🇪🇺 Євроінтеграція вже впливає на роботу українських банків.
Після відкриття переговорів про вступ до ЄС Україна продовжує адаптувати свій фінансовий сектор до європейських правил. Національний банк України запровадив підходи, які дозволяють встановлювати для окремих банків підвищені вимоги до капіталу та ліквідності залежно від рівня ризику. Нові підходи впроваджуються відповідно до норм ЄС та рекомендацій Європейського банківського органу (EBA).
Йдеться про механізми нагляду, які вже давно використовуються в Європейському Союзі.
Якщо НБУ бачить, що діяльність банку пов'язана з підвищеними ризиками (наприклад, він надто агресивно кредитує, має недостатній запас ліквідності, концентрує значну частину операцій на окремих клієнтах чи галузях або має недоліки в системі управління ризиками), регулятор зможе встановити для нього жорсткіші вимоги.
Наприклад:
▪️ вимагати збільшити запас власного капіталу
▪️ вимагати тримати більше ліквідних активів, які можуть бути використані для покриття збитків або виконання зобов'язань перед вкладниками.
На практиці це означає перехід від однакових вимог для всіх банків до європейської моделі ризик-орієнтованого нагляду, коли регулятор оцінює не лише формальне виконання нормативів, а й якість управління ризиками та здатність банку протистояти кризовим ситуаціям.
Після відкриття переговорів про вступ до ЄС Україна продовжує адаптувати свій фінансовий сектор до європейських правил. Національний банк України запровадив підходи, які дозволяють встановлювати для окремих банків підвищені вимоги до капіталу та ліквідності залежно від рівня ризику. Нові підходи впроваджуються відповідно до норм ЄС та рекомендацій Європейського банківського органу (EBA).
Йдеться про механізми нагляду, які вже давно використовуються в Європейському Союзі.
Якщо НБУ бачить, що діяльність банку пов'язана з підвищеними ризиками (наприклад, він надто агресивно кредитує, має недостатній запас ліквідності, концентрує значну частину операцій на окремих клієнтах чи галузях або має недоліки в системі управління ризиками), регулятор зможе встановити для нього жорсткіші вимоги.
Наприклад:
▪️ вимагати збільшити запас власного капіталу
▪️ вимагати тримати більше ліквідних активів, які можуть бути використані для покриття збитків або виконання зобов'язань перед вкладниками.
На практиці це означає перехід від однакових вимог для всіх банків до європейської моделі ризик-орієнтованого нагляду, коли регулятор оцінює не лише формальне виконання нормативів, а й якість управління ризиками та здатність банку протистояти кризовим ситуаціям.
👍7🤬1
💰 До кінця року на виплати військовим може знадобитися додатковий фінансовий ресурс.
Рахункова палата звернула увагу на те, що в бюджеті може не вистачити коштів на грошове забезпечення військовослужбовців.
«За оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 365,6 млрд грн більша, ніж заплановано на 2026 рік, що спричинить необхідність пошуку додаткового ресурсу для забезпечення цих виплат», - йдеться у звіті Рахунокової Палати про виконання державного бюджету за перший квартал 2026 року.
Водночас видатки на грошове забезпечення військовослужбовців уже зросли на 17,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фактично це означає, що для всіх запланованих виплат військовим доведеться шукати додаткові ресурси і до кінця року знову повертатись до перегляду бюджету.
Рахункова палата звернула увагу на те, що в бюджеті може не вистачити коштів на грошове забезпечення військовослужбовців.
«За оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 365,6 млрд грн більша, ніж заплановано на 2026 рік, що спричинить необхідність пошуку додаткового ресурсу для забезпечення цих виплат», - йдеться у звіті Рахунокової Палати про виконання державного бюджету за перший квартал 2026 року.
Водночас видатки на грошове забезпечення військовослужбовців уже зросли на 17,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фактично це означає, що для всіх запланованих виплат військовим доведеться шукати додаткові ресурси і до кінця року знову повертатись до перегляду бюджету.
👍3❤2🥰1🤬1
📉 Економіка України вперше за майже три роки перейшла до спаду.
Під час підготовки держбюджету на 2026 рік уряд прогнозував зростання ВВП на 2,4%. Однак, за даними Рахункової палати, у першому кварталі економіка скоротилася на 0,5%.
Це – наслідок важкої зими: російських атак на критичну інфраструктуру і енергетику та дефіциту електроенергії, до якого вони призвели. Дались взнаки також затримка міжнародної допомоги, девальвація гривні і здорожчання енергоресурсів.
Найбільше скоротилися обсяги діяльності у транспорті, будівництві та промисловості. Хоча водночас зростання продемонстрували роздрібна торгівля та сільське господарство.
❗ Це перше падіння економіки після періоду зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Відповідно, з'являються ризики для виконання державного бюджету. Адже економічне зростання було одним із ключових факторів, закладених у прогноз доходів на 2026 рік. Крім того, фіксується зростання цін виробників, що може посилити інфляційний тиск упродовж року.
Будемо сподіватись, що економіці вдасться відновити темпи зростання і компенсувати падіння перших місяців до кінця року.
Під час підготовки держбюджету на 2026 рік уряд прогнозував зростання ВВП на 2,4%. Однак, за даними Рахункової палати, у першому кварталі економіка скоротилася на 0,5%.
Це – наслідок важкої зими: російських атак на критичну інфраструктуру і енергетику та дефіциту електроенергії, до якого вони призвели. Дались взнаки також затримка міжнародної допомоги, девальвація гривні і здорожчання енергоресурсів.
Найбільше скоротилися обсяги діяльності у транспорті, будівництві та промисловості. Хоча водночас зростання продемонстрували роздрібна торгівля та сільське господарство.
❗ Це перше падіння економіки після періоду зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Відповідно, з'являються ризики для виконання державного бюджету. Адже економічне зростання було одним із ключових факторів, закладених у прогноз доходів на 2026 рік. Крім того, фіксується зростання цін виробників, що може посилити інфляційний тиск упродовж року.
Будемо сподіватись, що економіці вдасться відновити темпи зростання і компенсувати падіння перших місяців до кінця року.
😢5🤔2🤬2❤1
💶 У першому кварталі Україна отримала наполовину менше міжнародної допомоги, ніж очікувала.
За даними Рахункової палати, надходження зовнішніх запозичень і грантів становили 244,2 млрд грн. Це на 57,2% менше, ніж було заплановано на січень–березень.
Крім зміщення графіків фінансування від міжнародних партнерів, причина також у недовиконанні окремих цільових показників реформ, від яких залежить виділення коштів за програмою ЄС Ukraine Facility.
Через нестачу зовнішнього фінансування державі довелося активніше залучати внутрішні ресурси. Зокрема, були залучені понадпланові внутрішні запозичення, а для покриття касових розривів у фінансуванні видатків довелось часом використовувати кошти Єдиного казначейського рахунку.
За даними Рахункової палати, надходження зовнішніх запозичень і грантів становили 244,2 млрд грн. Це на 57,2% менше, ніж було заплановано на січень–березень.
Крім зміщення графіків фінансування від міжнародних партнерів, причина також у недовиконанні окремих цільових показників реформ, від яких залежить виділення коштів за програмою ЄС Ukraine Facility.
Через нестачу зовнішнього фінансування державі довелося активніше залучати внутрішні ресурси. Зокрема, були залучені понадпланові внутрішні запозичення, а для покриття касових розривів у фінансуванні видатків довелось часом використовувати кошти Єдиного казначейського рахунку.
😡4😁1
⚠️ Прострочена заборгованість за оборонними контрактами перевищила 121 млрд грн.
Ще одна цікава цифра із звіту Рахункової палати про виконання бюджету у І кварталі цього року.
За даними державних аудиторів, станом на 1 квітня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 121,7 млрд грн. Лише за перший квартал обсяг простроченої заборгованості постачальників перед Міноборони збільшився на 46 млрд грн.
Йдеться про кошти, які були авансом перераховані постачальникам озброєння, військової техніки та іншого майна, але зобов'язання перед Міноборони не були виконані в обумовлені контрактами терміни.
Ще одна цікава цифра із звіту Рахункової палати про виконання бюджету у І кварталі цього року.
За даними державних аудиторів, станом на 1 квітня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 121,7 млрд грн. Лише за перший квартал обсяг простроченої заборгованості постачальників перед Міноборони збільшився на 46 млрд грн.
Йдеться про кошти, які були авансом перераховані постачальникам озброєння, військової техніки та іншого майна, але зобов'язання перед Міноборони не були виконані в обумовлені контрактами терміни.
😢4🤬1
Сьогодні взяла участь у черговому засіданні Ради з питань підтримки підприємництва. Серед ключових пріоритетів уряду у сфері підтримки бізнесу - подальше виведення економіки з тіні та спрощення регуляторних процедур.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
👍7❤4👎1🔥1😁1
🎰 Кабмін готує повну заборону азартних ігор для військових під час воєнного стану.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
👍8👎2
Останній шанс подати заявку про вступ до Єдиного європейського платіжного простору спливає наприкінці року. Всередині 2027 року в Європі вступають в дію жорсткі правила протидії легалізації коштів. Тож умови фінансової євроінтеграції для України саме зараз — найбільш лояльні з усіх можливих. Якщо парламент зволікатиме з ухваленням законопроекту 14327-д, ми так і не станемо 42-ю країною після Молдови, які приєднаються до SEPA.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
Економічна правда
Фінансовий безвіз чи "більше реєстрів богу реєстрів"?
У Верховній Раді чекає на розгляд законопроєкт, який спростить і здешевить перекази в євро із 41 країною. Кого це лякає?
👍11😁1🤔1
📑 10 червня сплив термін для оцифрування трудових книжок. Тепер уряд шукає спосіб внести до реєстру дані, які з різних причин так і не були завантажені.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
👍5🤬1
Американська торговельна палата в Україні (ACC) підтримала законопроект №14327-д щодо приєднання України до SEPA.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
❤4👍2👎1
🏦 Суперподаток на банки вдарить по кредитуванню бізнесу, ветеранів та по відбудові країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
🥰2😁1
По ринку ходять чутки, що НАБУ приходило в Службу фінансового моніторингу не зовсім щодо справи про оборонні укріплення на Полтавщині. Точніше, зовсім не по тій справі. Антикорупційний орган, можливо, найбільше цікавила робота підрозділів з обмеженим доступом, зокрема, аналітичний відділ. Нібито вилучалась інформація про підозрілі операції, які надходять в ДСФМ від субʼєктів первинного фінансового моніторингу. Цікаво, звісно, як в подальшому все це буде використано.
👍2🤯2🥰1😁1
Національний банк України суттєво змінює правила еквайрингу платіжних карток та інших платіжних інструментів.
У постанові №51 від 14 травня 2026 року НБУ впроваджує зміни, якими хоче досягти більшої прозорості платежів та забезпечити точнішу ідентифікацію отримувачів коштів, зокрема у випадках, коли платежі здійснюються на користь фізичних осіб.
В основному зміни стосуються не громадян, а банків, платіжних сервісів та компаній, які обслуговують платежі. Від них вимагатимуть збирати та передавати більше інформації про отримувачів коштів, їхній вид діяльності та призначення платежів.
Кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний обліковий запис. Це має унеможливити ситуації, коли через один платіжний термінал або сервіс проходять платежі на користь різних осіб без можливості чітко встановити кінцевого отримувача коштів.
У підсумку має буде створено таку систему, де за кожним платежем можна буде однозначно встановити, хто саме отримав гроші та за що вони були сплачені.
При цьому перекази між картками, оплата товарів і послуг або розрахунки в магазинах продовжать працювати у звичному режимі. В той час, як для учасників платіжного ринку це означає, що доведеться збирати більше інформації, яку також необхідно зберігати та передавати під час проведення операцій.
НБУ пояснює нововведення необхідністю протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, боротьбою з міскодингом (коли реальний вид діяльності приховується за неправильним кодом торговця) та подальшою детінізацією економіки.
У постанові №51 від 14 травня 2026 року НБУ впроваджує зміни, якими хоче досягти більшої прозорості платежів та забезпечити точнішу ідентифікацію отримувачів коштів, зокрема у випадках, коли платежі здійснюються на користь фізичних осіб.
В основному зміни стосуються не громадян, а банків, платіжних сервісів та компаній, які обслуговують платежі. Від них вимагатимуть збирати та передавати більше інформації про отримувачів коштів, їхній вид діяльності та призначення платежів.
Кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний обліковий запис. Це має унеможливити ситуації, коли через один платіжний термінал або сервіс проходять платежі на користь різних осіб без можливості чітко встановити кінцевого отримувача коштів.
У підсумку має буде створено таку систему, де за кожним платежем можна буде однозначно встановити, хто саме отримав гроші та за що вони були сплачені.
При цьому перекази між картками, оплата товарів і послуг або розрахунки в магазинах продовжать працювати у звичному режимі. В той час, як для учасників платіжного ринку це означає, що доведеться збирати більше інформації, яку також необхідно зберігати та передавати під час проведення операцій.
НБУ пояснює нововведення необхідністю протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, боротьбою з міскодингом (коли реальний вид діяльності приховується за неправильним кодом торговця) та подальшою детінізацією економіки.
👍4🤔2🤬1
НБУ робить спробу врегулювати еквайринг для волонтерів.
Серед змін у постанові №51, про яку був попередній пост, є норма, що безпосередньо стосується волонтерської діяльності.
Регулятор передбачив можливість укладати договір еквайрингу з фізичною особою, яка офіційно зареєстрована як волонтер. Якщо раніше правила були орієнтовані переважно на бізнес, то тепер регулятор фактично виділяє волонтерські збори серед інших платежів на користь фізичних осіб і встановлює для них окрему правову основу в правилах еквайрингу. Таким чином НБУ закріплює в нормативній базі практику волонтерських зборів через платіжну інфраструктуру, яка вже давно склалася в Україні.
НБУ намагається врегулювати сегмент платежів, який останніми роками стрімко зростав. Тепер регулятор хоче, щоб у таких операціях було зрозуміло, хто саме отримує кошти та з якою метою вони надходять.
Тож банки та платіжні сервіси повинні будуть ретельніше ідентифікувати отримувачів коштів та передавати більше інформації про них під час проведення платежів.
І от саме ретельність таких перевірок, на мій погляд, є ключовим чинником, який визначить, чи стануть ці нові правила у пригоді волонтерам чи тим, хто спробує скористатись ними «під фальшивим прапором». Наприклад, для обходу вимог, встановлених для підприємницької діяльності. Разом із розширенням можливостей для використання еквайрингу волонтерами, вважаю, важливо не допустити, щоб нові механізми перетворилися на інструмент маскування комерційних операцій.
Серед змін у постанові №51, про яку був попередній пост, є норма, що безпосередньо стосується волонтерської діяльності.
Регулятор передбачив можливість укладати договір еквайрингу з фізичною особою, яка офіційно зареєстрована як волонтер. Якщо раніше правила були орієнтовані переважно на бізнес, то тепер регулятор фактично виділяє волонтерські збори серед інших платежів на користь фізичних осіб і встановлює для них окрему правову основу в правилах еквайрингу. Таким чином НБУ закріплює в нормативній базі практику волонтерських зборів через платіжну інфраструктуру, яка вже давно склалася в Україні.
НБУ намагається врегулювати сегмент платежів, який останніми роками стрімко зростав. Тепер регулятор хоче, щоб у таких операціях було зрозуміло, хто саме отримує кошти та з якою метою вони надходять.
Тож банки та платіжні сервіси повинні будуть ретельніше ідентифікувати отримувачів коштів та передавати більше інформації про них під час проведення платежів.
І от саме ретельність таких перевірок, на мій погляд, є ключовим чинником, який визначить, чи стануть ці нові правила у пригоді волонтерам чи тим, хто спробує скористатись ними «під фальшивим прапором». Наприклад, для обходу вимог, встановлених для підприємницької діяльності. Разом із розширенням можливостей для використання еквайрингу волонтерами, вважаю, важливо не допустити, щоб нові механізми перетворилися на інструмент маскування комерційних операцій.
👍5😁1
📈 НБУ очікує повернення економіки до зростання вже у ІІ кварталі 2026 року
Нацбанк коментує падіння економіки, зафіксоване на початку року. За даними Держстату, у першому кварталі ВВП скоротився на на 0,6%. Однак Національний банк прогнозує відновлення економічного зростання вже навесні-влітку.
У НБУ пояснюють спад сукупністю факторів:
▪️ дефіцит електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру
▪️ затримка надходження міжнародної допомоги
▪️ скорочення інвестицій та капітальних видатків
▪️ аномально холодна погода, яка негативно вплинула на будівництво, транспорт та промисловість
▪️ випереджаюче зростання імпорту порівняно з експортом
У результаті реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,6% у річному вимірі. Це перше зниження після періоду економічного зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Але НБУ вважає цей спад тимчасовим. За оцінками Нацбанку, економіка повернеться до зростання вже в ІІ кварталі. Хоча темпи відновлення будуть доволі скромними через наслідки російської агресії та нестабільність на світових енергетичних ринках, пов'язану з війною на Близькому Сході.
Нацбанк коментує падіння економіки, зафіксоване на початку року. За даними Держстату, у першому кварталі ВВП скоротився на на 0,6%. Однак Національний банк прогнозує відновлення економічного зростання вже навесні-влітку.
У НБУ пояснюють спад сукупністю факторів:
▪️ дефіцит електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру
▪️ затримка надходження міжнародної допомоги
▪️ скорочення інвестицій та капітальних видатків
▪️ аномально холодна погода, яка негативно вплинула на будівництво, транспорт та промисловість
▪️ випереджаюче зростання імпорту порівняно з експортом
У результаті реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,6% у річному вимірі. Це перше зниження після періоду економічного зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Але НБУ вважає цей спад тимчасовим. За оцінками Нацбанку, економіка повернеться до зростання вже в ІІ кварталі. Хоча темпи відновлення будуть доволі скромними через наслідки російської агресії та нестабільність на світових енергетичних ринках, пов'язану з війною на Близькому Сході.
👍2😁2🤔1
📈 Попит на валюту зростає, але передумов для різких курсових коливань наразі не видно.
Минулого тижня попит на валюту на міжбанку зріс до $392 млн на день, а дефіцит валюти на ринку збільшився до $166 млн на день. Це тиснуло на курс гривні. Для згладжування коливань НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій.
Але поки що ця ситуація виглядає як тимчасова. Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Лише у червні очікуються мільярдні надходження від ЄС та МВФ, що допомагає підтримувати макрофінансову стабільність та знижує ризики для валютного ринку.
❗ За оцінками експертів, на які орієнтуються в уряді, до кінця другого кварталу курс гривні залишатиметься в межах 44,5–45 грн за долар. Більше того, за умови ритмічного надходження зовнішнього фінансування в другій половині літа можливе навіть незначне зміцнення гривні.
Стабільність валютного ринку сьогодні залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників.
✔ Зокрема, від обсягів експорту агропродукції. Які, за прогнозами Мінекономіки можуть скоротитись на третину через атаки росії на українські порти. Обсяги відвантаження з одеських портів можуть впасти з 6 до 4 млн тонн на місяць.
✔ Також розблокування Ормузької протоки може призвести до зниження цін на агросировину, а це теж призведе до зменшення валютної виручки України від експорту у другій половині червня.
Але також ситуація на валютному ринку залежить і від здатності України зберігати довіру міжнародних партнерів та забезпечувати безперервне надходження фінансової допомоги.
Минулого тижня попит на валюту на міжбанку зріс до $392 млн на день, а дефіцит валюти на ринку збільшився до $166 млн на день. Це тиснуло на курс гривні. Для згладжування коливань НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій.
Але поки що ця ситуація виглядає як тимчасова. Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Лише у червні очікуються мільярдні надходження від ЄС та МВФ, що допомагає підтримувати макрофінансову стабільність та знижує ризики для валютного ринку.
❗ За оцінками експертів, на які орієнтуються в уряді, до кінця другого кварталу курс гривні залишатиметься в межах 44,5–45 грн за долар. Більше того, за умови ритмічного надходження зовнішнього фінансування в другій половині літа можливе навіть незначне зміцнення гривні.
Стабільність валютного ринку сьогодні залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників.
✔ Зокрема, від обсягів експорту агропродукції. Які, за прогнозами Мінекономіки можуть скоротитись на третину через атаки росії на українські порти. Обсяги відвантаження з одеських портів можуть впасти з 6 до 4 млн тонн на місяць.
✔ Також розблокування Ормузької протоки може призвести до зниження цін на агросировину, а це теж призведе до зменшення валютної виручки України від експорту у другій половині червня.
Але також ситуація на валютному ринку залежить і від здатності України зберігати довіру міжнародних партнерів та забезпечувати безперервне надходження фінансової допомоги.
👍2👎2🥰2
❗ Росія розгубила свій вплив на ЄС, а Газпром – у глибокій кризі.
🔥Новина, яка гріє душу не гірше за види палаючої Москви.
У 2021 році ЄС купував у Росії близько 175 млрд кубометрів газу на рік. Сьогодні через єдиний трубопровідний маршрут, що залишився, до Європи надходить лише близько 15 млрд кубометрів газу на рік.
До початку повномасштабної війни російський газ забезпечував близько 45% потреб ЄС. І ця енергетична залежність була одним із головних інструментів впливу Кремля на європейську політику.
Але розв’язавши війну, росія втратила європейський ринок.
✓ У 2023 році Газпром отримав перший за понад 20 років збиток - 629 млрд рублів.
✓ У 2024 році чистий збиток зріс до 1,076 трлн рублів.
✓ Компанія втрачала в середньому близько 35 млн доларів щодня.
Після завершення дії транзитної угоди Україна припинила транспортувати російський газ. Водночас ЄС почав поетапну відмову від російського палива, включно зі скрапленим газом. Заборона на імпорт російського трубопровідного газу починає діяти вже цього року, а повне згортання імпорту має завершитися до 2027 року.
Кремль намагається компенсувати втрати за рахунок азійських ринків. Та проект «Сила Сибіру-2», на який у Москві покладали надії, досі залишається предметом складних переговорів із Китаєм.
Відтак росія втратила і гроші, і потужний колись політичний вплив, Газпром став збитковою валізою без ручки. Мінусів не бачимо. 😉
🔥Новина, яка гріє душу не гірше за види палаючої Москви.
У 2021 році ЄС купував у Росії близько 175 млрд кубометрів газу на рік. Сьогодні через єдиний трубопровідний маршрут, що залишився, до Європи надходить лише близько 15 млрд кубометрів газу на рік.
До початку повномасштабної війни російський газ забезпечував близько 45% потреб ЄС. І ця енергетична залежність була одним із головних інструментів впливу Кремля на європейську політику.
Але розв’язавши війну, росія втратила європейський ринок.
✓ У 2023 році Газпром отримав перший за понад 20 років збиток - 629 млрд рублів.
✓ У 2024 році чистий збиток зріс до 1,076 трлн рублів.
✓ Компанія втрачала в середньому близько 35 млн доларів щодня.
Після завершення дії транзитної угоди Україна припинила транспортувати російський газ. Водночас ЄС почав поетапну відмову від російського палива, включно зі скрапленим газом. Заборона на імпорт російського трубопровідного газу починає діяти вже цього року, а повне згортання імпорту має завершитися до 2027 року.
Кремль намагається компенсувати втрати за рахунок азійських ринків. Та проект «Сила Сибіру-2», на який у Москві покладали надії, досі залишається предметом складних переговорів із Китаєм.
Відтак росія втратила і гроші, і потужний колись політичний вплив, Газпром став збитковою валізою без ручки. Мінусів не бачимо. 😉
🔥6🥰1😁1