Станом на понеділок Казначейство інформує про наявність неоплачених фінансових зобов’язань на майже 15 мільярдів гривень. Чимала сума. Але це говорить не про те, що грошей немає, а про те, що розпорядники не надали платіжні доручення.

За моїм зверненням до Антимонопольного комітету, на предмет монополізації ринку виробниками кисню в період пандемії, Держлікслужба здійснить перевірку цін на медичний кисень, його доступність до закупівель та встановить реальних учасників цього ринку. Як я писала раніше, до мене звертаються виборці з інформацією, щодо труднощів закупівлі кисню для лікарень. Ліцензії на виробництво цього лікарського засобу мають усього 16 виробників. Проте, фактично працюють та поставляють кисень лише 5 заводів. Це «коркує» більшість поставок медичного засобу, та унеможливлює вільний доступ до закупівель. Щодо результатів повідомлю додатково.

Сума неоплачених фінансових зобов’язань 15 млрд - не означає, що Казначейство не здійснює видатки.

Теза про збільшення суми неоплачених зобов’язань абсолютно коректна. Тим більше вона взята опублікованого на сайті Казначейства звіту. Проте, висновок зроблений авторами жвавої дискусії не коректний. Відбулося підміна понять.

Для початку, не вдаючись в методологію розрахунку показника «неоплачені фінансові зобов’язання», зазначу що відповідь лежить на поверхні. В примітці зазначеного звіту поруч з даною цифрою.

Так, Казначейство звітує про 6,5 млрд грн неоплачених фінансових зобов'язань за захищеними статтями із приміткою: «зареєстровані фінансові зобов'язання за захищеними статтями видатків ДБ, на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».
Що це означає – це означає, що в Казначействі існують зобов’язання оплатити кошти коли в Казначейство надійде платіжка, але такого платіжного доручення ще не надійшло.

Аналогічна ситуація з сумою видатків за незахищеними статтями на 8,5 млрд грн про які звітує Казначейство: «зареєстровані фінансові зобов'язання за незахищеними статтями видатків ДБ, у тому числі на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення».

Якщо говорити про методологію розрахунку показника «наявні неоплачені фінансові зобов'язання» то тут слід сказати, як він формується (використовую спрощений варіант для пояснення):

1) це сума всіх зареєстрованих в Казначействі договорів на оплату товарів (фактично, скільки грошей слід оплатити відповідно до договорів підписаних після проведення тендерів);

2) мінус всі виплати по цих договорах.

Наявність неоплачених фінансових зобов’язань означає, що існує певна сума не оплачених взятою на себе державною зобов’язань. Це відбувається через те, що існує певний час між датою укладання договору, його реєстрацією в Казначействі, постачанням товару та оплатою за даний товар. А зобов’язання у звітності Казначейства виникають на всю суму договору одразу після його реєстрації.

Проте, автори дискусії чомусь ігнорують дану особливість.

Членам наглядової ради Національного депозитарію пропонують збільшити зарплату зі 120 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць
Вважаю, що мій законопроєкт про взаємозалежність зарплат від рівня прибутковості потрібно визначити невідкладним і проголосувати до кінця року.
Учителям і медикам ми боргуємо їхні копійки. А членам наглядових рад підвищуємо рівень винагороди майже в чотири рази. Ми нічого не переплутали?

На боротьбу з пандемією COVID 19 в Україні Конгрес США виділив 41 млн доларів фінансової допомоги. Майже 1,2 млрд гривень мали піти на медичні й гуманітарні потреби, поліпшення спроможності закладів охорони здоров'я у догляді за хворими та запобігання подальшому поширенню захворювання.

Сьогодні ввечері відбулось засідання бюджетного комітету, де депутати проголосували низку перерозподілів на завершення цього року. Серед них:
✏️Про погодження надання у 2020 році державних гарантій ПРОГОЛОСОВАНО:
для забезпечення виконання боргових зобов'язань Державної іпотечної установи (постанова КМУ від 16.11.2020 р. № 1110) 
Надати у 2021 державні гарантії за зобов’язаннями  Державної іпотечної установи на 3 млрд гривень. 🔍Рахункова палата зазначила, що це призведе до збільшення державного боргу на 3 млрд гривень.
🖍перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (розпорядження КМУ від 23.11.2020 № 1470-р); ПРОГОЛОСОВАНО
збільшення обсягу видатків споживання за програмою 0301170 “Надання медичних послуг медичними закладами” на 5 856,3 тис. гривень та встановлення видатків розвитку на зазначену програму у сумі 5599 тис. Гривень. Доповідач зазначив, що кошти підуть на захист від Covid 19/  
🔍Проте, недавно, 16 листопада вони також приходили та просили кошти на забезпечення захисту від Covid 19, тоді їм дали 10 млн гривень. Тепер знову прийшли просити.
📝перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження КМУ від 16.11.2020 № 1456-р); ПРОГОЛОСОВАНО
зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2311450 “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання” на суму 80769,5 тис. гривень.
ЗБІЛЬШЕННЯ видатків за програмою 2301110 “Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я на суму 1709,7 тис. Гривень.
видатків розвитку за програмою 2301170 “Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України” на суму 53121,6 тис. Гривень
видатків споживання за програмою 2301090 “Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти” на суму 11066,5 тис. гривень;
видатків споживання за програмою 2301360 “Лікування громадян України за кордоном” на суму 14871,7 тис. гривень.
✂️Щодо останнього пункту, рахункова палата зазначила, що за минулі роки кошти на лікування закордом були витрачені не прозоро, їздив собі хто хотів, без будь якої черги та реєстру. На цю програму  було багато скарг. Тепер знову просять на це кошти. Заступник Степанова Світлана Шаталова погодилась, і сказала, що прийме до уваги ці зауваження.

Додатково до цієї теми, про яку я вже неодноразово писала.
https://t.me/PortnovUA/2766

У чиновника з Головного управління протидії економічним правопорушенням ДФС Романа Неговелова, спійманого на хабарі в 200 тисяч доларів, знайдено елітне майно. Нерухомість, традиційно, записана на родичів.

За даними журналістів «Наші гроші» експодатківець проживає в ЖК «Новопечерські липки», на його тата записана квартира на 100 кв.м., два паркомісця та офіс. Крім того, земельна ділянка біля Конча-Заспи, де зараз будується будинок, автомобіль Infiniti Q70.

Мама Неговелова володіє квартирою в ЖК "Французький квартал" у центрі Києва. Крім того, в 2016 році вона стала інвесторкою ЖК "Автограф", ще через рік – вклалася в новобудову на Печерську.

Коли Неговелова впіймали на хабарі, в ДФС він працював лише другий місяць. До того часу трудився більше 10 років в СБУ: спочатку в Київському главку, потім в економічній контррозвідці. Очолював відділ, який займається охороною здоров'я.

На сьогоднішньому пленарному засіданні ВР буде розглядатись законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями. Поданий Комітетом з питань економічного розвитку.

Значного нарощення обсягу інвестицій в економіку України протягом останніх років не відбулось. У 2017 році надходження прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склали 2,5 млрд дол. США, у 2018 році – 2,9 млрд дол. США та 2,5 млрд дол. США – у 2019 році.

Варто зазначити, що протягом останніх 15 років в Україні було ре- алізовано лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 млн дол. США, з яких понад дві третини були сировинно-орієнтованими чи направленими на внутрішній ринок, тоді як лише один проект був спрямований на формування доданої вартості.

При цьому з 2011 року не було реалізовано жодного значного інвестиційного проекту в індустріях з високою доданою вартістю (машинобудування, хімічна промисловість, електроніка тощо), а частка таких проектів серед загального обсягу прямих іноземних інвестицій склала приблизно 8–13% (6,3 млрд дол. США).

Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли до країн-конкурентів України, був значно більшим. Наприклад, лише у 2017 році до Польщі надійшло 9,2 млрд дол. США, до Чехії – 9,5 млрд дол. США, до Угорщини – 3,2 млрд дол. США. У 2018 році до Польщі надійшло 11,5 млрд дол. США, до Чехії – 9,4 млрд дол. США, до Угорщини – 6,3 млрд дол. США.

І в садочку, і в школі мене запитують працівники, чи буде повний локдаун 23 грудня? Вчителі та вихователі не знають, що їх очікує. Аналогічно дезорієнтований і бізнес. Готелі та ресторани приймають бронь на новорічні свята. Якщо все це накриється мідним тазом, як і хто буде компенсовувати збитки бізнесу та людям, які вже все оплатили?
Застерігаю Кабмін від того, щоби вводити локдаун на свята. Цього ні в якому разі не можна допустити, бо це єдиний шанс бізнесу компенсувати збитки. Введіть тотальний карантин або до, або після свят. І заздалегідь попередьте. Так мало просимо.

З сьогоднішнього дня в Україні збільшується мінімальний прожитковий мінімум та розмір мінімальної пенсії. Так, з 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу становить 2 189 гривень. Та з початку року він збільшився на 7.4%. Мінімальна пенсія становить 1769 гривень, та за 2020 рік виросла на 8%.

Комітет з питань фінансів і банків в ці хвилини приймають компромісний законопроєкт по ФОПам в такій редакції.

Впечатления членов комитета после голосования за новую редакцию РРО: поздравляю, мы стали популистами. Можем также рассмотреть вопросы евробляхеров, поощрение за выведенный капитал, кешбек за контрабанду. И заживем!

Проголосувала за компромісний законопроєкт по РРО, аби уникнути накалу страстей в суспільстві та знівелювати загрозу нової суспільно-економічної кризи.
Також впевнена, що застосовувати фіскалізацію до ФОПів було б справедливим, якби ми вдалися до системних змін: створення БЕБ, ліквідація шести родин-контрабандистів, ПнВК тощо. На жаль, політичної волі в Офісі Президента для цього немає.
Впевнена, що зараз в період пандемії небезпечно продовжувати фіскалізацію, це може призвести до непередбачених та неконтрольованих наслідків.
Але бій з тіньовою економікою продовжу.

Орієнтовно середня вартість трансплантації нирки за кордоном становить 65 тисяч доларів та більше. Для людини з середнім заробітком 15-20 тисяч гривень це непідйомна сума.

Єдиним виходом стає державна програма “Лікування громадян України за кордоном”. На яку, щороку асигнується майже по 1 млрд гривень.

Проте, як показують численні перевірки Держаудиту та Рахункової палати, через відсутність, будь-якого контролю з боку МОЗу, у нас, по суті, відсутня прозора система реалізації прав українців на лікування за кордоном.

Численні перевірки Держаудитслужби та Рахункової палати за минулі роки (2013-2017 рр) виявляють такі факти як, виділення коштів людям, без наявності потрібних документів, факти безпричинного призупинення лікування, кошти використовуються не за призначенням, відсутні двосторонні угоди з іноземними клініками та перевірки цін.

Відсутність належного контролю з боку МОЗу провокує корупційні ризики. За деякими, з наведених фактів Рахункова палата зверталась до НАБУ та НП.

Загалом з порушенням використано майже 500 тис. дол. США і 300 тис. євро, неекономно, непродуктивно і нерезультативно – 10 млн дол. США та 1,1 млн євро. Не за цільовим призначенням – 16 тис. євро.

У результаті громадяни та їх родичі змушені звертатися за допомогою до благодійних фондів і спонсорських організацій, але Міністерство не налагодило співпраці з цими організаціями.

Згідно з дослідженнями «CASE Україна»(2020 рік) мало що змінилось. Електронний реєстр заяв досі в розробці. З невідомих причин одні заяви розглядають нагально впродовж кількох днів, а інші — впродовж півроку. За цей час, хтось і не дочекається своєї черги.

Щойно на засіданні Комітету з питань антикорупційної політики було розглянуто законопроєкт 3009а, ініціаторства Іонушаса Сергія, Павлюка Максима та ін. щодо внесення змін до Кримінального кодексу, в частині функціонування прокуратури. Та визнав таким, що НЕ відповідає антикорупційному законодавству. Та містить численні корупціогенні фактори. Членів комітету збентежило, що ініціатори хочуть запровадити ручний режим внесення даних до ЄРДР щодо можливого злочину. Та дозволити правоохоронцям на власний розсуд вирішувати відкривати провадження чи ні. Це пряма ознака дискреції.

Європейський союз незадоволений роботою Укрзалізниці. У звіті щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, вказано, що фінансовий стан нереформованого підприємства "Укрзалізниця" залишається критичним. Відсутні конкретні кроки щодо розвитку залізничного, водного транспорту, та по суті, відсутня реалізація Національної транспортної стратегії тощо. Шкода, що вони нічого не написали, про те, що в УЗ вже третій рік трудяться їхні співвітчизники на управлінських посадах, та заробляють мільйони доларів на компанії.

Сьогодні, вперше за весь період пандемії, маємо рекорд вилікуваних від COVID-19. За останню добу одужало 13 882 особи. Це на 741 особу більше ніж захворіло.