Вчора висловив свою позицію щодо нового балансу е/е. Як засіб для забезпечення функціонування енергосистеми, затвердження балансу є необхідним заходом. До затверджених обсягів є запитання, особливо щодо значного зниження обсягів виробництва е/е Енергоатомом. Я наголошував на прозорому обгрунтуванні таких дій. Більше писати про баланс не збирався. Однак, з‘явився прес реліз Мінекоенерго, де в обгрунтуванні більше маніпуляцііі та відвертої неправди. Ось цей прес-реліз
https://mineco.gov.ua/news/35214.html
Цей баланс справді частково забезпечить стабілізацію вугледобувної галузі та теплової генерації, як складових надійного функціонування енергосистеми. І все, крапка. Страшилки типу небезпечних розвантажень у святкові та вихідні є маніпуляцією. Хотів би нагадати, що в Україні завжди були і будуть святкові та вихідні дні. І високопрофесійні українські працівники Укренерго та Енергоатому робили і роблять такі розвантаження безпечно і високопрофесійно. Твердження щодо забезпечення виконання відкладених ремонтів не витримує будь-якої критики. Нагадую, що для виконання ремонтів потрібні довготривалі тендерні процедури і, головне, гроші, рівень яких буде зменшено. Дай боже виконати заплановані заходи з безпечної експлуатації блоків. На підтвердження надаю останнє доручення керівника Енергоатому, яке випадково прилетіло до мене. Якщо коротко, то воно звучить відомою фразою: «денег нет, но вы держитесь»

Вже місяць горить Полісся. Це наштовхнуло мене на потребу провести аналіз пожеж. Чому горять українські землі? І як цьому запобігти?
За останні 10 років Україна горіла 761 592 рази.
Це на 55%, більше, ніж у минулому десятиріччі. І це не враховуючи окупованих територій.
упродовж 3 місяців 2020 року в Україні було зареєстровано 25 724 пожежі, що на 21,3 % більше ніж у І кв. 2019 року. Значне збільшення кількості пожеж сталось саме на відкритих територіях (+ 48,7 %) та становить 60,2 % від загальної кількості пожеж в Україні.
постійне збільшення з року в рік бюджетних коштів на фінансування 61 тис. працівників ДСНС та ріст мінімального грошового забезпечення особового складу з 5000 грн. (у 2017) до 10000 грн. (у 2020) не вплинули на негативну динаміку пожеж в Україні.

Із загальної кількості поставленої пожежної техніки за договорами (230 одиниць) 3 одиниці перебували в неробочому стані, а в процесі поставок 103 одиниці (45%) поверталися постачальнику для усунення недоліків. І це при тому, що вартість пожежних машин вітчизняного виробництва була більше 5 млн грн. (близька 200 тис. дол. США).

Окреслю основні проблеми.

1. Держава сьогодні немає єдиної політики і стратегії у забезпеченні пожежної безпеки. Нову цільову програму не затверджено.

2. Починаючи з 2014 року влада свідомо заборонила проведення протипожежних перевірок органами ДСНС. Як наслідок – система протипожежної безпеки, в яку входив й державний нагляд за дотриманням правил протипожежної безпеки, була розбалансована.

3. Пряме невиконання Урядом вимог Указу Президента України від 24.12.2019 № 948 «Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні».

4. Недостатня кількість пожежно-рятувальних підрозділів. За інформацією ДСНС додатково необхідно створити 1249 пожежно-рятувальних підрозділів.

5. Відсутність пожежної сигналізації в місцях масового скупчення людей (дошкільних навчальних закладах, школах, лікарнях, поліклініках, інших об’єкта соціальної інфраструктури). Наприклад, щоб оснастити всі навчальні заклади нашого округу системами протипожежної сигналізації, потрібно більше півмільярда гривень. Грошей - немає, а відправляти дітей до закладів, які в більшості не мають таких сигналізацій, м’яко кажучи, небезпечно.

5. В окремих випадках - халатність працівників ДСНС. Як наслідок, з 2018 року сталось 5735 пожеж на об’єктах, де ДСНС вже здійснювався державний нагляд.

6. Відсутність єдиних правил пожежної безпеки, недосконалість та розпорошеність протипожежного законодавства в Україні. Питання пожежної безпеки в країні регламентують кілька законів, кодекс та підзаконних актів, які суперечать одне одному.
Крім того, згідно зі ст. 17 Кодексу цивільного захисту України, ДСНС має бути самостійним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики, а не у складі МВС.

7. Недостатня чисельність персоналу та недостатньо розвинена система добровільних пожежних команд. За даними ДСНС, середній показник кількості пожежних державних та місцевих пожежно-рятувальних підрозділів до кількості населення в Україні становить лише 0,09 %, тоді як у Румунії - 0,7%, в Німеччині - 1,3%, Хорватії -1,4%, Польщі - 1,8%, Чехії - 3,4%.

8. Незадовільне матеріально-технічне забезпечення ДСНС
Незабезпеченість пожежно-рятувальних підрозділів висотними пожежними автодрабинами, пожежними автопідйомниками, пожежними автоцистернами з великим запасом вогнегасних речовин, що передбачалося «Загальнодержавною цільовою програмою захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013–2017 роки», проте не було виконано.

За даними Рахункової палати неукомплектованість пожежно-рятувальних підрозділів технікою для гасіння пожеж становить 40,7%; незабезпеченість підрозділів ДСНС пожежними автоцистернами високої прохідності з великим запасом вогнегасних речовин - 72,9 %.

НЕ маючи гідних засобів, пожежники знайшли «дієвий» спосіб гасіння – молитва про дощ.
Кожна попередня влада думала, що після неї хоч потоп. Пропоную нинішньому уряду системно підійти до вирішення окреслених проблем.

Інакше на них припаде не потоп, а навпаки.

За час карантину від covid19 померло 279 українців. Від туберкульозу 363 українці. Від онкохвороб - більше 13 тисяч осіб.
В нас є районні лікарні без рентгенів, я вже мовчу про КТ, МРТ, які є тільки в обласних центрах з чергами на місяць вперед.
Але.
Ми закриваємо тубдиспансери.
Зупиняємо всі планові операції та обстеження.
І кидаємо дефіцитних 60 мільярдів на боротьбу з вітряками. Ціною добробуту людей, економічної стабільності та за рахунок інших хворих, які теж люди. До речі.

Боротьба з COVID-19 настільки захопила чиновників МОЗ, що вони зовсім забули про свої прямі обов’язки.

В МОЗі новий «геніальний» наказ - не пускати на поріг онкоцентрів пацієнтів без тесту на коронавірус. Разом з тим, тести на коронавірус відсутні, реагенти відсутні. Батьки пацієнтів повинні самотужки вишукувати гроші на тестування в приватних лабораторіях.

Проблема з медичними закупівлями препаратів для онкохворих дітей та дорослих вийшла за рамки людського. Верховна Рада ліквідувала можливість закупівлі препаратів міжнародними організаціями, и це віталось.

Однак закон, ухвалений під створення державного підприємства Медичні закупівлі також не запрацював. В результаті:

1. ЗОВСІМ ВІДСУТНІ препарати блеоміцин та вінбластин. Дані препарати є в протоколах лікування онкохворих, та є необхідними при лікуванні таких захворювань, як хвороба Ходжкіна, неходжкінська лімфома, рак шкіри, рак прямої кишки, рак стравоходу, раку легень та пухлин головного мозку.
2. ЗАКІНЧИЛИСЬ препарати метотрексат, цисплатин, етопозид, рекормон, карбоплатін.
3. Медичні заклади діляться залишками і сьогодні 4 травня для збереження життя двох неповнолітніх дітей до Інституту раку надійде високодозовий метотрексаз з обласних медичних закладів міста Запоріжжя та міста Тернопіль.
4. Необхідне дозування метотрексату також ВІДСУТНЄ в аптеках країни.
5. Госпіталізація у відділення дитячої онкології тільки при наявності негативного тесту на covid-19. Це означає, що дитина та супроводжуючий дорослий мають винайти фінанси, щоб пройти тестування в приватній лабораторії, бо державна підтримка в даному випадку непередбачена.

В усі часи саме закупівля ліків була корупціоногенним чинником. Слуга народу йшла на вибори явно не для того, щоб продовжувати цю ганебну традицію. На наступному засіданні Кабміну підніму це питання, а поки чекаю на опрацювання мого депутатського звернення.

В Комітеті з питань фінансів і банків ще в серпні мені було доручено підготувати законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань. Новостворений орган мав би замінити наскрізь корумповану податкову міліцію. Яка з 2016 року знаходиться у стані ліквідації. А також забрати повноваження розслідувати економічні злочини поліцією та Службою безпеки.
Утім, цей законопроєкт спочатку блокувався деякими представниками Правоохоронного комітету. Були численні перемовини з СБУ. Я, як співавтор, стояла на тому, аби новий орган був вузько спеціалізований під розслідування економічних злочинів. Іншим правоохоронним органам є чим займатись. Ніби домовились.
Законопроєкт був проголосований у першому читанні.
Але потім Комітет зненацька відхилив цей законопроєкт. А також наш законодавчий акт був потім винесений на відхилення у зал. Я, мабуть єдина у фракції, голосувала проти. А всі інші дружно - за.
За тією неофіційною інформацією, якою я володію, Президенту доповіли, що законопроєкт не ідеальний, оскільки БФР за моделлю, яку ми обрали, підпорядковувався Кабміну.
Нібито в ОП Руслану Стефанчуку та Руслану Рябошапці, тодішньому Генпрокурору, доручили написати новий документ. Він мав бути поданий 4 лютого. Але так цього і не сталось. Цікаво, чому?
Це не остання моя спроба. Залишаюсь оптимістом.

https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30591156.html

Починали з 10 мільярдів доларів макрофіну. Минулого тижня під час розгляду антибанківського законопроєкту, міністр Марченко обіцяв 3,5 мільярдів. Сьогодні за ринок землі і антибанківський неконституційний закон дають вже 1.2 мільярди. Нагадую, в бюджеті закладено 10 мільярдів доларів позики. Який ще закон треба написати і ухвалити, розтоптавши Конституцію, щоб наші міжнародні партнери нам позичили?

Обмеження виїзду закордон на роботу - це велика помилка!

По-перше, це обмеження прав людини на вільне пересування, вибір місця проживання та роботи.

По-друге, це ще більше ускладнює економічну ситуацію в країні. Наші люди, які працювали за кордоном, згідно офіційних даних щороку давали економіці додаткові 10 млрд.дол.сша.

Відповідно, обмеження їхнього виїзду - це мінус валютні надходження в нашу економіку, плюс до кількості безробітних в країні, зменшення купівельної спроможності десятків тисяч українських сімей.

Про це щойно говорили в ефірі каналу Наш.

А як вважаєте ви? Чи потрібно обмежувати українців у виїзді закордон на роботу?

Сьогодні під час засідання Уряду поставила два нагальні питання.

Перше стосується допису однієї з мам онкохворої дитини про те, що для проходження лікування в стаціонарі дитина та її супроводжуючий повинні здати тест на коронавірус. І, увага!, це відбувається за кошти родини, а не за бюджетні. І в приватній лабораторії.

Нагадаю, на боротьбу з коронавірусом, держава виділила 60 мільярдів гривень. А з батьків здирають останнє для проведення тестування за особисті кошти і в приватних клініках. Це жесть, взагалі!

Друге питання менш глобальне. Але через такий недолугий підхід ми з вами і маємо напівпорожній бюджет. Кабінет міністрів виділив 7,6 мільйонів гривень МВС і 37,6 мільйонів Держлісагенству на ліквідацію наслідків пожеж на Житомирщині.

Нагадаю: пожежі в нас щороку. А ми впусту витрачаємо кошти на ліквідацію, а не на превенцію. Превентивні заходи фінансуються лише на 6,5% від потреби. І, увага!!!, прем’єр-міністр не знає, на що саме підуть кошти. На яку саме ліквідацію? Що закладено в цих 45 мільйонах державних гривень: протипожежні розриви, будівництво вишок, закупівля тепловізорів чи нічого? В постанові про це не сказано.

Ось відповідь обох чиновників, яка нагадує старий вислів: я нє я, хата нє моя, но всьо под контролєм.

На одному з засідань Кабміну міністр фінансів жалівся, що Нафтогаз приховав 30 мільярдів дивідендів, які мали піти в бюджет. До них направили Офіс фінансового контролю та податкову службу. Але Нафтогаз їх не впустив, посилаючись на карантин. Сьогодні Шмигаль з Коболєвим переможно заявили, що Делойт перевірив Нафтогаз і все ок. Дивіденди підуть на швидку допомогу та медицину.
Правильно, давайте заплатимо Делойту за аудит. Правильно, треба переможно щось пообіцяти колись там. Хоча держкомпанія просто повинна віддати дивіденди, а не піаритись на швидких (це прерогатива одного олігарха). Чи був інцидент з тим, що перед носами наших аудиторів та податківців закрили двері Нафтогазу, дізнаємось із відповіді на мій запит.

Бінго! Кілька місяців тому Україна радісно закрила нелегальний ігорний бізнес. Мали прийняти законопроєкт, який би легалізував цей вид діяльності. Тоді гроші пішли б в казну. І всі працювали б законно.
Але чомусь діло заглохло, і законопроєкт, здається, почив в бозі.
Зате нелегальні ігорні бізнесмени знову підняли голови. За закриті очі правоохоронців на місцях, їм платять по 60 тисяч гривень на місяць. Для районів це великі кошти. Якщо раніше кришуванням Ігорки займались поліцейські, то зараз в темі і в долі сбушники.
Пане Баканов, до вашої уваги! Тобто відбувся банальний переділ ринку і переток кешу з поліції в СБУ.

Важко підібрати літературні слова.
Прочитала в шанованому виданні Українська правда, що «проукраїнський мер Садовий ніколи не об’єднається з Кернесом, бо той вітає всіх С Днём Победы».
Бляха, авторе цього матеріалу, Романе Кравець, ти такий молодий, а вже ідіот. Якщо для тебе день перемоги може стати критерієм об’єднання або роз’єднання, патріотизму та проукраїнської позиції, то тобі немає чого робити в політичній зокрема, і в журналістиці загалом.
Багато можна говорити про Кернеса та його діяльність на посаді мера. Є претензії і до Садового. Та якщо ти об’єднуючим фактором та цінністю обираєш питання Другої Світової, то тобі треба лікуватись, дитино.

Закон про захист персональних даних не працює. Його, нагадаю, ми створювали кілька років тому під переможні оплески Європартнерів.
На жаль, зараз бачимо злиття всіх наших даних на якийсь російський сайт, де їх можна купити за 50 доларів.
Бачимо, що ці данні є об’єднаною
Базою різних поліцейських баз.
Такими додатками як Дія, Киівсмартсіті та інші, які ми завантажуємо в свій смартфон, ми ще більше даруємо свого особистого спочатку державі, а потім, в результаті дій недобросовісних чиновників і зловмисникам. Всередині краіни і ззовні.
Це означає, що закон потрібно змінювати. Ми вже ініціювали законопроєкти про інформаційного омбудсмена, який має опікуватися як доступом до інформації, так і превенцією зловживань із персональними даними. Здається, настав час для голосування цих законопроєктів?
А ще, я впевнена, поки когось відповідального за збереження реєстрів та баз не посадять, надалі можна буде придбати за 50 баксів наші з вами адреси, паролі, явки.

Розрекламували)) тимчасово? недоступний.

#борговаяма
Чому в нас погана медицина та звідки величезна боргова яма в бюджеті?
Як ми бездумно і бездарно використовуються державою кредитні кошти можна побачити на прикладі 214 мільйонів євро. Їх надав нам в кредит Міжнародний банк реконструкції та розвитку на проект «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей». Незважаючи на назву, ця позика, за яку до речі ми сплачуємо відсотки з бюджету, служить явно не всім людям. А лише обраним.
У 2015 – 2018 роках на впровадження Проекту було використано 48,9 млн дол. США, або 1 млрд. 297 млн. 100 тис. грн. Це лише 22,8% від загального обсягу наданої позики.
Основна причина вкрай слабого освоєння коштів - системні недоліки в управлінні Проектом, починаючи з 2015 року, допущені МОЗ як його виконавцем, що призвели до впровадження проекту із суттєвим відставанням, кошти використовувалися неефективно.
При цьому Україна вже несе збитки: за період реалізації проекту сплачено 1,6 млн дол. США за резервування невикористаних коштів позики, 1,3 млн дол. США – відсотки за користування позикою та 0,6 млн дол. США – разову комісію за відкриття.
Зазначене створило умови, за яких завдання Проекту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров'я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення проекту.
Незважаючи, що Проект започатковано у 2015 році, реалізація більшості заходів компоненту 2 «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я» розпочалася лише у 2018 році. За компонентом 3 «Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проекту» основні заходи із моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 році. Майже 80 відс. (0,7 із 0,9 млн дол. США) коштів компоненту вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень проекту.
Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров'я. Крім того, не завершено переклад Клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, в т.ч. за 2018 рік – 20 тис. євро. А це – втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів «Громадське здоров'я» і «Інформація і комунікація».
Рахунковою палатою встановлено також випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов, інші порушення.
Надала міністру Степанову матеріали виявлених мною на основі даних Рахункової палати порушень ще минулого тижня після засідання Уряду. Поки жодної реакції.
Мораль: бігати по світу клянчити кредит ми вміємо, а нормально розпорядитися позиченими коштами - ні.