15 грудня ми вшановуємо жертв «Грецької операції» НКВД, у межах якої совєцька влада масово репресувала представників грецьких громад, насамперед у Приазов’ї та на Кавказі.
💔19😢4❤1
Верховна Рада України оновила положення про іменні премії та стипендії. Серед них – відзнаки на честь першого Голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського та гетьмана Пилипа Орлика.
Премією імені Ігоря Юхновського відзначатимуть молодих учених за наукові здобутки.
Премією імені Пилипа Орлика – молодь за внесок у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування.
Також парламент затвердив премії й стипендії імені Бориса Грінченка, Василя Сухомлинського, Івана Огієнка, Бориса Патона та Григорія Сковороди – на підтримку освіти, науки й молоді.
Докладніше читайте на сайті за посиланням.
Премією імені Ігоря Юхновського відзначатимуть молодих учених за наукові здобутки.
Премією імені Пилипа Орлика – молодь за внесок у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування.
Також парламент затвердив премії й стипендії імені Бориса Грінченка, Василя Сухомлинського, Івана Огієнка, Бориса Патона та Григорія Сковороди – на підтримку освіти, науки й молоді.
Докладніше читайте на сайті за посиланням.
❤20
НАЙМОЛОДШИЙ СЕРЕД КІБОРГІВ
Сергій «Сєвєр» Табала – доброволець, який воював у складі 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Учасник Революції Гідності, брав участь у боях за Донецький аеропорт.
Сергій родом із Сумщини, був футбольним фанатом клубу «Суми». Закінчив Сумську спеціалізовану школу № 9, здобув фах кухаря-кондитера в Сумському хіміко-технологічному центрі ПТО. У 15-річному віці Сергій кардинально змінився – повністю перейшов на українську мову та твердо вирішив стати на шлях українського націоналізму. У 2013 році, з початком Революції Гідності, 17-річний юнак поїхав на Майдан. 29 листопада вступив до лав «Правого сектору», згодом став командиром одного з загонів. 18 лютого 2014 року брав участь у зіткненнях із міліцією на вулиці Інститутській, а в ніч з 18 на 19 лютого його загін захищав барикади на Хрещатику.
З початком Антитерористичної операції на сході України пішов на фронт у складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор». У липні-серпні 2014 року обороняв Міжнародний аеропорт «Донецьк». Перебував у самому пеклі боїв, а 28 серпня отримав поранення уламками гранати в груди та руку. Не бажаючи залишати побратимів, вирушив на лікування лише за наказом командира, а вже у вересні почав готуватися до повернення. У ті дні «Кіборги» вели запеклу оборону будівель ДАПу, де кожен боєць був на вагу золота.
Сергію Табалі було лише 18 років, коли 6 листопада 2014 року, під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту, він загинув від влучання снаряда 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра».
Похований на Алеї Слави в рідному місті. Посмертно відзначений званням Герой України з орденом «Золота Зірка». Також нагороджений орденом «Народний Герой України», відзнаками «За оборону Донецького аеропорту» та «Бойовий Хрест Корпусу».
На його честь у 2016 році в Сумах названо вулицю імені Сергія Табали («Севера»). Його фото з Донецького аеропорту стало прототипом пам’ятника українським добровольцям у селі Святопетрівське на Київщині. У 2016 році в Києві презентували колекційну марку на честь загиблих воїнів, серед яких – Сергій Табала. У 2021 році він був зображений на картині Артура Орльонова «Становлення нації».
Цього року, 16 грудня йому виповнилося б 30. Вічна пам’ять Герою.
Сергій «Сєвєр» Табала – доброволець, який воював у складі 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Учасник Революції Гідності, брав участь у боях за Донецький аеропорт.
Сергій родом із Сумщини, був футбольним фанатом клубу «Суми». Закінчив Сумську спеціалізовану школу № 9, здобув фах кухаря-кондитера в Сумському хіміко-технологічному центрі ПТО. У 15-річному віці Сергій кардинально змінився – повністю перейшов на українську мову та твердо вирішив стати на шлях українського націоналізму. У 2013 році, з початком Революції Гідності, 17-річний юнак поїхав на Майдан. 29 листопада вступив до лав «Правого сектору», згодом став командиром одного з загонів. 18 лютого 2014 року брав участь у зіткненнях із міліцією на вулиці Інститутській, а в ніч з 18 на 19 лютого його загін захищав барикади на Хрещатику.
З початком Антитерористичної операції на сході України пішов на фронт у складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор». У липні-серпні 2014 року обороняв Міжнародний аеропорт «Донецьк». Перебував у самому пеклі боїв, а 28 серпня отримав поранення уламками гранати в груди та руку. Не бажаючи залишати побратимів, вирушив на лікування лише за наказом командира, а вже у вересні почав готуватися до повернення. У ті дні «Кіборги» вели запеклу оборону будівель ДАПу, де кожен боєць був на вагу золота.
Сергію Табалі було лише 18 років, коли 6 листопада 2014 року, під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту, він загинув від влучання снаряда 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра».
Похований на Алеї Слави в рідному місті. Посмертно відзначений званням Герой України з орденом «Золота Зірка». Також нагороджений орденом «Народний Герой України», відзнаками «За оборону Донецького аеропорту» та «Бойовий Хрест Корпусу».
На його честь у 2016 році в Сумах названо вулицю імені Сергія Табали («Севера»). Його фото з Донецького аеропорту стало прототипом пам’ятника українським добровольцям у селі Святопетрівське на Київщині. У 2016 році в Києві презентували колекційну марку на честь загиблих воїнів, серед яких – Сергій Табала. У 2021 році він був зображений на картині Артура Орльонова «Становлення нації».
Цього року, 16 грудня йому виповнилося б 30. Вічна пам’ять Герою.
💔19😢15❤1
ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ: ШАГ ПОВЕРТАЄТЬСЯ В УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14093, щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України. Згідно цього документу замість копійки в Україні запроваджується грошова одиниця розмінної монети – шаг. За це рішення проголосувало 264 народних депутати.
Таке рішення ухвалене з метою повернення історично обґрунтованої та української назви розмінної монети, що дасть змогу відродити національні традиції України в номінації грошей та завершити грошову реформу, розпочату в 1996 році.
Згідно законопроєкту, копійки та шаги перебуватимуть в обігу паралельно, спеціально вилучати копійки Національний банк України не планує.
Співвідношення між ними хочуть встановити 1:1.
«Це історичне рішення! Ми відмовляємось від копійки, яка маркувала тут “руский мір”, адже це монета рублевої зони, яка є лише у Росії, Білорусі, невизнаному Придністров’ї, окупованих територіях. Сама назва “копійка” походить від зображення вершника з копієм на срібних московських монетах XVI-XVII століть. Це суто російська назва, і до нас вона прийшла в період окупації СРСР. А “шаг” у тому ж столітті означав розмінну монету на українських землях. Ми можемо читати про згадки шага, як дрібної монети в наших класиків: Івана Котляревського, Лесі Українки, Панаса Мирного, Тараса Шевченка», – прокоментував це рішення Голова УІНП Олександр Алфьоров.
Для голосування, щоб прийняти рішення в цілому, Верховна Рада вирішила призначити ще одне пленарне засідання в 2025 році.
Цю ініціативу підтримав 241 нардеп. Засідання має відбутися 27 грудня. Очікуємо консолідації сил від народних депутатів заради ухвалення історичного рішення, яке остаточно відірве Україну від російської колоніальної спадщини в просторі грошових знаків.
Зазначимо, що ініціював зміну назви розмінної монети копійка на шаг ще минулого року Національний банк України з метою відновлення історичної справедливості й посилення національних традицій у грошовому обігу України. А Експертна комісія УІНП у листопаді 2024 надала фаховий висновок щодо необхідності перейменування «копійки», як символу, пов'язаного з реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14093, щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України. Згідно цього документу замість копійки в Україні запроваджується грошова одиниця розмінної монети – шаг. За це рішення проголосувало 264 народних депутати.
Таке рішення ухвалене з метою повернення історично обґрунтованої та української назви розмінної монети, що дасть змогу відродити національні традиції України в номінації грошей та завершити грошову реформу, розпочату в 1996 році.
Згідно законопроєкту, копійки та шаги перебуватимуть в обігу паралельно, спеціально вилучати копійки Національний банк України не планує.
Співвідношення між ними хочуть встановити 1:1.
«Це історичне рішення! Ми відмовляємось від копійки, яка маркувала тут “руский мір”, адже це монета рублевої зони, яка є лише у Росії, Білорусі, невизнаному Придністров’ї, окупованих територіях. Сама назва “копійка” походить від зображення вершника з копієм на срібних московських монетах XVI-XVII століть. Це суто російська назва, і до нас вона прийшла в період окупації СРСР. А “шаг” у тому ж столітті означав розмінну монету на українських землях. Ми можемо читати про згадки шага, як дрібної монети в наших класиків: Івана Котляревського, Лесі Українки, Панаса Мирного, Тараса Шевченка», – прокоментував це рішення Голова УІНП Олександр Алфьоров.
Для голосування, щоб прийняти рішення в цілому, Верховна Рада вирішила призначити ще одне пленарне засідання в 2025 році.
Цю ініціативу підтримав 241 нардеп. Засідання має відбутися 27 грудня. Очікуємо консолідації сил від народних депутатів заради ухвалення історичного рішення, яке остаточно відірве Україну від російської колоніальної спадщини в просторі грошових знаків.
Зазначимо, що ініціював зміну назви розмінної монети копійка на шаг ще минулого року Національний банк України з метою відновлення історичної справедливості й посилення національних традицій у грошовому обігу України. А Експертна комісія УІНП у листопаді 2024 надала фаховий висновок щодо необхідності перейменування «копійки», як символу, пов'язаного з реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.
❤30🔥8👎3
Цього дня в 1876 році народився художник, іконописець, педагог, хімік і міністр народної освіти УНР – Петро Холодний.
Попри природознавчий фах, ще з юності майбутній художник зацікавився мистецтвом, а починаючи з 1906 року успішно занурився і в педагогіку. Тож у 1917 році його запросили до уряду УНР на посаду товариша (заступника) Міністра освіти. Пізніше Петро Холодний і сам очолив міністерство.
Після поразки Української революції він емігрує на Галичину та оселяється у Львові. 1920-ті роки стали для Петра Холодного як митця найбільш плідними – постійні виставки, участь в мистецьких об’єднаннях, створення багатьох картин і розписи церков.
У своїх художніх роботах він поєднував елементи традиційного іконопису, зокрема візантійського, із сучасними йому віяннями модернізму. Особливо це помітно в церковних роботах Петра Холодного – іконах, вітражах і настінних розписах.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька робіт цієї непересічної людини.
Попри природознавчий фах, ще з юності майбутній художник зацікавився мистецтвом, а починаючи з 1906 року успішно занурився і в педагогіку. Тож у 1917 році його запросили до уряду УНР на посаду товариша (заступника) Міністра освіти. Пізніше Петро Холодний і сам очолив міністерство.
Після поразки Української революції він емігрує на Галичину та оселяється у Львові. 1920-ті роки стали для Петра Холодного як митця найбільш плідними – постійні виставки, участь в мистецьких об’єднаннях, створення багатьох картин і розписи церков.
У своїх художніх роботах він поєднував елементи традиційного іконопису, зокрема візантійського, із сучасними йому віяннями модернізму. Особливо це помітно в церковних роботах Петра Холодного – іконах, вітражах і настінних розписах.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька робіт цієї непересічної людини.
❤18👍3
125 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗАСНОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ ГРУПИ
19 грудня відзначаємо 125 років з дня народження українського дисидента й правозахисника, учасника Другої світової війни та політв’язня совєцьких таборів, письменника і філософа Миколи Руденка.
Головним досягнення Миколи Руденка як борця з совєцьким тоталітарним режимом стало заснування Українського Гельсінської групи 9 листопада 1976 року. Це була перша легальна правозахисна організація в совєцькій Україні, яка боролася з порушенням прав людини.
УГГ відіграла одну з ключових ролей у відновленні незалежності. Наприкінці 1976 року до групи увійшли Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строката.
Постаті Миколи Руденка присвячений ролик Українського інституту національної пам'яті спільно з "Історична Правда" із документального циклу про дисидентів.
19 грудня відзначаємо 125 років з дня народження українського дисидента й правозахисника, учасника Другої світової війни та політв’язня совєцьких таборів, письменника і філософа Миколи Руденка.
Головним досягнення Миколи Руденка як борця з совєцьким тоталітарним режимом стало заснування Українського Гельсінської групи 9 листопада 1976 року. Це була перша легальна правозахисна організація в совєцькій Україні, яка боролася з порушенням прав людини.
УГГ відіграла одну з ключових ролей у відновленні незалежності. Наприкінці 1976 року до групи увійшли Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строката.
Постаті Миколи Руденка присвячений ролик Українського інституту національної пам'яті спільно з "Історична Правда" із документального циклу про дисидентів.
❤25