#RussiaRuinsCulture
Продовжуємо розповідати про пам’ятки нашої культури й історії, які російська армія зруйнувала чи пошкодила за останні 5 місяців.
📍 Суми
Кадетський корпус у Сумах відкрився 1902 року. Сумський меценат Іван Харитоненко, який роками боровся з російською імперською бюрократією та виділив значну суму на зведення цього корпусу, не дожив до його відкриття трохи менш як рік. Проєкт корпусу створив київський архітектор Кароль Іваницький. Він спроєктував будівлі в еклектиці трьох стилів – неокласицизму, неоготики і «цегляного стилю». У корпусі навчалось 500 кадетів. Функціонував він до 1918 року.
В часи Української Держави Павла Скоропадського корпус став називатись «гетьманським» та готувати офіцерів уже для українського війська.
Після захоплення влади більшовиками в стінах корпусу спершу були курси піхотних офіцерів, а потім відкрили Сумське вище артилерійське командне училище.
Готували в стінах корпусу й офіцерів-артилеристів для ЗСУ – з 1995 до 2007 року тут базувався Інститут ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького. А з 2011 року – Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І. Г. Харитоненка, який готує майбутню еліту Державної прикордонної служби України.
Приміщення Кадетського корпусу постраждало від повномасштабної російської агресії одним з перших. 25 лютого окупанти обстрілювали навчальні корпуси та КПП. На щастя, на той час ліцеїстів уже евакуювали з навчального закладу. Наразі він тимчасово переїхав в інше місто України.
#stopRussia #russiadestroys
Продовжуємо розповідати про пам’ятки нашої культури й історії, які російська армія зруйнувала чи пошкодила за останні 5 місяців.
📍 Суми
Кадетський корпус у Сумах відкрився 1902 року. Сумський меценат Іван Харитоненко, який роками боровся з російською імперською бюрократією та виділив значну суму на зведення цього корпусу, не дожив до його відкриття трохи менш як рік. Проєкт корпусу створив київський архітектор Кароль Іваницький. Він спроєктував будівлі в еклектиці трьох стилів – неокласицизму, неоготики і «цегляного стилю». У корпусі навчалось 500 кадетів. Функціонував він до 1918 року.
В часи Української Держави Павла Скоропадського корпус став називатись «гетьманським» та готувати офіцерів уже для українського війська.
Після захоплення влади більшовиками в стінах корпусу спершу були курси піхотних офіцерів, а потім відкрили Сумське вище артилерійське командне училище.
Готували в стінах корпусу й офіцерів-артилеристів для ЗСУ – з 1995 до 2007 року тут базувався Інститут ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького. А з 2011 року – Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І. Г. Харитоненка, який готує майбутню еліту Державної прикордонної служби України.
Приміщення Кадетського корпусу постраждало від повномасштабної російської агресії одним з перших. 25 лютого окупанти обстрілювали навчальні корпуси та КПП. На щастя, на той час ліцеїстів уже евакуювали з навчального закладу. Наразі він тимчасово переїхав в інше місто України.
#stopRussia #russiadestroys
❤10😢4👍1
28 липня ми вперше відзначимо День Державності.
Цим святом ми нагадаємо собі та світу, що є спадкоємцями державотворчої традиції, якій понад 1000 років. А її витоки – саме тут, у Києві, у серці нашої держави.
Як би російська пропаганда не проштовхувала тези про буцімто «єдність» чи «братність» українського та російського народів, чи про те, що Україна – «штучна нежиттєздатна держава», – реальна історія спростовує ці фейки. Варто лише глибше в ній розібратися.
Що й пропонуємо вам цього вечора – перевірити, як добре ви розбираєтесь в історії українського державотворення, за допомогою тесту від Українського інституту національної пам’яті 🙌
Цим святом ми нагадаємо собі та світу, що є спадкоємцями державотворчої традиції, якій понад 1000 років. А її витоки – саме тут, у Києві, у серці нашої держави.
Як би російська пропаганда не проштовхувала тези про буцімто «єдність» чи «братність» українського та російського народів, чи про те, що Україна – «штучна нежиттєздатна держава», – реальна історія спростовує ці фейки. Варто лише глибше в ній розібратися.
Що й пропонуємо вам цього вечора – перевірити, як добре ви розбираєтесь в історії українського державотворення, за допомогою тесту від Українського інституту національної пам’яті 🙌
👍22
Які атрибути держави сучасна Україна успадкувала від державних формувань українців із попередніх періодів своєї історії?
Історія української державності – це не 30 років незалежності. І навіть не 100 років, як могло б здатися, якщо починати відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році.
Українській державності – понад 1000 років. У середньовічній Київській Русі вкорінені не тільки культурні, а й державні традиції українців. З того часу походять деякі вагомі атрибути нашої держави. А щоб відчути свою приналежність до спадку Київської Русі, нам не потрібно покидати меж ані своєї країни, ані її столиці.
За століття після Київської Русі на українських землях змінювалися державні формування, які тією чи іншою мірою творили наші предки. Що успадкувала від них сучасна Україна? Щоб дізнатися – гортайте карусель.
Історія української державності – це не 30 років незалежності. І навіть не 100 років, як могло б здатися, якщо починати відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році.
Українській державності – понад 1000 років. У середньовічній Київській Русі вкорінені не тільки культурні, а й державні традиції українців. З того часу походять деякі вагомі атрибути нашої держави. А щоб відчути свою приналежність до спадку Київської Русі, нам не потрібно покидати меж ані своєї країни, ані її столиці.
За століття після Київської Русі на українських землях змінювалися державні формування, які тією чи іншою мірою творили наші предки. Що успадкувала від них сучасна Україна? Щоб дізнатися – гортайте карусель.
❤28👍1😢1
https://youtu.be/38JRhvLdpdE
Сьогодні вперше відзначаємо День Української Державності🇺🇦
До пам'ятної дати презентуємо анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин»🥳
🎬Це коротка й доступна, але вичерпна історія українців на своїх землях.
Ролик показує, що наші предки творили тут державні формування ще тисячу років тому – і цей процес державотворення простежується крізь усю нашу історію. А ще – унаочнює, що українці тривалий час були включені у європейський цивілізаційний простір, розвивали на своїх землях різні форми урядування, творили культурний простір, взаємодіючи з іншими народами, зокрема європейськими і тюркськими.
З англомовними субтитрами тут: https://youtu.be/fYA_5MMzh7Y
Сьогодні вперше відзначаємо День Української Державності🇺🇦
До пам'ятної дати презентуємо анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин»🥳
🎬Це коротка й доступна, але вичерпна історія українців на своїх землях.
Ролик показує, що наші предки творили тут державні формування ще тисячу років тому – і цей процес державотворення простежується крізь усю нашу історію. А ще – унаочнює, що українці тривалий час були включені у європейський цивілізаційний простір, розвивали на своїх землях різні форми урядування, творили культурний простір, взаємодіючи з іншими народами, зокрема європейськими і тюркськими.
З англомовними субтитрами тут: https://youtu.be/fYA_5MMzh7Y
YouTube
Історія України за 15 хвилин (УКР субтитри)
До Дня Української Державності 28 липня презентуємо ролик у форматі 2D «Історія України за 15 хвилин». Анімаційне відео коротко й доступно, але вичерпно розповідає понад тисячолітню історію українців на своїх землях. Показує, що наші предки творили тут державні…
👍23❤2
Станом на 1 серпня втрати Росії у війні з Україною становлять вже понад 41 тисячу особового складу та більше 5 тисяч танків та іншої бронетехніки. Це масштаби повноцінної армії європейської країни.
Але війна продовжується – і Сили оборони України будуть знищувати стільки ворога та його техніки, скільки буде потрібно для перемоги.
Але війна продовжується – і Сили оборони України будуть знищувати стільки ворога та його техніки, скільки буде потрібно для перемоги.
👍15❤4
2 серпня на міжнародному рівні вшановується пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.
В ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили близько 3000 ромських в’язнів.
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
Знищення (фізичне чи через руйнацію ідентичності) націй, які вважаються загрозою або перешкодою, – спільна риса для нацизму, сталінського комунізму та сучасного рашизму. Як і мова ненависті, навішування ярликів на націю чи соціальну групу, яку переслідують, прикривання злочинної політики доцільною необхідністю чи іншою «вищою» метою.
В ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили близько 3000 ромських в’язнів.
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
Знищення (фізичне чи через руйнацію ідентичності) націй, які вважаються загрозою або перешкодою, – спільна риса для нацизму, сталінського комунізму та сучасного рашизму. Як і мова ненависті, навішування ярликів на націю чи соціальну групу, яку переслідують, прикривання злочинної політики доцільною необхідністю чи іншою «вищою» метою.
👍3
Підібрали кілька фактів про переслідування ромів нацистами. Вони допоможуть дізнатися більше про цей злочин, але також – краще зрозуміти механізми геноцидних практик та їхні наслідки👇
▪️ Нацисти розпочали і здійснювали геноцид ромів не у вакуумі. Упередження щодо ромської спільноти існували у європейських суспільствах. Те, що суперечило усталеним стереотипам, наприклад, внесок у розвиток культури або наявність осілих громад, – ігнорували. Нацисти використали та посилили ці упередження. Після приходу до влади вони поступово ізолювали ромів, позбавляючи їх прав, доступу до освіти та заробітку. Наприклад, ромські артисти й музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Безробіття серед ромів, яке зростало через обмеження, нацисти видавали за доказ того, що роми є «асоціальними».
▪️ Примусові переселення у «табори для циган» почалися ще в 1935-му. А з 1940-го – масові депортації у концтабори переважно на території окупованої Польщі, де більшість ромів загинули від виснажливої праці, голоду й хвороб або були вбиті у газових камерах. Під депортацію люди потрапляли на основі «записів про циган», які вела поліція з попередніх століть і з яких вже нацисти виводили «родовід» переслідуваних. Або ж на основі звітів Центру досліджень расової гігієни та біології Третього Райху. Тут упродовж 1930-х примусово псевдонауковими методами обстежили десятки тисяч ромів. Наприклад, вимірювали діаметр голови. Переслідували й тих, хто походив зі змішаних родин. Так, лише в Аушвіці-Біркенау опинились понад 23 тисячі людей з Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Польщі, Угорщини та інших країн Європи незалежно від того, чи кочували вони, а чи мали бізнес і жили у вишуканих будинках, чи навіть служили у Вермахті.
▪️ В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.
▪️ Навіть після поразки нацизму та міжнародного трибуналу над нацистськими злочинцями, дискримінація ромів, зокрема і в німецькому суспільстві, тривала. На жертв перекладали вину за злочин. Наприклад, було розповсюдженим бачення, що причина переслідування ромів полягала не в системній расовій політиці нацистів, а в «асоціальній поведінці» самих ромів. У це складно повірити, але ще в 1970-х роках Ґісенський університет висував теорію, що планомірного знищення ромів не було, вони стали випадковими жертвами поганих санітарно-гігієнічних умов. Щоб змінити ситуацію, потрібні були зміна поколінь та активна позиція і громадський рух на захист своїх прав серед самих ромів. Істотно ситуація в Німеччині змінилася лише після тижневого голодування чоловіків-ромів на території меморіалу в колишньому концтаборі в Дахау у 1980 році, яке набуло міжнародного розголосу. Через два роки канцлер ФРН Гельмут Шмідт офіційно визнав переслідування ромів расизмом.
▪️ Нацисти розпочали і здійснювали геноцид ромів не у вакуумі. Упередження щодо ромської спільноти існували у європейських суспільствах. Те, що суперечило усталеним стереотипам, наприклад, внесок у розвиток культури або наявність осілих громад, – ігнорували. Нацисти використали та посилили ці упередження. Після приходу до влади вони поступово ізолювали ромів, позбавляючи їх прав, доступу до освіти та заробітку. Наприклад, ромські артисти й музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Безробіття серед ромів, яке зростало через обмеження, нацисти видавали за доказ того, що роми є «асоціальними».
▪️ Примусові переселення у «табори для циган» почалися ще в 1935-му. А з 1940-го – масові депортації у концтабори переважно на території окупованої Польщі, де більшість ромів загинули від виснажливої праці, голоду й хвороб або були вбиті у газових камерах. Під депортацію люди потрапляли на основі «записів про циган», які вела поліція з попередніх століть і з яких вже нацисти виводили «родовід» переслідуваних. Або ж на основі звітів Центру досліджень расової гігієни та біології Третього Райху. Тут упродовж 1930-х примусово псевдонауковими методами обстежили десятки тисяч ромів. Наприклад, вимірювали діаметр голови. Переслідували й тих, хто походив зі змішаних родин. Так, лише в Аушвіці-Біркенау опинились понад 23 тисячі людей з Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Польщі, Угорщини та інших країн Європи незалежно від того, чи кочували вони, а чи мали бізнес і жили у вишуканих будинках, чи навіть служили у Вермахті.
▪️ В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.
▪️ Навіть після поразки нацизму та міжнародного трибуналу над нацистськими злочинцями, дискримінація ромів, зокрема і в німецькому суспільстві, тривала. На жертв перекладали вину за злочин. Наприклад, було розповсюдженим бачення, що причина переслідування ромів полягала не в системній расовій політиці нацистів, а в «асоціальній поведінці» самих ромів. У це складно повірити, але ще в 1970-х роках Ґісенський університет висував теорію, що планомірного знищення ромів не було, вони стали випадковими жертвами поганих санітарно-гігієнічних умов. Щоб змінити ситуацію, потрібні були зміна поколінь та активна позиція і громадський рух на захист своїх прав серед самих ромів. Істотно ситуація в Німеччині змінилася лише після тижневого голодування чоловіків-ромів на території меморіалу в колишньому концтаборі в Дахау у 1980 році, яке набуло міжнародного розголосу. Через два роки канцлер ФРН Гельмут Шмідт офіційно визнав переслідування ромів расизмом.
😢9👍6
Денис Антіпов був добре відомий у патріотичному середовищі. Він брав активну участь у Революції гідності, підтримував ветеранів ОУН-УПА, заснував паблік історичних мемів «Вагон-ресторан «Свідки П'ятого Універсалу».
За освітою перекладач з корейської мови, Денис викладав у Київському національному університеті імені Шевченка та писав наукову дисертацію про технічний переклад.
Уперше на захист України від російської агресії Денис Антіпов став у 2014 році: на фронт пішов добровольцем. Служив аеророзвідником у десантних військах.
Повернувшись з війни, заснував ветеранський бізнес — майстерню сувенірної продукції UA GIFTS.
Проте йому довелося знову взяти в руки зброю у 2022-му, коли Росія повномасштабно вторглася в Україну. Денис воював у складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. 9 березня отримав поранення. Після відновлення знову повернувся на фронт. Загинув 11 травня біля села Довгеньке, що під Ізюмом на Харківщині.
#FightForUkraine
За освітою перекладач з корейської мови, Денис викладав у Київському національному університеті імені Шевченка та писав наукову дисертацію про технічний переклад.
Уперше на захист України від російської агресії Денис Антіпов став у 2014 році: на фронт пішов добровольцем. Служив аеророзвідником у десантних військах.
Повернувшись з війни, заснував ветеранський бізнес — майстерню сувенірної продукції UA GIFTS.
Проте йому довелося знову взяти в руки зброю у 2022-му, коли Росія повномасштабно вторглася в Україну. Денис воював у складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. 9 березня отримав поранення. Після відновлення знову повернувся на фронт. Загинув 11 травня біля села Довгеньке, що під Ізюмом на Харківщині.
#FightForUkraine
😢16
Трохи позитивних новин із Європи
⚡️⚡️⚡️ Очільники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Румунії звернулися до ЄС із закликом ширшого засудження злочинів комунізму та вшанування його жертв.
У спільному зверненні до очільників інституцій Європейського Союзу
▫️ прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас,
▫️ президент Литви Ґітанас Науседа,
▫️ прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш,
▫️ прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький,
▫️ президент Румунії Клаус Йоганніс
наголосили, що війна Росії проти України спонукає ЄС звернути більшу увагу на засудження злочинів усіх тоталітарних режимів XX століття та вшанування пам’яті їхніх жертв.
💬«Вся Європа має зрозуміти, що відбувається, коли злочини тоталітарних режимів залишаються безкарними. Зараз Росія щодня повторює злочини радянського режиму в Україні. У той час як кінець Другої світової війни означав мир для країн Західної Європи, для Естонії та інших країн нашого регіону він приніс нові масові вбивства, депортації та репресії з боку комуністичних режимів. Щоби зупинити воєнну машину Кремля та притягнути воєнних злочинців до відповідальності, нам потрібно зрозуміти коріння російського імперіалізму», — зазначила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.
💬«Те, до чого сучасний кремлівський режим апелює у своїй ідеології та як діє, у багатьох випадках віддзеркалює попередників Російської Федерації – СРСР та Російську імперію. Росія ніколи не засуджувала радянські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито толерує і навіть з ентузіазмом підтримує радянську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС із застосуванням правових, політичних інструментів та підвищення обізнаності для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого ми не зможемо ефективно запобігати злочинам на нашому континенті у майбутньому та розслідувати нинішні злочини в Україні» – йдеться у зверненні.
Наразі комуністичний тоталітарний режим Радянського Союзу не засуджений європейською, спільнотою на рівні з нацизмом. Кроком у цьому напрямку стала резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року «Європейське сумління й тоталітаризм», яка встановила Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня і заснувала Платформу європейської пам’яті та сумління. Членами Платформи за 13 років з моменту її заснування стали також різноманітні українські інституції та організації, які працюють у сфері пам’яті, зокрема Український інститут національної пам’яті. Проте рівноцінного засудження комунізму та нацизму й належного осмислення всіма європейськими суспільствами природи радянського тоталітарного режиму немає досі.
⚡️⚡️⚡️ Очільники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Румунії звернулися до ЄС із закликом ширшого засудження злочинів комунізму та вшанування його жертв.
У спільному зверненні до очільників інституцій Європейського Союзу
▫️ прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас,
▫️ президент Литви Ґітанас Науседа,
▫️ прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш,
▫️ прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький,
▫️ президент Румунії Клаус Йоганніс
наголосили, що війна Росії проти України спонукає ЄС звернути більшу увагу на засудження злочинів усіх тоталітарних режимів XX століття та вшанування пам’яті їхніх жертв.
💬«Вся Європа має зрозуміти, що відбувається, коли злочини тоталітарних режимів залишаються безкарними. Зараз Росія щодня повторює злочини радянського режиму в Україні. У той час як кінець Другої світової війни означав мир для країн Західної Європи, для Естонії та інших країн нашого регіону він приніс нові масові вбивства, депортації та репресії з боку комуністичних режимів. Щоби зупинити воєнну машину Кремля та притягнути воєнних злочинців до відповідальності, нам потрібно зрозуміти коріння російського імперіалізму», — зазначила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.
💬«Те, до чого сучасний кремлівський режим апелює у своїй ідеології та як діє, у багатьох випадках віддзеркалює попередників Російської Федерації – СРСР та Російську імперію. Росія ніколи не засуджувала радянські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито толерує і навіть з ентузіазмом підтримує радянську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС із застосуванням правових, політичних інструментів та підвищення обізнаності для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого ми не зможемо ефективно запобігати злочинам на нашому континенті у майбутньому та розслідувати нинішні злочини в Україні» – йдеться у зверненні.
Наразі комуністичний тоталітарний режим Радянського Союзу не засуджений європейською, спільнотою на рівні з нацизмом. Кроком у цьому напрямку стала резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року «Європейське сумління й тоталітаризм», яка встановила Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня і заснувала Платформу європейської пам’яті та сумління. Членами Платформи за 13 років з моменту її заснування стали також різноманітні українські інституції та організації, які працюють у сфері пам’яті, зокрема Український інститут національної пам’яті. Проте рівноцінного засудження комунізму та нацизму й належного осмислення всіма європейськими суспільствами природи радянського тоталітарного режиму немає досі.
👍21❤2
Українські захисники продовжують тримати фронт та звільняти метр за метром нашу землю. Найтяжчі бої зараз тривають на Бахмутському та Авдіївському напрямках, де ворог зібрав найбільше сил. Але наші Сили оборони вистоять і переможуть. З нашою підтримкою та вірою!
Зведення Генерального штабу ЗСУ станом на 5 серпня.
Зведення Генерального штабу ЗСУ станом на 5 серпня.
👍13❤8