Друга світова війна – один із найбільших збройних конфліктів в історії людства. Бойовими діями було охоплено Європу й Східну Азію, Африку та Близький Схід, Атлантику й Тихий океан.
Українці в міжвоєнний період ХХ століття були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Тоді ж вона зачепила частину українських територій і тамтешнього населення – німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші західноукраїнські міста. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина та її союзники.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах і в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців воювали у різних регулярних військах світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Потужності майже всіх українських підприємств працювали на потреби оборони.
Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.
Цьогоріч світ відзначає 80-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. До цієї дати команда Українського інституту національної пам’яті підготувала банерну виставку «Україна у вирі Другої світової війни», яку можна переглянути на Контрактовій площі у Києві.
Ознайомитись з виставкою в електронному форматі можна за посиланням.
А сьогодні пропонуємо переглянути карусель, яка стала короткою формою виставки створеної командою УІНП.
Українці в міжвоєнний період ХХ століття були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Тоді ж вона зачепила частину українських територій і тамтешнього населення – німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші західноукраїнські міста. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина та її союзники.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах і в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців воювали у різних регулярних військах світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Потужності майже всіх українських підприємств працювали на потреби оборони.
Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.
Цьогоріч світ відзначає 80-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. До цієї дати команда Українського інституту національної пам’яті підготувала банерну виставку «Україна у вирі Другої світової війни», яку можна переглянути на Контрактовій площі у Києві.
Ознайомитись з виставкою в електронному форматі можна за посиланням.
А сьогодні пропонуємо переглянути карусель, яка стала короткою формою виставки створеної командою УІНП.
👍14❤6
Сьогодні День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства.
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.
Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята книга «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо чому «9 травня – День великої перемоги» - це міф російської та радянської пропаганди, який інспірував особисто Сталін для підкреслення величі Радянського Союзу, а згодом почав активно експлуатувати режим Леоніда Брежнєва і його наступники. В сучасній Росії це вилилось в культ «побєдобєсія», коли пам’ять про мільйони жертв у наймасштабнішій війні людства підміняється карнавально-буфонадним угаром та погрозами усім цивілізованим державам.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Антон Дробович, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ірина Полонська, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.
Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята книга «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо чому «9 травня – День великої перемоги» - це міф російської та радянської пропаганди, який інспірував особисто Сталін для підкреслення величі Радянського Союзу, а згодом почав активно експлуатувати режим Леоніда Брежнєва і його наступники. В сучасній Росії це вилилось в культ «побєдобєсія», коли пам’ять про мільйони жертв у наймасштабнішій війні людства підміняється карнавально-буфонадним угаром та погрозами усім цивілізованим державам.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Антон Дробович, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ірина Полонська, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
YouTube
Війна і міф. Чому ми вшановуємо пам'ять 8, а не 9 травня
8 травня в Україні відзначають День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга…
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга…
❤15🔥4👍2👎1💔1
🇺🇦🇪🇺9 травня Україна втретє з відзначає День Європи разом із усією родиною держав Європейського Союзу.
Ця дата пов’язана з так званою «Декларацією Шумана» – документом, який у 1950 році висунув міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман, де обгрунтовувалась ідея створення нової форми організації європейських держав, яка зокрема мала покласти край багатовіковим протиріччям між Францією та Федеративної Республікою Німеччиною. «Декларація Шумана» дала початок створенню у 1951 році Європейської спільноти сталі та вугілля, яка своєю чергою стала попередницею появи Європейського Союзу.
Під час Революції гідності Україна зробила свій принциповий та стратегічний вибір на курс інтеграції з ЄС та закріпила це у своїй Конституції у 2019 році. Однак український народ завжди мав стійкі зв’язки з родиною європейських народів.
У каруселі розповідаємо лише про невелику кількість культурних та історичних зв’язків України та інших країн Європи.
Ця дата пов’язана з так званою «Декларацією Шумана» – документом, який у 1950 році висунув міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман, де обгрунтовувалась ідея створення нової форми організації європейських держав, яка зокрема мала покласти край багатовіковим протиріччям між Францією та Федеративної Республікою Німеччиною. «Декларація Шумана» дала початок створенню у 1951 році Європейської спільноти сталі та вугілля, яка своєю чергою стала попередницею появи Європейського Союзу.
Під час Революції гідності Україна зробила свій принциповий та стратегічний вибір на курс інтеграції з ЄС та закріпила це у своїй Конституції у 2019 році. Однак український народ завжди мав стійкі зв’язки з родиною європейських народів.
У каруселі розповідаємо лише про невелику кількість культурних та історичних зв’язків України та інших країн Європи.
❤21👍7❤🔥1🔥1
🇺🇦Український інститут національної пам’яті з 8 травня експонує вуличну виставку «Україна у вирі Другої світової війни».
⚔️Виставка присвячена 80-річниці перемоги над нацизмом та 80-річниці завершення Другої світової війни, які весь світ відзначає цього року.
🤓На десяти банерах розповідаємо про найбільш важливі віхи участі українців та українських територій у Другій світовій війні. Експозиція розташована на вуличних площинах УІНП у сквері біля станції метро Контрактова площа. Тексти проєкту написані українською та англійською мовами. Ознайомитись з виставкою можна до 1 червня.
⚔️Виставка присвячена 80-річниці перемоги над нацизмом та 80-річниці завершення Другої світової війни, які весь світ відзначає цього року.
🤓На десяти банерах розповідаємо про найбільш важливі віхи участі українців та українських територій у Другій світовій війні. Експозиція розташована на вуличних площинах УІНП у сквері біля станції метро Контрактова площа. Тексти проєкту написані українською та англійською мовами. Ознайомитись з виставкою можна до 1 червня.
❤22👍6
#українці_рятівники
Марія Бабич – українка, яка однією з перших у 1962 році посадила дерево на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.
До Дня памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, розповідаємо її історію.
Марія Бабич жила в Рівному, коли місто в 1941 році опинилося під нацистською окупацією. Про її життя до війни майже не знаємо. Рівненська краєзнавиця Лідія Войтюк стверджує, що Бабич працювала нянею у єврейській родині Осіпових. Відомо, що Марія допомагала євреям, увʼязненим у місцевому гетто. Вона також прихистила і врятувала від смерті Іріт Осіпову.
Мама Іріт Міна загинула в рівненському урочищі Сосонки 6 листопада 1941-го разом зі ще 17,000 єврейських жителів міста. Її тато Іцхак воював у Червоній армії. Дівчинці був всього рік, коли вона залишилася без батьків. Марія Бабич піклувалася про неї впродовж років війни та окупації.
Іцхак повернуся до Рівного після війни і знайшов доньку, яка єдина з усієї великої родини Осіпових вижила у Голокості. Рятівниця Іріт Марія стала частиною їхньої сімʼї. Коли ж Іцхак з донькою, як і багато інших єврейських родин, емігрували з Радянського Союзу до Ізраїлю, Марія поїхала з ними.
Яд Вашем, ізраїльський національний меморіал Голокосту, визнав рятівний вчинок Марії – і її запросили взяти участь у церемонії відкриття Алеї Праведників народів світу. 1 травня 1962 року перші одинадцять дерев було висаджено вздовж алеї, що веде до Зали памʼяті на Горі памʼяті. Одне з дерев висадила Марія Бабич. Уряд Ізраїлю на церемонії представляла міністерка закордонних справ Голда Меїр, яка також походила з України.
Звання Праведниці народів світу Марія Бабич офіційно отримала в 1978 році, посмертно. Вона пішла з життя в 1971-му в Єрусалимі.
З 2021 року Україна 14 травня офіційно вшановує памʼять співвітчизників, які рятували євреїв від геноциду під час Другої світової війни. Ця памʼятна дата акцентує на людяності, яка проявилася у важкі і темні часи. Яд Вашем визнав
Праведниками народів світу понад 2600 рятівників з України. В Україні тих, хто допомагав євреям вижити в Голокості, також відзначають званнями Праведника України та Праведника Бабиного Яру.
Джерело: Яд Вашем та Рівненський обласний краєзнавчий музей
Марія Бабич – українка, яка однією з перших у 1962 році посадила дерево на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.
До Дня памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, розповідаємо її історію.
Марія Бабич жила в Рівному, коли місто в 1941 році опинилося під нацистською окупацією. Про її життя до війни майже не знаємо. Рівненська краєзнавиця Лідія Войтюк стверджує, що Бабич працювала нянею у єврейській родині Осіпових. Відомо, що Марія допомагала євреям, увʼязненим у місцевому гетто. Вона також прихистила і врятувала від смерті Іріт Осіпову.
Мама Іріт Міна загинула в рівненському урочищі Сосонки 6 листопада 1941-го разом зі ще 17,000 єврейських жителів міста. Її тато Іцхак воював у Червоній армії. Дівчинці був всього рік, коли вона залишилася без батьків. Марія Бабич піклувалася про неї впродовж років війни та окупації.
Іцхак повернуся до Рівного після війни і знайшов доньку, яка єдина з усієї великої родини Осіпових вижила у Голокості. Рятівниця Іріт Марія стала частиною їхньої сімʼї. Коли ж Іцхак з донькою, як і багато інших єврейських родин, емігрували з Радянського Союзу до Ізраїлю, Марія поїхала з ними.
Яд Вашем, ізраїльський національний меморіал Голокосту, визнав рятівний вчинок Марії – і її запросили взяти участь у церемонії відкриття Алеї Праведників народів світу. 1 травня 1962 року перші одинадцять дерев було висаджено вздовж алеї, що веде до Зали памʼяті на Горі памʼяті. Одне з дерев висадила Марія Бабич. Уряд Ізраїлю на церемонії представляла міністерка закордонних справ Голда Меїр, яка також походила з України.
Звання Праведниці народів світу Марія Бабич офіційно отримала в 1978 році, посмертно. Вона пішла з життя в 1971-му в Єрусалимі.
З 2021 року Україна 14 травня офіційно вшановує памʼять співвітчизників, які рятували євреїв від геноциду під час Другої світової війни. Ця памʼятна дата акцентує на людяності, яка проявилася у важкі і темні часи. Яд Вашем визнав
Праведниками народів світу понад 2600 рятівників з України. В Україні тих, хто допомагав євреям вижити в Голокості, також відзначають званнями Праведника України та Праведника Бабиного Яру.
Джерело: Яд Вашем та Рівненський обласний краєзнавчий музей
❤29👍3😢1
Три роки тому 16 травня почався вихід українських захисників із Азовсталі. Три роки півтори тисячі родин чекають на повернення своїх коханих і близьких людей із російського полону.
Завод «Азовсталь» був останнім рубежем українських військових у Маріуполі, які 86 днів тримали оборону в місті, відтягуючи на себе сили ворога.
Бункери «Азовсталі» стали прихистком і для цивільних. Цивільних доправили на підконтрольну Україні територію. А військові, які отримали наказ від командування скласти зброю задля збереження життя, потрапили в російський полон.
29 липня 2022 року щонайменше 50 полонених оборонців Маріуполя загинули під час теракту, який росіяни скоїли в Оленівці.
За даними Асоціації родин захисників «Азовсталі», близько 1500 українських військових, які обороняли Маріуполь, залишаються в російському полоні. Родини часто навіть не мають змоги дізнатися, в якому стані їхні рідні. Для них важливо, щоб у суспільстві памʼятали про тих, хто вже три роки переживає пекло полону. Памʼятали, що їхні родини продовжують переживати біль розлуки і перебувати у невідомості.
Нагадаємо, що Маріуполь захищали військові 12 бригади Нацгвардії «Азов», 56 мотопіхотна й 36 бригади морської піхоти, підрозділи берегової охорони Державної прикордонної служби, поліція, тероборона і добровольці.
Хронологію війни у Маріуполі реконструювали «Тексти».
Завод «Азовсталь» був останнім рубежем українських військових у Маріуполі, які 86 днів тримали оборону в місті, відтягуючи на себе сили ворога.
Бункери «Азовсталі» стали прихистком і для цивільних. Цивільних доправили на підконтрольну Україні територію. А військові, які отримали наказ від командування скласти зброю задля збереження життя, потрапили в російський полон.
29 липня 2022 року щонайменше 50 полонених оборонців Маріуполя загинули під час теракту, який росіяни скоїли в Оленівці.
За даними Асоціації родин захисників «Азовсталі», близько 1500 українських військових, які обороняли Маріуполь, залишаються в російському полоні. Родини часто навіть не мають змоги дізнатися, в якому стані їхні рідні. Для них важливо, щоб у суспільстві памʼятали про тих, хто вже три роки переживає пекло полону. Памʼятали, що їхні родини продовжують переживати біль розлуки і перебувати у невідомості.
Нагадаємо, що Маріуполь захищали військові 12 бригади Нацгвардії «Азов», 56 мотопіхотна й 36 бригади морської піхоти, підрозділи берегової охорони Державної прикордонної служби, поліція, тероборона і добровольці.
Хронологію війни у Маріуполі реконструювали «Тексти».
💔24
16 травня минає 71 рік з початку Кенгірського повстання – масового виступу політв’язнів у Степному таборі ГУЛАГ, що в Казахстані, яке радянське керівництво не могло придушити, аж поки не використало армію та танки. Одним з головних наслідків Кенгірського повстання став демонтаж системи ГУЛАГ.
🔥19❤🔥6❤4😢3