ТОП-5 ЦИТАТ СТЕПАНА ХМАРИ
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
❤24👍6💔1
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про заміну розмінної монети з копійки на шаг. Чому це правильний рух до позбавлення від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини, а також відродження власних державницьких традицій розповідаємо у каруселі.
❤33👍4👎3🔥1😁1
14 жовтня – день створення Української повстанської армії.
Українці завжди прагнули бути господарями на своїй землі – навіть у часи окупації. Саме з цього прагнення народилася Українська повстанська армія.
Постанова Української Головної Визвольної Ради 1947 року зафіксувала: 14 жовтня 1942 року – день повстання УПА.
Уже через рік після створення УПА на Волині виникла Колківська республіка – звільнена від нацистів територія, де українці самі організували владу, школи, шпиталі, друкарню, проводили вишколи місцевого населення, де навчали володіння зброєю і самооборони, медичні курси. Вони створили собі Україну – посеред війни, без держави, але з вірою в неї.
Про долю учасників Колківської республіки, зокрема 19 юнаків і дівчат, яких радянська влада судила за «злочини проти держави», дивіться документальну стрічку «Справа дев’ятнадцятьох» із циклу «Українське підпілля на Волині» (режисер Сергій Шараєвський).
🎥 Переглянути фільм «Справа дев’ятнадцятьох» за посиланням.
Українці завжди прагнули бути господарями на своїй землі – навіть у часи окупації. Саме з цього прагнення народилася Українська повстанська армія.
Постанова Української Головної Визвольної Ради 1947 року зафіксувала: 14 жовтня 1942 року – день повстання УПА.
Уже через рік після створення УПА на Волині виникла Колківська республіка – звільнена від нацистів територія, де українці самі організували владу, школи, шпиталі, друкарню, проводили вишколи місцевого населення, де навчали володіння зброєю і самооборони, медичні курси. Вони створили собі Україну – посеред війни, без держави, але з вірою в неї.
Про долю учасників Колківської республіки, зокрема 19 юнаків і дівчат, яких радянська влада судила за «злочини проти держави», дивіться документальну стрічку «Справа дев’ятнадцятьох» із циклу «Українське підпілля на Волині» (режисер Сергій Шараєвський).
🎥 Переглянути фільм «Справа дев’ятнадцятьох» за посиланням.
❤20👍4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
НА ГРАНІТІ – БІЛА ПОВʼЯЗКА ПРОТИ ІМПЕРІЇ
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
Четвертий голос – Сергій Годлевський, учасник Революції на граніті, заступник командира застави прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
Четвертий голос – Сергій Годлевський, учасник Революції на граніті, заступник командира застави прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
❤18👍3
У Києві відбудеться історичний форум «Друга світова війна: історія, пам’ять, формування сучасних українських наративів».
Навіть через 80 років після свого закінчення, Друга світова війна залишається однією з ключових тем в нашій пам’яті про минуле.
Тож організатори заходу вирішили створити платформу для експертної дискусії щодо формування та змін наративів про неї в українському суспільстві.
📆 Коли: 16–17 жовтня 2025 року.
📍 Де: КНУ імені Тараса Шевченка, Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Форум відбуватиметься у комбінованому форматі (онлайн/офлайн). Учасники отримають запрошення для зустрічі на платформі ZOOM.
Докладніше про форум та можливість участі в ньому читайте за посиланням.
Український інститут національної пам’яті виступає одним з партнерів заходу.
Ілюстрація ШІ
Навіть через 80 років після свого закінчення, Друга світова війна залишається однією з ключових тем в нашій пам’яті про минуле.
Тож організатори заходу вирішили створити платформу для експертної дискусії щодо формування та змін наративів про неї в українському суспільстві.
📆 Коли: 16–17 жовтня 2025 року.
📍 Де: КНУ імені Тараса Шевченка, Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Форум відбуватиметься у комбінованому форматі (онлайн/офлайн). Учасники отримають запрошення для зустрічі на платформі ZOOM.
Докладніше про форум та можливість участі в ньому читайте за посиланням.
Український інститут національної пам’яті виступає одним з партнерів заходу.
Ілюстрація ШІ
🔥11
ВШАНУЙМО ГЕРОЯ УНР, ЯКИЙ ВИЗВОЛИВ КРИМ
📅 17 жовтня запрошуємо вшанувати пам’ять полковника Петра Болбочана – визначного військового діяча доби Української революції 1917–1921 років, командувача однієї з найуспішніших операцій Армії УНР.
📍 Де: Київ, вул. Січових Стрільців, 86 (навпроти кінотеатру «Київська Русь»)
🕚 Коли: 17 жовтня о 11:00
У вшануванні візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента України в АР Крим;
представники 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» НГУ,
історичний клуб «Холодний Яр» та Крайова рада українців Криму.
💬 Саме цього дня минає 142 роки від народження Петра Болбочана – професійного військовика, який присвятив життя служінню Україні. Він брав участь у боях за Київ і Волинь, а також очолив легендарну Кримську операцію 1918 року, у результаті якої українські війська звільнили Джанкой, Сімферополь і Бахчисарай від більшовиків.
Сьогодні його традиції продовжує 3-тя бригада оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» Національної гвардії України.
🌺 З нагоди річниці Український інститут національної пам’яті ініціює покладання квітів до пам’ятника полковнику Болбочану та запрошує до участі усіх охочих.
🔗 Подія у Facebook: https://www.facebook.com/share/15GGthDEyDB/
📅 17 жовтня запрошуємо вшанувати пам’ять полковника Петра Болбочана – визначного військового діяча доби Української революції 1917–1921 років, командувача однієї з найуспішніших операцій Армії УНР.
📍 Де: Київ, вул. Січових Стрільців, 86 (навпроти кінотеатру «Київська Русь»)
🕚 Коли: 17 жовтня о 11:00
У вшануванні візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента України в АР Крим;
представники 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» НГУ,
історичний клуб «Холодний Яр» та Крайова рада українців Криму.
💬 Саме цього дня минає 142 роки від народження Петра Болбочана – професійного військовика, який присвятив життя служінню Україні. Він брав участь у боях за Київ і Волинь, а також очолив легендарну Кримську операцію 1918 року, у результаті якої українські війська звільнили Джанкой, Сімферополь і Бахчисарай від більшовиків.
Сьогодні його традиції продовжує 3-тя бригада оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» Національної гвардії України.
🌺 З нагоди річниці Український інститут національної пам’яті ініціює покладання квітів до пам’ятника полковнику Болбочану та запрошує до участі усіх охочих.
🔗 Подія у Facebook: https://www.facebook.com/share/15GGthDEyDB/
❤16😢3👍2😁1
ПАПА, ЯКИЙ СПІВАВ ПІД ДОЩЕМ: ЯК ІВАН ПАВЛО ІІ ПІДКОРИВ СЕРЦЯ УКРАЇНЦІВ
16 жовтня 1978 року польського кардинала Кароля Юзефа Войтила обрали 264-м Папою Римським під іменем Іван Павло ІІ. Син польського військового та вчительки, він став не лише першим з 1523 року Папою неіталійського походження, але й першим Папою з країн соціалістичного табору, де релігійний світогляд перебував під негласною забороною та утисками, а також єдиним очільником католицької церкви слов’янського походження.
Папа Іван Павло ІІ правив Римо-Католицькою Церквою аж до 2005 року. На період його правління припало чимало викликів: сексуальна революція та перехід від секулярної до постсекулярної доби, формування культури споживацтва та інформаційного суспільства, крах комуністичного світу та загроза ісламського фундаменталізму.
Він поєднував традиційний католицький консерватизм з новаторськими рішеннями, якими намагався осучаснити Римо-Католицьку Церкву. В історію понтифік увійшов, як мудрий очільник, який вмів прощати й просити пробачення.
Для українців Папа Іван Павло ІІ займає особливе місце, адже це перший Папа Римський, який відвідав Україну. Це сталось 23–27 червня 2001 року. Понтифік прибув до України, де відправив чотири служби (дві в латинському та дві у візантійському обрядах) в Києві та Львові. Також Папа Римський відвідав Аскольдову могилу, пам’ятник Невідомому солдату та меморіали у Биківні й Бабиному Яру.
Під час візиту він виголосив 11 проповідей і промов. В них Папа Іван Павло ІІ зачепив чимало важливих для України питань: нагадав про трагічне минуле, закликав не забувати уроки історії, просив українців і поляків примиритися щодо спільного пережитого болю та будувати майбутнє, говорив про важливість екуменічного діалогу з православними. Всі проповіді були виголошені українською мовою.
Кульмінацією відвідин Папою Іваном Павлом ІІ стала зустріч з молоддю у львівському спальному районі Сихів. Попри дощ, Папа ні на мить не зупинив свою промову. А завершив її польською пісенькою про зупинку дощу. Тоді прийти послухати Папу зібралось понад 400 тисяч людей.
Всього на зустрічі та служби у Києві прийшло близько 200 тисяч, а в Львові - понад 2 мільйони прочан. Пам’ять про візит польського Папи Римського зберігається в Україні досі. У Львові, Житомирі й Харкові існують пам’ятники на честь Папи Римського Івана Павла ІІ.
16 жовтня 1978 року польського кардинала Кароля Юзефа Войтила обрали 264-м Папою Римським під іменем Іван Павло ІІ. Син польського військового та вчительки, він став не лише першим з 1523 року Папою неіталійського походження, але й першим Папою з країн соціалістичного табору, де релігійний світогляд перебував під негласною забороною та утисками, а також єдиним очільником католицької церкви слов’янського походження.
Папа Іван Павло ІІ правив Римо-Католицькою Церквою аж до 2005 року. На період його правління припало чимало викликів: сексуальна революція та перехід від секулярної до постсекулярної доби, формування культури споживацтва та інформаційного суспільства, крах комуністичного світу та загроза ісламського фундаменталізму.
Він поєднував традиційний католицький консерватизм з новаторськими рішеннями, якими намагався осучаснити Римо-Католицьку Церкву. В історію понтифік увійшов, як мудрий очільник, який вмів прощати й просити пробачення.
Для українців Папа Іван Павло ІІ займає особливе місце, адже це перший Папа Римський, який відвідав Україну. Це сталось 23–27 червня 2001 року. Понтифік прибув до України, де відправив чотири служби (дві в латинському та дві у візантійському обрядах) в Києві та Львові. Також Папа Римський відвідав Аскольдову могилу, пам’ятник Невідомому солдату та меморіали у Биківні й Бабиному Яру.
Під час візиту він виголосив 11 проповідей і промов. В них Папа Іван Павло ІІ зачепив чимало важливих для України питань: нагадав про трагічне минуле, закликав не забувати уроки історії, просив українців і поляків примиритися щодо спільного пережитого болю та будувати майбутнє, говорив про важливість екуменічного діалогу з православними. Всі проповіді були виголошені українською мовою.
Кульмінацією відвідин Папою Іваном Павлом ІІ стала зустріч з молоддю у львівському спальному районі Сихів. Попри дощ, Папа ні на мить не зупинив свою промову. А завершив її польською пісенькою про зупинку дощу. Тоді прийти послухати Папу зібралось понад 400 тисяч людей.
Всього на зустрічі та служби у Києві прийшло близько 200 тисяч, а в Львові - понад 2 мільйони прочан. Пам’ять про візит польського Папи Римського зберігається в Україні досі. У Львові, Житомирі й Харкові існують пам’ятники на честь Папи Римського Івана Павла ІІ.
❤19😱2👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ВІД ГОЛОДУВАННЯ ДО ВІЙНИ: ЦІНА НЕДОБИТОЇ ІМПЕРІЇ
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
П'ятий голос – Олег Барков, співголова акції Революції на граніті, голова Української студентської спілки міста Дніпродзержинська (нині Кам’янське)
старший лейтенант Збройних Сил України.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
П'ятий голос – Олег Барков, співголова акції Революції на граніті, голова Української студентської спілки міста Дніпродзержинська (нині Кам’янське)
старший лейтенант Збройних Сил України.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
❤14👍2