«Три городи обробила, одна диня уродила».
За перший тиждень лютого Держфінмоніторинг опрацював понад 25 тисяч повідомлень про фінансові операції на загальну суму майже 96 мільярдів гривень. За результатами аналізу було виявлено підозрілі транзакції на 1,36 мільярда гривень.
Загалом, останнім часом до правоохоронних органів було передано 30 узагальнених матеріалів (справ), у яких фігурують підозрілі операції, пов'язані з відмиванням коштів та іншими злочинами, на загальну суму понад 8 мільярдів гривень.
Цікаво, скільки з цих мільярдів дійде до вироків і буде конфісковано в бюджет?
За перший тиждень лютого Держфінмоніторинг опрацював понад 25 тисяч повідомлень про фінансові операції на загальну суму майже 96 мільярдів гривень. За результатами аналізу було виявлено підозрілі транзакції на 1,36 мільярда гривень.
Загалом, останнім часом до правоохоронних органів було передано 30 узагальнених матеріалів (справ), у яких фігурують підозрілі операції, пов'язані з відмиванням коштів та іншими злочинами, на загальну суму понад 8 мільярдів гривень.
Цікаво, скільки з цих мільярдів дійде до вироків і буде конфісковано в бюджет?
👍6😁2❤1🥰1
Екс-міністр енергетики та юстиції попалився саме на навчанні дітей. Я в цьому впевнена.
Якщо буде доведено, що Галущенко дійсно відмивав кошти, то це класична багаторівнева схема відмивання коштів особами, повʼязаними з PEPом, через офшорні трасти, підставні компанії та псевдоінвестиції у фонд.
Основна схема — багаторівневе нашарування через офшорні юрисдикції.
Ознаки:
• Ангілья → фонд
• Маршаллові острови → компанії
• Сент-Кітс і Невіс → траст
• Швейцарія → банківські рахунки
Ключова ознака — оформлення активів на:
• колишню дружину
• дітей
• довірену особу (в цьому випадку «Рокет»).
Гроші заходили як «інвестиції» у фонд.
Червоний прапорець такого типу відмивання: кримінальні гроші маскуються під інвестиції, а потім в дивіденди з інвестицій.
Цей кейс вкотре доводить: будь-які кримінальні гроші можна сховати допоки не почнеш їх витрачати. Фінансовий слід (в цьому випадку — навчання дітей) однаково залишається. І, я впевнена, коли кейс досліджували НАБУ, навчання дітей в Швейцарії й розкрило весь ланцюжок.
Якщо буде доведено, що Галущенко дійсно відмивав кошти, то це класична багаторівнева схема відмивання коштів особами, повʼязаними з PEPом, через офшорні трасти, підставні компанії та псевдоінвестиції у фонд.
Основна схема — багаторівневе нашарування через офшорні юрисдикції.
Ознаки:
• Ангілья → фонд
• Маршаллові острови → компанії
• Сент-Кітс і Невіс → траст
• Швейцарія → банківські рахунки
Ключова ознака — оформлення активів на:
• колишню дружину
• дітей
• довірену особу (в цьому випадку «Рокет»).
Гроші заходили як «інвестиції» у фонд.
Червоний прапорець такого типу відмивання: кримінальні гроші маскуються під інвестиції, а потім в дивіденди з інвестицій.
Цей кейс вкотре доводить: будь-які кримінальні гроші можна сховати допоки не почнеш їх витрачати. Фінансовий слід (в цьому випадку — навчання дітей) однаково залишається. І, я впевнена, коли кейс досліджували НАБУ, навчання дітей в Швейцарії й розкрило весь ланцюжок.
👎3😁3👍2🥰1
Україна на фінішній прямій до SEPA 🇪🇺💶
Сьогодні на робочій групі пройшли черговий етап підготовки законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Було багато емоцій — але головне, що розмова перейшла в предметну площину: що саме змінюється, що НЕ змінюється, і як зробити документ прохідним у залі без зайвого “перегину” у фінмоніторингу.
Представники Мінфіну прямо озвучили: закон про SEPA — це prior action для нової операції DPO Світового банку, від якої залежить 3,3 млрд доларів бюджетної підтримки. Також закон закладений у план України в межах Ukraine Facility із дедлайном на IV квартал 2026 року, є в зобов’язаннях перед МВФ (меморандум від 19.06.2025) та в дорожній карті за розділом 24 (євроінтеграція).
Що дає SEPA людям і бізнесу:
✅ Швидкість: зарахування може бути не “кілька днів”, а значно швидше (в окремих сценаріях — майже миттєво).
✅ Вартість: потенційна економія на міжнародних переказах оцінюється в діапазоні ~80–100 млн євро на рік (різні методики рахували по-різному).
Для мільйонів українців із родинами в ЄС це питання не “комфорту”, а щоденної фінансової реальності.
Про фінмоніторинг:
Ключовий страх, який озвучували опоненти: “під виглядом SEPA” країні нав’язують надмірні/репресивні вимоги, зокрема — щодо даних про місце проживання і доступу правоохоронців.
Що важливо за підсумком дискусії:
1. Про “договір оренди/комуналку”. Представники НБУ чітко заявили: такої норми в проєкті немає, а підхід банків щодо перевірки адреси не змінюється — перевірка відбувається лише за наявності ризиків/підозр.
2. Про “банківську таємницю” і доступ без суду. Тут було найбільше суперечок. Мінфін пояснив, що імплементація вимог ЄС щодо доступу компетентних органів до фінансової інформації (зокрема логіка директиви про доступ до даних) передбачає обмежений доступ до реєстру. Важлива позиція, яку ми зафіксували:
➡️ йдеться про “довідковий” рівень: ПІБ/ідентифікація та факт наявності рахунку/сейфу і банк, без доступу до руху коштів/вмісту рахунку.
3. Два реєстри, які вводяться:
• реєстр банківських рахунків фізичних осіб і сейфів
• реєстр КБВ трастів/трастоподібних утворень
Окремо проговорили: адреси власників рахунків у реєстрі рахунків не передбачаються, а вимоги щодо “фактичного місця проживання” стосуються логіки реєстру трастів, а не “бабусь із карткою”.
Компроміси, які вже погоджені
✅ Нові “драконівські” штрафи — готові прибрати з цього законопроєкту і перенести санкційний блок у наступний пакет (під імплементацію новіших норм ЄС).
✅ Пороговий фінмоніторинг: піднято загальний поріг з 400 тис. до 550 тис. грн (як наближення до еквіваленту 10 тис. євро), інші специфічні пороги (наприклад, для грального сектору) не чіпаються — 55 тис грн.
✅ Частину дискусійних “розширень доступу” до реєстрів (які намагалися додати окремі органи) — готові звузити до чітко визначених компетентних органів.
✅ Перезапуск роботи Держфінмону.
Моя позиція проста: SEPA — це сильний і потрібний крок. Але закон має бути написаний так, щоб:
• не створювати зайвого тиску на людей і бізнес,
• не відкривати “широких воріт” для зловживань доступом до даних,
• і водночас — дати Україні те, що реально потрібно: європейську платіжну інтеграцію, швидші й дешевші перекази та виконання міжнародних зобов’язань без токсичних норм.
Дякую очільнику нашого Комітету Данилу Гетманцеву, його заступнику Ярославу Железняку за сприяння в організації конструктивної роботи.
Сьогодні на робочій групі пройшли черговий етап підготовки законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Було багато емоцій — але головне, що розмова перейшла в предметну площину: що саме змінюється, що НЕ змінюється, і як зробити документ прохідним у залі без зайвого “перегину” у фінмоніторингу.
Представники Мінфіну прямо озвучили: закон про SEPA — це prior action для нової операції DPO Світового банку, від якої залежить 3,3 млрд доларів бюджетної підтримки. Також закон закладений у план України в межах Ukraine Facility із дедлайном на IV квартал 2026 року, є в зобов’язаннях перед МВФ (меморандум від 19.06.2025) та в дорожній карті за розділом 24 (євроінтеграція).
Що дає SEPA людям і бізнесу:
✅ Швидкість: зарахування може бути не “кілька днів”, а значно швидше (в окремих сценаріях — майже миттєво).
✅ Вартість: потенційна економія на міжнародних переказах оцінюється в діапазоні ~80–100 млн євро на рік (різні методики рахували по-різному).
Для мільйонів українців із родинами в ЄС це питання не “комфорту”, а щоденної фінансової реальності.
Про фінмоніторинг:
Ключовий страх, який озвучували опоненти: “під виглядом SEPA” країні нав’язують надмірні/репресивні вимоги, зокрема — щодо даних про місце проживання і доступу правоохоронців.
Що важливо за підсумком дискусії:
1. Про “договір оренди/комуналку”. Представники НБУ чітко заявили: такої норми в проєкті немає, а підхід банків щодо перевірки адреси не змінюється — перевірка відбувається лише за наявності ризиків/підозр.
2. Про “банківську таємницю” і доступ без суду. Тут було найбільше суперечок. Мінфін пояснив, що імплементація вимог ЄС щодо доступу компетентних органів до фінансової інформації (зокрема логіка директиви про доступ до даних) передбачає обмежений доступ до реєстру. Важлива позиція, яку ми зафіксували:
➡️ йдеться про “довідковий” рівень: ПІБ/ідентифікація та факт наявності рахунку/сейфу і банк, без доступу до руху коштів/вмісту рахунку.
3. Два реєстри, які вводяться:
• реєстр банківських рахунків фізичних осіб і сейфів
• реєстр КБВ трастів/трастоподібних утворень
Окремо проговорили: адреси власників рахунків у реєстрі рахунків не передбачаються, а вимоги щодо “фактичного місця проживання” стосуються логіки реєстру трастів, а не “бабусь із карткою”.
Компроміси, які вже погоджені
✅ Нові “драконівські” штрафи — готові прибрати з цього законопроєкту і перенести санкційний блок у наступний пакет (під імплементацію новіших норм ЄС).
✅ Пороговий фінмоніторинг: піднято загальний поріг з 400 тис. до 550 тис. грн (як наближення до еквіваленту 10 тис. євро), інші специфічні пороги (наприклад, для грального сектору) не чіпаються — 55 тис грн.
✅ Частину дискусійних “розширень доступу” до реєстрів (які намагалися додати окремі органи) — готові звузити до чітко визначених компетентних органів.
✅ Перезапуск роботи Держфінмону.
Моя позиція проста: SEPA — це сильний і потрібний крок. Але закон має бути написаний так, щоб:
• не створювати зайвого тиску на людей і бізнес,
• не відкривати “широких воріт” для зловживань доступом до даних,
• і водночас — дати Україні те, що реально потрібно: європейську платіжну інтеграцію, швидші й дешевші перекази та виконання міжнародних зобов’язань без токсичних норм.
Дякую очільнику нашого Комітету Данилу Гетманцеву, його заступнику Ярославу Железняку за сприяння в організації конструктивної роботи.
👍8🔥3😁2
Forwarded from Податкова служба - ОФІЦІЙНИЙ КАНАЛ
Леся Карнаух: Блокування податкових накладних становить лише 0,1 %
Станом на сьогодні частка податкових накладних реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1%. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Ще рік тому – це викликало стрес чи не у кожного підприємця. За рік ДПС кардинально змінила ситуацію. Сьогодні 99,9% податкових накладних реєструються автоматично. І це свідчить про ефективність механізму та його спрямованість саме на ризикові операції», – зазначила вона.
Станом на сьогодні частка податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1 %. На початок 2025 року цей показник становив 0,76 %.
Леся Карнаух нагадала, що рік тому в кожному регіоні ДПС запроваджено консультаційні центри з питань зупинення податкових накладних. Це було принципове рішення. Щоб блокування не викликало паніку у бізнесу, щоб завжди була можливість отримати чіткий алгоритм, що ж робити далі і як виправити ситуацію. Щоб комунікація стала швидшою, а рішення — зрозумілішими. Це і є сервісний підхід.
Ще один важливий показник!
На 8,1 тисячі скоротилася кількість платників, включених до переліку ризикових. На сьогодні їх кількість – 12,8 тисячі.
«Але відносно тих, хто намагається жити схемами система моніторингу безжальна. Вона продовжує виявляти операції з підвищеним ризиком і зупиняє їх», – додала вона.
Детальніше https://t1p.de/95xan
Станом на сьогодні частка податкових накладних реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1%. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Ще рік тому – це викликало стрес чи не у кожного підприємця. За рік ДПС кардинально змінила ситуацію. Сьогодні 99,9% податкових накладних реєструються автоматично. І це свідчить про ефективність механізму та його спрямованість саме на ризикові операції», – зазначила вона.
Станом на сьогодні частка податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1 %. На початок 2025 року цей показник становив 0,76 %.
Леся Карнаух нагадала, що рік тому в кожному регіоні ДПС запроваджено консультаційні центри з питань зупинення податкових накладних. Це було принципове рішення. Щоб блокування не викликало паніку у бізнесу, щоб завжди була можливість отримати чіткий алгоритм, що ж робити далі і як виправити ситуацію. Щоб комунікація стала швидшою, а рішення — зрозумілішими. Це і є сервісний підхід.
Ще один важливий показник!
На 8,1 тисячі скоротилася кількість платників, включених до переліку ризикових. На сьогодні їх кількість – 12,8 тисячі.
«Але відносно тих, хто намагається жити схемами система моніторингу безжальна. Вона продовжує виявляти операції з підвищеним ризиком і зупиняє їх», – додала вона.
Детальніше https://t1p.de/95xan
👍5🤬1😢1
В рамках спільної програми ЄС – Ради Європи «Партнерство заради належного врядування» провела підготовче обговорення законопроекту SEPA з основними стейкхолдерами та представниками РЄ.
Обговорили оновлену редакцію законопроєкту і те, як у ній враховано попередні рекомендації експертів Ради Європи (зокрема щодо:
• захисту викривачів (із доопрацюваннями в кодексах),
• реєстрів (банківських рахунків і трастів) — ролі власника/адміністратора/техадміністратора,
• КБВ та змін до реєстраційного законодавства,
• понятійного апарату щодо трастів і пов’язаних осіб,
• доступів до реєстрів для органів, що розслідують предикатні злочини, і правил обміну інформацією у межах груп.
Окремо зафіксували важливу практичну річ: Мінфін, НБУ та Мін’юст працюють в умовах надвисокого навантаження, тому нам потрібен максимально прагматичний формат взаємодії, з чітким виділенням пріоритетів.
Мета проста: швидко погодити позиції, відфільтрувати шум, зафіксувати принципові рекомендації та вивести законопроєкт у прохідний, якісний текст для зали.
Обговорили оновлену редакцію законопроєкту і те, як у ній враховано попередні рекомендації експертів Ради Європи (зокрема щодо:
• захисту викривачів (із доопрацюваннями в кодексах),
• реєстрів (банківських рахунків і трастів) — ролі власника/адміністратора/техадміністратора,
• КБВ та змін до реєстраційного законодавства,
• понятійного апарату щодо трастів і пов’язаних осіб,
• доступів до реєстрів для органів, що розслідують предикатні злочини, і правил обміну інформацією у межах груп.
Окремо зафіксували важливу практичну річ: Мінфін, НБУ та Мін’юст працюють в умовах надвисокого навантаження, тому нам потрібен максимально прагматичний формат взаємодії, з чітким виділенням пріоритетів.
Мета проста: швидко погодити позиції, відфільтрувати шум, зафіксувати принципові рекомендації та вивести законопроєкт у прохідний, якісний текст для зали.
👍9
Forwarded from НБУ | Знати. Розуміти
📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.
За даними оперативної статистики, темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу в січні 2026 року збереглися на рівні грудня 2025 року – 35,6% р/р, а населенню – пришвидшилися до 34,5% р/р.
Водночас обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті за цей період скоротився на 1,7% р/р через статистичний ефект, що триває. Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки припинили визнання близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
⬇️ Річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи, а частка NPL у банківському секторі скоротилася до 14% станом на 01 січня 2026 року або до історично найнижчого показника за понад 15 років.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
☝️Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках в січні зріс на 18,7% р/р, бізнесу – на 22% р/р.
Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.
📌 Дані оперативної статистики – за посиланням.
За даними оперативної статистики, темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу в січні 2026 року збереглися на рівні грудня 2025 року – 35,6% р/р, а населенню – пришвидшилися до 34,5% р/р.
Водночас обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті за цей період скоротився на 1,7% р/р через статистичний ефект, що триває. Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки припинили визнання близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.
⬇️ Річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи, а частка NPL у банківському секторі скоротилася до 14% станом на 01 січня 2026 року або до історично найнижчого показника за понад 15 років.
Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.
☝️Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках в січні зріс на 18,7% р/р, бізнесу – на 22% р/р.
Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого.
📌 Дані оперативної статистики – за посиланням.
👍5👎5
Головна подія фінансового року стартує!
📅 20 лютого 2026 | 09:00–18:00 | Київ
🔗 Деталі та реєстрація: FinYear 2026
Модеруватиму дискусію про правила гри, відбудову та залучення інвестицій.
Разом із представниками НБУ, Європейського інвестиційного банку та фінтех-ринку говоритимемо про:
• як змінюються правила гри на фінансовому ринку
• де шукати «довгі гроші» для економіки та відновлення
• як підвищити довіру інвесторів і масштабувати фінансування бізнесу
• роль держави, банків і небанківського сектору у розвитку економіки
Це буде дискусія про майбутнє фінансової екосистеми України та нові можливості для бізнесу. І дуже багато про АІ в AML секторі.
📅 20 лютого 2026 | 09:00–18:00 | Київ
🔗 Деталі та реєстрація: FinYear 2026
Модеруватиму дискусію про правила гри, відбудову та залучення інвестицій.
Разом із представниками НБУ, Європейського інвестиційного банку та фінтех-ринку говоритимемо про:
• як змінюються правила гри на фінансовому ринку
• де шукати «довгі гроші» для економіки та відновлення
• як підвищити довіру інвесторів і масштабувати фінансування бізнесу
• роль держави, банків і небанківського сектору у розвитку економіки
Це буде дискусія про майбутнє фінансової екосистеми України та нові можливості для бізнесу. І дуже багато про АІ в AML секторі.
❤3👎3👍2
Коли бачу, як деякі нардепи лобіюють конкретні підприємства, нахиляючи уряд на лобістські квоти — аж кров з очей йде. Особливо, коли роблять це за рахунок цілих галузей.
Так, під виглядом революційної доцільності, з минулого року уряд запровадив нульову квоту на експорт дров хвойних порід, і вже багато років діє мораторій на експорт кругляка. Під гаслами «Допоможемо внутрішньому переробнику!» «Даєщ додану вартість!», «Ні лисим Карпатам!» ну і так далі в комуністичному угарі.
Так що ж то за додана вартість така, про яку всі кричать, але ніхто її не бачив? Україна щороку заготовляє 14–15 млн кубометрів деревини. 2/3 купують деревообробники, більшість продукції яких іде на експорт.
І тут виникає головне питання: що з цього отримує держава — як власник лісу? Я направила запит до ДПС щодо податків, зборів та ЄСВ від лісокористувачів і переробників.
Взяла ТОП-20 найбільших покупців деревини. Виявилось, що всі вони разом в 2025 році сплатили аж… 1,8 млрд грн податків. А відшкодування ПДВ отримали майже вдвічі більше — 2,7 млрд грн.
Ну, тобто! Держава фактично ДОТУЄ переробку деревини.
Нам роками розповідають, що деревообробка — це:
• робочі місця
• розвиток виробництва
• додана вартість
Але якщо подивитись на ПДФО — цього не видно взагалі.
Робочі місця в тіні.
І додана вартість — теж.
Тобто держава:
1️⃣ Обмежує ринок на догоду деревообробникам, більшість з яких виводять виручку за кордон.
2️⃣ Штучно тримає прайс ціною заборони експорту сировини.
3️⃣ І ще й доплачує галузі через ПДВ.
А бюджет при цьому наповнюється фактично лише продажем необробленої деревини.
Складається дуже дивна модель, від якої плакали б Карл Маркс та Адам Сміт, але плаче український бюджет:
ресурс державний, а переробка сидить на ПДВ-дотації.
Підтримка виробництва — це шляхетно. Але точно не ціною держбюджету воюючої країни.
Звернулась до Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки негайно перевірити, куди діваються податки, хто і як їх мінімізує та вжити заходи з випрозорення господарських діяльності даних підприємств.
ТОП-20 покупців лісопродукції, які займають третину ринку і за минулий рік купили деревини на 12,5 млрд грн:
ТОВ “ЦУНАМІ”
ТОВ “СВІСС КРОНО”
ТОВ “УКРАЇНСЬКІ ЛІСОПИЛЬНІ”
ТОВ “ОДЕК Україна”
ТОВ “БРЕНВЕЛЬ”
ПП “ТАЙФУН-ПЛЮС”
ТОВ “УХЛК”
ФОП КРУПСЬКИЙ РОМАН АНДРІЯНОВИЧ
ТОВ “КРОНОСПАН РІВНЕ”
ТОВ “КРОНОСПАН УА”
ВКПП “АГРОПРОМТЕХЦЕНТР”
ПП “ЛЬВІВ-ПАК”
ПрАТ “ЄВРОШПОН-СМИГА”
ПІІ ТОВ “УКРШПОН”
ТОВ “КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД МДФ”
ПП “УКРГОСПТОВАРИ”
ТОВ “ВЕРБА-ВВ”
ТОВ “БАРЛІНЕК ІНВЕСТ”
ТОВ “СЛАВ ФОРЕСТ”
ТЗОВ “ЄВРОШПОН”
Так, під виглядом революційної доцільності, з минулого року уряд запровадив нульову квоту на експорт дров хвойних порід, і вже багато років діє мораторій на експорт кругляка. Під гаслами «Допоможемо внутрішньому переробнику!» «Даєщ додану вартість!», «Ні лисим Карпатам!» ну і так далі в комуністичному угарі.
Так що ж то за додана вартість така, про яку всі кричать, але ніхто її не бачив? Україна щороку заготовляє 14–15 млн кубометрів деревини. 2/3 купують деревообробники, більшість продукції яких іде на експорт.
І тут виникає головне питання: що з цього отримує держава — як власник лісу? Я направила запит до ДПС щодо податків, зборів та ЄСВ від лісокористувачів і переробників.
Взяла ТОП-20 найбільших покупців деревини. Виявилось, що всі вони разом в 2025 році сплатили аж… 1,8 млрд грн податків. А відшкодування ПДВ отримали майже вдвічі більше — 2,7 млрд грн.
Ну, тобто! Держава фактично ДОТУЄ переробку деревини.
Нам роками розповідають, що деревообробка — це:
• робочі місця
• розвиток виробництва
• додана вартість
Але якщо подивитись на ПДФО — цього не видно взагалі.
Робочі місця в тіні.
І додана вартість — теж.
Тобто держава:
1️⃣ Обмежує ринок на догоду деревообробникам, більшість з яких виводять виручку за кордон.
2️⃣ Штучно тримає прайс ціною заборони експорту сировини.
3️⃣ І ще й доплачує галузі через ПДВ.
А бюджет при цьому наповнюється фактично лише продажем необробленої деревини.
Складається дуже дивна модель, від якої плакали б Карл Маркс та Адам Сміт, але плаче український бюджет:
ресурс державний, а переробка сидить на ПДВ-дотації.
Підтримка виробництва — це шляхетно. Але точно не ціною держбюджету воюючої країни.
Звернулась до Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки негайно перевірити, куди діваються податки, хто і як їх мінімізує та вжити заходи з випрозорення господарських діяльності даних підприємств.
ТОП-20 покупців лісопродукції, які займають третину ринку і за минулий рік купили деревини на 12,5 млрд грн:
ТОВ “ЦУНАМІ”
ТОВ “СВІСС КРОНО”
ТОВ “УКРАЇНСЬКІ ЛІСОПИЛЬНІ”
ТОВ “ОДЕК Україна”
ТОВ “БРЕНВЕЛЬ”
ПП “ТАЙФУН-ПЛЮС”
ТОВ “УХЛК”
ФОП КРУПСЬКИЙ РОМАН АНДРІЯНОВИЧ
ТОВ “КРОНОСПАН РІВНЕ”
ТОВ “КРОНОСПАН УА”
ВКПП “АГРОПРОМТЕХЦЕНТР”
ПП “ЛЬВІВ-ПАК”
ПрАТ “ЄВРОШПОН-СМИГА”
ПІІ ТОВ “УКРШПОН”
ТОВ “КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД МДФ”
ПП “УКРГОСПТОВАРИ”
ТОВ “ВЕРБА-ВВ”
ТОВ “БАРЛІНЕК ІНВЕСТ”
ТОВ “СЛАВ ФОРЕСТ”
ТЗОВ “ЄВРОШПОН”
👍9🔥5👎4
Рада громадського контролю при ДБР оприлюднила висновок щодо роботи Бюро за 2025 рік.
Ключові цифри:
▪️ понад 355 тис. кримінальних проваджень у роботі ДБР у 2025 році (у 2024 — 155 тис.)
▪️ 276 тис. заяв про злочини проти 88 тис. роком раніше
▪️ 21,5 тис. осіб повідомлено про підозру (+ понад третина за рік)
▪️ до АРМА передано арештованих активів на понад 11,2 млрд грн
Ключові цифри:
▪️ понад 355 тис. кримінальних проваджень у роботі ДБР у 2025 році (у 2024 — 155 тис.)
▪️ 276 тис. заяв про злочини проти 88 тис. роком раніше
▪️ 21,5 тис. осіб повідомлено про підозру (+ понад третина за рік)
▪️ до АРМА передано арештованих активів на понад 11,2 млрд грн
👍4👎3🥰1
Фінансовий моніторинг — це те, що може зупинити платіж, заблокувати рахунок або поставити під ризик угоду, навіть якщо бізнес працює прозоро.
У випуску SUP Talks ми говоримо про фінмоніторинг без міфів і без зайвої теорії — лише реальні правила гри, які вже сьогодні впливають на підприємців.
Чому це важливо подивитися?
🔎 фінмоніторинг — це частина євроінтеграції України, а не тимчасова кампанія контролю;
🔎 приєднання до SEPA змінює правила міжнародних розрахунків для бізнесу;
🔎 певні операції автоматично потрапляють у фокус банків та регуляторів — і не всі про це знають;
🔎 блокування рахунків часто стає несподіванкою, але майже завжди має логіку;
🔎 межа між фінансовим контролем і кримінальними ризиками — тонша, ніж здається;
🔎 зміни в законодавстві вже працюють, навіть якщо ви їх не відстежували.
🎤 У випуску — сильні та різні позиції:
Тетяна Савченко, Ольга Василевська-Смаглюк, Денис Бугай та Роман Філоненко — бізнес, держава, юристи та фінансовий сектор говорять відверто про те, що насправді відбувається.
#SUPTalks #СУП #СпілкаУкраїнськихПідприємців
У випуску SUP Talks ми говоримо про фінмоніторинг без міфів і без зайвої теорії — лише реальні правила гри, які вже сьогодні впливають на підприємців.
Чому це важливо подивитися?
🔎 фінмоніторинг — це частина євроінтеграції України, а не тимчасова кампанія контролю;
🔎 приєднання до SEPA змінює правила міжнародних розрахунків для бізнесу;
🔎 певні операції автоматично потрапляють у фокус банків та регуляторів — і не всі про це знають;
🔎 блокування рахунків часто стає несподіванкою, але майже завжди має логіку;
🔎 межа між фінансовим контролем і кримінальними ризиками — тонша, ніж здається;
🔎 зміни в законодавстві вже працюють, навіть якщо ви їх не відстежували.
🎤 У випуску — сильні та різні позиції:
Тетяна Савченко, Ольга Василевська-Смаглюк, Денис Бугай та Роман Філоненко — бізнес, держава, юристи та фінансовий сектор говорять відверто про те, що насправді відбувається.
#SUPTalks #СУП #СпілкаУкраїнськихПідприємців
YouTube
SUP Talks: Фінансовий моніторинг
Фінансовий моніторинг — це те, що може зупинити платіж, заблокувати рахунок або поставити під ризик угоду, навіть якщо бізнес працює прозоро.
У випуску SUP Talks ми говоримо про фінмоніторинг без міфів і без зайвої теорії — лише реальні правила гри, які вже…
У випуску SUP Talks ми говоримо про фінмоніторинг без міфів і без зайвої теорії — лише реальні правила гри, які вже…
👍5👎3🤔1
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦
Коли бачу, як деякі нардепи лобіюють конкретні підприємства, нахиляючи уряд на лобістські квоти — аж кров з очей йде. Особливо, коли роблять це за рахунок цілих галузей. Так, під виглядом революційної доцільності, з минулого року уряд запровадив нульову…
Інтриги, скандали, розслідування🥱
Після вчорашньої публікації про деревообробників, які заплатили податків менше, ніж отримали повернення ПДВ з бюджету, на мене готується вилив замовного бруду. Задіяли «потужний» ресурс — 100-300$ за публікацію.
Дякую адекватним медіа, які відмовляються ставити відверту брехню🤝
Шановні деревообробники, сплатіть податки, спіть спокійно💪
Після вчорашньої публікації про деревообробників, які заплатили податків менше, ніж отримали повернення ПДВ з бюджету, на мене готується вилив замовного бруду. Задіяли «потужний» ресурс — 100-300$ за публікацію.
Дякую адекватним медіа, які відмовляються ставити відверту брехню🤝
Шановні деревообробники, сплатіть податки, спіть спокійно💪
❤7👍2👎2🥰2😁1
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦
Інтриги, скандали, розслідування🥱 Після вчорашньої публікації про деревообробників, які заплатили податків менше, ніж отримали повернення ПДВ з бюджету, на мене готується вилив замовного бруду. Задіяли «потужний» ресурс — 100-300$ за публікацію. Дякую адекватним…
Ок, я помилилась. 650 баксів за публікацію. Кажуть, «Обоз» — недешевий ресурс😂 не хотіла їх образити.
🥰4👎2😁2❤1
АТ “ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК” та АТ “МОТОР-БАНК” віднесено до категорії неплатоспроможних.
🤬2
Forwarded from Руслан Кравченко
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Понад 10 млн грн невстановлених доходів, люксові бренди та актив на Балі. Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад ДШВ ЗСУ повідомили про підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
З грудня 2023 по жовтень 2024 року він набув активів на понад 10,3 млн грн. Ці витрати суттєво перевищують його офіційні доходи та не підтверджені законними джерелами.
Лише на брендовий одяг і аксесуари витрачено 2,5 млн грн. Крім того, підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі вартістю 187,3 тис. доларів США.
У деклараціях за 2022-2024 роки дорогі активи відсутні. Вказані лише незначні заощадження. Різниця між доходами і фактичними витратами − понад три тисячі прожиткових мінімумів.
Суд, за клопотанням прокурора, обрав підозрюваному тримання під вартою з альтернативою застави майже 10 млн грн.
Раніше в межах програми «Нечесні закупівлі» цьому ж майору повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди, шахрайстві та ухиленні від військової служби. За даними слідства, він отримав 10 тис. доларів США за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також є факти, коли в документах зазначалася повна поставка товару, хоча фактично привозили лише його частину. Решту продукції привласнювали через підконтрольних осіб, а військовим постачали неякісний або зіпсований товар.
У 2025 році майор регулярно не з’являвся на службу. Він брав відпустки, вводив керівництво в оману та їздив відпочивати за кордон. За рік відвідав понад 10 країн в т.ч. Антарктиду.
Загалом він був відсутній щонайменше 38 днів, однак продовжував отримувати премії − близько 156 тис. грн.
Під час обшуків у нього вилучили 51 тис. доларів США, 2,1 тис. євро та 201 тис. грн готівкою, автомобілі, документи на елітну нерухомість, велику колекцію брендового одягу, взуття й аксесуарів на понад 8 млн грн, а також боргові розписки на 120 тис. доларів США.
В умовах війни кожна гривня оборонного бюджету − це питання безпеки держави, тому відповідальність за зловживання у сфері забезпечення військових буде принциповою та невідворотною.
З грудня 2023 по жовтень 2024 року він набув активів на понад 10,3 млн грн. Ці витрати суттєво перевищують його офіційні доходи та не підтверджені законними джерелами.
Лише на брендовий одяг і аксесуари витрачено 2,5 млн грн. Крім того, підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі вартістю 187,3 тис. доларів США.
У деклараціях за 2022-2024 роки дорогі активи відсутні. Вказані лише незначні заощадження. Різниця між доходами і фактичними витратами − понад три тисячі прожиткових мінімумів.
Суд, за клопотанням прокурора, обрав підозрюваному тримання під вартою з альтернативою застави майже 10 млн грн.
Раніше в межах програми «Нечесні закупівлі» цьому ж майору повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди, шахрайстві та ухиленні від військової служби. За даними слідства, він отримав 10 тис. доларів США за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також є факти, коли в документах зазначалася повна поставка товару, хоча фактично привозили лише його частину. Решту продукції привласнювали через підконтрольних осіб, а військовим постачали неякісний або зіпсований товар.
У 2025 році майор регулярно не з’являвся на службу. Він брав відпустки, вводив керівництво в оману та їздив відпочивати за кордон. За рік відвідав понад 10 країн в т.ч. Антарктиду.
Загалом він був відсутній щонайменше 38 днів, однак продовжував отримувати премії − близько 156 тис. грн.
Під час обшуків у нього вилучили 51 тис. доларів США, 2,1 тис. євро та 201 тис. грн готівкою, автомобілі, документи на елітну нерухомість, велику колекцію брендового одягу, взуття й аксесуарів на понад 8 млн грн, а також боргові розписки на 120 тис. доларів США.
В умовах війни кожна гривня оборонного бюджету − це питання безпеки держави, тому відповідальність за зловживання у сфері забезпечення військових буде принциповою та невідворотною.
👍4😁3🤬2
Разом із командою журналу “ТОП-100. Рейтинги найбільших” та бізнес-порталом Delo.ua ми розпочали щорічне голосування за найкращі банки України в рамках рейтингу “ТопФінанс-2026”.
🔸 Як відбувається відбір:
1️⃣ Перший етап — онлайн-голосування аудиторії Delo.ua вибирає short-list з 10 банків у кожній номінації.
2️⃣ Другий етап — таємне незалежне голосування експертного журі, до складу якого я увійшла. Саме наші оцінки визначать ТОП-5 найкращих банків у кожному сегменті ринку, які отримають звання “Лідер банківського ринку України 2026”.
Цьогоріч рейтинг охоплює ключові напрямки банківських послуг — від обслуговування малого та середнього бізнесу і ФОП до найкращих онлайн-банкінг рішень, кредитних продуктів і депозитних лінійок.
📌 Участь у таких професійних оцінюваннях — це не лише відповідальність, а й можливість сформувати об’єктивний зріз якості, виділити чесних та сильних гравців, які працюють на розвиток фінансової системи України.
🔗 Деталі голосування та участь тут.
Запрошую всіх професійно зацікавлених приєднатись до голосування та підтримати банківські інституції, які роблять вагомий внесок у стабільність та розвиток нашої економіки 🇺🇦💼
🔸 Як відбувається відбір:
1️⃣ Перший етап — онлайн-голосування аудиторії Delo.ua вибирає short-list з 10 банків у кожній номінації.
2️⃣ Другий етап — таємне незалежне голосування експертного журі, до складу якого я увійшла. Саме наші оцінки визначать ТОП-5 найкращих банків у кожному сегменті ринку, які отримають звання “Лідер банківського ринку України 2026”.
Цьогоріч рейтинг охоплює ключові напрямки банківських послуг — від обслуговування малого та середнього бізнесу і ФОП до найкращих онлайн-банкінг рішень, кредитних продуктів і депозитних лінійок.
📌 Участь у таких професійних оцінюваннях — це не лише відповідальність, а й можливість сформувати об’єктивний зріз якості, виділити чесних та сильних гравців, які працюють на розвиток фінансової системи України.
🔗 Деталі голосування та участь тут.
Запрошую всіх професійно зацікавлених приєднатись до голосування та підтримати банківські інституції, які роблять вагомий внесок у стабільність та розвиток нашої економіки 🇺🇦💼
delo.ua
"ТопФінанс": визначено найкращі банки України 2026 року — Delo.ua
"ТОП-100" та Delo оголошують старт голосування у банківських номінаціях рейтингу "ТопФінанс" 2026 року
👍5👎2❤1
Цей ефект поширюється і на країни колишнього СРСР, через які росіяни досі переказують кошти. Казахстан, Узбекистан і Вірменія — фінансові хаби для російського капіталу — тепер зіткнуться з різким посиленням вимог до клієнтів із російським громадянством. Банки в цих країнах, побоюючись вторинних санкцій і проблем у кореспондентських відносинах із західними банками, ймовірно, стануть обережнішими в роботі з російськими клієнтами або й узагалі уникатимуть співпраці з ними.
Криптовалютна індустрія була останньою відносно доступною «лазівкою», яка дозволяла росіянам здійснювати транскордонні фінансові операції, однак і тут європейські регулятори діють безкомпромісно. Дев’ятнадцятий пакет санкцій ЄС, ухвалений у жовтні 2025 року, вперше прямо включив криптоплатформи до санкційного списку, заборонивши надання будь-яких криптовалютних послуг громадянам або резидентам Росії, а також юридичним особам, зареєстрованим там.
Прекрасний плач на болотах щодо внесення всіх на світі росіян в чорний список Євросоюзу. Тепер їхні фінансові операції ніде в Європі не проводять, а обслуговувати бояться всі фінустанови. Детальніше про страждання москалів — отут.
Carnegie Endowment for International Peace
Including Russia on the EU Financial Blacklist Will Hurt Ordinary People, Not the Kremlin
The paradox of the European Commission’s decision is that the main victims will not be those it formally targets. Major Russian businesses associated with the Putin regime have long adapted to sanctions with the help of complex schemes involving third countries…
❤6👍2🔥2
🇬🇧 Велика Британія посилила санкції проти Росії — під ударом банки та енергетичні компанії
24 лютого 2026 року Велика Британія оголосила наймасштабніший пакет санкцій проти росії з початку повномасштабної війни, спрямований на обмеження фінансів та енергетичних доходів Кремля.
🔹 Енергетичний сектор: санкції спрямовані на ключові джерела доходів Росії — великі енергетичні структури, включно з Транснефть — однією з головних компаній, що транспортує понад 80 % російської нафти. Це ще більше обмежує можливості експорту енергоносіїв для фінансування війни.
🔹 Фінансовий сектор: Великобританія продовжує тиск на російські банки. Серед банків, які вже перебувають під санкціями британського режиму, — Альфа-Банк (Alfa-Bank), Банк «Россия», Авангард, ДОМ.РФ (Bank DOM.RF) та інші регіональні фінансові установи. Ці банки обмежені у доступі до британської фінансової системи та можуть мати заморожені активи.
⚡️ На додачу до фінансових обмежень, ще раніше Британія санкціонувала російські нафтові компанії — серед них «Роснефть» та «Лукойл», а також інші гравці енергетичного ринку, що призвело до замороження активів та обмежень на доступ до ринків.
🛢️ Такі рішення значно посилюють тиск на російську економіку, особливо на доходи від енергетики — одного з головних джерел фінансування війни в Україні, — та демонструють готовність міжнародних партнерів продовжувати економічний тиск на Кремль.
24 лютого 2026 року Велика Британія оголосила наймасштабніший пакет санкцій проти росії з початку повномасштабної війни, спрямований на обмеження фінансів та енергетичних доходів Кремля.
🔹 Енергетичний сектор: санкції спрямовані на ключові джерела доходів Росії — великі енергетичні структури, включно з Транснефть — однією з головних компаній, що транспортує понад 80 % російської нафти. Це ще більше обмежує можливості експорту енергоносіїв для фінансування війни.
🔹 Фінансовий сектор: Великобританія продовжує тиск на російські банки. Серед банків, які вже перебувають під санкціями британського режиму, — Альфа-Банк (Alfa-Bank), Банк «Россия», Авангард, ДОМ.РФ (Bank DOM.RF) та інші регіональні фінансові установи. Ці банки обмежені у доступі до британської фінансової системи та можуть мати заморожені активи.
⚡️ На додачу до фінансових обмежень, ще раніше Британія санкціонувала російські нафтові компанії — серед них «Роснефть» та «Лукойл», а також інші гравці енергетичного ринку, що призвело до замороження активів та обмежень на доступ до ринків.
🛢️ Такі рішення значно посилюють тиск на російську економіку, особливо на доходи від енергетики — одного з головних джерел фінансування війни в Україні, — та демонструють готовність міжнародних партнерів продовжувати економічний тиск на Кремль.
👍11❤1
На FinYear2026 модерувала панель із Національним банком та учасниками ринку небанківських фінпослуг/споживчого кредитування. І чесно: в залі було відчутно напруження — але в цьому й сенс таких дискусій. Ми маємо говорити публічно про те, що болить, і домовлятися про правила, які працюють.
Що прозвучало з боку НБУ (і що важливо всім врахувати):
• регулятор дав чіткі дедлайни для фінкомпаній щодо self-screening та приведення внутрішніх документів/контролів у відповідність до оновлених вимог;
• окремо — про розвиток платіжного ринку і можливість для фінкомпаній переходити в статус платіжних установ (для багатьох це може бути більш гнучка модель для розвитку).
Я поставила НБУ просте, але ключове питання, яке постійно чую від бізнесу:
як зробити регуляторні процеси більш передбачуваними, щоб компанії могли планувати інвестиції, а не жити в режимі “сюрпризів”?
Відповідь була прямою:
• “чистка” ринку — це не самоціль, а органічний процес, і залишаються ті, хто витримує стандарти, не порушує закон і не створює ризиків;
• у 2026 фокус євроінтеграційних змін значною мірою піде в страховий сектор, а “радикальної революції” саме для фінкомпаній регулятор не анонсує (і це багатьох у залі реально заспокоїло).
Три болючі теми від ринку, які я винесла в публічну площину:
1. Навантаження від регуляції інколи робить МФО “маленькими банками” — без банківських ресурсів і з воєнними реаліями (обстріли, блекаути, кадри). Будь-який “сюрприз” = дорожчий продукт і менше клієнтів, яких реально можна обслужити.
2. Швидкість інновацій впала драматично. Те, що раніше запускалося за 2–3 місяці, сьогодні інколи робиться роками — бо все має бути “прошито” фінмоніторингом, аудитом, журналами комунікацій і готовністю до перевірок.
3. Ризик формалізму і штрафоцентричності. Дуже правильно прозвучала думка: у європейській практиці регулятор часто приходить спочатку із зауваженнями та часом на виправлення, а не з KPI “по штрафах”. Оце — те, що точно треба обговорювати.
Окремо підняла соціально чутливу тему — кредитування військових. Популізм у законодавчих ініціативах уже коштував ринку сегменту найкращих позичальників — наших захисників. І тут потрібен меморандум/платформа, де є згода всіх стейкхолдерів: ринок, споживачі, держава.
Ще один важливий результат панелі:
прозвучав заклик до ринку працювати “One voice” — і це вже не абстракція. Учасники повідомили, що створюється консолідована платформа/об’єднання для структурованого діалогу з НБУ та Комітетом. Бо коли 400 компаній пишуть 400 листів — діалог не стає кращим, він просто стає довшим.
Мій висновок як законодавця:
регуляція потрібна — але з прогнозованістю, адаптацією до реалій війни та ризик-орієнтованістю, а не “для галочки”. А зі свого боку я забираю в роботу теми перегляду окремих лімітів/підходів у фінмоніторингу, доступу до державних реєстрів для якісної оцінки клієнта — і можливі рішення в рамках євроінтеграційних пакетів (зокрема, SEPA).
Дякую НБУ та учасникам ринку за відкритість і готовність говорити не “в кулуарах”, а зі сцени. Працюємо далі — бо фінансовий ринок має одночасно захищати споживача, зменшувати ризики та не вбивати розвиток.
Що прозвучало з боку НБУ (і що важливо всім врахувати):
• регулятор дав чіткі дедлайни для фінкомпаній щодо self-screening та приведення внутрішніх документів/контролів у відповідність до оновлених вимог;
• окремо — про розвиток платіжного ринку і можливість для фінкомпаній переходити в статус платіжних установ (для багатьох це може бути більш гнучка модель для розвитку).
Я поставила НБУ просте, але ключове питання, яке постійно чую від бізнесу:
як зробити регуляторні процеси більш передбачуваними, щоб компанії могли планувати інвестиції, а не жити в режимі “сюрпризів”?
Відповідь була прямою:
• “чистка” ринку — це не самоціль, а органічний процес, і залишаються ті, хто витримує стандарти, не порушує закон і не створює ризиків;
• у 2026 фокус євроінтеграційних змін значною мірою піде в страховий сектор, а “радикальної революції” саме для фінкомпаній регулятор не анонсує (і це багатьох у залі реально заспокоїло).
Три болючі теми від ринку, які я винесла в публічну площину:
1. Навантаження від регуляції інколи робить МФО “маленькими банками” — без банківських ресурсів і з воєнними реаліями (обстріли, блекаути, кадри). Будь-який “сюрприз” = дорожчий продукт і менше клієнтів, яких реально можна обслужити.
2. Швидкість інновацій впала драматично. Те, що раніше запускалося за 2–3 місяці, сьогодні інколи робиться роками — бо все має бути “прошито” фінмоніторингом, аудитом, журналами комунікацій і готовністю до перевірок.
3. Ризик формалізму і штрафоцентричності. Дуже правильно прозвучала думка: у європейській практиці регулятор часто приходить спочатку із зауваженнями та часом на виправлення, а не з KPI “по штрафах”. Оце — те, що точно треба обговорювати.
Окремо підняла соціально чутливу тему — кредитування військових. Популізм у законодавчих ініціативах уже коштував ринку сегменту найкращих позичальників — наших захисників. І тут потрібен меморандум/платформа, де є згода всіх стейкхолдерів: ринок, споживачі, держава.
Ще один важливий результат панелі:
прозвучав заклик до ринку працювати “One voice” — і це вже не абстракція. Учасники повідомили, що створюється консолідована платформа/об’єднання для структурованого діалогу з НБУ та Комітетом. Бо коли 400 компаній пишуть 400 листів — діалог не стає кращим, він просто стає довшим.
Мій висновок як законодавця:
регуляція потрібна — але з прогнозованістю, адаптацією до реалій війни та ризик-орієнтованістю, а не “для галочки”. А зі свого боку я забираю в роботу теми перегляду окремих лімітів/підходів у фінмоніторингу, доступу до державних реєстрів для якісної оцінки клієнта — і можливі рішення в рамках євроінтеграційних пакетів (зокрема, SEPA).
Дякую НБУ та учасникам ринку за відкритість і готовність говорити не “в кулуарах”, а зі сцени. Працюємо далі — бо фінансовий ринок має одночасно захищати споживача, зменшувати ризики та не вбивати розвиток.
❤8👍6👎2🤬2