Голова НКЦПФР Олексій Семенюк анонсував, що до кінця місяця (а вже кінець місяця) буде готовий до другого читання законопроект про віртуальні активи.

Здивована реакцією ізраїльського МЗС та інших тамтешніх офіційних інституцій щодо перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника. Вважаю це недоречним некоректним та неадекватним втручанням у внутрішні політично-історичні справи України з боку іншої держави.
Розумію, що частина сучасних ізраїльських політиків росла і виховувалась в Радянському Союзі. Але це здебільшого високоосвічені люди, які здатні вивчити історичні факти не послуговуючись російськими наративами та ІПСО. Наприклад, відомості про конструктивні стосунки Андрія Мельника з людьми, які пізніше стали визначними постатями Ізраїлю, можна навіть нагуглити, не потрібно йти в архіви.
Щиро впевнена, що ізраїльське МЗС має вибачитись за цей дивний напад, а також пропоную зосередитись на питаннях сьогодення: спільній боротьбі з Іраном; купівлі українського не краденого зерна; спільних оборонних проектах.
Потурання росіянам в складних історичних питаннях завжди працює на розкол між двома народами, які мають спільне горе — війну і терор.
Вважайте це офіційною позицією співголови міжпарламентської групи дружби «Україна-Ізраїль».

Доповнення щодо порядку денного на завтра:
Будемо ратифікувати щойно підписаний головою Єврокомісії меморандум про надання Україні 90 млрд євро (в рамках так званого «репараційного кредиту»). Постанову терміново готують, вранці буде комітет.
Пріоритетними на завтра є:
- Меморандум з ЄС щодо 90млрд євро.
- Зміни до бюджету-2026 зі збільшенням витрат на сектор бюджету і оборони (за рахунок тих таки грошей від ЄС).
- Ратифікація угоди про вільну торгівлю з Туреччиною

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти, які мають на меті погратися зі статусом політично значущих осіб (РЕР).

Якщо порахувати заради кого ми зараз зіпсуємо стосунки з усім цивілізованим світом, підірвемо довіру Єврокомісії та самі собі наплюємо в борщ — ви здивуєтесь.
Отримала дані Держфінмоніторингу, які свідчать, що проблеми деріскінгу не існує.

В 2025 році було 35,121 тис. повідомлень про операції РЕРів, майже 32 тис. – про операції членів їхніх сімей та майже 21 тис. – про операції від осіб, пов'язаних з РЕРами діловими чи соціальними зв'язками. І, лише 7 разів РЕРам відмовили в проведенні операцій, "завернули" 11 операцій від членів сімей РЕРів, 6 відмов отримали інші пов'язані з РЕРами особи. Це лише 0,027% відмов в здійсненні операцій від загальної кількості.
Що стосується відмов у встановленні чи підтриманні ділових зв'язків, то тут схожа статистика: 315 РЕРам відмовили в онбордінгу чи продовженні ділових відносин, з 415 членами сімей розірвали ділові відносини або відмовили в співпраці, 192 відмови для інших пов'язаних з РЕРами осіб.

Тобто з 200 тисяч РЕР та осіб з ними пов'язаних, лише 922 відмовили в обслуговуванні. Це 0,4% від загальної кількості.

Ці спроби деяких законотворців полегшити собі життя, насправді можуть коштувати нам дуже дорого. Від зіпсованих взаємин з партнерами з ЄС і аж до потрапляння у «сірий список» FATF. У статті пояснила, чому Україні критично важливо ані на крок не відступати від взятих на себе зобов’язань у сфері протидії відмиванню коштів.

Голосувати за ратифікацію Кредитну угоду з ЄС про надання Україні кредиту у 90млрд євро будемо сьогодні.
В угоді прописано зобов’язання виконувати умови Ukraine Facility, меморандумів з ЄС, Плану України та погоджених реформ. Зобов’язання для України, прописані у Меморандумі з ЄС:
- Оподаткування міжнародних посилок (за винятком товарів для сектору безпеки й оборони.
- Оподаткування доходів від цифрових платформ.
- Продовження 5% військового збору ще на 3 роки (вже проголосовано).
- Реформа спрощеної системи для ФОПів, особливо 3-ї групи.
- Боротьба з дробленням бізнесу для ухилення від податків.
- Запровадження диференційованих ставок податку для ФОП 3-ї групи в залежності від виду дяльності.
- Продовження реформи ПДВ і митниці.
- новий Митний кодекс за правилами ЄС.

Опозиційні фракції качають голосування за ратифікацію меморандуму з ЄС. Бо меморандум підвʼязаний під угоду, в якій є обовʼязкові законодавчі ініціативи до прийняття. Просять перерву, щоб розібратись, як так проголосувати за меморандум, щоб не брати на себе обязи по угоді. Європейська солідарність та Батьківщина особливо активні в цьому.

Питання ратифікації ЗВТ з Туреччиною знято для проведення додаткових консультацій

Проголосували. За — 298. Направили на негайний підпис Президенту

Перейшли до розгляду 15224 — проект змін до державного бюджету на 2026 рік. За трибуною — міністр фінансів Сергій Марченко.

Чому відклали ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною? І серед депутатів, і у бізнес-колах є певні побоювання щодо того, що ця угода занадто широко відкриває кордони України для товарів з Туреччини. В першу чергу йдеться про аграрну продукцію і легпром. Це створює ситуацію, коли українські виробники потрапляють у нерівну конкуренцію.
Угода, підписана 3 лютого 2022 року в Києві, справді є доволі асиметричною.
Україна набагато ліберальніше відкриває свій ринок для турецької агропродукції - овочів, фруктів і перероблених харчових товарів. В той час, як українські виробники побоюються посилення конкуренції з боку дешевшої турецької тепличної продукції, зокрема помідорів та огірків. Якщо згадати, що українська теплична продукція в умовах перебоїв постачання електрики виходить дуже дорогою і не може конкурувати з турецькими виробниками, які не мають таких проблем, то цей аспект справді викликає занепокоєння.
Натомість Анкара набагато обережніше відкриває свій ринок для української сільгосппродукції. На багато товарів з категорій чутливої для них продукції залишили квоти, довгі перехідні періоди або взагалі виключили їх із пільгового режиму. Особливо це стосується м’яса, птиці та частини тваринницької продукції.
Асоціація підприємств легкої промисловості України також висловила занепокоєння щодо умов угоди про ЗВТ з Туреччиною. «Укрлегпром» прямо заявляє, що угода у нинішньому вигляді може призвести до витіснення українських виробників турецьким імпортом — одягом, взуттям, домашнім текстилем і килимами. Це може призвести до скорочення українського виробництва, втрати робочих місць і посилення залежності від імпорту.
Будемо вести консультації з урядом щодо ратифікації.

Проект закону про внесення змін до державного бюджету на 2026 — 15224 — ухвалено. За — 240 голосів.
Для підготовки до другого читання скоротили строки вдвічі.

12191 про декриміналізацію порнографії провалили. За всього 207. Законопроект вважається відхиленим.
Навіть на всенародне обговорення не відправили 🥹

Світовий банк та Єврокомісія звернулися до голови фінансового комітету Верховної Ради, а також до очільників антикорупційного та євроінтеграційного комітетів із закликом якнайшвидше ухвалити закони, необхідні для приєднання України до SEPA — єдиної європейської системи платежів у євро.
У листі наші міжнародні партнери наголошують, що йдеться насамперед про закони у сфері фінмоніторингу та боротьби з відмиванням коштів: створення реєстру банківських рахунків і сейфів, реєстру бенефіціарів, а також імплементацію європейських AML/CFT правил.
Світовий банк і Єврокомісія пояснюють, що вступ до SEPA дозволить здешевити й пришвидшити перекази в євро для українців та бізнесу. А також стане важливим кроком на шляху до членства в ЄС.

Наші партнери також пояснюють: створення реєстру банківських рахунків і сейфів не несе ніякої загрози приватності і не є «тотальним стеженням» за громадянами. Адже це потрібно для того, щоби правоохоронці та уповноважені органи могли швидко бачити, хто є власником рахунків чи банківських скриньок. Доступ до реєстрів має бути лише у компетентних органів і для конкретних розслідувань.
Єврокомісія та Світовий банк попереджають, що не варто відкладати запуск таких реєстрів до моменту вступу України до ЄС. Бо сам цей вступ може затриматись через неприєднання до SEPA. Окремо міжнародні партнери закликали не послаблювати правила фінмоніторингу щодо політично значущих осіб (PEP), зазначивши, що будь-який «відкат» у цій сфері може поставити під ризик і заявку України до SEPA, і подальший рух до ЄС.
Як авторка законопроекту про SEPA, додам також від себе, що наразі ми маємо вузьке вікно можливостей для того, щоби приєднатись до SEPA на умовах, які поки що є дуже ліберальними. Надалі ці умови ЄС планує зробити набагато суворішими. І тоді весь цей процес нам доведеться також синхронізувати з новими директивами ЄС і ухвалювати набагато жорсткіші правила фінмоніторингу.
Вдячна Світовому Банку і Європейській Комісії за те, що звернули увагу Верховної Ради на це вкрай важливе питання. Сподіваюсь і на розуміння колег.

Проблема скам-офісів, які обманюють пенсіонерів, набула світових масштабів.
Рутинні попередження громадянам «не довіряти шахраям» визнано неефективними. Транснаціональні злочинні угруповання навчились філігранно експлуатувати людські вразливості, такі як соціальна самотність, фінансова скрута та дефіцит часу. Тож головна ідея рекомендацій ООН у тому, щоби використовувати поведінкові реакції у процесі навчання людей, як протистояти скам-технологіям. Тобто дзеркально протидіяти тим психологічним маніпуляціям, які використовують зловмисники.
Наприклад, використовувати метод «щеплення» проти шахраїв. Зокрема, за допомогою симуляції фішингових звернень. Або, простіше кажучи, тренувати людей «навчальним скамом» протистояти реальним маніпуляціям зловмисників.
У свою чергу фінансові установи та фінтех-платформи мають впроваджувати періоди відкладеного підтвердження для нетипових транзакцій із додатковими інтерактивними перевірками, щоби оцінити, чи є дії клієнта раціональними. Також вимірювати ефективність впроваджених заходів не кількістю надрукованих брошур чи показаної соціальної реклами, а показниками зниження кількості успішних оборудок «офісників» .
Якщо раніше більше покладались на класичні поліцейські методи, то зараз, акцент зміщується на фінансову грамотність, розуміння якої стає ширшим. Тепер вона має значно більше враховувати когнітивні особливості людей.

Понад 577 тисяч мобілізованих громадян та військовослужбовців, які підписали контракт після початку повномасштабного вторгнення, мають споживчі кредити на суму понад 13,3 млрд грн. Ще понад 7,5 тисяч проблемних кредитних кейсів на суму більш ніж 253 млн грн припадає на членів їхніх родин. Критичною є ситуація з проблемною заборгованістю: понад 17 тисяч кредитів уже перебувають на стадії досудового врегулювання, а більше 9,5 тисяч справ — у судах або на виконавчій стадії. Це означає, що тисячі військових та їхніх сімей фактично перебувають під фінансовим тиском.
Водночас це є проблемою і для банків. Сьогодні в Україні відсутній єдиний механізм підтвердження пільгового статусу військовослужбовців та чітка система компенсації процентних доходів фінансовим установам. Відтак банки нерідко не хочуть кредитувати військових, адже система пільг працює хаотично та створює для них ризик фінансових втрат.
Спільно з Комітетом ВР з питань правової політики, Міністерством оборони, представниками фінансового ринку та командою «Дія» ми працюємо над комплексним законопроєктом, який полегшить процес списання банками кредитної заборгованості військовослужбовцям, які загинули, потрапили в полон або отримали інвалідність під час бойових дій. Також опрацьовується питання звільнення їхніх родин від сплати ПДФО та військового збору у разі такого списання.
Не можна далі допустити нагромадження боргів, не даючи як військовим -позичальникам, так і банкам механізмів для розв'язання проблеми.