«Я воліла б малювати портрети на день народження, а натомість малюю своїх колег на меморіал памʼяті». З сумом розповідає мені про кожного колегу НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo, хто поклав своє життя за незалежність державну і енергетичну, талановита Ірина Сажинська.
33 співробітники енергокомпанії загинули під час повномасштабного вторгнення і на фронті, і безпосередньо на робочому місці, ліквідовуючи наслідки ворожих атак рф по енергоінфраструктурі.
Сьогодні мала честь від імені Верховної Ради України вручити грамоти і подяки тим енергетикам, які в найтяжчі для Славутицька міська рада періоди блекауту ремонтували підстанції, повертаючи світло в оселі, лікарні, школи.
Це ремонтна бригада з Іванкова та Вінниці. Рядові працівники, які своїми руками виконували найважчі роботи. Користуючись нагодою, від імені парламенту, подякувала всім працівникам енергетичної галузі.
Коли вночі над країною летять ракети, ми всі дивимось у темряву. А ви в цей час дивитесь на схеми, на кабелі, на пошкоджені вузли,
і думаєте не про страх, а про те, як знову запустити систему. Можна зруйнувати обладнання. Можна пошкодити підстанції. Можна на якийсь період занурити міста в темряву. Але неможливо зруйнувати людей, які щоразу повертають світло. І поки ви виходите на зміну - країна знає, що вона вистоїть.
Дякую!
Низький вам уклін, Люди!
33 співробітники енергокомпанії загинули під час повномасштабного вторгнення і на фронті, і безпосередньо на робочому місці, ліквідовуючи наслідки ворожих атак рф по енергоінфраструктурі.
Сьогодні мала честь від імені Верховної Ради України вручити грамоти і подяки тим енергетикам, які в найтяжчі для Славутицька міська рада періоди блекауту ремонтували підстанції, повертаючи світло в оселі, лікарні, школи.
Це ремонтна бригада з Іванкова та Вінниці. Рядові працівники, які своїми руками виконували найважчі роботи. Користуючись нагодою, від імені парламенту, подякувала всім працівникам енергетичної галузі.
Коли вночі над країною летять ракети, ми всі дивимось у темряву. А ви в цей час дивитесь на схеми, на кабелі, на пошкоджені вузли,
і думаєте не про страх, а про те, як знову запустити систему. Можна зруйнувати обладнання. Можна пошкодити підстанції. Можна на якийсь період занурити міста в темряву. Але неможливо зруйнувати людей, які щоразу повертають світло. І поки ви виходите на зміну - країна знає, що вона вистоїть.
Дякую!
Низький вам уклін, Люди!
❤10🥰2👎1
IFC - International Finance Corporation, World Bank Group разом з Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні провели засідання Консультативної ради Програми фінансової інклюзії в Україні, яка спрямована на те, щоб розширити доступ бізнесу до фінансування, особливо для мікро-, малих та середніх підприємств, які найбільше постраждали від війни і водночас залишаються ключовими для відновлення економіки.
Обговорили ключові напрями розвитку фінансового сектору:
• фінансування під активи (зокрема факторинг і фінансування дебіторської заборгованості),
• врегулювання непрацюючих кредитів (NPL) через створення механізмів роботи з проблемними активами,
• розвиток сек’юритизації та ринків капіталу,
• розширення цифрових фінансових послуг для бізнесу,
• створення інфраструктури, яка дозволить швидше і дешевше залучати фінансування для підприємств.
Окрему увагу приділили проблемі непрацюючих кредитів, обсяг яких в українській банківській системі залишається значним, але завдяки зусиллям Національний банк України суттєво спадає навіть під час війни. Ефективний механізм вирішення цього анонсував Сергій Савчук.
Додатково мною створено міжкомітетську робочу групу за участі фінансового, правового та економічного комітетів, щоб узгодити зміни до законодавства, необхідні для запуску сучасних механізмів роботи з проблемними кредитами та розвитку інструментів фінансування бізнесу. Дякую за спільну роботу в цьому IFC та безпосередньо Anastasia Voronova.
Також запропонувала паралельно спільно попрацювати над порядком денним приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), адже інтеграція української платіжної інфраструктури до європейської фінансової системи є важливою частиною нашого шляху до ЄС. Тут нам потрібна буде допомога і експертиза одного з найкращих українських банкірів Sergii Naumov.
Окремо хочу подякувати уряду Швейцарії Вероніка Алєксєєнко та IFC за системну підтримку розвитку українського фінансового сектору. Саме такі партнерства допомагають не лише реагувати на виклики війни, але й будувати сучасну фінансову систему, інтегровану з європейським ринком.
Обговорили ключові напрями розвитку фінансового сектору:
• фінансування під активи (зокрема факторинг і фінансування дебіторської заборгованості),
• врегулювання непрацюючих кредитів (NPL) через створення механізмів роботи з проблемними активами,
• розвиток сек’юритизації та ринків капіталу,
• розширення цифрових фінансових послуг для бізнесу,
• створення інфраструктури, яка дозволить швидше і дешевше залучати фінансування для підприємств.
Окрему увагу приділили проблемі непрацюючих кредитів, обсяг яких в українській банківській системі залишається значним, але завдяки зусиллям Національний банк України суттєво спадає навіть під час війни. Ефективний механізм вирішення цього анонсував Сергій Савчук.
Додатково мною створено міжкомітетську робочу групу за участі фінансового, правового та економічного комітетів, щоб узгодити зміни до законодавства, необхідні для запуску сучасних механізмів роботи з проблемними кредитами та розвитку інструментів фінансування бізнесу. Дякую за спільну роботу в цьому IFC та безпосередньо Anastasia Voronova.
Також запропонувала паралельно спільно попрацювати над порядком денним приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), адже інтеграція української платіжної інфраструктури до європейської фінансової системи є важливою частиною нашого шляху до ЄС. Тут нам потрібна буде допомога і експертиза одного з найкращих українських банкірів Sergii Naumov.
Окремо хочу подякувати уряду Швейцарії Вероніка Алєксєєнко та IFC за системну підтримку розвитку українського фінансового сектору. Саме такі партнерства допомагають не лише реагувати на виклики війни, але й будувати сучасну фінансову систему, інтегровану з європейським ринком.
❤4👍3👎2
Українська фінансова система — одна з небагатьох у світі, яка навчилась працювати під ракетними обстрілами.
Сьогодні на церемонії рейтингу “ТопФінанс-2026” від журналу “ТОП-100. Рейтинги найбільших” та порталу delo.ua мала честь нагороджувати людей, які забезпечують цю стійкість.
На сцену піднімалися банкіри, страховики, керівники фінтех-компаній та лізингового бізнесу — люди, завдяки яким працюють платежі, кредитування, страхування та фінансові сервіси в Україні.
Серед них:
• Сергій Черненко — ПУМБ
• Андрій Семченко — СК ІНГО
• Карлос де Корду — Креді Агріколь Банк
• Павло Царук — страхова група ТАС
• Андрій Букін — Банк Південний
• Інна Бєлянська — MetLife
• Сергій Панов — Банк Кредит Дніпро
• Сергій та Марина Авдєєви — Арсенал Страхування
• Євген Заіграєв — ПриватБанк
• Андрій Павлушин — ОТП Лізинг
• Сергій Сінченко — Moneyveo
• Андрій Яковенко — Євроінс Україна
Попри повномасштабну війну, ракетні атаки та блекаути, український фінансовий сектор демонструє унікальну стійкість. Банки і фінансові компанії продовжують працювати навіть у прифронтових громадах, забезпечуючи людей і бізнес необхідними сервісами.
Фінансовий сектор залишається одним із найбільших донорів державного бюджету, сплачуючи підвищені податки та підтримуючи економіку країни у найскладніший період її історії.
Але попереду ще багато викликів.
Нам потрібно адаптуватися до нових європейських регуляцій, продовжувати реформу системи фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням коштів, а також завершити важливий етап інтеграції до європейського фінансового простору — приєднання України до SEPA.
Це вимагатиме зусиль і від держави, і від регулятора, і від усього фінансового сектору.
Але дивлячись на людей, які сьогодні стояли на сцені, я переконана — ми зможемо пройти і цей шлях.
Українська фінансова система вже довела, що здатна працювати навіть у найекстремальніших умовах.
І нам справді є ким пишатися. 🇺🇦
Сьогодні на церемонії рейтингу “ТопФінанс-2026” від журналу “ТОП-100. Рейтинги найбільших” та порталу delo.ua мала честь нагороджувати людей, які забезпечують цю стійкість.
На сцену піднімалися банкіри, страховики, керівники фінтех-компаній та лізингового бізнесу — люди, завдяки яким працюють платежі, кредитування, страхування та фінансові сервіси в Україні.
Серед них:
• Сергій Черненко — ПУМБ
• Андрій Семченко — СК ІНГО
• Карлос де Корду — Креді Агріколь Банк
• Павло Царук — страхова група ТАС
• Андрій Букін — Банк Південний
• Інна Бєлянська — MetLife
• Сергій Панов — Банк Кредит Дніпро
• Сергій та Марина Авдєєви — Арсенал Страхування
• Євген Заіграєв — ПриватБанк
• Андрій Павлушин — ОТП Лізинг
• Сергій Сінченко — Moneyveo
• Андрій Яковенко — Євроінс Україна
Попри повномасштабну війну, ракетні атаки та блекаути, український фінансовий сектор демонструє унікальну стійкість. Банки і фінансові компанії продовжують працювати навіть у прифронтових громадах, забезпечуючи людей і бізнес необхідними сервісами.
Фінансовий сектор залишається одним із найбільших донорів державного бюджету, сплачуючи підвищені податки та підтримуючи економіку країни у найскладніший період її історії.
Але попереду ще багато викликів.
Нам потрібно адаптуватися до нових європейських регуляцій, продовжувати реформу системи фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням коштів, а також завершити важливий етап інтеграції до європейського фінансового простору — приєднання України до SEPA.
Це вимагатиме зусиль і від держави, і від регулятора, і від усього фінансового сектору.
Але дивлячись на людей, які сьогодні стояли на сцені, я переконана — ми зможемо пройти і цей шлях.
Українська фінансова система вже довела, що здатна працювати навіть у найекстремальніших умовах.
І нам справді є ким пишатися. 🇺🇦
❤11👎3👍1🔥1
⭕️В Угорщині затримали інкасаторські автомобілі Ощадбанку: зв’язок із бригадою втрачено
5 березня 2026 року на території Угорщини правоохоронні органи затримали два автомобілі інкасаторської служби державного Ощадбанку, які перевозили валютні цінності в межах міжнародного контракту. Про інцидент повідомив Національний банк України, оприлюднивши офіційну заяву.
За інформацією банку, у складі двох інкасаторських бригад перебувало семеро співробітників Ощадбанку. Після затримання автомобілів зв’язок із ними був втрачений: мобільні телефони не відповідають, а місце перебування працівників наразі невідоме.
Водночас, за даними системи GPS-моніторингу, транспортні засоби можуть перебувати у центральній частині Будапешта.
Інкасаторські автомобілі виконували планове міжнародне перевезення значного обсягу іноземної валюти та банківських металів. Операція здійснювалася в межах контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк». За даними української сторони, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезення цінностей та чинних митних процедур Європейського Союзу.
У Національному банку наголошують, що затримання відбулося без попереднього повідомлення української сторони. Через це українські регулятори та банк не мають офіційної інформації про правові підстави дій угорських правоохоронців, стан співробітників інкасації та місце перебування вантажу.
Українська сторона вимагає від влади Угорщини:
• негайно надати інформацію про місце перебування українських громадян,
• забезпечити їх звільнення,
• пояснити причини затримання інкасаторських автомобілів,
• а також повідомити про стан і місцезнаходження перевезених валютних цінностей та банківських металів.
У Нацбанку зазначають, що подібні перевезення є стандартною практикою між європейськими фінансовими установами та здійснюються за суворими міжнародними протоколами безпеки.
Наразі українські державні органи та дипломатичні установи працюють над з’ясуванням обставин інциденту та встановленням контакту з угорською стороною.
5 березня 2026 року на території Угорщини правоохоронні органи затримали два автомобілі інкасаторської служби державного Ощадбанку, які перевозили валютні цінності в межах міжнародного контракту. Про інцидент повідомив Національний банк України, оприлюднивши офіційну заяву.
За інформацією банку, у складі двох інкасаторських бригад перебувало семеро співробітників Ощадбанку. Після затримання автомобілів зв’язок із ними був втрачений: мобільні телефони не відповідають, а місце перебування працівників наразі невідоме.
Водночас, за даними системи GPS-моніторингу, транспортні засоби можуть перебувати у центральній частині Будапешта.
Інкасаторські автомобілі виконували планове міжнародне перевезення значного обсягу іноземної валюти та банківських металів. Операція здійснювалася в межах контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк». За даними української сторони, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезення цінностей та чинних митних процедур Європейського Союзу.
У Національному банку наголошують, що затримання відбулося без попереднього повідомлення української сторони. Через це українські регулятори та банк не мають офіційної інформації про правові підстави дій угорських правоохоронців, стан співробітників інкасації та місце перебування вантажу.
Українська сторона вимагає від влади Угорщини:
• негайно надати інформацію про місце перебування українських громадян,
• забезпечити їх звільнення,
• пояснити причини затримання інкасаторських автомобілів,
• а також повідомити про стан і місцезнаходження перевезених валютних цінностей та банківських металів.
У Нацбанку зазначають, що подібні перевезення є стандартною практикою між європейськими фінансовими установами та здійснюються за суворими міжнародними протоколами безпеки.
Наразі українські державні органи та дипломатичні установи працюють над з’ясуванням обставин інциденту та встановленням контакту з угорською стороною.
👍6🤯3😁2🥰1🤬1
Розслідування міжнародних журналістів OCCRP, The Kyiv Independent та інших медіа показало: російські дрони-камікадзе «Герань-2» (Shahed) — це продукт глобальної економіки.
У їхніх уламках знаходять сотні компонентів, вироблених у різних країнах світу.
Серед них — понад 100 деталей приблизно 20 європейських компаній: мікрочипи, транзистори, навігаційні модулі, антени, паливні насоси.
Санкції ЄС формально забороняють постачання товарів подвійного призначення до росії.
Проте на практиці працює ціла індустрія обходу санкцій.
За даними торговельних баз, з 2024 по початок 2025 року відбулося щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, які зрештою опинилися в росії.
Основний канал — реекспорт через Китай та Гонконг, де працюють сотні посередницьких компаній.
Європейські виробники визнають проблему, але пояснюють її складністю глобальних ланцюгів постачання.
Мікрочипи виробляються мільйонами, і компанії заявляють, що фізично не можуть відстежити шлях кожного з них.
Але після чотирьох років повномасштабної війни така відповідь більше не може бути прийнятною.
У їхніх уламках знаходять сотні компонентів, вироблених у різних країнах світу.
Серед них — понад 100 деталей приблизно 20 європейських компаній: мікрочипи, транзистори, навігаційні модулі, антени, паливні насоси.
Санкції ЄС формально забороняють постачання товарів подвійного призначення до росії.
Проте на практиці працює ціла індустрія обходу санкцій.
За даними торговельних баз, з 2024 по початок 2025 року відбулося щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, які зрештою опинилися в росії.
Основний канал — реекспорт через Китай та Гонконг, де працюють сотні посередницьких компаній.
Європейські виробники визнають проблему, але пояснюють її складністю глобальних ланцюгів постачання.
Мікрочипи виробляються мільйонами, і компанії заявляють, що фізично не можуть відстежити шлях кожного з них.
Але після чотирьох років повномасштабної війни така відповідь більше не може бути прийнятною.
👍3
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦
Розслідування міжнародних журналістів OCCRP, The Kyiv Independent та інших медіа показало: російські дрони-камікадзе «Герань-2» (Shahed) — це продукт глобальної економіки. У їхніх уламках знаходять сотні компонентів, вироблених у різних країнах світу. Серед…
А тепер — конкретні цифри і конкретні компанії.
За даними торговельної платформи Import Genius, у період із січня 2024 року по березень 2025 року до росії було здійснено щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, вироблених європейськими компаніями.
У схемі брали участь 178 компаній-відправників, і більшість з них зареєстровані в Китаї та Гонконгу. Саме через ці юрисдикції формується ключовий канал обходу санкцій.
Схема працює доволі просто.
Європейські компоненти легально продаються дистриб’юторам у третіх країнах. Далі вони проходять через ланцюжок посередників, брокерів і фіктивних компаній, після чого потрапляють на російські оборонні підприємства, де використовуються у виробництві дронів.
Один із найбільш показових прикладів — швейцарська компанія u-blox, виробник навігаційних систем.
У збитих під Києвом дронах «Герань-2» були знайдені GNSS-приймачі u-blox, які дозволяють безпілотнику точно орієнтуватися в просторі та вражати цілі на великій відстані.
Ще один приклад — нідерландська компанія Nexperia, один із найбільших світових виробників напівпровідників.
За даними журналістських розслідувань, продукція Nexperia фігурує майже у 300 поставках, зафіксованих у міжнародних торговельних базах.
За даними торговельної платформи Import Genius, у період із січня 2024 року по березень 2025 року до росії було здійснено щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, вироблених європейськими компаніями.
У схемі брали участь 178 компаній-відправників, і більшість з них зареєстровані в Китаї та Гонконгу. Саме через ці юрисдикції формується ключовий канал обходу санкцій.
Схема працює доволі просто.
Європейські компоненти легально продаються дистриб’юторам у третіх країнах. Далі вони проходять через ланцюжок посередників, брокерів і фіктивних компаній, після чого потрапляють на російські оборонні підприємства, де використовуються у виробництві дронів.
Один із найбільш показових прикладів — швейцарська компанія u-blox, виробник навігаційних систем.
У збитих під Києвом дронах «Герань-2» були знайдені GNSS-приймачі u-blox, які дозволяють безпілотнику точно орієнтуватися в просторі та вражати цілі на великій відстані.
Ще один приклад — нідерландська компанія Nexperia, один із найбільших світових виробників напівпровідників.
За даними журналістських розслідувань, продукція Nexperia фігурує майже у 300 поставках, зафіксованих у міжнародних торговельних базах.
👍2😢1
Forwarded from НБУ | Знати. Розуміти
❓Скільки рахунків відкрито в Україні?
Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️
Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).
Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).
✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:
▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.
Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:
▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.
Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).
🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:
▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.
У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:
▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.
Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.
☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.
Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.
Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).
ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.
Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️
Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).
Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).
✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:
▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.
Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:
▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.
Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).
🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:
▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.
У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:
▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.
Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.
☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.
Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.
Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).
ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.
👍4😁1😢1
Епіцентр К разом з LB.ua запустили комунікаційний проєкт «Епіцентр виробників» — серію публічних дискусій про те, перед чим щодня постають українські компанії під час війни: податки, регуляції, доступ до фінансування, розвиток виробництва.
На запрошення шеф-редакторки Соня Кошкіна взяла участь у першій дискусії проєкту — публічній розмові з в.о. голови Державна податкова служба України Леся Карнаух.
Вважаю Лесю Карнаух однією з найбільш адекватних керівників податкової служби за останнє десятиліття.
Вона чує бізнес. І це видно: кількість скарг на податкову ще два роки тому зашкалювала. Сьогодні — скарг бізнесу немає.
Тож виникає логічне запитання:
Чому уряди останніх років завели моду не призначати керівників фіскальних органів повноцінно?
Чому їх роками тримають у статусі «в.о.»?
І головне, кому вигідний цей постійний підвішений стан?
Бо в системних реформах податкової головне — це відповідальність і стабільність управління, а не тимчасові конструкції.
І добре, що з’являються майданчики, де на ці запитання відкрито відповідають. Було ще багато запитань і відповідей про ПДВ для ФОП, про повернення ПДВ, про оподаткування наших біженців тощо.
Повну версію дивіться скоро на сайті LB.ua
На запрошення шеф-редакторки Соня Кошкіна взяла участь у першій дискусії проєкту — публічній розмові з в.о. голови Державна податкова служба України Леся Карнаух.
Вважаю Лесю Карнаух однією з найбільш адекватних керівників податкової служби за останнє десятиліття.
Вона чує бізнес. І це видно: кількість скарг на податкову ще два роки тому зашкалювала. Сьогодні — скарг бізнесу немає.
Тож виникає логічне запитання:
Чому уряди останніх років завели моду не призначати керівників фіскальних органів повноцінно?
Чому їх роками тримають у статусі «в.о.»?
І головне, кому вигідний цей постійний підвішений стан?
Бо в системних реформах податкової головне — це відповідальність і стабільність управління, а не тимчасові конструкції.
І добре, що з’являються майданчики, де на ці запитання відкрито відповідають. Було ще багато запитань і відповідей про ПДВ для ФОП, про повернення ПДВ, про оподаткування наших біженців тощо.
Повну версію дивіться скоро на сайті LB.ua
👍7🥰2❤1👎1😁1
Увійшла в ТОП-30 найвпливовіших жінок фінансового сектору за рейтингом Асоціація Українських Банків - АУБ. Разом зі мною моя колега з Комітету з питань фінансів ВР Ніна Южаніна, керівниці провідних банківських та небанківських фінансових установ.
Для мене ця нагорода — символ того, що ми за 6 років, незважаючи на шалений тиск війни та нових регуляцій, не розсварились з ринком, чуємо один одного та зберігаємо взаємоповагу та конструктив.
І, зізнаюсь, такі нагороди дуже надихають, бо іноді важко вивозити навантаження.
Все не дарма.
Все буде 🇺🇦
Для мене ця нагорода — символ того, що ми за 6 років, незважаючи на шалений тиск війни та нових регуляцій, не розсварились з ринком, чуємо один одного та зберігаємо взаємоповагу та конструктив.
І, зізнаюсь, такі нагороди дуже надихають, бо іноді важко вивозити навантаження.
Все не дарма.
Все буде 🇺🇦
❤23👎4
Forwarded from Телеканал Рада
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ЕКСКЛЮЗИВ в ефірі на телеканалі Рада 14.03.2026 о 19.10!
Питання поміркованого освоєння бюджетних коштів та пошуку джерел наповнення державної скарбнички залишається одним із пріоритетних для України.
Про фінансові правила в умовах війни для бізнесу та звичайних українців, контроль державних коштів та майбутнє банківської системи говоримо з народною депутаткою України Ольгою Василевською-Смагалюк у програмі ЕКСКЛЮЗИВ.
📱 Дивіться НАЖИВО 14.03.2026 о 19:10!
Телеканал Рада
Питання поміркованого освоєння бюджетних коштів та пошуку джерел наповнення державної скарбнички залишається одним із пріоритетних для України.
Про фінансові правила в умовах війни для бізнесу та звичайних українців, контроль державних коштів та майбутнє банківської системи говоримо з народною депутаткою України Ольгою Василевською-Смагалюк у програмі ЕКСКЛЮЗИВ.
Телеканал Рада
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👎2
Наш Чечетов Мотовиловець, дав інтервʼю. Пожалівся на страх, втому і розгубленість депутатів монобільшості. Категорично заперечую оцінку заступника голови фракції щодо почуттів слуг народу. Якщо в інтервʼю він описав свої власні відчуття, це не означає що вони є в інших. В мене, наприклад, є бажання і наснага голосувати правильні і потрібні закони, що я успішно і роблю. А якщо у Мотовиловця їх немає, і цим він пояснює свою власну неспроможність акумулювати необхідні голоси в залі — ну так хай складає повноваження.
Тепер щодо небажання голосувати в інших колег: очевидно, що багатьом не подобаються деякі тенденції, і неголосування є формою протесту. Але також очевидним було те, що антикорупційні органи скористаються цим для трактування, мовляв, не голосують, бо конверти не отримують. Не треба проходити курси з комунікації, щоб навчитись передбачати такі очевидні речі.
Тепер щодо небажання голосувати в інших колег: очевидно, що багатьом не подобаються деякі тенденції, і неголосування є формою протесту. Але також очевидним було те, що антикорупційні органи скористаються цим для трактування, мовляв, не голосують, бо конверти не отримують. Не треба проходити курси з комунікації, щоб навчитись передбачати такі очевидні речі.
❤13👍4😁3😢1
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦
Наш Чечетов Мотовиловець, дав інтервʼю. Пожалівся на страх, втому і розгубленість депутатів монобільшості. Категорично заперечую оцінку заступника голови фракції щодо почуттів слуг народу. Якщо в інтервʼю він описав свої власні відчуття, це не означає що вони…
Зрештою, можливо в когось є «страх і розгубленість». Але є багато депутатів, які голосують, не відчувають ні остраху ні розгубленості. Є ті, що свідомо не голосують, бо НАБУ не подобається, або персоналії в уряді не влаштовують. Є ті, кому вигідно, що голосів немає, бо так вони грають на руку зацікавленим в швидких «мирових угодах» без різниці, що там в них буде.
Це комплекс проблем, а не просто страх і розгубленість.
І коли керівник фракції жаліється на «страх і розгубленість», це показує його неспроможність виконувати свою роботу.
Це комплекс проблем, а не просто страх і розгубленість.
І коли керівник фракції жаліється на «страх і розгубленість», це показує його неспроможність виконувати свою роботу.
👍10❤3😁2
Народні депутати чоловічої статі, призовного віку, не інваліди і ті, в кого немає трьох неповнолітніх дітей, в будь-якому випадку мають бути призвані до лав збройних сил, якщо вони склали мандат.
Тут не потрібно міняти закон. Потрібно запитати тих, хто склав мандат, чому вони ще не в армії? Яких реформ не вистачає?
Тут не потрібно міняти закон. Потрібно запитати тих, хто склав мандат, чому вони ще не в армії? Яких реформ не вистачає?
💯12😁4👎1
Україна ризикує втратити 137,5 млн євро від ЄС. Причина — ми досі не провели Національну оцінку ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму.
Це один із обов’язкових кроків у межах програми Ukraine Facility, за якою Євросоюз фінансує підтримку та відновлення України.
За законом така оцінка має проводитися щонайменше раз на три роки. Попередні цикли у 2016, 2019 і 2022 роках Україна виконала вчасно.
А от нову оцінку, яку за планом потрібно було завершити до IV кварталу 2025 року, досі не зроблено. Відповідальний за проведення НОР в Україні — Державна служба фінансового моніторингу.
Це не формальність.
Без цієї роботи держава фактично позбавляє себе сотень мільйонів євро допомоги.
Я направила депутатське звернення до Кабінету Міністрів із вимогою пояснити, чому цей пункт досі не виконаний, і терміново провести Національну оцінку ризиків.
Бо у війні ми не можемо дозволити собі втрачати гроші через бюрократію і бездіяльність.
Це один із обов’язкових кроків у межах програми Ukraine Facility, за якою Євросоюз фінансує підтримку та відновлення України.
За законом така оцінка має проводитися щонайменше раз на три роки. Попередні цикли у 2016, 2019 і 2022 роках Україна виконала вчасно.
А от нову оцінку, яку за планом потрібно було завершити до IV кварталу 2025 року, досі не зроблено. Відповідальний за проведення НОР в Україні — Державна служба фінансового моніторингу.
Це не формальність.
Без цієї роботи держава фактично позбавляє себе сотень мільйонів євро допомоги.
Я направила депутатське звернення до Кабінету Міністрів із вимогою пояснити, чому цей пункт досі не виконаний, і терміново провести Національну оцінку ризиків.
Бо у війні ми не можемо дозволити собі втрачати гроші через бюрократію і бездіяльність.
❤10👎3👍1🥰1🤬1