📊 153,8 млрд грн порушень у держфінансах — що насправді стоїть за звітом Рахункової палати за 2025 рік
Це про системні ризики, які прямо перетинаються з корупцією і відмиванням коштів.
Кілька ключових моментів, на які варто звернути увагу:
🔎 Масштаб проблеми
Загальна сума порушень, відхилень і недоліків — 153,8 млрд грн.

💸 Найбільший ризик — фінансова звітність (123 млрд грн)
Найбільший обсяг порушень — це викривлення фінансової звітності та бухгалтерського обліку.
Це критично, бо: саме через маніпуляції зі звітністю найчастіше “відбілюються” кошти
створюється ілюзія законності активів ховаються реальні бенефіціари і збитки
⚖️ Проблеми з податками = класичні “податкові вікна”
Понад 3,39 млрд грн втрат через недосконале законодавство, яке дозволяло платити менше податків.
Що це означає на практиці:
створення легальних “схем оптимізації”, можливість виведення коштів через заниження бази
потенційні “вікна” для легалізації доходів.
Окремо — 618 млн грн через слабкий контроль податкових органів.

🏗 Неефективне використання коштів — 23,9 млрд грн
З них: 13 млрд грн — просто неефективне управління
10,4 млрд грн — нерезультативні витрати

🎰 Гральний бізнес як приклад системної вразливості
Через податкові рішення держава недоотримала до 1,8 млрд грн.
Це показує як регуляторні рішення можуть створювати “сірі зони”
і як цілі сектори стають ризиковими з точки зору AML.

📉 Публічні закупівлі і нецільове використання
Навіть офіційно зафіксовані:
порушення в закупівлях
нецільове використання коштів
І це лише “верхівка айсберга”, бо частина аудитів має обмежений доступ.

Прочитала звіт Фонду держмайна за 2025 рік. Якщо відкинути красиві формулювання, картина виглядає так: держава продає те, що ще можна продати, і роками тягне на собі те, що вже давно мало бути або ліквідовано, або передано в інші руки.

Почнемо з «успіхів».
9,5 млрд грн надходжень — звучить добре. Але майже половина цієї суми — це продаж санкційних активів. Тобто не результат системної політики управління, а фактично «одноразовий ефект» від відібраних активів.

70% активів у портфелі — неліквід. Не «тимчасово складні», не «в процесі трансформації», а фактично баласт: банкрути, недіючі підприємства, об’єкти на окупованих територіях або з юридичними проблемами.
І це ключова відповідь на питання, чому приватизація буксує.

Бо продавати, по суті, часто нічого.
Велика приватизація це підтверджує максимально жорстко. Стратегічні об’єкти — без покупців. Аукціони не відбуваються просто тому, що ніхто не приходить. Наприклад, Сумихімпром та Одеський припортовий.
І це вже не про війну. Це про токсичність самих активів: борги, суди, непрозора історія.

До речі про борги.
Кредиторська і дебіторська заборгованість — одна з головних проблем великих підприємств. Тобто держава роками накопичувала зобов’язання, які тепер автоматично «вбивають» інвестиційну привабливість.

Окрема зона ризику — санкційні активи. Їх багато, але це не означає, що вони працюють на економіку. Це активи, обвішані арештами, кримінальними провадженнями, проблемами з реєстрацією.
І поки держава проходить цей юридичний квест, гроші просто «висять у повітрі».

І тут найнеприємніше.
Фонд прямо визнає: немає повного розуміння, що саме є в держави, в якому стані ці активи і що з ними робити. Саме тому перший пріоритет — банальний аудит і інвентаризація.

Тобто у 2025 році держава все ще не мала чіткої картини власного майна.
Це вже не про економіку. Це про управління.
Що маємо по факту:
— продаємо те, що ще можна продати
— не можемо продати великі об’єкти
— тримаємо на балансі масив проблемних активів
— і паралельно намагаємось зрозуміти, що взагалі у нас є

І на цьому фоні головне питання навіть не про приватизацію.
А про відповідальність за те, як ці активи довели до такого стану.
Бо 70% неліквіду — це не війна.
Це роки «ефективного управління».

Дожилися. Через вимогу по локалізації медичні заклади не можуть закупити стерильні рукавички 🤦‍♀️

З колегами працюємо в Європарламенті. Зустрілися з колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом. Аналізуючи ситуацію в Україні, він назвав український парламент найслабшою ланкою зараз. Намагались переконати його, що це не так.
Розмова була непростою.
Кокс назвав Верховну Раду «слабкою ланкою» — не тому, що тут немає людей, здатних ухвалювати рішення, а тому що в умовах війни та постійного тиску парламенту дедалі складніше виконувати свою базову функцію — збирати голоси під стратегічні рішення.
І це вже впливає не просто на внутрішню політику.
Це впливає на ключові речі:
— виконання програм з МВФ
— фінансування в межах Ukraine Facility
— наш рух до ЄС
На прикладі SEPA це особливо видно. Законопроект, ухвалення якого дає країні доступ до дешевих платежів, економію десятків мільйонів євро на рік і посилює прозорість фінансової системи — банально складно проголосувати.
І справа не лише в опозиції.
Проблема глибша — у політичних конфліктах, торгах, очікуваннях кадрових рішень, які чомусь ставляться вище за державні інтереси.
Логіка «звільніть цього — дамо голоси», «змініть того — тоді поговоримо» не працює. Ми це вже проходили. Вимоги виконуються — а голосів усе одно немає.
Але водночас я не погоджуюся з тим, що парламент «паралізований».
Він працює. І може працювати краще.
Питання в іншому:
чи готові всі політичні сили нарешті відокремити політичні ігри від стратегічних рішень для країни?
Бо зараз ціна цих ігор — це вже не рейтинги.
Це гроші для країни, темпи європейської інтеграції і, по суті, стійкість держави під час війни. І це вже зовсім інший рівень відповідальності.

Нове велике інтерв’ю для Delo.ua — про податки, діри в бюджеті, лобізм, повноваження силовиків, ПДВ для ФОПів, хаос у містобудуванні та схеми, на яких роками заробляли мільярди.

Говорили відверто і без дипломатії. Зокрема — про деревообробну галузь, де частина бізнесу роками працює в тіні: ухилення від податків, маніпуляції з експортом, зарплати “в конвертах” та виведення валютної виручки з воюючої країни.
Також в інтерв’ю:
— чи чекати ПДВ для ФОПів;
— чому забудовники роками жили в режимі фактичної анархії;
— як працюють бюджетні “дірки” і хто на цьому заробляє;
— чому силовикам хочуть дати більше інструментів для фінансових розслідувань;
— і чому без детінізації економіки країна не витягне ані війну, ані відбудову.

Повне інтерв’ю за посиланням.

Важливий крок у відносинах з Угорщиною: сьогодні були повернуті кошти та цінності Ощадбанку, що їх захопили угорські спецслужби в березні цього року. Тоді угорська сторона неправомірно затримала українських інкасаторів. Людей ми повернули швидше, а зараз уже на українській території і кошти й цінності в повному обсязі. Вдячний Угорщині за конструктив та цивілізований крок. Дякую всім у команді України, хто боровся за справедливе рішення та захищав інтереси нашої держави й наших людей. Слава Україні!

На відновлення Маріуполя після російських бомбардувань та окупації потрібно 14 мільярдів доларів. В рамках #Mariupol_justice в European Parliament виступив мер міста Вадим Бойченко. Разом з делегацією ми прийшли підтримати мера, який нині опікується 200-тисячною громадою міста, яка розсіялася по всій Україні. Мер шукає гроші на житло для маріупольців і разом з іншими громадами працює над покращенням соціального захисту внутрішньопереміщених осіб. Є маріупольці і на моєму окрузі. Деякі сімʼї отримали соціальне житло та перемістили свій бізнес в Славутичі, за підтримки нашого мера Юрій Фомічев.
росія заплатить за кожне зруйноване життя, за кожний метр знищеного житла. Працюємо над цим на всіх рівнях.

Шедеври нашого Комітету. Сьогодні обговорювалось питання передачі Мінфіну від Мінцифри регулювання всього грального бізнесу. Чи осилить цю новаторську ідею міністр — він не знає, а дізнається, коли «завагітніє» 🤭

Шедеври нашого Комітету-2: укол в протез — перехід в кеш. Обговорюється поліпшення фінансового моніторингу національних публічних діячів та моя діяльність щодо приведення національного законодавства до європейських стандартів та стандартів FATF, проти чого активно виступають ПЕПи. Бо їх «діти страждають», оскільки банки запитують походження коштів, які ПЕПи часто пояснити ніяк не можуть. Тому норми, якими всі стандарти порушуються (прирівняння до ПЕПів відповідальних за Фінмон осіб банків, директорів структурних підрозділів Нацбанку та насильницький перегляд ризик-статусу ПЕПів після 12 місяців після завершення виконання публічних функцій) деякими народними депутатами вважаються недостатніми🤯🤦‍♀️

Фінмон — штука безжальна. І, як виявилось, настільки сувора, що не робить винятків навіть для Папи Римського. Не те що для наших «святіших за Папу» РЕРів.

The New York Times розповіла майже анекдотичну історію: новообраний Папа Лев XIV зателефонував у свій американський банк, щоб оновити номер телефону та адресу. Відповів на всі контрольні запитання. Але працівниця банку все одно відмовилась проводити операцію дистанційно й сказала, що треба особисто прийти у відділення.

Тоді Папа нібито спитав:
«А якщо я скажу вам, що я Папа Римський?»

У відповідь… слухавку просто поклали.

І знаєте що? Це прекрасна ілюстрація того, як має працювати нормальний фінансовий моніторинг. Без магії статусу. Без «ви не розумієте, це дуже поважна людина». Без дзвінків «зверху». Бо AML — це коли правила однакові для всіх. Навіть для людини, яку знає буквально весь світ.

А тепер уявіть рівень обурення деяких українських VIP-персонажів, коли банк просить у них підтвердження походження коштів чи додаткові документи. Люди щиро дивуються: «Ви що, не бачите, хто я?»

Бачать. Саме тому й питають.

Бо якщо фінмон не боїться створити незручності навіть Папі Римському, то нашим «недоторканним» точно пора звикати жити в новій реальності.

Якісь дуже смішні люди з деревообробної галузі образились так, що потурбували аж цілого Генерального прокурора, щоб той відкрив проти мене кримінальне провадження.
Мій страшний злочин полягає в тому, що я — народний депутат і член фінансового комітету — публічно поставила просте запитання: а чи всі представники деревообробного бізнесу чесно платять податки під час війни?
Бо, знаєте, мене, автора законів про Бюро економічної безпеки, про боротьбу з відмиванням коштів, турбує мінімізація податків і виведення валютної виручки у країні, яка воює.
І от це чомусь страшенно образило окремих ділків.
Настільки, що тепер мене поливають брудом з усіх прасок, пов’язаних з родиною одного провідного диванного експерта. Того самого, який стоіть за деревообробним бізнесом. Думаю, ще трохи — і деревообробники звинуватять мене у тому, що я особисто вирубала Карпати. Я! А не вони! Тільки щоб мене залякати.
Тому офіційно звертаюсь до Офісу Генпрокурора, ДБР, СБУ і всіх правоохоронців.
Прошу кинути всі сили держави на розслідування цього жахливого злочину. Бо народний депутат написала пост про можливе ухилення від податків.
Очевидно, це зараз найбільша загроза національній безпеці.
І так, для тих, хто раптом забув: саме я була серед тих, хто просував створення Бюро економічної безпеки та законодавчі зміни для боротьби з тіньовою економікою і відмиванням коштів. Я успішно поборола колекторів, припинила залякування людей і я продовжую працювати на виведення грошей з тіні!
Тому повторю ще раз.
Ухилятись від податків під час війни — соромно.
Я це казала. Кажу. І говоритиму далі. Попри будь-які політичні переслідування. Але не забувайте, що в будь-яких розслідуваннях можете вийти самі на себе, смішні ви люди. Їй-богу.

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом дозволив парад в москві. Але тільки в рамках жесту доброї волі.

Українська банківська система продовжує очищатися від токсичних боргів навіть під час війни. Станом на 1 квітня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до 12,9% — це на 1 відсотковий пункт менше з початку року та на 13,7 в. п. менше, ніж у березні 2022 року.

За перший квартал банки наростили кредитний портфель на 75,8 млрд грн — до 1,436 трлн грн. Водночас обсяг проблемних кредитів скоротився на 3,8 млрд грн — до 185,5 млрд грн. Це означає, що економіка поступово оживає, а нові кредити видаються якісніше й відповідальніше.

Особливо показовою є динаміка:
— частка NPL у кредитах фізичних осіб знизилася до 10,3%;
— у бізнесу — до 15,7%.

Скорочення проблемної заборгованості відбулося в усіх групах банків:
— державні банки: 18,4%;
— приватні українські банки: 7,8%;
— банки з іноземним капіталом: 6,2%.

Нагадаю: у перший рік повномасштабної війни рівень дефолтів за кредитами сягав близько 20%, а частка NPL у портфелях — майже 40%. Тоді багато хто прогнозував крах кредитної системи. Але українська банківська система вистояла.

Важливу роль зіграло й очищення балансів державних банків: наприкінці 2025 року вони списали понад 170 млрд грн старих проблемних активів, що дозволило досягти 15-річного мінімуму за рівнем NPL.

Водночас кредитування продовжує активно зростати:
— чисті гривневі кредити бізнесу за березень зросли на 32% рік до року;
— населенню — на 36%.

Це означає, що банки знову кредитують економіку, бізнес інвестує, а громадяни поступово повертаються до фінансової активності навіть в умовах війни.

Внесли зміни до чинної програми мікрогрантів «Власна справа»: до переліку територій, де отримувачі можуть претендувати на більший розмір мікрогранту, додано Славутицьку міську територіальну громаду Київської області.

Тобто Славутич фактично прирівняно до прифронтових територій у межах цієї програми.

Також в оновленій програмі «Власна справа» Славутицьку міську територіальну громаду Київської області збережено в переліку територій, для яких передбачено можливість отримання збільшеного розміру гранту — разом із Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою, Миколаївською, Одеською, Сумською, Харківською, Херсонською та Чернігівською областями.

Дякую підприємцям Славутича за ініціативу, народному депутату України Dmytro Kysylevskyy за супровід та Кабінет Міністрів України на чолі з Юлія Свириденко за розуміння.

Ще один показовий кейс того, що фінансовий моніторинг і міжнародна співпраця можуть дістати навіть тих, хто десятиліттями вважав себе невловимим.

Британські правоохоронці разом із американськими партнерами виявили та арештували кошти, пов’язані з Джеймсом Джозефом «Вайті» Балджером — одним із найвідоміших гангстерів США, який свого часу входив до списку найбільш розшукуваних ФБР.

Балджер очолював злочинне угруповання Winter Hill Gang у Бостоні та був засуджений за вбивства, наркоторгівлю, вимагання і відмивання коштів. Після втечі від американського правосуддя він роками переховувався, але навіть через десятиліття правоохоронці продовжили шукати його активи.

Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії (NCA) встановило, що ще у 90-х Балджер відкрив у Британії два банківські рахунки — один на власне ім’я, інший на псевдонім. Після розслідування британська сторона заморозила кошти та повернула понад £53 тисячі американській владі для компенсації родинам жертв.

Це хороший приклад того, як працює сучасний AML:
не лише знайти злочинця, а й роками переслідувати його гроші, незалежно від юрисдикції, часу чи використаних підставних осіб.

У світі фінмоніторингу не буває “занадто старих” рахунків чи “забутих” активів. Якщо гроші мають кримінальне походження — рано чи пізно ними зацікавляться.
І це стосується не лише гангстерів із Голлівуду.

🎙 ТЕМА З МОСЕЙЧУК
📅 14 Травня , четвер
🕖 19:00
ЄРМАК-МЕНДЕЛЬ
КУТ ЗЕЛЕНСЬКОГО

🎙 СЕРГІЙ ВЛАСЕНКО НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, «БАТЬКІВЩИНА»
🎙 ОЛЬГА ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК НАРОДНА ДЕПУТАТКА, «СЛУГА НАРОДУ»
🎙 АНДРІЙ ОСАДЧУК НАРОДНИЙДЕПУТАТ, «ГОЛОС»
🎙 ТАРАС СТЕЦЬКІВ ПОЛІТИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ДЕПУТАТ ПʼЯТИ СКЛИКАНЬ

Дивіться сьогодні у «Темі з Мосейчук».

🙏🇺🇦205 наших українців повертаються з ворожого полону на рідну землю.

Серед них - військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії та інших підрозділів, які пройшли крізь пекло полону, страшні випробування, біль і невідомість.
Сьогодні вони повертаються додому, до своїх рідних, до обіймів, до життя під українським небом.

Щиро дякую Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими, СБУ, Офісу Президента України та всім, хто щодня працює над поверненням наших людей. За кожним таким обміном колосальна робота, боротьба і віра.

Молимося та чекаємо на повернення кожного українця і кожної українки, які досі залишаються у полоні.

Слава Україні!🇺🇦

Підозрілих операцій з готівкою на 6 млрд грн здійснили РЕРи за поточні півтора роки. Ще на 3,5 млрд здійснили переказів за кордон за минулий рік. Здебільшого в Швейцарію та Британію. Чому РЕРів так турбує довічний статус? Чому держава має убезпечувати себе від порушень міжнародних стандартів? Про це, зокрема, говорили вчора у Наталки Мосейчук.

На запрошення Київська школа державного управління ім. С. Нижного та 14-й випуск «Школи міністрів» провела лекцію про фінмон РЕРів.
Основна дилема учасників (а це люди з бізнесу, нотаріуси, юристи, адвокати, військовослужбовці) — йти чи не йти у владу? На запитання, що зараз зупиняє їх від держслужби, отримала відповідь — пожиттєвий статус національного публічного діяча.
Статус РЕР наповнений різними негативними міфами, основний з яких — пожиттєвий фінансовий моніторинг самих РЕРів, їхніх родичів та ділових партнерів.
Провели майже дві години за розмовами про це.
Навела причини, чому ми ввели в законодавство цей статус, на прикладах інших країн розібрала, як це працює за кордоном, навчила розрізняти антикорупційне і антилегалізаційне законодавство, розібрала кейси з життя РЕРів в Україні, розтлумачила, чому банки запитують підтвердження джерела доходів і джерела багатства тощо.
Учасники зрозуміли, що:
— декларація НАЗК не є підтвердженням джерела багатства;
— знявши пожиттєвий статус в Україні вони однаково залишаться РЕРами закордоном (і їхні діти та ділові партнери також);
— принісши мільйон гривень готівки в банк, зобовʼязані показати підтвердження походження;
— проблема дерискінгу є і вона буде вирішена;
— статус РЕР — це не кара Божа; якщо підтверджені доходи — немає чого боятись;
— ризик-орієнтований підхід однаковий для всіх, незалежно від того, РЕР чи не РЕР.
Вважаю, що задача кожного законодавця не тільки розробляти закони, тиснути кнопки, а й пояснювати, пояснювати, пояснювати…
Адвокатувати реформи значно важче, але без цього жоден закон не запрацює в повній мірі.

Зустрілась з представниками Європейської Комісії та Делегації ЄС в Україні щодо ризиків послаблення законодавства у сфері фінансового моніторингу публічно значущих осіб (PEP).

Європейська сторона чітко наголосила: чинна модель фінансового моніторингу PEP, ухвалена Україною у 2023 році, є частиною наших євроінтеграційних зобов’язань та одним із елементів, який дозволив Україні отримати статус кандидата в ЄС. Будь-які спроби суттєвого послаблення цього режиму зараз можуть бути сприйняті як відкат від взятих Україною зобов’язань.

Окремо обговорили зареєстровані у Верховній Раді законодавчі ініціативи щодо зміни підходів до PEP. Представники Єврокомісії прямо заявили, що не бачать необхідності змінювати чинне законодавство, оскільки проблема полягає не в самому законі, а в практиці його застосування та підходах банків до ризик-орієнтованого підходу.

Зі свого боку наголосила, що підтримую саме європейську філософію AML/CFT та виступаю проти руйнування нинішньої системи фінмоніторингу. Проблеми потрібно вирішувати через аналіз практики, статистику, навчання та якісну імплементацію, а не через демонтаж законодавства.

Також окремо порушили питання SEPA та необхідності якнайшвидшого ухвалення відповідного законопроєкту. Європейська сторона підтвердила важливість цього рішення для євроінтеграції України, доступу до єдиного платіжного простору та економічних вигод для громадян і бізнесу.

Домовилися продовжувати координацію, проводити спільні воркшопи, адвокаційні кампанії та залучати експертне середовище для посилення розуміння важливості системи AML/CFT для України.