Спільно з колегою Ольгою Бєльковою долучилась до законодавчої ініціативи щодо удосконалення нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом страхування відповідальності бізнесу.
За останні 10 років в Україні зареєстровано 730 456 пожеж, що в середньому складає більше 73 тисяч випадків на рік. Унаслідок цих пожеж загинуло 28 тисяч 220 людей і 16 тисяч 884 людини було травмовано.
Збитки завдані пожежами, склали понад 12 мільярдів гривень, а загальні матеріальні втрати – біля 50 мільярдів гривень.
Збитки від таких катастроф і аварій потребують компенсації у вигляді виплат постраждалим, виділення коштів для ліквідації наслідків, покриття шкоди, завданій юридичним особам.
В кожному випадку основний тягар лягає на органи влади, і, відповідно, на бюджет , причому із кожним роком це обходиться державному та місцевим бюджетам все дорожче.
Стягнути збитки із безпосередніх винуватців часто стає неможливим через відсутність коштів, судову тяганину і навіть штучне банкрутство.
Тому для вирішення зазначеної проблеми пропонується законодавчо запровадити умову добровільного страхування своєї відповідальності.
Для бізнесу таке страхування не буде обтяжливим, оскільки існуюча практика такого страхування не передбачає високі тарифи.
У той же час, беручи до уваги можливі розміри збитків, в разі аварії або стихійного лиха, незначні кошти для придбання страхових полісів дозволять зекономити значні фінансові ресурси.
За останні 10 років в Україні зареєстровано 730 456 пожеж, що в середньому складає більше 73 тисяч випадків на рік. Унаслідок цих пожеж загинуло 28 тисяч 220 людей і 16 тисяч 884 людини було травмовано.
Збитки завдані пожежами, склали понад 12 мільярдів гривень, а загальні матеріальні втрати – біля 50 мільярдів гривень.
Збитки від таких катастроф і аварій потребують компенсації у вигляді виплат постраждалим, виділення коштів для ліквідації наслідків, покриття шкоди, завданій юридичним особам.
В кожному випадку основний тягар лягає на органи влади, і, відповідно, на бюджет , причому із кожним роком це обходиться державному та місцевим бюджетам все дорожче.
Стягнути збитки із безпосередніх винуватців часто стає неможливим через відсутність коштів, судову тяганину і навіть штучне банкрутство.
Тому для вирішення зазначеної проблеми пропонується законодавчо запровадити умову добровільного страхування своєї відповідальності.
Для бізнесу таке страхування не буде обтяжливим, оскільки існуюча практика такого страхування не передбачає високі тарифи.
У той же час, беручи до уваги можливі розміри збитків, в разі аварії або стихійного лиха, незначні кошти для придбання страхових полісів дозволять зекономити значні фінансові ресурси.
Про бучанські лавки
В мережі набула широкого розголосу ситуація із закупівлею КП Бучанське УЖКГ чотирьох лавочок на загальну суму 174 960 грн.
Виконавцем по зазначеному договору стало підприємство з красномовною назвою ТОВ «НАКУЮ». Специфікація договору передбачає лише поставку «лавочок 7,5 м. 4 шт». Тобто 1 лавка = 43 740 грн.
Примітним є те, що у відкритому доступі не вдалося знайти аналогічну цінову пропозицію, тому виникло справедливе питання щодо предмету закупівлі і його вартості.
Що саме НАКУЮТЬ на цих лавках за такі кошти, об‘єктивно, із змісту договору не зрозуміло.
Тому Anatolii Fedoruk @Тарас Шаправський КП Бучанське УЖКГ публічно вимагаю невідкладно:
⁃ надати вичерпну інформацію щодо предмету закупівлі та обгрунтування їх здійснення
⁃ обгрунтування критеріїв обрання постачальника та ціни на товар
А поки ми очікуємо відповідь керівництва міста та замовника послуг, звернулась в Офіс фінансового контролю щодо здійснення моніторингу цією закупівлі.
В мережі набула широкого розголосу ситуація із закупівлею КП Бучанське УЖКГ чотирьох лавочок на загальну суму 174 960 грн.
Виконавцем по зазначеному договору стало підприємство з красномовною назвою ТОВ «НАКУЮ». Специфікація договору передбачає лише поставку «лавочок 7,5 м. 4 шт». Тобто 1 лавка = 43 740 грн.
Примітним є те, що у відкритому доступі не вдалося знайти аналогічну цінову пропозицію, тому виникло справедливе питання щодо предмету закупівлі і його вартості.
Що саме НАКУЮТЬ на цих лавках за такі кошти, об‘єктивно, із змісту договору не зрозуміло.
Тому Anatolii Fedoruk @Тарас Шаправський КП Бучанське УЖКГ публічно вимагаю невідкладно:
⁃ надати вичерпну інформацію щодо предмету закупівлі та обгрунтування їх здійснення
⁃ обгрунтування критеріїв обрання постачальника та ціни на товар
А поки ми очікуємо відповідь керівництва міста та замовника послуг, звернулась в Офіс фінансового контролю щодо здійснення моніторингу цією закупівлі.
Щодо можливого призначення Саакашвілі на посаду віце-прем’єра з питань реформ: лучше ужасный конец, чем ужас без конца.
Ходять чутки, що Саакашвілі призначать спочатку віце-прем’єром, а потім прем’єр-міністром. Саакашвілі дійсно більш яскравий, як райдуга. Напевно, зараз у виконавчій владі недостатньо весело. Треба посилити ефект.
Митний пост Тиса.
Країна в смартфоні.
Кінець епохи зубожіння.
Run, Nefyodov, run.
Країна в смартфоні.
Кінець епохи зубожіння.
Run, Nefyodov, run.
Години не пройшло з моменту публікаціі, реакція миттєва. Митний Пост Тиса почали прибирати. Щоправда замість смартфонів - мітли.
Як безглуздо в нашій державі розпоряджаються бюджетними коштами.
День гасіння пожежі в Чорнобилі коштує державі 1,5 мільйона гривень. Вже закінчується 21 день боротьби з вогнем в зоні. Рахуйте самі. 31,5 млн грн. Ми вже витратили на роботу вогнеборців.
Утримання підприємства Північна Пуща, яке знаходиться в структурі Державного Агентства з управління зоною відчуження, яке покликане займатися профілактикою пожеж (протипожежні дороги, лісосіки, мінералізовані смуги) коштує державі щорічно 54 мільйони гривень. Це зарплати працівників та оплата електроенергії. Коштів на профілактичну роботу не виділяють вже кілька років. Тобто ми утримуємо людей, які нічого не роблять, отримують зарплатню (в директора Північної Пущі вона складає 45 тисяч гривень на місяць без урахування премій) та споживають електроенергію, але прямих обов’язків не виконують через відсутність фінансування. В підсумку, маємо вже 85 мільйонів гривень, пущених в трубу.
Офіційно поки не підраховані збитки від пожежі в Чорнобилі. Я спробую зробити це математичним шляхом.
В Зоні вже згоріло більше 10 тисяч гектарів.
У 2019 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано 1261 пожежу на площі 1065 га. Збитки від лісових пожеж склали 6,7 млн гривень. Можемо припустити, що в середньому пожежа на 1 гектарі лісу коштує державі 6 тисяч 200 гривень. Тож в Чорнобилі ми вже понесли збитків на 62 мільйони гривень.
Разом: через недолугість керівництва, відсутність профілактичної роботи, оплату праці людей, які нічого не роблять, ми маємо 150 мільйонів гривень впусту витрачених, або краще ВТРАЧЕНИХ, коштів. Я вже мовчу про оленів, конів та зайчиків, туристичні об’єкти, які ми втратили назавжди в результаті пожежі. А ще зіпсоване здоров’я українців, адже всім цим ми з ваші дружно вдихаємо вже три тижні.
Чи не варто було би витратити ці 150 мільйонів на профілактику пожеж? На встановлення вишок, камер спостереження, протипожежну сигналізацію, систему раннього виявлення вогню?
Впевнена, для держави - краще.
Але погано для тих, хто чинить підпали в Зоні, замітаючи сліди незаконних рубок та своєї злочинної бездіяльності.
Правоохоронні органи зобов’язані дати свою оцінку.
День гасіння пожежі в Чорнобилі коштує державі 1,5 мільйона гривень. Вже закінчується 21 день боротьби з вогнем в зоні. Рахуйте самі. 31,5 млн грн. Ми вже витратили на роботу вогнеборців.
Утримання підприємства Північна Пуща, яке знаходиться в структурі Державного Агентства з управління зоною відчуження, яке покликане займатися профілактикою пожеж (протипожежні дороги, лісосіки, мінералізовані смуги) коштує державі щорічно 54 мільйони гривень. Це зарплати працівників та оплата електроенергії. Коштів на профілактичну роботу не виділяють вже кілька років. Тобто ми утримуємо людей, які нічого не роблять, отримують зарплатню (в директора Північної Пущі вона складає 45 тисяч гривень на місяць без урахування премій) та споживають електроенергію, але прямих обов’язків не виконують через відсутність фінансування. В підсумку, маємо вже 85 мільйонів гривень, пущених в трубу.
Офіційно поки не підраховані збитки від пожежі в Чорнобилі. Я спробую зробити це математичним шляхом.
В Зоні вже згоріло більше 10 тисяч гектарів.
У 2019 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано 1261 пожежу на площі 1065 га. Збитки від лісових пожеж склали 6,7 млн гривень. Можемо припустити, що в середньому пожежа на 1 гектарі лісу коштує державі 6 тисяч 200 гривень. Тож в Чорнобилі ми вже понесли збитків на 62 мільйони гривень.
Разом: через недолугість керівництва, відсутність профілактичної роботи, оплату праці людей, які нічого не роблять, ми маємо 150 мільйонів гривень впусту витрачених, або краще ВТРАЧЕНИХ, коштів. Я вже мовчу про оленів, конів та зайчиків, туристичні об’єкти, які ми втратили назавжди в результаті пожежі. А ще зіпсоване здоров’я українців, адже всім цим ми з ваші дружно вдихаємо вже три тижні.
Чи не варто було би витратити ці 150 мільйонів на профілактику пожеж? На встановлення вишок, камер спостереження, протипожежну сигналізацію, систему раннього виявлення вогню?
Впевнена, для держави - краще.
Але погано для тих, хто чинить підпали в Зоні, замітаючи сліди незаконних рубок та своєї злочинної бездіяльності.
Правоохоронні органи зобов’язані дати свою оцінку.
Всі кричали, що антибанківський законопроєкт на Комітеті будуть розглядати 2 роки через велику кількість правок.
Ні, подивіться відео на сайті комітету, за три дні пройшли майже весь законопроєкт.
От тільки невідомо заради чого.
Сума першого траншу та інших траншів в 2020 році невідома.
Чи дійсно антибанківський законопроект є запорукою отримання цих грошей і якої конкретно суми - невідомо.
Хто конкретно з української сторони і з ким конкретно зі сторони МВФ погодив текст - невідомо.
Хто, зрештою, автор антибанківського законопроекту - невідомо.
Колективна безвідповідальність - стара «болячка» української політики. Хоча у кожної проблеми і в кожного рішення є реальні імя та прізвище.
Ні, подивіться відео на сайті комітету, за три дні пройшли майже весь законопроєкт.
От тільки невідомо заради чого.
Сума першого траншу та інших траншів в 2020 році невідома.
Чи дійсно антибанківський законопроект є запорукою отримання цих грошей і якої конкретно суми - невідомо.
Хто конкретно з української сторони і з ким конкретно зі сторони МВФ погодив текст - невідомо.
Хто, зрештою, автор антибанківського законопроекту - невідомо.
Колективна безвідповідальність - стара «болячка» української політики. Хоча у кожної проблеми і в кожного рішення є реальні імя та прізвище.