Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.

Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.

У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята книга «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.

Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.

Сьогодні розповідаємо чому «9 травня – День великої перемоги» - це міф російської та радянської пропаганди, який інспірував особисто Сталін для підкреслення величі Радянського Союзу, а згодом почав активно експлуатувати режим Леоніда Брежнєва і його наступники. В сучасній Росії це вилилось в культ «побєдобєсія», коли пам’ять про мільйони жертв у наймасштабнішій війні людства підміняється карнавально-буфонадним угаром та погрозами усім цивілізованим державам.

Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.

Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.

Виробництво: Prosto production

Над випуском працювали: Антон Дробович, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ірина Полонська, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
❤15🔥4👍2👎1💔1