Розсмішили сьогодні. Оскільки я депутат-мажоритарник, якого обирали люди прямим голосуванням і регулярно здійснюю прийоми громадян, мій номер телефону є у дуже широкого кола людей.
Дзвонять з абсолютно різних приводів: у когось каналізацію прорвало, у когось виробництво зупинилось через дію контролюючих органів. Я намагаюсь у кожній ситуації розбиратись і діяти в межах і спосіб, передбачений законом.
Сьогодні вийшло трохи смішно, коли співрозмовник по той бік слухавки сказав, що мій телефон йому дали в «американському комітеті», а раз аж з самого звідти клопочуть, то я маю кинути все й миттєво зреагувати🤭
Любі друзі! Хай хоч сам Папа Римський, чесно. Щиро поважаю наших партнерів, але жоден «американський комітет» (що б це не означало) не спонукає мене до перегляду пріоритезації задач. Є закон 🇺🇦, є реакція в його межах🙏🏻

🚨🇱🇻 План Європейського Союзу: або приймайте мігрантів, або платіть по 20 тисяч євро за кожного. Відповідь Латвії: рахунок можете залишити собі.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже під час щорічних парламентських дебатів із зовнішньої політики заявила, що Латвія не прийматиме мігрантів у межах Пакту Європейського Союзу про міграцію та притулок. Також вона повідомила, що країна відмовиться сплачувати штраф у розмірі 20 тисяч євро за кожного мігранта, який передбачений для держав, що не беруть участі у програмі розселення.

Латвія завершила будівництво прикордонного паркану та зупинила понад 12 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Байба Браже заявила, що Латвія готова ділитися своїм досвідом захисту кордонів з іншими країнами Європейського Союзу, але не погодиться на примусовий перерозподіл мігрантів. Аналогічну позицію займають Угорщина, Польща, Словаччина та Чехія.

Водночас південні країни Європейського Союзу — Італія, Іспанія та Греція — підтримують пакт як механізм розподілу міграційного навантаження. Розкол усередині Європейського Союзу продовжує поглиблюватися.

Зранку до вечора мені дзвонять обурені виборці. Закликають мене стати груддю на захист українських кордонів від мігрантів.

І ось тепер «Главком» випускає велике інтерв’ю з головою Державної міграційної служби Наталією Науменко. І там найцікавіше – цифри. Вони дуже погано вкладаються у рілзи відомих політиків про «заміщення українців».
Поки Telegram малює каравани мігрантів, глава Міграційної служби каже: «Передумов для мігрантського буму нем».
А далі починається найболючіше для любителів апокаліпсису – суха статистика.
У довоєнному 2021 році Україна видала понад 21 тисячу дозволів на працевлаштування іноземців. У 2025-му – 9574. Але навіть це не означає, що всі ці 9 тис. реально приїхали. Бо між «дозволом» і реальною присутністю в Україні є ще кілька кіл бюрократичного пекла: віза, перевірки, СБУ, посвідка на проживання. І в результаті з майже 10 тисяч дозволів реально легалізувалося лише 4975 людей. Тобто половина.
Окремий шедевр – історія з «бангладешською навалою». Торік громадянам Бангладешу видали 600 дозволів на роботу. З них:
• 32 отримали візи,
• семеро отримали посвідки на проживання.
Семеро!
Це буквально менше, ніж людей за кавою в середньому київському ЖК зранку.
Тобто навіть ті, хто формально проходить всі процедури, часто просто не доїжджають.
Державні структури вже встановили: паніка розганяється саме через російські Telegram-канали та ІПСО. А далі включається армія наших корисних ідіотів. Бо тема «вас замінять чужинцями» - універсальна кнопка хайпу. Вона працює і в Європі, і в США, і тепер її успішно вмикають нам.
При цьому сама Міграційна служба зовсім не виглядає як структура, яка готується запускати сюди «кого завгодно». Навпаки – Науменко прямо говорить про ризики, контроль, перевірки і навіть окремо називає країни, з громадянами яких краще не мати діла. Тому раджу почитати повне інтерв’ю. Бо там є зрозумілі пояснення, чим громадяни, наприклад, Бангладешу небезпечніші за пакистанців, бо не «всі мігранти однакові».
А ще дуже цікаво виглядає шматочок про росіян в Україні. Поки соцмережі рахують міфічні «мільйони чужинців», Міграційна служба констатує: станом на зараз в Україні офіційно перебувають 155 233 громадянина Російської Федерації.
Є й обнадійливий меседж. Вперше за роки війни нині почалося фіксуватися позитивне сальдо тих громадян України, хто перетинає кордон. Тобто є маленька, навіть поки мікроскопічна, надія, що наші люди починають повертатися.
Більше і цікавіше про все це на «Главкомі» 👇

Порядок денний на 26-28 травня:
- Зміни до Податкового і Митного кодексів про скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро. (12360, 15112-д і 15111-д.) Тут же оподаткування цифрових платформ («податок на OLX»).
-  SEPA / європейські платежі (законопроєкт 14327-д). Україну хочуть наблизити до єдиної європейської платіжної системи SEPA, щоб перекази в євро були простішими й дешевшими. Але для цього доведеться підтягувати фінансове законодавство під стандарти ЄС.
- Зміни до держбюджету на 2026 рік для потреб безпеки й оборони (15224).
- Закон про публічні закупівлі. Велика реформа Prozorro і держзакупівель під вимоги ЄС та МВФ.(11520)
Всього 40 законодавчих актів.
Багато законопроектів позначені, як такі, що важливі для програми з МВФ.
Тиждень обіцяє бути дуже насиченим. Якщо пощастить.
 

У День Вишиванки мала зустріч на запрошення Представництва World Bank Group за участі регіонального директора з питань макроекономіки, фінансів та інвестицій Абебе Адугни (Abebe Adugna).
Вийшла дуже гаряча дискусія про те, як налагодити більш ефективну взаємодію між Світовим банком і Верховною Радою щодо виконання DPO. Це - пакет наших зобов’язань у рамках співпраці зі Світовим банком.
Ось п’ять основних законопроєктів DPO:
- Законопроект про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту. (Гармонізація української залізниці з правилами ЄС: безпека руху, оцінка ризиків, технічні стандарти).
- Нова редакція закону про публічні закупівлі. (Реформа системи закупівель під відбудову України та вимоги міжнародних партнерів).
- Законопроєкт про SEPA та фінмоніторинг. Це – основна частина наших зобов'язань. Закон потрібен для:
• приєднання України до європейської платіжної системи SEPA;
• посилення боротьби з відмиванням коштів;
• імплементації європейських AML-правил.
Фактично це - пакет змін для приєднання України до європейської платіжної системи SEPA та покращення фінмоніторингу за стандартами ЄС і FATF.
- Законопроект про інвестиційні фонди (Адаптація правил інвестфондів до стандартів ЄС).
- Законопроект про оцінку майна (Реформа ринку оцінювачів і правил оцінки майна за європейськими підходами).
Говорили про те, як забезпечити успішне проходження через процедуру ухвалення в парламенті цих законопроектів і, зокрема, основного з них - законопроекту про SEPA, автором якого я є.
Домовились, що законотворців будуть вчасно інформувати про ті пропозиції, які Світовий банк обговорює з урядом в процесі формування майбутніх зобов’язань України.
Також я торкнулась теми підвищення обізнаності громадян щодо протидії відмивання коштів, що є надзвичайно важливим у боротьбі з корупцією.
Світовий банк є важливим і надійним партнером України. Під час війни він фінансує відбудову житла й енергетики, а також реформи, необхідні для економічної стабільності та інтеграції до ЄС.
За фінансової підтримки Світового банку реалізується міжнародна програма НОРЕ, спрямована на відбудову житла, пошкодженого внаслідок російської агресії. Ключовий проект СБ - механізм бюджетної підтримки PEACE in Ukraine, через який фінансуються зарплати вчителів, лікарів, соціальні виплати. А великий фонд URTF став центральною платформою координації донорської допомоги Україні, через яку спрямовуються гроші на енергетику, житло, транспорт, медицину та реформи держуправління.
Підтримка Світового банку під час війни неоціненна.

Готую законопроект про прощення споживчих кредитів загиблим, полоненим та зниклим безвісти військовим.

Як змінилась атмосфера у Верховній Раді після драматичної зміни керівника Офісу Президента та якими є зараз взаємини парламенту з урядом? Чому робота Верховної Ради останнім часом більше схожа на саботаж? Якими є шанси провести через залу ВР наступного тижня оподаткування посилок та решту податкових законопроектів з нашого пакету євроінтеграційних зобов’язань? Поговорила про це з колегами – Євгеном Плінським і Марією Васильєвою у проекті «Нічна Варта» на каналі 1+1. Подивитись нашу розмову можна в ефірі телемарафону вночі - о 0.15 у суботу 23 травня або вранці – 0 7.00 в суботу і також о 7.00 у середу, 27 травня.

Хокеїст Лукашенка і польський банк, ймовірно, допомагають російському бізнесу обходити санкції.
Звернулась з офіційним запитом до СБУ та державних органів, які відповідають за санкційну політику, з проханням перевірити діяльність білоруського «БСБ Банку». Є обґрунтовані підозри, що цей банк допомагає Росії обходити міжнародні санкції, обслуговує російські компанії, пов’язані з військовим сектором РФ та російськими каральними органами, забезпечує транзит грошей через Білорусь до ЄС, а також допомає росіянам отримувати міжнародні банківські картки в обхід санкційних обмежень.
У Telegram-каналах «БСБ Банк» рекламують росіянам як «зручний банк для поїздок до Європи», швидкого оформлення карток і міжнародних платежів. Це також є червоним прапорцем – ознакою того, що банк фактично є інструментом обходу санкцій, запроваджених проти громадян Росії та російського бізнесу після початку повномасштабної війни.
У схемі задіяний PKO Bank Polski — один із найбільших державних банків Польщі. Саме через кореспондентські рахунки в цьому банку «БСБ Банк», ймовірно, міг отримати доступ до європейської фінансової системи. Така схема дозволяє переказувати кошти через Білорусь далі російським компаніям, формально оминаючи прямі санкційні обмеження ЄС.
Записаний банк на громадянина Швейцарії Лоренцо Томмазіні, який має тісні зв'язки з білоруською владою. Директором однієї з компаній, що пов'язана з «БСБ-банком» (компанії «Воксэн») є хокеїст з команди Лукашенка Денис Матюхін. Такий собі кооператив «Озеро» по-білоруськи.
І ще fun fact: Інформація про бенефіціарів банку у звіті за 2025 рік надрукована білим шрифтом на білому фоні. Це, звісно, дуже хитро, але ми все одно все прочитали.

Сьогодні на засіданні Комітету з питань фінансів мали заслухати звіт Бюро економічної безпеки. Але не заслухаємо, перенесемо на вівторок 2 червня, бо частина депутатів йде на бюджетний комітет, де будуть розглядати законопроект про внесення змін України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", а саме:
урядовий законопроект за реєстр. № 15224 і альтернативні до нього, а також за реєстр. № 15177.

Комітет з питань фінансів підтримав до першого читання законопроєкт №15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям. Для фінансового ринку це один із найцікавіших документів останнього часу.

Фактично закон запускає механізм сек’юритизації: банки та фінансові компанії зможуть передавати пул активів (кредити, іпотеки, аграрні розписки тощо) спеціалізованій структурі та залучати під них кошти через випуск цінних паперів.

Серед важливого:
— розширюється коло осіб, яким можна відступати права вимоги за споживчими кредитами;
— створюється Репозиторій даних сек’юритизації;
— вводиться регулювання кредитних нот;
— збори власників облігацій переводяться в електронний формат через Центральний депозитарій;
— НКЦПФР отримує право обмінюватися інформацією, у тому числі такою, що містить банківську таємницю, з EBA, ESMA та EIOPA;
— вводяться жорсткі вимоги до структури власності, походження капіталу та ділової репутації учасників ринку — дуже схоже на підходи SEPA та AML.

Окремо законопроєкт замінює класичні іпотечні облігації на облігації з покриттям.

Щоправда, тут є і дискусійний момент: чи не стане це механізмом «скидання» проблемних портфелів перед дефолтом між різними структурами. Але якщо модель запрацює правильно — це може стати важливим поштовхом для розвитку українського ринку капіталу.

Розпочалась робоча група щодо змін до державного бюджету.
На розгляді — урядовий законопроєкт Мінфіну №15224 та альтернативні:
— 15224-1 (Железняк)
— 15224-2 (Разумков та співавтори)
— 15224-3 (Демченко)
— 15224-4 (Порошенко, Южаніна)
— 15224-5 (тимошенко, Крулько)
— 15224-6 (Микиша)
Позиція Мінфіну: в урядовому законопроєкті враховані лише нагальні питання, пов’язані з рішенням Європейської Комісії про надання Україні допомоги в обсязі 45 млрд євро.
Із них:
— 31,8 млрд євро — сектор безпеки та оборони;
— 13,2 млрд євро — покриття дефіциту бюджету.
Доходи держбюджету-2026 пропонують збільшити на 2,291 трлн грн — до 5,196 трлн грн Також передбачено збільшення видатків на 1 трлн 560 млрд грн, зокрема:
— на розвиток озброєння та спеціальної техніки;
— на грошове забезпечення військовослужбовців;
— на програми розвитку;
— збільшення резервного фонду на 40 млрд грн ( на захист критичної інфраструктури в регіонах і закупівля необхідного обладнання в регіонах (плани стійкості)

Тобто: додатково на сектор безпеки й оборони планують спрямувати 1,56 трлн грн
із них:
174,3 млрд грн — грошове забезпечення військових
1,37 трлн грн — озброєння, військова техніка та обороноздатність, 14,6 млрд грн — резерв сектору безпеки й оборони.
Міноборони підтримує законопроект. ГУР просить збільшити їх видатки до 8,5 млрд грн, але Мінфін наполягає, що це можна зробити на рівні рішення Кабміну, без змін в закон про держбюджет.

На робочій групі Мінфін навів цікаві цифри щодо резервного фонду бюджету.
На початку там було 49,4 млрд грн. Станом на зараз вже ухвалено рішень на 49,2 млрд грн. Тобто резерв фактично майже повністю використаний.
Куди пішли кошти:
— захист об’єктів критичної інфраструктури;
— енергетика;
— допомога працівникам ЖКГ;
— дороги;
— підключення котелень та інші невідкладні речі, без яких країна просто не пройшла б цю зиму та постійні атаки.
Окремо була дискусія щодо програми «Національний кешбек». На неї спрямували 2,1 млрд грн. Можна сперечатися про ефективність формату підтримки національного виробника — і ми з Мінекономіки це обговорювали. Але є показовий факт: близько 80% цих коштів люди використали на оплату комунальних послуг.
Тобто для багатьох це була не історія про «зайві покупки», а банально спосіб закрити базові витрати.
І ще одна важлива річ. Наступні 40 млрд грн резервів, за словами Мінфіну, також підуть на те, що сьогодні неможливо передбачити. В умовах війни бюджет — це вже давно не про «ідеальне планування». Це про постійне реагування на нові ризики, обстріли, руйнування та потреби безпеки.

Напередодні літніх канікул, Державна податкова служба рапортує:
За перші чотири місяці 2026 року місцеві бюджети отримали 112 млн грн туристичного збору. Це на 13,1 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Регіональні лідери за обсягами сплати:
🔹 Львівська область та місто Київ – по 22,5 млн грн;
🔹 Івано-Франківська область – 18,8 млн грн;
🔹 Закарпатська область – 10,3 млн грн.

Угода про виділення Україні 45 млрд євро найближчим часом буде надіслана до Верховної Ради на ратифікацію. Про це повідомили представники Мінфіну під час розгляду змін до державного бюджету.
У Міністерстві фінансів зазначили, що документ уже повністю узгоджений з Європейською комісією. Саме під цю програму уряд подав зміни до бюджету, які передбачають збільшення видатків на сектор безпеки й оборони та покриття дефіциту бюджету.
Під час дискусії в робочій групі бюджетного Комітету також порушувалось питання забезпечення подальшого фінансування грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема на фоні анонсованого Президентом підвищення виплат.

Ухвалити зміни до бюджету за основу і в цілому одразу, здається, не вийде. Доведеться йти на два читання.