Президент звільнив послів. У відставку пішли посол в Султанаті Оман Ольга Селих та посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський.
👍3🥰1😁1🤬1😍1
🔍 88% державних закупівель відбуваються поза системою Prozorro і поза конкуренцією. Рахункова палата проаналізувала те, як відбувались закупівлі у 2025 році.
▪️ З 3,5 млн публічних закупівель 2025 року 3,1 млн (88,35%) відбулись поза електронною системою закупівель. У грошах це - 257,76 млрд грн товарів, робіт і послуг, закуплених поза тендерами і конкуренцією. У 2024 році ця частка була ще вищою - майже 90%. Цьогоріч вона трохи зменшилась, але, як бачимо, несуттєво.
▪️ Це без оборонних закупівель та частини дрібних закупівель до 50 тисяч гривень. Повних даних про них у Мінекономіки аудиторам взагалі не надало.
▪️ Навіть та частина закупівель, яка формально пройшла через систему, конкурентною є доволі умовно. За рік провели лише 14 відкритих торгів - єдиної процедури, яку закон вважає по-справжньому конкурентною. Це 0,0004% усіх закупівель в системі, на суму 100 млн грн.
▪️ Решта "конкурентних" закупівель - це «відкриті торги з особливостями». Зі 179,26 тис. таких торгів на 555,36 млрд грн, 146,6 тис. (81,78%) на 437,39 млрд грн пройшли з одним учасником.
📌 Уточню, що оборонні закупівлі рахуються окремо. Тож дані про них Мінекономіки та Міноборони Рахунковій палаті взагалі не надали. Ці 88% - звичайні цивільні закупівлі. Лікарні, школи, місцеві адміністрації купують їжу, медикаменти, будівельні роботи, послуги. Просто роблять це через "Особливості" - воєнні винятки, які дозволяють укладати договір без тендеру. Тобто винятки, які мали бути тимчасовим інструментом для нагальних потреб, стали основним способом закупівлі взагалі всього.
▪️ З 3,5 млн публічних закупівель 2025 року 3,1 млн (88,35%) відбулись поза електронною системою закупівель. У грошах це - 257,76 млрд грн товарів, робіт і послуг, закуплених поза тендерами і конкуренцією. У 2024 році ця частка була ще вищою - майже 90%. Цьогоріч вона трохи зменшилась, але, як бачимо, несуттєво.
▪️ Це без оборонних закупівель та частини дрібних закупівель до 50 тисяч гривень. Повних даних про них у Мінекономіки аудиторам взагалі не надало.
▪️ Навіть та частина закупівель, яка формально пройшла через систему, конкурентною є доволі умовно. За рік провели лише 14 відкритих торгів - єдиної процедури, яку закон вважає по-справжньому конкурентною. Це 0,0004% усіх закупівель в системі, на суму 100 млн грн.
▪️ Решта "конкурентних" закупівель - це «відкриті торги з особливостями». Зі 179,26 тис. таких торгів на 555,36 млрд грн, 146,6 тис. (81,78%) на 437,39 млрд грн пройшли з одним учасником.
📌 Уточню, що оборонні закупівлі рахуються окремо. Тож дані про них Мінекономіки та Міноборони Рахунковій палаті взагалі не надали. Ці 88% - звичайні цивільні закупівлі. Лікарні, школи, місцеві адміністрації купують їжу, медикаменти, будівельні роботи, послуги. Просто роблять це через "Особливості" - воєнні винятки, які дозволяють укладати договір без тендеру. Тобто винятки, які мали бути тимчасовим інструментом для нагальних потреб, стали основним способом закупівлі взагалі всього.
👍2😁1🤬1
⚡⚡⚡Колишній голова правління банку, якому сьогодні повідомили про підозру за незаконні банківські операції на 210 млн грн, це, як мені вдалось з’ясувати - екс голова правління Оксі-банку. Зі своєї посади він пішов саме на тлі розслідування правоохоронних органів щодо незаконних фінансових оборудок.
Схема, за даними слідства, полягала у тому, що голова правління банку вступив у змову з підприємцем для вирішення питання безперешкодного відкриття рахунків, проведення ризикових фінансових операцій та уникнення внутрішнього фінансового моніторингу. У разі перевірок з боку Держфінмоніторингу банкір також був готовий забезпечувати необхідне «сприяння». Ціна таких «послуг» складала 0,15% від суми щомісячних операцій. Це - свідоме використання банку як інструменту для проведення сумнівних фінансових потоків, які мали бути зупинені ще на вході.
За даними слідства, з липня 2024 року по лютий 2025 року через рахунки щонайменше п’яти підконтрольних компаній провели понад 210 млн грн. За кожною операцією банкір отримував свою частку.
«Задокументовано їхнє листування, у якому спільники звіряли суми, погоджували перекази коштів, а після кожного платежу бізнесмен надсилав підтвердження проведених розрахунків.
Колишньому голові правління банку повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Підприємець також відповідатиме перед законом за надання неправомірної вигоди службовій особі», - написав генеральний прокурор Руслан Кравченко, який, однак, не уточнював, про який саме банк йшлося.
Схема, за даними слідства, полягала у тому, що голова правління банку вступив у змову з підприємцем для вирішення питання безперешкодного відкриття рахунків, проведення ризикових фінансових операцій та уникнення внутрішнього фінансового моніторингу. У разі перевірок з боку Держфінмоніторингу банкір також був готовий забезпечувати необхідне «сприяння». Ціна таких «послуг» складала 0,15% від суми щомісячних операцій. Це - свідоме використання банку як інструменту для проведення сумнівних фінансових потоків, які мали бути зупинені ще на вході.
За даними слідства, з липня 2024 року по лютий 2025 року через рахунки щонайменше п’яти підконтрольних компаній провели понад 210 млн грн. За кожною операцією банкір отримував свою частку.
«Задокументовано їхнє листування, у якому спільники звіряли суми, погоджували перекази коштів, а після кожного платежу бізнесмен надсилав підтвердження проведених розрахунків.
Колишньому голові правління банку повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Підприємець також відповідатиме перед законом за надання неправомірної вигоди службовій особі», - написав генеральний прокурор Руслан Кравченко, який, однак, не уточнював, про який саме банк йшлося.
🔥6🥰1😁1
❗Понад €100 мільйонів на оборонні технології: уряд дав «зелене світло» міжнародним грантам від Brave1 та країн-партнерів.
Кабмін затвердив запуск Brave International - єдиної офіційної системи співпраці з міжнародними партнерами у сфері розвитку оборонних інновацій.
Під новий механізм уже підпадають програми UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Передбачено модель співфінансування 50/50: Україна та країна-партнер разом формуватимуть грантові фонди на паритетних умовах. Також створюватимуться спільні наглядові ради та експертні комісії для оцінки заявок.
Йдеться не лише про українські компанії. Участь у конкурсах зможуть брати також іноземні стартапи та розробники. При цьому всі технології, незалежно від країни походження, проходитимуть обов'язкове тестування в Україні через платформу Test in Ukraine.
Основні завдання платформи:
• пошук нових технологій для потреб українського фронту
• залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів
• розвиток співпраці з інноваційними екосистемами партнерів та інтеграція українського defense tech у глобальний ринок.
Всі розробки, які претендуватимуть на міжнародне фінансування, проходитимуть тестування в Україні через платформу Test in Ukraine. Механізм валідації на полі бою має забезпечити перевірку технологій у реальних бойових умовах та прискорити впровадження найефективніших рішень на фронті.
Кабмін затвердив запуск Brave International - єдиної офіційної системи співпраці з міжнародними партнерами у сфері розвитку оборонних інновацій.
Під новий механізм уже підпадають програми UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Передбачено модель співфінансування 50/50: Україна та країна-партнер разом формуватимуть грантові фонди на паритетних умовах. Також створюватимуться спільні наглядові ради та експертні комісії для оцінки заявок.
Йдеться не лише про українські компанії. Участь у конкурсах зможуть брати також іноземні стартапи та розробники. При цьому всі технології, незалежно від країни походження, проходитимуть обов'язкове тестування в Україні через платформу Test in Ukraine.
Основні завдання платформи:
• пошук нових технологій для потреб українського фронту
• залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів
• розвиток співпраці з інноваційними екосистемами партнерів та інтеграція українського defense tech у глобальний ринок.
Всі розробки, які претендуватимуть на міжнародне фінансування, проходитимуть тестування в Україні через платформу Test in Ukraine. Механізм валідації на полі бою має забезпечити перевірку технологій у реальних бойових умовах та прискорити впровадження найефективніших рішень на фронті.
👍4🥰1😁1
Сьогодні ввечері Київська обласна організація партії «Слуга Народу» проведе збори, під час яких має відбутися оновлення керівних органів обласного осередку.
За інформацією джерел, новим головою Київської обласної організації партії планують обрати начальника Київської обласної військової адміністрації Миколу Калашника. Водночас чинний керівник обласного осередку, народний депутат Мотовиловець, яким керівництво країни продовжує затикати всі можливі дірки, має очолити Політичну раду Київської обласної організації партії. В зборах візьме участь голова партії Олександр Корнієнко.
За інформацією джерел, новим головою Київської обласної організації партії планують обрати начальника Київської обласної військової адміністрації Миколу Калашника. Водночас чинний керівник обласного осередку, народний депутат Мотовиловець, яким керівництво країни продовжує затикати всі можливі дірки, має очолити Політичну раду Київської обласної організації партії. В зборах візьме участь голова партії Олександр Корнієнко.
🤔3😁2👍1🤬1
❗❗❗ «Смотрящіє» повертаються? У 2026-ому? Шановний уряде, це ви серйозно?
Останніми місяцями лісова галузь опинилася в епіцентрі подій. Президент публічно заявив про необхідність кадрового перезавантаження та доручив уряду навести лад у галузі.
Дивно, що це доручення уряд, схоже, зрозумів по-своєму. І замість того, щоби прибрати корупційні чинники та очистити управління галуззю, просто додав нові.
Спочатку заступником генерального директора ДП «Ліси України» з якості та сертифікації було призначено Тараса Кузьміча. Раніше він фігурував у кримінальному провадженні щодо незаконного збагачення, а також, можливо, пов'язаний із доведенням до банкрутства компанії «Надра України».
А ось тепер друге призначення, яке взагалі викликає шок. Олег Сало, відомий як багаторічний соратник Віктора Януковича та колишній голова Львівської обласної державної адміністрації часів його президентства. Генерал-майор міліції, який очолював обласне управління МВС на Львівщині, і під час «Помаранчевої революції» в 2004 році його звинувачували у численних зловживаннях владою, зокрема, і в переслідуваннях активістів, які виступали проти Януковича.
Формально він обійняв посаду радника голови ДП «Ліси України», однак, у дійсності, за моєю інформацією, він виконуватиме функції «смотрящого» .
Це ж за які видатні управлінські «таланти» таких людей повертають з політичного небуття? Лісова галузь - сфера, як казав Президент, яка потребує очищення від зловживань, а не посилення корупції та розкрадань за допомогою «досвідчених кадрів».
І до речі, відповідно до Лісового кодексу України, управління лісовою галуззю мають здійснювати фахівці з профільною освітою та відповідним досвідом. А генерал міліції з обойми Януковича, як і пан Кузьмич, не має жодного стосунку до лісового господарства.
Я особисто зверталася до міністра економіки України Олексія Соболева, до сфери відповідальності якого належить лісове господарство, із запитанням про причини цих призначень та можливі наслідки для галузі. Відповіді я не отримала, тому звертаюся публічно.
Працівники галузі та суб'єкти господарювання вже зараз висловлюють побоювання, що такі кадрові рішення можуть призвести до повного колапсу лісової галузі.
Останніми місяцями лісова галузь опинилася в епіцентрі подій. Президент публічно заявив про необхідність кадрового перезавантаження та доручив уряду навести лад у галузі.
Дивно, що це доручення уряд, схоже, зрозумів по-своєму. І замість того, щоби прибрати корупційні чинники та очистити управління галуззю, просто додав нові.
Спочатку заступником генерального директора ДП «Ліси України» з якості та сертифікації було призначено Тараса Кузьміча. Раніше він фігурував у кримінальному провадженні щодо незаконного збагачення, а також, можливо, пов'язаний із доведенням до банкрутства компанії «Надра України».
А ось тепер друге призначення, яке взагалі викликає шок. Олег Сало, відомий як багаторічний соратник Віктора Януковича та колишній голова Львівської обласної державної адміністрації часів його президентства. Генерал-майор міліції, який очолював обласне управління МВС на Львівщині, і під час «Помаранчевої революції» в 2004 році його звинувачували у численних зловживаннях владою, зокрема, і в переслідуваннях активістів, які виступали проти Януковича.
Формально він обійняв посаду радника голови ДП «Ліси України», однак, у дійсності, за моєю інформацією, він виконуватиме функції «смотрящого» .
Це ж за які видатні управлінські «таланти» таких людей повертають з політичного небуття? Лісова галузь - сфера, як казав Президент, яка потребує очищення від зловживань, а не посилення корупції та розкрадань за допомогою «досвідчених кадрів».
І до речі, відповідно до Лісового кодексу України, управління лісовою галуззю мають здійснювати фахівці з профільною освітою та відповідним досвідом. А генерал міліції з обойми Януковича, як і пан Кузьмич, не має жодного стосунку до лісового господарства.
Я особисто зверталася до міністра економіки України Олексія Соболева, до сфери відповідальності якого належить лісове господарство, із запитанням про причини цих призначень та можливі наслідки для галузі. Відповіді я не отримала, тому звертаюся публічно.
Працівники галузі та суб'єкти господарювання вже зараз висловлюють побоювання, що такі кадрові рішення можуть призвести до повного колапсу лісової галузі.
🤯13❤1🥰1😁1
📌 Порядок денний пленарного засідання на завтра, 30 червня:
• 15172 - про сек'юритизацію та облігації з покриттям (створення механізмів випуску забезпечених цінних паперів) - перше читання.
• 13435, 13435-1 - про оцінку майна (нова модель регулювання оціночної діяльності) - повторне перше читання.
• 13505 - про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів і засобів інформатизації - перше читання.
• 15122 - про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (корпоратизація підприємства) - перше читання.
• 14332 - зміни до Податкового кодексу щодо підтримки ДП «СхідГЗК», «Добропіллявугілля-видобуток» та «Львіввугілля» в умовах воєнного стану - перше читання.
• 14091 - про біологічну безпеку та біологічний захист - перше читання.
• 13204-1 - про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції - повторне друге читання.
• 12384 - про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства - друге читання.
• 12301 - зміни до законодавства щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб - друге читання.
• 12117 - зміни щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків (маяк Ukraine Facility) - друге читання.
• 14067 - зміни щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання (маяк Ukraine Facility) - друге читання.
• 15172 - про сек'юритизацію та облігації з покриттям (створення механізмів випуску забезпечених цінних паперів) - перше читання.
• 13435, 13435-1 - про оцінку майна (нова модель регулювання оціночної діяльності) - повторне перше читання.
• 13505 - про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів і засобів інформатизації - перше читання.
• 15122 - про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (корпоратизація підприємства) - перше читання.
• 14332 - зміни до Податкового кодексу щодо підтримки ДП «СхідГЗК», «Добропіллявугілля-видобуток» та «Львіввугілля» в умовах воєнного стану - перше читання.
• 14091 - про біологічну безпеку та біологічний захист - перше читання.
• 13204-1 - про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції - повторне друге читання.
• 12384 - про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства - друге читання.
• 12301 - зміни до законодавства щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб - друге читання.
• 12117 - зміни щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків (маяк Ukraine Facility) - друге читання.
• 14067 - зміни щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання (маяк Ukraine Facility) - друге читання.
👍4❤1😁1
⚠️ «Укрспецекспорт» - державна компанія, яка торгує зброєю, платила за «послуги» підсанкційним посередникам. І намагалась тиснути на людину, яка про це розповіла.
ДК «Укрспецекспорт» з 2022 року перебуває у сфері управління Міністерства оборони і займається експортом продукції військового та спеціального призначення.
У 2021 році компанія виграла тендер Міністерства оборони Ефіопії на понад 4 млн доларів (ремонт авіадвигунів і вузлів гвинтокрилів, роботи виконували українські підприємства «ЛРЗ «Мотор» та «Авіакон»). Паралельно з цим «Укрспецекспорт» уклав агентську угоду з фірмою «Portex Trade Limited» з ОАЕ, нібито за посередницькі послуги в укладенні контракту.
У січні 2025 року ця фірма та пов'язана з нею особа потрапили під санкції OFAC США через причетність до постачання озброєння суданським збройним силам в обхід міжнародних обмежень. Через виплати за послуги, які фактично не надавались, державні підприємства втратили щонайменше 22 млн грн.
Про ці схеми правоохоронцям повідомив керівник Управління комплаєнсу компанії, людина зі статусом викривача. Замість захисту він отримав незаконне звільнення з «Укрспецекспорту». Після того, як він поновився через суд, йогь посаду скоротили, не допускали до роботи і звільнили повторно.
НАЗК провело перевірку, підтвердило факт переслідування викривача і видало керівництву компанії обов'язковий припис поновити його права. В «Укрспецекспорті» намагались оскаржити цей припис у суді, але отримали відмову. Припис НАЗК досі не виконаний.
ДК «Укрспецекспорт» з 2022 року перебуває у сфері управління Міністерства оборони і займається експортом продукції військового та спеціального призначення.
У 2021 році компанія виграла тендер Міністерства оборони Ефіопії на понад 4 млн доларів (ремонт авіадвигунів і вузлів гвинтокрилів, роботи виконували українські підприємства «ЛРЗ «Мотор» та «Авіакон»). Паралельно з цим «Укрспецекспорт» уклав агентську угоду з фірмою «Portex Trade Limited» з ОАЕ, нібито за посередницькі послуги в укладенні контракту.
У січні 2025 року ця фірма та пов'язана з нею особа потрапили під санкції OFAC США через причетність до постачання озброєння суданським збройним силам в обхід міжнародних обмежень. Через виплати за послуги, які фактично не надавались, державні підприємства втратили щонайменше 22 млн грн.
Про ці схеми правоохоронцям повідомив керівник Управління комплаєнсу компанії, людина зі статусом викривача. Замість захисту він отримав незаконне звільнення з «Укрспецекспорту». Після того, як він поновився через суд, йогь посаду скоротили, не допускали до роботи і звільнили повторно.
НАЗК провело перевірку, підтвердило факт переслідування викривача і видало керівництву компанії обов'язковий припис поновити його права. В «Укрспецекспорті» намагались оскаржити цей припис у суді, але отримали відмову. Припис НАЗК досі не виконаний.
👍3😁1
Верховна Рада викликала голову Криворізького ТЦК в залу щодо мобілізації батька-одинака.
❤2😁1
Сьогодні під час засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення мене було включено до її складу.
Головою Ради обрано міністра фінансів Сергія Марченка. Рада опікуватиметься всім, що стосується антилегалізаційної політики, підготовки до наступного раунду взаємної оцінки Moneyval, євроінтеграційним треком в сфері AML.
Головою Ради обрано міністра фінансів Сергія Марченка. Рада опікуватиметься всім, що стосується антилегалізаційної політики, підготовки до наступного раунду взаємної оцінки Moneyval, євроінтеграційним треком в сфері AML.
❤8👍4😁1
⚔️ Euroclear буде судитись з Центробанком росії у Брюсселі.
Бельгійський депозитарій Euroclear, який утримує основну частину заморожених активів Центробанку рф, ініціював судовий процес проти самого ЦБ рф, у підприємницькому суді Брюсселя. Про це у вівторок повідомило ділове видання L'Echo.
Це фактично відповідь на рішення, яке у середині травня виніс Арбітражний суд Москви, повністю задовольнивши позов Банку росії до Euroclear на 18,17 трлн рублів збитків. ЦБ домагався цієї компенсації ще з грудня 2025 року, наполягаючи, що саме блокування його міжнародних резервів на рахунках депозитарію завдало йому шкоди. Суду знадобилось трохи більше п'яти місяців, щоби задовольнити позов у повному обсязі. Euroclear тоді одразу подав апеляцію в тому ж таки московському суді, але паралельно вирішив зайти з іншого боку.
Тепер у Брюсселі компанія наполягає, що московський суд узагалі не мав повноважень розглядати цю справу. Юрист Euroclear назвав процес "несправедливим", а сам депозитарій підкреслює: компетентним розглядати такий спір може бути лише бельгійський суд, оскільки штаб-квартира компанії знаходиться саме в Брюсселі.
За даними Business AM, перше слухання у бельгійському суді вже відбулося минулого четверга.
Бельгійський депозитарій Euroclear, який утримує основну частину заморожених активів Центробанку рф, ініціював судовий процес проти самого ЦБ рф, у підприємницькому суді Брюсселя. Про це у вівторок повідомило ділове видання L'Echo.
Це фактично відповідь на рішення, яке у середині травня виніс Арбітражний суд Москви, повністю задовольнивши позов Банку росії до Euroclear на 18,17 трлн рублів збитків. ЦБ домагався цієї компенсації ще з грудня 2025 року, наполягаючи, що саме блокування його міжнародних резервів на рахунках депозитарію завдало йому шкоди. Суду знадобилось трохи більше п'яти місяців, щоби задовольнити позов у повному обсязі. Euroclear тоді одразу подав апеляцію в тому ж таки московському суді, але паралельно вирішив зайти з іншого боку.
Тепер у Брюсселі компанія наполягає, що московський суд узагалі не мав повноважень розглядати цю справу. Юрист Euroclear назвав процес "несправедливим", а сам депозитарій підкреслює: компетентним розглядати такий спір може бути лише бельгійський суд, оскільки штаб-квартира компанії знаходиться саме в Брюсселі.
За даними Business AM, перше слухання у бельгійському суді вже відбулося минулого четверга.
👍5
⚖️ Суди у 2025 році визнали легалізованими в 11 разів більше коштів і конфіскували у 20 разів більше майна, ніж роком раніше.
У справах про відмивання коштів (стаття 209 КК – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) суди стали ухвалювати рішення на набагато більші суми. Якщо у 2024 році суди в своїх вироках визнали легалізованими 9,3 млн грн, то у 2025-му - вже 101 млн грн, тобто в 11 разів більше. Ще більше – у 20 разів зросла сума конфіскації активів на користь держави: з 3,4 млн грн до майже 65 млн грн.
▪️ Сума "відмитих" коштів, яку встановлює суд (101 млн грн), - це показник масштабу самого злочину: скільки грошей пройшло через схему легалізації.
▪️ А ось конфіскація (65 млн грн) - це вже реальне майно чи кошти, які суд ухвалив забрати на користь держави.
🏛️ Кількість справ і вироків за рік зросла помірно - на 19-73%. А от ключові суми в цих вироках - в 11-20 разів. Змінився «калібр» цих справ: до стадії вироку дедалі частіше доходять не дрібні епізоди, а саме схеми на великі суми.
За це, звісно, заслужена подяка всім причетним правоохоронним органам. Левову частку справ (за кількістю) веде Нацполіція – близько 61%. А от за грошовим масштабом, тобто за розміром «кубишок», ведуть перед БЕБ і НАБУ. З 12,35 млрд грн майна, яке фігурувало у провадженнях за 2025 рік, на Бюро економічної безпеки припало 5,42 млрд грн, а на НАБУ - 4,56 млрд грн. Тобто ці два органи виявили 81% від загальної суми легалізованого майна, яке фігурувало у провадженнях про відмивання коштів за 2025 рік.
І ще варто відзначити роль прокурорів, які процесуально супроводжують ці справи: якщо ще кілька років тому до суду доходила лише кожна четверта справа про відмивання, то зараз - майже кожна друга. Це означає, що Офіс Генерального прокурора і слідчі прокурори тепер більш ефективно доводять справи до суду. Коли судовій інстанції вистачає доказів для розгляду. А не лише реєструють справи, щоби ті потім «висіли» без подальшого розслідування.
У справах про відмивання коштів (стаття 209 КК – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) суди стали ухвалювати рішення на набагато більші суми. Якщо у 2024 році суди в своїх вироках визнали легалізованими 9,3 млн грн, то у 2025-му - вже 101 млн грн, тобто в 11 разів більше. Ще більше – у 20 разів зросла сума конфіскації активів на користь держави: з 3,4 млн грн до майже 65 млн грн.
▪️ Сума "відмитих" коштів, яку встановлює суд (101 млн грн), - це показник масштабу самого злочину: скільки грошей пройшло через схему легалізації.
▪️ А ось конфіскація (65 млн грн) - це вже реальне майно чи кошти, які суд ухвалив забрати на користь держави.
🏛️ Кількість справ і вироків за рік зросла помірно - на 19-73%. А от ключові суми в цих вироках - в 11-20 разів. Змінився «калібр» цих справ: до стадії вироку дедалі частіше доходять не дрібні епізоди, а саме схеми на великі суми.
За це, звісно, заслужена подяка всім причетним правоохоронним органам. Левову частку справ (за кількістю) веде Нацполіція – близько 61%. А от за грошовим масштабом, тобто за розміром «кубишок», ведуть перед БЕБ і НАБУ. З 12,35 млрд грн майна, яке фігурувало у провадженнях за 2025 рік, на Бюро економічної безпеки припало 5,42 млрд грн, а на НАБУ - 4,56 млрд грн. Тобто ці два органи виявили 81% від загальної суми легалізованого майна, яке фігурувало у провадженнях про відмивання коштів за 2025 рік.
І ще варто відзначити роль прокурорів, які процесуально супроводжують ці справи: якщо ще кілька років тому до суду доходила лише кожна четверта справа про відмивання, то зараз - майже кожна друга. Це означає, що Офіс Генерального прокурора і слідчі прокурори тепер більш ефективно доводять справи до суду. Коли судовій інстанції вистачає доказів для розгляду. А не лише реєструють справи, щоби ті потім «висіли» без подальшого розслідування.
👍7❤2🥰1🤬1
📌 Порядок денний пленарного засідання Верховної Ради на 1 липня:
• 12384 - стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства - друге читання.
• 12301 - зміни до законодавства щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб - друге читання.
• 0340 - ратифікація Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною - ратифікація.
• 15359 - зміни до Закону "Про державні нагороди України" щодо статті 7 - перше читання.
• 15360 - створення та функціонування Українського національного пантеону - перше читання.
• 15366 - затвердження рішення РНБО щодо змін до санкцій проти фінансових установ Російської Федерації - постанова.
• 14130 - посилення парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів і прокуратури, зокрема щодо розслідування катувань - перше читання.
• 15338 - звернення Верховної Ради до міжнародних організацій і парламентів щодо засудження культурного геноциду Росії проти українського народу - постанова.
• 15056 - приведення антикорупційного та кримінального законодавства у відповідність до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб - друге читання.
• 12384 - стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства - друге читання.
• 12301 - зміни до законодавства щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб - друге читання.
• 0340 - ратифікація Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною - ратифікація.
• 15359 - зміни до Закону "Про державні нагороди України" щодо статті 7 - перше читання.
• 15360 - створення та функціонування Українського національного пантеону - перше читання.
• 15366 - затвердження рішення РНБО щодо змін до санкцій проти фінансових установ Російської Федерації - постанова.
• 14130 - посилення парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів і прокуратури, зокрема щодо розслідування катувань - перше читання.
• 15338 - звернення Верховної Ради до міжнародних організацій і парламентів щодо засудження культурного геноциду Росії проти українського народу - постанова.
• 15056 - приведення антикорупційного та кримінального законодавства у відповідність до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб - друге читання.
👍10🥰2😁1
Заплановане на 9 липня засідання Ради директорів МВФ, за інформацією джерел, відкладається. Основною причиною є те, що Президент України досі не підписав Лист про наміри, необхідний для завершення процедури розгляду чергового перегляду програми.
Затримка пов’язана з наявністю у документі зобов’язань щодо реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців.
Затримка пов’язана з наявністю у документі зобов’язань щодо реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців.
🤔5🤬1
Закон про український національний пантеон прийнято за основу та в цілому. За 287 народних депутатів.
👍10
💰❗️НБУ попереджає: підвищене оподаткування банків може вдарити по кредитуванню економіки.
Нацбанк у своєму Звіті про фінансову стабільність за червень знову наголошує, що підвищене оподаткування обмежує здатність банків накопичувати капітал, а отже - видавати нові кредити.
Йдеться про оподаткування банків суперподатком у 50%, який запроваджувався тимчасово, на один рік, але щоразу його продовжують далі.
У НБУ звертають увагу на те, що це відбувається саме тоді, коли рівень кредитування в Україні є найвищим за останні 15 років. Гривневі кредити бізнесу вже понад рік зростають більш ніж на 30% у річному вимірі, а кредитування населення - такими ж темпами вже третій рік поспіль.
Нацбанк нагадує: щоб кредитувати більше, банкам потрібен капітал. А кредити потребують значно більшого капіталу, ніж вкладення в державні цінні папери чи інші безризикові активи.
Навіть якщо банки збережуть нинішню прибутковість, вони не зможуть нарощувати активи швидше ніж на 15-20% на рік. Для багатьох банків рентабельність капіталу вже нижча за його вартість. Також регулятор звертає увагу, що надмірне оподаткування знижує інвестиційну привабливість банківського сектору та може ускладнити майбутню приватизацію державних банків.
Щоб і надалі фінансувати економіку в умовах війни та повоєнного відновлення, банківська система повинна мати можливість накопичувати капітал, а не втрачати його через надмірне податкове навантаження, - резюмує Нацбанк.
Нацбанк у своєму Звіті про фінансову стабільність за червень знову наголошує, що підвищене оподаткування обмежує здатність банків накопичувати капітал, а отже - видавати нові кредити.
Йдеться про оподаткування банків суперподатком у 50%, який запроваджувався тимчасово, на один рік, але щоразу його продовжують далі.
У НБУ звертають увагу на те, що це відбувається саме тоді, коли рівень кредитування в Україні є найвищим за останні 15 років. Гривневі кредити бізнесу вже понад рік зростають більш ніж на 30% у річному вимірі, а кредитування населення - такими ж темпами вже третій рік поспіль.
Нацбанк нагадує: щоб кредитувати більше, банкам потрібен капітал. А кредити потребують значно більшого капіталу, ніж вкладення в державні цінні папери чи інші безризикові активи.
Навіть якщо банки збережуть нинішню прибутковість, вони не зможуть нарощувати активи швидше ніж на 15-20% на рік. Для багатьох банків рентабельність капіталу вже нижча за його вартість. Також регулятор звертає увагу, що надмірне оподаткування знижує інвестиційну привабливість банківського сектору та може ускладнити майбутню приватизацію державних банків.
Щоб і надалі фінансувати економіку в умовах війни та повоєнного відновлення, банківська система повинна мати можливість накопичувати капітал, а не втрачати його через надмірне податкове навантаження, - резюмує Нацбанк.
👍5🥰1😁1
⚠️ Знову намагаюсь привернути увагу до проблем людей, чиє житло було зруйновано російською агресією ще у 2022 році.
📍Ірпінь, вулиця Северинівська, три багатоквартирні будинки - №158, 160 і 162. Сотні людей майже чотири роки досі без власного житла.
Після руйнування розробили проект відбудови - і одразу зіткнулися з тим, що майже 932 мільйони гривень для місцевого бюджету виявились непідйомною сумою, а державне фінансування проект так і не отримав.
Частині мешканців запропонували житлові сертифікати. Але сертифікат не покриває реальну вартість втраченого житла і не дозволяє купити рівноцінну квартиру в тому ж місті. Тому значна частина людей досі чекає саме відбудови, а не компенсації.
Заради того, щоб процес хоч якось зрушив з місця, мешканці навіть погодились на скорочення проекту. Але з того часу – тиша. Фінансування на 2026 рік відсутнє, коригування проекту не завершене, конкретних термінів ніхто не називає.
Натомість Ірпінська міська рада пропонує звести один будинок лише на 98 квартир замість трьох зруйнованих - без жодного пояснення, звідки взялась саме ця цифра. А чи вистачить цих 98 квартир усім, хто досі чекає на дах над головою, чи частина людей залишиться за бортом нового проекту?
Люди роками стукаються у всі можливі двері, та задовільної відповіді не отримали досі, лише відписки від різних органів.
Надіслала депутатські запити до Кабінету Міністрів України та до Київської обласної військової адміністрації. В яких прошу дати правову оцінку ситуації, пояснити, чи існує взагалі механізм завершення таких проектів, коли частина людей уже скористалась компенсацією, а частина далі чекає на відбудову та чи розглядались інші варіанти забезпечення житлових прав, крім одного будинку на 98 квартир.
❗️У зверненні до Кабміну окремо звертаю увагу: сам факт отримання житлового сертифіката ще не означає, що людину фактично забезпечили житлом - право на компенсацію реалізується лише тоді, коли на ці гроші справді куплено нову квартиру. І схожа ситуація - частина мешканців з сертифікатами, частина досі чекає відбудови - може повторюватися й в інших зруйнованих будинках по країні, де досі немає єдиного підходу до завершення таких проєктів.
📍Ірпінь, вулиця Северинівська, три багатоквартирні будинки - №158, 160 і 162. Сотні людей майже чотири роки досі без власного житла.
Після руйнування розробили проект відбудови - і одразу зіткнулися з тим, що майже 932 мільйони гривень для місцевого бюджету виявились непідйомною сумою, а державне фінансування проект так і не отримав.
Частині мешканців запропонували житлові сертифікати. Але сертифікат не покриває реальну вартість втраченого житла і не дозволяє купити рівноцінну квартиру в тому ж місті. Тому значна частина людей досі чекає саме відбудови, а не компенсації.
Заради того, щоб процес хоч якось зрушив з місця, мешканці навіть погодились на скорочення проекту. Але з того часу – тиша. Фінансування на 2026 рік відсутнє, коригування проекту не завершене, конкретних термінів ніхто не називає.
Натомість Ірпінська міська рада пропонує звести один будинок лише на 98 квартир замість трьох зруйнованих - без жодного пояснення, звідки взялась саме ця цифра. А чи вистачить цих 98 квартир усім, хто досі чекає на дах над головою, чи частина людей залишиться за бортом нового проекту?
Люди роками стукаються у всі можливі двері, та задовільної відповіді не отримали досі, лише відписки від різних органів.
Надіслала депутатські запити до Кабінету Міністрів України та до Київської обласної військової адміністрації. В яких прошу дати правову оцінку ситуації, пояснити, чи існує взагалі механізм завершення таких проектів, коли частина людей уже скористалась компенсацією, а частина далі чекає на відбудову та чи розглядались інші варіанти забезпечення житлових прав, крім одного будинку на 98 квартир.
❗️У зверненні до Кабміну окремо звертаю увагу: сам факт отримання житлового сертифіката ще не означає, що людину фактично забезпечили житлом - право на компенсацію реалізується лише тоді, коли на ці гроші справді куплено нову квартиру. І схожа ситуація - частина мешканців з сертифікатами, частина досі чекає відбудови - може повторюватися й в інших зруйнованих будинках по країні, де досі немає єдиного підходу до завершення таких проєктів.
❤58👍15🥰3🤬1
📌 Порядок денний засідання Верховної Ради на 2 липня:
• 15329 – постанова про призначення Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона на 2026 рік.
• 15338 - звернення Верховної Ради до міжнародної спільноти щодо засудження культурного геноциду Росії проти України.
• 15127 - заява Верховної Ради до 20-річчя ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
• 15366 – постанова про затвердження рішення РНБО про зміни до санкцій проти фінансових установ РФ.
• 3023 – законопроект про нові правила безпеки для користувачів електросамокатів, велосипедистів і пішоходів - друге читання.
• 13255 – закопопроект про уточнення структури Збройних Сил України - перше читання.
• 15214 - зміни складу ТСК ВР із питань збереження та розвитку академічного сектору науки - постанова.
• 14264 – законопроект про створення та функціонування спеціалізованих спортивних класів - перше читання.
• 0373 - ратифікація угоди з ЄС про участь України в космічній програмі Copernicus та компонентах космічної ситуаційної обізнаності.
• 0370 - ратифікація податкової конвенції між Україною та Австралією про уникнення подвійного оподаткування.
• 0372 - ратифікація змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією.
• 0366 - ратифікація змін до Пан-Євро-Середземноморської конвенції щодо електронних сертифікатів походження товарів.
• 0334 - ратифікація змін до угоди з Північною Македонією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.
• 15329 – постанова про призначення Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона на 2026 рік.
• 15338 - звернення Верховної Ради до міжнародної спільноти щодо засудження культурного геноциду Росії проти України.
• 15127 - заява Верховної Ради до 20-річчя ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
• 15366 – постанова про затвердження рішення РНБО про зміни до санкцій проти фінансових установ РФ.
• 3023 – законопроект про нові правила безпеки для користувачів електросамокатів, велосипедистів і пішоходів - друге читання.
• 13255 – закопопроект про уточнення структури Збройних Сил України - перше читання.
• 15214 - зміни складу ТСК ВР із питань збереження та розвитку академічного сектору науки - постанова.
• 14264 – законопроект про створення та функціонування спеціалізованих спортивних класів - перше читання.
• 0373 - ратифікація угоди з ЄС про участь України в космічній програмі Copernicus та компонентах космічної ситуаційної обізнаності.
• 0370 - ратифікація податкової конвенції між Україною та Австралією про уникнення подвійного оподаткування.
• 0372 - ратифікація змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією.
• 0366 - ратифікація змін до Пан-Євро-Середземноморської конвенції щодо електронних сертифікатів походження товарів.
• 0334 - ратифікація змін до угоди з Північною Македонією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.
👍15❤9😁1
Уряд оновив правила бронювання. Що змінилось:
1. Виріс зарплатний поріг для критично важливих підприємств. Тепер не менше 26 000 грн (для прифронтових територій — 21 600 грн). Це один з двох обов'язкових критеріїв, другий - відсутність податкового боргу.
2. Переглянули галузеві та регіональні критерії критичності. У кожної галузі (енергетика, аграрії, транспорт тощо) і кожної області є власні, окремі вимоги до того, яке підприємство вважати критично важливим. Їх зараз оновлюють міністерства й обласні адміністрації, здебільшого посилюючи. Підприємствам доведеться заново підтвердити відповідність.
3. Змінили правила для сумісників: тепер працівника можна врахувати в квоту бронювання лише на одному підприємстві, навіть якщо він працює за сумісництвом ще на кількох.
📌 Це перший системний перегляд з грудня 2024 року. За півтора роки кількість заброньованих зросла на 300 тис. осіб, а критично важливих підприємств побільшало на 9 тис. Під нові критерії потрапляє близько 20% підприємств — їм треба підтвердити статус критичності до 10 серпня.
📌 Перехідний період: до 1 вересня чинне бронювання зберігається, автоматично його ніхто не скасовує.
Зараз в Україні заброньовано понад 1,3 млн людей. За словами міністра економіки Олексія Соболєва, ця кількість вже кілька років коливається в діапазоні 1,1–1,3 млн. Урядовець очікує, що надалі кількість заброньованих працівників залишиться у цих межах, без змін.
1. Виріс зарплатний поріг для критично важливих підприємств. Тепер не менше 26 000 грн (для прифронтових територій — 21 600 грн). Це один з двох обов'язкових критеріїв, другий - відсутність податкового боргу.
2. Переглянули галузеві та регіональні критерії критичності. У кожної галузі (енергетика, аграрії, транспорт тощо) і кожної області є власні, окремі вимоги до того, яке підприємство вважати критично важливим. Їх зараз оновлюють міністерства й обласні адміністрації, здебільшого посилюючи. Підприємствам доведеться заново підтвердити відповідність.
3. Змінили правила для сумісників: тепер працівника можна врахувати в квоту бронювання лише на одному підприємстві, навіть якщо він працює за сумісництвом ще на кількох.
📌 Це перший системний перегляд з грудня 2024 року. За півтора роки кількість заброньованих зросла на 300 тис. осіб, а критично важливих підприємств побільшало на 9 тис. Під нові критерії потрапляє близько 20% підприємств — їм треба підтвердити статус критичності до 10 серпня.
📌 Перехідний період: до 1 вересня чинне бронювання зберігається, автоматично його ніхто не скасовує.
Зараз в Україні заброньовано понад 1,3 млн людей. За словами міністра економіки Олексія Соболєва, ця кількість вже кілька років коливається в діапазоні 1,1–1,3 млн. Урядовець очікує, що надалі кількість заброньованих працівників залишиться у цих межах, без змін.
👎3👍2🥰1🤬1
📌 НБУ змінив правила управління ризиками для банків, страховиків і платіжних сервісів
З 1 липня фінустанови повинні впровадити нові підходи до роботи із зовнішніми підрядниками за стандартами ЄС і Базельського комітету.
Йдеться про так званий ризик третіх сторін: коли банк, страховик чи платіжний сервіс передає частину роботи стороннім компаніям: обробку даних, IT-підтримку, інші функції. Тепер такі компанії потрібно ретельніше перевіряти й контролювати.
Нові вимоги стосуються самих фінустанов - банків, надавачів платіжних послуг, страховиків. А от підрядників, з якими вони працюють, це напряму не зачіпає: НБУ регулює не їх, а те, наскільки уважно банки й страховики обирають партнерів і стежать за ними.
Що зміниться:
🔹 Банки перевірятимуть фінансовий стан і репутацію контрагентів, стежитимуть за виконанням угод, матимуть план дій на випадок розриву співпраці
🔹 Платіжні сервіси перевірятимуть постачальника до підписання договору й вестимуть постійний моніторинг
🔹 Страховики перевірятимуть підрядника перед передачею йому важливих функцій, чіткіше прописуватимуть договори
Норми вже набрали чинності, але для банків та інших установ це не означає миттєвого перегляду всіх контрактів. НБУ дає час, щоб проаналізувати чинні договори з постачальниками й привести їх у відповідність до нових вимог.
З 1 липня фінустанови повинні впровадити нові підходи до роботи із зовнішніми підрядниками за стандартами ЄС і Базельського комітету.
Йдеться про так званий ризик третіх сторін: коли банк, страховик чи платіжний сервіс передає частину роботи стороннім компаніям: обробку даних, IT-підтримку, інші функції. Тепер такі компанії потрібно ретельніше перевіряти й контролювати.
Нові вимоги стосуються самих фінустанов - банків, надавачів платіжних послуг, страховиків. А от підрядників, з якими вони працюють, це напряму не зачіпає: НБУ регулює не їх, а те, наскільки уважно банки й страховики обирають партнерів і стежать за ними.
Що зміниться:
🔹 Банки перевірятимуть фінансовий стан і репутацію контрагентів, стежитимуть за виконанням угод, матимуть план дій на випадок розриву співпраці
🔹 Платіжні сервіси перевірятимуть постачальника до підписання договору й вестимуть постійний моніторинг
🔹 Страховики перевірятимуть підрядника перед передачею йому важливих функцій, чіткіше прописуватимуть договори
Норми вже набрали чинності, але для банків та інших установ це не означає миттєвого перегляду всіх контрактів. НБУ дає час, щоб проаналізувати чинні договори з постачальниками й привести їх у відповідність до нових вимог.
❤4👍2🥰1🤬1