Уряд ухвалив рішення щодо організації навчання у школах під час тривалих повітряних тривог. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Школи зможуть проводити уроки в класах або укриттях, поєднувати очне й дистанційне навчання. Кожен заклад сам визначатиме формат з урахуванням безпекової ситуації, місткості та облаштування укриття.

▪️ Якщо укриття не дозволяє проводити всі заняття очно, пріоритет надаватимуть математичній, природничій, мовно-літературній, громадянській та історичній освітнім галузям. Інші заняття за потреби проводитимуть дистанційно.

▪️ Громади мають допомогти школам організувати навчання, зокрема розглянути можливість використання інших облаштованих укриттів.

▪️ Укриття шкіл, які працюють очно, мають бути пристосовані до тривалого перебування дітей: із навчальними місцями, освітленням, резервним живленням, інтернетом і належними санітарними умовами.

Батьків повинні заздалегідь інформувати про розклад і формат занять, щоб вони могли планувати свій день. Розклади мають бути гнучкими, а формати навчання - прогнозованими.

МОН щомісяця відстежуватиме виконання рішення. Під час повітряної тривоги перебування дітей і педагогів в укритті залишається обов'язковим.

Люди запитують, чи понижується ставка і для комерційної нерухомості. Так, в поправку входить як житлова, так і не житлова нерухомість або їх частини.

Bank of America провів платежі на $14,3 млн через підсанкційні банки, попри те, що знав про недоліки власної системи фінмоніторингу

Один із найбільших банків США, Bank of America, протягом трьох років проводив транзакції за участю банків, які перебували під американськими санкціями. Причому про проблеми у власній системі санкційного контролю банк знав ще з березня 2022 року.

Як встановило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC), з лютого 2022-го до березня 2025 року Bank of America здійснив 403 транзакції на загальну суму $14,3 млн за участю 35 підсанкційних банків.

Із них:

• 32 банки перебували під санкціями, пов’язаними з Росією;
• 2 — під санкціями проти Білорусі;
• 1 — під санкціями через зв’язки з Іраном.

Найцікавіше в цій історії — причина порушень.

Ще в березні 2022 року Bank of America виявив, що його внутрішній довідник маршрутизації платежів (routing directory) продовжував дозволяти проведення операцій через підсанкційні банки.

Попри наявність санкційного скринінгу, частина платежів проходила контроль. Причинами стали не лише людські помилки, а й автоматизоване правило придушення попереджень — alert suppression rule.

Цей механізм дозволяв системі автоматично не показувати окремі санкційні сповіщення, якщо раніше аналітик банку вже визнав аналогічне спрацювання хибнопозитивним (false positive).

Фактично рішення про відсутність санкційного ризику в одній операції могло впливати на результати перевірки наступних платежів.

Банк протягом наступних місяців намагався виправити недоліки, однак транзакції за участю заблокованих банків продовжували проходити аж до березня 2025 року.

OFAC також встановило недоліки у внутрішньому розслідуванні банку.

Хоча Bank of America знав про проблему з 2022 року та повідомляв регулятору про перевірку підозрілих операцій, спочатку він провів лише одну вузьку ретроспективну перевірку транзакцій.

Повний масштаб порушень банк встановив лише після того, як OFAC у січні 2025 року направило адміністративну вимогу надати інформацію про проведені перевірки.

Загалом OFAC зафіксувало 475 порушень санкційного режиму та наклало штраф у розмірі $11,6 млн.

Це провадження стало частиною ширшого пакета санкцій на загальну суму близько $1,2 млрд, застосованого до Bank of America трьома американськими регуляторами.

Цей випадок показує одну з ключових проблем сучасного фінансового моніторингу: навіть великі банки з дорогими автоматизованими системами контролю можуть роками пропускати заборонені транзакції, якщо алгоритми налаштовані неправильно, а внутрішній аудит не забезпечує своєчасного виявлення системних помилок.

І особливо важливо, що наявність автоматизованого санкційного скринінгу сама по собі не гарантує дотримання санкцій. Регулятори оцінюють не лише наявність процедур, а й їхню фактичну ефективність, здатність банку виявляти порушення та оперативно усувати їхні причини.

США викривають використання релігійних благодійних організацій для фінансування тероризму та іранського режиму

Міністерство фінансів США через Управління з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) закликало фінансові установи виявляти та повідомляти про можливе використання іранським режимом релігійних благодійних організацій для відмивання коштів, фінансування тероризму та обходу фінансового контролю.

Особливу увагу американський регулятор звернув на зловживання релігійними пожертвами «хумс» (khums) — обов’язковими відрахуваннями, які здійснюють представники шиїтських громад у різних країнах світу.

За даними FinCEN, іранська влада використовує релігійні організації як усередині країни, так і за її межами для збагачення наближених до режиму осіб, фінансування репресій проти власного населення та підтримки терористичних угруповань за кордоном.

У деяких випадках благодійні структури збирають релігійні пожертви від імені впливових іранських аятол, пов’язаних із владою. Надалі ці кошти можуть переправлятися до Ірану або пов’язаних із ним осіб через неформальні фінансові канали, зокрема систему хавала, або за допомогою кур’єрів, які перевозять готівку.

«Ми не дозволимо іранському режиму продовжувати багаторічну практику зловживання релігійними установами для збагачення своєї еліти та фінансування тероризму», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

За його словами, виявлення таких операцій і повідомлення про них дозволить правоохоронним органам отримувати критично важливу інформацію для фінансової ізоляції іранського режиму та його посередників.

FinCEN визначив основні індикатори підозрілої діяльності благодійних організацій:

1. Організація активно збирає пожертви, але фактично не здійснює благодійної діяльності або відкрито підтримує іранський режим чи пов’язані з ним терористичні угруповання.
2. Благодійна структура отримує значні пожертви з невідомих джерел протягом короткого часу, після чого переказує великі суми іншим неприбутковим організаціям.
3. Організація або її працівники демонструють поведінку, яка може свідчити про спроби уникнути фінансової звітності чи вимог щодо зберігання інформації про операції.
4. Фізична або юридична особа отримує перекази від благодійної організації, з якою не має очевидних ділових відносин, після чого знімає кошти готівкою або переказує їх далі.

В Україні хочуть швидше облаштовувати укриття без будівельних дозволів.
МВС пропонує запустити експеримент на час воєнного стану. Йдеться про встановлення готових мобільних укриттів, які можна буде заглиблювати в землю та додатково захищати ґрунтом, бетонними блоками або залізобетонними плитами.
Головна зміна: для встановлення таких укриттів не потрібно буде розробляти будівельний проєкт та отримувати дозволи на будівництво. Після облаштування їх перевірятимуть за участю ДСНС і місцевої влади та включатимуть до офіційного фонду захисних споруд.
Планують облаштувати 8 534 укриття протягом 2026–2028 років. Їхня розрахункова вартість становить 19,58 млрд грн. Фінансування можливе з місцевих бюджетів, коштом підприємств та інших джерел.

Укриття розраховані на групи до 10, 20 або 30 осіб. Орієнтовна вартість одного залежно від місткості становить від 1,5 до 2,7 млн грн.

▪️Що отримає Україна від приєднання до SEPA?

▪️Як фінансовий моніторинг допомагає боротися з тіньовими схемами?

▪️Чи готові банки працювати під час тривалих блекаутів?

🎙 На ці та інші запитання Голова НБУ Андрій Пишний відповів у подкасті «Слідкуй за грошима» з Ольгою Василевською-Смаглюк.

🟢 SEPA – це дешевші перекази в євро для українців і бізнесу.

Завдяки приєднанню до єдиної зони платежів у євро (SEPA) перекази між Україною та європейськими країнами стануть швидшими та доступнішими за вартістю. Крім того, це посилить конкурентоспроможність українського бізнесу.

У Молдові за п’ять місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість переказу знизилася з 20 євро до 1,26 євро. Для України потенційна економія може сягати сотень мільйонів євро щороку.

Щоб отримати ці переваги, потрібно ухвалити законодавчі зміни, які є важливою складовою євроінтеграційного руху країни і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами.

🟢 Фінансовий моніторинг захищає економіку від незаконних операцій.

Він допомагає протидіяти відмиванню коштів, корупції, ухиленню від сплати податків та використанню фінансової системи в злочинних цілях.

Водночас банки мають застосовувати ризик-орієнтований підхід. Зокрема, під час обслуговування політично значущих осіб (PEP) неприпустимі необґрунтовані відмови чи штучне затягування операцій. НБУ закликає повідомляти про такі випадки.

🟢 Боротьба з дропами потребує системного рішення.

НБУ підтримує створення реєстру дропів, який допоможе банкам виявляти ризикові операції та протидіяти незаконним схемам. Передавання власних платіжних даних третім особам може мати серйозні й довготривалі наслідки.

🟢 Банківська система готується до найскладніших сценаріїв зими.

Мережа POWER BANKING охоплює майже 2 400 відділень, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту. Вони підготовлені до роботи в найскладніших умовах: забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку тощо.

📽 Більше деталей – у повному випуску подкасту «Слідкуй за грошима».

Уряд хоче обмежити бронювання через масові зловживання
Про це сьогодні у Верховній Раді заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький, коментуючи рішення Кабміну від 13 жовтня.
Уряд запропонував скоротити бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%, а для підприємств сфери життєзабезпечення з 75% до 60%. Також передбачено створення Координаційного центру, без позитивної рекомендації якого підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або квоту на бронювання понад 50%.
Уряд дав п'ять днів на доопрацювання постанови, зокрема щодо розміру квот.

Корецький пояснив необхідність змін зловживаннями під час бронювання.
«100% бронювання дає можливості для великих маніпуляцій», – заявив прем'єр.
Як приклад він навів підрядника енергокомпанії, де зі 100 працівників лише 20 виконують роботи для енергетики, але заброньовані всі.
Водночас Корецький запевнив, що для справді критичних підприємств ОПК та енергетики радикальних змін не буде.
Остаточну редакцію постанови ще не оприлюднили.

Уряд поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків, зокрема для регіонів, повідомив Прем'єр-міністр Сергій Корецький. Це стало можливим, оскільки ВР цього тижня ухвалила низку критично важливих законопроєктів, необхідних для отримання частини міжнародної фінансової допомоги. А вона, в свою чергу, має частково покрити дефіцит бюджету у 2026 році. Впродовж наступних пленарних тижнів планується розгляд низки інших законопроєктів, ухвалення яких дасть змогу отримати весь обсяг міжнародної допомоги і це дозволить відновити фінансування вимушено призупинених видатків.

Тепловики та водоканали попереджають про ризик зриву опалювального сезону через блокування платежів і скорочення бронювання працівників.
Керівники підприємств тепло- та водопостачання закликали уряд розблокувати кошти підприємств. Ствердужють, що понад 1 млрд грн платежів заблоковано Держказначейством після урядового рішення про економію бюджетних коштів. Підприємства не можуть оплатити ремонти, закупити пальне та необхідні матеріали. У деяких випадках заблоковані навіть зарплати за вересень.
А також керівники підприємств теплокомуненерго та водоканалів закликали Кабмін не зменшувати квоту бронювання їхніх працівників до 60%, а залишити чинну – 75%. За їхніми словами, кадровий дефіцит у галузі вже сягає в середньому 30%. Подальша втрата фахівців поставить під загрозу роботу котелень, водоканалів та аварійних бригад.

Вивезення готівки за кордон: НБУ спростив підтвердження зняття коштів.
Національний банк доповнив роз'яснення щодо документів, які фізичні особи-резиденти мають подавати під час вивезення за кордон готівкової валюти на суму понад 10 тисяч євро в еквіваленті.
Як повідомила Державна митна служба, тепер виписки про рух коштів за власним банківським рахунком достатньо для підтвердження зняття готівки. Додаткові касові документи не потрібні.
Також підтвердними документами, зокрема, можуть бути:
• платіжна інструкція на видачу готівки;
• чек банкомата, квитанція платіжного термінала або сліп;
• квитанція про здійснення валютно-обмінної операції.
Важливі умови:
• Документи про зняття готівки чинні протягом 90 календарних днів.
• Підтверджується лише зняття коштів власником із власних рахунків у банках України.
• Якщо кошти з рахунку зняв представник за довіреністю, він не може використати відповідні документи для підтвердження під час вивезення цих грошей за кордон.
Вимога письмового декларування готівки понад еквівалент 10 тисяч євро залишається чинною.

В Одесі затримали двох комерсантів, причетних до легалізації українського зерна на понад 60 млн грн, викраденого росіянами на окупованих територіях. Продукти, виготовлені з цього зерна, могли опинитись в українських магазинах під виглядом турецьких.
У 2024 році росіяни вивезли з окупованого Маріуполя 7 857 тонн української пшениці на підсанкційному судні Alfa M. У російському порту Темрюк зерну оформили документи про нібито російське походження, після чого відправили на експорт.
Приховати походження вантажу, за даними СБУ, допомогли директор одеської філії іноземної компанії із сертифікації сільгосппродукції та керівниця її лабораторії. Вони організували фіктивне дослідження зерна й оформили висновок про його нібито російське походження.
Обох затримали та повідомили про підозру в пособництві державі-агресору. Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Але найцікавіше - подальший шлях викраденого зерна. За даними прокуратури, пшениця потрапила до Туреччини на переробку. Слідство перевіряє, чи могла виготовлена з неї продукція продаватися в ЄС та Україні.
Раніше «Слідство.Інфо» встановило, що російська компанія «Ника» протягом 2023–2024 років експортувала з окупованого Маріуполя понад 54 тис. тонн пшениці. Частину отримала турецька Erisler, яка є учасницею Всесвітньої продовольчої програми ООН. За даними журналістів, саме Erisler призначалася партія зерна, перевезена судном Alfa M у квітні 2024 року.
Erisler виробляє борошно та локшину швидкого приготування, які продаються і в Україні. Чи потрапила до цих продуктів саме викрадена пшениця, поки не встановлено.

Уряд компенсуватиме судновласникам до 80% збитків від російських атак на цивільні судна.
Кабмін затвердив механізм державних гарантій для морських перевезень до українських портів та з них. Якщо судно або вантаж постраждають від російської атаки, а страховка не покриє збитків, держава зможе відшкодувати до 80% оціненої шкоди. Про це повідомила Адміністрація морських портів України.
Компенсація передбачена за:
• пошкодження або знищення суден;
• втрату чи пошкодження вантажів;
• витрати на аварійно-рятувальні роботи.
Компенсацію зможуть отримати власники, оператори та фрахтувальники морських і річкових суден під українськими та іноземними прапорами, які перевозять цивільні вантажі до українських портів або з них. Передбачені обмеження для осіб, пов'язаних із РФ, Білоруссю, та підсанкційних осіб.
Заяву на відшкодування потрібно подати протягом 180 днів після атаки.
Але є нюанс: збитки, завдані у 2026 році, компенсуватимуть за рахунок бюджету 2027 року. Виплати залежатимуть від наявності передбачених на це коштів.

Людей із відстрочками, заброньованих і тих, хто переховується від мобілізації, суттєво більше, ніж військовослужбовців, заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю BBC News Україна.
За його словами, в останні півроку щомісяця з'являються десятки тисяч нових бронювань і відстрочок, і ця динаміка стрімко зростає. Якщо тенденція збережеться, «скоро будуть заброньовані абсолютно всі».
Саме цим Корецький пояснює необхідність перегляду правил бронювання. Уряд хоче зупинити стрімке зростання кількості заброньованих та усунути можливості для зловживань.
Корецький заперечив, що рішення про зміну правил відклали через скандал довкола урядового рішення. Водночас він визнав, що широких консультацій із бізнесом щодо нових правил бронювання не проводили. Певні обговорення були, але масштабних консультацій уряд не організовував.
Уряд розраховує доопрацювати нові правила бронювання протягом цього тижня. Точної дати їх затвердження прем'єр не назвав.
При цьому Корецький наголосив, що для справді критичних підприємств, які забезпечують обороноздатність і життєзабезпечення держави, підстав для занепокоєння немає.

Зрадницю України та фанатку Путіна Тетяну Монтян в росії засудили до півтора року в колонії, а перед тим скалічили.
19 жовтня підконтрольний Росії суд в окупованому Донецьку засудив колишню українську адвокатку та проросійську блогерку Тетяну Монтян за публічні заклики до екстремізму.
Підставою стала її заява під час стріму у 2022 році, коли Монтян закликала «мочити без жалю» російських провладних пропагандистів, яких назвала «охранотою». Прокуратура вимагала для неї п'ять років ув'язнення, однак суд призначив 1,5 року колонії загального режиму та дворічну заборону на адміністрування сайтів. У жовтні 2025 року Росія внесла її до власного переліку «терористів та екстремістів».
Поки що Монтян залишається на волі під підпискою про невиїзд.
Скандальна блогерка також скаржилася, що під час затримання восени 2025 року російські силовики жорстоко заламали їй руку, пошкодивши зв'язки плечового суглоба. За її словами, після цього знадобилася повторна операція, а функції руки повністю не відновилися. Також вона стверджувала, що силовики погрожували вивезти її з мішком на голові до окупованого Донецька й убити дорогою.
Монтян багато років підтримувала росію, розповідала фейки про «укронацистів», виправдовувала агресію проти України та співпрацювала з російськими пропагандистськими медіа. Ну, віддячили їй, як зуміли.

Субʼєкти первинного фінансового моніторингу, які мають повідомляти про підозрілі операції в Держфінмон, масово скаржаться, що не можуть зайти в свої електронні кабінети.
Сайт Держфінмону ліг.
Хтось там звинувачував мене в тому, що я «далека від системи», а сам недостатньо добре підготувався до блекаутів через російські обстріли і, можливо, таки відключив систему ІСФМ, бо дизелю на генератор не вистачило😳

НБУ виявив порушення в NovaPay - платіжній компанії групи «Нова пошта», через яку клієнти оплачують посилки, переказують гроші та отримують післяплату.
Претензії стосуються того, як компанія контролює власну роботу та фінансові ризики. За висновком НБУ, NovaPay неналежно перевіряла, чи дотримується встановлених для неї фінансових нормативів і чи достовірну інформацію подає регулятору.
NovaPay отримала письмове застереження. Компанії дали до 30 календарних днів від отримання рішення, щоб усунути порушення та запобігти їх повторенню. Штрафувати чи обмежувати роботу сервісу поки що не стали.

Спецтрибунал проти Росії має запрацювати, а санкції проти оточення Кремля — залишатися дієвими: зустріч із Миколою Точицьким у Страсбурзі

У Страсбурзі в межах програми Young Political Leaders відбулася зустріч із Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Говорили про міжнародну відповідальність Росії, запуск Спеціального трибуналу, компенсації українцям за завдані війною збитки та ефективність санкційної політики.

Для мене принципово важливо, щоб міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності не залишалися лише політичними деклараціями, а давали конкретний результат. Саме тому під час зустрічі я порушила низку питань, на які українське суспільство має отримати чіткі відповіді.

Передусім — щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України.

Ми пройшли величезний шлях від ідеї його створення до формування правової основи. Але сьогодні постає ключове питання: хто персонально та інституційно відповідає за подальший запуск Трибуналу, коли він реально почне працювати і коли ми побачимо перші вироки?

Я звернула увагу на неоднозначні публічні заяви деяких осіб щодо перспектив роботи Трибуналу, зокрема прогнози про перші вироки вже у 2028 році.

Микола Точицький наголосив, що ключову роботу зі створення Трибуналу здійснює Міністерство закордонних справ України, зокрема департамент міжнародного права. Водночас дипломат підкреслив, що говорити про конкретні дати вироків можна буде після фактичного запуску судового механізму.

Сьогодні однією з головних перешкод залишається фінансування — будівлі, безпеки суддів та інформації та перешкоджання втручання туди російських агентів. Лише зведення будівлі чи купівлю наявної зараз оцінюють в 410-360 млн євро.

Україна та її партнери мають зробити все необхідне, щоб Трибунал отримав ресурси для повноцінної роботи. Створити інституцію недостатньо — вона повинна забезпечити правосуддя.

Друге гостре питання, яке я порушила, — послаблення санкцій проти російських олігархів, зокрема Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.

Я запитала, чи можна було протидіяти відповідним рішенням на європейському рівні та чи не створюють такі поступки небезпечного прецеденту для подальшого пом’якшення обмежень щодо осіб, пов’язаних із Кремлем.

У відповідь Микола Точицький припустив, що йдеться про політичні компроміси заради ухвалення ширших санкційних рішень.

Переконана, що санкційна політика має бути послідовною. Не можна одночасно вимагати відповідальності Росії за агресію та допускати розмивання обмежень щодо представників її економічного оточення. Кожен такий крок потребує публічного пояснення й оцінки його наслідків.

Окремо обговорили створення міжнародного компенсаційного механізму. Микола Точицький застеріг, що через майбутні виборчі цикли в європейських країнах Україна може втратити важливий політичний момент для ухвалення необхідних рішень. Наразі постраждалі від атак агресора українці вже подали близько 190 тис заявок, 65 тис з яких уже підтверджені.

Підкреслю важливість практичної співпраці України з Радою Європи. На рівні нашого парламентського комітету та профільного підкомітету ми вже багато років працюємо з європейськими експертами над законодавством у сфері протидії відмиванню коштів і фінансової інтеграції України до європейського простору, зокрема SEPA.

Дякую Миколі Точицькому та команді Постійного представництва України при Раді Європи за змістовну й відверту розмову.