Мертві мільярди. До Нового року залишилось всього нічого, а з горезвісного Фонду COVID 19, який ми збирали по крихтах, кошти так і не використані. З 66 млрд гривень освоєно менше половини. До того ж, на охорону здоров‘я чи не найменше. З виділених 16 млрд по факту до лікарень дійшло лише 26%. На будівництво доріг з 35 млрд використано 40%. На сферу культури виділено 1 млрд-освоєно 0.3%. Найкраще з соціальним захистом та забезпеченням правопорядку — рівень освоєння коштів близько 90%.

Співробітники СБУ затримали керівника митного посту на Запоріжжі за організацію мільйонної схеми збуту зерна в Європу. Як виявилось, ділки незаконно вивозили зернову продукцію тоннами. Та переправляли їх на “ту сторону” за підробленими документами. У супровідних документах вказували занижені обсяги продукції та її походження. На початок слідства вже встановлено понад 1 млн гривень збитків. А так, кажуть, що корупції на митниці немає.

Сьогодні на базі нашого комітету проводився круглий стіл з питань реформування екоподатку.
Хочете трохи виразних цифр з заходу? За даними ЕВА в 2019 році держава стягнула 3.8 млрд екологічного податку, і направила з зібраних коштів на природоохоронні заходи аж… 157 млн! Угу, 4,1%. Поки шок не минув, щоб двічі не вставати, ще одна цифра. Підприємства самостійно витратили на екомодернізацію 43,7 млрд гривень. Тобто в 278 разів більше, ніж зрештою корисно використала держава.
А знаєте як би мало бути ? За даними учасників круглого столу згідно з Угодою про асоціацію з ЄС Україна має надавати державну підтримку проектам екомодернізації у розмірі до 40% вартості реалізованого екопроекту.
Тобто з тих 43,7 млрд, які підприємства направили на свою екомодернізацію, 17,5 млрд мали б державним коштом повернутися до підприємств.
Серйозно розмірковую над тим, чи можлива взагалі модернізація екоподатку? Виглядає так, що правильним рішенням було б його скасування із одночасним зобов’язанням усіх суб’єктів господарювання-забруднювачів щорічно здійснювати заходи з енергомодернзації (частина з них робить це і так).
p.s.
Ви знали, що ГОКи (переважна їх більшість в країні належать Ахметову та Новінському) платять за скидання відходів 4 класу небезпеки у 10 разів менше, ніж Ви при скиданні побутових відходів 4 класу небезпеки? Я от теж ні. Податкова здивувала.

Антимонопольний комітет прийняв рішення оштрафувати ТОВ “Волиньгаз збут”, яка належить до групи компаній Дмитра Фірташа на 55 млн гривень. Встановлено, що газовий постачальник олігарха на власному вебсайті рекламував себе, принижуючи інших конкурентів. Наприклад: «На відміну від ТОВ «Волиньгаз Збут», яке на конкурсних торгах завжди вказує реальну вартість газу, деякі приватні постачальники, для того, щоб виграти тендер, спочатку демпінгують, занижують ціну». Хоча, як виявилось якраз ТОВ «Волиньгаз Збут» і займається заниженням цін. У більшості випадків, компанія тільки й укладала додаткові угоди з замовниками на збільшення вартості. Це вже не перший раз, коли АМКУ штрафує фірми Фірташа за нечесну гру на ринку. Толку з того небагато. Останнього разу його облгази було оштрафовано на 278 млн гривень. Суд постановив — частину боргу можна не сплачувати. Тим часом люди біднішають, а “газовий король” продовжує лідирувати у списку “ТОП -100 найбагатших українців”

Олексій Гончаренко в ефірі телеканалу Прямий сказав, що він не отримує гроші-компенсацію житла. Олексію, не бреши!

НАЗК виявило корупційні ризики у законопроєкті про оподаткування грального бізнесу. Антикорупційна експертиза виявила у проєкті Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей». Законопроєкт пропонує не оподатковувати виграші від азартних ігор та лотерей. Звільняє операторів ринку від обов’язку сплачувати податки та передбачає податкові преференції. Раніше цей законопроєкт був розглянутий Комітетом з питань антикорупційної політики, який вніс зауваження щодо високої корупційної лояльності. У той час в проєкті бюджету на 2021 рік доходів від ігорки взагалі не передбачені.

Сьогодні на засіданні Погоджувальної ради було оголошено питання відставки міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Зокрема, був озвучений кейс закупівлі 110 апаратів ШВЛ з приблизною переплатою в 500 млн гривень. Тож, вже завтра, це питання може бути винесено на голосування під купол. У будь-якому випадку, ми заслухаємо пояснення міністра.

Рік ще не закінчився, а сума легалізованих грошей шляхом брудних фінансових операцій перевищила позначку в 60 млрд гривень. На сьогодні, Державна служба фінансового моніторингу направила до правоохоронних органів 739 матеріалів щодо розслідування фактів відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Якщо, невдовзі, відповідні правоохоронні органи не почнуть реально розслідувати, а суди саджати винних, то цифра лише зростатиме. А ще зростатиме сума утримання усіх цих органів, яка вже і так близька до оголошеної суми вкрадених грошей.

У Верховні Раді зареєстрували проєкт Постанови про звільнення з посади міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка. Нібито через низькі показники його діяльності. Серед головних претензій: падіння промислового виробництва, зростання безробіття, та катастрофічно повільне зростання кількості робочих місць в країні. Думаю, що список точкової заміни міністрів набагато ширший, ніж один міністр.

Київський міжнародний інститут соціології провів опитування хто з політиків українцям найбільше асоціюється з корупцією. Як ви думаєте, хто очолив антирейтинг? Правильно. Армія, мова, віра. 53% опитаних респондентів асоціюють 5-го президента України Петра Порошенка з корупцією. Лідерка фракції «Батьківщина» на другому місці - 35%, потім кум Путіна Віктор Медведчук - 29.5%. Юрію Бойку не довіряють 24% респондентів. У самому кінці чинний Президент Володимир Зеленський 10% голосів. У той час, 68% опитаних не змогли чітко відповісти кого з політичного істеблішменту вважають стовідсотковим корупціонером.

В українців вкрали одну "Словаччину". Саме такими є масштаби втрачених державою сільськогосподарських земель, якщо вірити Держгеокадастру.
Хоча це не зовсім так. Словаччина за територією трохи менша і не дотягує до тих шокуючих цифр, які напередодні озвучив очільник земельного відомства Роман Лещенко.
5 мільйонів гектарів. Саме стільки державної землі, за його даними, за роки незалежності було виведено в приватну власність через схеми з безоплатною приватизацією.
Голова земельного відомства каже, що весь цей час влада обманювала громадян, надаючи неправдиві дані про баланс державної землі. Усі ці роки очільники Держгеокадастру запевняли, що держава володіє 10,4 млн га земель, але це виявилося фікцією.

Цього року в Україні було вдвічі більше пожеж, ніж в минулому. ліквідовано 2522 пожежі на площі 72150,0 га, що в 75 разів більше від площі загорянь в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Окрім того, на даний час у Луганській області 6 лісових пожеж діючі – знаходяться у стані локалізації. Середня площа однієї пожежі збільшилася майже в 33 рази і становить     28,6 гектари.
Збитки від лісових пожеж склали 6,6 млрд грн (без врахування збитків від вересневих і жовтневих пожеж у Луганській області).

Ексрегіонали, дипломати, юристи та ветерани: стали відомі перші прізвища претендентів на голову Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Як пише економічна правда, серед них Валерій Омельченко. Колишній депутат від Партії регіонів. Одружений з дочкою впливого за часів Януковича політика, голови Ради міністрів АР Крим Василя Джарти. Його дружина Вікторія Джарти працює суддею в Господарському суді м.Києва. Пан Валерій неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях, йому приписують голосування за «диктаторські закони 16 січня» та рейдерське захоплення державного підприємства. Наразі працює у ВГО Асоціація платників податків. У декларації вказано, що Омельченко займає посаду менеджера у австрійській компанії. Другий претендент- адвокат, юрист Олександр Хом’як, власник юридичної компанії «Хом‘як та партнери». Український дипломат. До 2019 року був консулом України в Дубаї. Наступний кандидат- Іван Рудий, член організації «Захисники України», учасник бойових дій, капітан Національної збірної Ігор Нескорених.

В армії велика проблема з контрактниками солдатами, оскільки грошове забезпечення у військових частинах 10-13тис.грн. не конкурентне на даний час. В ході агітації на контракт з 300 чоловік, один, можливо, погодиться.
Кадрова проблема приховується.
За невиконання плану по контрактникам виписують догани військовослужбовцям військових комісаріатів.

Кабмін виділить Міндовкіллю 90 млн гривень з резервного фонду на виконання заходів із запобігання пожежам у зоні відчуження. Правильна стратегія. Минулої весни у Чорнобильській зоні згоріло понад 11 тисяч гектарів лісу. Це мільярдні збитки Чорнобильському заповіднику. Через відсутність належного забезпечення пожежних частин, до гасіння були залучені навіть лісники. Деякі з них отримали такі опіки та тілесні ушкодження, після яких, працювати уже не зможуть. З цих 90 млн гривень - 80 млн пропонується витратити на оновлення основної та допоміжної техніки, протипожежне обладнання. 10 млн підуть на придбання паливно-мастильних матеріалів. Сума, звісно, невелика. Але це краще ніж виділяти сотні мільйонів гривень на ліквідацію пожежі.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт # 4216 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Суть якого - дозволити закуповувати системи (елементи) безпеки атомних станцій в обхід системи «Прозорро».

Друзі, темна схема. Наявність кримінальних справ, скандалів пов’язаних з розтратою, кількістю виведених коштів, хабарництвом на тлі будівництва сховищ відпрацьованого ядерного палива, вручення підозр, говорить про те, що потрібно не те що закупівлі в «Прозорро» показувати, потрібно,будь-яку, операцію, тендер чи договір транслювати у прямому ефірі з виходом у ютубі. Інакше все розтягнуть по кутках.

Стало відомо, що двоє фігурантів по справі розкрадання в Укроборонпромі за можливої участі сина Олега Гладковського визнали свою вину. Мова йде про директорів “Оптимумспецдеталь” Романа Чуба та Ігоря Волохача. Суд визнав їх винними в ухилянні від сплати податків на понад 46 млн гривень. Покарання - 5 років тюрми з іспитовим терміном 1 рік. Сидітимуть вони реально? скоріш за все ні. Крім цього, залишається актуальним питання посадки головного корупціонера країни. Українці знають хто це — суд ні.

У мережу виклали проєкт Постанови Міністерства охорони здоров‘я про внесення змін до порядку здійснення медичних закупівель. Міністр охорони здоров’я вважає, що МОЗ має повністю контролювати мед закупівлі. Від затвердження технічних вимог обладнання до розпоряджень про використання бюджетних грошей. Державне підприємство «Медичні закупівлі України» залишаються трохи осторонь. Навіщо чинному міністру такий тотальний контроль? Тут можна сперечатись. Чи це призведе до ефективнішого освоєння бюджету на місцях? Чи наоборот, це помістить МОЗ у корупційну прогалину між бізнесменами, яким потрібно продати своє обладнання та лікарнями?

Разом з Данилом Гетманцевим, Анною Пуртовою та іншими розробили та подали законопроєкт № 4241 про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Це спільний документ, над яким працювали народні депутати, Національний банк України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Законопроєкт має чітко встановити правила роботи колекторів та їх регулювання. Зокрема, порядок реєстрації колекторської компанії, вимоги до етичної поведінки з боржниками, до нагляду за колекторською діяльністю, а також санкції за порушення. Тобто законопроєкт передбачає зміни, які допоможуть реформувати ринок колекторських компаній.
Перша зі змін – створення публічного Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк. Законопроєкт має зобов’язати усі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, привести свою діяльність до його вимог та зареєструватися в загальному Реєстрі. 
Друга зміна – нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів, який здійснюватиметься НБУ. Тобто Національний банк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами і захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також регулятор отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень.
Третя зміна – банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежу за кредитом. Кредитодавець також зобов’язуватиметься публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг. Тобто, ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість. 
Четверта зміна – колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Законопроєкт установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній. 
Та найголовнішим є врегулювання діяльності колекторських компаній на законодавчому рівні. Адже сьогодні законодавство не визначає термінів "колектор" чи "колекторська діяльність" та не врегульовує повноваження і правила поведінки таких компаній. Через це трапляються численні порушення прав споживачів фінансових послуг.