Українцям Максим Неліпа запам’ятався яскравим телеведучим з широкою посмішкою на обличчі. А для небагатьох він був ще й надійним інженером-програмістом, що не боявся працювати в зоні відчуження ЧАЕС. Проте в останні роки Максим присвятив своє життя захисту України.

Він народився 16 жовтня 1976 року в Києві, де провів усе дитинство та вступив до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського на спеціальність інженер-приладобудівник. Саме будучи студентом Максим відкрив у собі талант до виступів – приєднався до київської команди КВК «Ковбої політеху» і згодом став її капітаном.

Після закінчення університету Максим Неліпа розпочав свою кар’єру на телебаченні. Протягом 2000-х років він був ведучим шоу «Програй мільйон», «Погода», «Хто там?» та проєкту «Народна зірка». Також Максим знімався у кіно й брав участь у телепроєктах «Танці з зірками» та «Дизель Шоу».

Пізніше шоумен повернувся до свого покликання за освітою – почав кар’єру в IT-сфері. Зокрема, в останні роки Максим Неліпа працював інженером-програмістом автоматизованих систем радіаційного контролю у державному підприємстві, що займається моніторингом рівня радіації в зоні відчуження ЧАЕС.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Максим вирішив вступити до Сил оборони України. В березні 2022 року він добровільно приєднується до ТрО, а згодом підписує контракт із ЗСУ – проходить службу в складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів.

Будучи на фронті колишній шоумен і програміст неодноразово проявляв свої інженерні навички й повернувся до служби навіть після тяжкого поранення з кількома перенесеними операціями. 12 травня 2025 року Максим Неліпа загинув у бою. Йому назавжди 48 років.

#FightForUkraine

Два роки тому російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Це сталося 6 червня 2023 року о 02:30 ночі.

Внаслідок цього злочину вода затопила 80 населених пунктів, підприємства, поля, заповідники й інфраструктуру. 11041 будинків були затоплені повністю, а 6568 частково.

На підконтрольній Україні території загинуло 33 та зникли безвісти більше 40 осіб. Поряд, на тимчасово окупованій РФ території, заявлено про 59 утоплених людей, однак, за оцінкою українських фахівців, загиблих лише в Олешках

Херсонської області біля 200–300 осіб, а в місті Гола Пристань людські втрати були значно більші.

Російські війська заважали евакуації людей, глушили мобільний зв'язок і полювали на рятувальні човни.
Підрив дамби завдав величезної шкоди людям, природі та майбутньому регіону. Це не просто трагедія. Це — воєнний злочин, який має бути покараний.

Читайте детальну історію Каховської трагедії та її наслідків у матеріалі Віртуального музею російської агресії.

У Харкові заснували щорічну стипендію для молодих істориків на честь співробітника Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП та історика Едуарда Зуба.

Усі деталі що отримання стипендію можна знайти на сайті Інституту за посиланням.

За перебігом визначення переможців слідкуйте на сторінці Стипендія імені Едуарда Зуба.

Едуард Зуб - співробітник Північно-Східного відділу УІНП та історик. Народився 1965 року в Черкасах. У 1991 році закінчив історичний факультет Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Багато працював з архівами та досліджував історію Харкова. Дописував у місцеві медіа та проводив екскурсії містом. У 2019 році став співробітником УІНП. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав добровольчого формування “Фрайкор”, брав участь у обороні Харківщини. Згодом служив в 93-й окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”. Був поранений. Після реабілітації повернувся на фронт. З 14 листопада 2022 року ми не маємо жодних відомостей про долю Едуарда Зуба. Станом на зараз він має статус зниклого безвісти.

11 років російсько-української війни довели, що жіночий опір окупантам — це не лише волонтерство чи військова медицина, а й безпосередній захист України на полі бою. Для тисяч українських жінок цей складний шлях розпочався у 2022 році, але багато захисниць — серед них і Андріана Арехта-Сусак — долучилися до Сил оборони ще на початку російського вторгнення у 2014 році.

Андріана Сусак народилася 9 грудня 1987 року в селі Вербовець на Івано-Франківщині. Згодом вона переїхала до Києва, здобула освіту перекладачки англійської мови в Київському національному лінгвістичному університеті та почала працювати в одній із фармацевтичних компаній.

Її життя кардинально змінилося з початком Революції Гідності — Андріана брала активну участь у подіях на Майдані, а навесні 2014 року добровільно приєдналася до новоствореного батальйону «Айдар».

Спочатку її погодилися взяти лише на роботу в штабі, однак згодом вона домоглася стати штурмовицею — хоч за документами значилася як швачка. У складі «Айдару» вона брала участь у боях за місто Щастя, обороні Луганського аеропорту та інших бойових операціях на Луганщині.

У 2015 році захисниця повернулася до цивільного життя — вийшла заміж і стала мамою. У подальші роки Андріана здобула другу вищу освіту й активно долучилася до громадських ініціатив. У 2019 році вона стала співзасновницею, а згодом і головою Жіночого ветеранського руху — організації, спрямованої на захист прав ветеранок та відстоювання місця жінок у Силах оборони України.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Андріана повернулася до захисту України — долучилася до оборони Київщини та Херсонщини. Паралельно вона брала участь в українських дипломатичних місіях у США, займаючись адвокацією розширення постачання західного озброєння.

У грудні 2022 року Андріана Арехта-Сусак отримала важке поранення внаслідок наїзду на ворожу міну в Херсонській області. Проте, пройшовши реабілітацію, вона продовжує службу та боротьбу за Україну.

#FightForUkraine

14 червня виповнюється 134 роки з дня народження одного з найвідоміших борців за Українську Соборну Самостійну Державу початку ХХ століття, полковника армії УНР Євгена Коновальця.

В українській історії Євген Коновалець посідає окремішнє місце. Галичанин, він зумів на теренах УНР створити один із найбільш боєздатних бойових підрозділів часів Української революції 1917-1921 років, розуміючи, що "шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ". Опинившись на еміграції, він продовжив боротьбу і став одним із засновників спочатку Української Військової Організації (УВО), потім – Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Він був природженим дипломатом. Саме його авторитет міг утримувати й збалансовувати поміркованих ветеранів визвольних змагань і гарячу молодь, схильну до більш радикальних методів. Сталін особисто дав наказ вбити провідника ОУН. Коновалець пережив чотири замахи і лише п’ятий вдався.

До чергової річниці з дня народження Євгена Коновальця УІНП підготував тест і пропонує перевірити, наскільки добре ви знаєте його біографію.

Нижня палата парламенту Королівства Нідерланди – Палата представників визнала сталінські депортації кримських татар у травні 1944 року геноцидом.

В ухваленій резолюції зазначається, що з моменту незаконної окупації Криму в 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув'язнені або катовані Росією, або зникли безвісти.

«Росія, дуже ймовірно, продовжує свою політику геноциду проти кримських татар, тому заявляємо що визнаємо та засуджуємо масову депортацію кримських татар у 1944 році як геноцид за сучасними стандартами», – йдеться в резолюції.

Також нідерландські парламентарії закликали уряд розглянути питання спільно з іншими країнами ЄС щодо загального визнання депортацій кримських татар геноцидом.

Нагадуємо, що Верховна Рада визнала депортації кримських татар у травні 1944 року геноцидом у 2015 році. У 2019 році депортації кримських татар геноцидом також визнали парламенти Литви та Латвії. У 2022 – нижня палата Парламенту Канади – Палата громад, а в 2024 – парламенти Польщі та Естонії.