Мера Києва Кличка не цікавлять київські пробки і проблеми з мостами.
І ось чому. Він живе у Лютежі.
Я писала про це ще в 2019 році, але тоді прокуратура порушень не знайшла.

Але днями до його обійстя на березі Київського водосховища завітали активісти, які побачили багато цікавого. Зокрема, закриту огорожею частину узбережжя с виходом до води, смітник за огорожею і ще табличку «міни», яка, ризикну припустити, має відлякувати непроханих гостей.
Оскільки ділянка розташована на території виборчого округу, який я представляю, знову звернулась до правоохоронних органів.

У відповідь на моє звернення Київська обласна прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо можливого самовільного зайняття землі поблизу Київського водосховища в селі Лютіж.
Фахівці Держекоінспекції під час обстеження зафіксували, що частина огорожі розташована в межах прибережної захисної смуги та перешкоджає безоплатному й безперешкодному доступу громадян до води.
Земельний кодекс забороняє встановлювати в таких смугах огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до берегів, крім передбачених законом випадків.

Незаконне обмеження доступу може стати підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Саме тому просила перевірити законність встановлення цих огорож.

Попереджувальний знак про мінну небезпеку на одній з огорож оператори протимінної діяльності, за наявними даними, не встановлювали, а гуманітарне розмінування ділянок не проводилося. Тому потребує перевірки, хто і на яких підставах розмістив такий знак і чи є ця територія безпечною.

За результатами перевірки доводів мого звернення 30 вересня до ЄРДР внесли відомості за ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

Сподіваюсь, що правоохоронні органи на цьому не зупиняться і слідство встановить обставини можливого самовільного зайняття землі, а викладені у зверненні факти отримають належну правову оцінку.

Звернусь ще в ДСНС, хай вони у вільний від ліквідації наслідків російської агресії час (якщо такий буде), перевірять правомірність встановлення попереджувальних знаків.

Як легко творити дичину, але як складно потім її виправляти.
Отримала таблицю підготовлених правок, які, сподіваюсь, допоможуть нарешті розблокувати підписання закону 15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Водночас депутатам пропонують компроміс щодо довічного статусу PEP та фінмоніторингу колишніх посадовців.
Передісторія була така: 9 червня Верховна Рада ухвалила 15111-д, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ та імплементує європейську директиву DAC7. Закон важливий і потрібний, він також ж є одним з наших міжнародних та євроінтеграційних зобов'язань перед ЄС, МВФ та ОЕСР.
Але до другого читання в закон про цифрові платформи тихцем вписали зміни щодо PEPів - політично значущих осіб. Вони послаблювали фінмоніторинг і фактично скасовували довічний РЕР-статус для екс посадовців.
За чинним законодавством після того, як PEP залишає публічну посаду, посилені заходи фінмоніторингу застосовуються щонайменше 12 місяців і надалі - доки суб'єкт первинного фінмоніторингу (зазвичай це - банк) не переконається, що вже зникли ризики, властиві PEP. (Скажімо, вплив або зв'язки, через які людина і після того, як залишила посаду, може бути залученою до корупції та відмивання коштів).
15111-д досі так і не набрав чинності, бо депутати «обрізали» норму про довічний РЕР-статус. Внесені ними зміни встановлювали бар'єр: після того, як спливає рік від моменту звільнення з посади, посилений контроль можна було продовжувати лише за наявності обґрунтованого і документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику.
Витівка хитрунів не пройшла непоміченою. І викликала обурення міжнародних партнерів. МВФ заявив, що такі зміни послаблюють систему контролю за PEP і не відповідають стандартам FATF. Проти послаблення виступила і Єврокомісія. Вони закликали Президента не підписувати 15111-д з таким «доважком» всередині. І в результаті ухвалений ще 9 червня законопроєкт Президент досі не підписав.
Тепер підготовлено нові правки, які мають виправити ситуацію і водночас запропонувати компроміс у багаторічній дискусії про так званих «довічних PEP».
Що пропонується змінити.
Довічний статус PEP не скасовується. Після залишення посади посилений фінмоніторинг має діяти щонайменше 12 місяців. Далі суб'єкт первинного фінмоніторингу повинен провести та документально оформити індивідуальну оцінку ризику.
Якщо вона показує, що ділові відносини з людиною більше не несуть ризиків, властивих PEP, посилені заходи припиняються. Якщо такі ризики зберігаються, посилений фінмоніторинг повинен продовжуватися, а оцінку надалі необхідно повторювати періодично, але не рідше одного разу на рік.
Різниця - у порозі для продовження посиленого фінмоніторингу. У 15111-д після першого року для цього треба було встановити високий або неприйнятно високий ризик. А згідно з новою версією правок посилений фінмоніторинг мають продовжити, якщо оцінка показала, що ризики, пов'язані з колишніми повноваженнями та впливом PEP, все ще зберігаються. Навіть якщо вони не є «високими» або «неприйнятно високими». Достатньо, щоб такі PEP-ризики зберігалися. Те ж саме поширюється і до членів сім'ї та пов'язаних осіб колишнього PEP.
При цьому сам статус PEP після того, як минули 12 місяців від моменту звільнення з посади, не може бути єдиною або достатньою підставою для відмови у встановленні або підтриманні ділових відносин.
А сам екс посадовець отримує право вимагати письмову інформацію про те, чи застосовуються до нього посилені заходи.
Це і є компроміс у суперечці про «довічних PEP»: сам статус залишається довічним, але це не означає автоматичного довічного посиленого фінмоніторингу. Після першого року все залежатиме від індивідуальної оцінки ризику: якщо PEP-ризики зникли - посилені заходи припиняються, якщо залишилися - контроль обов'язково продовжується.
Також, нові правки скасовують «страшну помсту» нардепів НБУ та співробітникам департаментів фінмону держбанків, які їх нібито «переслідували».

Із переліку PEP мають прибрати дві категорії, які були додані в 15111-д: керівників структурних підрозділів центрального апарату НБУ та відповідальних працівників з фінмоніторингу банків, де державі належить понад 50% акцій.

Всі ці описані вище PEP-правки мають бути внесені до законопроєкту 16051-1 про ПДВ на міжнародні посилки, який Верховна Рада 16 вересня прийняла за основу. Якщо ВР погодиться його затвердити остаточно разом з цими поправками, Президент може підписати обидва закони в один день. Разом із 15111-д, де залишилася проблемна депутатська редакція норми про PEP, буде підписаний закон із новими змінами, які її замінять. Таким чином, послаблення фінмоніторингу, через яке закон про цифрові платформи вже кілька місяців залишається без підпису, буде одразу нівельовано.
Це дозволить розблокувати потрібний Україні закон про цифрові платформи і водночас не залишити в законодавстві ту модель фінмоніторингу PEP, проти якої виступили міжнародні партнери.
І вся ця складна юридична «спецоперація» потрібна просто для того, щоби виправити безвідповідальну спробу намахати партнерів, яка і спричинила весь наступний ланцюжок подій.

Проблема дерискінгу - відмови обслуговувати клієнтів, яких фінансова установа вважає ризиковими «від гріха подалі» - існує не лише в Україні.
Банки та платіжні оператори в Канаді блокують законну благодійну допомогу через страх перед фінмоніторинговими ризиками. Показові випадки:
• Платіжні оператори майже рік блокували близько 1 млн доларів пожертв фонду, попри зміни до санкцій щодо Сирії та гуманітарні винятки щодо Афганістану. Від фонду вимагали припинити діяльність у Сирії як умову відновлення платежів.
• Благодійна організація втратила рахунки через неправдиву публікацію. Навіть після судового спростування банки не відновили обслуговування.
• Обмеження щодо директора правозахисної організації поширилися на 13 членів його родини, включно з літніми батьками.

Автори дослідження з правозахисної коаліції ICLMG пояснюють це дисбалансом стимулів: за порушення фінмоніторингових вимог банку загрожують великі штрафи, а за безпідставну відмову законному клієнту, за їхньою оцінкою, банк фактично не несе фінансового чи правового ризику. Закрити рахунок простіше, ніж розбиратись.
Зменшити кількість необґрунтованих відмов можуть обов’язкове пояснення їхніх причин, право клієнтів на оскарження й незалежний перегляд рішень, а також звітність фінансових установ про припинення обслуговування.
Для України з її масштабами благодійних зборів цей досвід варто взяти до уваги. Фінмоніторинг має виявляти злочинні операції, зберігаючи доступ до фінансових послуг для законних клієнтів.

В Україні корупція постійно в центрі медійної уваги. Але чи означає це, що її стало набагато більше? Гучні викриття можуть свідчити про активнішу роботу правоохоронців, а розголос впливає на суспільне сприйняття проблеми. І навпаки: тиша у медіа і низька кількість розслідувань може свідчити про страх людей повідомляти про корупційні зловживання та про те, що медіа жорстко контролюються. На цю різницю звертає увагу ООН.
Відтак і опитування про сприйняття корупції можуть відображати медійний резонанс та політичний клімат. Тому оцінювати результати антикорупційної політики лише за рейтингами чи відомчими звітами недостатньо.
ООН пропонує поєднувати кілька джерел:
• Дані про розслідування, судові рішення та їх виконання.
• Опитування громадян про власний досвід корупції у взаємодії з державою.
• Інформацію про закупівлі, перевірки декларацій і роботу внутрішнього контролю.
• Дані про доступність правосуддя та захищених каналів для скарг.
Важливо також простежувати весь шлях справи: від реєстрації до виконання судового рішення. На якому етапі справи закриваються або затримуються? Чому? Самі цифри відповіді не дають - потрібен аналіз доказів, процесуальних рішень, строків і ресурсів.
Для України такий підхід допоміг би оцінювати, чи зменшуються корупційні практики, чи працюють запобіжники та чи забезпечується відповідальність за доведені порушення. Саме ці зміни мають бути мірилом результативності антикорупційної політики.

Російські багатії поповнили бюджет рф на $5,6 млрд «добровільними» внесками.
Від початку року найбагатші росіяни внесли до держбюджету 471 млрд рублів, понад $5,6 млрд. За даними агентства Reuters, це покрило понад 1% державних видатків.
Зробити так звані «добровільні внески» російських олігархів та власників великого бізнесу «попросили» на закритій зустрічі з Путіним у березні. Більшість цих бізнесменів перебувають під західними санкціями. За версією Кремля, один з учасників запропонував поділитися статками, заробленими завдяки зв’язкам із державою у 1990-х.
Попри ці надходження, дефіцит бюджету росії цього року очікується на рівні 7,3 трлн рублів, близько $87 млрд, або 3,2% ВВП. Це вдвічі більше за початковий план. Без «добровільних» внесків дефіцит міг би сягнути 3,4% ВВП.

Чергова спроба послабити систему фінмоніторингу провалилась в зародку. І знову йдеться про внесення застав.
Голова нашого комітету з питань фінансів подав правку в закон про Фонд гарантування вкладів, якою на весь період воєнного стану дозволив би вносити заставу без перевірки походження коштів банком.
Фактично, це може перетворити застави на легалізацію брудних грошей.
І не зазираючи у карти Таро, можу відразу передбачити, що реакція наших міжнародних партнерів на таку ініціативу буде ще жорсткішою, ніж на спробу послабити фінмоніторинг PEPів.

Держфінмоніторинг викрив схему на понад 560 млн грн, у якій державні облігації використовували для легалізації доходів та ухилення від податків.
За сім місяців компанія-«оболонка» отримала понад 560 млн грн від продажу облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики, ОВДП та ОЗДП. Далі гроші транзитом переказували компаніям з ознаками фіктивності.
Сама компанія не мала працівників, матеріально-технічної бази чи реальної господарської діяльності. Її використовували для приховування справжніх бенефіціарів та слідів руху коштів. За даними Держфінмоніторингу, схему обслуговувала професійна мережа.
Понад 95% коштів надійшло від продажу саме ОЗДП. Організатори прагнули інтегрувати тіньові кошти у міжнародний фінансовий сектор під виглядом легальних інвестиційних доходів.

Попередній порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на 12-15 жовтня. У списку 8 критично важливих законопроєктів.
12 жовтня:
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі, завершення розгляду.
• 15094 законопроєкт, 2 читання - базова соціальна допомога.
• 16011 законопроєкт, 1 читання - підвищення ефективності приватизації державного майна.
• 16119 законопроєкт, 1 читання - забезпечення освітніх прав корінних народів України та національних меншин.
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету.
• 15532 законопроєкт, 1 читання - перенесення строків запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.
13 жовтня:
• 14327-д законопроєкт, 1 читання - приєднання України до європейської платіжної зони SEPA. Критично важливо.
• 15503 законопроєкт, 1 читання - зміни до Цивільного кодексу для приєднання України до SEPA.
• 15555 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком.
• 16036 законопроєкт, 1 читання - імплементація статті 4 Директиви ЄС 2016/1164 (ATAD) щодо протидії ухиленню від сплати податків.
• 16037, 16037-1 законопроєкти, 1 читання - удосконалення адміністрування ПДВ.
• 16068, 16068-1 законопроєкти, 1 читання - організація суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом.
• 16043 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом.
• 15230-д законопроєкт, 1 читання - засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки. Критично важливо.
• 16095 постанова - створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів до Рахункової палати. Критично важливо.
• 16018, 16018-1 законопроєкти, 1 читання - удосконалення конкурсів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.
14 жовтня:
• 15269 законопроєкт, 2 читання - корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
• 15460 законопроєкт, 2 читання - зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень. Критично важливо.
• 16051-1 законопроєкт, 2 читання - ПДВ для дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Критично важливо.
• 16013 законопроєкт, 2 читання - захист громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами і банківськими рахунками. Критично важливо.
• 13435 законопроєкт, 2 читання - оцінка майна. Критично важливо.
• 13478-1 законопроєкт, 2 читання - відновлення конкурсів та зміни правил вступу, проходження і припинення державної служби. Критично важливо.
15 жовтня:
• 14152 законопроєкт, 1 читання - удосконалення досудового розслідування злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми.
• 15264-1 законопроєкт, 1 читання - зміна пункту 10-2 перехідних положень Закону «Про виконавче провадження».
• 13352 законопроєкт, 1 читання - зміни щодо державної підтримки інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями.
• 12278 законопроєкт, 2 читання - пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
• 3023 законопроєкт, 2 читання - регулювання безпеки користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів.
• 12384 законопроєкт, повторне 2 читання - стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.

Щодо проблем з блокуванням платежів підприємствам критичної інфраструктури.
Отримала відповіді від НБУ і Мінфіну на мої звернення щодо ситуації зі «Славутич-Водоканалом», який через механізм примусового стягнення податкового боргу фактично втратив можливість нормально проводити поточні платежі. І це, нагадаю, зараз відбувається з комунальними підприємствами по всій країні.
Національний банк включився у пошук рішення. У НБУ підтвердили, що це справді масштабна проблема. Вони масово отримують аналогічні скарги, зокрема від комунальних підприємств критичної інфраструктури та підприємств, підпорядкованих Міністерству оборони.
Бо контролюючі органи щодня надсилають платіжні інструкції на стягнення коштів, через що підприємства фактично не можуть проводити інші платежі - виплачувати зарплату, сплачувати податки та збори, розраховуватися з контрагентами.
НБУ звернувся до ДПС і попросив висловити позицію щодо вирішення цієї проблеми. Та підтримав мою пропозицію унормувати механізм стягнення так, щоби через податковий борг підприємства критичної інфраструктури не втрачали можливості оплачувати електроенергію, зарплати та інші витрати, без яких неможлива їхня робота.
Можливе рішення - відмовитися від щоденного автоматичного направлення ДПС платіжних інструкцій на стягнення боргу. Це створить проміжки, протягом яких підприємство зможе проводити першочергові платежі - за електроенергію, реагенти, зарплату та податки, не скасовуючи при цьому самого стягнення податкового боргу.
Водночас з відповіді Міністерства фінансів на моє звернення, випливає, що вносити зміни в наказ №669, який і призвів до проблеми з платежами, воно не планує. Саме цей наказ Мінфіну передбачає щоденне автоматизоване направлення на рахунки підприємства платіжних інструкцій на стягнення податкового боргу, через що воно фактично втрачає можливість проводити інші платежі.
Мінфін відповів, що оскільки Податковий кодекс не містить винятків для комунальних підприємств, навіть тих, що забезпечують населення життєво необхідними послугами, підстав змінювати наказ №669 у цій частині немає. Як альтернативу підприємствам пропонують розстрочення або відстрочення податкового боргу, а у відповідних випадках - відстрочення виконання судового рішення.
Хоча ніхто і не пропонує звільняти комунальні підприємства від сплати податкових боргів. Але не є нормальним, коли механізм стягнення одного боргу фактично паралізує роботу підприємства критичної інфраструктури і одночасно створює нові борги.
У «Славутич-Водоканалу» після фактичного блокування платежів уже виникла заборгованість за електроенергію та зарплатою. Підприємство не може нормально оплачувати реагенти для очищення води та сплачувати податки із зарплати. При цьому до блокування рахунків зарплата та ЄСВ сплачувалися вчасно.
Запропонувати підприємству просто «вирішити питання податкового боргу» недостатньо. Треба негайно знайти рішення, як розблокувати роботу комунальних підприємств, які належать до критичної інфраструктури.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у 2 читанні законопроєкт 16051-1 про скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок.
Законопроєкт скасовує ПДВ-пільгу для міжнародних посилок вартістю до 150 євро та запроваджує оподаткування покупок з-за кордону від першого євро, зокрема через маркетплейси.
До 2 читання в нього також включили правки щодо PEP, які мають розблокувати підписання закону 15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Про це я докладно писала тут: https://t.me/vasylevska96/4965
16051-1 є одним із законопроєктів, необхідних для виконання зобов’язань перед МВФ та отримання макрофінансової допомоги ЄС за програмою Ukraine Support Loan. Зволікання з ухваленням цього пакета та виконанням інших умов уже затримало надходження зовнішнього фінансування.

Комітет також рекомендував Верховній Раді ухвалити у 2 читанні законопроєкт 15460 про зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень, пов'язаний із 16051-1 про скасування податкових пільг з міжнародних посилок.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного та ухвалити за основу урядовий законопроєкт 16036, який імплементує статтю 4 європейської директиви ATAD про протидію ухиленню від сплати податків.
Законопроєкт обмежує можливість компаній зменшувати податок на прибуток через надмірні витрати на проценти та інші платежі за запозиченнями від українських та іноземних кредиторів. Мета - протидія виведенню прибутку через боргові схеми. Нові правила пропонують застосовувати з 1 січня 2028 року.

Уряд планує скоротити понад 4 тисячі вакантних посад у центральних органах виконавчої влади, повідомив Прем'єр-міністр Сергій Корецький.
Це перший етап оптимізації держапарату. Паралельно уряд проводить функціональну діагностику, щоби визначити, які функції зараз виконують органи влади, наскільки вони відповідають актуальним завданням держави і якою під ці завдання має бути структура та чисельність працівників.
Також планують скоротити керівний склад:
• кількість заступників міністрів - приблизно на 20%;
• кількість заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади - майже на 18%.
Кількість заступників надалі хочуть визначати залежно від обсягу завдань конкретного органу.

Також наш Комітет рекомендував ВР ухвалити в цілому законопроєкт 16037-д про спрощення адміністрування ПДВ.
Основні зміни:
• автоматичне попереднє заповнення ПДВ-звітності та податкових накладних за даними ДПС;
• ФОП - платники ПДВ зможуть обирати місячний або квартальний звітний період;
• поріг для позапланової документальної перевірки через бюджетне відшкодування або від'ємне значення ПДВ підвищується зі 100 тис. до 1 млн грн;
• спрощується складання зведених податкових накладних при постачанні неплатникам ПДВ.
Законопроєкт пов'язаний із зобов'язаннями України перед ЄС та МВФ і є однією з умов отримання макрофінансової допомоги.

НБУ: банки не повинні безпідставно відмовляти у платежах

Національний банк України нагадав банкам та небанківським надавачам платіжних послуг: відмова у проведенні платежу має ґрунтуватися виключно на законних підставах. Якщо таких підстав немає — платіж клієнта повинен бути виконаний.

Розʼяснення НБУ зʼявилося після низки ухвал Вищого антикорупційного суду та звернень щодо випадків, коли надавачі платіжних послуг відмовляли у проведенні операцій, зокрема платежів для внесення застави у кримінальних провадженнях. ВАКС зобовʼязав НБУ перевірити дотримання банками та іншими установами вимог законодавства щодо таких відмов.

НБУ окремо наголошує: належно оформлена платіжна інструкція для внесення застави є законною платіжною операцією і має виконуватися. Заставу при цьому може внести не лише підозрюваний чи обвинувачений, а й інша фізична або юридична особа. (Але від себе додам — така особа має бути повʼязаною з тією, за яку застава вноситься! «Мене попросили внести кошти» — не є обґрунтуванням!)

Відмовити у прийнятті платіжної інструкції банк може лише за наявності передбачених законом підстав — наприклад, якщо неправильно заповнені обов’язкові реквізити, відсутні необхідні документи або платіж поданий особою, яка не має права розпоряджатися рахунком. При цьому банк повинен негайно повідомити клієнту конкретну причину відмови та чітко послатися на норму законодавства.

Важливе уточнення НБУ стосується і практики маскування відмов: якщо платіж не може бути виконаний саме через законодавчі обмеження, банк не має права пояснювати це клієнту «технічними проблемами». За необґрунтовану відмову надавач платіжних послуг може нести відповідальність за завдану клієнту шкоду.

Окремий блок розʼяснення присвячений фінансовому моніторингу. НБУ нагадує, що банки мають застосовувати належну перевірку клієнтів та ризик-орієнтований підхід. Однак сам по собі фінмоніторинг не дає банку необмеженого права блокувати чи не проводити операції. Відмова або зупинення операції можливі лише у випадках і порядку, прямо передбачених AML-законодавством.

Ключовий висновок регулятора сформульований однозначно: якщо законодавчих підстав для зупинення фінансової операції або відмови у її проведенні немає, банк чи інший надавач платіжних послуг зобов’язаний виконати платіжну інструкцію клієнта.

НБУ також попередив, що під час нагляду окремо звертатиме увагу на дотримання цих вимог банками та платіжними установами і враховуватиме заходи, яких вони вжили після отримання цього розʼяснення.

Митниця зібрала додаткові 3,5 млрд грн за пів року на імпорті одягу та взуття завдяки заходам з детінізації.
За даними Держмитслужби, у квітні-вересні 2026 року після посилення контролю суттєво зросли задекларовані обсяги імпорту товарів легкої промисловості та сплачені з них митні платежі.
• трикотажний одяг - 4,7 млрд грн платежів, на 1,2 млрд більше, ніж торік
• інший текстильний одяг - 4 млрд грн, приріст на 1,3 млрд
• взуття - 3,5 млрд грн, приріст на 1 млрд
Загалом за цими трьома групами бюджет отримав на 3,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
У Держмитслужбі пов'язують це з протидією недекларуванню товарів, заниженню їх кількості та вартості. Водночас митники наполягають, щоби їм надали правоохоронні функції, зокрема повноваження на оперативно-розшукову діяльність і слідство. У ДМС вважають, що це дозволить боротися не лише з окремими порушеннями, а й з організованими схемами та притягувати до відповідальності їхніх організаторів і кінцевих бенефіціарів.

Росія має виплатити ПриватБанку понад $327 млн за незаконну експропріацію активів у Криму.
Постійна палата третейського суду в Гаазі винесла остаточне рішення у справі ПриватБанку проти росії та зобов'язала її виплатити банку понад $327 млн компенсації за незаконну експропріацію активів у Криму.
У цю суму входять проценти, нараховані з 18 квітня 2014 року, а також витрати банку. При цьому проценти продовжуватимуть нараховуватися до повної виплати компенсації.
ПриватБанк розпочав арбітражне провадження ще у 2015 році на підставі українсько-російської угоди про захист інвестицій 1998 року. Суд раніше визнав свою юрисдикцію та встановив порушення росією угоди, а тепер ухвалив остаточне рішення щодо компенсації.
До окупації Криму ПриватБанк мав на півострові кредити, нерухомість, грошові кошти та інші активи. Після окупації росія фактично викрала їх, а банк був змушений припинити роботу в Криму.
Тепер ПриватБанк заявляє, що вживатиме необхідних заходів для стягнення присуджених коштів з росії.

🌲 ДБР почало масштабну спецоперацію проти незаконних рубок і корупції у лісовій галузі.
Державне бюро розслідувань сьогодні розпочало спецоперацію «Зелений щит».
Слідчі дії проводять у межах кількох кримінальних проваджень. Перевіряють як працівників лісових господарств, так і посадовців керівної ланки державних підприємств.
ДБР перевіряє можливі схеми незаконних рубок, реалізації та вивезення деревини, а також зловживання на державних підприємствах.
• вирубування здорових дерев під виглядом санітарних рубок;
• продаж деревини за збитковими для держави цінами;
• повторне використання документів для вивезення необлікованого лісу;
• незаконні рубки на природоохоронних територіях;
• розтрата деревини та привласнення коштів держпідприємств.
За результатами слідчих дій ДБР ухвалюватиме відповідні процесуальні рішення. В окремих кримінальних провадженнях передбачено скерування обвинувальних актів до суду.
Про перші результати «Зеленого щита» у ДБР обіцяють повідомити після завершення першочергових слідчих дій.