КРИВАВИЙ, А НЕ ЗОЛОТИЙ ВЕРЕСЕНЬ 1939 РОКУ
17 вересня 1939 року сталінська Росія вступила у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини. Тодішній східний кордон польської держави перетнуло понад 600 тисяч військових Червоної армії. Упродовж наступних днів вони окупували територію з 13 мільйонами населення, переважно українцями та білорусами.
Сама окупація відбувалася під приводом «захисту братніх українського та білоруського народів». Сталінська Росія увійшла у Другу світову війну як агресор, окупант і повноцінний союзник гітлерівської Німеччини. 22 вересня нацистські та більшовицькі окупанти провели спільний парад в Бресті (Білорусь).
«Золотий вересень» – так в СРСР називали події осені 1939 року, коли західна Україна та Білорусь були включені до сталінської імперії. Совєтська пропаганда називала це «визволенням», «возз’єднанням українських та білоруських земель». Вона малювала картини масового ентузіазму та великих очікувань мешканців заходу України. Хоча радість не була настільки загальною, а згодом змінилась на розчарування, страх і спротив.
Як цей міф викривлює реальність подій. Дізнайтесь більше про це у одному з роликів циклу #ВійнаіМіф
https://www.youtube.com/watch?v=eCL7CVRZ5pM&t=4s
17 вересня 1939 року сталінська Росія вступила у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини. Тодішній східний кордон польської держави перетнуло понад 600 тисяч військових Червоної армії. Упродовж наступних днів вони окупували територію з 13 мільйонами населення, переважно українцями та білорусами.
Сама окупація відбувалася під приводом «захисту братніх українського та білоруського народів». Сталінська Росія увійшла у Другу світову війну як агресор, окупант і повноцінний союзник гітлерівської Німеччини. 22 вересня нацистські та більшовицькі окупанти провели спільний парад в Бресті (Білорусь).
«Золотий вересень» – так в СРСР називали події осені 1939 року, коли західна Україна та Білорусь були включені до сталінської імперії. Совєтська пропаганда називала це «визволенням», «возз’єднанням українських та білоруських земель». Вона малювала картини масового ентузіазму та великих очікувань мешканців заходу України. Хоча радість не була настільки загальною, а згодом змінилась на розчарування, страх і спротив.
Як цей міф викривлює реальність подій. Дізнайтесь більше про це у одному з роликів циклу #ВійнаіМіф
https://www.youtube.com/watch?v=eCL7CVRZ5pM&t=4s
YouTube
Міф про «Золотий вересень» 1939 року
1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. До цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Золотий вересень», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».
У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території…
У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території…
🔥10😢10❤2👎1
😎 Знайоме відчуття, коли гортаєш «порожню» стрічку? Ми знаємо, як це виправити!
Знайшли для Вас скарбничку топових культурних каналів від креативних адмінів з чарівним вайбом, де кожна публікація торкається душі. 😏👇🏻
Шикарні плейлисти на вечір від музичних каналів
Фільми, які ви давно шукали
Круті книги та все про книги від авторів та критиків
Історичні факти, що пробуджують бажання відтворити машину часу
Та й інші цікавинки
Хочете, щоб ваша стрічка стала джерелом культури й натхнення? Тоді підписуйтесь
👇
ЗАРЯДИТИСЯ ЕНЕРГІЄЮ
Знайшли для Вас скарбничку топових культурних каналів від креативних адмінів з чарівним вайбом, де кожна публікація торкається душі. 😏👇🏻
Шикарні плейлисти на вечір від музичних каналів
Фільми, які ви давно шукали
Круті книги та все про книги від авторів та критиків
Історичні факти, що пробуджують бажання відтворити машину часу
Та й інші цікавинки
Хочете, щоб ваша стрічка стала джерелом культури й натхнення? Тоді підписуйтесь
👇
ЗАРЯДИТИСЯ ЕНЕРГІЄЮ
❤7
УІНП НА UA FEST 2025 У ВАРШАВІ
21 вересня Український інститут національної пам’яті долучився до щорічного українського родинного фестивалю UA FEST 2025, присвяченого Міжнародному дню миру та першій річниці UA HUB у Варшаві.
На окремій локації Інституту відвідувачі змогли ознайомитися з виданнями та матеріалами, що популяризують українську історію та руйнують імперські міфи:
• книги та брошури («Наш Маріуполь», «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», «Війна і міф» англійською та ін.);
• артплакати й фотоальбом до 30-річчя Незалежності «Найкращий час. Independence. PrimeTime»;
• паперові моделі військової техніки періоду Української революції;
• англомовні видання («Дівчата зрізають коси», «Rashism is…»).
Голова УІНП Олександр Алфьоров нагадав учасникам заходу про кожного та кожну, завдяки яким Україна бореться сьогодні та вшанував полеглих хвилиною мовчання.
Також представив продукцію Інституту й виставку «Найкращий час. Independence. PrimeTime».
Фестиваль UA FEST 2025 це подія, що кожного року стає платформою для єднання українців за кордоном, знайомства з культурою та історією України у самому серці Європи.
21 вересня Український інститут національної пам’яті долучився до щорічного українського родинного фестивалю UA FEST 2025, присвяченого Міжнародному дню миру та першій річниці UA HUB у Варшаві.
На окремій локації Інституту відвідувачі змогли ознайомитися з виданнями та матеріалами, що популяризують українську історію та руйнують імперські міфи:
• книги та брошури («Наш Маріуполь», «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», «Війна і міф» англійською та ін.);
• артплакати й фотоальбом до 30-річчя Незалежності «Найкращий час. Independence. PrimeTime»;
• паперові моделі військової техніки періоду Української революції;
• англомовні видання («Дівчата зрізають коси», «Rashism is…»).
Голова УІНП Олександр Алфьоров нагадав учасникам заходу про кожного та кожну, завдяки яким Україна бореться сьогодні та вшанував полеглих хвилиною мовчання.
Також представив продукцію Інституту й виставку «Найкращий час. Independence. PrimeTime».
Фестиваль UA FEST 2025 це подія, що кожного року стає платформою для єднання українців за кордоном, знайомства з культурою та історією України у самому серці Європи.
❤17👍2😁1
22 вересня 1835 року народився Олександр Потебня – видатний український мовознавець, філософ і громадський діяч.
Народився Олександр Потебня на хуторі Манів біля Ромен. Від бабусі хлопець вперше почув українські народні казки й пісні, про які через багато років згадував у своїх працях. У семирічному віці
Олександр володів українською та російською, а згодом, навчаючись у Радомській гімназії (Польща), вдосконалив польську та опанував кілька європейських мов.
У 1851 році Олександр Потебня вступив до Харківського університету. Спершу обрав юриспруденцію, але вже за рік перевівся на історико-філологічний факультет. Тут він захопився українським фольклором і народною творчістю, що стали фундаментом його лінгвістичної наукової теорії. Вирішальним був вплив на молодого Потебню викладачів Амвросія Метлинського і братів Лавровських, які познайомили його з працями вчених-філологів.
Після завершення університету Потебня став викладачем у Першій Харківській гімназії та паралельно готував дисертацію. Вже в 1860 році він захистив роботу про символи в слов’янській народній поезії, а невдовзі опублікував знакову працю «Мысль и язык». У ній учений уперше обґрунтував нерозривний зв’язок мови й мислення, висунув концепцію «внутрішньої форми слова» – ідею, яка стала основою психологічного напрямку у слов’янському мовознавстві.
Подальша кар’єра Потебні була пов’язана з Харківським університетом. У 1875 році він став професором кафедри російської мови та словесності. Його лекції в університеті ставали подіями – він умів говорити просто про складне. Потебня досліджував діалектологію, граматику, фольклор. Його «Записки з російської граматики» й «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» стали класикою.
Олександр Потебня був активним учасником Харківської громади, уклав буквар для недільних шкіл, підтримував українських письменників, переклав «Одіссею» Гомера українською. Був щасливим в шлюбі із донькою харківського книговидавця Марією та мав двох синів – Олександра та Андрія, успішних вчених у галузі електроенергетики та ботаніки відповідно.
29 листопада 1891 року Олександр Потебня помер у Харкові. Сьогодні його ім’ям названо Інститут мовознавства НАН України, вулиці, школи та музей.
Народився Олександр Потебня на хуторі Манів біля Ромен. Від бабусі хлопець вперше почув українські народні казки й пісні, про які через багато років згадував у своїх працях. У семирічному віці
Олександр володів українською та російською, а згодом, навчаючись у Радомській гімназії (Польща), вдосконалив польську та опанував кілька європейських мов.
У 1851 році Олександр Потебня вступив до Харківського університету. Спершу обрав юриспруденцію, але вже за рік перевівся на історико-філологічний факультет. Тут він захопився українським фольклором і народною творчістю, що стали фундаментом його лінгвістичної наукової теорії. Вирішальним був вплив на молодого Потебню викладачів Амвросія Метлинського і братів Лавровських, які познайомили його з працями вчених-філологів.
Після завершення університету Потебня став викладачем у Першій Харківській гімназії та паралельно готував дисертацію. Вже в 1860 році він захистив роботу про символи в слов’янській народній поезії, а невдовзі опублікував знакову працю «Мысль и язык». У ній учений уперше обґрунтував нерозривний зв’язок мови й мислення, висунув концепцію «внутрішньої форми слова» – ідею, яка стала основою психологічного напрямку у слов’янському мовознавстві.
Подальша кар’єра Потебні була пов’язана з Харківським університетом. У 1875 році він став професором кафедри російської мови та словесності. Його лекції в університеті ставали подіями – він умів говорити просто про складне. Потебня досліджував діалектологію, граматику, фольклор. Його «Записки з російської граматики» й «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» стали класикою.
Олександр Потебня був активним учасником Харківської громади, уклав буквар для недільних шкіл, підтримував українських письменників, переклав «Одіссею» Гомера українською. Був щасливим в шлюбі із донькою харківського книговидавця Марією та мав двох синів – Олександра та Андрія, успішних вчених у галузі електроенергетики та ботаніки відповідно.
29 листопада 1891 року Олександр Потебня помер у Харкові. Сьогодні його ім’ям названо Інститут мовознавства НАН України, вулиці, школи та музей.
❤16👍5🎉1
УЧЕНЬ КУЇНДЖІ Й СПІВЕЦЬ УКРАЇНИ
Сьогодні відзначаємо 150-річчя з дня народження видатного українського художника й педагога В’ячеслава Розвадовського.
Розповідаємо у каруселі про те, як він зумів поєднати академічне мистецтво з освітянською кар’єрою та масштабними просвітницькими проєктами.
Сьогодні відзначаємо 150-річчя з дня народження видатного українського художника й педагога В’ячеслава Розвадовського.
Розповідаємо у каруселі про те, як він зумів поєднати академічне мистецтво з освітянською кар’єрою та масштабними просвітницькими проєктами.
❤19👍3
Запрошуємо на відкриття вуличної виставки «Квітка. Цвіт міста», яка відбудеться 27 вересня о 13:00 у сквері на Контрактовій площі в Києві.
Експозиція розповідає про покоління харківців першої третини ХІХ століття та шлях Григорія Квітки — від лояльного до імперії російськомовного автора до фундатора української прози Квітки-Основ’яненка. Це історія про паростки української культури, що пробивалися крізь імперські заборони.
На відкритті виставки виступлять автори проєкту та Голова УІНП Олександр Алфьоров. Після цього відбудеться кураторська екскурсія Ольги Бондар-Різниченко.
📌 Реєстрація на екскурсію: forms.gle/T5Y8hskqRjdaLpwk6
У виставці використано матеріали з фондів Андрія Парамонова та Харківського літературного музею.
📍 Локація: сквер між виходом із метро «Контрактова площа» (вулиця Спаська) та памʼятником Григорію Сковороді.
Експозиція розповідає про покоління харківців першої третини ХІХ століття та шлях Григорія Квітки — від лояльного до імперії російськомовного автора до фундатора української прози Квітки-Основ’яненка. Це історія про паростки української культури, що пробивалися крізь імперські заборони.
На відкритті виставки виступлять автори проєкту та Голова УІНП Олександр Алфьоров. Після цього відбудеться кураторська екскурсія Ольги Бондар-Різниченко.
📌 Реєстрація на екскурсію: forms.gle/T5Y8hskqRjdaLpwk6
У виставці використано матеріали з фондів Андрія Парамонова та Харківського літературного музею.
📍 Локація: сквер між виходом із метро «Контрактова площа» (вулиця Спаська) та памʼятником Григорію Сковороді.
🔥10❤5👍1👎1
🙏 РОКОВИНИ В ЧАСИ БОЛЮ: ВШАНУВАННЯ ЖЕРТВ БАБИНОГО ЯРУ
До 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру запрошуємо приєднатися до Міжрелігійної молитви пам’яті для спільного вшанування пам’яті жертв нацистських злочинів.
До спільної молитви долучаться представники християнських, іудейських та мусульманських релігійних організацій, зокрема Архієпископ Вишгородський ПЦУ Агапіт і Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх.
📍Місце: Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
⏱ Час: 29 вересня, 18:30–19:30
Організатори: НІМЗ «Бабин Яр», Український інститут національної пам’яті та Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Докладніше про цей та інші заходи до річниці трагедії Бабиного Яру читайте за посиланням.
До 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру запрошуємо приєднатися до Міжрелігійної молитви пам’яті для спільного вшанування пам’яті жертв нацистських злочинів.
До спільної молитви долучаться представники християнських, іудейських та мусульманських релігійних організацій, зокрема Архієпископ Вишгородський ПЦУ Агапіт і Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх.
📍Місце: Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
⏱ Час: 29 вересня, 18:30–19:30
Організатори: НІМЗ «Бабин Яр», Український інститут національної пам’яті та Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Докладніше про цей та інші заходи до річниці трагедії Бабиного Яру читайте за посиланням.
😢11❤4😁2
Сьогодні відзначаємо 150-ту річницю від дня народження Олександра Вербицького – видатного архітектора, чиї роботи назавжди змінили обличчя Києва.
Саме він разом із Павлом Альошиним створив одну з візитівок столиці – Центральний вокзал, що поєднав риси українського бароко та конструктивізму.
Більше про творчий шлях і проєкти «майстра раціоналістичного модерну» – у нашій каруселі.
🏛 Пам’ять про архітектора можна вшанувати у Києві на Лук’янівському кладовищі (вул. Дорогожицька, 7). Сьогодні, у річницю його народження закликаємо відвідати могилу митця.
Саме він разом із Павлом Альошиним створив одну з візитівок столиці – Центральний вокзал, що поєднав риси українського бароко та конструктивізму.
Більше про творчий шлях і проєкти «майстра раціоналістичного модерну» – у нашій каруселі.
🏛 Пам’ять про архітектора можна вшанувати у Києві на Лук’янівському кладовищі (вул. Дорогожицька, 7). Сьогодні, у річницю його народження закликаємо відвідати могилу митця.
❤17👍7🎉1