🇺🇦🇵🇱 Відбувся круглий стіл до 105-ї річниці Варшавської битви.
Учасники заходу змогли обговорити спадок Варшавської битви в історії та сьогоденні обох народів, її геополітичне значення для Європи й історичні паралелі спільного опору російській агресії.
Участь в обговоренні взяли голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, українські та польські історики й музейні співробітники.
Організаторами круглого столу виступили Український інститут національної пам'яті та агентство Укрінформ.
Докладніше про захід читайте на сайті УІНП за посиланням.
Учасники заходу змогли обговорити спадок Варшавської битви в історії та сьогоденні обох народів, її геополітичне значення для Європи й історичні паралелі спільного опору російській агресії.
Участь в обговоренні взяли голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, українські та польські історики й музейні співробітники.
Організаторами круглого столу виступили Український інститут національної пам'яті та агентство Укрінформ.
Докладніше про захід читайте на сайті УІНП за посиланням.
❤13👍5
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Рішення підтримало 273 народні депутати.
Це важливий крок до всебічного законодавчого регулювання питань, пов'язаних із формуванням та реалізацією державної політики національної пам'яті Українського народу.
Серед ключових нововведень закону:
▪️Врегульовано правовий статус Українського інституту національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом;
▪️Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
▪️Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
▪️Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
▪️Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що були ухвалені відповідно до законодавства;
▪️Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
▪️Вперше у правове поле вводиться ціла низка понять, зокрема: «злочини проти Українського народу», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда», «місце пам’яті Українського народу» тощо;
Впровадження цієї ініціативи має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Український інститут національної пам’яті є одним з розробників проєкту закону, а Голова Інституту Олександр Алфьоров активно долучився до підтримки ініціативи на її шляху до прийняття в парламенті.
Це важливий крок до всебічного законодавчого регулювання питань, пов'язаних із формуванням та реалізацією державної політики національної пам'яті Українського народу.
Серед ключових нововведень закону:
▪️Врегульовано правовий статус Українського інституту національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом;
▪️Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
▪️Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
▪️Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
▪️Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що були ухвалені відповідно до законодавства;
▪️Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
▪️Вперше у правове поле вводиться ціла низка понять, зокрема: «злочини проти Українського народу», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда», «місце пам’яті Українського народу» тощо;
Впровадження цієї ініціативи має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Український інститут національної пам’яті є одним з розробників проєкту закону, а Голова Інституту Олександр Алфьоров активно долучився до підтримки ініціативи на її шляху до прийняття в парламенті.
❤20🔥11🎉5
Запрошуємо вшанувати пам'ять Героя України Левка Лук’яненка – співавтора тексту Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Український інститут національної памʼяті, Музей шістдесятництва та Хартія-Хаб проведуть вечір спогадів про людину, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України.
📍 Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі, 39/41 (станція метро палац Спорту)
⏱ Коли: 25 серпня о 18:30
Ви зможете почути розповіді соратників і друзів Левка Лук'яненка, побачити архівні матеріали та дізнатися більше про його роль у здобутті незалежності.
Запрошені гості:
▪️Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам’яті;
▪️Надія Лук’яненко – дружина Левка Лук’яненка;
▪️Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;
▪️Вахтанг Кіпіані – історик, військовослужбовець 2-го корпусу Національної Гвардії України «Хартія», редактор інтернет-видання «Історична правда»;
▪️Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник проєкту «Історична правда», автор програм Суспільного мовлення;
▪️Тарас Компаніченко – музикант, кобзар, військовослужбовець.
Співорганізатори: Український інститут національної пам’яті, Хартія-Хаб, Музей шістдесятництва.
Реєстрація на подію за посиланням.
Український інститут національної памʼяті, Музей шістдесятництва та Хартія-Хаб проведуть вечір спогадів про людину, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України.
📍 Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі, 39/41 (станція метро палац Спорту)
⏱ Коли: 25 серпня о 18:30
Ви зможете почути розповіді соратників і друзів Левка Лук'яненка, побачити архівні матеріали та дізнатися більше про його роль у здобутті незалежності.
Запрошені гості:
▪️Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам’яті;
▪️Надія Лук’яненко – дружина Левка Лук’яненка;
▪️Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;
▪️Вахтанг Кіпіані – історик, військовослужбовець 2-го корпусу Національної Гвардії України «Хартія», редактор інтернет-видання «Історична правда»;
▪️Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник проєкту «Історична правда», автор програм Суспільного мовлення;
▪️Тарас Компаніченко – музикант, кобзар, військовослужбовець.
Співорганізатори: Український інститут національної пам’яті, Хартія-Хаб, Музей шістдесятництва.
Реєстрація на подію за посиланням.
❤29👍2😁1
ЗРОБИМО ЦІ ДНІ СИНЬО-ЖОВТИМИ У СВІТІ!!
Друзі, долучайтесь до флеш-мобу!!
Поширюймо та активно маркуємо нашими барвами!!
Як долучитися до всесвітнього флешмобу “Жовто-блакитна стрічка”
Візьми жовто-блакитну стрічку.
Пов’яжи її на сумку, коляску, дерево, стовп чи паркан.
Зроби фото або коротке відео.
Поділися у соцмережах із хештегами:
#FreedomRibbon #YellowBlueRibbon #ЖовтоБлакитнаСтрічка
Запроси друзів приєднатися!
💙💛 Разом ми створюємо хвилю підтримки та єдності!
Друзі, долучайтесь до флеш-мобу!!
Поширюймо та активно маркуємо нашими барвами!!
Як долучитися до всесвітнього флешмобу “Жовто-блакитна стрічка”
Візьми жовто-блакитну стрічку.
Пов’яжи її на сумку, коляску, дерево, стовп чи паркан.
Зроби фото або коротке відео.
Поділися у соцмережах із хештегами:
#FreedomRibbon #YellowBlueRibbon #ЖовтоБлакитнаСтрічка
Запроси друзів приєднатися!
💙💛 Разом ми створюємо хвилю підтримки та єдності!
❤22
🇺🇦 Відбулася пресконференція «Прапор волі, день свободи» до Дня Прапора та Дня Незалежності України.
Це перший захід Інституту як центрального органу виконавчої влади в форматі відкритої розмови з журналістами. Його мета – започаткувати практику регулярних зустрічей із медіа, щоб створити простір для осмислення історичного й сучасного значення символічних дат.
В межах панельної дискусії учасники обговорили феномен незалежності України, підкреслили роль української публіцистики як інструменту боротьби за свободу та висвітлили унікальні історії українців про значення нашого прапора.
Участь в обговоренні взяли:
▪️Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам’яті;
▪️Іван Заєць – український політик та борець за незалежність України у XX столітті;
▪️Олександр Зінченко – історик, журналіст та публіцист;
Марина Мірзаєва – військовослужбовиця та історикиня;
▪️Остап Українець – український письменник, блогер і перекладач;
▪️Юлія «Тайра» Паєвська – військовослужбовиця;
▪️Юрій Отруба – геофізик і керівник кількох антарктичних експедицій.
▪️Жан Беленюк – Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, народний депутат;
▪️Олександр Міхов – ветеран і учасник проєкту «Second Wind»;
Докладніше про панельну дискусію читайте за посиланням в першому коментарі.
Захід організовано Українським інститутом національної пам’яті спільно з агентством Укрінформ.
Це перший захід Інституту як центрального органу виконавчої влади в форматі відкритої розмови з журналістами. Його мета – започаткувати практику регулярних зустрічей із медіа, щоб створити простір для осмислення історичного й сучасного значення символічних дат.
В межах панельної дискусії учасники обговорили феномен незалежності України, підкреслили роль української публіцистики як інструменту боротьби за свободу та висвітлили унікальні історії українців про значення нашого прапора.
Участь в обговоренні взяли:
▪️Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам’яті;
▪️Іван Заєць – український політик та борець за незалежність України у XX столітті;
▪️Олександр Зінченко – історик, журналіст та публіцист;
Марина Мірзаєва – військовослужбовиця та історикиня;
▪️Остап Українець – український письменник, блогер і перекладач;
▪️Юлія «Тайра» Паєвська – військовослужбовиця;
▪️Юрій Отруба – геофізик і керівник кількох антарктичних експедицій.
▪️Жан Беленюк – Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, народний депутат;
▪️Олександр Міхов – ветеран і учасник проєкту «Second Wind»;
Докладніше про панельну дискусію читайте за посиланням в першому коментарі.
Захід організовано Українським інститутом національної пам’яті спільно з агентством Укрінформ.
❤13👍3
🇺🇦23 серпня ми святкуємо День Державного Прапора
Усе ХХ століття синьо-жовтий прапор супроводжував українську боротьбу за власну незалежну державу. Його поступове повернення на офіційні будівлі в містах і селах супроводжувало відновлення нашої незалежності на зламі 1980-1990-х років.
Під цим прапором українці здобували перемоги у світі. Він позначав нашу присутність і на рідній землі, і в міжнародних гуманітарних місіях, і на найвищих вершинах світу, і навіть на Південному полюсі та в космосі.
За час війни ми відчули, наскільки це цінно – жити в просторі, позначеному своїм державним синьо-жовтим стягом. Від моменту коли російський агресор вторгся на нашу землю в 2014 році, він завжди нищив цей символ одним із перших.
Саме під цим знаменом українські військові звільняють нашу землю, а українці в окупації зберігають його в своїх оселях. Повернення синьо-жовтого стяга в тимчасово окуповані міста й села завжди означає й означатиме повернення України й свободи.
В цей святковий день запрошуємо вас приєднатися до акції #ЖовтоБлакитнаСтрічка й в знак солідарності з усіма, хто відстоював державний стяг, пов’язати стрічку в кольорах нашого прапора на свій одяг, сумку чи дитячий візок.
І пам’ятайте – настане день, коли синьо-жовтий прапор повернеться в усі міста й села України.
Усе ХХ століття синьо-жовтий прапор супроводжував українську боротьбу за власну незалежну державу. Його поступове повернення на офіційні будівлі в містах і селах супроводжувало відновлення нашої незалежності на зламі 1980-1990-х років.
Під цим прапором українці здобували перемоги у світі. Він позначав нашу присутність і на рідній землі, і в міжнародних гуманітарних місіях, і на найвищих вершинах світу, і навіть на Південному полюсі та в космосі.
За час війни ми відчули, наскільки це цінно – жити в просторі, позначеному своїм державним синьо-жовтим стягом. Від моменту коли російський агресор вторгся на нашу землю в 2014 році, він завжди нищив цей символ одним із перших.
Саме під цим знаменом українські військові звільняють нашу землю, а українці в окупації зберігають його в своїх оселях. Повернення синьо-жовтого стяга в тимчасово окуповані міста й села завжди означає й означатиме повернення України й свободи.
В цей святковий день запрошуємо вас приєднатися до акції #ЖовтоБлакитнаСтрічка й в знак солідарності з усіма, хто відстоював державний стяг, пов’язати стрічку в кольорах нашого прапора на свій одяг, сумку чи дитячий візок.
І пам’ятайте – настане день, коли синьо-жовтий прапор повернеться в усі міста й села України.
❤21
Сьогодні, 23 серпня, крім Дня Державного Прапора, маємо ще одну важливу дату – Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму.
Вона покликана поставити знак рівності у свідомості європейців між німецьким нацистським режимом і комуністичним режимом у Совєтському Союзі.
Цієї рівності немає досі, що заважає багатьом у Європі зрозуміти як історію Східної Європи у ХХ столітті, так і природу нинішньої російської держави. «Незасуджене зло повертається» – часто повторювана фраза. На жаль, війна в Україні довела її правдивість. Тож 23 серпня – ще одна нагода нагадати Європі й світові про цю кричущу необхідність.
Вона покликана поставити знак рівності у свідомості європейців між німецьким нацистським режимом і комуністичним режимом у Совєтському Союзі.
Цієї рівності немає досі, що заважає багатьом у Європі зрозуміти як історію Східної Європи у ХХ столітті, так і природу нинішньої російської держави. «Незасуджене зло повертається» – часто повторювана фраза. На жаль, війна в Україні довела її правдивість. Тож 23 серпня – ще одна нагода нагадати Європі й світові про цю кричущу необхідність.
💔22❤3👎1