Сьогодні Президент України видав Указ, яким в нашій країні створюється День працівника системи фінансового моніторингу.
Надзвичайно горда очолювати профільний підкомітет в Верховній Раді. Імплементувати 4 директиву ЄС. А потім ще й 5-ту;)
Інколи я дивлюся на все, що відбувається в сучасному українському політикумі, і щиро дивуюся тому, як взагалі хоч щось в цій країні все ще працює і не потонуло у глибинах хаосу. А тоді згадую невелику групу людей на фото вище, яких волею якихось неймовірних добрих сил було поставлено захищати наш фінансовий сектор від тих, хто намагається легалізувати доходи, одержані злочинним шляхом, і сама собі відповідаю, що коліщатка в державному механізмі продовжують рух, завдяки тому, що ці люди кожен день працюють для країни і кожного українця. 
Прикро визнавати, але так склалося, що їх без перебільшення титанічна праця не тільки не отримує належного визнання, а і піддається бездумній критиці диванних експертів усіх можливих ґатунків. Бездумній, тому що горе-критики не усвідомлюють, що Україна досягла неймовірного прогресу у сфері боротьби з відмиванням доходів за останні 18 років. Наші фахівці системи фінансового моніторингу з нуля менше ніж за два десятиліття витягли країну з прірви, у якій про фінансовий моніторинг навіть не чули, до ситуації, коли світові організації визнають, що проведення фінмону у нас відбувається на одному рівні з провідними світовими економіками. На ентузіазмі і любові до своєї справи вони створили і продовжують вдосконалювати законодавство, яке дозволило нам покинути чорний список FATF (Група розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням коштів) і говорити на рівних з європейськими колегами. Я впевнена, що за належної підтримки з боку влади, їх робота дуже швидко перетворить Україну на першу серед рівних у питаннях боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
І нехай сьогодні пересічний українець не дуже розуміє, що для детінізації нашої економіки створена цими фахівцями система зробила чи не більше, ніж усі правоохоронні органи по боротьбі з економічною злочинністю і корупцією разом. Я все ж вірю, що настане день, коли завдяки їхнім зусиллями в країні не залишиться місця для тіні і тоді всі осягнуть тихий подвиг тих, хто не чекаючи подяки, робив свою роботу, і вклоняться їм. А я вклоняюся вже зараз. Для мене велика честь працювати з Вами, колеги!
Надзвичайно горда очолювати профільний підкомітет в Верховній Раді. Імплементувати 4 директиву ЄС. А потім ще й 5-ту;)
Інколи я дивлюся на все, що відбувається в сучасному українському політикумі, і щиро дивуюся тому, як взагалі хоч щось в цій країні все ще працює і не потонуло у глибинах хаосу. А тоді згадую невелику групу людей на фото вище, яких волею якихось неймовірних добрих сил було поставлено захищати наш фінансовий сектор від тих, хто намагається легалізувати доходи, одержані злочинним шляхом, і сама собі відповідаю, що коліщатка в державному механізмі продовжують рух, завдяки тому, що ці люди кожен день працюють для країни і кожного українця. 
Прикро визнавати, але так склалося, що їх без перебільшення титанічна праця не тільки не отримує належного визнання, а і піддається бездумній критиці диванних експертів усіх можливих ґатунків. Бездумній, тому що горе-критики не усвідомлюють, що Україна досягла неймовірного прогресу у сфері боротьби з відмиванням доходів за останні 18 років. Наші фахівці системи фінансового моніторингу з нуля менше ніж за два десятиліття витягли країну з прірви, у якій про фінансовий моніторинг навіть не чули, до ситуації, коли світові організації визнають, що проведення фінмону у нас відбувається на одному рівні з провідними світовими економіками. На ентузіазмі і любові до своєї справи вони створили і продовжують вдосконалювати законодавство, яке дозволило нам покинути чорний список FATF (Група розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням коштів) і говорити на рівних з європейськими колегами. Я впевнена, що за належної підтримки з боку влади, їх робота дуже швидко перетворить Україну на першу серед рівних у питаннях боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
І нехай сьогодні пересічний українець не дуже розуміє, що для детінізації нашої економіки створена цими фахівцями система зробила чи не більше, ніж усі правоохоронні органи по боротьбі з економічною злочинністю і корупцією разом. Я все ж вірю, що настане день, коли завдяки їхнім зусиллями в країні не залишиться місця для тіні і тоді всі осягнуть тихий подвиг тих, хто не чекаючи подяки, робив свою роботу, і вклоняться їм. А я вклоняюся вже зараз. Для мене велика честь працювати з Вами, колеги!
В порядку денному на наступний тиждень законопроект 2289. Ним буде дозволено ввозити та застосовувати в Україні пестициди без реєстрації в країні походження. Це жахлива лобістська історія родом з РФ, проти якої я виступаю. Ми не можемо дозволити травити нас та наших дітей тим, що навіть не пройшло атестацію в країні-виробнику.
Мені пишуть з Національної телерадіокомпанії України:
«Вибачте, я з Вами не в друзях. Щойно прочитала Ваші висловлювання щодо таможні. А як же бути із моїм начальником Зурабом Аласанією, якому офіційно Наглядовою радою встановлено зарплату у 119 тисяч гривень плюс один відсоток від усієї реклами? Коли режисер ефіру отрумує '10 тисяч брудними, оператори 9 (також брудними), звукорежисери 8.500 (брудними). Як ЦЕ МОЖНА НАЗВАТИ???»
Моя відповідь коротка: зарплата Аласаніі, і 1 відсоток від реклами - це Свинство. Саме тому я ініціювала законопроєкт 4427 про те, що керівники держкомпаній, а також члени наглядових рад, отримують зарплати не більше ніж в 5 разів вищі за середні по компанії, а зарплати ці прив’язати до прибутку компанії. Хочете заробляти - виводьте компанію в прибуток. Не хочете - отримуйте як всі і не скигліть.
«Вибачте, я з Вами не в друзях. Щойно прочитала Ваші висловлювання щодо таможні. А як же бути із моїм начальником Зурабом Аласанією, якому офіційно Наглядовою радою встановлено зарплату у 119 тисяч гривень плюс один відсоток від усієї реклами? Коли режисер ефіру отрумує '10 тисяч брудними, оператори 9 (також брудними), звукорежисери 8.500 (брудними). Як ЦЕ МОЖНА НАЗВАТИ???»
Моя відповідь коротка: зарплата Аласаніі, і 1 відсоток від реклами - це Свинство. Саме тому я ініціювала законопроєкт 4427 про те, що керівники держкомпаній, а також члени наглядових рад, отримують зарплати не більше ніж в 5 разів вищі за середні по компанії, а зарплати ці прив’язати до прибутку компанії. Хочете заробляти - виводьте компанію в прибуток. Не хочете - отримуйте як всі і не скигліть.
Кабмін підготував законопроєкт, яким із Ситника пожиттєво залишають керувати НАБУ. Ситника, внесеного в реєстр корупціонерів та фігуранта кримінальних проваджень.
Єдине, що дає надію на провал цієї кадрової ініціативи - думка представника Офіса Президента. https://zib.com.ua/ua/pda/145776.html
Я особисто за закон про пожиттєву посаду для Ситника не голосуватиму.
Єдине, що дає надію на провал цієї кадрової ініціативи - думка представника Офіса Президента. https://zib.com.ua/ua/pda/145776.html
Я особисто за закон про пожиттєву посаду для Ситника не голосуватиму.
Закон и Бизнес
Корінням проблеми НАБУ є Ситник - Олег Татаров
Кабінет Міністрів під час останнього засідання 26 листопада схвалив проект «перехідного» закону, яким пропонується дозволити Артему Ситнику виконувати обов'язки директора Національного антикорупційного бюро України до призначення нового очільника.
Понад 21 млн грн – на таку суму оцінено фінансові порушення, виявлені під час перевірки бюджетних коштів у Київському обласному управління культури, національностей та релігій. Про це повідомляє Північний офіс Держаудитслужби.
Під час перевірки ревізори виявили порушення на комунальному підприємстві «Симфонічний оркестр «Академія»: 6 млн грн витратили на створення фінансування посад, не передбачених штатним розписом. Загальна чисельність працівників становила 61 штатну одиницю. Протягом року (2016-2017 рр.) музиканти орендували нежилі приміщення площею 19 кв. м, а з жовтня 2017 року – лише 5,6 кв. м. Це ставить під сумнів фактичну наявність працівників та свідчить про створення штучної економії фонду заробітної плати.
Фінасові порушення також виявили на підприємстві «Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського», де кількість керівників складає половину всіх штатних одиниць. При цьому дивують посади, які непритаманні відповідним відділам: у юрвідділі працює помічник директора-художнього керівника, у відділі кадрів –головний інженер, у відділі інформзабезпечення та контролю – створені робочі місця для слюсарів і двірників.
Як наслідок, бюджетні витрати перевищили 3 млн грн.
Факти фінансових розтрат зафіксовані і в «Київському обласному центрі народної творчості та культурно-освітньої роботи». Фінансові порушення виявили під час перевірки розрахунків за електроенергію (її вартість штучно завищили удвічі) та надмірного списання пального для автомобілів «Део Ланос» і «ГАЗ 2705».
Під час перевірки ревізори виявили порушення на комунальному підприємстві «Симфонічний оркестр «Академія»: 6 млн грн витратили на створення фінансування посад, не передбачених штатним розписом. Загальна чисельність працівників становила 61 штатну одиницю. Протягом року (2016-2017 рр.) музиканти орендували нежилі приміщення площею 19 кв. м, а з жовтня 2017 року – лише 5,6 кв. м. Це ставить під сумнів фактичну наявність працівників та свідчить про створення штучної економії фонду заробітної плати.
Фінасові порушення також виявили на підприємстві «Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського», де кількість керівників складає половину всіх штатних одиниць. При цьому дивують посади, які непритаманні відповідним відділам: у юрвідділі працює помічник директора-художнього керівника, у відділі кадрів –головний інженер, у відділі інформзабезпечення та контролю – створені робочі місця для слюсарів і двірників.
Як наслідок, бюджетні витрати перевищили 3 млн грн.
Факти фінансових розтрат зафіксовані і в «Київському обласному центрі народної творчості та культурно-освітньої роботи». Фінансові порушення виявили під час перевірки розрахунків за електроенергію (її вартість штучно завищили удвічі) та надмірного списання пального для автомобілів «Део Ланос» і «ГАЗ 2705».
Арахамия заявил, что в 2021 году мы начнём переговоры с США о реструктуризации долгов. Самое время, ведь мы их уже частично заплатили наперёд и за 2021, и за 2022 годы.
"Ловкость рук и никакого мошенства!" - іноді дуже влучно підходить під бюджет до 2го читання...
(нижче ➖ це зниження плану видатків, ➕ це додаткове фінансування)
1⃣ На МОЗ додали майже 4 млрд грн, але з цих сум:
➕ 56 млн грн (всього) на фінансування програми медичних гарантій (запит #НСЗУ та #МОЗ був суттєво більший, а тому тарифи, ймовірно, підвищать досить обмежено, хоча не зрозуміло, що буде з доплатами лікарям, які запровадили у вересні...)
➖ 84 млн підготовка кадрів (до речі, ці програми порізали відчутно по всіх напрямках)
➖ 60,6 млн грн гром.здоров’я та боротьба з епідеміями (що дивно під час епідемії)
➕ 1,5 млрд грн Нац.інститут раку та ➕ 1,2 млрд грн Охматдит (це фінансування частково перед тим стояло по інших інвест.програмах... а зараз перенесли під МОЗ)
➖ 30 млн грн cпеціалізована допомога (якщо це ефект від відтермінування підвищення мінімалки, все одно дивно... )
➕ 774 млн грн окремі держ.програми(тут передусім централізовані закупівлі, тому при ефективних та швидких закупівлях це плюс)
➕ 390 млн грн трансплантації (дуже добрий сигнал для розвитку цього важливого напрямку)
➕ 127 млн грн НСЗУ (по програмі керівництва і управління, що, можливо, пов'язано з потребою розширення регіональних офісів)
2⃣ На МВС загалом додали 20 млн грн, що в пояснювальній записці пояснили додатковими витратами на Тов. "Динамо", але при цьому:
➕ 777 млн грн на апарат МВС (на жаль, в пояснювальній записці пояснення такого підвищення немає)
➖ 122 млн грн Прикордонники,
➖ 83 млн грн НацГвардія,
➖ 24,4 млн грн Міграційна служба
➖ 186 млн грн ДНС,
➖ 361,9 млн грн НацПол
3⃣ МінЦифра
➖ 615 млн грн на електронне урядування (тобто оголошених проривів в диджиталізації буде суттєво менше впроваджено)
➖ 258,8 млн грн на ЦНАПи (хотілось би побачити розрахунки...)
➕ 500 млн грн на Інтернет
4⃣ МінІнфраструктури: додали 2,4 млрд грн (причому частково на територіальні витрати)
➕ 1 млрд грн Аеропорт.інфраструктура
➕ 1,4 млрд грн аеропорт Дніпропетровськ (зі загального фонду... тому питання, чому цей аеропорт, а не інший?)
➕ 248 млн грн агентство автомобільних доріг ("Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог"), також зі загального фонду - а тому чому саме цю дорогу виділено окремо?
5⃣ МінСоцПолітики: мінус 8,1 млрд грн
➖ 8,5 млрд грн трансферт Пенсійному фонду: і от тут існує ризик, оскільки відтермінування підвищення мінімалки до 6500 грн з липня до грудня дає економію несуттєву по розміру мінімальної пенсії, але водночас означає і менші надходження від ЄСВ (через повільніше зростання мінімальної зарплати). При цьому, на початок листопада 2020 року звіт ПФУ свідчить про те, що Фонд отримав від Казначейства позику у близько 17 млрд грн... навряд чи цю суму Фонд погасить до кінця року... а тому питання наступного року залишається відкритим.
6⃣ Регіональний розвиток:
➖ 2 млрд грн Додаткова дотація
➖ 4,86 млрд грн ДФРР (правильний інструмент до інвест.підтримки регіонів)
➕ 6 млрд грн соц.-економ. (неефективний політичний інструмент підтримки)
✅ Взагалі тепер є ще нові цікаві програми:
➡150 млн грн на "Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах" : Я дуже підтримую фінансування відпочинку дітей, але згадую випадки, коли замість тих, хто справді потребує відпочивали діти представників влади... Також не зрозуміло, чому йдеться лише про заклади з гірських районів... Чому не на морі?
➡ 110 млн грн Створення центрів креативної економіки (це як і що? і на якому рівні будуть створені центри?)
➡300 млн грн Створення центрів культурних послуг (те саме питання, що і до попередної субвенції... але загалом, колись в звіті з успіхів реформ в межах Просування реформ в регіони було описано цікавий досвід з перетворення бібліотек на саме центри культурних послуг, тощо... Тому справді питання в доцільності створення нового... буду вдячна за інформацію)
Інформація Олександри Бетлій
(нижче ➖ це зниження плану видатків, ➕ це додаткове фінансування)
1⃣ На МОЗ додали майже 4 млрд грн, але з цих сум:
➕ 56 млн грн (всього) на фінансування програми медичних гарантій (запит #НСЗУ та #МОЗ був суттєво більший, а тому тарифи, ймовірно, підвищать досить обмежено, хоча не зрозуміло, що буде з доплатами лікарям, які запровадили у вересні...)
➖ 84 млн підготовка кадрів (до речі, ці програми порізали відчутно по всіх напрямках)
➖ 60,6 млн грн гром.здоров’я та боротьба з епідеміями (що дивно під час епідемії)
➕ 1,5 млрд грн Нац.інститут раку та ➕ 1,2 млрд грн Охматдит (це фінансування частково перед тим стояло по інших інвест.програмах... а зараз перенесли під МОЗ)
➖ 30 млн грн cпеціалізована допомога (якщо це ефект від відтермінування підвищення мінімалки, все одно дивно... )
➕ 774 млн грн окремі держ.програми(тут передусім централізовані закупівлі, тому при ефективних та швидких закупівлях це плюс)
➕ 390 млн грн трансплантації (дуже добрий сигнал для розвитку цього важливого напрямку)
➕ 127 млн грн НСЗУ (по програмі керівництва і управління, що, можливо, пов'язано з потребою розширення регіональних офісів)
2⃣ На МВС загалом додали 20 млн грн, що в пояснювальній записці пояснили додатковими витратами на Тов. "Динамо", але при цьому:
➕ 777 млн грн на апарат МВС (на жаль, в пояснювальній записці пояснення такого підвищення немає)
➖ 122 млн грн Прикордонники,
➖ 83 млн грн НацГвардія,
➖ 24,4 млн грн Міграційна служба
➖ 186 млн грн ДНС,
➖ 361,9 млн грн НацПол
3⃣ МінЦифра
➖ 615 млн грн на електронне урядування (тобто оголошених проривів в диджиталізації буде суттєво менше впроваджено)
➖ 258,8 млн грн на ЦНАПи (хотілось би побачити розрахунки...)
➕ 500 млн грн на Інтернет
4⃣ МінІнфраструктури: додали 2,4 млрд грн (причому частково на територіальні витрати)
➕ 1 млрд грн Аеропорт.інфраструктура
➕ 1,4 млрд грн аеропорт Дніпропетровськ (зі загального фонду... тому питання, чому цей аеропорт, а не інший?)
➕ 248 млн грн агентство автомобільних доріг ("Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог"), також зі загального фонду - а тому чому саме цю дорогу виділено окремо?
5⃣ МінСоцПолітики: мінус 8,1 млрд грн
➖ 8,5 млрд грн трансферт Пенсійному фонду: і от тут існує ризик, оскільки відтермінування підвищення мінімалки до 6500 грн з липня до грудня дає економію несуттєву по розміру мінімальної пенсії, але водночас означає і менші надходження від ЄСВ (через повільніше зростання мінімальної зарплати). При цьому, на початок листопада 2020 року звіт ПФУ свідчить про те, що Фонд отримав від Казначейства позику у близько 17 млрд грн... навряд чи цю суму Фонд погасить до кінця року... а тому питання наступного року залишається відкритим.
6⃣ Регіональний розвиток:
➖ 2 млрд грн Додаткова дотація
➖ 4,86 млрд грн ДФРР (правильний інструмент до інвест.підтримки регіонів)
➕ 6 млрд грн соц.-економ. (неефективний політичний інструмент підтримки)
✅ Взагалі тепер є ще нові цікаві програми:
➡150 млн грн на "Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах" : Я дуже підтримую фінансування відпочинку дітей, але згадую випадки, коли замість тих, хто справді потребує відпочивали діти представників влади... Також не зрозуміло, чому йдеться лише про заклади з гірських районів... Чому не на морі?
➡ 110 млн грн Створення центрів креативної економіки (це як і що? і на якому рівні будуть створені центри?)
➡300 млн грн Створення центрів культурних послуг (те саме питання, що і до попередної субвенції... але загалом, колись в звіті з успіхів реформ в межах Просування реформ в регіони було описано цікавий досвід з перетворення бібліотек на саме центри культурних послуг, тощо... Тому справді питання в доцільності створення нового... буду вдячна за інформацію)
Інформація Олександри Бетлій
Макс Бужанский, а ведь в наших руках распространить парламентскую акцию «какая работа - такая зарплата» с членов набсоветов также на ворох антикоррупционных органов. Добавить норму о том, что граничный размер их финансирования в законе о госбюджете не может превышать размера того, что их стараниями за прошлый год вернулось в казну. В этом году нам стахановцы антикоррупционного движения обошлись в 1 млрд 946 млн. грн (146 млн САП, 924 млн НАБУ, 685 млн НАЗК, 190 млн АРМА). Возможности по перераспределению средств на медицину при таком подходе открываются очень достойные.
Ведь ты поддержал мой законопроект 4427 о том, чтобы привязать зарплаты членов набсоветов к прибыли предприятия. Может допишем туда «антикоррупционную» норму?;)
Ведь ты поддержал мой законопроект 4427 о том, чтобы привязать зарплаты членов набсоветов к прибыли предприятия. Может допишем туда «антикоррупционную» норму?;)
Forwarded from Макс Бужанский (Макс)
Злые языки в госказначействе выдают справки о том, что за текущий год, в результате успехов НАБУ, в бюджет попало около двух миллионов гривен.
Само содержание триумфаторов- миллиард в год.
Целесообразность упоминания этой службы в победных реляциях посчитайте сами.
Само содержание триумфаторов- миллиард в год.
Целесообразность упоминания этой службы в победных реляциях посчитайте сами.
Кабмін таки вніс до Проєкту бюджету на 2021 рік графу доходів від азартних ігор. Очікуваний прибуток майже 7,5 млрд гривень.
Державне бюро розслідувань вирішило закупитись новими елітними іномарками. У кінці листопада відомство, через тендер, за державні гроші придбало 6 легкових автомобілів 2020 року випуску на 8 млн гривень. Це тонований позашляховик Toyota Land Cruiser Elegance за 1.8 млн гривень. Та п‘ять Toyota Land Cruiser Prado за 1.5 млн гривень. Авто оснащені клімат-контролем, круїз-контролем, заднім та переднім парктроніками, системою активної безпеки, системою допомоги під час руху по бездоріжжю та системою моніторингу «сліпих» зон, підігрів керма, всіх сидінь і лобового та заднього стекол.
На поточному пленарному тижні Проєкт бюджету на 2021 рік розглядатись не буде. Документ надійшов досить пізно. Народним депутат надається 10 днів для детального вивчення документу.
Отримала відповідь від НСЗУ на свій запит. З 36 тисяч ліжок відведених для ушпиталення заражених на COVID 19, 16 тис.підключені до кисню. Ще менше - 3 тисячі ліжок в умовах інтенсивної терапії. Це станом на жовтень. Максим Степанов обіцяв, що до кінця листопада ліжок з киснем буде вже 40 тисяч. Цікаво, де він віднайде стільки в такі короткі строки.
За моїм зверненням до Антимонопольного комітету, на предмет монополізації ринку виробниками кисню в період пандемії, Держлікслужба здійснить перевірку цін на медичний кисень, його доступність до закупівель та встановить реальних учасників цього ринку. Як я писала раніше, до мене звертаються виборці з інформацією, щодо труднощів закупівлі кисню для лікарень. Ліцензії на виробництво цього лікарського засобу мають усього 16 виробників. Проте, фактично працюють та поставляють кисень лише 5 заводів. Це «коркує» більшість поставок медичного засобу, та унеможливлює вільний доступ до закупівель. Щодо результатів повідомлю додатково.
Forwarded from Про бюджет
Сума неоплачених фінансових зобов’язань 15 млрд - не означає, що Казначейство не здійснює видатки.
Теза про збільшення суми неоплачених зобов’язань абсолютно коректна. Тим більше вона взята опублікованого на сайті Казначейства звіту. Проте, висновок зроблений авторами жвавої дискусії не коректний. Відбулося підміна понять.
Для початку, не вдаючись в методологію розрахунку показника «неоплачені фінансові зобов’язання», зазначу що відповідь лежить на поверхні. В примітці зазначеного звіту поруч з даною цифрою.
Так, Казначейство звітує про 6,5 млрд грн неоплачених фінансових зобов'язань за захищеними статтями із приміткою: «зареєстровані фінансові зобов'язання за захищеними статтями видатків ДБ, на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».
Що це означає – це означає, що в Казначействі існують зобов’язання оплатити кошти коли в Казначейство надійде платіжка, але такого платіжного доручення ще не надійшло.
Аналогічна ситуація з сумою видатків за незахищеними статтями на 8,5 млрд грн про які звітує Казначейство: «зареєстровані фінансові зобов'язання за незахищеними статтями видатків ДБ, у тому числі на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».
Якщо говорити про методологію розрахунку показника «наявні неоплачені фінансові зобов'язання» то тут слід сказати, як він формується (використовую спрощений варіант для пояснення):
1) це сума всіх зареєстрованих в Казначействі договорів на оплату товарів (фактично, скільки грошей слід оплатити відповідно до договорів підписаних після проведення тендерів);
2) мінус всі виплати по цих договорах.
Наявність неоплачених фінансових зобов’язань означає, що існує певна сума не оплачених взятою на себе державною зобов’язань. Це відбувається через те, що існує певний час між датою укладання договору, його реєстрацією в Казначействі, постачанням товару та оплатою за даний товар. А зобов’язання у звітності Казначейства виникають на всю суму договору одразу після його реєстрації.
Проте, автори дискусії чомусь ігнорують дану особливість.
Теза про збільшення суми неоплачених зобов’язань абсолютно коректна. Тим більше вона взята опублікованого на сайті Казначейства звіту. Проте, висновок зроблений авторами жвавої дискусії не коректний. Відбулося підміна понять.
Для початку, не вдаючись в методологію розрахунку показника «неоплачені фінансові зобов’язання», зазначу що відповідь лежить на поверхні. В примітці зазначеного звіту поруч з даною цифрою.
Так, Казначейство звітує про 6,5 млрд грн неоплачених фінансових зобов'язань за захищеними статтями із приміткою: «зареєстровані фінансові зобов'язання за захищеними статтями видатків ДБ, на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».
Що це означає – це означає, що в Казначействі існують зобов’язання оплатити кошти коли в Казначейство надійде платіжка, але такого платіжного доручення ще не надійшло.
Аналогічна ситуація з сумою видатків за незахищеними статтями на 8,5 млрд грн про які звітує Казначейство: «зареєстровані фінансові зобов'язання за незахищеними статтями видатків ДБ, у тому числі на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».
Якщо говорити про методологію розрахунку показника «наявні неоплачені фінансові зобов'язання» то тут слід сказати, як він формується (використовую спрощений варіант для пояснення):
1) це сума всіх зареєстрованих в Казначействі договорів на оплату товарів (фактично, скільки грошей слід оплатити відповідно до договорів підписаних після проведення тендерів);
2) мінус всі виплати по цих договорах.
Наявність неоплачених фінансових зобов’язань означає, що існує певна сума не оплачених взятою на себе державною зобов’язань. Це відбувається через те, що існує певний час між датою укладання договору, його реєстрацією в Казначействі, постачанням товару та оплатою за даний товар. А зобов’язання у звітності Казначейства виникають на всю суму договору одразу після його реєстрації.
Проте, автори дискусії чомусь ігнорують дану особливість.
Членам наглядової ради Національного депозитарію пропонують збільшити зарплату зі 120 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць
Вважаю, що мій законопроєкт про взаємозалежність зарплат від рівня прибутковості потрібно визначити невідкладним і проголосувати до кінця року.
Учителям і медикам ми боргуємо їхні копійки. А членам наглядових рад підвищуємо рівень винагороди майже в чотири рази. Ми нічого не переплутали?
Вважаю, що мій законопроєкт про взаємозалежність зарплат від рівня прибутковості потрібно визначити невідкладним і проголосувати до кінця року.
Учителям і медикам ми боргуємо їхні копійки. А членам наглядових рад підвищуємо рівень винагороди майже в чотири рази. Ми нічого не переплутали?
На боротьбу з пандемією COVID 19 в Україні Конгрес США виділив 41 млн доларів фінансової допомоги. Майже 1,2 млрд гривень мали піти на медичні й гуманітарні потреби, поліпшення спроможності закладів охорони здоров'я у догляді за хворими та запобігання подальшому поширенню захворювання.