11 грудня вшановуємо пам'ять євреїв Криму та кримчаків, які стали жертвами геноцидної політики Третього Райху.
Цього дня у 1941 році нацисти розпочали масові розстріли кримських євреїв і кримчаків під Сімферополем.
Розповідаємо про ці трагічні події в каруселі.
Цього дня у 1941 році нацисти розпочали масові розстріли кримських євреїв і кримчаків під Сімферополем.
Розповідаємо про ці трагічні події в каруселі.
😢22❤1
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
Євген Маланюк називав його «людиною із шовку і сталі». Він і справді поєднував м’яку натуру та принциповість, якщо це стосувалося питань України й боротьби.
135 років тому, 12 грудня 1890 року, в селі Воля Якубова на Львівщині народився Андрій Мельник, організатор формації Січових стрільців у Києві, один із організаторів УВО, права рука Євгена Коновальця і голова Проводу ОУН після його загибелі.
Взагалі він любив ліс і мріяв бути лісівником. З великими перервами на війну і боротьбу він таки закінчив Університет природних ресурсів і природничих наук у Відні та деякий час працював як інспектор лісів Греко-католицької митрополії у Львові при Андрею Шептицькому.
Але задля України він готовий був на все. У 1914 році, попри проблеми зі здоров'ям і офіційне звільнення від військової служби, добровольцем записався до Легіону Українських січових стрільців, командував сотнею, брав участь в боях на горі Пікуй та Маківка, у походах з Карпат на Поділля. Став одним із фундаторів Галицько-Буковинського куреня січових стрільців, який згодом став полком, а далі – дивізією й корпусом. У 1919-му очолював штаб Дієвої Армії УНР.
Пройшов російський полон, польські тюрми та концтабір Заксенгаузен. Познайомившись у 1916-му, в таборі для військовополонених під Царициним, із Євгеном Коновальцем, на все життя лишився його вірним соратником і побратимом.
Обоє вони стояли біля витоків УВО та створення ОУН, а в 1938-му, після загибелі Євгена Коновальця, Андрій Мельник очолив Провід українських націоналістів. Навіть одружилися вони з рідними сестрами, Ольгою та Софією Федак.
Саме Андрій Мельник був організатором засилання у часи німецької окупації у великі міста України «похідних груп» для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Після розколу в ОУН очолив більш помірковану її частину. А після війни присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил і створення Світового конгресу українців, що вдалося реалізувати вже після його смерті.
Більш детально про життя і боротьбу Андрія Мельника читайте за посиланням у нашій рубриці «Історичний календар».
Євген Маланюк називав його «людиною із шовку і сталі». Він і справді поєднував м’яку натуру та принциповість, якщо це стосувалося питань України й боротьби.
135 років тому, 12 грудня 1890 року, в селі Воля Якубова на Львівщині народився Андрій Мельник, організатор формації Січових стрільців у Києві, один із організаторів УВО, права рука Євгена Коновальця і голова Проводу ОУН після його загибелі.
Взагалі він любив ліс і мріяв бути лісівником. З великими перервами на війну і боротьбу він таки закінчив Університет природних ресурсів і природничих наук у Відні та деякий час працював як інспектор лісів Греко-католицької митрополії у Львові при Андрею Шептицькому.
Але задля України він готовий був на все. У 1914 році, попри проблеми зі здоров'ям і офіційне звільнення від військової служби, добровольцем записався до Легіону Українських січових стрільців, командував сотнею, брав участь в боях на горі Пікуй та Маківка, у походах з Карпат на Поділля. Став одним із фундаторів Галицько-Буковинського куреня січових стрільців, який згодом став полком, а далі – дивізією й корпусом. У 1919-му очолював штаб Дієвої Армії УНР.
Пройшов російський полон, польські тюрми та концтабір Заксенгаузен. Познайомившись у 1916-му, в таборі для військовополонених під Царициним, із Євгеном Коновальцем, на все життя лишився його вірним соратником і побратимом.
Обоє вони стояли біля витоків УВО та створення ОУН, а в 1938-му, після загибелі Євгена Коновальця, Андрій Мельник очолив Провід українських націоналістів. Навіть одружилися вони з рідними сестрами, Ольгою та Софією Федак.
Саме Андрій Мельник був організатором засилання у часи німецької окупації у великі міста України «похідних груп» для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Після розколу в ОУН очолив більш помірковану її частину. А після війни присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил і створення Світового конгресу українців, що вдалося реалізувати вже після його смерті.
Більш детально про життя і боротьбу Андрія Мельника читайте за посиланням у нашій рубриці «Історичний календар».
❤13👍3
ЄВГЕН СВЕРСТЮК: ВОЇН НА ПОЛІ ЧЕСТІ
Сьогодні ми згадуємо Євгена Сверстюка – одного із символів українського дисидентського руху, літературознавця, перекладача, есеїста, поета, філософа, в’язня совєцького режиму, громадського і релігійного діяча.
Він народився 13 грудня 1928 року в невеличкому селі Сільце на Волині. Був найменшою, п’ятою дитиною в родині.
Його життєвий шлях – приклад внутрішньої свободи, відповідальності та незламності перед тиском тоталітарної системи.
Пропонуємо вашій увазі шість влучних цитат Євгена Сверстюка – думок, які й сьогодні звучать напрочуд актуально. 🇺🇦
Сьогодні ми згадуємо Євгена Сверстюка – одного із символів українського дисидентського руху, літературознавця, перекладача, есеїста, поета, філософа, в’язня совєцького режиму, громадського і релігійного діяча.
Він народився 13 грудня 1928 року в невеличкому селі Сільце на Волині. Був найменшою, п’ятою дитиною в родині.
Його життєвий шлях – приклад внутрішньої свободи, відповідальності та незламності перед тиском тоталітарної системи.
Пропонуємо вашій увазі шість влучних цитат Євгена Сверстюка – думок, які й сьогодні звучать напрочуд актуально. 🇺🇦
❤10❤🔥7
Сьогодні, 14 грудня, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Це день людей, які ціною власного здоров’я, а подекуди й життя, зупинили найбільшу техногенну катастрофу в історії світу. Попри смертельну небезпеку, унікальні технічні виклики, острахи совєцького керівництва, брак інформації і відсутність належного захисту вони дали нам шанс на майбутнє.
Роботи на території станції продовжуються і досі, а наслідки аварії триватимуть ще десятиліттями, але без ліквідаторів вони були б незрівнянно страшнішими. Зараз, коли сучасні російські військові вже неодноразово загрожували безпеці захисних споруд станції, цінність їхнього вкладу відчувається особливо гостро.
Сьогодні ми дякуємо кожному, хто взяв участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС і закликаємо згадати їх не як абстрактних героїв, а як конкретних людей, що тоді ризикували своїм життям заради нас всіх.
Будемо вдячні кожному, хто зможе в коментарях поділитися окремими історіями ліквідаторів, щоб пам’ять про їхні звитяги зберігалася й надалі.
Джерело: ДСП Чорнобильська АЕС, Радіо Свобода, KyivPost.
Це день людей, які ціною власного здоров’я, а подекуди й життя, зупинили найбільшу техногенну катастрофу в історії світу. Попри смертельну небезпеку, унікальні технічні виклики, острахи совєцького керівництва, брак інформації і відсутність належного захисту вони дали нам шанс на майбутнє.
Роботи на території станції продовжуються і досі, а наслідки аварії триватимуть ще десятиліттями, але без ліквідаторів вони були б незрівнянно страшнішими. Зараз, коли сучасні російські військові вже неодноразово загрожували безпеці захисних споруд станції, цінність їхнього вкладу відчувається особливо гостро.
Сьогодні ми дякуємо кожному, хто взяв участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС і закликаємо згадати їх не як абстрактних героїв, а як конкретних людей, що тоді ризикували своїм життям заради нас всіх.
Будемо вдячні кожному, хто зможе в коментарях поділитися окремими історіями ліквідаторів, щоб пам’ять про їхні звитяги зберігалася й надалі.
Джерело: ДСП Чорнобильська АЕС, Радіо Свобода, KyivPost.
💔18😢7❤4