⭕️В Угорщині затримали інкасаторські автомобілі Ощадбанку: зв’язок із бригадою втрачено

5 березня 2026 року на території Угорщини правоохоронні органи затримали два автомобілі інкасаторської служби державного Ощадбанку, які перевозили валютні цінності в межах міжнародного контракту. Про інцидент повідомив Національний банк України, оприлюднивши офіційну заяву.

За інформацією банку, у складі двох інкасаторських бригад перебувало семеро співробітників Ощадбанку. Після затримання автомобілів зв’язок із ними був втрачений: мобільні телефони не відповідають, а місце перебування працівників наразі невідоме.

Водночас, за даними системи GPS-моніторингу, транспортні засоби можуть перебувати у центральній частині Будапешта.

Інкасаторські автомобілі виконували планове міжнародне перевезення значного обсягу іноземної валюти та банківських металів. Операція здійснювалася в межах контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк». За даними української сторони, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезення цінностей та чинних митних процедур Європейського Союзу.

У Національному банку наголошують, що затримання відбулося без попереднього повідомлення української сторони. Через це українські регулятори та банк не мають офіційної інформації про правові підстави дій угорських правоохоронців, стан співробітників інкасації та місце перебування вантажу.

Українська сторона вимагає від влади Угорщини:
• негайно надати інформацію про місце перебування українських громадян,
• забезпечити їх звільнення,
• пояснити причини затримання інкасаторських автомобілів,
• а також повідомити про стан і місцезнаходження перевезених валютних цінностей та банківських металів.

У Нацбанку зазначають, що подібні перевезення є стандартною практикою між європейськими фінансовими установами та здійснюються за суворими міжнародними протоколами безпеки.

Наразі українські державні органи та дипломатичні установи працюють над з’ясуванням обставин інциденту та встановленням контакту з угорською стороною.

Розслідування міжнародних журналістів OCCRP, The Kyiv Independent та інших медіа показало: російські дрони-камікадзе «Герань-2» (Shahed) — це продукт глобальної економіки.

У їхніх уламках знаходять сотні компонентів, вироблених у різних країнах світу.
Серед них — понад 100 деталей приблизно 20 європейських компаній: мікрочипи, транзистори, навігаційні модулі, антени, паливні насоси.

Санкції ЄС формально забороняють постачання товарів подвійного призначення до росії.
Проте на практиці працює ціла індустрія обходу санкцій.

За даними торговельних баз, з 2024 по початок 2025 року відбулося щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, які зрештою опинилися в росії.
Основний канал — реекспорт через Китай та Гонконг, де працюють сотні посередницьких компаній.

Європейські виробники визнають проблему, але пояснюють її складністю глобальних ланцюгів постачання.
Мікрочипи виробляються мільйонами, і компанії заявляють, що фізично не можуть відстежити шлях кожного з них.

Але після чотирьох років повномасштабної війни така відповідь більше не може бути прийнятною.

А тепер — конкретні цифри і конкретні компанії.
За даними торговельної платформи Import Genius, у період із січня 2024 року по березень 2025 року до росії було здійснено щонайменше 672 поставки санкційних компонентів, вироблених європейськими компаніями.

У схемі брали участь 178 компаній-відправників, і більшість з них зареєстровані в Китаї та Гонконгу. Саме через ці юрисдикції формується ключовий канал обходу санкцій.

Схема працює доволі просто.
Європейські компоненти легально продаються дистриб’юторам у третіх країнах. Далі вони проходять через ланцюжок посередників, брокерів і фіктивних компаній, після чого потрапляють на російські оборонні підприємства, де використовуються у виробництві дронів.

Один із найбільш показових прикладів — швейцарська компанія u-blox, виробник навігаційних систем.

У збитих під Києвом дронах «Герань-2» були знайдені GNSS-приймачі u-blox, які дозволяють безпілотнику точно орієнтуватися в просторі та вражати цілі на великій відстані.

Ще один приклад — нідерландська компанія Nexperia, один із найбільших світових виробників напівпровідників.

За даними журналістських розслідувань, продукція Nexperia фігурує майже у 300 поставках, зафіксованих у міжнародних торговельних базах.

​​❓Скільки рахунків відкрито в Україні?

Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️

Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).

Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).

✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:

▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.

Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:

▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.

Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).

🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:

▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.

У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:

▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.

Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.

☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.

Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.

Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).

ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.

Верховна Рада України провалила голосування за оподаткування цифрових платформ, законопроект 14025. Законопроект вважається відхиленим. На жаль. Нагадаю, за нього був бізнес, і цей законопроект входив у пакет міжнародних зобовʼязань.

Наш Чечетов Мотовиловець, дав інтервʼю. Пожалівся на страх, втому і розгубленість депутатів монобільшості. Категорично заперечую оцінку заступника голови фракції щодо почуттів слуг народу. Якщо в інтервʼю він описав свої власні відчуття, це не означає що вони є в інших. В мене, наприклад, є бажання і наснага голосувати правильні і потрібні закони, що я успішно і роблю. А якщо у Мотовиловця їх немає, і цим він пояснює свою власну неспроможність акумулювати необхідні голоси в залі — ну так хай складає повноваження.

Тепер щодо небажання голосувати в інших колег: очевидно, що багатьом не подобаються деякі тенденції, і неголосування є формою протесту. Але також очевидним було те, що антикорупційні органи скористаються цим для трактування, мовляв, не голосують, бо конверти не отримують. Не треба проходити курси з комунікації, щоб навчитись передбачати такі очевидні речі.

Зрештою, можливо в когось є «страх і розгубленість». Але є багато депутатів, які голосують, не відчувають ні остраху ні розгубленості. Є ті, що свідомо не голосують, бо НАБУ не подобається, або персоналії в уряді не влаштовують. Є ті, кому вигідно, що голосів немає, бо так вони грають на руку зацікавленим в швидких «мирових угодах» без різниці, що там в них буде.
Це комплекс проблем, а не просто страх і розгубленість.
І коли керівник фракції жаліється на «страх і розгубленість», це показує його неспроможність виконувати свою роботу.

Народні депутати чоловічої статі, призовного віку, не інваліди і ті, в кого немає трьох неповнолітніх дітей, в будь-якому випадку мають бути призвані до лав збройних сил, якщо вони склали мандат.
Тут не потрібно міняти закон. Потрібно запитати тих, хто склав мандат, чому вони ще не в армії? Яких реформ не вистачає?

Україна ризикує втратити 137,5 млн євро від ЄС. Причина — ми досі не провели Національну оцінку ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму.

Це один із обов’язкових кроків у межах програми Ukraine Facility, за якою Євросоюз фінансує підтримку та відновлення України.

За законом така оцінка має проводитися щонайменше раз на три роки. Попередні цикли у 2016, 2019 і 2022 роках Україна виконала вчасно.

А от нову оцінку, яку за планом потрібно було завершити до IV кварталу 2025 року, досі не зроблено. Відповідальний за проведення НОР в Україні — Державна служба фінансового моніторингу.

Це не формальність.
Без цієї роботи держава фактично позбавляє себе сотень мільйонів євро допомоги.

Я направила депутатське звернення до Кабінету Міністрів із вимогою пояснити, чому цей пункт досі не виконаний, і терміново провести Національну оцінку ризиків.

Бо у війні ми не можемо дозволити собі втрачати гроші через бюрократію і бездіяльність.

Зустрілись з командою Світового банку в нашому Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Коло обговорюваних питань стосувалось перспектив ухвалення законопроектів про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору — SEPA.
Поінформували гостей про етапи підготовки доопрацьованого комітетського законопроекту замість урядового, його основні відмінності від початкової редакції та можливостей Верховної Ради знайти компроміс щодо найбільш чутливих питань:
✅початок дії реєстру банківських рахунків та сейфів, обґрунтованість надання такого доступу правоохоронним та антикорупційним органам, а також для АРМА;
✅ права викривачів в секторі боротьби з відмиванням коштів;
✅ штрафні санкції для СПФМ;
✅ специфіку подання і підтвердження кінцевих бенефіціарних власників.
Текст законопроекту - на фінальній стадії, він погоджений з експертами Ради Європи, основними українськими стейкхолдерами та готувався в тісній співпраці з профільним департаментом антилегалізаційної політики Мінфіну (за що я особисто висловлюю щиру подяку колегам директору департаменту Олександру Глущенку та його команді).
Домовились з представниками Світового банку детально вивчити досвід Молдови на шляху до вступу в єдину зону платежів у євро та тримати контакт щодо подальших етапів проходження законопроекту в залі.
Сподіваюсь на конструктивний діалог з колегами по парламенту.

Вчора взяла участь в експертному діалозі щодо регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні, організованому за участі International IDEA, НАЗК, Комітету Верховної Ради з питань фінансів, НКЦПФР, Держфінмоніторингу, ЦВК, кіберполіції та громадянського суспільства.

Тема не академічна — вона напряму стосується безпеки демократії.

За Global Crypto Adoption Index 2024 Україна посідає 6-те місце у світі за рівнем використання криптовалют серед 151 країни та залишається лідером Східної Європи.
У світі понад 560 млн власників криптоактивів, і 10,2% з них — українці.

З одного боку, це показує цифрову зрілість нашого суспільства.
З іншого — створює нові ризики для системи політичного фінансування.

В Україні сьогодні в Реєстрі неприбуткових організацій перебуває 228,2 тис. структур, серед яких 3,1 тис. політичних партій.
За оцінками регуляторів, політичні партії мають середній ризик використання у схемах відмивання коштів, зокрема через:
• приховування реальних донорів
• використання фіктивних внесків
• складні транскордонні схеми переміщення коштів
• завищення витрат на політичну діяльність.

І криптовалюти можуть суттєво посилити ці ризики.

1️⃣ Приховування джерела політичних пожертв
Криптовалюта може дозволити фактично сховати реального донора, навіть якщо у звіті буде зазначено конкретне ім’я.

2️⃣ Ризик іноземного втручання
Через складність ідентифікації відправника криптодонати можуть стати “чорним входом” для іноземного фінансування політики.

3️⃣ Транскордонні платежі без банківського контролю
Криптовалюта дозволяє швидко переміщувати великі суми між країнами без традиційного фінансового нагляду.

4️⃣ Технології повного маскування донатів
Серед них:
• privacy-coins (Monero, Zcash)
• mixing-сервіси
• використання десятків гаманців
• smurfing — розбиття великої пожертви на сотні малих.

5️⃣ Проблема прозорої звітності
Через волатильність криптоактивів виникає питання:
за яким курсом оцінювати донат і яку суму відображати у фінансовій звітності партії.

Верховна Рада досі не ухвалила закон щодо регулювання криптоактивів. Фактично це означає, що криптоактиви в Україні досі перебувають у правовій сірій зоні:
ринок існує, операції проводяться, але повноцінної податкової та регуляторної моделі немає.

Серед запропонованих рішень:

• заборона privacy-coins у політичному фінансуванні
• прийом криптодонатів лише через ліцензовані біржі
• або повна заборона криптовалютних пожертв для партій.

Криптовалюти можуть серйозно ускладнити прозорість політичного фінансування, якщо регулювання не встигатиме за технологіями.

Для України — особливо з огляду на наші зобов’язання перед ЄС, FATF та майбутню оцінку MONEYVAL —
регулювання криптоактивів і прозорість політичного фінансування стають питанням захисту демократичних процесів.

❗️«Стоп-кредит» захистить українців від шахраїв, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк

Новий законопроєкт спрямований на захист прав позичальників та боротьбу з фінансовим шахрайством. Механізм "стоп-кредит" дозволить громадянам самостійно накладати заборону на видачу кредитів на своє ім'я через додаток "Дія" або у ЦНАПі.

Телеканал Рада

Народні депутати України, які саботують важливі євроінтеграційні голосування, є особами з низькою соціальною відповідальністю. Вони працюють або на власні корупційні інтереси, або на країну-агресорку. Тим часом уряд, який однією рукою роздає гроші на компенсацію зростання палива, а іншою — намагається змусити Раду піднімати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не допомагає вирішити проблему з відсутністю кворуму в парламенті.

Реформа ринку споживчого кредитування, яку я проводжу вже 6 років, вже дає конкретні результати. Про це говорили під час конференції Digital lending з головою ФінТех Асоціації Ростиславом Дюком, нардепом Анатолієм Остапенком, підприємцем-ветераном Сергієм Позняком та керівником Швидкогроші Олександром Холодом.
Антиколекторський закон фактично припинив практику агресивного тиску на позичальників. Статистика НБУ показує: якщо у 2021 році до регулятора надійшло майже 105 тис. звернень громадян, то у 2025 році — вже 61 тис. Суттєво зменшилась кількість скарг на неетичну поведінку колекторів та методи стягнення боргів.
Другий важливий крок — обмеження максимальної денної ставки за мікрокредитами, що ліквідувало практику боргових пасток. НБУ вже застосовує санкції за порушення цих правил.
Наступний крок — оновлення законодавства про кредитні історії, яке не переглядалося майже 20 років.
Зараз до другого читання готується законопроєкт про кредитну історію, ключовою новелою якого є механізм самозаборони на отримання кредитів. Людина зможе добровільно внести себе до реєстру та заблокувати можливість видачі кредитів на своє ім’я. Це стане ефективним інструментом захисту від шахрайства, особливо у сфері онлайн-кредитування.
Паралельно міжкомітетська робоча група під моїм керівництвом напрацьовує механізми доступного кредитування для військовослужбовців, щоб забезпечити доступ до фінансових ресурсів для тих, хто захищає країну. Наступна робоча група відбудеться вже в понеділок.