НБУ застеріг банки від необґрунтованих відмов під час внесення застав до ВАКС.
Нацбанк обговорив із банками практику фінмоніторингу під час внесення застав до Вищого антикорупційного суду та обслуговування PEP. При цьому НБУ наголосив: вимоги до банків не пом’якшуються, вони мають і далі суворо дотримуватися законодавства та рекомендацій НБУ.
Водночас сама по собі операція із внесення застави у кримінальному провадженні не має автоматично вважатися підозрілою. Банки повинні оцінювати кожен випадок індивідуально: перевіряти фінансовий стан платника, зв’язки заставодавця з людиною, за яку вноситься застава, можливе попереднє акумулювання коштів чи дроблення платежів та джерела походження коштів.
Причому джерело безготівкових коштів має значення незалежно від того, скільки часу вони вже перебувають на рахунку, а джерело готівки – незалежно від того, чи є інформація про неї в декларації НАЗК.
Серед причин відмов у проведенні таких операцій представники банків назвали відсутність документального підтвердження походження коштів, дроблення застав та використання компаній-оболонок. Банки також зважують репутаційні ризики через негативний інформаційний фон та потребу в часі для детального аналізу й отримання додаткових документів.
НБУ наголосив: ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування вимог законодавства, ані необґрунтованої відмови в обслуговуванні певних категорій клієнтів. Те саме стосується PEP. Рішення про проведення операції або відмову має бути результатом детального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження його коштів.
Крім того, НБУ представив кейси порушень банками вимог фінмоніторингу під час платежів за державними контрактами, імпортних та валютно-обмінних операцій, зняття готівки й обслуговування PEP. Нацбанк рекомендує своєчасно виявляти компанії-оболонки, перевіряти, чи справді компанії ведуть господарську діяльність, виявляти так звані «скрутки» та не проводити операції за документами з ознаками підробки.
Найближчим часом НБУ обіцяє підготувати для банків детальне роз’яснення за результатами наглядових дій щодо внесення застав.

Під виглядом російського через ЄС можуть везти вкрадене українське зерно. Латвія посилює контроль.
Сейм Латвії ухвалив зміни, які дозволять перевіряти походження кормових вантажів із третіх країн, зокрема брати зразки для лабораторного аналізу.
Бо є підозри, що зерно, яке Росія незаконно вивозить з окупованих територій України, може потрапляти в транзит через Латвію з документами про російське походження.
Встановлення справжнього походження зерна може тривати близько місяця і потребувати аналізів. При цьому сам вантаж на час перевірки затримувати в порту не будуть.

Раніше Латвія вже заборонила імпорт російської та білоруської агропродукції, але транзит досі можливий. Сейм закликав уряд також підготувати регулювання, яке дозволить повністю припинити транзит російського та білоруського зерна через Латвію.

$1 млрд збитків: найбільший металургійний комбінат України остаточно зупинив роботу після російських ударів.

ArcelorMittal заявив, що більше не може безпечно та стабільно експлуатувати «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За останні п'ять тижнів підприємство пережило чотири ракетні удари. Загинули п'ятеро працівників, ще 17 були поранені, один із них залишається у критичному стані.
Компанія зосередиться на збереженні інфраструктури та виробничих потужностей, щоб мати можливість відновити виробництво після завершення війни.

ArcelorMittal очікує близько $1 млрд збитків через пошкодження майна, обладнання та виробничих потужностей комбінату.

ЄС розблокував €6,6 млрд на військову підтримку України. Але безпосередньо на нові закупівлі зброї з цих коштів піде €1 млрд.
Держави ЄС погодили такий розподіл коштів Європейського фонду миру:
• €1 млрд піде на нові спільні закупівлі військової техніки для України
• €900 млн спрямують на місію ЄС з підготовки українських військових
• €4,7 млрд отримають держави ЄС як компенсацію за військову допомогу, яку вони вже надали Україні. Частина країн уже заявила, що ці гроші знову спрямує на підтримку України.
Ці €6,6 млрд тривалий час залишалися заблокованими через відсутність згоди між державами ЄС.
Тож із €6,6 млрд гарантовано €1 млрд піде на нові закупівлі для України, ще €900 млн – на підготовку наших військових. Яка частина з решти €4,7 млрд повернеться Україні у вигляді нової військової допомоги, залежатиме від рішень окремих країн ЄС.

У ДПС новий (поки тимчасовий) керівник.

Уряд призначив Юрія Конюшенка першим заступником голови Державної податкової служби та поклав на нього виконання обов’язків керівника ДПС.

До цього Конюшенко працював у Мінфіні та Секретаріаті Кабміну. Це кадровий чиновник фінансового блоку, який багато років займається податковою і митною політикою та фінмоніторингом.

Серед завдань, які поставив перед ним Уряд: безперебійна робота податкової, виконання планів надходжень до бюджету, спрощення адміністрування податків та покращення взаємодії з бізнесом.

Іграшки з законодавчим регулюванням статусу РЕР можуть поставити під ризик фінансування ЄС. Єврокомісія попередила Україну про ризик затримки фінансування та закликала не послаблювати правила щодо публічно значущих осіб.

Європейська комісія попередила Україну, що зволікання з поданням фінансової стратегії на 2027 рік неминуче призведе до пізнішого надходження європейського фінансування наступного року. Про це йдеться у спільному листі єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос прем’єр-міністру України Сергію Корецькому.

Йдеться про розподіл решти €45 млрд у межах програми Ukraine Support Loan. Єврокомісія очікує своєчасного офіційного подання Україною фінансової стратегії на 2027 рік, щоб Рада ЄС могла визначити розподіл цих коштів упродовж листопада, а виплати могли розпочатися якомога раніше у 2027 році.

У листі наголошується, що проєкт фінансової стратегії необхідно подати без зволікань. Будь-яка затримка, прямо зазначають єврокомісари, неминуче означатиме пізніше надходження коштів Україні у 2027 році.

Ще один окремий сигнал Брюсселя стосується фінансового моніторингу політично значущих осіб. Єврокомісія закликає Україну не допустити послаблення чинної системи щодо PEP та забезпечити її відповідність стандартам ЄС і міжнародним вимогам.

Європейські партнери також очікують своєчасного ухвалення необхідних положень, які український уряд розробив за погодженням із Єврокомісією. У листі це прямо пов’язується із подальшим доступом України до європейської фінансової підтримки. При цьому Брюссель наголошує, що система контролю щодо PEP має бути не лише надійною, а й пропорційною.

Загалом до кінця 2026 року для України залишається доступним близько €20 млрд фінансової допомоги ЄС, отримання якої залежить від виконання погоджених реформ. Єврокомісія наголошує на необхідності прискорити їх реалізацію як на рівні уряду, так і Верховної Ради.

Уряд гарантує, що до 15 жовтня виконає всі рішення, необхідні для отримання обіцяної партнерами міжнародної допомоги, заявив Прем’єр-міністр Сергій Корецький. Він закликав народних депутатів ухвалити законопроєкти, від яких напряму залежить зовнішнє фінансування.
Він також сказав, що попри дефіцит бюджету пенсії та зарплати лікарів і вчителів будуть виплачуватися вчасно й у повному обсязі. А от видатки, які не є першочерговими та критичними, призупинять до надходження коштів від зовнішньої допомоги.
На оборонні потреби бракує $27 млрд. Близько $7 млрд Уряд планує забезпечити завдяки суворій економії та перерозподілу видатків. Для покриття решти $20 млрд Уряд зараз веде діалог з партнерами. Ці кошти потрібні на дрони, ракети, техніку та інше забезпечення Сил оборони. Грошове забезпечення військових і підтримку їхніх сімей, за словами Прем’єра, мають профінансувати повністю.

Ірина Мудра залишається під вартою: ВАКС не погодився змінити їй запобіжний захід.
На рахунок суду вже надійшло 13 млн 94 тис. грн із визначених 20 млн грн застави. Захист пропонував обмежити заставу внесеною сумою. Адвокат пояснив, що решту коштів намагалися перерахувати близькі та колеги Мудрої, однак банки не провели ці платежі.
Суд відмовив у клопотанні. Для звільнення з-під варти необхідно внести заставу повністю.

Сотні мільйонів з енергетики виводили через ФОП та компанії з ознаками фіктивності – Держфінмоніторинг.
Держфінмоніторинг разом із Нацполіцією відпрацював схему виведення державних коштів у справі про розтрату майна енергетичного підприємства.
За даними слідства, одна з компаній постачала йому будівельне обладнання за завищеними цінами. Тільки на цих контрактах вона отримала понад 250 млн грн, а загалом від державних підприємств енергетики та транспорту – понад 735 млн грн.
Частину грошей переказували пов’язаному машинобудівному заводу, який також отримав понад 560 млн грн від державних замовників оборонної сфери.
Далі понад 180 млн грн з рахунків обох компаній розпорошили на групу ФОП для обготівкування.
Загалом Держфінмоніторинг встановив, що з 2021 року компанії провели понад 800 млн грн операцій з контрагентами з ознаками фіктивності. За даними фінрозвідки, йшлося про мінімізацію податків та легалізацію коштів. Матеріали передали правоохоронцям.

Невже бруківку перестануть перекладати? В уряді розповіли, які саме видатки заморозили.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд відкладає некритичні нові будівництва, реконструкції та капітальні ремонти. Це стосується і витрат на благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки.
Ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Раніше перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев розповів, що через затримку фінансування близько 39 млрд грн капітальних видатків перенесли на грудень.
Першочергово фінансуватимуть оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери. Місцеву владу теж закликали переглянути свої видатки. (Бруківкою найчастіше бавиться саме вона).

Обмежити гроші на бруківку і «кінські» зарплати чиновників я пропонувала ще тоді, коли це не було мейнстрімом.

Ще у серпні 2023 року я зареєструвала законопроєкт №9565, яким пропонувала на час воєнного стану обмежити другорядні видатки державного та місцевих бюджетів. Менше грошей на благоустрій, ремонти доріг і тротуарів, парки та спортивні майданчики, без яких під час війни можна обійтися. Окремо — обмежити зарплати та грошове забезпечення посадовців, працівників державних і комунальних підприємств: не більше 100 тисяч гривень або 15 мінімальних зарплат.

Тоді законопроєкт не підтримали.

Сьогодні, через три роки, Уряд фактично приходить до тієї самої логіки.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що Кабмін ухвалив рішення про пріоритетність державних видатків. Першими фінансуються оборона, пенсії та соціальні виплати, зарплати вчителів, лікарів та інших бюджетників.

А непершочергові видатки відкладаються. І Корецький окремо назвав те, про що ми говорили ще у 2023 році: некритичні нові будівництва, реконструкції, капітальні ремонти, парки, сквери, фонтани і перекладання бруківки.

Причина сьогодні максимально прагматична. Дефіцит потреб оборонного бюджету становить $27 млрд. Близько $7 млрд Уряд планує знайти саме за рахунок жорсткої економії державних фінансів, оптимізації та перерозподілу видатків.

Я підтримую це рішення. Шкода лише, що для очевидного знадобилося три роки і величезна бюджетна діра.

Під час великої війни бюджет не може жити за правилами мирного часу. Якщо є вибір між черговою перекладеною бруківкою, некритичним ремонтом, надмірною зарплатою в державному секторі — і потребами оборони, для мене цей вибір був очевидним ще у 2023 році.

Добре, що тепер він став очевидним і для Уряду.

Міністр оборони Євгеній Хмара попросив ЄС профінансувати перехоплювачі реактивних «Шахедів» і передати Україні ракети для Patriot із запасів партнерів. Згодом ці запаси пропонують поповнити ракетами за вже укладеними контрактами. Україна також просить ракети «повітря-повітря», ПЗРК і боєприпаси для F-16.

Для покриття додаткових оборонних потреб Хмара закликав перенести частину кредиту ЄС із 2027 на 2026 рік, використати залишок програми SAFE та надати двосторонню допомогу. Кошти потрібні вже цієї осені. Приблизно третина додаткової потреби у $27 млрд – це аванс за дрони, які мають надійти на початку 2027 року.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що варіант передачі ракет для Patriot із запасів партнерів обговорюють. Однак на засіданні в Брюсселі 28 вересня жодна країна не взяла нового зобов’язання їх передати. ЄС уже затвердив плани закупівель на €28,3 млрд, зокрема ракет для Patriot із майбутнього виробництва США. Виготовлення потребує часу, а Україні ракети потрібні зараз.

Путін продовжує «еспропріацію» західного бізнесув росії. Тепер він забрав «у тимчасове управління» німецьку мережу Metro, яка у 2022 році відмовилась йти з російського ринку.
28 вересня Путін підписав указ, яким російський підрозділ Metro передали під так зване тимчасове примусове управління. Керувати ним тепер буде російська «УК Торг Рус». Сама Metro підтвердила: формально вона залишається власником російського бізнесу, але більше не має над ним операційного контролю.
Після повномасштабного вторгнення Metro залишилась на російському ринку, пояснюючи це відповідальністю перед працівниками та клієнтами і необхідністю зберегти вартість російського бізнесу для акціонерів.
Тепер мережа втратила контроль над своїими російськими активами. Станом на сьогодні в росії залишався 91 магазин Metro, де працює близько 9 тисяч людей.
За останні два тижні росія у той же спосіб забрала контроль над місцевими активами Nestlé, Auchan, американської AptarGroup та низки французьких компаній.
Ну, що ж, ми попереджали. 🤷

Реєстри мають вижити. Уряд виділив 518,3 млн грн на захист державних інформаційних систем від наслідків російських атак.
Кошти з резервного фонду підуть на посилення цифрових систем в умовах атак на дата-центри: створення територіально відокремлених резервних майданчиків і хмарної інфраструктури, закупівлю серверів, програмного забезпечення та резервного копіювання.
Це потрібно, щоб у разі пошкодження основної цифрової інфраструктури через обстріли чи кібератаки державні системи та сервіси можна було максимально швидко відновити.
Ці заходи мають допомогти захистити державні реєстри та бази даних, системи електронного документообігу й обміну даними між органами влади, державні онлайн-сервіси та інші критично важливі цифрові системи.

Обсяг розрахунків через касові апарати цьогоріч зріс на 15%.
За січень–серпень через РРО та ПРРО провели операцій на 4,32 трлн грн. Це на 575,7 млрд грн, або на 15,4%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому кількість фіскальних чеків зросла значно менше – на 4,6%, до 7,34 млрд.

Серед підакцизних товарів найбільше зріс обсяг продажів тютюну – на 25,2%, з 97,9 до 122,6 млрд грн. Для алкоголю приріст становив 14,7%, а обсяги продажу пального у літрах зросли на 8,8%.

Зростання фіскалізованого обороту частково пояснюється зростанням цін, але водночас показує, що через РРО та ПРРО проходить дедалі більший обсяг торгівлі.

На Полтавщині накрили конвертцентр з оборотом майже 10 млрд грн.
За чотири роки організатори схеми створили 67 фіктивних компаній, через які ганяли гроші реального бізнесу за операціями, яких насправді не було.
Далі частину коштів розкидали по рахунках майже 750 ФОПів з ознаками «дропів» і дроблення бізнесу та обготівковували.
Паралельно бізнесу допомагали зменшувати податки за рахунок фіктивних закупівель.

Держфінмоніторинг зупинив операції за 128 рахунками та передав матеріали правоохоронцям. БЕБ уже повідомило про підозру 10 учасникам схеми.
Минулого тижня БЕБ накрило цілу мережу конвертаційних центрів з оборотом 23,5 млрд грн, у якій було задіяно понад 8 тисяч ФОПів. Щільно пішли.

Неочевидна користь від лакшері-авто.
Власники дорогих автомобілів цьогоріч сплатили до місцевих бюджетів 237,5 млн грн транспортного податку. Це одразу на 59% більше, ніж за січень–серпень минулого року, відзвітувала ДПС.
Найбільше отримав Київ – 68,1 млн грн. Далі Дніпропетровська область – 21,3 млн, Одеська – 17,9 млн та Київська – 17,5 млн грн.
Сам податок не підвищували: це, як і раніше, 25 тис. грн на рік за автомобіль. Можливе пояснення, чому так зросли надходження - розширився перелік машин, за які його треба платити. Торік у ньому було 354 моделі, цьогоріч – уже понад 1,2 тисячі.
Гроші від цього транспортного податку повністю перераховують до бюджетів громад.