МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТА: ЧЕСЬКЕ КОРІННЯ СВІТОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО РУХУ

Щороку 17 листопада відзначається Міжнародний день студента. Наразі Україна перебуває в пошуках українського відповідника цього свята, проте важливо розуміти й міжнародний контекст студентського руху, бо цей день тісно пов'язаний з історією іншої країни – Чехословаччини.

У 1938 році в Мюнхені було підписано угоду, яка дала початок захопленню чехословацьких територій нацистською Німеччиною, а вже 15 березня 1939 року країна цілком втратила свій суверенітет. Тож 28 жовтня 1939 року, до чергової річниці проголошення незалежності Чехословаччини, в головних чеських містах відбулися антинацистські демонстрації.

У ході розгону гітлерівцями празьких протестів дійшло до загибелі молодого робітника Вацлава Седлачка та студента Карлового університету Яна Оплетала. Похорон останнього 15 листопада перетворився у продовження жовтневих протестних акцій.

Відтак нацисти вирішили остаточно придушити прояви опору і 17 листопада 1939 року провели каральну операцію проти чеського студентства. Того дня вони закрили усі чеські ЗВО та жорстоко вбили 9-ох представників студентських організацій – Йозефа Адамця, Яна Черного, Марека Фраувірта, Ярослава Кліма, Бедржіха Коулу, Йозефа Матоушка, Франтішка Скорковського, Вацлава Шафраника та Яна Вайнарта. Понад 1000 інших студентів було відправлено до концтабору Заксенгаузен.

Ці події стали одним з найпоказовіших проявів терору нацистів проти місцевої культури й освіти на окупованих ними землях. У пам’ять про них, 17 листопада 1941 року, Міжнародна студентська рада оголосила цей день Міжнародним днем студентства.

Рівно через півстоліття, 17 листопада 1989 року, розгін чехословацькими силовиками студентської демонстрації, що йшла празькими проспектами й вулицями у пам'ять про річницю нацистських репресій, дав початок боротьбі проти іншого тоталітаризму – комуністичного.

Почалася демократична «Оксамитова» революція. Назва пояснюється її мирним, беззбройним перебігом. Чутки про ймовірну загибель від рук поліції одного зі студентів (Мартіна Шміда, який насправді виявився живим) активізували суспільство. Виникають опозиційні рухи: «Громадськість проти насилля» – на словацьких теренах, та «Громадянський форум» – на чеських.

Після велелюдних мітингів, загальнодержавного страйку 27 листопада та низці переговорів із представниками опозиції влада вирішує відступити. 29 грудня 1989 року президентом Чехословаччини стає відомий дисидент і драматург Вацлав Гавел, а на початку наступного року до парламенту потрапляють представники від опозиції. Розпочинається етап демократичної перебудови країни.

Натомість Український день студентства логічно було б пов’язати з одним із найяскравіших символів студентської боротьби в нашій країні – річницею бою під Крутами 29 січня. Саме студенти й гімназисти під Крутами продемонстрували, що молодь здатна взяти на себе відповідальність за майбутнє країни й стати на її захист навіть у безнадійній ситуації.

У Києві на Контрактовій площі відкрилась виставка «Церковний рашизм», яка експонуватиметься протягом місяця.

ЗАПАЛІТЬ ВІРТУАЛЬНУ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ

Інститут та Вікіпедія закликають розширити пам’ять про Голодомор 🕯️

22 листопада ми вшановуємо жертв Голодомору 1932–1933 років, а також жертв масових штучних голодів 1921–1922 та 1946–1947 років.

Де б ви не були, запаліть о 16:00 свічку пам’яті за невинно убієнних українців.

Цьогоріч пропонуємо вшанувати пам’ять і у віртуальному просторі.
Український інститут національної пам’яті спільно з ГО «Вікімедіа Україна» започатковують акцію «Свічка пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років», яка триватиме з 22 листопада до 1 грудня 2025 року.

📚 Як долучитися?

▫️ створювати або доповнювати статті у Вікіпедії про локальні історії Голодомору у вашому регіоні;

▫️ робити світлини із вшанувань пам’яті жертв Голодомору й завантажувати їх до Вікісховища, щоб вони могли ілюструвати нові статті та зберігати пам’ять у цифровому просторі.

На сторінці акції у Вікіпедії є список статей, які потребують створення чи поліпшення, а також інструкції для новачків: брошури, відео та поради з редагування.

🎁 Найактивніші учасники отримають комплекти видань УІНП.

Запаліть свічку – у вікні та у цифровій пам’яті.

Разом збережімо пам’ять про Голодомор. 🕯️

ЧАСИ РІЗНІ, ВОРОГ ОДИН

Голодомор 1932–1933 років став спробою сталінського режиму знищити українців як націю.

Сьогодні путінська росія з цією ж метою веде злочинну війну на українських землях.

Пам’ятаємо жертв минулого і боремось за майбутнє.

22 листопада о 16:00 🕯️

«Згадайте нас – бо ми колись жили». 22 листопада, о 16:00 запали Свічку Пам'яті!

У 1932–1933 роках за наказами з Москви голодом було вбито мільйони українців. Та пам’ять про них не згасла. Вона жевріла у свідченнях тих, хто вижив у роки геноциду, і була передана нам – нащадкам урятованих, які сьогодні знову стоять перед загрозою знищення від рук російського режиму.

О 16:00, де б ви не були – в тилу, на фронті чи за кордоном – запаліть Свічку пам’яті на знак вшанування мільйонів невинних жертв комуністичного терору. Запаліть свічку, щоб пам’ять про наших предків жила далі – у серцях наступних поколінь.

За результатами загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Українським інститутом національної пам’яті у липні 2025 року, 63,6% громадян беруть участь у щорічному вшануванні пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років у четверту суботу листопада.
35,7% відповіли, що участі не беруть, 0,7% – «важко відповісти».

Цей показник свідчить про збереження практики вшанування пам’яті серед більшості населення.

Опитування проведено компанією «Оперативна соціологія» в період з 10 по 18 липня методом CATI (computer-assisted telephone interview).

Вибірка: 2 003 респондент.

Статистична похибка дослідження становить до 2,2%.

Нагадуємо, 22 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів. О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.
Український інститут національної пам’яті закликає всіх запалити Свічку пам’яті у своєму вікні – де б ви не були. Це знак шани мільйонам невинно убієнних під час Голодомору.