Уряд виділить 2,3 млрд грн на відновлення пошкодженого житла у Вишневому.
Кабмін планує виділити 2,3 млрд грн з резервного фонду державного бюджету на компенсації мешканцям Вишневого на Київщині, чиє житло було пошкоджене внаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки 6 липня. Внаслідок російського удару сталася масштабна пожежа та тривала детонація боєприпасів на складах одного з підприємств «Укроборонпрому».
Станом на 7 серпня мешканці Вишневого подали понад тисячу заяв на компенсацію. За 154 заявами вже ухвалені позитивні рішення, ще 920 перебували на різних етапах розгляду. Кількість заяв продовжує зростати.
Гроші виплачуватимуть через програму «єВідновлення». Фінансування розраховане на 23 257 домогосподарств.
Із загальної суми 1,45 млрд грн передбачено на компенсації категорії А. Це ремонт квартир вартістю до 200 тис. грн та приватних будинків до 500 тис. грн. Такі виплати розраховані на 20 759 домогосподарств.
Ще 851 млн грн передбачено на компенсації категорії Б для 2 498 домогосподарств. Йдеться про ремонт квартир вартістю від 200 до 350 тис. грн та приватних будинків від 200 до 500 тис. грн.

Україна хоче майже на рік випередити прогноз Єврокомісії щодо переговорів про вступ до ЄС.
Україна розраховує вже у першому кварталі 2027 року отримати позитивну оцінку ЄС щодо виконання ключових вимог у сфері верховенства права. Водночас робоча оцінка Єврокомісії суттєво відрізняється: за нинішнього темпу реформ це можливо не раніше IV кварталу 2027 року.
Йдеться про 29 вимог у сфері судової системи, основоположних прав, правосуддя, свободи та безпеки. За результатами їх виконання Єврокомісія готує спеціальний звіт IBAR.
Це один із ключових рубежів переговорів про вступ. Поки Україна не отримає позитивну оцінку, ЄС не може розпочати тимчасове закриття жодного переговорного розділу.
Різниця між українською ціллю та робочим прогнозом Єврокомісії становить майже рік. При цьому сама ЄК за нинішнього темпу реформ оцінює можливість закриття останніх переговорних розділів лише у 2029 році.

Через затримки реформ Україна ризикує втратити близько €7,35 млрд за Ukraine Facility.
Україні залишилося виконати 89 із 178 кроків, передбачених Планом Ukraine Facility. Для цього, зокрема, необхідно ухвалити 30 законів, 11 із яких уже зареєстровані у Верховній Раді.
За даними урядового трекера, через затримки з реформами під ризиком перебуває близько €7,35 млрд фінансування. Водночас виконання кроків, запланованих на 2026 рік, потенційно дає Україні можливість отримати близько €15 млрд.
Після оновлення Плану Ukraine Facility у червні 2026 року його індикатори прив’язали до бенчмарків переговорів про вступ до ЄС та завдань з адаптації українського законодавства до права ЄС. Відтак затримки з реформами тепер впливають не лише на отримання грошей, а й на просування України у переговорному процесі.

Україна та Румунія домовилися швидше відкрити новий пункт пропуску на кордоні.
Новий автомобільний пункт пропуску «Біла Церква - Сігету Мармацією» на українсько-румунському кордоні зможуть запустити ще до завершення будівництва всієї необхідної інфраструктури.
Кабмін має затвердити зміни до угоди з урядом Румунії, які передбачають поетапне відкриття пункту пропуску.
На першому етапі через нього пропускатимуть пасажирські транспортні засоби з максимальною дозволеною масою до 3,5 тонни.
На другому етапі рух відкриють також для транспортних засобів масою понад 3,5 тонни, включно з автобусами.
На третьому етапі пункт пропуску відкриють для пішоходів. Кожен наступний етап запускатимуть після завершення необхідної для нього інфраструктури.
Після завершення всіх етапів «Біла Церква - Сігету Мармацією» працюватиме на постійній основі для автомобільного та пішохідного сполучення.
Паралельно зміниться режим роботи вже діючого пункту пропуску «Сігету Мармацією - Солотвино». Після завершення відкриття «Білої Церкви» він перейде на постійний пішохідний режим, а автомобільне сполучення збережеться для служб екстреної допомоги, а також для власників дипломатичних і службових паспортів, які перетинають кордон з офіційною метою.
Домовленість про створення нового пункту пропуску Україна та Румунія уклали ще у 2023 році. Нинішні зміни дозволять не чекати завершення всього комплексу робіт, а запускати рух у міру готовності інфраструктури.

Уряд пропонує спростити адміністрування ПДВ. Відповідний законопроєкт Мінфін підготував на виконання зобов'язань України перед ЄС та МВФ.
Головна зміна - для ФОПів, зареєстрованих платниками ПДВ, звітний період збільшують з місяця до кварталу: декларацію подаватимуть чотири рази на рік замість 12. Перехід відбудеться з першого числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону.
Також передбачається:
• попереднє заповнення ПДВ-декларацій ФОПів на основі даних ДПС (з обов'язковою перевіркою перед поданням) та частини показників податкових накладних - за даними РРО/ПРРО, для тих, хто проводить розрахунки через РРО/ПРРО з видачею чеків
• підвищення з 100 тис. до 1 млн грн порогу бюджетного відшкодування/від'ємного значення ПДВ, що є підставою для позапланової перевірки - крім випадків, коли камеральна перевірка виявить порушення, які вплинули на заявлену суму
• поширення норми про зведені податкові накладні для неплатників ПДВ на отримані від них аванси
Мінфін пов'язує ухвалення закону зі зменшенням навантаження на бізнес, а також з виконанням меморандумів з ЄС та МВФ. Відповідні зобов'язання мали кінцевий строк у серпні 2026 року, а їх виконання Мінфін називає ключовою умовою для отримання макрофінансової допомоги ЄС і траншів МВФ.

Вікно можливостей для вступу України до SEPA закривається вже у листопаді.
Якщо Верховна Рада не встигне ухвалити законопроєкт 14327-д та супутні 15501 і 15503, Україна ризикує втратити можливість подати заявку за нинішніми правилами.
Зараз для вступу до SEPA достатньо відповідності чинним 4-й та 5-й європейським директивам з протидії відмиванню коштів. Але будь-яка заявка, подана після листопада 2026 року, за цими правилами вже не оцінюватиметься.
Наступною умовою стане повна імплементація нового пакета правил ЄС з протидії відмиванню коштів. У ЄС нові правила почнуть застосовуватися з 10 липня 2027 року, а Україна за Дорожньою картою має привести своє законодавство у відповідність до них до IV кварталу 2027 року. Це значно більший обсяг змін, ніж той, який необхідно ухвалити зараз.
Тобто зволікання відсуває вступ до SEPA щонайменше до завершення наступного, набагато масштабнішого етапу реформи фінмоніторингу.
При цьому банківська система технічно готується: з 15 листопада у SEPA діятимуть нові вимоги до формату адрес, і українські банки вже використовують потрібний формат у звітності до НБУ. Але без ухвалення необхідних законів технічної готовності для приєднання недостатньо.
Часу у нас обмаль.

Чому після листопада вступ України до SEPA (фінансовий безвіз) стане значно складнішим? Після цієї дати чинних європейських директив з протидії відмиванню коштів (4-ї та 5-ї) буде недостатньо - для вступу доведеться імплементувати новий пакет правил ЄС у цій сфері, який суттєво змінює саму систему фінмоніторингу.
Що доведеться змінювати:
• розширити коло тих, хто підпадає під фінмоніторинг - додаються провайдери криптоактивів, краудфандингові платформи, торговці предметами розкоші та культурними цінностями, частина кредитних посередників, футбольні агенти та клуби
• переглянути правила і пороги перевірки клієнтів, зокрема для операцій з готівкою, криптоактивами та азартними іграми
• змінити правила встановлення кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі посилити вимоги для категорій з високим ризиком
• включити до систем внутрішнього контролю ризики обходу фінансових санкцій
• перебудувати реєстри банківських рахунків та бенефіціарних власників відповідно до нових правил ЄС і підготувати їх до взаємодії з європейськими системами
• змінити систему нагляду за фінансовим сектором відповідно до єдиних правил ЄС і майбутньої взаємодії з новим європейським органом AMLA.
Змінюється і сама модель регулювання: основні вимоги переносяться з директиви до регламенту прямої дії, який встановлює єдині правила для всіх країн ЄС без можливості адаптувати їх на національному рівні.
Саме тому листопад має значення. Пізніше для вступу до SEPA доведеться виконувати значно більший і складніший пакет вимог.

У внесенні застави за Галущенка брали участь 4 банки: ОТП, Ідея банк, ПУМБ, СЕНСБАНК. Гроші на заставу були сформовані сотнями господарюючих субʼєктів та ФОПів, які акумулювали гроші для застави.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Податкова змінює підхід до бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.
ДПС підготувала комплекс заходів, щоб зменшити податковий та бюрократичний тиск на підприємства, які через атаки втратили обладнання, склади, товари, документи або були змушені зупинити роботу.
У системі ДПС сформують перелік постраждалих підприємств. Інформацію про руйнування братимуть з даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців та державних реєстрів.
Зниження оборотів, прибутковості чи податкового навантаження після обстрілу саме по собі не має ставати підставою для посиленого контролю. Спочатку ДПС з'ясовуватиме причини погіршення показників і лише потім оцінюватиме податкові ризики.
Перевірки постраждалого бізнесу залишаться можливими, але лише за наявності реальних ризиків.
Основним каналом спілкування стане електронний кабінет. Повторно подавати документи, які вже є у ДПС або можуть бути отримані через обмін з іншими органами, не потрібно.
Наявність податкового боргу не позбавлятиме підприємство статусу постраждалого, хоча обов'язок його погашення зберігається. Про виникнення боргу ДПС має одразу повідомляти платника.
Частину цих заходів можна запровадити в межах чинних повноважень ДПС, для решти потрібні зміни до законодавства.

Трансфертне ціноутворення поширять і на внутрішні операції між пов'язаними компаніями.
Кабмін схвалив законопроєкт Мінфіну про зміни в правилах трансфертного ціноутворення.
Принцип «витягнутої руки», за яким ціни в операціях між пов’язаними компаніями мають відповідати ринковим, поширять і на частину внутрішніх операцій - зі збитковими підприємствами та компаніями, які користуються пільгами з податку на прибуток. Мета - перекрити можливість штучно переносити прибуток на пов'язані компанії, де він оподатковується менше.
Змінюють і правила внутрішньогрупового фінансування: якщо компанія формально надає позику, але не контролює пов'язані з нею ризики, її дохід обмежать безризиковою дохідністю (орієнтир - дохідність держоблігацій).
Штрафи замінять на шкалу замість нинішніх єдиних 10%: 7% - за належну звітність, 10% - за її відсутність, 15% - за обтяжуючих обставин. Водночас звітність спростять - введуть пороги, нижче яких операції не потрібно буде документувати.
Зміни мають запрацювати з 1 січня 2028 року, якщо законопроєкт ухвалить Верховна Рада. Уряд ще має подати його до парламенту.

Від ухвалення чотирьох законопроєктів залежить €1,45 млрд допомоги ЄС.
Уряд схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань України перед ЄС та МВФ. Їх ухвалення є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС на €1,45 млрд.
Йдеться про:
• спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів та підвищення зі 100 тис. до 1 млн грн порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ. (Про це я докладно писала вчора).
• приведення правил трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС (дивіться пост вище ⬆️).
• об’єднання ключових інституцій ринку капіталу у холдингову структуру та залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс
• зміни до роботи ВАКС: одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави, а також адміністративних справ про застосування санкцій.
За словами Прем’єра Сергія Корецького, від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів.

Уряд змінив керівника Держагентства відновлення.
Кабінет Міністрів призначив головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Івана Федорова, який досі очолював Запорізьку ОВА. У зв’язку з новим призначенням Кабмін погодив його звільнення з посади голови ОВА.
Попереднього керівника Агентства Сергія Сухомлина звільнено. Також посаду залишив перший заступник голови Агентства Микола Бойко.
Федоров очолював Запорізьку ОВА з лютого 2024 року, до цього був міським головою Мелітополя. У березні 2022 року під час окупації міста його викрали російські військові, згодом Україна повернула його з полону.

Мінфін дав розрахунки, в яких показав, наскільки відчутним буде економічний ефекти від так званого фінансового безвізу – приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
Отже, що ми отримаємо у грошах:
• 70-100 млн євро на рік зможуть економити український бізнес та громадяни завдяки здешевленню платежів. Це попередня оцінка Інституту економічних досліджень
• до 200 млн євро може становити економія вже у перший рік після приєднання, за оцінкою Єврокомісії
• до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності може додати економіка у перший рік завдяки зниженню транзакційних витрат та стимулюванню експорту, за оцінкою Мінекономіки
• близько 4 тис. євро на рік становитиме середня економія для кожного з 120 тис. українських малих і середніх підприємств, які регулярно експортують до ЄС.
Звідки береться ця економія? Зараз міжнародні платежі можуть іти від одного до семи банківських днів та проходити через банки-кореспонденти. Після приєднання до SEPA платіж через онлайн-банкінг у більшості європейських банків коштуватиме 0-1 євро, а миттєві перекази можуть доходити до отримувача за 10 секунд.
Тож у практичному вимірі для людей і бізнесу SEPA - це передусім дешевші й швидші платежі. А в більш широкому контексті це також євроінтеграційний крок з цілком конкретним економічним ефектом.

Відсьогодні діють нові правила кредитування бізнесу: НБУ спрощує доступ до позик в умовах посилення російських обстрілів.
Нацбанк ухвалив уже другий пакет заходів для підтримки кредитування виробників, ритейлу та громад. Цього разу одна з головних змін стосується застави.
Банки зможуть враховувати як забезпечення за кредитом майнові права на гроші, які підприємству вже мають заплатити за відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги. Якщо бізнесу бракує майна для традиційної застави, додатковим забезпеченням за кредитом зможе стати його дебіторська заборгованість. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення встановлено на рівні 0,3.
Є зміни і для громад. НБУ підвищив з 0,5 до 0,8 коефіцієнт ліквідності безумовних та безвідкличних гарантій міських та обласних рад. Відповідно, підприємствам, за кредити яких поручаються міські або обласні ради, має стати простіше отримувати фінансування. Насамперед це може допомогти з кредитами для муніципальних та інших підприємств, які реалізують інфраструктурні проєкти.
У НБУ очікують, що на основі цих послаблень банки найближчим часом запропонують нові кредитні продукти. Це означає, що банки мають адаптувати під нові правила свої кредитні пропозиції.
Також НБУ уніфікував правила врахування портфельних гарантій при оцінці кредитного ризику.
Це вже другий пакет кредитних послаблень за останній місяць. На початку серпня НБУ дозволив банкам за певних умов не визнавати дефолтом короткострокову реструктуризацію боргів бізнесу, який зазнав фінансових труднощів через війну, та полегшив використання аграрної продукції як застави.

«Слідкуй за грошима». Безпрецедентна подія, яка обʼєднала абсолютно всіх, хто задіяний в системі фінансового моніторингу. Півроку підготовки — і ось результат. Разом з ПриватБанк Visa AML HUB, Connecta Consulting та Радіо NV ми запросили на відверту розмову міністра Міністерство фінансів України, голову Національний банк України, топ-правоохоронців країни, банкірів та голову Державна податкова служба України. Наша мета — почати діалог. Він стане фундаментом надійної системи протидії легалізації коштів.

Вже 7 років я займаюсь законодавством у сфері фінмону. Ця каденція Верховна Рада України ухвалила декілька важливих законів, щоб зробити відмивання складнішим, дорожчим та більш видимим для правоохоронців. Я стояла біля витоків кількох важливих законів. Зокрема, про створення Бюро економічної безпеки. (БЕБ), про протидію легалізації, про мікрофінансові установи, кінцевих бенефіціарів, споживчі фінансові послуги тощо.

Але скільки б крутих законів не було написано та ухвалено, важливо розуміти, як і хто їх виконує? Який коефіцієнт корисної дії в результаті ми отримуємо. Як ці закони впливають на протидію корупції, захист бюджету та імідж України. Про це ми і говорили.
Далі буде.

Бюджетна ситуація в Україні зараз найскладніша з 2022 року. Мінфін уже бачить проблеми з ліквідністю і попереджає, що частину невійськових платежів, можливо, доведеться відкладати.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив в інтерв'ю Euronews.
«Ми вже бачимо деякі проблеми з ліквідністю. Це означає, що нам, можливо, доведеться відкласти деякі платежі, не пов'язані з війною, через брак ліквідності», - сказав він.
Наслідки можуть відчути насамперед на місцевому рівні. Серед видатків, які можуть постраждати, Марченко назвав будівництво укриттів та інфраструктури.
Також Мінфін має складнощі з тим, щоби зверстати бюджет на 2027 рік. Мінфін формує його з розрахунку на продовження війни, а непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні наразі становить $32,6 млрд. За словами Марченка, оцінки МВФ приблизно збігаються з розрахунками Мінфіну.
«У нас не було такої ситуації з 2022 року. Зараз ми надто наближаємося до того самого сценарію», - заявив міністр.

Уряд спрямував 33,6 млрд грн на виплати військовим та їхнім родинам з резерву. Як повідомив Прем'єр-міністр Сергій Корецький, 25,9 млрд грн підуть на грошове забезпечення військових ЗСУ у вересні. Ще 7,7 млрд грн - на одноразову грошову допомогу у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовця.
Кошти взяли з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоби не допустити затримок виплат у вересні.
Прем'єр закликав урядовців та парламентарів максимально прискорити ухвалення всіх невідкладних рішень та законів задля отримання міжнародної фінансової допомоги. Оскліьки це - єдиний спосіб збалансувати бюджет в нинішніх умовах.

Китайська державна компанія постачала Росії сировину для виробництва ударних дронів типу «Шахед». Однієї партії могло вистачити приблизно на 1300 дронів, пише Politico.
Йдеться про Jilin Chemical Fiber Group. За отриманими виданням внутрішніми російськими документами, на початку 2026 року компанія поставила 46 тонн PAN-прекурсору - сировини для виробництва високоміцного вуглецевого волокна.
Отримувачем була «Алабуга-Волокно» - підсанкційна «дочка» «Росатому», яка постачає вуглецеве волокно для масового виробництва російських ударних дронів на базі іранських Shahed.
При цьому вантаж оформили за митним кодом, який використовують для цивільних синтетичних волокон, зокрема нейлону та поліестеру. Експерти вважають це ознакою спроби приховати постачання товару подвійного призначення.
За даними Українського центру безпеки та співпраці, з 2022 року вдалося відстежити щонайменше вісім тендерів на такі поставки з Jilin Chemical Fiber Group до «Алабуга-Волокно».
Документи вже перевірили у США та Україні та підтвердили їхню автентичність. Китайська держкомпанія на запити Politico не відповіла.
.

Уряд схвалив законопроєкт, що змінює правила, за якими бізнес може враховувати проценти за кредитами при розрахунку податку на прибуток.
Йдеться про механізм боротьби з виведенням прибутків з-під оподаткування через боргове фінансування. Зараз обмеження стосується лише боргів перед нерезидентами і лише якщо вони перевищують власний капітал компанії більш ніж у 3,5 раза. Законопроєкт №16036 пропонує поширити правило на всі боргові зобов'язання, незалежно від того, хто надав гроші: резидент чи нерезидент, пов'язана чи непов'язана особа.
Якщо витрати компанії на запозичення перевищують її процентні доходи, ця різниця враховуватиметься при оподаткуванні в межах 30% EBITDA. Сам 30-відсотковий ліміт діє і зараз, але значно розширюється коло операцій, на які він поширюється.
Водночас, щоби зменшити навантаження на бізнес, передбачено:
• обмеження не діятиме, якщо витрати на запозичення не перевищують €500 тис.
• для фінансування від непов'язаних осіб без забезпечення з боку пов'язаних осіб поріг може дорівнювати сумі фактичних витрат на запозичення, але не більше €3 млн
• проценти, які не вдалося врахувати через ліміт, можна буде переносити на наступні роки без обмеження строку і без нинішнього щорічного зменшення на 5%
• невикористану частину ліміту можна буде переносити на наступні п'ять років
Невраховані проценти, накопичені до кінця 2027 року, не згорять і надалі враховуватимуться за новими правилами.
Передбачені винятки для банків, страховиків та окремих інфраструктурних проєктів. До вступу України в ЄС обмеження також не поширюватиметься на кредити міжнародних фінансових організацій під державні або місцеві гарантії.
Зміни імплементують європейську Директиву ATAD та передбачені Національною програмою адаптації законодавства України до права ЄС, Національною стратегією доходів і зобов'язаннями перед МВФ.
Нові правила мають запрацювати з 1 січня 2028 року.

Про підозрілі операції повідомляли лише через три роки. В Монако, яка з 2024 року перебуває в сірому списку FATF, оштрафували компанію з управління капіталом на 1,5 млн євро.

Управління фінансової безпеки Монако (AMSF) встановило, що Julius Baer Wealth Management не мало належної системи визначення рівня ризику клієнтів та із суттєвими затримками подавало повідомлення про підозрілі операції.

Із 908 клієнтів компанії 44% були віднесені до категорії високого ризику. Водночас регулятор не виявив чітких критеріїв, за якими здійснювалася така класифікація.

Ще серйозніші порушення регулятор виявив під час аналізу повідомлень про підозрілі операції. Щонайменше у трьох випадках банк інформував фінансову розвідку із запізненням у сотні днів. В одному з них про підозрілий платіж, пов’язаний із політично значущою особою — PEP, повідомили лише через 1202 дні після проведення операції, тобто більш ніж через три роки.