По ринку ходять чутки, що НАБУ приходило в Службу фінансового моніторингу не зовсім щодо справи про оборонні укріплення на Полтавщині. Точніше, зовсім не по тій справі. Антикорупційний орган, можливо, найбільше цікавила робота підрозділів з обмеженим доступом, зокрема, аналітичний відділ. Нібито вилучалась інформація про підозрілі операції, які надходять в ДСФМ від субʼєктів первинного фінансового моніторингу. Цікаво, звісно, як в подальшому все це буде використано.

Національний банк України суттєво змінює правила еквайрингу платіжних карток та інших платіжних інструментів.
У постанові №51 від 14 травня 2026 року НБУ впроваджує зміни, якими хоче досягти більшої прозорості платежів та забезпечити точнішу ідентифікацію отримувачів коштів, зокрема у випадках, коли платежі здійснюються на користь фізичних осіб.
В основному зміни стосуються не громадян, а банків, платіжних сервісів та компаній, які обслуговують платежі. Від них вимагатимуть збирати та передавати більше інформації про отримувачів коштів, їхній вид діяльності та призначення платежів.
Кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний обліковий запис. Це має унеможливити ситуації, коли через один платіжний термінал або сервіс проходять платежі на користь різних осіб без можливості чітко встановити кінцевого отримувача коштів.
У підсумку має буде створено таку систему, де за кожним платежем можна буде однозначно встановити, хто саме отримав гроші та за що вони були сплачені.
При цьому перекази між картками, оплата товарів і послуг або розрахунки в магазинах продовжать працювати у звичному режимі. В той час, як для учасників платіжного ринку це означає, що доведеться збирати більше інформації, яку також необхідно зберігати та передавати під час проведення операцій.
НБУ пояснює нововведення необхідністю протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, боротьбою з міскодингом (коли реальний вид діяльності приховується за неправильним кодом торговця) та подальшою детінізацією економіки.

НБУ робить спробу врегулювати еквайринг для волонтерів.
Серед змін у постанові №51, про яку був попередній пост, є норма, що безпосередньо стосується волонтерської діяльності.
Регулятор передбачив можливість укладати договір еквайрингу з фізичною особою, яка офіційно зареєстрована як волонтер. Якщо раніше правила були орієнтовані переважно на бізнес, то тепер регулятор фактично виділяє волонтерські збори серед інших платежів на користь фізичних осіб і встановлює для них окрему правову основу в правилах еквайрингу. Таким чином НБУ закріплює в нормативній базі практику волонтерських зборів через платіжну інфраструктуру, яка вже давно склалася в Україні.
НБУ намагається врегулювати сегмент платежів, який останніми роками стрімко зростав. Тепер регулятор хоче, щоб у таких операціях було зрозуміло, хто саме отримує кошти та з якою метою вони надходять.
Тож банки та платіжні сервіси повинні будуть ретельніше ідентифікувати отримувачів коштів та передавати більше інформації про них під час проведення платежів.
І от саме ретельність таких перевірок, на мій погляд, є ключовим чинником, який визначить, чи стануть ці нові правила у пригоді волонтерам чи тим, хто спробує скористатись ними «під фальшивим прапором». Наприклад, для обходу вимог, встановлених для підприємницької діяльності. Разом із розширенням можливостей для використання еквайрингу волонтерами, вважаю, важливо не допустити, щоб нові механізми перетворилися на інструмент маскування комерційних операцій.

📈 НБУ очікує повернення економіки до зростання вже у ІІ кварталі 2026 року
Нацбанк коментує падіння економіки, зафіксоване на початку року. За даними Держстату, у першому кварталі ВВП скоротився на на 0,6%. Однак Національний банк прогнозує відновлення економічного зростання вже навесні-влітку.
У НБУ пояснюють спад сукупністю факторів:
▪️ дефіцит електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру
▪️ затримка надходження міжнародної допомоги
▪️ скорочення інвестицій та капітальних видатків
▪️ аномально холодна погода, яка негативно вплинула на будівництво, транспорт та промисловість
▪️ випереджаюче зростання імпорту порівняно з експортом
У результаті реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,6% у річному вимірі. Це перше зниження після періоду економічного зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Але НБУ вважає цей спад тимчасовим. За оцінками Нацбанку, економіка повернеться до зростання вже в ІІ кварталі. Хоча темпи відновлення будуть доволі скромними через наслідки російської агресії та нестабільність на світових енергетичних ринках, пов'язану з війною на Близькому Сході.

📈 Попит на валюту зростає, але передумов для різких курсових коливань наразі не видно.
Минулого тижня попит на валюту на міжбанку зріс до $392 млн на день, а дефіцит валюти на ринку збільшився до $166 млн на день. Це тиснуло на курс гривні. Для згладжування коливань НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій.
Але поки що ця ситуація виглядає як тимчасова. Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Лише у червні очікуються мільярдні надходження від ЄС та МВФ, що допомагає підтримувати макрофінансову стабільність та знижує ризики для валютного ринку.
❗ За оцінками експертів, на які орієнтуються в уряді, до кінця другого кварталу курс гривні залишатиметься в межах 44,5–45 грн за долар. Більше того, за умови ритмічного надходження зовнішнього фінансування в другій половині літа можливе навіть незначне зміцнення гривні.
Стабільність валютного ринку сьогодні залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників.
✔ Зокрема, від обсягів експорту агропродукції. Які, за прогнозами Мінекономіки можуть скоротитись на третину через атаки росії на українські порти. Обсяги відвантаження з одеських портів можуть впасти з 6 до 4 млн тонн на місяць.
✔ Також розблокування Ормузької протоки може призвести до зниження цін на агросировину, а це теж призведе до зменшення валютної виручки України від експорту у другій половині червня.
Але також ситуація на валютному ринку залежить і від здатності України зберігати довіру міжнародних партнерів та забезпечувати безперервне надходження фінансової допомоги.

❗ Росія розгубила свій вплив на ЄС, а Газпром – у глибокій кризі.
🔥Новина, яка гріє душу не гірше за види палаючої Москви.
У 2021 році ЄС купував у Росії близько 175 млрд кубометрів газу на рік. Сьогодні через єдиний трубопровідний маршрут, що залишився, до Європи надходить лише близько 15 млрд кубометрів газу на рік.
До початку повномасштабної війни російський газ забезпечував близько 45% потреб ЄС. І ця енергетична залежність була одним із головних інструментів впливу Кремля на європейську політику.
Але розв’язавши війну, росія втратила європейський ринок.
✓ У 2023 році Газпром отримав перший за понад 20 років збиток - 629 млрд рублів.
✓ У 2024 році чистий збиток зріс до 1,076 трлн рублів.
✓ Компанія втрачала в середньому близько 35 млн доларів щодня.
Після завершення дії транзитної угоди Україна припинила транспортувати російський газ. Водночас ЄС почав поетапну відмову від російського палива, включно зі скрапленим газом. Заборона на імпорт російського трубопровідного газу починає діяти вже цього року, а повне згортання імпорту має завершитися до 2027 року.
Кремль намагається компенсувати втрати за рахунок азійських ринків. Та проект «Сила Сибіру-2», на який у Москві покладали надії, досі залишається предметом складних переговорів із Китаєм.
Відтак росія втратила і гроші, і потужний колись політичний вплив, Газпром став збитковою валізою без ручки. Мінусів не бачимо. 😉

Канада, ймовірно, уникне потрапляння до «сірого списку» FATF

Канада, схоже, зможе уникнути включення до так званого «сірого списку» FATF — переліку країн, які перебувають під посиленим моніторингом через недоліки у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Наразі FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів) проводить оцінку ефективності канадської системи фінансового моніторингу. Остаточний звіт буде оприлюднений восени, однак попередні результати оцінювання свідчать про достатньо високі показники Канади, що дозволить їй уникнути «сірого списку».

Потрапляння до «сірого списку» FATF означає посилений міжнародний нагляд, додаткову увагу з боку іноземних банків і регуляторів, а також може негативно вплинути на інвестиційну привабливість країни.

Ризик для Канади зріс після того, як у 2024 році один із найбільших банків країни — TD Bank — визнав свою провину у США за змову з метою відмивання коштів та нездатність забезпечити належне функціонування системи AML-контролю. Банк погодився сплатити понад 3 млрд доларів США штрафів.

Водночас як FATF, так і Міністерство фінансів Канади наголошують, що оцінювання ще не завершене, а остаточні висновки будуть сформовані лише після завершення всіх етапів перевірки.

Навіть якщо Канада уникне включення до «сірого списку», країна може бути переведена на режим посиленого нагляду, що передбачає подання більш частих звітів про прогрес у сфері боротьби з відмиванням коштів.

Тим часом, FATF за підсумками пленарного засідання у червні 2026 року внесла Ірак та Боснію і Герцеговину до «сірого списку» юрисдикцій із недоліками у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Водночас Алжир і Намібію виключили з цього переліку після виконання необхідних вимог.
Ірак із населенням близько 48 млн осіб став однією з найбільших країн, доданих до «сірого списку» за останні роки.

За оцінками МВФ, перебування у цьому списку може скоротити приплив іноземного капіталу приблизно на 7,6% ВВП.

До речі, з липня FATF очолить директор з економічних злочинів і санкцій Міністерства фінансів Великої Британії Джайлз Томсон.

Очікується, що в Гданську на Ukrainian recovery conference буде близько 7 тисяч учасників та гостей. В день проведення форуму в Києві не планується абсолютно ніяких заходів, а може навіть і пробок на дорогах не буде. Бо всі, кого я знаю, туди виїдуть.
На фоні загострення стосунків, що супроводжується здачею орденів, невідомо, хто очолить українську делегацію. Якщо не буде ані Президента, ані премʼєр-міністерки, делегацію очолить перший віце-премʼєр Денис Шмигаль. Він жодні державні нагороди Республіки Польща не отримував, йому легше.

Вчора завершилось пленарне засідання FATF в Парижі. Ніяких новин від Державної служби фінансового моніторингу про те, чи підіймала наша делегація питання занесення рф до чорного або сірого списків FATF публічно немає.
Нагадаю, в лютому 2023 року минулим керівництвом ДСФМ було досягнуто призупинення рф в організації, утім держава-ворог досі залишається в регіональній євразійській групі та має вплив та представництво в антилегалізаційних органах регіону.
Очільник ДСФМ, який прославився міжнародним діловим туризмом по всьому світу, не привіз з відряджень жодного питомого результату. На сайті лише декларується, що після призупинення членства рф в FATF “реалізуються подальші заходи». На одній з минулих зустрічей FATF, де Проніна взагалі не було, могла статися провокація, через яку FATF збирався в заключному комюніке засудити Україну за «підрив російської залізної дороги». Якби не уважність представників країн Балтії, то було б дуже соромно і сумно. Вони вчасно відреагували і викреслили це з комюніке.
А де був в цей час голова ДСФМУ досі так і не розуміло.

Вдячні народу Республіки Польща за допомогу. Але якщо треба повернути один орден, повернемо всі.
Окрім повернення орденів в Польщу, варто подумати про повернення також і складів, і виробництв, винесених в Польщу під час війни. Валютна виручка має залишатись в Україні. Сподіваюсь, український бізнес теж приєднається до кампанії. І українські люди, що виїхали — повертайтесь додому. В приймах погано. Ви потрібні тут, вдома.

Коли кров не вода. росія вперше ввела персональні санкції проти школяра. Ним виявився Браудер молодший.

МЗС рф внесло до санкційного списку 17-річного британця Александра Браудера.
Хлопець дослідив мережу криптоплатформ, через яку росія, Іран та Північна Корея відмили близько 350 млрд доларів. Окрему увагу приділив рубльовому стейблкоїну A7A5 - одному з інструментів обходу західних санкцій.

Навесні підліток представив свою базу даних Global Cryptocurrency Laundering Database у британському парламенті.

Ця історія примітна ще й тим, що батько хлопця - Білл Браудер, колишній керівник Hermitage Capital, найбільшого іноземного інвестфонду в росії. Саме він домігся ухвалення Акту Магнітського - закону про персональні санкції за порушення прав людини, названого на честь його юриста Сергія Магнітського, який помер у російській в'язниці у 2009 році.

📌 ДПС розкрила деталі схеми виведення 198 млрд грн за кордон
В.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про масштаби однієї з найбільших валютних схем. Понад 2,3 тисячі компаній протягом 2024 року та I кварталу 2026 року провели зовнішньоекономічні операції на майже 198 млрд грн. Після цього фактично зникли з економічної діяльності. Серед засновників - фізичні особи, зареєстровані одночасно в сотнях компаній.
Додам трохи контексту.
Схема була така: компанія оформлює експортний контракт і вивозить товар за кордон. За законом виручка від такого контракту повинна повернутися в Україну в межах встановленого НБУ терміну. Коли цей термін минав, а гроші не повертались, Нацбанк передавав інформацію податковій. Саме на схемі з експортом і трималася переважна частина операцій: 1243 компанії вивезли товарів на понад 176 млрд грн, тоді як на імпортні операції припало лише 18 млрд грн.
Раніше ДПС повідомляла, що передала зібрані матеріали в Офіс генерального прокурора, а щодо 557 компаній уже підготувала аналітичні висновки з ознаками порушень та легалізації доходів. ДПС, БЕБ, Нацбанк, Держмитслужба, Держфінмоніторинг та Офіс генерального прокурора створили спільну міжвідомчу робочу групу, завдання якої - встановити весь ланцюжок причетних осіб по кожній компанії окремо: організаторів схеми, кінцевих вигодоотримувачів, контролерів компаній-нерезидентів. Конкретних підозр чи затримань поки немає.
Оцінка Лесі Карнаух: «виведення прибутків за кордон і їх залишення там - це державна зрада» дуже суголосна з моєю.

Якісні розʼяснення та комунікація Державної податкової служби допомогли зупинити мінімізацію податків в сфері торгівлі побутовою технікою.
В результаті:
✓ більше ніж на 5 тисяч грн зросла середня заробітна плата у працівників на цьому ринку,
✓ зменшилась кількість ФОПів, яких залучають задля дроблення,
✓ майже на 30% зросли виторги у першому кварталі цього року порівняно з цим же періодом минулого, практично відсутні випадки відпуску продукції без чека.
Ринок отримав сигнал, що правила гри змінюються. В результаті частині відомих мереж довелося стати значно скромнішими в своїх апетитах щодо податкової мінімізації.

🇪🇺 Європейський центральний банк вперше з 2023 року підвищив ключові ставки.
З 17 червня 2026 року:
- базова ставка ЄЦБ зросла до 2,4%,
- депозитна - до 2,25%,
- маржинальна кредитна лінія — до 2,65%.
Основна причина – війна на Близькому Сході, ціновий шок для європейського енергоринку та, відповідно, зростання інфляції.
Для України це рішення ЄЦБ також матиме свої наслідки. Ось як їх бачать у Національному банку України:
✓ дорожчі гроші для запозичень та зростання вартості обслуговування державного боргу,
✓ ризик сповільнення економічного зростання в ЄС (ЄЦБ погіршив макроекономічні прогнози: очікування зростання ВВП єврозони на 2026 рік знижено до 0,8%). Тут проблема для нас очевидна, бо зараз ЄС – наш найголовніший донор,
✓євро вже зміцнюється до долара, а це означає дорожчий імпорт з ЄС і додатковий тиск на інфляцію,
✓нижчий попит на український експорт через сповільнення економічного зростання в ЄС.
Причина підвищення ставки ЄЦБ - той самий шок, що тисне на гривню: блокування Ормузької протоки та зростання цін на нафту. Це не два різні ризики, а один і той самий, який тепер підсилюється ще й монетарною реакцією найбільших центробанків світу.

⛽ Ціни на пальне в Україні знижуються повільніше, ніж світові ціни на нафту. Трохи поцікавилась причинами і ось що з'ясувалось.
1. На заправках ще продають старі запаси. Реальна оптова ціна на дизель уже впала на 10 грн з пікових значень кінця квітня, а нові партії коштують близько 60-63 грн. Однак мережі зараз фізично розпродають пальне, закуплене кілька тижнів тому за собівартістю 70-72 грн. Продавати в мінус ніхто не буде, тому роздрібна ціна знижується лише по мірі вичерпання старих запасів, не одночасно зі світовою нафтою, а з лагом.
2. Перехід на новий стандарт. З 1 липня Україна переходить на стандарт бензину Е10. Молдовський ринок - один із традиційних напрямків імпорту пропонує лише Е0. Трейдери побоюються завозити пальне, яке не встигнуть продати до зміни стандарту, тому імпорт з цього напрямку фактично зупинився. Це створює локальний дефіцит пропозиції, не пов'язаний зі світовими цінами на нафту взагалі.
3. Маржа на бензин уже на нулі. За оцінкою паливного експерта Сергія Куюна, зараз мережі заробляють на бензині близько 3 грн з літра, цього вистачає лише на покриття операційних витрат. Подальше падіння роздрібної ціни без падіння оптової означало б роботу в збиток.
4. Бензин і дизель навесні дорожчали по-різному — і це механічно визначає, як вони дешевшають зараз. Дизель навесні зріс на 30 грн з літра, бензин — лише на 15 грн. Тому й простір для падіння у дизеля об'єктивно більший.
Антимонопольний комітет моніторить ситуацію. Голова АМКУ Павло Кириленко заявив, що зниження світових нафтових індексів на 17% - це пряма підстава знижувати роздрібні ціни "тут і зараз", і затягувати немає сенсу. Водночас сам комітет утримується від висновків про зловживання монопольним становищем, розслідування ще триває.
Зміна цін на пальне у бік зниження завжди відбувається повільніше через те, що зовнішні чинники впливу наклались на внутрішні причини - від інерції запасів до зміни стандарту пального. Тож доведеться ще трохи почекати (і молитись, щоби Трамп нічого зайвого не написав, поки відбуваються переговори з Іраном).

У Верховній Раді готують збільшення штрафів за перевищення швидкості.

Зараз:
• понад 20 км/год - 340 грн
• понад 50 км/год - 1700 грн

Нові штрафи, які передбачає законопроект розроблений разом з МВС і Національною поліцією 🇺🇦
«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах»:

• понад 20 км/год - 680 грн
• понад 40 км/год - 2040 грн
• понад 60 км/год - 2720 грн
• понад 80 км/год - 3400 грн
• перевищення п'ять і більше разів за рік - 17 000 грн

Світовий банк схвалив першу програму політики розвитку «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO) на загальну суму 3,39 млрд доларів. Це перша з двох запланованих операцій, покликаних підтримати реформи уряду для залучення приватного фінансування та вирішення дефіциту робочої сили.
Структура фінансування: позика Світового банку на 1,04 млрд доларів, підкріплена кредитним підсиленням на 540 млн доларів від цільового фонду ADVANCE Ukraine (за підтримки Японії) та гарантіями на 500 млн доларів від уряду Великої Британії, а також грант у 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S.
Програма передбачає реформи у трьох напрямках:
✓ створення умов для приватних інвестицій (зокрема через зміни в регулюванні публічно-приватного партнерства та просування приватизації),
✓ залучення кваліфікованої робочої сили (житлова політика, підприємництво ветеранів, участь жінок на ринку праці, скорочення розриву компетенцій)
✓ поглиблення транскордонної інтеграції ринків, включно з електроенергетикою та сільським господарством.
Ця програма є частиною масштабнішого міжнародного пакета підтримки України. За останні чотири роки мобілізоване Світовим банком фінансування, що супроводжується механізмами контролю та аудитами для перевірки цільового використання коштів, дозволило уряду забезпечувати критичні послуги для понад 20 мільйонів українців у сфері охорони здоров'я, освіти, енергетики, житла та сільського господарства.

🏠 Допомога на оренду житла та інше: Уряд затвердив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року та операційний план на 2026-2028 роки.
Що зміниться найближчим часом:
✓ з'явиться допомога на оплату оренди житла для ВПО (запровадять у I кварталі 2027 року)
✓ місця тимчасового проживання (модульні містечка, гуртожитки) перестануть бути постійним рішенням, їх поетапно трансформують у соціальне житло, а там, де це неможливо, людей переселять у приміщення, що відповідають мінімальним стандартам
✓ запровадять чіткі критерії й мінімальну кількість вільних місць у МТП для маломобільних груп і сімей з дітьми
✓ з'являться дві нові соціальні послуги: "соціальна адаптація" та "соціальна інтеграція" ВПО
✓ компенсацію за зруйноване чи пошкоджене майно і допомогу з житлом розширять на нові категорії ВПО, які проживали на тимчасово окупованій території
✓ для повернення розроблять офіційні критерії безпечності населеного пункту, а оцінку потреб людей після евакуації мають проводити протягом 72 годин
На 1 січня 2026 року в Україні обліковано понад 4,6 млн ВПО, з них 3,3 млн перемістилися після повномасштабного вторгнення. Уряд прагне, щоби до 2030 року не менш як 85% ВПО вже отримали постійне житло, а 70% працездатних мали стабільну зайнятість.

₴1,7 трлн грн вкладів: українці продовжують зберігати гроші в банках, попри війну. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оприлюднив такі дані:
На 1 червня 2026 року на рахунках фізичних осіб і ФОПів у банках України лежало 1 700,6 млрд грн. За місяць ця сума зросла на 13,3 млрд грн, а за рік - майже на 260 млрд грн.
- у гривні: 1 117,4 млрд грн (+13,6 млрд грн за травень)
- у валюті: 583,2 млрд грн (- 0,3 млрд грн за травень)
ФОПів серед усіх вкладників не так багато, всього 3,2%, але вони тримають на рахунках чималі суми: загалом 197,6 млрд грн, або 11,6% усіх вкладів.
Як і раніше, абсолютна більшість вкладників (97%) мають на рахунках до 200 тис грн. А ось ті, у кого на рахунку понад 5 млн грн, (це лише 0,03% вкладників), тримають у банках 16% усіх грошей населення.
Більшість заощаджень, майже 71%, лежать на рахунках до запитання, тобто можуть бути забрані будь-коли. Решта розкладена на строкові депозити, переважно короткі, до трьох місяців.
На час воєнного стану й три місяці після нього держава гарантує повернення всіх 100% грошей по вкладах, без обмеження сумою. Після цього максимальна гарантована виплата складатиме 600 тисяч грн. Усі 59 банків України беруть участь у цій системі гарантування.